Постанова

від 09.07.2020 по справі 189/1579/19(2-а/189/4/20)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

09 липня 2020 року м. Дніпросправа № 189/1579/19(2-а/189/4/20)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Комар Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Управління з контролю за використанням та охороною земель

на рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 17 лютого 2020 року (суддя Пустовар О.С.) у справі № 189/1579/19(2-а/189/4/20) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Управління з контролю за використанням та охороною земель про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення №566-ДК/0130ПО/08/01/-19 від 28.08.2019, складену відносно ОСОБА_1 .

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилалась на неправомірність оскарженого рішення, оскільки таке рішення прийнято відповідачем за відсутності належних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення у вигляді самовільного зайняття земельної ділянки, передбаченого статтею 53-1 КУпАП. Крім цього, позивач вказувала на відсутність у державного інспектора повноважень на проведення перевірки.

Рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 17 лютого 2020 року позов задоволено, а саме:

скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення №566-ДК/0130ПО/08/01/-19 від 28.08.2019, складену відносно ОСОБА_1 ;

справу про адміністративне правопорушення за ст.53-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрито.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції фактично дійшов висновку про неправомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності з огляду на відсутність доказів, які б свідчили про те, що самовільне зайняття земельної ділянки здійснено саме позивачкою.

Не погодившись з рішенням суду, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Управління з контролю за використанням та охороною земель подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове про відмову в задоволенні позову. Апеляційна скарга обґрунтована незгодою з висновками суду першої інстанції щодо неправомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності. В обґрунтування своєї позиції скаржник посилається на те, що під час проведення перевірки державним інспектором встановлений факт самовільного зайняття та використання позивачем земельної ділянки, власником якої є Покровська селищна рада Покровського району Дніпропетровської області, а тому у інспектора були наявні правові підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності з огляду на наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.53-1 КУпАП. Скаржник вважає, що в спірному випадку порушені права селищної ради як власника щодо користування та розпорядження земельною ділянкою, та суд першої інстанції мав залучити селищну раду до участі у справі. Вказує, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджується актом обстеження земельної ділянки, актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства, приписом та протоколом про адміністративне правопорушення, щодо змісту яких позивачем жодних зауважень чи заперечень не надано. Вважає, що в спірному випадку самовільне зайняття земельної ділянки характеризується умисною формою вини з боку позивача у вигляду збору врожаю та залишку сільськогосподарської культури. Скаржник також вказує на пропуск позивачем десятиденного строку звернення до суду з позовом, з огляду на те, що про наявність оскаржуваної постанови позивач дізналася 05.09.2019 (коли отримала її копію), а з позовом до суду звернулася лише 16.09.2019.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що 24 липня 2019 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру у Дніпропетровській області - провідним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Васильківському, Межівському, Петропавлівському, Покровському районах управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Пивоваровою О.М. складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки № 566-ДК/658/АП/09/01/-19.

Згідно даного акту в результаті перевірки встановлено, що земельна ділянка, площею 0,2 га та земельна ділянка площею 0,5 га, в районі кадастрового номеру 1224255100:04:010:0297 використовується для ведення особистого селянського господарства (на момент обстеження земельні ділянки оброблені та наявні залишки сільськогосподарської культури) ОСОБА_1 за відсутності відповідного рішення про передачу у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності правочину щодо них. Таким чином, ОСОБА_1 самовільно займає та використовує земельні ділянки, загальною площею 0,7 га в районі земельної ділянки за кадастровим номером 1224255100:04:010:0297 на території Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області, відповідальність за що передбачена пунктом б ст. 211 ЗК України та статтею 53-1 КУпАП (а.с. 6).

20.08.2019 року державним інспектором Пивоваровою О.М. складено акт обстеження земельної ділянки № 566-ДК/115/НО/10/01/-19, згідно якого одноособово проведено обстеження земельних ділянок в районі земельної ділянки з кадастровим номером 1224255100:04:010:0297 на території Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області. За результатами візуального обстеження встановлено, що земельна ділянка, площею 0,2 га та земельна ділянка площею 0,5 га, в районі кадастрового номеру 1224255100:04:010:0297 використовується для ведення особистого селянського господарства (на момент обстеження земельні ділянки оброблені та наявні залишки сільськогосподарської культури) ОСОБА_1 за відсутності відповідного рішення про передачу у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності правочину щодо них. Таким чином, ОСОБА_1 самовільно займає та використовує земельні ділянки, загальною площею 0,7 га в районі земельної ділянки за кадастровим номером 1224255100:04:010:0297 на території Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області, відповідальність за що передбачена пунктом б ст. 211 ЗК України та статтею 53-1 КУпАП (а.с. 7).

28.08.2019 року провідним спеціалістом Пивоваровою О.М ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення № 566-ДК/0131П/07/01/-19, згідно якого встановлено, що 24.07.2019 року земельна ділянка, площею 0,2 га та земельна ділянка площею 0,5 га, в районі земельної ділянки з кадастровим номером 1224255100:04:010:0297 використовується для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 за відсутності відповідного рішення про передачу у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності правочину щодо них(а.с. 9).

28.08.2019 року старшим державним інспектором Щоголєвим М.І. складено постанову про адміністративне правопорушення № 566-ДК/0130По/08/01/-19, згідно якої встановлено, що ОСОБА_1 самовільно займає земельні ділянки, загальною площею 0,7 га в районі земельної ділянки з кадастровим номером 1224255100:04:010:0297 для ведення особистого селянського господарства, відповідальність за вчинене правопорушення передбачена ст. 53-1 КУпАП та ст.211 ЗК України та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн. (а.с. 5).

Правомірність та обґрунтованість вказаної постанови є предметом спору, який передано на вирішення суду.

За наслідками перегляду справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду щодо наявності підстав для задоволення позову, з огляду на таке.

Так, встановлені обставини справи свідчать про те, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.53-1 КУпАП України у зв`язку з самовільним зайняттям земельної ділянки.

Відповідно до ст..53-1 КУпАП самовільне зайняття земельної ділянки - тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суб`єктами правопорушення є громадяни та посадові особи.

Суб`єктивна сторона характеризується виною у формі умислу. Особа усвідомлює, що ділянка їй не належить або вона не має права нею користуватися (що встановлюється відповідним документом), але вчиняє дії, передбачені цією статтею.

Об`єктивна сторона даного правопорушення полягає у здійсненні дій, які згідно із Законом визначаються як самовільне зайняття земельної ділянки.

Згідно із ст..1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, крім того чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона притягненню до адміністративної відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В пункті 1 статті 247 КУпАП зазначено, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події та складу адміністративного правопорушення і вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Під час судового розгляду справи відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували те, що саме позивачка ОСОБА_1 самовільно зайняла земельні ділянки загальною площею 0,7 га в районі земельної ділянки з кадастровим номером 1224255100:04:010:0297.

В той же час, як вбачається з доводів заявленого позову, позивачка факт вчинення нею адміністративного правопорушення, об`єктивна сторона якого викладена в спірній постанові, заперечує.

В письмових документах, які складені за результатами перевірки та які, на думку відповідача, підтверджують правомірність прийнятого державним інспектором спірного рішення, зафіксовано, що земельні ділянки в межах земельної ділянки з кадастровим номером 1224255100:04:010:0297, загальною площею 0,7 га на території Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області на момент їх візуального обстеження оброблені та на них наявні залишки сільськогосподарської культури, що свідчить про їх використання для ведення особистого селянського господарства. Натомість, будь-яких доказів, які б підтверджували, що вищевказаний стан земельних ділянок є наслідком дій саме позивачки ОСОБА_1 , до матеріалів перевірки не долучено.

Таким чином, аналіз обставин справи, встановлених судом на підставі дослідження доказів у їх взаємному зв`язку та сукупності, дає підстави для висновку про недоведеність у спірних правовідносинах вини позивача у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП .

Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги аргументи відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі, щодо пропуску позивачем десятиденного строку звернення до суду з позовом, з огляду на таке.

Так про наявність оскаржуваної постанови позивачка дізналася 05.09.2019., а з позовом до суду звернулася 16.09.2019р.

З цих підстав, приймаючи до уваги дату отримання позивачкою оскаржуваної допомоги (05.09.2019р.) та фактичну дату звернення із позовом до суду (16.09.2019р.), відповідач вказує на пропуск десятиденного строку звернення із позовом до суду.

Але з такими аргументами відповідача погодитися не можливо, оскільки останнім днем строку, в який позивачка і подала позов, є 16.09.2019 (закінчення строку припадає на 15.09.2019, однак оскільки цей день є вихідним (неділя), останнім днем строку є перший після нього робочий день - 16.09.2019).

При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що питання дотримання строків звернення позивачкою із позовом до суду, було предметом розгляду судом першої інстанції при вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підстав для його скасування не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Управління з контролю за використанням та охороною земель залишити без задоволення, а рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 17 лютого 2020 року по справі № 189/1579/19(2-а/189/4/20) - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ч.3 ст.272 Кодексу адміністративного судочинства України касаційному оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 09.07.2020р.

Головуючий - суддя Я.В. Семененко

суддя Н.А. Бишевська

суддя І.Ю. Добродняк