Рішення

від 10.06.2020 по справі 910/504/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.06.2020Справа № 910/504/20 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.

за участю секретаря судового засідання: Зінчук С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція"

до Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс"

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсалскладсервіс"

про стягнення заборгованості 43 190, 85 грн.

Представники учасників справи:

Від позивача: не з`явився;

Від відповідача: Чала І.М.;

Від третьої особи: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" (далі - відповідач) про стягнення 43 190, 85 грн., з яких: 43 000, 00 грн сума страхового відшкодування та 3 % річних у розмірі 190, 85 грн.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що 07.10.2019 року Відокремлений підрозділ "Запорізька атомна електрична станція" ДП Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - позивач) звернувся до ПрАТ "Європейський страховий альянс" (далі - відповідач) із заявою-вимогою про виплату страхованого відшкодування за Страховою гарантією № 1067835 від 28.08.2019, оскільки настав випадок - ненадання переможцем у строк, визначений в абзаці 2 ч. 3 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі", у зв`язку з чим позивач вимагав протягом п`яти робочих днів з моменту отримання відповідачем цієї вимоги сплатити суму забезпечення в розмірі 43 000, 00 грн. Проте, відповідач відмовив у виплаті в зв`язку з тим, що ненадання чинної довідки з податкової інспекції не є страховим ризиком відповідно до страхової гарантії. У зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення заборгованості у розмірі 43 190, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.01.2020 залишено позовну заяву без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

07.02.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2020 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін, на підставі статті 50 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсалскладсервіс", судове засідання призначено на 16.03.2020.

10.03.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти позовних вимог та вказав, що наведені позивачем у позовній заяві обставини, а саме підстави для відхилення тендерної пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю Універсалскладсервіс не є страховим ризиком у відповідності до страхової гарантії (забезпечення тендерної пропозиції), виданої Приватним акціонерним товариством Європейський страховий альянс , а отже, у останнього не виникло обов`язку зі сплати страхового відшкодування.

16.03.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли пояснення по справі та заява про проведення судового засідання без участі представника третьої особи.

Представник третьої особи у судове засідання 16.03.2020 не з`явився, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103053373368.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2020, яку занесено до протоколу судового засідання оголошено перерву у справі № 910/504/20 до 22.04.2020.

06.04.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

06.04.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

08.04.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи.

Представники учасників справи у судове засідання 22.04.2020 не з`явились, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2020, яку занесено до протоколу судового засідання оголошено перерву у справі № 910/504/20 до 22.05.2020.

21.05.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника третьої особи надійшла заява про проведення судового засідання без участі представника третьої особи.

Представники позивача та третьої особи у судове засідання 25.05.2020 не з`явились, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2020, яку занесено до протоколу судового засідання оголошено перерву у справі № 910/504/20 до 03.06.2020.

03.06.2020 через електронну пошту суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, однак, вказане клопотання не скріплено власним електронним цифровим підписом заявника, з огляду на що воно є таким, що не підписане уповноваженою особою.

Представники позивача та третьої особи у судове засідання 03.06.2020 не з`явились, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2020 клопотання № 28-22/11858 від 03.06.2020 Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" повернуто без розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2020, яку занесено до протоколу судового засідання оголошено перерву у справі № 910/504/20 до 10.06.2020.

Представники позивача та третьої особи у судове засідання 10.06.2020 не з`явились, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні 10.06.2020 заперечив проти заявлених позовних вимог, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006 року у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

У судовому засіданні 10.06.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державним підприємством Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція було розміщено на сайті публічних закупівель оголошення про проведення публічної закупівлі №UA-2019-08-16-000049-b на закупівлю ДК 021:2015 (443300002) Будівельні прути, стрижні, дроти та профілі (Сортовий та фасонний прокат).

Як встановлено судом, між Приватним акціонерним товариством Європейський страховий альянс (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю Універсалскладсервіс (страхувальник) було укладено договір страхування забезпечення тендерної пропозиції № 1052470 від 09.12.2016.

Відповідно до п.1.1 договору його предметом є добровільне страхування відповідальності страхувальника на підставі ліцензії серії АВ №584141 від 10.05.2011 Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг та Правил добровільного страхування відповідальності перед третіми особами (крім відповідальності власників наземного, повітряного, водного транспорту і відповідальності перевізника) №1404/2 від 03.01.2007р.

Предметом страхування за цим договором виступають такі, що не суперечать чинному законодавству України, майнові інтереси страхувальника, пов`язані з відшкодуванням ним вигодонабувачу у порядку, що передбачений чинним законодавством суми забезпечення тендерної пропозиції за відповідним тендером (торгами) на закупівлю за державні кошти товарів, робіт, послуг, що проводиться вигодонабувачем у відповідності до вимог чинного законодавства України, в разі невиконання страхувальником своїх зобов`язань згідно цього тендеру.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що поширення страхового захисту майнових інтересів страхувальника на кожний конкретний тендер в якості забезпечення тендерної пропозиції страхувальника проводиться шляхом підписання сторонами відповідної страхової гарантії.

За умовами п.1.5 договору страховий випадок за цим договором - це виникнення зобов`язання страховика здійснити виплату страхового відшкодування вигодонабувачу в разі настання страхових ризиків.

Згідно п.1.5.3 договору страховим ризиком є ненадання переможцем у строк, визначений в абзаці другому частині 3 ст.17 Закону України №922-VIII Про публічні закупівлі від 25.12.2015р. із змінами внесеними Законом України №1078-VIII від 12.04.2016р., документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених ст.17 цього Закону.

Вигодонабувачем за цим договором є Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (п.1.7 договору).

На виконання умов тендерної документації № 83/1/19/256 від 14.08.2019 на закупівлю вищевказаних послуг, в складі тендерної пропозиції Товариством з обмеженою відповідальністю Універсалскладсервіс надано Страхову гарантію (забезпечення тендерної пропозиції) Сертифікат № 1067835 від 28.08.2019, видану Приватним акціонерним товариством Європейський страховий альянс .

Вказана страхова гарантія складена до договору страхування забезпечення тендерної пропозиції №1052470 від 09.12.2016, укладеного між Приватним акціонерним товариством Європейський страховий альянс та Товариством з обмеженою відповідальністю Універсалскладсервіс .

Згідно змісту вказаної страхової гарантії страховим ризиком є ненадання переможцем у строк, визначений в абзаці другому частині 3 ст.17 Закону України №922-VIII Про публічні закупівлі від 25.12.2015р. зі змінами, документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених ст.17 цього Закону.

Ліміт відповідальності страховика становить 43 000, 00 грн. Франшиза не застосовується.

За результатами проведення відкритих торгів № UA-2019-08-16-000049-b на закупівлю ДК 021:2015 (443300002) Будівельні прути, стрижні, дроти та профілі (Сортовий та фасонний прокат) протокольним рішення тендерного комітету ВП ЗАЕС переможцем торгів було визнано Товариство з обмеженою відповідальністю Універсалскладсервіс .

Відповідно до п. 4.4. наданого витягу з протоколу засідання тендерного комітету ВП ЗАЕС від 26.09.2019 розглянувши висновок ВЗТК щодо результатів надання документів переможцем торгів після оприлюднення на веб - порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір з переможцем торгів ТОВ Універсалскладсервіс , відповідно до якого в порушення вимог п. 5 розділу 3 тендерної документації переможець торгів ТОВ Універсалскладсервіс у 5- ти денний строк з дати оприлюднення повідомлення не надав довідку з податкової інспекції про наявність/відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів та остаточну цінову пропозицію.

Керуючись абз. 3 п.2, п.4 ч.1 ст. 30 Закону України Про публічні закупівлі № 922- VIII від 25.12.2015, з урахуванням п. 5 розділу 3 тендерної документації, відхилено тендерну пропозицію ТОВ Універсалскладсервіс .

07.10.2019 засобами поштового зв`язку Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція звернулось до Приватного акціонерного товариства Європейський страховий альянс з заявою-вимогою про виплату страхового відшкодування за страховою гарантією сертифікатом №1067835 від 28.08.2019.

18.11.2019 позивачем було отримано лист №5412/13 Приватного акціонерного товариства Європейський страховий альянс , в якому останнім повідомлено про відмову у виплаті страхового відшкодування з огляду на ненастання страхового ризику.

Наразі, за твердженнями позивача, відмова відповідача у виплаті страхового відшкодування є необґрунтованою, оскільки учасником процедури закупівлі всупереч вимогам п.5 розділу 3 тендерної документації не було подано довідки податкової інспекції про наявність/відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів. Тобто, третьою особою не надано документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених ст.17 Закону України Про публічні закупівлі , для відхилення тендерної пропозиції. Вказані обставини і стали підставою для звернення до суду з розглядуваним позовом.

За приписами ст.560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Згідно ст.563 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред`являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред`явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано. Кредитор не може передавати іншій особі право вимоги до гаранта, якщо інше не встановлено гарантією.

Після одержання вимоги кредитора гарант повинен негайно повідомити про це боржника і передати йому копії вимоги разом з доданими до неї документами. Гарант повинен розглянути вимогу кредитора разом з доданими до неї документами в установлений у гарантії строк, а у разі його відсутності - в розумний строк і встановити відповідність вимоги та доданих до неї документів умовам гарантії (ст.564 Цивільного кодексу України).

Статтею 565 Цивільного кодексу Унормовано, що гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії. Гарант повинен негайно повідомити кредитора про відмову від задоволення його вимоги. Якщо гарант після пред`явлення до нього вимоги кредитора дізнався про недійсність основного зобов`язання або про його припинення, він повинен негайно повідомити про це кредитора і боржника. Повторна вимога кредитора, одержана гарантом після такого повідомлення, підлягає задоволенню.

Згідно ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Виходячи зі змісту ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

За таких обставин, враховуючи зміст ст.129 Конституції України, ч.ч.1-3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України позивачем при зверненні до суду з вимогами про стягнення суми страхової гарантії повинно бути доведено суду, у першу чергу, обставини наявності відповідного обов`язку - гарантійного випадку (порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією).

Аналогічного висновку щодо предмету доказування при вирішенні спору про існування обов`язку гаранта платити за гарантією наведено у постанові Верховного Суду від 27.11.2019р. по справі №910/20306/17.

Як вказувалось вище, обґрунтовуючи наявність підстав для стягнення з відповідача суми страхового відшкодування, позивачем було вказано, що учасником процедури закупівлі всупереч вимогам п.5 розділу 3 тендерної документації не було подано довідки податкової інспекції про наявність/відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, тобто, третьою особою не надано документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених ст.17 Закону України Про публічні закупівлі , для відхилення тендерної пропозиції, що згідно страхової гарантії сертифікату № 1067835 від 28.08.2019 та договору страхування забезпечення тендерної пропозиції №1052470 від 09.12.2016, укладеного між Приватним акціонерним товариством Європейський страховий альянс та Товариством з обмеженою відповідальністю Універсалскладсервіс , є страховим ризиком, а отже, підставою для виплати страхового відшкодування вигодонабувачу.

Заперечуючи проти задоволення позову відповідач вказав, що наведені позивачем у позовній заяві обставини, а саме підстави для відхилення тендерної пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю Універсалскладсервіс не є страховим ризиком у відповідності до страхової гарантії (забезпечення тендерної пропозиції), виданої Приватним акціонерним товариством Європейський страховий альянс , а отже, у останнього не виникло обов`язку зі сплати страхового відшкодування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об`єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв`язок, господарський суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 200 Господарського кодексу України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. Зобов`язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони. Гарант має право висунути управненій стороні лише ті претензії, висунення яких допускається гарантійним листом. Зобов`язана сторона не має права висунути гаранту заперечення, які вона могла б висунути управненій стороні, якщо її договір з гарантом не містить зобов`язання гаранта внести до гарантійного листа застереження щодо висунення таких заперечень. До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Судом вказувалось, що відповідно до статті 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

За положеннями статті 563 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією.

Гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії (частина 1 статті 565 Цивільного кодексу України).

Тобто, при вирішенні спору про існування обов`язку гаранта платити за гарантією, в предмет доказування входить, у першу чергу, дослідження наявності чи відсутності виникнення відповідного обов`язку - гарантійного випадку (порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією).

Між Приватним акціонерним товариством Європейський страховий альянс (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю Універсалскладсервіс (страхувальник) було укладено договір страхування забезпечення тендерної пропозиції №1052470 від 09.12.2016.

На виконання договору страхування було видано страхову гарантію (забезпечення тендерної пропозиції) Сертифікат № 1067835 від 28.08.2019.

Згідно змісту вказаної страхової гарантії страховим ризиком є ненадання переможцем у строк, визначений в абзаці другому частині 3 ст.17 Закону України №922-VIII Про публічні закупівлі від 25.12.2015р. із змінами., документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених ст.17 цього Закону.

Тобто, підставою для сплати відповідачем позивачу відшкодування за страховою гарантією №1067835 від 28.08.2019 є настання певного страхового ризику, зокрема, ненадання переможцем у строк, визначений в абзаці другому частині 3 ст.17 Закону України №922-VIII Про публічні закупівлі від 25.12.2015р. із змінами, документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених ст.17 цього Закону.

За приписами ч.1 ст.17 Закону України Про публічні закупівлі замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо: 1) він має незаперечні докази того, що учасник пропонує, дає або погоджується дати прямо чи опосередковано будь-якій посадовій особі замовника, іншого державного органу винагороду в будь-якій формі (пропозиція щодо найму на роботу, цінна річ, послуга тощо) з метою вплинути на прийняття рішення щодо визначення переможця процедури закупівлі або застосування замовником певної процедури закупівлі; 2) відомості про юридичну особу, яка є учасником, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення; 3) службову (посадову) особу учасника, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення у сфері закупівель корупційного правопорушення; 4) суб`єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів); 5) фізична особа, яка є учасником, була засуджена за злочин, учинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку; 6) службова (посадова) особа учасника, яка підписала тендерну пропозицію, була засуджена за злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку; 7) тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов`язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника; 8) учасник визнаний у встановленому законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура; 9) у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"; 10) юридична особа, яка є учасником, не має антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) або робіт дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень.

У частині 2 вказаної статті визначено, що замовник може прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та може відхилити тендерну пропозицію учасника у разі, якщо учасник має заборгованість із сплати податків і зборів (обов`язкових платежів).

У ч.3 ст.17 Закону України Про публічні закупівлі передбачено, що замовник у тендерній документації зазначає, що інформація про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій цієї статті, надається в довільній формі. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним (абзац 1). Переможець торгів у строк, що не перевищує п`яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої цієї статті (абзац).

З системного аналізу норм ч.ч.1-3 ст.17 Закону України Про публічні закупівлі вбачається, що законодавцем визначено перелік підстав за наявності яких замовник зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію (ч.1 ст.17) та умови, за яких замовник наділений правом на відхилення відповідної пропозиції.

При цьому, у даному випадку, норма ч.1 ст.17 Закону України Про публічні закупівлі є імперативною, а її застосування не залежить та не може доповнюватись умовами тендерної документації.

Тобто, за висновками суду, визначення у п.5 розділу 3 тендерної документації обов`язку переможця торгів у строк, що не перевищує п`яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, надати замовнику копії документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частини другої ст.17 Закону України Про публічні закупівлі , в тому числі довідки податкової інспекції про наявність/відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, ніяким чином не розширює переліку документів, що визначений у ч.1 ст.17 Закону України Про публічні закупівлі , строк подачі частини з яких визначено абзацом 2 ч.3 вказаної статті, а отже і не розширює переліку страхових ризиків, що визначені умовами страхової гарантії, яка була видана відповідачем.

В контексті наведеного суд акцентує увагу на тому, що у спірних правовідносинах страховим ризиком визначено саме ненадання переможцем у строк, визначений в абзаці другому частині 3 ст.17 Закону України №922-VIII Про публічні закупівлі від 25.12.2015р. із змінами, документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених ст.17 цього Закону. Жодні посилання у даному випадку у страховій гарантії на умови тендерної документації щодо кваліфікаційних критеріїв до учасників та вимог встановлених ст.17 Закону України Про публічні закупівлі відсутні.

За таких обставин, за висновками суду, ненадання третьою собою всупереч вимогам п.5 розділу 3 тендерної документації довідки податкової інспекції про наявність/відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, не є страховим випадком у розумінні договору № 1052470 від 09.12.2016 та страхової гарантії сертифікату № 1067835 від 28.08.2019.

Виходячи з вищевикладеного у сукупності, з огляду на те що позивачем не було доведено суду виникнення обставин, які є страховим ризиком згідно договору №1052470 від 09.12.2016. та страхової гарантії сертифікату № 1067835 від 28.08.2019, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для стягнення суми страхового відшкодування з відповідача.

Таким чином, у задоволенні позовних вимог Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція до Приватного акціонерного товариства Європейський страховий альянс в частині стягнення 43 000, 00 грн слід відмовити.

Що стосується позовних вимог про стягнення з Приватного акціонерного товариства Європейський страховий альянс 3% річних у розмірі 190, 85 грн. то такі позовні вимоги підлягають залишенню без задоволення як похідні.

Надаючи оцінку іншим доводам сторін судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.3 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі Руїс Торіха проти Іспанії ). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі Проніна проти України , в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини Серявін та інші проти України (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen . ), 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. ), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019 Верховного Суду по справах №910/13407/17 та №915/370/16.

З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не впливають на висновки суду щодо відмови в задоволенні позовних вимог.

Згідно ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір залишається за позивачем.

Керуючись статями 74, 129, 238 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" відмовити.

2. Відповідно до ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

3. Відповідно до ч.1 ст.256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4. Згідно з п.п.17.5 п.17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VІІІ до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 08.07.2020.

Суддя М.Є.Літвінова