Рішення

від 22.06.2020 по справі 910/159/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.06.2020Справа № 910/159/20

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовомПриватного акціонерного товариства "Рівнеазот" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Газспецбуд" простягнення 594 720 грн 00 коп. Представники: від позивача:Горєлов О.Л. - представник на підставі наказу; від відповідача:не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

02.01.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газспецбуд" про стягнення 594 720 грн 00 коп. заборгованості за договором від 23.08.2019 № 789, в тому числі 495 600 грн 00 коп. попередньої оплати та 99 120 грн 00 коп. штрафу.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору неналежним чином виконав взяті на себе зобов`язання з виконання робіт, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість з повернення попередньої оплати (авансу) у розмірі 495 600 грн 00 коп. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань позивачем нараховано 99 120 грн 00 коп. штрафу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2020, на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву залишено без руху.

04.02.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на підтвердження усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2020 відкрито провадження у справі № 910/159/20, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12.03.2020.

10.03.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи для долучення до матеріалів справи.

11.03.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання, у зв`язку із перебуванням представника відповідача за межами міста Києва.

У підготовчому засіданні 12.03.2020, на задоволення клопотання відповідача, судом оголошено перерву до 06.04.2020.

В порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2020 суд повідомив сторін про підготовче засідання, яке відбудеться 06.04.2020.

03.04.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи, у зв`язку із запровадженням карантину та веденням заборони, зокрема, на роботу метрополітенів.

У підготовчому засіданні 06.04.2020 судом оголошено перерву до 04.05.2020 для забезпечення процесуальних прав всіх учасників судового процесу під час дії карантинних заходів, про що сторін повідомлено ухвалою.

У підготовчому засіданні 04.05.2020 судом оголошено перерву до 04.06.2020 для забезпечення процесуальних прав всіх учасників судового процесу під час дії карантинних заходів, про що сторін повідомлено ухвалою.

У підготовчому засіданні 04.06.2020 суд, керуючись п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України, постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 22.06.2020.

22.06.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання та продовження строку на подання відзиву.

Представник відповідача у судове засідання 22.06.2020 не з`явився, про час та дату судового засідання був повідомлений належним чином.

У судове засідання 22.06.2020 з розгляду справи по суті з`явився представник позивача та надав пояснення по суті справи.

У судовому засідання 22.06.2020 судом встановлено надходження від відповідача через відділ діловодства суду клопотання про відкладення судового засідання, у зв`язку із участю адвоката в іншому судовому засіданні, та продовження строку на подання відзиву.

Представник позивача заперечив проти відкладення розгляду справи.

Розглянувши у судовому засіданні вказане клопотання, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні через необґрунтованість з огляду на наступне.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2020 встановлено відповідачу строк на подання відзиву - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Судом встановлено, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.02.2020 відповідач отримав 12.02.2020, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 53362838.

Таким чином, строк на подання відзиву у відповідача закінчився 27.02.2020.

Відповідно до частини 2 та 3 статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку , чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Таким чином, оскільки відповідач звернувся із клопотання про продовження строку на подання відзиву 22.06.2020, тоді як строк на подання відзиву у нього закінчився 27.02.2020, суд позбавлений можливості продовжити відповідачу строку для подання відзиву, у зв`язку із пропуском строку на звернення із відповідною заявою.

Частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України визначено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 2 частини 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав, зокрема першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення судового засідання, суд відмовив у його задоволенні, у зв`язку зі необґрунтованістю останнього, та не визнанням причин неявки представника поважними. При цьому, суд зазначає, що за твердженнями відповідача угоду з адвокатом укладено 19.06.2020, тоді як провадження у даній справі відкрито 10.02.2020. Таким чином, у відповідача було достатньо часу для укладення відповідного договору з адвокатом з метою належного представлення інтересів останнього.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Представник позивача надав пояснення по суті справи, відповідно до яких у повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

У судовому засіданні 22.06.2020 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

23.08.2019 між Приватним акціонерним товариством "Рівнеазот" (замовник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Газспецбуд" (виконавець за договором) укладено договір № 789 (далі - договір), відповідно до умов якого замовник доручає і зобов`язується оплатити, а виконавець зобов`язується своїми силами з використанням власних матеріалів і на свій ризик виконати роботи з розчистки підводних частин водозабірних споруд підприємства від мулових наносів: рибо загороджувача на підводному каналі та насосної станції Водозабір ПрАТ "Рівнеазот" (далі - об`єкт) Код КВЕД: 42.91.

Відповідно до пункту 1.2. договору порядок та строк виконання робіт визначається календарним планом робіт (додаток № 3), який є невід`ємною частиною даного договору.

Відповідно до пункту 2.1. договору загальна вартість робіт за цим договором у відповідності з протоколом погодження договірної ціни (додаток № 1) та на основі договірної ціни (локальний кошторис з підсумковою відомістю ресурсів) (додаток № 2), які є невід`ємними частинами даного договору становить 991 200,00 грн, у тому числі ПДВ 20 % - 165 200,00 грн.

Умовами пунктів 2.2. (підпункти 2.2.1., 2.2.2.), 2.4. договору визначено, що оплата за виконані роботи проводиться замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця у наступному порядку: попередня оплата у розмірі 50 % від загальної вартості робіт згідно п. 2.1. договору після підписання сторонами даного договору; остаточний розрахунок за виконані роботи - протягом 20-ти календарних днів після підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) (далі - акт).

Оплату за цим договором може здійснювати уповноважена замовником особа на підставі договору доручення.

Пунктом 2.5. договору встановлено, що виконавець зобов`язаний розпочати визначені в п. 1.1. договору роботи протягом 7-ми календарних днів з моменту отримання попередньої оплати згідно п. 2.2.1. даного договору.

Пунктами 3.1. - 3.2. договору погоджено, що здавання-приймання виконаних робіт за цим договором оформляється актом здачі-приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (форма № КБ-3).

При умові відсутності зауважень до виконаних виконавцем робіт замовник зобов`язаний прийняти такі роботи не пізніше 5-ти (п`яти) календарних днів із дати отримання акта.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2019, а в частині гарантійних зобов`язань - до закінчення строку дії гарантії (пункт 9.1. договору).

Протоколом узгодження договірної ціни (додаток № 1) на виконання робіт: Розчистка підводних частин водозабірних споруд ПрАТ Рівнеазот від мулових наносів сторонами досягнуто згоди про величину відкритої договірної ціни на виконання робіт у сумі 991 200,00 грн.

Календарним планом робіт (додаток № 3) сторонами погоджено етапи виконання робіт, а саме: І етап: рибозагороджувач на підводному каналі до насосної станції Водозабір , строк виконання: 28 календарних днів, обсяг фінансування: 268 000,00 грн; ІІ етап: насосна станція Водозабір , строк виконання: 28 календарних днів після закінчення І етапу, обсяг фінансування: 276 000,00 грн; ІІІ етап: насосна станція Водозабір , строк виконання: 23 календарні дні після закінчення ІІ етапу, обсяг фінансування: 282 000,00 грн.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши правову природу відносин, що склалися між сторонами, суд дійшов висновку про укладення між позивачем та відповідачем змішаного договору, в якому містяться елементи договорів підряду та надання послуг.

Відповідно до норм статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі статтею 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Частиною1 статті 846 Цивільного кодексу України унормовано, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Нормами статті 854 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, на виконання умов укладеного договору від 23.08.2019 № 789, Товариство з обмеженою відповідальністю "Хім-Трейд" на підставі договору доручення від 18.02.2019 № 134, здійснило попередню оплату від імені позивача на суму 495 600 грн 00 коп. з призначенням платежу: "передоплата за виконання робіт зг. дог. № 789 від 23.08.19. В т.ч. ПДВ 82600,00/ від ім. ПрАТ "РІВНЕАЗОТ" зг.дов№7006-Ю від 23.08.19/", що підтверджується платіжним дорученням від 29.08.2019 № 57184, належним чином засвідчена копія якого наявна в матеріалах справи.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Статтею 239 Цивільного кодексу України визначено, що правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє.

Згідно з частинами 1 та 3 статті 244 Цивільного кодексу України представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Відповідно до частини 1 статті 1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя.

Позивачем долучено до матеріалів справи акт комісійної перевірки виконання робіт: Розчистка підводних частин водозабірних споруд ПрАТ Рівнеазот від мулових наносів , відповідно до якого встановлено, що згідно договору від 23.08.2019 № 789 виконавець порушує встановлені терміни робіт зазначені в додатку № 3 Календарний план робіт . Станом на 18.10.2019 не проведені роботи І-го етапу календарного плану робіт. Доказом невиконання робіт у встановлені календарним планом терміни є відсутність обладнання, матеріалів, іншої необхідної техніки, робочого персоналу підрядника на об`єкті.

Крім того, позивачем долучено до матеріалів справи експертний висновок від 21.10.2019 № В-789 Рівненської торгово-промислової палати як доказ не виконання відповідачем робіт.

28.10.2019 позивач звернувся до відповідача з вимогою № 2929 щодо повернення коштів в сумі 594 720,00 грн та повідомленням про розірвання договору з 01.12.2019, що підтверджується наявними в матеріалах справи копією реєстру рекомендованих листів та фіскальним чеком від 28.10.2019 № 3301700719058.

Пунктом 9.2. договору встановлено, що дострокове розірвання даного договору може мати місце за згодою сторін або на підставах, передбачених чинним законодавством України. Сторона, яка прийняла рішення про розірвання договору, зобов`язана письмово повідомити про це іншу сторону не менше ніж за 20 днів до запланованої дати розірвання.

Відповідно до норм статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Нормами статті 849 Цивільного кодексу України визначено, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Таким чином, замовнику законом надано право відмовитися в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення роботи, і визначене цією нормою право не може бути обмежене.

Отже, договір підряду може бути розірваний в результаті односторонньої відмови від нього у повному обсязі, тобто в результаті вчинення замовником одностороннього правочину, який тягне припинення зобов`язань його сторін.

Частиною 3 статті 651 Цивільного кодексу України унормовано, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

За таких обставин, судом встановлено, що договір від 23.08.2019 № 789 з 01.12.2019 є припиненим.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства протягом строку дії договору належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання з виконання робіт, у зв`язку з чим у відповідача перед позивачем виник обов`язок з повернення попередньої оплати у розмірі 495 600 грн 00 коп., що також не було спростовано відповідачем, оскільки відповідачем не надано доказів повернення суми попередньої оплати на загальну суму 495 600 грн 00 коп.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до частини 2 статті 570 Цивільного кодексу України якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

За приписами частини 1, пункту 3 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.

Таким чином, із змісту зазначеної норми вбачається, що підставою виникнення зобов`язання, визначеного даною нормою, є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала. До таких підстав відноситься також випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін, якщо це допускається договором або законом.

Про можливість виникнення позадоговірного грошового зобов`язання на підставі ст. 1212 ЦК України вказувала Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17.

За таких обставин, відмова замовника від договору є підставою для вимоги про повернення невикористаної частини авансу на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, у зв`язку із відмовою позивача від договору на підставі частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України та невиконанням відповідачем робіт за договором, сума попередньої оплати (авансу) у розмірі 495 600 грн 00 коп. підлягає поверненню позивачу шляхом стягнення з відповідача, оскільки є такою, що безпідставно утримується останнім.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо виконання робіт, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 99 120 грн 00 коп. штрафу.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом 6.2. договору встановлено, що при порушенні з вини виконавця узгоджених сторонами термінів виконання робіт, передбачених календарним планом додаток № 3 або усунення недоліків відповідно до п.п. 3.2., 4.4.5. виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 10 % від загальної вартості робіт по даному договору.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності (стягнення штрафу) відповідно до умов пункту 6.2. договору.

Судом перевірено розрахунок штрафу та встановлено його правильність та відповідність умовам договору та вимогам чинного законодавства.

З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасності виконання грошового зобов`язання за договором від 23.08.2019 № 789, вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача у розмірі 99 120 грн 00 коп.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237-238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газспецбуд" (вул. Володимирська. 69-А, м. Київ, 01033, ідентифікаційний код 38376236) на користь Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" (м. Рівне, Рівне-17, 33017, ідентифікаційний код 05607824) грошові кошти у розмірі 495 600 (чотириста дев`яносто п`ять тисяч шістсот) грн 00 коп., штраф у розмірі 99 120 (дев`яносто дев`ять тисяч сто двадцять) грн 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 8 920 (вісім тисяч дев`ятсот двадцять) грн 80 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено: 07.07.2020

Суддя Н.Б.Плотницька