Рішення

від 07.07.2020 по справі 904/5370/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2020м. ДніпроСправа № 904/5370/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В. за участю секретаря судового засідання Симбірьової К.В.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Глобус", Дніпропетровська область, м. Дніпро

про розірвання договору поставки та стягнення 46 500,00 грн.

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Глобус", в якій просить суд:

- розірвати договір поставки № 30/05 від 30.05.2019, укладений між ТОВ Компані Плазма та ТОВ ТК Глобус ;

- стягнути з ТОВ ТК Глобус на користь ТОВ Компані Плазма сплачені грошові кошти в сумі 46 500,00 грн.

Ухвалою суду від 20.11.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" залишено без руху. Запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду поштового чеку та опису вкладення у цінний лист (оригіналів або належним чином засвідчених копій), які підтверджують факт відправлення відповідачу (на адресу, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань) копії позовної заяви та доданих до неї документів; шляхом подання до суду заяви про уточнення позовних вимог із зазначення повного найменування та правильної адреси відповідача (в тому числі й у прохальній частині) у строк до 04.12.2019 включно.

27.11.2019 до господарського суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків на виконання вимог ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2019 про залишення позовної заяви без руху. Разом із вказаною заявою позивач подав до суду докази направлення на адресу відповідача уточненої позовної заяви та уточнену позовну заяву.

Ухвалою від 06.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 26.12.2019.

16.12.2019 до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції. Ухвалою від 26.12.2019 задоволено клопотання позивача.

Ухвалою від 26.12.2019 відкладено підготовче засідання на 29.01.2019.

До господарського суду повернувся поштовий конверт з ухвалою суду від 26.12.2019, який направлявся на адресу відповідача, з поштовою відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання" (а.с.135-137). Як убачається з матеріалів справи, адреса відповідача відповідає адресі, що вказана у позовній заяві, та відповідає зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

02.01.2020 до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції. Ухвалою від 08.01.2020 задоволено клопотання позивача.

Ухвалою від 29.01.2020 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче судове засідання на 19.02.2020.

06.02.2020 до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" надійшло клопотання, в якому позивач просить постановити ухвалу щодо його участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Ухвалою від 10.02.2020 клопотання задоволено.До господарського суду повернувся поштовий конверт з ухвалою суду від 10.02.2020 ( в якій зазначено про відкладення підготовчого судове засідання на 19.02.2020),який направлявся на адресу відповідача, з поштовою відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання" (а.с.161-164). Як убачається з матеріалів справи, адреса відповідача відповідає адресі, що вказана у позовній заяві, та відповідає зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Ухвалою від 19.02.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу для судового розгляду по суті у судове засідання на 18.03.2020

До господарського суду повернувся поштовий конверт з ухвалою суду від 19.02.2020, який направлявся на адресу відповідача, з поштовою відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання" (а.с.183-187). Як убачається з матеріалів справи, адреса відповідача відповідає адресі, що вказана у позовній заяві, та відповідає зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

24.02.2020 до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" надійшла заява, в якій позивач просить постановити ухвалу щодо його участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції, забезпечення якої просить доручити Дзержинському районному суду м. Харкова (61202, м. Харків, проспект Перемогм, 52-В).

Ухвалою суду від 02.03.2020 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції задоволено.

Ухвалою суду від 18.03.2020 відкладено судове засідання на 15.04.2020.

Згідно части 1 та 2 ст.195 Господарського процесуального кодексу України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку; суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України : розділ X "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 4 такого змісту: "4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Ухвалою суду 15.04.2020 відкладено розгляд справи по суті на 20.05.2020.

15.05.2020 до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Глобус" надійшло клопотання, в якому позивач просить постановити ухвалу щодо його участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції,

Ухвалою від 18.05.2020 суд відмовив у задоволенні клопотання позивача.

19.05.2020 позивач подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

20.05.2020 представники позивача та відповідача до судового засідання не з`явились.

Ухвалою від 20.05.2020 відкладено розгляд справи по суті на 15.06.2020.

01.06.2020 до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" надійшло клопотання, в якому позивач просить постановити ухвалу щодо його участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 04.06.2020 клопотання позивача не задоволено.

15.06.2020 представники позивача та відповідача до судового засідання не з`явились.

Ухвалою суду 15.06.2020 відкладено розгляд справи по суті на 07.07.2020.

07.07.2020 представники позивача та відповідача до судового засідання не з`явились.

03.07.2020 позивач подав до суду клопотання про розгляд справи по суті за відсутності позивача, за наявними матеріалами.

Згідно з реєстром відправника Господарського суду Дніпропетровської області № 122 від 18.06.2020 на відправку рекомендованої пошти з повідомленням, поштовому відправленню (ухвалі суду від 15.06.2020) на адресу відповідача, присвоєно 13-символьний цифровий номер (штрихкодовий ідентифікатор) 4930011851055. Згідно результату пошуку за штрихкодовим ідентифікатором 4930011851055 на WEB сторінці Укрпошти (http://ukrposhta.ua/ua/vidslidkuvati-forma-poshuku), вбачається, що відправлення за вищевказаним номером не вручено під час доставки.

Відзив відповідач до суду не подав.

За наведених обставин Суд доходить висновку, що вчинено всі необхідні дії щодо повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі, вчинення відповідних процесуальних дій та надання йому можливості взяти участь у судових засіданнях і викласти свої заперечення проти задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

В даному випадку, свідоме неотримання судової кореспонденції, яка направлялася судом може бути розцінено Судом як дії, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчити про зловживання процесуальними правами учасника справи, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства.

Суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів, що є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами за відсутності представників сторін.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Глобус" (постачальник) було укладено договір поставки № 30/05 (далі - договір).

Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупця продукцію за договором (п. 1.1. договору).

Покупець зобов`язується прийняти та оплатити продукцію на умовах цього договору (п. 1.2. договору).

Найменування, ціна, кількість продукції і термін поставки встановлюються в специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору (п. 1.3. договору).

Постачальник гарантує, що продукція належить йому на праві власності, не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов`язань перед будь-якими фізичними або юридичними особами, державними органами державою, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження, передбаченого чинним законодавством України (п. 1.4. договору).

Продукція поставляється в терміни, встановлені в специфікації на умовах РСА Інкотермс 2010 (до складу перевізника) зі складу постачальника і передається у власність покупця, після чого покупець підписує видаткову накладну та передає постачальнику (п. 2.1. договору).

Документи, що додаються до продукції: рахунок, накладна, товарно-транспортна накладна, техпаспорт або інший документ, що підтверджує якість продукції (п. 2.2. договору).

Дата отримання продукції є моментом переходу права власності (п. 2.3. договору).

Ціна продукції встановлюється в національній валюті України - гривні і вказується в специфікації, які є невід`ємною частиною даного договору. Ціна договору 93 000,00 грн., в тому числі ПДВ 20% -15 500,00 грн. Ціна продукції є звичайною і відповідає рівню ринкових цін (п. 3.1. договору).

Форма оплати - розрахунки за продукцію здійснюються в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п. 3.3. договору).

Умови оплати - 50% передоплати та 50% по факту отримання протягом 5 (п`яти) банківських діб (п. 3.4. договору).

Якість продукції, її комплектність повинні відповідати ТУ та техпаспорту або іншому документу, що підтверджує якість продукції (п. 4.1. договору).

При виявленні невідповідності продукції ТУ і т.д. покупець здійснює приймання продукції за кількістю і якістю відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15 червня 1965 р № П-6, та Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25 квітня 1966 року N П-7 (п. 4.2. договору).

У разі виявлення браку продукції в період гарантійного терміну покупець не має права розкривати обладнання без згоди постачальника (п. 4.3. договору).

При виявленні невідповідності кількості або якості продукції, покупець зобов`язаний викликати представника постачальника і здійснити подальші дії відповідно до інструкцій № П-6, № П-7 (п. 4.4. договору).

Постачальник несе відповідальність за якість продукції і комплектуючих, за умови дотримання покупцем умов транспортування, зберігання та експлуатації (п. 4.6. договору).

У разі встановлення браку продукції з вини постачальника, він зобов`язується здійснити ремонт, а в разі непереборних недоліків - її заміну протягом 30 днів, якщо інші терміни не узгоджені сторонами (п. 4.7. договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2019, а в частині гарантійних зобов`язань - до їх повного виконання (п. 10.1. договору).

Сторонами було підписано специфікацію № 1 до договору (а.с. 16), в якій визначено товар, що підлягає поставці: стрічка конвеєрна ТК-200 500*4 5-5-2 у кількості 100 погонних метрів та стрічка конвеєрна ТК-200 600*4 5-5-2 у кількості 100 погонних метрів на загальну суму 93 000,00 грн. з ПДВ, умови оплати - 50% передоплати та 50% по факту отримання протягом 5 банківських діб.

Відповідач виставив позивачу рахунок № РФ-000878 від 30.05.2019 (а.с. 18) на оплату товару вартістю 93 000,00 грн.

На виконання умов договору позивач, відповідно до платіжного доручення № 6636 від 03.06.2019 (а.с. 17) перерахував відповідачу грошові кошти у розмірі 46 500,00 грн., з призначенням платежу: плата за товар зг рах № РФ-000878 від 30.05.2019 .

Позивач зазначає, що 06.06.2019 отримав від відповідача товар, а саме: стрічку конвеєрну ТК - 200 500*4 3-3-1 в кількості 19 метрів погонних та стрічку конвеєрну ТК -200 500*4 3-3-1 в кількості 19 метрів погонних, хоча відповідно до умов договору поставки відповідач мав здійснити поставку стрічки конвеєрної ТК - 200 500*4 5-5-2 в кількості 100 метрів погонних та стрічки конвеєрної ТК - 200 600*4 5-5-2 в кількості 100 метрів погонних.

Відповідно до п. 4.2. договору при виявленні невідповідності продукції ТУ і т.д. покупець здійснює приймання продукції за кількістю і якістю відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15 червня 1965 р № П-6, та Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25 квітня 1966 року N П-7.

При виявленні невідповідності кількості або якості продукції, покупець зобов`язаний викликати представника постачальника і здійснити подальші дії відповідно до інструкцій № П-6, № П-7 (п. 4.4. договору).

У зв`язку із викладеним, з метою виклику представника відповідача для складання акту про невідповідність 26.06.2019 на адресу відповідача було направлено претензію № 21/06 від 26.06.2019 на поставку товару, який не відповідає умовам договору поставки за якістю та комплектністю (а.с. 20-22).

В якості доказу направлення на адресу відповідача вказаної претензії позивач надав до суду копії опису вкладення та накладної Укрпошти (а.с. 23-24).

Позивач зазначає, що вказану претензію було повернуто відправнику 11.07.2019 у зв`язку із закінченням строку зберігання.

Таким чином, у зв`язку із неявкою представника відповідача для участі в перевірці якості та комплектності товару, позивачем одноособово було складено акт про невідповідність № 1 (а.с. 27-28), яким було встановлено, що відповідно до умов договору поставки № 30/05 від 30.05.2019 ТОВ ТК Глобус мало поставити стрічку конвеєрну ТК-200 500*4 5-5-2 в кількості 100 м.п. та ТК-200 600*4 5-5-2 в кількості 100 м.п., проте фактично ТОВ ТК Глобус поставило стрічку конвеєрну ТК-200 500*4 3*3*1 у кількості 19 метрів (стрічка була у вжитку, стерта, у піску, та дірках) та стрічку конвеєрну ТК-200 500*4 3*3*1 у кількості 19 метрів, яка також була у вжитку, стерта, у піску, та дірках.

Господарський суд зазначає, що акт про невідповідність № 1 підписаний лише позивачем.

Відповідно до п. 2.2. договору документи, що додаються до продукції: рахунок, накладна, товарно-транспортна накладна, техпаспорт або інший документ, що підтверджує якість продукції.

Позивач зазначає, що будь-яких документів на підтвердження якості товару відповідачем взагалі надано не було.

Враховуючи викладене, оскільки відповідачем поставлено позивачу товар, який не відповідає якості та фактичним технічним характеристикам, які були визначені в договорі поставки, враховуючи те, що відповідач не з`явився до позивача для перевірки якості всієї партії товару та складання двостороннього акту, позивач вважає, що договір поставки № 30/05 від 30.05.2019 підлягає розірванню, а сплачені грошові кошти в сумі 46 500,00 грн., сплачені за товар неналежної якості та кількості, підлягають стягненню на користь позивача.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України)

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України).

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ч. 1 ст. 656 Цивільного кодексу України).

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України).

Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу (ч. 1 ст. 673 Цивільного кодексу України).

У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети (ч. 2 ст. 673 Цивільного кодексу України).

Товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу (ч. 1 ст. 675 Цивільного кодексу України).

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару (ч. 1 ст. 678 Цивільного кодексу України).

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару (ч. 2 ст. 678 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 4.2. договору при виявленні невідповідності продукції ТУ і т.д. покупець здійснює приймання продукції за кількістю і якістю відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15 червня 1965 р № П-6, та Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25 квітня 1966 року N П-7.

Постановою Держарбітражу при Раді міністрів СРСР від 25.04.1966 р. № П-7 затверджено "Інструкцію про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю" (далі - Інструкція).

Ця Інструкція застосовується у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, Основними і Особливими умовами поставки або іншими обов`язковими для сторін правилами не встановлено інший порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю і комплектності, а також тари під продукцією чи товарами (п. 1. Інструкції).

Приймання продукції за якістю і комплектності проводиться на складі одержувача в такі строки при міжміських поставках - не пізніше 20 днів, а швидкопсувної продукції - не пізніше 24 год. після видачі продукції органом транспорту чи надходження її на склад одержувача при доставці продукції постачальником чи при вивезенні продукції одержувачем (пп. а п 6. Інструкції).

Одночасно з прийманням продукції за якістю проводиться перевірка комплектності продукції, а також відповідності тари, упаковки, маркування вимогам стандартів, технічних умов, Особливих умов, інших обов`язкових для сторін правил чи договору кресленнями, зразкам (еталонам) (п. 11. Інструкції).

При виявленні невідповідності якості , комплектності, маркування продукції, що надійшла, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам) договору або даним, зазначеним у маркуванні і супровідних документах, що засвідчують якість продукції (п. 14 цієї Інструкції), одержувач призупиняє подальшу прийомку продукції і складає акт , в якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів. Одержувач зобов`язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості або некомплектної продукції в умовах, що запобігають погіршення її якості і змішання з іншого однорідної продукцією. Одержувач також зобов`язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції і складання двостороннього акта представника іногороднього виготовлювача (відправника), якщо це передбачено в Основних і Особливих умовах поставки, інших обов`язкових правилах або договорі (п. 16. Інструкції).

Згідно з п. 17. Інструкції у повідомленні про виклик, направленому виробника (відправника), має бути зазначено: найменування продукції, дата і номер рахунку-фактури або номер транспортного документа, якщо до моменту виклику рахунок не отримана; основні недоліки, виявлені в продукції; час, на який призначено приймання продукції за якістю або комплектності (в межах встановленого для приймання терміну); кількість продукції неналежної якості або некомплектної продукції.

Повідомлення про виклик представника виготовлювача (відправника) повинно бути направлено (передано) йому по телеграфу (телефону) не пізніше 24 годин, а в відношенні швидко псується негайно після виявлення невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, тари або упаковки встановленим вимогам, якщо інші терміни не встановлені Основними і Особливими умовами поставки, іншими обов`язковими для сторін правилами чи договором (п. 18. Інструкції).

Іногородній виробник (відправник) зобов`язаний не пізніше ніж на наступний день після отримання виклику одержувача повідомити телеграмою або телефонограмою, чи буде направлений представник для участі в перевірці якості продукції. Неотримання відповіді на виклик в зазначений термін дає право отримувачу здійснити приймання продукції до закінчення встановленого терміну явки представника виготовлювача (відправника). Представник іногороднього виготовлювача (відправника) зобов`язаний з`явитися не пізніше ніж у триденний термін після отримання виклику, не враховуючи часу, необхідного для проїзду, якщо інший термін не передбачено в Основних і Особливих умовах поставки, інших обов`язкових правилах або договорі. (п. 19. Інструкції).

З метою виклику представника відповідача для складання акту про невідповідність 26.06.2019 на адресу відповідача було направлено претензію № 21/06 від 26.06.2019 на поставку товару, який не відповідає умовам договору поставки за якістю та комплектністю (а.с. 20-22).

Позивач зазначає, що вказану претензію було повернуто відправнику 11.07.2019 у зв`язку із закінченням строку зберігання.

Відповідно до п. 20. Інструкції при неявці представника виготовлювача (відправника) на виклик одержувача (покупця) в установлений термін і у випадках, коли виклик представника іногороднього виготовлювача (відправника) не є обов`язковим, перевірка якості продукції проводиться представником відповідної галузевої інспекції за якістю продукції, а перевірка якості товарів - експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції за якістю.

При відсутності відповідної інспекції за якістю або бюро товарних експертиз в місці знаходження одержувача (покупця), при відмові їх виділити представника або неявці його за викликом одержувача (покупця) перевірка проводиться:

а) за участю компетентного представника іншого підприємства (організації), виділеного керівником або заступником керівника цього підприємства (організації), або

б) за участю компетентного представника громадськості підприємства-одержувача, призначеного керівником або заступником керівника підприємства з числа осіб, затверджених рішенням фабричного, заводського або місцевого комітету профспілки цього підприємства, або

в) односторонньо підприємством-одержувачем, якщо виготовлювач (відправник) дав згоду на односторонню приймання продукцій.

Згідно з роз`ясненням Вищого арбітражного суду України Про деякі питання практики вирішення господарських спорів, пов`язаних з прийомкою продукції і товарів за кількістю та якістю № 01-6/1106 від 12.10.1993: акт про неналежну якість продукції, складений за участю представників громадськості або іншого підприємства, вважається належним тільки у тих випадках, коли в місті знаходження одержувача така інспекція або бюро товарних експертиз відсутні або у разі їх відмови виділити експерта.

Господарський суд зазначає, що у місті Харкові діє Харківська торгово-промислова палата.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку, що у разі неявки представника постачальника за викликом, приймання товару за якістю, а також складання Актів передбачених Інструкцією повинно відбуватися за участю представника Харківської торгово-промислової палати.

Позивачем надано до господарського суду акт про невідповідність № 1 (а.с. 27-28). Однак вказаний Акт складено позивачем одноособово, без участі представника постачальника або представника Харківської торгово-промислової палати. Господарський суд зазначає, що в матеріалах справи відсутній оформлений належним чином, складений за участю представника постачальника чи представника Харківської торгово-промислової палати акт про фактичну якість і комплектність отриманої продукції.

Також господарський суд вважає за доцільне зазначити, що для встановлення факту невідповідності поставленого товару вимогам щодо його якості необхідні спеціальні знання, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Як вказано вище, у місті Харків діє Харківська торгово-промислова палата.

Відповідно до п.1 ст.11 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні Торгово-промислові палати мають право проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість.

Таким чином, відповідно до вимог п. 20. Інструкції, в даному випадку перевірка якості продукції повинна проводитися за участю представників Дніпропетровської торгово-промислової палати.

Господарський суд зазначає, що позивачем не проводилось експертне дослідження спірних конвеєрних стрічок. У зв`язку із чим встановити факт того, що поставлена позивачу продукція не відповідає вимогам щодо якості неможливо.

Відповідно до п. 29. Інструкції за результатами приймання продукції за якістю і комплектності з участю представників, зазначених в пп. 19 і 20 цієї Інструкції, складається акт про фактичну якість і комплектність отриманої продукції.

Акт повинен бути складений в день закінчення приймання продукції за якістю і комплектності.

У цьому акті має бути зазначено:

а) найменування одержувача продукції і його адреса;

б) номер і дата акта, місце приймання продукції, час початку і закінчення приймання продукції; у випадках, коли приймання продукції за участю представників, зазначених в пп. 19 і 20 цієї Інструкції, проведена з порушенням встановлених термінів приймання, в акті повинні бути вказані причини затримки приймання, час їх виникнення і усунення;

в) прізвища, ініціали осіб, які брали участь у прийманні продукції за якістю і в складанні акта, місце їх роботи, займані ними посади, дата і номер документа про повноваження поставітеля на участь в перевірці продукції за якістю і комплектності, а також вказівку про те, що ці особи ознайомлені з правилами приймання продукції за якістю;

г) найменування та адреси виробника (відправника) і постачальника;

д) дата і номер телефонограми або телеграми про виклик представника виготовлювача (відправника) або відмітка про те, що виклик виготовлювача (відправника) Основними і Особливими умовами поставки, іншими обов`язковими правилами або договором не передбачений;

е) номери і дати договору на поставку продукції, рахунки-фактури, транспортної накладної (коносамента) і документа, що посвідчує якість продукції;

ж) дата прибуття продукції на станцію (пристань, порт) призначення, час видачі вантажу органом транспорту, час розтину вагона, контейнера, автофургона і інших опломбованих транспортних засобів, час доставки продукції на склад одержувача;

з) номер і дата комерційного акта (акта, виданого органом автомобільного транспорту), якщо такий акт був складений при отриманні продукції від органу транспорту;

і) умови зберігання продукції на складі одержувача до складання акта;

к) стан тари і упаковки в момент огляду продукції, зміст зовнішньої маркування тари та інші дані, на підставі яких можна зробити висновок про те, в чиїй упаковці пред`явлено продукція - виготовлювача або відправника, дата розтину тари і упаковки. Недоліки маркування, тари і упаковки, а також кількість продукції, до якого відноситься кожен з встановлених недоліків;

л) при вибірковій перевірці продукції - порядок відбору продукції для вибіркової перевірки із зазначенням підстави вибіркової перевірки (стандарт, технічні умови, Особливі умови поставки, інші обов`язкові правила і договір);

м) за чиїми пломбами (відправника або органу транспорту) відвантажена і отримана продукція, справність пломб, відбитки на них; транспортна отправительская маркування місць (за документами і фактично), наявність або відсутність пакувальних ярликів, пломб на окремих місцях;

н) кількість (вага), повне найменування та перерахування пред`явленої до огляду і фактично перевіреної продукції з виділенням продукції забракованої, що підлягає виправленню у виробника або на місці, в тому числі шляхом заміни окремих деталей, а також продукції, сорт якої не відповідає сорту, зазначеному в документі, що засвідчує її якість. Детальний опис виявлених недоліків та їх характер;

о) підстави, за якими продукція переводиться у нижчий сорт, з посиланням на стандарт, технічні умови, інші обов`язкові правила;

п) кількість некомплектної продукції і перелік відсутніх частин, вузлів і деталей і вартість їх;

р) номера стандартів, технічні умови, креслення, зразки (еталони), за якими проводилася перевірка якості продукції;

с) номер браковщіка підприємства-виробника продукції, якщо на продукції такий номер вказано;

т) проведений чи відбір зразків (проб) і куди вони спрямовані;

у) інші дані, по яких, на думку осіб, які беруть участь у прийманні, необхідно вказати в акті для підтвердження неналежної якості або некомплектності продукції;

ф) висновок про характер виявлених дефектів у продукції та причина їх виникнення.

Акт повинен бути підписаний всіма особами, які брали участь в перевірці якості і комплектності продукції. Особа, яка не згідне із змістом акта, зобов`язана підписати його із застереженням про свою незгоду і викласти свою думку. В акті перед підписом осіб, які брали участь у прийманні, повинно бути зазначено, що ці особи попереджені про те, що вони несуть відповідальність за підписання акта, що містить дані, що не відповідають дійсності (п. 30. Інструкції).

Акт, який встановлює неналежну якість або некомплектність продукції, складений за участю представників, зазначених в п. 20, подп. "А", "б" і "в", затверджується керівником підприємства-одержувача або його заступником не пізніше триденного терміну після складання акта (п. 32. Інструкції).

Господарський суд зазначає, що докази укладення двостороннього акту про фактичну якість і комплектність отриманої продукції складених за участю представника постачальника чи представника Харківської торгово-промислової палати в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи вищевикладене, оскільки позивачем не дотримано зазначені вище вимоги Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю затвердженої Постановою Держарбітражу при Раді міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7, а також враховуючи те, що позивачем не проводилось експертне дослідження спірної продукції, щодо її відповідності заявленим вимогам якості, у господарського суду відсутня можливість встановити чи підтвердити факт поставки відповідачем позивачу неякісної продукції.

Покупець має право пред`явити вимогу у зв`язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 680 Цивільного кодексу України).

Якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право пред`явити вимогу у зв`язку з недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку (ч. 3 ст. 680 Цивільного кодексу України).

Відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 674 Цивільного кодексу України).

Обов`язок доведення факту передання товару з недоліками, відповідно до ч. 1 ст. 679 ЦК України покладено на позивача (покупця).

Господарський суд зазначає, що позивачем не надано належних та достовірних доказів, які свідчать про те, що відповідачем було поставлено неякісний товар.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України).

До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (ч. 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України).

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України).

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ч. 2 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України).

Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України).

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч. 2 ст. 15 Цивільного кодексу України).

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України).

Господарський суд зазначає, що при розгляді даної категорії спорів необхідно враховувати загальні приписи ст. ст. 3, 15, 16 Цивільного кодексу України, оскільки за результатами розгляду спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Вказане узгоджується із позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, яка відображена у постанові від 03.09.2019 у справі № 917/1258/18.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до приписів ст. 15 Цивільного кодексу України кожна сторона має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

Як роз`яснив Конституційний Суд України своїм рішенням від 01.12.2004 №18-рп/2004 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес), поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається у частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" має один і той же зміст.

У рішенні Конституційного Суду України дано офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес", як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Тобто інтерес позивача (у даному випадку стосовно розірвання договору поставки № 30/05 від 30.05.2019 та стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 46 500,00 грн. сплачених за поставлений товар) має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам та відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого дано в резолютивній частині вказаного рішення Конституційного Суду України.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Така позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав; під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 910/15567/17.

Отже, саме на Товариство з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма", як позивача, покладений обов`язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими доказами, тобто довести, що його права та інтереси дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.

Однак, всупереч наведеному позивач не довів перед судом, яким чином було порушено зі сторони відповідача права позивача.

З огляду на наведені вище обставини, відсутнє належне обґрунтування порушення прав позивача.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" про розірвання договору поставки № 30/05 від 30.05.2019 та стягнення з ТОВ ТК Глобус 46 500,00 грн., сплачених за поставлений товар, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача у розмірі 3 842,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Повне рішення складено 09.07.2020

Суддя І.В. Мілєва