Рішення

від 09.07.2020 по справі 420/2601/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/2601/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ПРЕМІУМ ГІФТС до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю ПРЕМІУМ ГІФТС з позовною заявою до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500070/2019/000002/1 від 20.12.2019 року, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Держмитслужби №UA500070/2019/00028 від 20.12.2019 року, рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500030/2020/000003/2 від 29.01.2020 року, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Держмитслужби №UA500030/2020/00010 від 29.01.2020 року.

За цією позовною заявою відкрито загальне позовне провадження у відповідності до ст. 12 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження. Позов, відповідь на відзив обґрунтовані позивачем тим, що відповідачем безпідставно відмовлено позивачу в розмитненні товару за ціною контрактів, без врахування документів, які підтверджують заявлену митну вартість товару та не містять розбіжностей.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. З відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач позов не визнає, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці Держмитслужби разом з митними деклараціями містилися розбіжності та відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, що було підставою для прийняття митницею рішень про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищевикладені приписи КАС України суд прийшов до висновку про можливість продовження розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

01 липня 2019 року Між ТОВ ПРЕМІУМ ГІФТС (покупець) та Компанією HENGHUI PORCELAIN PLANT LILING HUGAN CHINA (Китайська Народна Республіка) (постачальник) укладений зовнішньоекономічний контракт №НН2019055 купівлі-продажу товарів, за яким постачальник зобов`язується продати покупцеві, а покупець зобов`язується придбати від постачальника на умовах FOB - порт Одеса, Україна (згідно ІНКОТЕРМС 2010 р) керамічний столовий посуд відповідно до Специфікацій, які додані до цього Контракту і які є невід`ємною частиною останнього (Том І, аркуші справи 31-40).

Відповідно до п. 2.1-2.4, 6.1 вказаного контракту ціна товару включає вартість пакування та маркування та визначається сторонами у Специфікаціях. Загальна сума контракту визначається сумою Специфікацій. Порядок розрахунків визначається сторонами у специфікаціях. Спосіб оплати: безготівковий розрахунок у доларах США.

Розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем після пред`явлення постачальником рахунку на оплату товару, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника, на умовах зазначених у специфікації.

Відповідно до змін від 19 серпня 2019 року №1 до контракту НН2019055 купівлі-продажу від 01 липня 2019 року шляхом переговорів сторони дійшли згоди щодо внесення змін до нижченаведених пунктів Контракту та викладення їх наступним чином, зокрема: 1.1. В порядку та на умовах, визначених цим контрактом, постачальник зобов`язується продати покупцеві, а покупець зобов`язується придбати від постачальника на умовах СІF - порт Одеса, Україна (згідно ІНКОТЕРМС 2010 р.) керамічний столовий посуд відповідно до Специфікацій, які додані до цього Контракту і які є невід`ємною частиною останнього. 3.2. Товари повинні поставлятися у строки, вказані у Специфікаціях. Датою поставки товару вважається дата передачі товару через поручні судна в порту відвантаження. Право власності на товар переходить від продавця до покупця в момент ввезення товару на митну територію України, а перехід ризиків втрати або ушкодження продукції відбувається у відповідності зі стандартними умовами базису поставки СІF (Том І, аркуші справи 41-42).

Відповідно до умов зазначеного контракту на митну території України поставлений товар: 1) посуд керамічний столовий, виготовлений з кераміки, що має шари покриття - глазурування, та яка не відповідає грубій, кам`яній, тонкій кераміці та фарфору, тобто відноситься до інших видів кераміки вага брутто - 9214,5 кг, вага нетто - 8142 кг, ціна товару 12463,0800 USA;

2) посуд керамічний столовий, виготовлений з тонкої кераміки або із фаянсу, що має шари покриття - глазурування, вага брутто - 11061,5 кг, вага нетто - 10028 кг, ціна товару 13998,72 USA.

З метою митного оформлення вищезазначеного товару, 18.12.2019 року декларантом - ТОВ УКРАМАРИН (яке діє на підставі договору доручення №УМ/ПГФ-2019 про надання митно-брокерських послуг від 01.10.2019 року) (Том І, аркуші справи 71-76) подана електронна митна декларація №UA500070/2019/201708, в якій митна вартість визначена за основним методом - за ціною контракту НН2019055 купівлі-продажу товарів від 01 липня 2019 року, та документи, які підтверджують вартість товару, зокрема, зовнішньоекономічний контракт НН2019055 від 01 липня 2019 року, пакувальний лист б/н від 23.09.2019 року, рахунок-фактуру (інвойс) НН2019065 від 23.09.2019 року, коносамент EGLV157900173653 від 23.09.2019 року, автотранспортна накладна №3564 від 05.11.2019 року, сертифікат про походження товару С194300010580036 від 27.09.2019 року, рішення про визначення коду товару згідно УКТ ЗЕД КТ-UА500070-0004-2019 від 17.12.2019 року, висновок за результатом дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи №142008700-1796 від 05.12.2019 року, акт проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UА500060/2019/036341 від 09.11.2019 року, банківський платіжний документ, що стосується товару №2 від 24.10.2019 року, страховий поліс АНYXH0124219Q150203W від 22.09.2019 року, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 19.08.2019 року, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 09.09.2019 року, договір про надання послуг митного брокера №УМ/ПГФ-2019 від 01.10.2019 року, звіт про зважування №338564 від 06.11.2019 року, лист виробника від 23.09.2019 року.

Проте, за результатами розгляду декларації від 18.12.2019 року №UA500070/2019/201708, та доданих до неї документів, Одеською митницею Держмитслужби складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Держмитслужби №UA500070/2019/00028 від 20.12.2019 року (Том І, аркуші справи 107-108).

Відповідно до положень ст. 49, 52 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів та зборів; подавати органу доходів та зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів та зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до вимог ст. 53 Митного кодексу України одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів та зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, а саме: декларацію митної вартості та документи що підтверджують числові значення складових митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); інвойс; платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи; копія імпортної ліцензії; страхові документи, тощо.

У разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності), зокрема, виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти (прас - листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення; тощо.

Під час здійснення Одеською митницею Держмитслужби контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу відповідача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом за вищезазначеною митною декларацією встановлено, що подані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме: 1) в наданих до митного оформлення документах відсутня інформація про вартість упаковки, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) згідно міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору. Наданий страховий сертифікат АНYXH0124219Q150203W від 22.09.2019 року не відповідає вищезазначеним умовам; 3) у банківському платіжному документі від 24.10.2019 року №2 є посилання лише на контракт від 01.07.2019 року №НН2019055, тобто даний документ не дає змогу ідентифікувати за якою саме поставкою здійснюється оплата; 4) згідно специфікації №2 від 09.09.2019 року зазначено що оплата у розмірі 100% здійснюється протягом 15 днів з моменту завантаження, але згідно банківського платіжного документа №2 від 24.10.2019 року оплата була здійснена пізніше ніж було завантажено товар згідно коносамента EGLV157900173653 від 23.09.2019 року.

Декларанту запропоновано відповідно до п. 3 ст. 53 Митного кодексу України для підтвердження заявленої митної вартості протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини, експортну декларацію країни відправлення.

Декларантом - ТОВ УКРАМАРИН (яке діє на підставі договору доручення №УМ/ПГФ-2019 про надання митно-брокерських послуг від 01.10.2019 року) на вимогу митного органу надано заяву від 19.12.2019 року №490, в якій проінформовано митний орган про те, що додаткові документи щодо митної вартості товару за митною декларацією від 18.12.2019 року №UA500070/2019/201708 надаватися більше не будуть (Том І, аркуш справи 92).

Відповідно до ст. 54, 55 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів та зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування, яке має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування, тощо.

Оскільки, на думку митних органів, подані позивачем разом з митними деклараціями документи містили зазначені вище розбіжності, Одеською митницею Держмитслужби складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом, які позивачем оскаржені до суду в цій справі.

Крім того, 28 серпня 2019 року між ТОВ ПРЕМІУМ ГІФТС (покупець) та Компанією Liling Jiahua Porcelain Manufacturing Co., Ltd. (Китайська Народна Республіка) (постачальник) укладений зовнішньоекономічний контракт №JН19073 купівлі-продажу товарів, за яким постачальник зобов`язується продати покупцеві, а покупець зобов`язується придбати від постачальника на умовах СІF - порт Одеса, Україна (згідно ІНКОТЕРМС 2010 р.) керамічний столовий посуд відповідно до Специфікацій, які додані до цього Контракту і які є невід`ємною частиною останнього (Том ОСОБА_1 , аркуші справи 150-159).

Відповідно до п. 2.1-2.4, 6.1 вказаного контракту ціна товару включає вартість пакування та маркування та визначається сторонами у Специфікаціях. Загальна сума контракту визначається сумою Специфікацій. Порядок розрахунків визначається сторонами у специфікаціях. Спосіб оплати: безготівковий розрахунок у доларах США.

Розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем після пред`явлення постачальником рахунку на оплату товару, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника, на умовах зазначених у Специфікації.

Відповідно до умов зазначеного контракту на митну території України поставлений товар: 1) посуд та прибори столові або кухонні, виготовлені із фаянсу або тонкої кераміки, що має шари покриття - глазурування, вага брутто - 22327 кг, вага нетто - 20782,4 кг, ціна товару 25833,4488 USA;

2) посуд керамічний столовий, виготовлений з кераміки, що має шари покриття - глазурування, та яка не відповідає грубій, кам`яній, тонкій кераміці та фарфору, тобто відноситься до інших видів кераміки, вага брутто - 2331 кг, вага нетто - 2217,6 кг, ціна товару 2713,0320 USA.

З метою митного оформлення вищезазначеного товару, 22.01.2020 року декларантом - ТОВ УКРАМАРИН (яке діє на підставі договору транспортного експедирування №УМ/ПГФ-2019/2 від 01.10.2019 року) (Том І, аркуші справи 174-181) подана електронна митна декларація №UA500030/2020/200721, в якій митна вартість визначена за основним методом - за ціною контракту JН19073 купівлі-продажу товарів від 28.08.2019 року, та документи, які підтверджують вартість товару, зокрема, зовнішньоекономічний контракт JН19073 від 28.08.2019 року, пакувальний лист б/н від 23.09.2019 року, рахунок-фактуру (інвойс) JН19073 від 23.09.2019 року, коносамент EGLV157900173696 від 07.10.2019 року, автотранспортна накладна №8227 від 02.12.2019 року, сертифікат про походження товару С194300012371001 від 09.10.2019 року, митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів №UA500030/2020/200515, рішення про визначення коду товару згідно УКТ ЗЕД КТ-UА500030-0007-2019 від 26.12.2019 року, висновок за результатом дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи №142008700-1797 від 05.12.2019 року, акт проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UА500020/2019/014090 від 04.12.2019 року, картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА500030/2020/00004 від 17.01.2020 року, банківський платіжний документ, що стосується товару №3 від 18.11.2019 року, страховий поліс АНYXH0124219Q135341J від 01.10.2019 року, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 02.09.2019 року, договір про надання послуг митного брокера №УМ/ПГФ-2019 від 01.10.2019 року, заява на фізогляд №450 від 03.12.2019 року, звіт про зважування №WGT15343 від 02.12.2019 року, лист виробника від 23.09.2019 року.

Проте, за результатами розгляду декларації від 22.01.2020 року №UA500030/2020/200721, та доданих до неї документів, Одеською митницею Держмитслужби складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Держмитслужби №UA500030/2020/00010 від 29.01.2020 року (Том І, аркуші справи 2225-226).

Під час здійснення Одеською митницею Держмитслужби контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу відповідача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом за вищезазначеною митною декларацією встановлено, що подані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: 1) в наданих до митного оформлення документах відсутня інформація про вартість упаковки, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) згідно міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору. Наданий страховий сертифікат АНYXH0124219Q135341J від 06.10.2019 року не відповідає вищезазначеним умовам; 3) у банківському платіжному документі від 18.11.2019 року №3 є посилання лише на контракт від 28.08.2019 року № JН19073, тобто даний документ не дає змогу ідентифікувати за якою саме поставкою здійснюється оплата; 4) згідно специфікації №1 від 02.09.2019 року зазначено що оплата у розмірі 100% здійснюється протягом 35 днів з моменту завантаження, але згідно банківського платіжного документа №3 від 18.11.2019 року оплата була здійснена пізніше ніж було завантажено товар згідно коносамента EGLV157900173696 від 07.10.2019 року.

Декларанту запропоновано відповідно до п. 3 ст. 53 Митного кодексу України для підтвердження заявленої митної вартості протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини, експортну декларацію країни відправлення.

Декларантом - ТОВ УКРАМАРИН (яке діє на підставі договору транспортного експедирування №УМ/ПГФ-2019/2 від 01.10.2019 року) на вимогу митного органу надано заяву від 28.01.2020 року №28, в якій проінформовано митний орган про те, що додаткові документи щодо митної вартості товару за митною декларацією від 22.01.2020 року №UA500030/2020/200721 надаватися більше не будуть (Том І, аркуш справи 211).

Відповідно до ст. 54, 55 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів та зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування, яке має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування, тощо.

Оскільки, на думку митних органів, подані позивачем разом з митними деклараціями документи містили зазначені вище розбіжності, Одеською митницею Держмитслужби складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом, які позивачем оскаржені до суду в цій справі.

Суд вважає дії митного органу щодо відмови в застосуванні митної вартості, заявленої позивачем, за першим методом митної оцінки - за ціною договору, неправомірними, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення такими, що підлягають скасуванню, рішення про коригування відповідачем митної вартості за вищезазначеною партією товару протиправними та такими, що підлягають скасуванню, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що декларант надав всі необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару, надані документи підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять розбіжностей.

Так декларантом надані до митних органів контракти, в яких визначені порядок, умови і строки оплати товару, умови поставки товару, тощо, надані інвойси, які містять дані щодо найменування, кількості, ціни товару, умов поставки, що відповідає даним митних декларацій та не суперечить умовам контрактів, тощо.

Щодо розбіжностей, які зазначені митним органом в частині відсутності інформації про вартість упаковки товару за митними деклараціями від 18.12.2019 року №UA500070/2019/201708, від 22.01.2020 року №UA500030/2020/200721, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до положень ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

В п 2.1 зовнішньоекономічних контрактів №НН2019055 від 01 липня 2019 року та №JН1907 від 28 серпня 2019 року зазначено, що ціна товару включає вартість пакування та маркування та визначається сторонами у Специфікаціях, умови поставки за цими договорами включають пакування (CIF).

Таким чином, будь-які розбіжності подані позивачем для розмитнення товару документи в частині пакування не містять.

Щодо тверджень митних органів про невідповідність страхових сертифікатів АНYXH0124219Q135341J від 06.10.2019 року, АНYXH0124219Q150203W від 22.09.2019 року умовам міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс, а саме, мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору, суд звертає увагу, що відповідно до міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс за умовами поставки товару СІF, саме продавець зобов`язаний укласти договір страхування та сплатити страхові внески, тобто вартість страхування вже включена в вартість товару, вказаний документ надається позивачу продавцем товару, відповідальність за внесені дані в ці документи несе продавець.

Крім того, відповідно до положень ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати на страхування товарів, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, однак в даному випадку страхування за умовами СІF включено до ціни товару.

В оскаржуваних рішеннях митний орган посилається на те, що у банківському платіжному документі 24.10.2019 року №2 є посилання лише на контракт від 01.07.2019 року №НН2019055, тобто даний документ не дає змогу ідентифікувати за якою саме поставкою здійснюється оплата, а також, що згідно специфікації №2 від 09.09.2019 року зазначено що оплата у розмірі 100% здійснюється протягом 15 днів з моменту завантаження, але згідно банківського платіжного документа №2 від 24.10.2019 року оплата була здійснена пізніше ніж було завантажено товар згідно коносамента EGLV157900173653 від 23.09.2019 року

Також, у банківському платіжному документі від 18.11.2019 року №3 є посилання лише на контракт від 28.08.2019 року № JН19073, тобто даний документ не дає змогу ідентифікувати за якою саме поставкою здійснюється оплата, а також, згідно специфікації №1 від 02.09.2019 року зазначено що оплата у розмірі 100% здійснюється протягом 35 днів з моменту завантаження, але згідно банківського платіжного документа №3 від 18.11.2019 року оплата була здійснена пізніше ніж було завантажено товар згідно коносамента EGLV157900173696 від 07.10.2019 року.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на неможливість ідентифікувати за якою саме поставкою здійснюється оплата, оскільки у банківських платіжних документах 24.10.2019 року №2 та від 18.11.2019 року №3 у графі призначення платежу зазначено про передплату за посуд за контрактами від 01.07.2019 року №НН2019055 та від 28.08.2019 року № JН19073, за якими здійснювалась поставка товарів.

При цьому, часові рамки оплати ніяким чином не впливають на ціну товару, що передбачена контрактом та не свідчить про неможливість визначення числового значення складових митної вартості товару, поставленого позивачу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, однак відповідач не довів наявність розбіжностей в поданих документах, подані документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також надавали можливість відповідачу визначити митну вартість товару, відповідач не мав права витребовувати у позивача додаткові документи та відмовляти у розмитненні товару позивачу за ціною контракту.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, в відзиві на позов відповідачем не спростовані доводи позивача.

Посилання відповідача в рішеннях про коригування митної вартості товару на наявність інформації про те, що подібний товар був оформлений за вищою митною вартістю суд не приймає до уваги, оскільки, відомості з інформаційної бази даних носять допоміжний інформаційних характер та не є безперечним доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.

Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не доведено суду, що надані позивачем документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ст. 8 Митного кодексу України державна митна служба здійснюється на основі принципів, в тому числі, законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, тощо.

Згідно з ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Оскільки позивачем були надані для митного оформлення товару всі документи, необхідні для визначення його митної вартості, документи містять повну інформацію про митну вартість товару та її складові частини, не містять розбіжностей, тощо, відмова відповідача у розмитненні товару за митними деклараціями є не правомірною, оскаржувані картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними та підлягають скасуванню судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги ТОВ ПРЕМІУМ ГІФТС обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо судових витрат, зокрема, сплаченого судового збору, він підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань у відповідності до приписів ст. 139 КАС України.

Щодо заяви представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 грн., суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, представником позивача наданий до суду договір про надання правової допомоги від 16 березня 2020 року №23/20, укладений між адвокатом ОСОБА_2 та ТОВ ПРЕМІУМ ГІФТС (Том І, аркуші справи 29-30).

Відповідно до п. 4 вказаного договору обсяг правової допомоги враховується при визначенні обґрунтованого розміру гонорару. Необхідність сплати та розмір гонорару визначається сторонами та оформлюється додатковою угодою до цього договору. По результатам виконання адвокатом договору про надання правової допомоги складається акт виконаних робіт, який надається для ознайомлення та підпису клієнту або особі, що звернулася в інтересах клієнта.

При цьому, на підтвердження витрат позивача на правничу допомогу адвоката, ним не надано до суду додаткової угоди до цього договору, акту виконаних робіт, детального опису робіт (наданих послуг), а також доказів їх оплати, а тому підстав для стягнення на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу у суду не має.

Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 134, 139, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ПРЕМІУМ ГІФТС (провул. Маланова, буд. 6, м. Одеса, 65023, код ЄДРПОУ 42960257) до Одеської митниці Держмитслужби (вул. Івана та Юрія Лип, 21 А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 43333459) про визнання протиправними та скасування рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500070/2019/000002/1 від 20.12.2019 року, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Держмитслужби №UA500070/2019/00028 від 20.12.2019 року, рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500030/2020/000003/2 від 29.01.2020 року, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Держмитслужби №UA500030/2020/00010 від 29.01.2020 року - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500070/2019/000002/1 від 20.12.2019 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Держмитслужби №UA500070/2019/00028 від 20.12.2019 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500030/2020/000003/2 від 29.01.2020 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Держмитслужби №UA500030/2020/00010 від 29.01.2020 року

Стягнути з Одеської митниці Держмитслужби (вул. Івана та Юрія Лип, 21 А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 43333459) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПРЕМІУМ ГІФТС (провул. Маланова, буд. 6, м. Одеса, 65023, код ЄДРПОУ 42960257) сплачений судовий збір у розмірі 8408 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.І. Свида

.