Рішення

від 08.10.2020 по справі 916/3038/15(916/1684/20)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" жовтня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/3038/15(916/1684/20)

Господарський суд Одеської області у складі судді Найфлейш В.Д.,

При секретарі судового засідання Касьяновій А.В.

Розглядаючи у відкритому судовому засіданні справу № 916/3038/15(916/1684/20)

за позовом ліквідатора ТОВ «Завод Залізобетонних Виробів 3» арбітражного керуючого Сніткіної Ірини Анатоліївни вх. №1737/20 від 11.06.2020р. про стягнення з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , Ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) по справі №916/3038/15

За заявою Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (65012, м. Одеса, Французький бульвар 7, код ЄДРПОУ 39565511) до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод залізобетонних виробів - 3» (65039, м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 19, код ЄДРПОУ 32509291) про визнання банкрутом

Представники сторін:

від ГУ ДПС в Одеській області - Замороцька А.О., довіреність

арбітражний керуючий - Сніткіна І.А., посвідчення

від Одеської міської ради - Танасійчук Г.М., довіреність

від Обслуговуючого кооперативу "Середньофонтанський 19-А" - Жуков Т.В., довіреність

від Обслуговуючий кооператив "Середньофонтанський-19-В" - Теплякова Т.Є., довіреність

від Обєднання співвласників багатоквартирного будинку "Середньофонтанський 19-Б" - Номировський К.О., довіреність

від АТ "Одесаобленерго" - не з`явився,

від ГУ ПФУ в Одеській області - Бикова Ю.А., довіреність

від ПрАТ "Виробниче об`єднання "Стальконат-Сілур" - не з`явився,

від ОСОБА_1 - Закусило З.О., довіреність

ВСТАНОВИВ:

11.06.2020р. арбітражний керуючий Сніткіна І.А. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , Ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), в якому просить суд покласти субсидіарну відповідальність на засновника та керівника Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод залізобетонних виробів - 3» та стягнути з останнього 9144157, 31 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.06.2020р. прийнято позовну заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод залізобетонних виробів - 3» арбітражного керуючого Сніткіної І.А. (вх. №1737/20 від 11.06.2020р.) до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом сторін в межах справи №916/3038/15 про банкрутство ТОВ «Завод залізобетонних виробів - 3» та присвоїти справі №916/3038/15(916/1684/20).

03.07.2020р. від позивача ліквідатора ТОВ «Завод залізобетонних виробів - 3» надійшла заява про забезпечення позову, в якій просить суд накласти арешт на двокімнатну квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , що належить Шелестюку Михайлу Вікторовичу (РНОКПП НОМЕР_2 ).

06.07.2020р. від ліквідатора ТОВ «Завод залізобетонних виробів - 3» надійшли уточнення до заяви про забезпечення позову, в якій просить суд накласти арешт на майно, що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в межах суми стягнення - 9144157,31 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.07.2020р. накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , Ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) в межах суми стягнення - 9 144 157, 31 грн.

11.08.2020р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить суд відмовити в задоволенні позову, оскільки звіт за результатами проведення аналізу фінансово-господарського стану ТОВ ЗЗВ-3 не є належним доказом по справі, немає вини у зв`язку з відсутністю можливості передання документів, а також враховуючи те, що ухилення від передачі бухгалтерської документації, печаток, матеріальних цінностей, ухилення директором від передачі транспортних засобів та не передачі документів не свідчать про доведення ТОВ ЗЗВ-3 до банкрутства внаслідок таких дій. Крім того, відповідач просить суд застосувати наслідки спливу строку позовної давності.

Ухвалою суду від 11.08.2020р. продовжено строк підготовчого провадження з розгляду позовної заяви по справі № 916/3038/15(916/1684/20) на 30 днів, розгляд справи відкладено на "08" вересня 2020 р. о 16:00 год., яке відбудеться у приміщенні Господарського суду Одеської області за адресою: м. Одеса, пр-т. Шевченка, 29 в залі суд. засідання № 2 (1 поверх) тел. (0482)307-990, зобов`язано ліквідатора Сніткіну І.А. надати: заперечення на відзив, докази наявності у боржника активів станом на 31.12.2015р. на загальну суму 14836 тис.грн., докази наявності незавершеного будівництва вартістю 4692 тис. грн., довгострокових фінансових інвестицій на суму 827 тис. грн., виробничих запасів на суму 4923 тис. грн., дебіторської заборгованості на суму 2429 тис. грн., інших оборотних активів на суму 1965 тис. грн. (з конкретизацією цих активів).

20.08.2020р. від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої позивач зазначає, що номер справи у звіті за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності зазначено помилково, підставою для подання заяви є не виключно аналіз проведений спеціалістом, а саме детальний аналіз фінансового становища банкрута у поєднанні з дослідженням ним підстав виникнення заборгованості боржника.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.09.2020р. закрито підготовче провадження з розгляду позовної заяви по справі №916/3038/15(916/1684/20), призначено позовну заяву до судового розгляду по суті в засіданні суду на "08" жовтня 2020 р. о 15:30.

08.10.2020р. від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

У судовому засіданні 08.10.2020р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

21.07.2015 року Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області звернулась до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод залізобетонних виробів - 3» , оскільки останній неспроможний виконати свої грошові зобов`язання на загальну суму 5 058 737,21 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.07.2015 року заяву Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод залізобетонних виробів - 3» прийнято до розгляду та призначено її розгляд в засіданні суду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.09.2015 року порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод залізобетонних виробів - 3» , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод залізобетонних виробів - 3» , розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод залізобетонних виробів - 3» призначено арбітражного керуючого Ільєнок Людмилу Сергіївну.

Ухвалою попереднього засідання від 17.12.2015 року затверджено поданий розпорядником майна реєстр вимог кредиторів в наступних розмірах вимог до боржника: I черга: Управління пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси - 2 436,00 грн. - судовий збір, II черга: Управління пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси - 57 603,76 грн. - основний борг, III черга: Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області - 5 052 363,28 грн. - основний борг, VI черга: Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області - 6 373,93 грн. - штраф, пеня, Управління пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси - 2 780,62 грн. - штраф, пеня.

Постановою господарського суду Одеської області від 17.03.2016 у справі № 916/3038/15 ТОВ ЗАВОД ЗАЛІЗОБЕТОННИХ ВИРОБІВ 3 визнано банкрутом з огляду на наявність в матеріалах справи доказів, що свідчать про виявлення кредиторської заборгованості та недостатності майнових активів для її задоволення.

В позовній заяві ліквідатор ТОВ ЗЗВ-3 посилається на наступне.

В ході ліквідаційної процедури первинна документація боржника, яка мала б бути проаналізована, у тому числі договори, угоди, акти, а також документація, що підлягає довгостроковому зберіганню, керівником боржника ліквідатору не передана.

При цьому, в ході проведення ліквідаційної процедури ліквідатором встановлено наявність реєстрації за боржником належного йому на праві власності майна, зокрема:

Згідно з довідкою Управління Державтоінспекції ТУ МВС України в Одеській області №42/1-3055 від 25.08.2015 встановлено, що за ТОВ Завод залізобетонних виробів-3 зареєстровано 2 транспортні засоби, а саме:

1 КАВЗ 3270. д/н НОМЕР_3 , 1987 р. виготовлення;

2. МАЗ 64229. д/ НОМЕР_4 , 1990 р. виготовлення.

Однак, фактично вказані транспортні засоби ТОВ Завод залізобетонних виробів- 3 відсутні, керівництвом підприємства ліквідатору не передавалися, у зв`язку з чим по теперішній час перебувають у розшуку.

Керівництвом підприємства не вжито заходів щодо реєстрації права власності на збудовані будівлі, замовником яких було ТОВ ЗЗВ-З , або ж не повідомлено ліквідатора про умови договорів, якими було б передбачено, що власниками будівель є інші особи,

За даними довідки директора ТОВ Завод залізобетонних виробів-3 , що міститься в матеріалах справи, боржнику належить незавершене будівництво наступного майна: Трансформаторна підстанція №1; трансформатор ТМЖ-400; шафа ввідна-облікова; шафа СПМ-75-2; шафа ЩО901421; щити контактні: трансформаторна підстанція №2; шафа ЩО-90 модель 1413: шафа ЩО-90 модель 1120; шафа ЩО-90 модель 1309; шафа ЩО-90 модель 1400УЗ: шафа УКМ - 0.4-1390 модель 10УЗ: комірка КСО - 393В модель 23УЗ: комірка КСО - 393В модель 17УЗ: трансформатор TESAR 1600.

Вказане майно знаходиться на трансформаторній підстанції за адресою: м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 19.

Однак, правовстановлюючі документи чи технічні документи на трансформаторні підстанції на даний час виявити не вдалося за можливе, вжиті заходи щодо цього виявилися безрезультатними, внаслідок невиконання директором та засновником банкрута Шелестюком М.В. вимог Закону та рішення суду щодо передачі ліквідатору майна та документації банкрута.

В цілому, на думку ліквідатора, бездіяльність директора має ознаки злочину, передбаченого статтею 382 КК України, про що повідомлено правоохоронний орган.

Відповідно до звітних даних боржника TOB ЗЗВ-З , станом на 31.12.2015 у боржника були наявні такі активи:

незавершене будівництво вартістю 4692 тис. грн.:

вартість довгострокових Фінансових інвестицій становила 827 тис.грн.,

вартість виробничих запасів становила 4923 тис. грн.;

дебіторська заборгованість становила 2429тис. грн.;

вартість інших оборотних активів становила 1965 тис.грн..

Таким чином, усього рахувалося активів на загальну суму 14836 тис.грн.

Ліквідатор зазначає, що, майнові активи, які обліковувалися за боржником станом на 31.12.2015, на суму понад 14 млн. грн., могли б бути використані керівником боржника для задоволення вимог кредиторів, а у разі прийняття рішення учасниками боржника про ліквідацію боржника - мали б бути включені до ліквідаційної маси.

Доказів розпорядження зазначеними активами керівником (учасником) товариства ліквідатору не надано, у зв`язку з чим є всі підстави вважати, що активи залишилися у розпорядженні керівника (учасника) товариства, відомості про дебіторів не повідомлені, первинна документація боржника не передана, тобто умисно прихована органами управління боржника від ліквідатора та кредиторів.

На кінець періоду, шо досліджується станом на 31.12.2015р. загальна кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги за даними балансу становила 9223 тис. грн. та залишалась незадоволеною боржником, шо свідчить про невжиття керівником ТОВ Завод залізобетонних виробів-3 заходів щодо погашення заборгованості перед кредиторами з метою відновлення платоспроможності підприємства.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником та засновником ТОВ ЗАВОД ЗАЛІЗОБЕТОННИХ ВИРОБІВ-3 є ОСОБА_1 із внеском до статутного капіталу 70000 грн.

На думку позивача, зазначені дії та бездіяльність керівника-засновника боржника мали наслідком доведення товариства-боржника до банкрутства, так як порушення щодо ТОВ Завод залізобетонних виробів-3 даної справи про банкрутство було ініційовано контролюючим органом в якому боржник перебував на податковому обліку, у зв`язку з наявністю у ТОВ Завод залізобетонних вирооів-3 несплаченого податкового боргу на суму 5 058 737,21 грн.

Згідно звіту за результатами проведення аналізу фінансово-господарського стану ТОВ Завод залізобетонних виробів - 3 щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства, поданого арбітражним керуючим Сніткіною І.А. та виконаним фізичною особою-підприємцем Шевченко А.О. від 02.09.2019р. встановлено, що ознак приховування банкрутства, фіктивного банкрутства не виявлено, наявні ознаки доведення до банкрутства.

Частиною 1 статті 619 Цивільного кодексу України передбачено, що договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

За змістом частини 1 статті 215 Господарського кодексу України у випадках, передбачених законом, за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства передбачена юридична відповідальність, яка покладається на суб`єкта підприємництва-боржника, його засновників (учасників), власника майна, а також інших осіб.

Частиною 3 цієї статті кодексу визначено, що умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом.

21.10.2019р. введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства, який набрав чинності 21.04.2019р. Відповідно до ч. 3 Прикінцевих та перехідних положень якого передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Визначене нормами частини 2 статті 61 КУЗПБ правопорушення, за вчинення якого покладається такий вид цивільної відповідальності як субсидіарна, має співвідноситися із наявністю, відповідно до закону, необхідних умов (елементів), які є підставою для застосування цього виду відповідальності.

Для вирішення питання щодо кола необхідних і достатніх обставин, які мають бути доведені суб`єктом звернення (ліквідатором) та, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, суд, виходячи з диспозиції частини 1 статті 215 Господарського кодексу України та статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства, та з урахуванням підстав для порушення справи про банкрутство (стаття 1, частина третя статті 10, стаття 11 Закону про банкрутство), дійшов висновку про необхідність конкретизації об`єктивної сторони правопорушення з доведення до банкрутства/банкрутства з вини відповідальних суб`єктів, за які покладається субсидіарна відповідальність, виходячи, зокрема із сукупності таких обставин щодо Боржника та дій (бездіяльності) відповідальних суб`єктів:

1) вчинення суб`єктами відповідальності, за відсутності у боржника будь-яких активів, будь-яких дій/бездіяльності, направлених на набуття/збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення (вказівка на вчинення/вчинення правочину без наміру його реального виконання боржником через відсутність матеріальних, фінансових, інформаційних, технічних, кадрових ресурсів; невиконання податкових зобов`язань, бездіяльність щодо стягнення дебіторської заборгованості тощо); при цьому не забезпечені реальними активами внески до статутного фонду боржника, активами не вважаються;

2) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівка на вчинення/вчинення майнових дій з виведення активів боржника за наявності у боржника заборгованості та за відсутності будь-яких інших ресурсів (та перспектив їх отримання боржником) для погашення заборгованості боржника (що вказує на мету - ухилення від погашення боржником заборгованості та її збільшення);

3) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівка на вчинення дій/бездіяльності з набуття/збільшення кредиторської заборгованості боржника в один і той же період часу (податковий період тощо) або з незначним проміжком часу з прийняттям рішення, вказівкою на вчинення/вчиненням майнових дій з виведення активів боржника за відсутності будь-яких інших ресурсів (та перспектив їх отримання боржником) для погашення заборгованості боржником.

Відсутність (ненадання) належних доказів на підтвердження елементів/складових об`єктивної сторони порушення, тобто дій/бездіяльності конкретної особи (суб`єкта) відповідальності, що вказують на доведення до банкрутства або банкрутства, спростовує існування об`єктивної сторони порушення з доведення до банкрутства (банкрутства), а відповідно позбавляє суд підстав визначити суб`єктів відповідальності, встановити вину у діях/бездіяльності цих осіб та покласти субсидіарну відповідальність на її суб`єктів.

Вказані висновки підтримані Верховним Судом у складі Касаційного господарського суду у постанові №910/21232/16 від 16.06.2020р.

Згідно ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оскільки не зважаючи на наявність звітних даних за підписом керівника боржника, що свідчать про наявність активів станом на 31.12.2015р. на загальну суму 14836 тис.грн. позивачем не доведено про їх фактичну наявність, акти інвентаризації їх не містять, у зв`язку з чим у суду відсутні підстави для висновку про їх існування і відповідно вчинення керівником боржника незаконних дій по їх відчуженню.

Суд, дослідивши матеріали справи встановив, що ліквідатором Боржника не надано до суду належних доказів підтвердження елементів/складових об`єктивної сторони порушення, тобто дій/бездіяльності конкретної особи (суб`єкта) відповідальності, що вказують на доведення до банкрутства, що є підставою для відмови у задоволенні позову у повному обсязі.

Крім того, 06.02.2019р. від АБ ПІВДЕННИЙ та 22.02.2019р. від ПАТ Марфін Банк надійшли банківські виписки по рахунках ТОВ Завод залізобетонних виробів -3 за період 2006 р. по дату закриття рахунків. Дослідивши вказані банківські виписки, судом не встановлено факту виведення грошових коштів, а також наявності сумнівних розрахунків з контрагентами.

Також, суд бере до уваги, що 07.10.2015 року розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод залізобетонних виробів - 3» арбітражним керуючим Ільєнок Л.С. під час проведення процедури розпорядження майном вже надавався до суду звіт за результатами проведення аналізу фінансово - господарського стану боржника, згідно якого у боржника відсутнє майно та зважаючи на відсутність господарської діяльності та значну кредиторську заборгованість розпорядник майна вважає за доцільне перехід до ліквідаційної процедури, ознак доведення до банкрутство не виявлено.

Стосовно застосування наслідків спливу строку позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів частини першої статті 261 ЦК України, позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права особи. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості.

Враховуючи здійснені судом висновки щодо необгрунтованості позовних вимог та відповідно відмову у задоволенні позову, суд відмовляє в задоволенні заяви про застосування наслідків позовної давності.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У відповідності до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи здійснені судом висновки та відсутність доказів підтвердження елементів/складових об`єктивної сторони порушення, тобто дій/бездіяльності конкретної особи (суб`єкта) відповідальності, що вказують на доведення до банкрутства, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідно до ч.ч. 9, 10 ст. 145 ГПК України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

За таких обставин, заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.07.2020р. підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст.73, 74, 77, 145, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовної заяви ліквідатора ТОВ "Завод Залізобетонних Виробів-3" арбітражного керуючого Сніткіної Ірини Анатоліївни вх. №1737/20 від 11.06.2020р. про стягнення з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , Ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 9 144 157, 31 грн. - відмовити.

2. Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.07.2020р. - скасувати. Заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили вказаним рішенням суду.

Повний текст рішення складено та підписано 19.10.2020р. в порядку ст. 233 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання його повного тексту і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.

Повний текст складено 19 жовтня 2020 р.

Суддя В.Д. Найфлейш