Ухвала

від 07.07.2020 по справі 923/187/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 липня 2020 року

м. Київ

Справа № 923/187/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Мачульський Г.М., Случ О.В., розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Коржова Володимира Михайловича та Фізичної особи-підприємця Коржової Анжели Іванівни на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.10.2019 та рішення Господарського суду Херсонської області від 12.07.2019 у справі № 923/187/19 за позовом: Фізичної особи-підприємця Коржова Володимира Михайловича та Фізичної особи-підприємця Коржової Анжели Іванівни до Генічеської міської ради про визнання поновленими договорів оренди земельної ділянки, ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець Коржов Володимир Михайлович та Фізична особа - підприємець Коржова Анжела Іванівна звернулись до Господарського суду Херсонської області з позовом до Генічеської міської ради, в якому згідно з подальшим уточненням, просили суд визнати поновленими договори оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах шляхом укладення відповідної додаткової угоди в судовому порядку.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 12.07.2019, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.10.2019, в позові відмовлено.

Вирішуючи спір у даній справі, суди зазначили, що відповідно до порядку поновлення договору оренди землі, визначеного частиною 6 статті 33 Закону, то орендодавець має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті Закону.

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк (частина 6 статті 33 Закону).

Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону. При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

Враховуючи зазначене та приймаючи до уваги, що позивачами порушено строки та порядок поновлення договорів, наявні заперечення відповідача у поновленні договорів оренди землі, а також позивачами заявлено вимоги про визнання укладеними додаткових угод до договорів оренди про поновлення договору на інших умовах ніж ті, які сторони обумовили у договорі оренди, суди обох інстанцій дійшли висновків про необґрунтованість та безпідставність заявлених вимог.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у даній справі, позивачі звернулись до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просять їх скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись при цьому на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2019 відкрито та зупинено касаційне провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №320/5724/17.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.06.2020 поновлено провадження у справі та призначено касаційну скаргу до розгляду на 02.07.2020.

Під час розгляду касаційної скарги у даній справі колегією суддів встановлено, що Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 11.06.2020 передав справу № 159/5756/18 на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстави, передбаченої ч. 3 ст. 403 ЦПК України.

Зазначену ухвалу мотивовано тим, що висновки про застосування ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у подібних правовідносинах, викладені у постанові Верховного Суду у складі Палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17 суперечать висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц, провадження № 14-65цс18.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18) дійшла висновку про те, що для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Однак, у постанові від 10.09.2018 у справі № 920/739/17 Верховний Суд у складі Палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду вказав, що ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору). При цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі. Відсутність такого заперечення, може мати прояв у "мовчазній згоді".

Колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважала за необхідне відступити від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду у складі Палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17, оскільки вони суперечать висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18).

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 01.07.2020 справу № 159/5756/18 прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на 01.09.2020.

Крім цього, ухвалою від 03.06.2020 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду передав справу № 313/350/16-ц (провадження № 61-15623св18) на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки вважав за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові судової палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.09.2018 у справі №920/739/17.

Також колегією суддів встановлено, що на розгляді Великої Палати Верховного Суду перебуває справа №378/596/16-ц, передана Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду в порядку ч. 3 ст. 403 ЦПК України, з огляду на необхідність відступлення від правового висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, згідно з яким, вимога про визнання договорів оренди поновленими є неналежним способом захисту порушеного права орендаря.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Враховуючи викладене, оскільки у даній справі спірними є питання дотримання позивачами порядку продовження орендних правовідносин та можливість захисту прав у обраний позивачами спосіб, з метою дотримання єдності судової практики, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зупинення провадження у даній справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справ № 159/5756/18, № 313/350/16-ц та №378/596/16-ц.

Керуючись ст.ст. 228, 229, 234, 235 ГПК України, Суд,-

У Х В А Л И В:

Зупинити провадження у справі № 923/187/19 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справ № 159/5756/18, № 313/350/16-ц та № 378/596/16-ц

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяМогил С.К. Судді:Мачульський Г.М. Случ О.В.