ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
06.07.2020Справа № 910/5373/20
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Умедо Груп доТовариства з обмеженою відповідальністю КС Україна простягнення 1 120 505,88 грн. Суддя Босий В.П.
секретар судового засідання Єрмак Т.Ю.
Представники сторін:
від позивача:Чекмарьов О.С. від відповідача:не з`явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю Умедо Груп (надалі - ТОВ Умедо Груп ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю КС Україна (надалі - ТОВ КС Україна ) про стягнення 1 120 505,88 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю підстав для володіння відповідачем грошовими коштами у розмірі 1 120 505,88 грн., які були сплачені позивачем відповідачу на виконання умов договору №1610/18-01 від 16.10.2018, оскільки вказаний договір був розірваний позивачем в односторонньому порядку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.05.2020 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено у справі підготовче засідання.
28.05.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував з огляду на те, що саме невиконання позивачем своїх обов`язків з внесення всієї суми передоплати та надання будівельного майданчику зумовило невиконання відповідачем підрядних робіт за договором. Крім того, у поданому відзиві на позовну заяву відповідач вказує на те, що у випадку розірвання договору позивач як замовник набуває право не на повернення сплачених ним грошових коштів, а на отримання матеріалів згідно переліку, на оплату яких і були перераховані такі кошти.
Протокольною ухвалою суду від 15.06.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.07.2020.
Представник позивача в судове засідання з`явився, надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується протоколом судового засідання від 15.06.2020.
В судовому засіданні 22.06.2020 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
16.10.2018 між ТОВ Умедо Груп (замовник) та ТОВ КС Україна (підрядник) був укладений договір №1610/18-01 (надалі - Договір ), відповідно до п. 1.1 якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується власними силами і засобами на свій ризик виконати відповідно до умов договору комплекс робіт з монтажу систем вентиляції на об`єкті, розташованому за адресою: вул. Ватутіна, 62 в адміністративних межах Макарівської сільської ради, Макарівського району Київської області, а замовник прийняти цю роботу та оплатити її.
Пунктом 2.1 Договору передбачено, що на підставі наданого замовником затвердженого проекту підрядник складає кошторис, який визначає ціну робіт. Ці дані узгоджуються сторонами (додаток №1 до договору).
За змістом п. 2.2 Договору замовник зобов`язаний не пізніше ніж в одноденний термін до початку робіт підрядником забезпечити згідно з вимогами відповідних розділів ДБН будівельну готовність об`єкту (шляхом підписання акту будівельної готовності), конструкцій, окремих видів робіт на об`єкті і виконати інші покладені на нього обов`язки, необхідні для створення належних умов для виконання робіт підрядником. Під належними умовами слід розуміти забезпечення можливості безперешкодного перебування в приміщенні, в якому проводяться роботи, і на прилеглій території працівників і необхідного технологічного обладнання (автокран, підйомна вишка, ін.); забезпечення монтажних бригад в приміщенні електромережею 220 В (2 кВт), готовність об`єкту для виконання робіт, підведення електрики до точок підключення обладнання за постійною схемою, забезпечення роздягальнею та охоронюваним місцем для комори (зберігання матеріалів та інструменту).
Згідно з п. 3.2 Договору підрядник розпочинає виконання робіт протягом 5 робочих днів з моменту здійснення передплати згідно п. 5.6 договору та готовності будівельного майданчика згідно п. 2.2 договору.
Відповідно до п. 5.1 Договору договірна ціна робіт визначається на основі затверджених сторонами кошторисів (додаток №1 до договору), що є невід`ємною частиною цього договору і складає 3 697 225,47 грн. з ПДВ.
Пунктом 5.6 Договору сторони погодили порядок розрахунків за договором, в тому числі, у формі передоплати:
- передоплата в розмірі 100% вартості матеріалів, що дорівнює 1 120 505,88 грн. з ПДВ, у термін не пізніше 3 банківських днів з моменту підписання цього договору (п. 5.6.3);
- передоплата в розмірі 50% вартості монтажних та пусконалагоджувальних робіт, що дорівнює 158 562,50 грн. з ПДВ, у термін не пізніше 3 банківських днів з моменту підписання цього договору (п. 5.6.3);
- передоплата у розмірі 100% вартості обладнання (додаток №2), що дорівнює 2 259 594,09 грн. з ПДВ, у термін не пізніше 3 банківських днів з моменту отримання від підрядника повідомлення про готовність будівельного майданчика (п. 5.6.4).
Відповідно до п. 5.6.9 Договору остаточний розрахунок здійснюється після належного виконання підрядником повного обсягу робіт та на умовах, визначених цим договором, у строк 5 календарних днів з моменту підписання акту приймання-передачі робіт замовником.
На підставі платіжного доручення №487 від 31.10.2018 позивач перерахував на користь відповідача передоплату у розмірі 1 120 505,88 грн.
11.03.2020 позивачем було направлено на адресу відповідача повідомлення про розірвання Договору в односторонньому порядку та вимогу про повернення сплачених коштів у розмірі 1 120 505,88 грн.
Спір у справі виник у зв`язку з відсутністю, на думку позивача, підстав для володіння відповідачем грошовими коштами у розмірі 1 120 505,88 грн. та відмовою відповідача повернути такі кошти.
Договір є договором підряду, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України та Глави 33 Господарського кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
За змістом ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Згідно з ч. 2 ст. 854 Цивільного кодексу України підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Як встановлено судом, на виконання умов Договору на підставі платіжного доручення №487 від 31.10.2018 позивач перерахував на користь відповідача передоплату у розмірі 1 120 505,88 грн.
Позивач вказує, що у зв`язку з невиконанням відповідачем робіт за Договором, ТОВ Умедо Груп звернулося 11.03.2020 до ТОВ КС Україна з повідомленням про розірвання Договору та вимогою повернути суму передоплати.
За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Отже, за змістом наведених норм розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути передбачені законом або безпосередньо в договорі та можуть як ставитись в залежність від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).
Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли право на односторонню відмову у сторони відсутнє, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін.
Згідно з частиною четвертою статті 849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
За таких обставин зазначена норма права передбачає загальне право замовника без будь-яких причин відмовитися від договору, але з обов`язком саме замовника виплатити підрядникові плату за виконану частину роботи та обов`язком саме замовника відшкодувати підряднику збитки, завдані розірванням договору.
Пунктом 10.6 Договору передбачено, що замовник має право розірвати договір в односторонньому порядку, попередивши про таке рішення підрядника не пізніше ніж за 10 календарних днів до дати розірвання. При цьому, всі роботи та матеріали, виконані підрядником на дату такого розірвання без зауважень зі сторони замовника, підлягають оплаті замовником в повному обсязі. Також оплаті підлягають неоплачена замовником вартість обладнання та матеріалів, придбана підрядником у третіх осіб для виконання даного договору.
Матеріалами справи підтверджується факт направлення позивачем та отримання відповідачем листа про розірвання Договору з ініціативи замовника, право на яке передбачено приписами ч. 4 ст. 849 Цивільного кодексу України та п. 10.6 Договору, а відтак суд вважає Договір розірваним в односторонньому порядку.
Відповідач у поданому відзиві на позовну заяву вказує, що у випадку розірвання Договору замовник набуває право не на повернення сплачених ним грошових коштів у розмірі 1 120 505,88 грн., а на отримання матеріалів згідно з переліком, що міститься в додатках до Договору.
В той же час суд відзначає, що відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження факту придбання будь-яких будівельних матеріалів на грошові кошти, які були сплачені позивачем, та саме з метою належного виконання зобов`язань за Договором.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено суду, що на отриману суму передоплати ним були придбані будь-які матеріали, необхідні для виконання робіт за Договором, а також понесені збитки, спричинені розірванням позивачем Договору в односторонньому порядку.
Згідно частини 2 ст. 570 Цивільного кодексу України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Водночас, згідно положень чинного в Україні законодавства, аванс - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). Тобто, у разі невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.
Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного суду від 21.02.2018 у справі №910/12382/17.
Згідно з частинами першою та другою статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Суд відзначає, що у разі припинення зобов`язань сторін за договором, позивач має право розраховувати на стягнення з відповідача сплаченого йому авансу на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України, оскільки її положення застосовуються також при поверненні виконаного однією із сторін у зобов`язанні у разі, коли підстава, на якій воно було набуте, відпала, тобто у разі, коли договір є припиненим.
Отже, з огляду на припинення Договору внаслідок односторонньої відмови позивача, умови пункту 10.6 Договору, а також на те, що відповідач не довів використання перерахованого авансу на виконання зобов`язання із зазначенням конкретної суми, суд вважає за можливе стягнути з відповідача суму передоплати у розмірі 1 120 505,88 грн.
Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Умедо Груп задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю КС Україна (03083, м. Київ, вул. Червонопрапорна, 34, корп. 4; ідентифікаційний код 37296852) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Умедо Груп (08000, Київська обл., Макарівський район, смт. Макарів, вул. Ватутіна, 62Б; ідентифікаційний код 37296852) 1 120 505 (один мільйон сто двадцять тисяч п`ятсот п`ять) грн. 88 коп. та судовий збір у розмірі 16 807 (шістнадцять тисяч вісімсот сім) грн. 59 коп. Видати наказ.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 08.07.2020.
Суддя В.П. Босий
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 06.07.2020 |
Оприлюднено | 10.07.2020 |
Номер документу | 90282113 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Босий В.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні