Постанова

від 09.07.2020 по справі 640/5058/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/5058/19 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Ключковича В. Ю., Парінова А. Б., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Києві апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю Азімут Юг , комунального підприємства Центр правової допомоги та реєстрації на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2020 року (місце ухвалення: місто Київ, час ухвалення не зазначений, дата складання повного тексту не зазначена) у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у місті Києві до державного реєстратора комунального підприємства Центр правової допомоги та реєстрації Хроменка Володимира Леонідовича, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю Теплодар Зюйд про скасування державної реєстрації, -

В С Т А Н О В И В :

Головне управління ДФС у місті Києві звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державного реєстратора комунального підприємства Центр правової допомоги та реєстрації Хроменка В. Л. про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи ТОВ Теплодар Зюйд (ЄДРПОУ 42052276) відповідно до запису державного реєстратора КП Центр правової допомоги та реєстрації Хроменка В. Л. від 26.12.2018 р. № 10681120004049532.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2020 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідача та особа, яка не брала участі у справі, подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги залишити без задоволення, вважаючи, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Свої вимоги апелянти обґрунтовують тим, що ГУ ДФС надало перевагу загальним нормам ЦК України (ст. 105) перед спеціальною нормою Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю (ст. 55).

Підтримання судом першої інстанції цієї позиції апелянти вважають помилковими з посиланням на листи Міністерства юстиції № Н-35267-18 від 30.01.2009 р. та № 758-0-2-08-19 від 26.12.2008 р. Щодо практики застосування норм права у випадку колізії , та позицію ВП ВС у справах № 320/8269/15-ц та № 812/292/18.

Також апелянти не погоджуються з висновком суду першої інстанції щодо того, що позивач у спірних правовідносинах є забезпеченим кредитором, зазначаючи при цьому, що ТОВ Теплодар Зюйд не укладало ніяких господарських договорів з ГУ ДФС України, а отже, відповідно, не укладало і не могло укладати будь-яких забезпечувальних договорів.

Крім цього, апелянти зазначають, що у розумінні п. 88.1 ст. 88 ПК України майно юридичної особи не було передане у податкову заставу, на підтвердження чого надано довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 206993340 від 16.04.2020 р. та витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (податкові застави) № 65554124 від 16.04.2020 р.

Також, на думку апелянтів, податковий орган отримав відомості про внесення спірного запису 20.11.2018 р. і мав 30 днів для призначення і проведення перевірки, однак, такою можливістю не скористався.

Зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, апелянти стверджують, що обов`язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушених саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Відтак апелянти вважають, що оскільки позивач і відповідач не перебували у жодних безпосередніх віносинах, що стосуються спору, в тому числі і у публічно-правових, права та інтереси податкового органу порушеними бути не можуть, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив, зареєстрований 18.06.2020 р. за вх. № 20563, у якому позивач зауважує, що згідно п. п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

При цьому, позивач наголошує, що статтею 28 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 15 травня 2003 року№ 755-IV (далі - Закон № 755) передбачено відмову у державній реєстрації, якщо документи для державної реєстрації припинення юридичної особи подані раніше строку, встановленого цим Законом.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, замінивши позивача з Головного управління ДФС у місті Києві на правонаступника - Головне управління ДПС у місті Києві, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке.

Як було вірно встановлено судом першої інстанції, згідно з наявної в матеріалах справи копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 14 січня 2019 року вбачається, що 20 листопада 2018 року державним реєстратором Київської міської філії Комунального підприємства Центр державної реєстрації внесено запис № 10681270002049532 щодо рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті реорганізації.

На офіційному сайті Міністерства юстиції України було оприлюднено інформацію щодо рішення про припинення юридичної особи ТОВ Теплодар Зюйд , відомості про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо) та про строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог, відповідно до якої внесено рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті реорганізації; строк заявлення вимог кредиторами - до 20 грудня 2018 року.

26 грудня 2018 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач вніс запис №10681120004049532 про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті реорганізації.

Вказані обставини справи не заперечуються сторонами та доказуванню судом апеляційної інстанції не підлягають у розумінні ч. 1 ст. 78 КАС України.

Предметом даного спору є визначення, які з положень законодавства: ст. 105 ЦК України чи ст. 55 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю від 06 лютого 2018 року № 2275-VIII (далі - Закон № 2275) підлягають застосуванню до спірних правовідносин; встановлення спрямованості звернення з позовом податковим органом саме у зв`язку з реалізацією владних повноважень; перевірка дотримання державним реєстратором в умовах обрання норми, що регулює спірні правовідносини, вимог законодавства при проведенні реєстраційної дії припинення юридичної особи.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

Згідно абз. 3 п. 67.2 ст. 67 Податкового кодексу України (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Згідно п. п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Вказаною нормою позивач (суб`єкт владних повноважень) обґрунтовує підстави позову, зазначаючи при цьому, що ця норма залишилась нереалізованою з огляду на недотримання державним реєстратором положень ст. 28 Закону № 755.

При цьому, згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності до п. п. 19 1 .1.1 п. 19 1 .1 ст. 19 1 ПК України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19 3 цього Кодексу, - здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем доведено порушення його прав через неможливість реалізації визначених законодавством функцій, передбачених п. п. 19 1 .1.1 п. 19 1 .1 ст. 19 1 ПК України.

Відтак доводи апелянтів не спростовують позицію суду першої інстанції в цій частині.

У відповідності до ч. 5 ст. 105 ЦК України строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

При цьому, згідно ч. ч. 1-3 ст. 55 Закону № 2275 (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) протягом 30 днів з дати прийняття рішення про припинення товариства шляхом поділу, перетворення, або про виділ, а в разі припинення шляхом злиття або приєднання - з дати прийняття рішення про це останнім з товариств, що беруть участь у злитті або приєднанні, товариство, що планує виділ, та кожне товариство, що бере участь в припиненні відповідно, зобов`язане письмово повідомити про це всіх відомих йому (їм) кредиторів і опублікувати в органі друку, в якому публікуються дані про державну реєстрацію юридичних осіб, повідомлення про прийняте рішення.

Кредитор такого товариства, вимоги якого до товариства не забезпечені договором забезпечення, протягом 30 днів з дати направлення йому повідомлення, або з дати опублікування повідомлення, зазначеного в частині першій цієї статті, має право звернутися з письмовою вимогою про здійснення на вибір товариства однієї з таких дій:

1) надання забезпечення виконання зобов`язання;

2) дострокового припинення або виконання зобов`язання (зобов`язань) перед кредитором та відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором між товариством та кредитором.

Якщо кредитор не звернувся до товариства у встановлений строк з письмовою вимогою, вважається, що він не вимагає від товариства вчинення додаткових дій щодо зобов`язання (зобов`язань) перед ним.

Колегія суддів акцентує увагу на тій обставині, що ч. 2 ст. 55 Закону № 2275 регламентує можливість вчинення додаткових дій для кредиторів, вимоги яких не забезпечені.

Такі додаткові дії полягають у наданні забезпечення виконання зобов`язання або достроковому припиненні чи виконанні зобов`язань, однак, на думку колегії суддів, жодним чином не виключають права кредиторів, які не вчинили жодних з перелічених додаткових дій, заявити свої вимоги до юридичної особи, що припиняється у строк, який не може становити менше двох місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Наголошуючи про відсутність у матеріалах справи доказів передання майна особи, що припиняється, у податкову заставу, апелянтами, крім іншого, не було враховано положення Податкового кодексу України, зокрема, п. 88.2 ст. 88 ПК України, відповідно до якого право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Згідно абз. 2 п. 89.3 ст. 89 ПК України опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

При цьому, згідно п. 94.1 ст. 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

З положень вказаних норм не вбачається, що податковий орган, як кредитор, має можливість звертатися до товариства з вимогою про надання забезпечення виконання зобов`язання та врегульовувати це питання шляхом отримання згоди від товариства. Податковий кодекс України у цій процедурі є спеціальним.

Так само, апелянтами не доведено, що податковий орган, як кредитор, має можливість звернутися до товариства у порядку ч. 2 ст. 55 Закону № 2275 з вимогою про дострокове виконання податкових зобов`язань.

А отже, апелянтами в межах даного спору не було доведено можливості для податкового органу вчинити одну з двох, передбачених вищенаведеною нормою, додаткових дій.

При цьому, доводи щодо можливості провести в цей період документальну позапланову перевірку жодним чином не свідчать, що на податковий орган можуть бути розповсюджені положення ч. 2 ст. 55 Закону № 2275.

В свою чергу, апелянтами вірно було зауважено, що чинне законодавство не визначає періоду, протягом якого має бути призначена та проведена відповідна документальна позапланова перевірка, визначаючи лише строк її проведення, який також може бути продовжений.

У відповідності до п. 11.6 Р. ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністра фінансів України від 09.12.2011 р. № 1588 (далі - Порядок № 1588), при проведенні заходів податкового контролю, пов`язаних з ліквідацією або реорганізацією платника податків, контролюючі органи організовують та планують їх таким чином, щоб вимоги щодо сплати платежів, контроль за справлянням яких здійснюють контролюючі органи, були сформовані і отримані особою, відповідальною за погашення грошових зобов`язань або податкового боргу платника податків, не пізніше строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог.

Згідно п. 11.8 Порядку № 1588 за результатами проведення відповідних заходів у зв`язку з ліквідацією або реорганізацією платника податків, але не пізніше дня закінчення строку заявлення кредиторами своїх вимог відповідальні працівники таких підрозділів (органів) вносять до Єдиного банку даних юридичних осіб або підтверджують інформацію щодо наявності / відсутності заборгованості зі сплати податків і зборів.

При цьому, у відповідності до п. п. 2 п. 11.21 Порядку № 1588 у разі надходження до контролюючих органів відомостей із Єдиного державного реєстру про проведення реєстраційної дії щодо початку проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації (далі - спрощена процедура припинення платника податків), контролюючі органи здійснюють такі заходи: у 20-денний строк від дня отримання відомостей чи документів про початок спрощеної процедури припинення платника податків контролюючими органами за основним та неосновними місцями обліку такого платника податків та його відокремлених підрозділів проводяться заходи, передбачені пунктом 11.8 цього розділу.

Строків здійснення податкового контролю у інших видах припинення юридичної особи Порядком № 1588 не встановлено.

При цьому, як справедливо зазначає позивач, останній мав добросовісні сподівання до початку заявлення вимог кредиторами здійснити податковий контроль аби визначитися з тим, чи має заборгованість особа, що припиняється, перед бюджетом.

Посилання ж апелянтів на п 11.5 Порядку № 1588 щодо того, що позивач невідкладно після отримання відповідної інформації про намір припинитися видає довідку про відсутність у особи, що припиняється, податкового боргу, не означає, що наявність такого боргу не може бути встановлена в подальшому за результатами податкового контролю.

В протилежному випадку, такі доводи апелянтів суперечитимуть п. п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

У відповідності до абз. 1 п. 11 ст. 28 Закону № 755 підстави для відмови у державній реєстрації: документи для державної реєстрації припинення юридичної особи подані раніше строку, встановленого цим Законом.

З огляду на наведену норму, колегія суддів повністю підтримує позицію суду першої інстанції щодо того, що відповідач діяв не в порядку та не у спосіб, визначені Законом № 755.

У відповідності до п. п. 1-3 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

- на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

- з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

- обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

В межах даного спору судом першої інстанції вірно встановлено порушення відповідачем вказаних вимог.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і апеляційним судом відхиляються за необґрунтованістю.

Крім того, відхиленню підлягають доводи ТОВ "Азімут Юг" щодо незалучення його до рогляду справи судом першої інстанції, як підстави для скасування судового рішення, оскільки перевірка наявності порушених прав, свобод та інтересів вказаного товариства вичерпно здійснена під час апеляційного провадження та факт існування таких прав, свобод та інтересів, які б підлягали захисту судом апеляційної інстанції, не встановлено.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Керуючись ст. ст. 139, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю Азімут Юг , комунального підприємства Центр правової допомоги та реєстрації на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2020 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у місті Києві до державного реєстратора комунального підприємства Центр правової допомоги та реєстрації Хоменка Володимира Леонідовича, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю Теплодар Зюйд про скасування державної реєстрації залишити без задоволення .

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач О. О. Беспалов Суддя В. Ю. Ключкович Суддя А. Б. Парінов

(Повний текст постанови складено 09.07.2020 р.)