Ухвала

від 07.07.2020 по справі 923/409/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 липня 2020 року

м. Київ

справа № 923/409/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Кушнір І.В.,

за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І.

представники сторін в судове засідання не з`явились,

за касаційною скаргою Фермерського господарства "Лан"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.10.2019

у справі № 923/409/19

за позовом Фермерського господарства "Лан"

до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області

про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, визнання незаконним та скасування наказу від 24.04.2019 № 1496-СГ,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2019 року Фермерське господарство "Лан" (далі - ФГ "Лан") звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про визнання укладеною Додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 22.03.2007 на тих самих умовах у редакції запропонованій позивачем та визнання незаконним та скасування наказу №1496-СГ від 24.04.2019.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 16.08.2019 у справі № 923/409/19 (суддя Пригуза П.Д.) позов задоволено повністю. Визнано недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 24.04.2019 №1496-СГ "Про припинення договору оренди землі". Визнано укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі на тих самих умовах, у редакції, запропонованій фермерським господарством "Лан", а саме:

"Додаткова угода про поновлення дії договору оренди землі

(державна реєстрація від "22" березня 2007 р. №040773300021)

Орендодавець - Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області, ідентифікаційний код юридичної особи 39766281, місцезнаходження: Херсонська область, місто Херсон, вулиця Університетська, будинок 136-а з однієї сторони та орендар - фермерське господарство "Лан", ідентифікаційний код: 30924210, місцезнаходження: Херсонська область, Каланчацький район, с. Новоолександрівка, вул. Шевченко, буд. 54А в особі голови ОСОБА_1, податковий (ідентифікаційний) номер 30924210, що діє на підставі Статуту господарства з іншої сторони, уклали угоду про нижченаведене:

Вважати поновленим з 22.03.2019 договір оренди землі загальною площею 46,2299 га (кадастровий номер 6523283100:03:004:0047, укладений між Каланчацькою районною державною адміністрацією та фермерським господарством "Лан" (код ЄДРПОУ 30924210), зареєстрований у Каланчацькому районному відділі Херсонської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" 22 березня 2007 року №040773300021, строком на 7 (сім) років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на землях державної власності сільськогосподарського призначення (угіддя - рілля, графа 5 за формою 6-зем) за межами населених пунктів на території Новоолександрівської сільської ради Каланчацького району Херсонської області.

Пункт 2.1. Договору викласти в редакції: "Встановити орендну плату за користування вказаною земельною ділянкою у грошовій формі у розмірі 8 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (нормативна грошова оцінка земельної ділянки щороку підлягає уточненню на коефіцієнт індексації та інші коефіцієнти передбачені законодавством."

Також стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області на користь позивача 15 000 грн. витрат з надання правничої допомоги.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.10.2019 (колегія суддів у складі: Савицький Я.Ф. - головуючий, Колоколов С.І., Разюк Г.П.) рішення Господарського суду Херсонської області від 16.08.2019 скасовано частково, викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції: "Позов Фермерського господарства "Лан" задовольнити частково. Визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 24.04.2019 №1496 про "Про припинення договору оренди землі". В решті позову відмовити. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області на користь Фермерського господарства "Лан" 15 000 грн. витрат за надання правничої допомоги." Також стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області на користь ФГ "Лан" 2 000 грн. витрат за надання правничої допомоги.

Судами обох інстанцій встановлено, що 22.03.2007 між Каланчацькою районною державною адміністрацією (орендодавцем) і Фермерським господарством "Лан" (орендарем) укладено договір оренди землі сільськогосподарського призначення загальною площею 46,23 га, яка розташована на території Новоолександрівської сільської ради Каланчацького району Херсонської області (п.п. 1, 2 договору).

Даний договір зареєстрований цього ж дня у Каланчацькому районному відділі Херсонської регіональної філії Центру державного земельного кадастру за №040773300021.

За актом про передачу та прийом земельної ділянки в натурі Каланчацька районна державна адміністрація передала, а Фермерське господарство "Лан" прийняло відповідну земельну ділянку в натурі.

Відповідно до п. 8 договору оренди землі, договір укладено на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 20 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

За умовами п. 43 договору він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Отже, строк дії зазначеного договору оренди становить 5 років з дня його державної реєстрації до 22.03.2012 включно.

Відповідно до п. 5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 356 172, 12 грн., з урахуванням коефіцієнта індексації, який у 2007 році становить 2,551.

Приписами п.п. 9, 13 договору зазначена орендна плата в розмірі 1,5% від грошової оцінки землі, що становить 5 342, 58 грн. на рік, або 445, 22 грн. в місяць та визначені умови перегляду розміру орендної плати один раз на три роки.

Вищевказаний договір оренди підписаний сторонами без зауважень та скріплений відповідними печатками.

На підставі змін в законодавстві цивільні права та обов`язки як орендодавця за договором перейшли від Каланчацької районної державної адміністрації до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області як до органу, уповноваженого державою здійснювати функції розпорядження земельними ділянками державної власності.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" № 5245-VI від 06.09.2012, який набрав чинності з 01.01.2013, землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими. Землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, які перебувають у комунальній власності чи на яких розташовані об`єкти нерухомого майна комунальної власності, є землями державної власності.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вищезазначена земельна ділянка була зареєстрована за кадастровим номером 6523283100:03:004:0047 на праві оренди за позивачем.

Додатковою угодою про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки та внесення змін до нього (реєстраційний №040773300020) від 26.07.2016, що складена на підставі Наказу ГУ Держгеокадастру у Херсонської області від 08.07.2016 № 21-3039/18-16-СГ про поновлення договору оренди земельної ділянки, сторони визнали, зокрема, поновленим з 22.03.2012 спірний договір оренди земельної ділянки за кадастровим номером 6523283100:03:004:0047 строком на 7 років, тобто до 22.03.2019; визначили орендну плату, яка розраховується у розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки; внесли до договору кадастровий номер земельної ділянки.

Право оренди, що виникло у ФГ "Лан" на підставі додаткової угоди, 26.07.2016 зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером 15718445, що вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 03.08.2016 року №64976380.

Відділ у Каланчацькому районі ГУ Держгеокадастру у Херсонській області повідомив ФГ "Лан" своїм листом від 04.01.2019 №27-21-0.29-4/112-19, що строк дії договору оренди землі закінчується, звернув увагу на процедуру поновлення дії договору, навів перелік необхідних для цього документів та зазначив, що розмір орендної плати земельної ділянки буде становить 12% від нормативної грошової оцінки землі, а строк дії договору - 7 років.

Зазначений лист ФГ "Лан" отримало 15.01.2019.

25.01.2019 ФГ "Лан" надіслало Головному управлінню Держгеокадастру у Херсонській області лист-повідомлення щодо поновлення зазначеного вище договору оренди землі на той самий строк (7 років) та надало згоду на перегляд орендних умов в частині встановлення орендної плати - в розмірі 8% від нормативної грошової оцінки землі, що вдвічі більше попередньої ставки 4%. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі ФГ "Лан" додало проект додаткової угоди.

Вказане повідомлення отримано Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області 29.01.2019, яке не висловило заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом направлення листа-повідомлення про прийняте рішення.

У зв`язку з цим, 20.03.2019 ФГ "Лан" звернулось до відповідача із заявою про поновлення договору оренди земельної ділянки площею 46,2299 га, яка розташована на території Новоолександрівської сільської ради Каланчацького району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, строком на 7 років, в якій йшлося про погодження на перегляд орендних умов та надання дозволу на обробку своїх персональних даних.

Листом від 02.04.2019 за №653/2-19 Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області повідомило про заперечення у поновленні договору оренди землі та про припинення дії відповідного договору. У вказаному листі відповідач зазначив, що домовленості сторін щодо зміни істотних умов договору не відбулося, тому договір припинено у зв`язку з закінченням строку, на який його було укладено.

Не погоджуючись із зазначеним повідомленням позивач 09.04.2019 повторно звернувся до відповідача з заявою про поновлення відповідного договору оренди, про згоду на максимальний розмір орендної плати - 12% від нормативної грошової оцінки.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 24.04.2019 №1496-СГ припинено дію укладеного між сторонами договору оренди у зв`язку із закінченням строку, на який його укладено.

Посилаючись на те, що переважне право позивача на укладання договору оренди землі на новий строк є порушеним відповідачем через порушення умов і порядку укладання додаткової угоди, через недобросовісну поведінку орендодавця, яка не сприяла йому в поновленні договору оренди, а створила умови, через які позивач може втратити право землекористування, останній звернувся до суду з позовом у даній справі.

Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд дійшов висновку про належне виконання позивачем обов`язків за договором, своєчасне звернення до відповідача із листом-повідомленням про поновлення договору з наданням проекту додаткової угоди, тоді як відповідач не вжив заходів для врегулювання розбіжностей в установлені законом строки стосовно розміру орендної плати. Оскаржений наказ відповідача не містить належного обґрунтування підстав для відмови у поновленні договору оренди земельної ділянки, не відповідає вимогам ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та порушує передбачене наведеною нормою право позивача на поновлення договору оренди землі на новий строк. Пропозиції позивача як сторони за договором про встановлення орендної плати в розмірі 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, вважаються прийнятими, а додаткова угода - укладеною за приписами ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" із застосуванням принципу "мовчазної згоди", зокрема, у цьому разі - на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частково скасовуючи рішення суду першої інстанції апеляційний господарський суд погодився з висновками стосовно наявності підстав для визнання оскаржуваного наказу недійсним, зазначивши, що матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем строку надання відповіді відносно пропозиції позивача. Отже, заперечення щодо запропонованої ФГ "Лан" ставки орендної плати в розмірі 8% від нормативної грошової оцінки землі, у встановлений земельним законодавством строк, відповідач не надав, а тому позивач розцінив відсутність такого заперечення як "мовчазну згоду". При цьому відповідач не надав ані місцевому господарському суду, ані суду апеляційної інстанції належних доказів, які б підтверджували факт повідомлення позивача у встановлені ст. 33 Закону України "Про оренду землі" строки про своє заперечення щодо поновлення договору. Таким чином, наказ відповідача від 24.04.2019 №1496-СГ "Про припинення договору оренди землі" прийнято без достатніх правових підстав. Разом з тим, суд апеляційної інстанції не погодився з висновками про задоволення позовної вимоги про визнання укладеною додаткової угоди, оскільки, по-перше, позивач всупереч вищевказаним положенням ч. 9 ст. 238 ГПК України звернувся до суду з вимогою про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди від 22.03.2007 в редакції, наданій позивачем відповідачу, без зазначення розміру орендної плати. По-друге, суд першої інстанції в порушення норм процесуального права задовольнив вимогу позивача про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди від 22.03.2007 в редакції, наданій позивачем відповідачу, без викладення в позові розміру орендної плати та, самостійно, у резолютивній частині судового рішення встановив у змісті цієї додаткової угоди орендну плату у розмірі 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Також, у резолютивній частині судового рішення було викладено лише частину тексту додаткової угоди.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду позивач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку стосовно порушення позивачем ч. 9 ст. 238 ГПК України не вказавши у позові всі спірні умови договору, так як зазначена норма права встановлює вимоги для суду при складанні ним судового рішення, а не для позивача. Вимоги до позовної заяви встановлені ст. 162 ГПК України та не містять вимог, тотожних вимогам ч. 9 ст. 238 ГПК України для складання судових рішень. При цьому судом першої інстанції виконана вимога ч. 9 ст. 238 ГПК України щодо зазначення в резолютивній частині рішення кожної спірної умови договору, а саме строку дії договору оренди землі - 7 років та розміру орендної плати - 8% від нормативної грошової оцінки землі. При цьому такий розмір орендної плати є результатом домовленості сторін договору і його пропонував повивач в своїй додатковій угоді, яка міститься в матеріалах справи, копія якої надавалася відповідачем разом із відзивом. Також помилковим є висновок суду апеляційної інстанції про те, що у резолютивній частині судового рішення суду першої інстанції було викладено лише частину тексту додаткової угоди, оскільки такий висновок ґрунтується без врахування заяви позивача про уточнення позовних вимог.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.11.2019 відкрито провадження за касаційною скаргою, зупинено провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 320/5724/17 та надано строк на подання відзиву на касаційну скаргу до 16.12.2019.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.06.2020 поновлено провадження у справі та призначено касаційну скаргу до розгляду на 07.07.2020.

Під час підготовки справи до розгляду колегією суддів встановлено, що Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 11.06.2020 передав справу № 159/5756/18 на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстави, передбаченої ч. 3 ст. 403 ЦПК України.

Зазначену ухвалу мотивовано тим, що висновки про застосування ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у подібних правовідносинах, викладені у постанові Верховного Суду у складі палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17 суперечать висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц, провадження № 14-65цс18.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18) дійшла висновку про те, що для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Однак, у постанові від 10.09.2018 у справі № 920/739/17 Верховний Суд у складі палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду вказав, що ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору). При цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі. Відсутність такого заперечення може мати прояв у "мовчазній згоді".

Колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважала за необхідне відступити від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду у складі палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17, оскільки вони суперечать висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18).

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 01.07.2020 справу № 159/5756/18 прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на 01.09.2020.

Крім цього, ухвалою від 03.06.2020 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду передав справу № 313/350/16-ц (провадження № 61-15623св18) на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки вважав за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові судової палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17.

Також колегією суддів встановлено, що Третьою судовою палатою Касаційного цивільного суду на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до ч. 3 ст. 403 ЦПК України передано справу № 378/596/16-ц.

Так у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.03.2019 у справі № 908/2484/17 щодо визнання договору оренди земельної ділянки поновленим суд виклав правовий висновок про те, що належним способом захисту порушеного права у цьому випадку є позов про визнання укладеною додаткової угоди із викладенням її змісту, оскільки сама по собі вимога про визнання договору оренди землі поновленим за своєю суттю є встановленням факту, який має юридичне значення, і не може забезпечити захисту порушеного права позивача в силу імперативного припису про обов`язковість оформлення поновлення договору оренди саме шляхом укладення додаткової угоди, що, власне, і може бути предметом розгляду в суді. Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов правового висновку, згідно з яким позовна вимога про визнання договорів оренди землі поновленими є неналежним способом захисту порушеного права. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17 та від 15.01.2019 у справі № 922/1464/18.

Колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважала за необхідне відступити від зазначеного правового висновку, оскільки вважала, що вимога про визнання договорів оренди поновленими є належним способом захисту порушеного права орендаря.

Ухвалою від 07.10.2019 справу № 378/596/16-ц (провадження № 14-545цс19) прийнято Великою Палатою Верховного Суду до розгляду.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Враховуючи викладене, оскільки у справі № 908/454/17 ФГ "Лан" звернулось до суду з позовом про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі на тих самих умовах у редакції запропонованій позивачем (з урахуванням заяви про уточнення позовної вимоги), і апеляційний суд дійшов висновку, що право позивача на поновлення договору оренди земельної ділянки виникло і на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", з метою дотримання єдності судової практики, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зупинення провадження у справі № 923/409/19 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справ № 159/5756/18, № 313/350/16-ц та № 378/596/16-ц.

Керуючись ст.ст. 228, 229, 234, 235 ГПК України, Суд,-

У Х В А Л И В:

Зупинити провадження у справі № 923/409/19 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справ № 159/5756/18, № 313/350/16-ц та № 378/596/16-ц.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Могил С.К.

Судді: Волковицька Н.О.

Кушнір І.В.