Рішення

від 09.07.2020 по справі 640/15993/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2020 року м. Київ № 640/15993/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Добрянської Я.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу

за позовом Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 39439980)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Іноваційні Банківські Системи (вул. Лугова, буд.9, м. Київ, 04074, код ЄДРПОУ36184511)

про застосування адміністративного арешту,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Головне управління Державної фіскальної служби України у м. Києві (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Іноваційні Банківські Системи (далі - відповідач), у якому просить:

1.Прийняти рішення, яким застосувати адміністративний арешт коштів на рахунках ТОВ Іноваційні Банківські Системи (код ЄДРПОУ 36184511), а саме:

- р/р НОМЕР_1 , МФО 305749, назва банку Ф`РОЗРАХ.ЦЕНТР АТ БАНК КРЕДИТ ДНІПРО ;

- р/р НОМЕР_2 , МФО 320627, назва банку АТ СБЕРБАНК ;

- р/р НОМЕР_3 , МФО 320627, назва банку АТ СБЕРБАНК ;

- р/р НОМЕР_4 , МФО 300528, назва банку АТ ОТП БАНК ;

- р/р НОМЕР_5 , МФО 351005, назва банку АТ УкрСиббанк ;

- р/р НОМЕР_6 , МФО 351005, назва банку АТ УкрСиббанк ;

- р/р НОМЕР_7 , МФО 380805, назв банку АТ РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ у м. Києві;

- р/р НОМЕР_8 , МФО 380805, назв банку АТ РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ у м. Києві;

- р/р НОМЕР_9 , МФО 380805, назв банку АТ РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ у м. Києві;

- р/р НОМЕР_10 , МФО 334851, назва банку АТ ПУМБ ;

- р/р НОМЕР_11 , МФО 334851, назва банку АТ ПУМБ ;

- р/р НОМЕР_12 , МФО 320478, назва банку АБ УКРГАЗБАНК .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення, що, у свою чергу, дає підстави для застосування арешту коштів такого платника податків у відповідності до положень податкового законодавства.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.09.2019р. відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому не погоджується із заявленими позовними вимогами та вважає їх необґрунтованими, безпідставними, та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не доведено наявності підстав, передбачених підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України для реалізації права на звернення до суду з позовом щодо накладення арешту на кошти.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме доповідної записки від 12.07.2019 року №К5847/26-15-14-04-03 відділом особливо важливих перевірок управління спеціального аудиту Департаменту аудиту ГУ ДФС у м. Києві з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Іноваційні Банківські Системи (код 36184511) з питань дотримання вимог податкового законодавства ТОВ Іноваційні Банківські Системи (код 36184511) при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ ТАЙМІСТ (код 39931631) за листопад 2016 року, ТОВ АП-ГРЕЙД (код 40235425) за січень 2017 року, ТОВ В.Т.І (код 40365514) за грудень 2017 року, за січень 2018 року, лютий 2018 року показників декларації з податку на додану вартість відповідно до наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Іноваційні Банківські Системи (код 36184511) від 10.07.2019 №9756, здійснено вихід за податковою адресою платника: 04074, м. Київ, вул. Лугова, 9, директором ТОВ Іноваційні Банківські Системи (код 36184511) Святовець Людмилою Володимирівною у допуску до перевірки відмовлено.

У зв`язку з чим складено акт від 11.07.2019 року №1005 о 16.56 год. про недопуск до проведення перевірки. Названий акт складений у присутності директора ТОВ Іноваційні Банківські Системи (код 36184511) Святовець Людмилою Володимирівною , про що свідчить її підпис на вказаному акті.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідачем пред`явлено позивачу службові посвідчення та направлення на перевірку №1298/26-15-14-04-03 від 11.07.2019 року, направлення на перевірку №1299/26-15-14-04-03 від 11.07.2019 року, а також вручено копію наказу №9756 від 10.07.2019 року, що підтверджується підписом директора ТОВ Іноваційні Банківські Системи (код 36184511) Святовець Людмилою Володимирівною на вказаних направленнях.

12 липня 2019 року в. о. начальника податкового органу прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна відповідача, що перебуває за адресою м. Київ, вул. Лугова, буд.9, на підставі підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України у зв`язку із відмовою від допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки.

Листом від 12.07.2019 року №К132686/10/26-15-14-04-03 позивач повідомив відповідача про прийняте рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, додатком до якого додав рішення №132686 від 12.07.2019 року.

У зв`язку з наведеним, посилаючись на положення підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку обставинам справи суд виходить із наступного.

Відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Пунктом 94.1 статті 94 Податкового кодексу України встановлено, що адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Згідно з підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин, зокрема, платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Відповідно до пункту 94.4 статті 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Арешт майна може бути повним або умовним. Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов`язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.

Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов`язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення (пункт 94.5 статті 94 Податкового кодексу України).

Пунктом 94.6 статті 94 Податкового кодексу України визначено, що керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду. Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.

Таким чином, положеннями податкового законодавства розрізненні правові поняття щодо арешту майна та арешту на кошти, що знаходяться в банківських установах платника податків.

При цьому, не зважаючи на те, що кошти є також складовою майна платника податків, що складає загальний об`єкт, в той же час має свої особливості та різницю виникнення підстав для вчинення відповідних дій пов`язаних із встановленням певного виду обмеження щодо такого майна (коштів), у вигляді арешту, а також можливим порядком його застосування. Обидва види арешту розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів). В зв`язку з чим, має місце різна правова природа виникнення та регулювання цих предметів, які не можна вважати тотожними в межах спірних правовідносинах.

Законодавством чітко встановлена не тільки процесуальна можливість звернення до суду з законодавчо визначеним предметом позову, що складає суть вимог, але ж і за наявністю підстав (умов), за яких існує правова можливість для задоволення таких вимог.

В спірному випадку такими правовими підставами (умовами) є саме або наявність податкового боргу, у разі якщо у платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

В той же час, для звернення з позовними вимогами щодо накладення арешту на кошти, що знаходяться в банку платника податків з підстав не допуску перевіряючих до перевірки, не є передбаченою правовою підставою визначених положеннями податкового законодавства для накладання арешту на кошти, які перебувають на рахунках товариства, відкритих в банківських установах.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 08.08.2018 у справі №820/3059/17 (адміністративне провадження №К/9901/46381/18).

Крім того, судом встановлено, що наказ Головного управління ДФС у м. Києві відвід 10.07.2019 №9756 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки відповідача був предметом судового оскарження у справі №640/13410/19

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2019 року у справі №640/13410/19 повністю задоволено адміністративний позов, визнано протиправним та скасовано наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 10 липня 2019 року № 9756, виданий Головним управлінням ДФС у м. Києві.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2019 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2019 року задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2019 року скасовано, позов Товариства з обмеженою відповідальністю Іноваційні банківські системи задоволено частково , визнано протиправним та скасування наказу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 10 липня 2019 року №9756 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Іноваційні банківські системи в частині проведення перевірки взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю ТАЙМІСТ за листопад 2016 року.

З урахуванням викладеного суд, зазначає, що визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 10 липня 2019 року №9756 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Іноваційні банківські системи в частині проведення перевірки взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю ТАЙМІСТ за листопад 2016 року не свідчить про доведеність позивачем факту підтвердження того, що відповідач має податковий борг та у нього відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, зумовлює можливість застосування адміністративного арешту коштів на рахунках відповідача.

Крім того, контролюючим органом у позовній заяві про факт наявності у позивача податкового боргу, як і про факт того, що у позивача відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу зазначено не було, як і не було надано суду доказів на підтвердження відповідних фактів.

З огляду на викладене, вимога позивача про застосування арешту коштів на рахунках платника податків відповідача у банках є безпідставною.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, позов не підлягає задоволенню.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем не доведено обґрунтованість своїх вимог та не підтверджено їх належними доказами, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Головного управління ДФС у м. Києві не підлягає задоволенню.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено і позивач є суб`єктом владних повноважень, судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

В задоволені адміністративного позову Головному управлінню ДФС у м. Києві - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська