Рішення

від 08.07.2020 по справі 826/8176/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2020 року м. Київ № 826/8176/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Малого підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Нокад" до Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві, про визнання дій протиправними та скасування постанови,

установив:

У 2016 році Мале підприємство у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Нокад" (МП ТОВ "Науково-виробнича фірма "Нокад") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві, у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправними дії Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві в частині винесення постанови про арешт коштів на рахунках боржника від 10.05.2016, прийнятої в ході виконання виконавчого документа постанови №31/16/10/26-46/1602/02/4 від 16.02.2016;

- скасувати постанову про арешт коштів на рахунках боржника від 10.05.2016, винесену Відділом державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві в ході виконання виконавчого документа - постанови №31/16/10/26-46/1602/02/4 від 16.02.2016.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на виконанні у Відділі державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві перебуває виконавче провадження №50922902, відкрите згідно постанови відповідача від 21.04.2016.

Позивач зазначає, що відповідачем порушено послідовність вчинення виконавчих дій. Так, позивач не отримував копію постанови від 21.04.2016 про відкриття виконавчого провадження, а 19.05.2016 дізнався про накладення арешту на його кошти згідно спірної постанови про арешт коштів на рахунках боржника від 10.05.2016. Таким чином, відповідач позбавив позивача права на самостійне виконання рішення і без достатніх на те причин арештував кошти на рахунку МП ТОВ "Науково-виробнича фірма "Нокад".

Позивач вказав, що станом на 26.05.2016 МП ТОВ "Науково-виробнича фірма "Нокад" оскаржує у суді постанову від 16.02.2016 №31/16/10/26-46/1602/02/4 (справа №826/4382/16). Також зауважив, що фактично арешт накладено на рахунок, з якого сплачується заробітна плата.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.07.2016 відкрито провадження в адміністративній справі.

На підставі рішення зборів суддів Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2017 та згідно з розпорядженням керівника апарату Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2017, справу передано на автоматичний розподіл справ між суддями.

15.12.2017 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), шляхом його викладення в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Тобто, розгляд даної справи після 15.12.2017 здійснено відповідно до приписів нової редакції КАС України, за правилами загального позовного провадження.

Так, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.03.2018 справу прийнято до провадження і призначено до розгляду.

10.07.2018 відділом документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярією) суду зареєстровано заперечення відповідача на позовну заяву, в яких представник вказав на відсутність підстав для задоволення позовних вимог та роз`яснив обставини здійснення виконавчого провадження №50922902, зауваживши, що 22.04.2016 на адресу позивача направлено копію постанови від 21.04.2016 про відкриття виконавчого провадження №50922902. Також в запереченнях на позирну заяву, представник наполягав на правомірності оскаржуваних дій та постанови.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.10.2018 замінено відповідача - Відділ державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві на належного - Святошинський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, а також залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві.

22.11.2018 до суду надійшли письмові пояснення Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в яких зазначено про відсутність підстав для задоволення позову, з огляду на необґрунтованість позовних вимог. Вказано про правомірність оскаржуваних дій та постанови відповідача, а також на безпідставність посилань позивача на матеріали справи №826/4382/16, адже у ході розгляду вказаної справи не надавалася оцінка правомірності постанови від 16.02.2016 №31/16/10/26-46/1602/02/4. Додатково зазначено, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2017 залишено без розгляду позовну заяву МП ТОВ "Науково-виробнича фірма "Нокад" у справі №826/17810/16 про скасування постанови від 16.02.2016 №31/16/10/26-46/1602/02/4.

В судовому засіданні 26.11.2018 ухвалою суду, постановленою не виходячи до нарадчої кімнати, розгляд справи продовжено у письмовому провадженні.

Отже, дослідивши матеріали справи, оцінивши пояснення, надані учасниками судового процесу, а також докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд встановив наступне.

Посадовою особою Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 16.02.2016 №31/16/10/26-46/1602/02/4, відповідно до якої на МП ТОВ "Науково-виробнича фірма "Нокад" (код ЄДРПОУ 19489601) накладено штраф у розмірі 124 020 грн.

У зв`язку з відсутністю документів, які підтверджують сплату МП ТОВ "Науково-виробнича фірма "Нокад" штрафу у добровільному порядку, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві звернувся до Відділу із заявою від 31.03.2016 №10/26-63/3103/05 про прийняття виконавчого документа до виконання та відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 16.02.2016 №31/16/10/26-46/1602/02/4.

21.04.2016 старшим державним виконавцем Відділу Колодчуком С.В. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №50922902 з примусового виконання постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 16.02.2016 №31/16/10/26-46/1602/02/4.

10.05.2016 старшим державним виконавцем Відділу Колодчуком С.В. винесена постанова про арешт коштів МП ТОВ "Науково-виробнича фірма "Нокад", яка направлена, сторонам виконавчого провадження для ознайомлення та до банківський установ для виконання.

Позивач вважає протиправною постанову державного виконавця від 10.05.2016 та дії державного виконавця щодо її винесення, а тому звернувся з даним позовом до суду.

Суд, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, станом на час виникнення спірних відносини визначалися Законом України від 21.04.1999 №606-XIV "Про виконавче провадження " (Закон №606-XIV).

Згідно статті 1 Закону №606-XIV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно з частиною першою статті 25 Закону №606-XIV державний виконавець зобов`язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред`явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред`явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), постанови про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесені посадовими особами, визначеними у частині другій статті 3 цього Закону, є виконавчими документами і підлягають виконанню в установленому законом порядку.

За приписами частин другої, п`ятої та шостої статті 25 Закону №606-XIV державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п`ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 31 Закону №606-XIV копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов`язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону №606-XIV у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Перелік заходів примусового виконання рішень передбачено у статті 32 Закону №606-XIV, якою до таких заходів віднесено, зокрема, звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Проаналізувавши вказані норми законодавства, суд, у контексті спірних правовідносин, зазначає, що вжиттю державним виконавцем такого заходу примусового виконання рішень як накладення арешту на кошти на рахунках боржника має обов`язково передувати повідомлення боржника про факт відкриття виконавчого провадження, а також не вжиття таким боржником заходів для самостійного виконання рішення.

У даному випадку позивач зазначає, що не отримував копії постанови про відкриття виконавчого провадження №50922902 від 21.04.2016.

Судом оглянуто матеріали виконавчого провадження №50922902 та встановлено, що вони містять лише супровідний лист Відділу від 21.04.2016 про направлення на адресу МП ТОВ "Науково-виробнича фірма "Нокад" копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 21.04.2016 №50922902. Водночас, матеріали вказаного виконавчого провадження не містять доказів надсилання копії вказаної постанови від 21.04.2016 рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу МП ТОВ "Науково-виробнича фірма "Нокад".

На спростування вказаних доводів позивача та підтвердження факту надсилання на адресу МП ТОВ "Науково-виробнича фірма "Нокад" копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 21.04.2016 №50922902 відповідач подав до суду роздруківку щодо відстеження рекомендованого поштового відправлення №0314813050840, згідно з якою вказане відправлення прийняте установою поштового зв`язку 22.04.2016. Однак, суд не може вважати дану роздруківку належним доказом у даній справі, адже з неї не можливо встановити вміст та адресата поштового відправлення №0314813050840.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено виконання вимог частини п`ятої статті 25 Закону №606-XIV та частини першої статті 31 Закону №606-XIV, відтак відсутні підстави вважати, що позивачу надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження станом на час прийняття спірної постанови від 10.05.2016 про накладення арешту.

Суд зазначає, що не отримання позивачем копії постанови про відкриття виконавчого провадження №50922902 від 21.04.2016 позбавило позивача можливості самостійно виконати рішення без нарахування виконавчого збору, а також можливості оскаржити постанову про відкриття виконавчого провадження від 21.04.2016.

Таким чином, відповідач порушив права МП ТОВ "Науково-виробнича фірма "Нокад" під час накладення арешту на кошти МП ТОВ "Науково-виробнича фірма "Нокад" згідно з постановою від 10.05.2016.

Посилання позивача на оскарження постанови від 16.02.2016 №31/16/10/26-46/1602/02/4 до суду (справа №826/4382/16), суд вважає безпідставними, адже у ході розгляду вказаної не надавалася оцінка правомірності постанови від 16.02.2016 №31/16/10/26-46/1602/02/4. В той же час, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2017 залишено без розгляду позовну заяву МП ТОВ "Науково-виробнича фірма "Нокад" про скасування постанови від 16.02.2016 №31/16/10/26-46/1602/02/4.

Також суд вважає необґрунтованими посилання позивача на те, що фактично арешт накладено на рахунок, з якого сплачується заробітна плата, адже позивачем не надано жодних доказів на підтвердження вказаної обставини.

До того ж за змістом частини другої статті 52 Закону №606-XIV стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.

Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих на виконання статей 19-1 та 26-1 Закону України "Про теплопостачання" , статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки".

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням наведеного у сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не виконано, покладений на нього обов`язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 КАС України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Частиною першою, сьомою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з наявними у справі квитанціями від 27.05.2016 №4 та №5 позивачем за його подання сплачено судовий збір у розмірі 3 238 грн

Оскільки даний позов сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, підлягає задоволенню, то сума судового збору у розмірі 2 756 грн (за дві вимоги немайнового характеру відповідно до ставок судового збору станом на 01.10.2016) підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. Решта сплаченою суми судового збору є такою, що внесення в більшому розмірі, ніж встановлено законом, та може бути повернена за клопотанням позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Малого підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Нокад" задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві в частині винесення постанови про арешт коштів на рахунках боржника від 10.05.2016 в ході виконання виконавчого документа - постанови №31/16/10/26-46/1602/02/4 від 16.02.2016.

Скасувати постанову про арешт коштів на рахунках боржника від 10.05.2016, винесену Відділом державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві в ході виконання виконавчого документа - постанови №31/16/10/26-46/1602/02/4 від 16.02.2016.

Стягнути зі Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь Малого підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Нокад" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 756 грн (дві тисячі сімсот п`ятдесят шість) грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 287, 293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахування пункту 3 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - Мале підприємство товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Нокад" (місцезнаходження юридичної особи: 03148, місто Київ, вулиця Володимира Покотила, будинок 7/2; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 19489601).

Відповідач - Святошинський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (місцезнаходження юридичної особи: 03148, місто Київ, вулиця Гната Юри, будинок 9; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 34999049).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві (місцезнаходження юридичної особи: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 37471912).

Суддя О.М. Чудак