Ухвала

від 07.07.2020 по справі 916/3038/15(916/1684/20)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"07" липня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/3038/15(916/1684/20) Господарський суд Одеської області у складі судді Найфлейш В.Д., дослідивши матеріали справи заяви про забезпечення позову по справі №916/3038/15(916/1684/20)

за позовом ліквідатора ТОВ "Завод Залізобетонних Виробів 3" арбітражного керуючого Сніткіної Ірини Анатоліївни вх. №1737/20 від 11.06.2020р. про стягнення з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , Ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) по справі №916/3038/15

за заявою Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (65012, м. Одеса, Французький бульвар 7, код ЄДРПОУ 39565511) до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод залізобетонних виробів - 3" (65039, м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 19, код ЄДРПОУ 32509291) про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Одеської області від 17.03.2016р. визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю „Завод залізобетонних виробів - 3", відкрито ліквідаційну процедуру Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод залізобетонних виробів - 3", зобов`язано посадових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод залізобетонних виробів - 3" протягом п`ятнадцяти днів передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов`язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до законів України.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.02.2018р. припинено повноваження арбітражного керуючого Коваль Іванни Василівни (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1757 від 22.03.2016 р. Міністерства юстиції України), призначено ліквідатором ТОВ „Завод залізобетонних виробів - 3" арбітражного керуючого Сніткіну Ірину Анатоліївну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 521 від 21.03.2013 р. Міністерства юстиції України).

11.06.2020р. арбітражний керуючий Сніткіна І.А. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , Ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), в якому просить суд покласти субсидіарну відповідальність на засновника та керівника Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод залізобетонних виробів - 3" та стягнути з останнього 9144157,31 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.06.2020р. прийнято позовну заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод залізобетонних виробів - 3" арбітражного керуючого Сніткіної І.А. (вх. №1737/20 від 11.06.2020р.) до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом сторін в межах справи №916/3038/15 про банкрутство ТОВ " Завод залізобетонних виробів - 3" та присвоїти справі №916/3038/15(916/1684/20).

03.07.2020р. від позивача ліквідатора ТОВ Завод залізобетонних виробів - 3 надійшла заява про забезпечення позову, в якій просить суд накласти арешт на двохкімнатну квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

06.07.2020р. від ліквідатора ТОВ Завод залізобетонних виробів - 3 надійшли уточнення до заяви про забезпечення позову, в якій просить суд накласти арешт на майно, що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в межах суми стягнення - 9144157,31 грн.

Зазначена заява обгрунтована тим, що після отримання сторонами поданої до суду заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на його засновника - керівника є можливість створення загрози відчуження майна, що належить відповідачу, з метою ухилення виконання рішення суду, оскільки у справі про банкрутство вже є факт невиконання постанови господарського суду та не передання документів ліквідатору.

Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 1 ч. 1 статті 137 ГПК України, визначені заходи забезпечення позову, згідно яких позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно положень ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Вирішуючи питання стосовно необхідності у забезпеченні позову, суд виходить з того, що адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Крім того, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

21.10.2019р. введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства, який набрав чинності 21.04.2019р., відповідно до ч. 4 Прикінцевих та перехідних положень якого передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Отже, провадження по справі про банкрутство ТОВ Завод залізобетонних виробів - 3 здійснюється згідно вимог Кодексу України з процедур банкрутства.

З моменту відкриття стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників справи чи за своєю ініціативою вжити заходів до забезпечення вимог кредиторів.

Згідно ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Так, з матеріалів справи вбачається, що у банкрута з 17.03.2016р. не виявлено активів, надано висновок щодо доведення до банкрутства, яким встановлено, що керівником ТОВ Завод залізобетонних виробів-3 не передано ліквідатору первинну документацію боржника, 2 зареєстрованих за підприємством транспортні засоби, не вжито заходів щодо реєстрації права власності на збудовані будівлі, не передано документів щодо будівництва трансформаторних підстанцій та документів, що боржник є замовником будівництва. Станом на 31.12.2015р. за боржником обліковувалися майнові активи на суму понад 14 млн. грн., які могли б бути використані керівником боржника для задоволення вимог кредиторів, однак доказів розпорядження та доказів погашення заборгованості керівником боржника ліквідатору також не надано.

Таким чином, згідно поданого висновку вбачаються ознаки доведення керівником (відповідачем за даним позовом) підприємства до банкрутства.

Враховуючи те, що керівником ТОВ Завод залізобетонних виробів-3 не виконувались вимоги постанови про визнання боржника банкрутом від 17.03.2016р. в частині зобов`язання передання протягом п`ятнадцяти днів бухгалтерської та іншої документації банкрута, печатків і штампів, матеріальних та інших цінностей банкрута ліквідатору, чим керівником боржника вчинено перешкоди у роботі ліквідатора, отже є факт ухилення особи від вчинення покладених на нього обов`язків судом, а також оскільки керівник боржника не приймав участі у справі про банкрутство, хоча повідомлявся належним чином про судові засідання, у суду наявні підстави вважати, що відповідач може ухилитись від можливого виконання рішення по вказаній справі.

Також, про зазначені висновки свідчить ухвала Приморського районного суду м. Одеси від 24.09.2012р. по справі №1522/22178/12, якою встановлено ухилення директора ТОВ Завод залізобетонних виробів - 3 від добровільного виконання наказу Господарського суду Одеської області від 24.02.2012р. про стягнення на користь Одеської міської ради грошової суми у розмірі 3 761 654, 00 грн. (яка в подальшому визнана кредитором у справі про банкрутство ухвалою суду від 14.06.2016р. і вказана заборгованість не погашена) та встановлено тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 .

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява арбітражного керуючого Сніткіної І.А. з урахуванням уточнень від 06.07.2020р. підлягає задоволенню.

Підстави застосування зустрічного забезпечення згідно ст. 141 ГПК України відсутні у зв`язку з відсутністю грошових коштів та іншого майна ТОВ Завод залізобетонних виробів - 3 , оскільки останнє постановою господарського суду визнано банкрутом.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, ст. 40 Кодексу України з процедур банкрутства, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву ліквідатора ТОВ Завод залізобетонних виробів - 3 арбітражного керуючого Сніткіної І.А. з урахуванням уточнень (вх. №17515/20 від 06.07.2020р.) про забезпечення позову задовольнити.

2. Накласти арешт на майно, що належить ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , Ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) в межах суми стягнення - 9144157,31 грн.

Стягувачем за ухвалою є: Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод залізобетонних виробів - 3" (65039, м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 19, код ЄДРПОУ 32509291) в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Сніткіної І.А.

Боржником за ухвалою є: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , Ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Примірник ухвали надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю „Завод залізобетонних виробів - 3" (65039, м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 19), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).

Ухвала підлягає негайному виконанню, оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвала набрала законної сили в день постановлення, тобто 07.07.2020р. згідно ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів згідно ст. 256 ГПК України.

Ухвала може бути пред`явлена до примусового виконання відповідно до ст.12 Закону України "Про виконавче провадження".

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://od.arbitr.gov.ua.

Суддя Найфлейш Володимир Давидович