Рішення

від 30.06.2020 по справі 603/229/20

МОНАСТИРИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 603/229/20

Провадження №2/603/155/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" червня 2020 р. м. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Галіяна І.М.

секретаря судового засідання - Захарчишин М.В.

за відсутності сторін

розглянувши в судовому засіданні в залі суду цивільну справу

позивач: ОСОБА_1

представник позивача: ОСОБА_2

відповідачі: Устя-Зеленська сільська рада, ОСОБА_3

предмет позову: визнання права власності та встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог.

Представник позивача - адвокат Гнатишин В.В., звернувшись до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 просить визнати за позивачем право власності на спадкове майно, а саме на:

- земельну ділянку площею 0,58 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 6124288800:01:001:0028, що розташована на території Устя-Зеленської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ТР №016275;

- земельну ділянку площею 0,47 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 6124288800:01:001:0877, що розташована на території Устя-Зеленської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ТР №026995;

- та встановлення факту належності ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ТР №016275, Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ТР №026995, виданих на ім`я ОСОБА_4 .

Вимоги представника позивача мотивовані тим, що після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 спадщина на вищевказане спадкове майно.

На ім`я позивача спадкодавцем за життя було складено заповіт. Однак після звернення до нотаріальної контори з приводу оформлення своїх спадкових прав їй було відмовлено у зв`язку з неналежністю спадкодавцю державних актів на земельні ділянки, які видані на ім`я ОСОБА_4 .

Окрім цього в позовній заяві представник позивача просить встановити факт належності ОСОБА_4 правовстановлюючих документів - Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ТР №016275 та Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ТР №026995, де ОСОБА_4 зазначена як ОСОБА_4 .

ІІ. Процесуальні рішення в справі.

Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 27.04.2020 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

17.06.2020 року ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області в підготовчому засіданні по даній цивільній справі оголошено перерву на підставі п. 3 ч. 5 ст. 198 ЦПК України

ІІІ. Позиції сторін.

У зв`язку з виникненням труднощів для реалізації подальших прав позивача для оформлення документів щодо прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , представник позивача просить визнати за позивачем право власності на вищевказане спадкове майно, а також встановити факт належності спадкодавцю правовстановлюючих документів - Державних актів на право власності на земельні ділянки, видані на ім`я спадкодавця де вона зазначена як ОСОБА_4 .

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, представником позивача подано заяву в якій просить розглядати дану справу без її участі та участі позивача, позовні вимоги підтримують повністю, наполягають на їх задоволенні.

Відповідач - представник Устя-Зеленської сільської ради в підготовче засідання не з`явився, суду подав відзив на позовну заяву в якому вказав, що позовні вимоги сільська рада визнає повністю, з обставинами викладеними в позові погоджується та просить розгляд справи проводити у відсутності їхнього представника.

Відповідач - ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, проте через канцелярію суду подала відзив на позовну заяву в якій вказала, що позовні вимоги визнає повнімтю, з обставинами викладеними в позові погоджується, розгляд справи просить проводити без її участі.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У відповідності до ч.ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206 , 207 цього Кодексу .

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом .

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Міжгір`я Монастириського району Тернопільської області у віці ІНФОРМАЦІЯ_3 років померла ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 05.09.2015 року, виданого Устя-Зеленською сільською радою Монастириського району Тернопільської області.

Ще за життя померлій належали:

- земельна ділянка площею 0,58 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 6124288800:01:001:0028, що розташована на території Устя-Зеленської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ТР №016275, що підтверджується Витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 11.03.2020 року №197/0/201-20, Довідкою виданою Устя-Зеленською сільською радою 26.02.2020 року №240, які містяться в матеріалах справи;

- земельна ділянка площею 0,47 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 6124288800:01:001:0877, що розташована на території Устя-Зеленської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ТР №026995, що підтверджується Витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 11.03.2020 року №197/0/201-20, Довідкою виданою Устя-Зеленською сільською радою 26.02.2020 року №240, які містяться в матеріалах справи.

Згідно складеного 14.06.2011 року ОСОБА_4 в с.Устя-Зелене Монастириського району Тернопільської області заповіту, посвідченого секретарем Устя-Зеленської сільської ради Монастириського району Тернопільської області та зареєстрованого в реєстрі за №19, спадкодавець на випадок своєї смерті заповіла все своє майно, яке буде належати їй на день її смерті з чого б воно не складалося і де б воно не знаходилося, а також все те на що за законом буде мати право - ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

Відповідно до довідки виданої Устя-Зеленською сільською радою Монастириського району Тернопільської області від 26.02.2020 року за №240 встановлено, що на день смерті спадкодавець ОСОБА_4 на день смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 - сама.

З матеріалів справи встановлено, що на вищевказане спадкове майно претендує ОСОБА_1 , як спадкоємець за заповітом та за законом, проте на день відкриття спадщини позивач не проживала постійно з спадкодавцем.

Згідно рішення Монастириського районного суду Тернопільської області від 31.01.2020 року (Справа №603/727/190), яке набрало законної сили 03.03.2020 року, ОСОБА_1 визначено додатковий строк - два місяці з дня набрання судовим рішенням законної сили для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

06.03.2020 року постановою №35/02-31 приватного нотаріуса Монастириського районного нотаріального округу Шеленко О.М. відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки в зв`язку зтим, що державні акти на земельні ділянки площею 0.58 та 0.47, які розташовані на території Устя-Зеленської сільської ради Монастириського району Тернопільської області видані ОСОБА_4 .

З повідомлення приватного нотаріуса Монастириського районного нотаріального округу від 23.06.2020 року №83/01-12 встановлено, що після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , 06.03.2020 року заведена спадкова справа 33/2020 за заявою дочки померлої ОСОБА_1 .

З вищевказаного повідомлення та наданої приватним нотаріусом копії спадкової справи №33/2020 встановлено, що після смерті ОСОБА_4 з заявою про прийняття спадщини яка залишилася після смерті ОСОБА_4 крім ОСОБА_1 ніхто не звертався.

Відповідач ОСОБА_3 , яка є однією із спадкоємців за заповітом після смерті ОСОБА_4 до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 не зверталася. Також відповідач не зверталася до суду про продовження строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 .

Натомість ОСОБА_3 подала до суду заяву з якої вбачається, що вона спадщини після смерті ОСОБА_4 не приймала, до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 не зверталася та звертатись не буде, позовні вимоги ОСОБА_1 визнає повністю та претензій щодо спадкового майна не має.

Суд враховує вищевказану заяву ОСОБА_3 та дійшов висновку, що у встановлений законодавством строк, спадщина, яка залишилась після смерті ОСОБА_4 , нею не прийнята і вона не вступила в управління або володіння спадковим майном, а також, до нотаріальної контори не подавала заяви про прийняття спадщини, що свідчить про те, що вона вказаної в позовній заяві спадщини не приймала, їй відомо про заявлені вимоги ОСОБА_1 та щодо них не заперечує, так як протягом розгляду справи в суді заперечень проти позову не подавала і ніяких дій, які б могли помішати позивачу у задоволенні її заявлених вимогах не вчиняла.

Таким чином ОСОБА_1 має право на спадкування за законом як спадкоємець першої черги.

Родинні відносини між спадкодавцем ОСОБА_4 та позивачем по справі ОСОБА_1 підтверджуються:

-свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , згідно якого ОСОБА_5 є дочкою ОСОБА_4 ;

-свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , згідно якого ОСОБА_5 змінила своє дошлюбне прізвище з ОСОБА_6 на ОСОБА_7 .

Також, судом встановлено, що при видачі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ТР №016275 та Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ТР №026995 в них було допущено помилку в по батькові спадкодавця, а саме вказана ОСОБА_4 коли правильно повинно бути ОСОБА_4 .

Документами, які встановлюють правильне ім`я та по батькові спадкодавця по даній справі щодо належності їй Державних актів на право на право власності на земельні ділянки виданих на ім`я ОСОБА_4 є:

- свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 (а.с. 09);

- довідкою виданою Устя-Зеленською сільською радою Монастириського району Тернопільської області 26.02.2020 року за №240, згідно якої земельні ділянки загальною площею 0,47 га та 0.58 га належали ОСОБА_4 у відповідності до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ТР №026995 та Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ТР №016275, відповідно;

- довідкою виданою Устя-Зеленською сільською радою Монастириського району Тернопільської області 26.02.2020 року за №241, згідно якої сільська рада підтверджує, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно.

З аналізу вищезазначених документів та даних, які в них містяться судом встановлено, що при складанні (видачі) правовстановлюючого документу: Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ТР №026995 та Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ТР №016275, органом, який його складав була допущена помилка при записі імені та по батькові спадкодавця, а саме замість зазначення ОСОБА_4 було вказано ОСОБА_4 , що є недопустимим у відповідності до свідоцтва про народження та даних встановлених в судовому засіданні.

V. Джерела права й акти їх застосування.

Даючи оцінку спірним правовідносинам суд, виходить із такого.

Статтею 346 ЦК України передбачено, що однією з підстав припинення права власності є смерть власника.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Визначаючись із заявленою вимогою про встановлення юридичного факту, а саме належності правовстановлюючого документу (Державного акту), суд враховує наступне.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

В даному випадку встановлення факту належності правовстановлюючого документу необхідно позивачу для прийняття спадщини, оскільки вона претендує на спадкове майно після смерті ОСОБА_4 .

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно п. 12 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України, при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові надати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Неможливість внесення змін у правовстановлюючий документ (Державний акт) - є те, що з 01.01.2013 року, на виконання законів України Про Державний земельний кадастр та Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень правовстановлюючим документом, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно є не державний акт на право власності на земельну ділянку, а свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме, Державні акти на право власності на земельну ділянку з 01.01.2013 року не видаються, а право власності посвідчується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, що підлягає обов`язковій державній реєстрації.

Крім того, згідно Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, яка затверджена Наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах 04.05.99 №43 та втратила чинність 23.08.2013 року, не було передбачено порядку внесення змін у Державний акт.

А тому беручи вищевказане до уваги та аналізуючи всі подані позивачем докази в їх сукупності суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 та ОСОБА_4 є одна і та ж особа.

Отже, факт належності ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , Державних актів на право власності на земельну ділянку серії ТР №026995 та серії ТР №016275 виданих на ім`я ОСОБА_4 , підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами та копіями правовстановлюючих документів.

Таким чином, оскільки в судовому засіданні знайшов підтвердження факт того, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є одна і та ж особа, то позовна вимога про встановлення факту належності правовстановлюючого документу підлягає задоволенню.

Даючи оцінку спірним правовідносинам щодо визнання за позивачем права власності на спадкове майно суд, виходить із такого.

Приписами ст. 129 Конституції України передбачено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (частина перша статті 1216 ЦК України). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (частина перша статті 1217 ЦК України). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (частина перша статті 1218 ЦК України).

Заповіт є особистим розпорядженням спадкодавця, зробленим на випадок смерті, основним змістом якого є призначення спадкоємця або спадкоємців, а також визначення юридичної долі майна.

Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

В судовому засіданні було встановлено, що рішенням суду від 31.01.2020 року (Справа №603/727/19) ОСОБА_1 визначено додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини.

У вказаний в рішенні суду строк позивач звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, проте отримала відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Так, згідно складеного ОСОБА_4 заповіту, остання заповіла своє спадкове майно в рівних долях ОСОБА_3 - відповідачу по справі та ОСОБА_1 - позивачу по справі.

Таким чином ОСОБА_1 має право на 1/2 спадкового майна яке належало ОСОБА_4 згідно заповіту.

Для спадкоємців, перелічених в ч. 3, 4 ст. 1268 ЦК України строк для здійснення права на прийняття спадщини не встановлений. Отже такі спадкоємці набувають спадщину в силу закону, а саме, якщо протягом встановленого строку для прийняття спадщини зазначені спадкоємці не відмовилися від спадщини, то спадщина вважається прийнятою.

Якщо спадкоємець, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем то у відповідності до ч. 1 ст. 1269 ЦК України має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини у строк для здійснення права на прийняття спадщини. Якщо така особа, якій належало право подати заяву про прийняття спадщини, не вчинила цієї дії, то спадщина вважається не прийнятою.

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_3 на час відкриття спадщини постійно не проживала із спадкодавцем ОСОБА_4 , до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини у строк визначений ч. 1 ст. 1270 ЦК України не зверталася, заяви про продовження строку для прийняття спадщини до суду не подавала, а тому у відповідності до ч. 1 ст. 1272 ЦК України вважається такою, що не прийняла спадщини.

Прийняття або не прийняття спадщини - це право, а не обов`язок спадкоємця. Отже, установлені в ст. 1270 ЦК України строки для прийняття спадщини мають значення як для прийняття спадщини так і для відмови від неї чи її неприйняття. Початок перебігу строку прийняття спадщини, відмови від неї чи її неприйняття починається з часу, коли спадкоємець набуває свого суб`єктивного права на спадкування.

Згідно ч. 2 ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1245 ЦК України частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом.

Ураховуючи викладене та проаналізувавши положення ст.ст. 1222, 1223, 1245 ЦК України, слід дійти висновку про те, що неприйняття спадщини спадкоємцем за заповітом прирівнюється до неохоплення заповітом даної частки у спадщині, яка припадала на такого спадкоємця, а тому 1/2 частки спадкового майна, яку спадкодавець заповідала ОСОБА_3 , слід вважати такою, що не охоплена заповітом, в зв`язку з чим право на спадкування цієї частки майна одержують спадкоємці за законом (ст.ст. 1261 - 1265 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Отже, право на спадкування за законом 1/2 частки спадкового майна, що не охоплена заповітом, має дочка спадкодавця - ОСОБА_1 .

Інші можливі спадкоємці після смерті ОСОБА_4 про свої спадкові права не заявляли та судом не встановлені, відумерлою спадщина не визнавалась.

Наведені норми матеріального права та фактичні обставини справи, у їх сукупності, дають підстави для висновку про обґрунтованість позовних вимог, а відтак позов в цій частині підлягає задоволенню.

VI.Судові витрати.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Так як в даному провадженні позовні вимоги про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме належності правовстановлюючого документу, вирішувалось за правилами норм окремого провадження, а тому судові витрати вішкодуванню позивачу не підлягають.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 1268, 1269, 1270, 1272 Цивільного кодексу України, ст. ст. 12, 81, 263-265, 268, 354 Цивільного процесуального кодексу України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов представника позивача - адвоката Гнатишин Віри Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 до Устя-Зеленської сільської ради, ОСОБА_3 про визнання права власності та встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити частково.

Встановити факт належності ОСОБА_4 :

- Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ТР №016275, виданого на ім`я ОСОБА_4 ;

- Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ТР №026995, виданого на ім`я ОСОБА_4 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, а саме, на:

- земельну ділянку площею 0,58 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 6124288800:01:001:0028, що розташована на території Устя-Зеленської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ТР №016275;

- земельну ділянку площею 0,47 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 6124288800:01:001:0877, що розташована на території Устя-Зеленської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ТР №026995, в порядку спадкування за заповітом і які належали - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В частині позовних вимог щодо повернення з державного бюджету судового збору за позовними вимогами про встановлення факту, що має юридичне значення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду через Монастириський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі ухвалення рішення за відсутності учасників справи протягом тридцяти днів з дати складення повного судового рішення.

У разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення чи ухвалення рішення за відсутності учасників справи або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.3 розділ XII Прикінцеві положення ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) процесуальні строки щодо апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Повний текст судового рішення складено 08.07.2020 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (ІПН НОМЕР_5 ), проживаючої за адресою: с.Задністрянське Галицького району Івано-Франківської області.

Представник позивача: адвокат Гнатишин Віра Володимирівна, (Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ТР №000348 від 25.01.2019 року, Договір №7 про представництво інтересів та надання професійної правничої допомоги від 10.03.2020 року), місцезнаходження якої: АДРЕСА_2 буд АДРЕСА_3 м. АДРЕСА_1 область.

Відповідач: Устя-Зеленська сільська рада, (Код ЄДРПОУ 04396227), юридична адреса місцезнаходження відповідача: с.Устя-Зелене Монастириського району Тернопільської області.

Відповідач: ОСОБА_3 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_4 .

Суддя І. М. Галіян