Постанова

від 17.03.2021 по справі 640/5058/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 березня 2021 року

Київ

справа №640/5058/19

адміністративне провадження №К/9901/18156/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

Головуюча суддя: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,

за участю:

секретаря судового засідання Вітковської К.М.,

представника позивача Пінчука Б.В.,

представника відповідача та третьої особи Галицького М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Комунального підприємства Центр правової допомоги та реєстрації на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2020 року (суддя: Кузьменко В.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2020 року (судді: Беспалов О.О., Ключкович В.Ю., Парінов А.Б.) у справі за позовом Головного управління ДПС у місті Києві до Державного реєстратора комунального підприємства Центр правової допомоги та реєстрації Хроменка Володимира Леонідовича, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Теплодар Зюйд , за участі: Товариства з обмеженою відповідальністю Азімут Юг , про скасування державної реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у місті Києві звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державного реєстратора комунального підприємства Центр правової допомоги та реєстрації Хроменка В.Л. про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи ТОВ Теплодар Зюйд (ЄДРПОУ 42052276) відповідно до запису державного реєстратора КП Центр правової допомоги та реєстрації Хроменка В.Л. від 26.12.2018 № 10681120004049532.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2020 року, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, а провадження у справі - закрити. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме: статті 105 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та частини 2 статті 55 Закону України від 06.02.2018 №2275-VIII Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю . Скаржник також вважає, що судами було допущено порушення правил юрисдикції під час розгляду даної справи, оскільки за висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 29 квітня 2020 року по справі №813/6286/15, спір про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи є найбільш наближеним до спорів, пов`язаних із діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, а тому повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.

Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.

У судовому засіданні представник скаржника та одночасно третьої особи, -ТОВ Азімут Юг , підтримав вимоги касаційної скарги з підстав та обґрунтувань, викладених у такій скарзі. Разом із тим, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Представник позивача просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, оскільки вважає доводи скаржника безпідставними, а оскаржувані рішення - такими, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на офіційному сайті Міністерства юстиції України за посиланням https://usr.minjust.gov.ua/ua/publication_info 20 листопада 2018 року оприлюдено інформацію щодо рішення про припинення юридичної особи ТОВ Теплодар Зюйд , відомості про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо) та про строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог, відповідно до якої внесено рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті реорганізації; строк заявлення вимог кредиторами - до 20 грудня 2018 року.

З наявної в матеріалах справи копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 14 січня 2019 вбачається, що 20 листопада 2018 року державним реєстратором Київської міської філії Комунального підприємства Центр державної реєстрації Садківської сільської ради внесено запис №1068 1270002049532 щодо рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті реорганізації.

26 грудня 2018 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач вніс запис №10681120004049532 про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті реорганізації.

Позивач, вважаючи, що внаслідок внесення відповідачем означеного вище запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи ТОВ Теплодар Зюйд протиправно зменшено встановлений законодавством мінімальний строк для заявлення кредиторами вимог, чим порушено його права як забезпеченого кредитора, звернувся до суду з даним позовом.

Розглядаючи вказаний спір як суд першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції виходили з того, що він є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки поданий позивачем з метою забезпечення контролю за виконанням податкового обов`язку платниками податків.

Висновок же судів попередніх інстанцій по суті спору ґрунтується на тому, що відповідачем внесено запис №10681120004049532 про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті реорганізації раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами, визначеного статтею 105 ЦК України.

Надаючи оцінку висновкам судів попередніх інстанцій щодо характеру спірних правовідносин та належності такого спору до юрисдикції адміністративних судів, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно із частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.

Поряд з цим, суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України (частина четверта статті 5 КАС України).

Зазначений обмежувальний принцип щодо можливості звернення суб`єкта владних повноважень з позовом до суду адміністративною юрисдикції продубльований в пунктах третьому та п`ятому частини першої статті 19 КАС України, якими передбачено, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (у тому числі делегованих повноважень) та за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

Спір у даній справі не є компетенційним, а є спором, що стосується оскарження акта індивідуальної дії (п.1 ч.1 ст.19 КАС України).

Предметом судового розгляду в даній справі є правомірність дій державного реєстратора КП Центр правової допомоги та реєстрації Хроменка В. Л. під час внесення реєстраційного запису від 26.12.2018 № 10681120004049532 про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи ТОВ Теплодар Зюйд та, відповідно, наявність підстав до скасування такого реєстраційного запису.

Право податкового органу на звернення до суду з позовом про винесення судового рішення щодо відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців закріплено спеціальним законодавством.

Так, відповідно до підпункту 20.1.37 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України. передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб`єктів господарювання.

Аналогічні положення також закріплені пунктом 67.2 статті 67 Податкового кодексу України.

В свою чергу, процесуальним законом чітко і недвозначно визначено закріплено юрисдикцію таких спорів за адміністративними судами, про що свідчать положення пункту четвертого частини шостої статті 12 та пункту третього частини першої статті 263 КАС України у сукупністю зі статтею 1 цього Кодексу.

Згідно із Загальним класифікатором спеціалізацій суддів та категорій справ, затвердженим наказом ДСА України від 21 грудня 2018 року № 622 (далі також - Класифікатор № 662), вказана справа віднесена до підпункту 111040300 пункту 111040000 розділу 111000000: Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо звернень органів доходів і зборів, у тому числі щодо припинення юридичної особи (припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця) .

Рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 14 січня 2019 року № 1 визначено спеціалізації судових палат, згідно з яким на розгляді категорії справ за кодом 111010000 Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю спеціалізуються судді Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

Отже, справа підсудна адміністративному суду і її належить розглядати колегії суддів, визначеній протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Щодо посилання скаржника на практику Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 29 квітня 2020 року по справі №813/6286/15, Суд зазначає наступне.

Як вбачається з постанови Великої палати Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі № №813/6286/15, при її розгляді Суд дійшов висновків про те, що спір про відміну державної реєстрації юридичної особи не є спором у сфері публічно-правових відносин, у тому числі якщо він виник у зв`язку з протиправним внесенням до ЄДР державним реєстратором запису про проведення державної реєстрації юридичної особи; не є спором, що виникає із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин; не є спором, що виникає у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності. Процесуальне законодавство не визначає юрисдикційну належність такого спору. З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду, заповнюючи цю прогалину закону, зазначила, що подібні спори є найбільш наближеними до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи (пункт 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України), а тому повинні розглядатися за правилами господарського судочинства.

Проте, вказані висновки не є релевантними відносно цієї справи, через те, що у цій справі з позовом до адміністративного суду звернувся саме суб`єкт владних повноважень, обґрунтовуючи таке звернення обставинами, що безпосередньо пов`язані із виконанням владних управлінських функцій, якими наділений податковий орган в силу закону.

У справі ж № №813/6286/15, на яку послався скаржник, спірні відносини виникли у зв`язку із невиконанням умов цивільно-правової угоди з підстав порушення господарських зобов`язань.

Отже, обсяг та зміст конкретних обставин цієї справи та їх нормативне регулювання дають підстави вважати, що незгода з рішенням відповідача у зв`язку з недотриманням ним вимог законодавства, яке визначає підстави та порядок проведення реєстраційних дій, спричиняє публічно-правовий спір, виникнення якого пов`язане зі здійсненням позивачем владних управлінських функцій, що належить до юрисдикції адміністративних судів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 640/717/20.

Поряд із цим, колегія суддів не може погодитись із позицією судів по суті вирішення спору, з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, регулює Закон України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Закон №755-IV, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктами 4, 7-8 частини 1 статті 4 Закону №755-IV визначено, що державна реєстрація базується, серед іншого, на таких основних принципах: державної реєстрації за заявницьким принципом; об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі; внесення відомостей до Єдиного державного реєстру виключно на підставі та відповідно до цього Закону.

Частиною другою статті 6 Закону №755-IV передбачено, що державний реєстратор:

1) приймає документи;

2) перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду документів;

3) перевіряє документи на наявність підстав для відмови у державній реєстрації;

4) проводить реєстраційну дію (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови у державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру;

5) веде Єдиний державний реєстр;

6) веде реєстраційні справи;

6 -1 ) надає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", інформацію органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю;

7) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону №755-IV відомості про юридичну особу, громадське формування, що не має статусу юридичної особи, та фізичну особу - підприємця вносяться до Єдиного державного реєстру на підставі: 1) відповідних заяв про державну реєстрацію; 2) документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій; 3) відомостей, отриманих у результаті інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів.

Частиною 14 статті 17 Закону №755-IV передбачено, що для державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її реорганізації після закінчення процедури припинення, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами, подаються такі документи: заява про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її реорганізації; примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) розподільчого балансу - у разі припинення юридичної особи в результаті поділу; примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) передавального акта - у разі припинення юридичної особи в результаті перетворення, злиття або приєднання; довідка архівної установи про прийняття документів, що відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню, - у разі припинення юридичної особи в результаті поділу, злиття або приєднання; документи для державної реєстрації створення юридичної особи, визначені частиною першою цієї статті, - у разі припинення юридичної особи в результаті перетворення; документи для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, визначені частиною четвертою цієї статті, - у разі припинення юридичної особи в результаті приєднання.

Пунктом 11 частини 1 статті 28 Закону №755-IV встановлено, що однією з підстав для відмови у державній реєстрації є те, що документи для державної реєстрації припинення юридичної особи подані раніше строку, встановленого цим Законом.

При цьому, за змістом частини 4 статті 28 Закону №755-IV відмова у державній реєстрації з підстав, не передбачених цією статтею, не допускається.

Таким чином, реєстраційні дії вчиняються державним реєстратором за заявницьким принципом, - на підставі поданих заявником документів згідно з переліком, і законодавство регламентує підстави для відмови у державній реєстрації припинення юридичної особи, які є виключними і не підлягають розширеному тлумаченню.

Жодних доказів того, що оскаржувана реєстрація припинення юридичної особи - ТОВ Теплодар Зюйд була вчинена із порушенням вимог Закону №755-IV, зокрема, за відсутності чи дефектності документів, визначених вказаним Законом як обов`язкових для проведення такого роду реєстраційних дій, позивачем суду надано не було.

Натомість як обґрунтування позовних вимог, так і мотиви їх задоволення судами попередніх інстанцій, зводяться виключно до того, що державним реєстратором КП Центр правової допомоги та реєстрації запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті реорганізації №10681120004049532 було внесено раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами, визначеного статтею 105 ЦК України.

Відповідно до абзацу 1 частини 3 статті 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Згідно з частиною 5 цієї статті строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Аналіз норм даної статті дає підстави для висновку, що порядок і строки заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, яка припиняється, здійснюється виключним колом суб`єктів, зокрема, учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення, залежно від способу припинення юридичної особи.

Аналогічна правова позиція була викладена в постанові Верховного Суду від 28 лютого 2020 року по справі №810/2893/17.

Як встановлено судами попередніх інстанцій в даному випадку такими суб`єктами виступали засновники ТОВ Теплодар Зюйд , на підставі рішення яких відбулось припинення юридичної особи в результаті реорганізації, та було встановлено строк заявлення вимог кредиторами - до 20 грудня 2018 року.

Таким чином, враховуючи, що строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи ТОВ Теплодар Зюйд було визначено уповноваженим на такі дії суб`єктом і такий строк сплив на час вчинення оскаржуваної реєстраційної дій, Верховний Суд висновує, що у Державного реєстратора не було визначених статтею 28 Закону №755-IV підстав для відмови у здійсненні державної реєстрації припинення юридичної особи.

З огляду на викладене колегія суддів не може погодитись із висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності ознак протиправності державної реєстрації припинення юридичної особи ТОВ Теплодар Зюйд , вчиненої відповідно до запису державного реєстратора КП Центр правової допомоги та реєстрації Хроменка В. Л. від 26.12.2018 № 10681120004049532 та, як наслідок, правових підстав до задоволення позовних вимог.

Згідно з вимогами статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судові першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справу на новий розгляд.

Відповідно до частини першої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального права, колегія суддів вважає, що фактичні обставини справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, але неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, з огляду на що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду вважає за необхідне скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Керуючись статтями 238, 239, 341, 344, 349, 351, 355, 359 КАС України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Комунального підприємства Центр правової допомоги та реєстрації задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2020 року - скасувати.

Головному управлінню ДПС у місті Києві у задоволенні адміністративного позову до Державного реєстратора комунального підприємства Центр правової допомоги та реєстрації Хроменка Володимира Леонідовича, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Теплодар Зюйд , за участю: Товариства з обмеженою відповідальністю Азімут Юг про скасування державної реєстрації- відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: І.Л. Желтобрюх

Судді: О.В. Білоус

Н.Є. Блажівська