Постанова

від 24.11.2020 по справі 420/2601/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/2601/20 Головуючий в 1 інстанції: Свида Л.І.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Шляхтицького О.І.,

суддів: Семенюка Г.В., Домусчі С.Д.,

секретар - Цехмейстренко Ю.В.,

за участю: представника позивача - Лящук Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.07.2020 по справі № 420/2601/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕМІУМ ГІФСТ" до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У березні 2020 року ТОВ "ПРЕМІУМ ГІФСТ" звернулось з вищевказаним адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати:

- рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500070/2019/000002/1 від 20.12.2019;

- картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Держмитслужби № UA500070/2019/00028 від 20.12.2019;

- рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA500030/2020/000003/2 від 29.01.2020;

- картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Держмитслужби № UA500030/2020/00010 від 29.01.2020.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що відповідачем безпідставно відмовлено позивачу в розмитненні товару за ціною контрактів, без врахування документів, які підтверджують заявлену митну вартість товару та не містять розбіжностей.

Відповідач - Одеська митниця Держмитслужби з позовними вимогами не погодилась, та вважаючи їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву (вхід. № 20143/20 від 25.05.20), наголосила, зокрема, що в документах, які надані позивачем до Одеської митниці Держмитслужби разом з митними деклараціями містилися розбіжності та відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, що було підставою для прийняття митницею рішень про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 09 липня 2020 року позовну заяву задовольнив.

Визнав протиправним та скасував рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA500070/2019/000002/1 від 20.12.2019.

Визнав протиправною та скасував картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Держмитслужби № UA500070/2019/00028 від 20.12.2019.

Визнав протиправним та скасував рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA500030/2020/000003/2 від 29.01.2020.

Визнав протиправною та скасував картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Держмитслужби № UA500030/2020/00010 від 29.01.2020.

Стягнув з Одеської митниці Держмитслужби (вул. Івана та Юрія Лип, 21 А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 43333459) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПРЕМІУМ ГІФТС (провул. Маланова, буд. 6, м. Одеса, 65023, код ЄДРПОУ 42960257) сплачений судовий збір у розмірі 8 408 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду митний орган подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:

- доводи апелянта щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів з посиланням на відповідні національні та міжнародні нормативно-правові акти;

- посилання митного органу на Методологічні рекомендації щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, які затверджені наказом Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року № 689;

- згідно міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору, натомість надані позивачем страхові сертифікати не відповідають вищезазначеним умовам.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Обставини справи.

Суд першої інстанції встановив, що 01 липня 2019 року між ТОВ ПРЕМІУМ ГІФТС (покупець) та Компанією HENGHUI PORCELAIN PLANT LILING HUGAN CHINA (Китайська Народна Республіка) (постачальник) укладений зовнішньоекономічний контракт № НН2019055 купівлі-продажу товарів, за яким постачальник зобов`язується продати покупцеві, а покупець зобов`язується придбати від постачальника на умовах FOB порт Одеса, Україна (згідно ІНКОТЕРМС 2010 р) керамічний столовий посуд відповідно до Специфікацій, які додані до цього Контракту і які є невід`ємною частиною останнього (а.с.31-40,т.1).

Відповідно до пункту 2.1-2.4, 6.1 вказаного контракту ціна товару включає вартість пакування та маркування та визначається сторонами у Специфікаціях. Загальна сума контракту визначається сумою Специфікацій. Порядок розрахунків визначається сторонами у специфікаціях. Спосіб оплати: безготівковий розрахунок у доларах США.

Розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем після пред`явлення постачальником рахунку на оплату товару, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника, на умовах зазначених у специфікації.

Відповідно до змін від 19 серпня 2019 року №1 до контракту НН2019055 купівлі-продажу від 01 липня 2019 року шляхом переговорів сторони дійшли згоди щодо внесення змін до нижченаведених пунктів Контракту та викладення їх наступним чином, зокрема: 1.1. В порядку та на умовах, визначених цим контрактом, постачальник зобов`язується продати покупцеві, а покупець зобов`язується придбати від постачальника на умовах СІF порт Одеса, Україна (згідно ІНКОТЕРМС 2010 р.) керамічний столовий посуд відповідно до Специфікацій, які додані до цього Контракту і які є невід`ємною частиною останнього. 3.2. Товари повинні поставлятися у строки, вказані у Специфікаціях. Датою поставки товару вважається дата передачі товару через поручні судна в порту відвантаження. Право власності на товар переходить від продавця до покупця в момент ввезення товару на митну територію України, а перехід ризиків втрати або ушкодження продукції відбувається у відповідності зі стандартними умовами базису поставки СІF (а.с.41-42, т.1).

Відповідно до умов зазначеного контракту на митну територію України поставлений товар: 1) посуд керамічний столовий, виготовлений з кераміки, що має шари покриття глазурування, та яка не відповідає грубій, кам`яній, тонкій кераміці та фарфору, тобто відноситься до інших видів кераміки вага брутто - 9214,5 кг, вага нетто 8142 кг, ціна товару 12463,0800 USA; 2) посуд керамічний столовий, виготовлений з тонкої кераміки або із фаянсу, що має шари покриття глазурування, вага брутто 11061,5 кг, вага нетто 10028 кг, ціна товару 13998,72 USA.

З метою митного оформлення вищезазначеного товару, 18.12.2019 декларантом ТОВ УКРАМАРИН (яке діє на підставі договору доручення № УМ/ПГФ-2019 про надання митно-брокерських послуг від 01.10.2019) (а. с.71-76, т.1) подана електронна митна декларація № UA500070/2019/201708, в якій митна вартість визначена за основним методом за ціною контракту НН2019055 купівлі-продажу товарів від 01 липня 2019 року, та документи, які підтверджують вартість товару, зокрема, зовнішньоекономічний контракт НН2019055 від 01 липня 2019 року, пакувальний лист б/н від 23.09.2019, рахунок-фактуру (інвойс) НН2019065 від 23.09.2019, коносамент EGLV157900173653 від 23.09.2019, автотранспортна накладна № 3564 від 05.11.2019, сертифікат про походження товару С194300010580036 від 27.09.2019 , рішення про визначення коду товару згідно УКТ ЗЕД КТ-UА500070-0004-2019 від 17.12.2019, висновок за результатом дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи №142008700-1796 від 05.12.2019, акт проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UА500060/2019/036341 від 09.11.2019, банківський платіжний документ, що стосується товару № 2 від 24.10.2019, страховий поліс АНYXH0124219Q150203W від 22.09.2019, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 19.08.2019, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 09.09.2019, договір про надання послуг митного брокера № УМ/ПГФ-2019 від 01.10.2019, звіт про зважування № 338564 від 06.11.2019, лист виробника від 23.09.2019.

За результатами розгляду декларації від 18.12.2019 № UA500070/2019/201708, та доданих до неї документів, Одеською митницею Держмитслужби складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Держмитслужби № UA500070/2019/00028 від 20.12.2019 року (а. с.107-108, т.1).

Під час здійснення Одеською митницею Держмитслужби контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу відповідача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом за вищезазначеною митною декларацією встановлено, що подані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: 1) в наданих до митного оформлення документах відсутня інформація про вартість упаковки, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) згідно міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору. Наданий страховий сертифікат АНYXH0124219Q135341J від 06.10.2019 не відповідає вищезазначеним умовам; 3) у банківському платіжному документі від 18.11.2019 № 3 є посилання лише на контракт від 28.08.2019 року № JН19073, тобто даний документ не дає змогу ідентифікувати за якою саме поставкою здійснюється оплата; 4) згідно специфікації №1 від 02.09.2019 зазначено що оплата у розмірі 100% здійснюється протягом 35 днів з моменту завантаження, але згідно банківського платіжного документа № 3 від 18.11.2019 оплата була здійснена пізніше ніж було завантажено товар згідно коносамента EGLV157900173696 від 07.10.2019.

Декларанту позивача запропоновано відповідно до пункту 3 статті 53 Митного кодексу України для підтвердження заявленої митної вартості протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини, експортну декларацію країни відправлення.

Декларантом позивача - ТОВ УКРАМАРИН на вимогу митного органу надано заяву від 28.01.2020 № 28, в якій проінформовано митний орган про те, що додаткові документи щодо митної вартості товару за митною декларацією від 22.01.2020 року № UA500030/2020/200721 надаватися більше не будуть (а.с.211, т.1).

28 серпня 2019 року між ТОВ ПРЕМІУМ ГІФТС (покупець) та Компанією Liling Jiahua Porcelain Manufacturing Co., Ltd. (Китайська Народна Республіка) (постачальник) укладений зовнішньоекономічний контракт № JН19073 купівлі-продажу товарів, за яким постачальник зобов`язується продати покупцеві, а покупець зобов`язується придбати від постачальника на умовах СІF порт Одеса, Україна (згідно ІНКОТЕРМС 2010 р.) керамічний столовий посуд відповідно до Специфікацій, які додані до цього Контракту і які є невід`ємною частиною останнього (а.с.150-159, т.1).

Відповідно до пунктів 2.1-2.4, 6.1 вказаного контракту ціна товару включає вартість пакування та маркування та визначається сторонами у Специфікаціях. Загальна сума контракту визначається сумою Специфікацій. Порядок розрахунків визначається сторонами у специфікаціях. Спосіб оплати: безготівковий розрахунок у доларах США.

Розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем після пред`явлення постачальником рахунку на оплату товару, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника, на умовах зазначених у Специфікації.

Відповідно до умов зазначеного контракту на митну території України поставлений товар: 1) посуд та прибори столові або кухонні, виготовлені із фаянсу або тонкої кераміки, що має шари покриття глазурування, вага брутто - 22327 кг, вага нетто 20782,4 кг, ціна товару 25833,4488 USA; 2) посуд керамічний столовий, виготовлений з кераміки, що має шари покриття глазурування, та яка не відповідає грубій, кам`яній, тонкій кераміці та фарфору, тобто відноситься до інших видів кераміки, вага брутто 2331 кг, вага нетто 2217,6 кг, ціна товару 2713,0320 USA.

З метою митного оформлення вищезазначеного товару, 22.01.2020 декларантом позивача - ТОВ УКРАМАРИН (а.с.174-181,т.1) подана електронна митна декларація № UA500030/2020/200721, в якій митна вартість визначена за основним методом за ціною контракту JН19073 купівлі-продажу товарів від 28.08.2019, та документи, які підтверджують вартість товару, зокрема, зовнішньоекономічний контракт JН19073 від 28.08.2019, пакувальний лист б/н від 23.09.2019 року, рахунок-фактуру (інвойс) JН19073 від 23.09.2019, коносамент EGLV157900173696 від 07.10.2019, автотранспортна накладна № 8227 від 02.12.2019, сертифікат про походження товару С194300012371001 від 09.10.2019, митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів № UA500030/2020/200515, рішення про визначення коду товару згідно УКТ ЗЕД КТ-UА500030-0007-2019 від 26.12.2019, висновок за результатом дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи № 142008700-1797 від 05.12.2019, акт проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UА500020/2019/014090 від 04.12.2019, картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА500030/2020/00004 від 17.01.2020, банківський платіжний документ, що стосується товару № 3 від 18.11.2019 року, страховий поліс АНYXH0124219Q135341J від 01.10.2019, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 02.09.2019 року, договір про надання послуг митного брокера № УМ/ПГФ-2019 від 01.10.2019, заява на фізогляд № 450 від 03.12.2019, звіт про зважування № WGT15343 від 02.12.2019, лист виробника від 23.09.2019.

За результатами розгляду декларації від 22.01.2020 № UA500030/2020/200721, та доданих до неї документів, Одеською митницею Держмитслужби складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Держмитслужби № UA500030/2020/00010 від 29.01.2020 (а.с.225-226, т.1).

Під час здійснення Одеською митницею Держмитслужби контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу відповідача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом за вищезазначеною митною декларацією встановлено, що подані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: 1) в наданих до митного оформлення документах відсутня інформація про вартість упаковки, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) згідно міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору. Наданий страховий сертифікат АНYXH0124219Q135341J від 06.10.2019 року не відповідає вищезазначеним умовам; 3) у банківському платіжному документі від 18.11.2019 року №3 є посилання лише на контракт від 28.08.2019 року № JН19073, тобто даний документ не дає змогу ідентифікувати за якою саме поставкою здійснюється оплата; 4) згідно специфікації №1 від 02.09.2019 року зазначено що оплата у розмірі 100% здійснюється протягом 35 днів з моменту завантаження, але згідно банківського платіжного документа №3 від 18.11.2019 року оплата була здійснена пізніше ніж було завантажено товар згідно коносамента EGLV157900173696 від 07.10.2019 року.

Декларанту позивача запропоновано відповідно до п. 3 ст. 53 Митного кодексу України для підтвердження заявленої митної вартості протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини, експортну декларацію країни відправлення.

Декларантом позивача - ТОВ УКРАМАРИН на вимогу митного органу надано заяву від 28.01.2020 року № 28, в якій проінформовано митний орган про те, що додаткові документи щодо митної вартості товару за митною декларацією від 22.01.2020 № UA500030/2020/200721 надаватися більше не будуть (а.с.211, т.1).

На думку митних органів, подані позивачем разом з митними деклараціями документи містили зазначені вище розбіжності, Одеською митницею Держмитслужби складені картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та прийняті рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом, які позивачем оскаржені до суду в цій справі.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Висновок суду першої інстанції.

Задовольняючі позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем були надані для митного оформлення товару всі документи, необхідні для визначення його митної вартості, документи містять повну інформацію про митну вартість товару та її складові частини, не містять розбіжностей, тощо.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, Митного кодексу України.

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірні правовідносини виникли у сфері митної справи і стосуються процедури визначення митної вартості товарів та правомірності рішень відповідача щодо коригування митної вартості товару, котрий імпортується на митну територію України, та регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (зі змінами та доповненнями), відповідно до статті 49 якого митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

На підставі частини 1 статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

За правилами частини 1 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з частиною 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Отже, Митним кодексом України передбачено, та встановлено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

За змістом частин 3-5 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

На підставі частини 6 статті 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

За правилами частини 2 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з частиною 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

За змістом статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

На підставі статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Отже, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Водночас, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

При цьому, законом чітко окреслено умову, за наявності котрої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів, та відмови у митному оформленні, а саме наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

Відтак, приписи вказаних статей зобов`язують митний орган чітко зазначити обставини, котрі викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, та обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта, та надає митниці право вчиняти відповідні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Водночас, витребовувати контролюючий орган має лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, та жодним чином не всі, котрі передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

В ході судового розгляду встановлено, що у п.33 рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA500070/2019/000002/1 від 20.12.2019 під час перевірки Одеською митницею Держмитслужби наданих декларантом позивача - ТОВ "УКРАМАРИН"(яке діє на підставі договору доручення № УМ/ПГФ-2019 про надання митно-брокерських послуг від 01.10.2019) для підтвердження митної вартості товару, документів, фахівцями контролюючого органу встановлено, що подані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме:

1) в наданих до митного оформлення документах відсутня інформація про вартість упаковки, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) згідно міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору. Наданий страховий сертифікат АНYXH0124219Q150203W від 22.09.2019 не відповідає вищезазначеним умовам;

3) у банківському платіжному документі від 24.10.2019 № 2 є посилання лише на контракт від 01.07.2019 № НН2019055, тобто даний документ не дає змогу ідентифікувати за якою саме поставкою здійснюється оплата;

4) згідно специфікації № 2 від 09.09.2019 зазначено що оплата у розмірі 100% здійснюється протягом 15 днів з моменту завантаження, але згідно банківського платіжного документа № 2 від 24.10.2019 оплата була здійснена пізніше ніж було завантажено товар згідно коносамента EGLV157900173653 від 23.09.2019.

У п.33 рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA500030/2020/000003/2 від 29.01.2020 також встановлено, що подані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) в наданих до митного оформлення документах відсутня інформація про вартість упаковки, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) згідно міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору. Наданий страховий сертифікат АНYXH0124219Q135341J від 06.10.2019 не відповідає вищезазначеним умовам;

3) у банківському платіжному документі від 18.11.2019 року №3 є посилання лише на контракт від 28.08.2019 № JН19073, тобто даний документ не дає змогу ідентифікувати за якою саме поставкою здійснюється оплата;

4) згідно специфікації № 1 від 02.09.2019 зазначено що оплата у розмірі 100% здійснюється протягом 35 днів з моменту завантаження, але згідно банківського платіжного документа №3 від 18.11.2019 року оплата була здійснена пізніше ніж було завантажено товар згідно коносамента EGLV157900173696 від 07.10.2019.

Проте, вказана аргументація митного органу є помилковою з огляду на таке.

З огляду на наявні у матеріалах справи документи, 01 липня 2019 року між ТОВ ПРЕМІУМ ГІФТС (покупець) та Компанією HENGHUI PORCELAIN PLANT LILING HUGAN CHINA (Китайська Народна Республіка) (постачальник) укладений зовнішньоекономічний контракт № НН2019055 купівлі-продажу товарів, за яким постачальник зобов`язується продати покупцеві, а покупець зобов`язується придбати від постачальника на умовах FOB порт Одеса, Україна (згідно ІНКОТЕРМС 2010 р) керамічний столовий посуд відповідно до Специфікацій, які додані до цього Контракту і які є невід`ємною частиною останнього (а.с.31-40, т.1).

Відповідно до змін від 19 серпня 2019 року №1 до контракту НН2019055 купівлі-продажу від 01 липня 2019 року шляхом переговорів сторони дійшли згоди щодо внесення змін до нижченаведених пунктів Контракту та викладення їх наступним чином, зокрема: 1.1. В порядку та на умовах, визначених цим контрактом, постачальник зобов`язується продати покупцеві, а покупець зобов`язується придбати від постачальника на умовах СІF порт Одеса, Україна (згідно ІНКОТЕРМС 2010 р.)

28 серпня 2019 року між ТОВ ПРЕМІУМ ГІФТС (покупець) та Компанією Liling Jiahua Porcelain Manufacturing Co., Ltd. (Китайська Народна Республіка) (постачальник) укладений зовнішньоекономічний контракт № JН19073 купівлі-продажу товарів, за яким постачальник зобов`язується продати покупцеві, а покупець зобов`язується придбати від постачальника на умовах СІF порт Одеса, Україна (згідно ІНКОТЕРМС 2010 р.) керамічний столовий посуд відповідно до Специфікацій, які додані до цього Контракту і які є невід`ємною частиною останнього (а.с.150-159, т.1).

Відповідно до пунктів 2.1-2.4, 6.1 вказаних контрактів ціна товару включає вартість пакування та маркування та визначається сторонами у Специфікаціях. Загальна сума контракту визначається сумою Специфікацій. Порядок розрахунків визначається сторонами у специфікаціях. Спосіб оплати: безготівковий розрахунок у доларах США.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що ціна товару включає в себе вартість упаковки, колегія суддів зазначає, що інформація про вартість упаковки, у даному випадку, не може впливати на визначення митної вартості товару.

При цьому, не заслуговують на увагу посилання митного органу, як на підставу для коригування митної вартості товару невідповідність страхових сертифікатів АНYXH0124219Q135341J від 06.10.2019, АНYXH0124219Q150203W від 22.09.2019 умовам міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс, а саме, мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору.

Як правильно зазначено судом першої інстанції, що відповідно до міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс за умовами поставки товару СІF, саме продавець зобов`язаний укласти договір страхування та сплатити страхові внески, тобто вартість страхування вже включена в вартість товару, вказаний документ надається позивачу продавцем товару, відповідальність за внесені дані в ці документи несе продавець.

Також, відповідно до положень частини 10 статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати на страхування товарів, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, однак в даному випадку страхування за умовами СІF включено до ціни товару.

В оскаржуваних рішеннях митний орган посилається на те, що у банківському платіжному документі 24.10.2019 № 2 є посилання лише на контракт від 01.07.2019 № НН2019055, тобто даний документ не дає змогу ідентифікувати за якою саме поставкою здійснюється оплата, а також, що згідно специфікації № 2 від 09.09.2019 зазначено що оплата у розмірі 100% здійснюється протягом 15 днів з моменту завантаження, але згідно банківського платіжного документа № 2 від 24.10.2019 оплата була здійснена пізніше ніж було завантажено товар згідно коносамента EGLV157900173653 від 23.09.2019 .

Також, у банківському платіжному документі від 18.11.2019 року № 3 є посилання лише на контракт від 28.08.2019 року № JН19073, тобто даний документ не дає змогу ідентифікувати за якою саме поставкою здійснюється оплата, а також, згідно специфікації №1 від 02.09.2019 зазначено що оплата у розмірі 100% здійснюється протягом 35 днів з моменту завантаження, але згідно банківського платіжного документа №3 від 18.11.2019 року оплата була здійснена пізніше ніж було завантажено товар згідно коносамента EGLV157900173696 від 07.10.2019 року.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на неможливість ідентифікувати за якою саме поставкою здійснюється оплата, оскільки у банківських платіжних документах 24.10.2019 року № 2 та від 18.11.2019 № 3 у графі призначення платежу зазначено про передплату за посуд по контрактам від 01.07.2019 року № НН2019055 та від 28.08.2019 року № JН19073, за якими здійснювалась поставка товарів.

При цьому, часові рамки оплати ніяким чином не впливають на ціну товару, що передбачена контрактом та не свідчить про неможливість визначення числового значення складових митної вартості товару, поставленого позивачу.

Водночас інші підстави для коригування митної вартості товарів, на які наголошено Одеською митницею Держмитслужби у спірних Рішеннях № UA500070/2019/000002/1 від 20.12.2019 та № UA500030/2020/000003/2 від 29.01.2020 не впливають на митну вартість товару, та відповідно не можуть слугувати безумовною підставою для коригування митної вартості товарів. До того ж, з наданих декларантом позивача - ТОВ "УКРАМАРИН" до Одеської митниці Держмитслужби, документів, вбачається як логічний комерційно-економічний зміст господарської діяльності підприємства за тією угодою, котра досліджується при визначенні митної вартості заявленого товару, так і найголовніше чіткі числові значення складових вартості задекларованого товару.

Отже, надані декларантом позивача - ТОВ "УКРАМАРИН" до контролюючого органу з метою підтвердження митної вартості товару документи містять необхідну інформацію про товар, та його ціну. Натомість, суб`єктом владних повноважень не доведено, що подані декларантом позивача - ТОВ "УКРАМАРИН" документи для визначення митної вартості товару свідчать, що митна вартість товару занижена, як і не доведено неможливість визначення митної вартості за ціною договору, та необхідність застосування резервного методу визначення митної вартості товару.

За правилами статей 189, 190 Господарського кодексу України, ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. Вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб`єкта господарювання.

Отже, Одеською митницею Держмитслужби належними доказами не доведено, що позивачем до митного органу не надано усіх необхідних документів для підтвердження заявленої у митній декларації митної вартості товару, внесено до декларацій недостовірні або неточні відомості, або надано документи, які містили розбіжності, що у свою чергу унеможливлювало б визначення митної вартості товару за ціною контракту.

При цьому, повноваження митниці щодо витребування додаткових документів для перевірки правильності визначення митної вартості товару можуть бути реалізовані за наявності обґрунтованих підстав для сумніву у правильності митної оцінки товару.

Ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Відтак, враховуючи, що декларантом позивача - ТОВ УКРАМАРИН до Одеської митниці Держмитслужби за вказаними зовнішньоекономічними договорами надано усі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару, котрі цілком достатні для підтвердження кількісних та вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, колегія суддів дійшла висновку, що визначення відповідачем митної вартості не за основним методом визначення митної вартості товарів (за ціною договору), не є обґрунтованим, а тому суперечить основним принципам здійснення державної митної справи, визначеним статтею 8 Митного кодексу України, зокрема, законності, додержання прав, та охоронюваних законом інтересів осіб, та відповідно відсутності підстав для коригування митним органом митної вартості товару.

Крім того, Одеською митницею Держмитслужби не доведено, та суду не надано належних доказів на підтвердження правомірності застосування до ТОВ "ПРЕМІУМ ГІФСТ" саме другорядного методу визначення митної вартості - резервного, та послідовного вибору методів, як того вимагають положення частини 3 статті 57 Митного кодексу України.

Так, однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності, та неправомірності коригування Одеською митницею Держмитслужби заявленої декларантом митної вартості товарів, а відтак наявності законодавчо передбачених підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕМІУМ ГІФСТ" шляхом визнання протиправними та скасування Рішень Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500070/2019/000002/1 від 20.12.2019, № UA500030/2020/000003/2 від 29.01.2020 та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Держмитслужби № UA500070/2019/00028 від 20.12.2019, № UA500030/2020/00010 від 29.01.2020.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Доводи апеляційної скарги.

Аргументація митного органу в апеляційній скарзі в обґрунтування своєї позиції про використання інформації з АСАУР не враховується, оскільки судом першої інстанції встановлена та доведена правомірність використання позивачем основного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29 березня 2018 року, № судового рішення в ЄДРСРУ 73081893.

Доводи апелянта щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів з посиланням на відповідні національні та міжнародні нормативно-правові акти апеляційний суд оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена.

Безпідставними також є посилання митного органу на Методологічні рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, які затверджені наказом Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року № 689, з огляду на те, що вони не є нормативно-правовим актом в розумінні статті 117 Конституції України, оскільки не пройшли реєстрацію в Міністерстві юстиції України, а відтак не є джерелом права відповідно до частини другої статті 7 КАС України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16 квітня 2019 року, № судового рішення в ЄДРСРУ 81180311.

На спростування доводів апеляційної скарги колегія суддів також зазначає наступне.

Обов`язок доведення митної вартості товару покладено на декларанта. Орган доходів і зборів має виключну компетенцію у питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. При цьому, такий контроль може здійснюватися, у тому числі, шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, тобто з використанням бази даних Єдиної автоматизованої системи Державної митної служби України, яка містить відповідну інформацію.

Зокрема, як вбачається із матеріалів справи, Одеською митницею Держмитслужби у рішенні № UA500070/2019/000002/1 від 20.12.2019 на підставі відомостей з баз даних АСМО "Інспектор" та "Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України (ЄАІС) встановлено, що рівень митної вартості товарів є більшим: товар № 1 - МД № UA100010/2019/363066, становить 3,86 дол.США/кг (ніж заявлено декларантом 1,5987 дол.США/кг); товар 2- МД № UA100030/2019/412727 становить 3.86 дол.США/кг (ніж заявлено декларантом 1,4579 дол.США/кг).

Також у рішенні № UA500030/2020/000003/2 від 29.01.2020 на підставі відомостей з баз даних АСМО "Інспектор" та "Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України (ЄАІС) встановлено, що рівень митної вартості товарів є більшим: товар № 1 - МД № UA100030/2019/412727 , становить 3,86 дол.США/кг (ніж заявлено декларантом 1,243045 дол.США/кг); товар 2- МД № UA100010/2019/363066 становить 3.88 дол.США/кг (ніж заявлено декларантом 1,2234049 дол.США/кг).

Однак, зазначені графи оскаржуваних рішень не містять інформації - який саме товар було використано в якості джерела інформації, які числові значення митної вартості таких товарів, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначено фактів, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості, тощо.

До того ж, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару, та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом.

Також, відомості, які містяться в ЄАІС, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень, та жодним чином не можуть слугувати визначальним фактором в контексті вчинення відповідних дій.

Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю вищою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не є підставою для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Інші доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині постанови, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕМІУМ ГІФСТ" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду 09.07.2020 по справі № 420/2601/20 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Дата складення та підписання повного тексту судового рішення - 26 листопада 2020 року.

Головуючий суддя Шляхтицький О.І. Судді Домусчі С.Д. Семенюк Г.В.