Постанова

від 08.07.2020 по справі 560/3357/19

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/3357/19

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Божук Д.А.

Суддя-доповідач - Курко О. П.

08 липня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Державної казначейської служби України в Хмельницькому районі Хмельницької області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року (м.Хмельницький) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноострівське Хлібоприймальне підприємство" до Управління Державної казначейської служби України в Хмельницькому районі Хмельницької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державна казначейська служба України, Міністерство фінансів України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в жовтні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Чорноострівське Хлібоприймальне підприємство" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Державної казначейської служби України в Хмельницькому районі Хмельницької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державна казначейська служба України, Міністерство фінансів України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року позов задоволено, а саме: визнано протиправними дії Управління Державної казначейської служби України в Хмельницькому районі Хмельницької області щодо нарахування товариству з обмеженою відповідальністю "Чорноострівське Хлібоприймальне підприємство" пені в сумі 81598,04 грн згідно з Порядком надання і повернення бюджетної позички, затвердженого наказом від 12.07.1995 №119/109/193, пені в сумі 299151,10 грн згідно з Порядком надання і повернення бюджетної позички, затвердженого наказом від 11.04.1996 №72/113, пені в сумі 599721,73 грн згідно з Порядком надання і повернення бюджетної позички, затвердженого наказом від 4.03.1997 №70/54/18, пені в сумі 27231,08 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1003 від 11.09.1997; зобов`язано Управління Державної казначейської служби України в Хмельницькому районі Хмельницької області здійснити дії щодо анулювання (списання) протиправно нарахованої пені в сумі 81598,04 грн згідно з Порядком надання і повернення бюджетної позички, затвердженого наказом від 12.07.1995 №119/109/193, пені в сумі 299151,10 грн згідно з Порядком надання і повернення бюджетної позички, затвердженої наказом від 11.04.1996 №72/113, пені в сумі 599721,73 грн згідно з Порядком надання і повернення бюджетної позички, затвердженого наказом від 4.03.1997 №70/54/18, пені в сумі 27231,08 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1003 від 11.09.1997; стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноострівське Хлібоприймальне підприємство" судовий збір у розмірі 15115 грн 53 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної казначейської служби України в Хмельницькому районі Хмельницької області.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Так, відповідачем зазначено, що нарахування пені за бюджетними позичками до 31.12.1999 здійснювалось відповідно до законів про державні бюджети на 1996-99 роки, якими визначалось нарахування пені в розмірі 0,2 відсотки непогашеної заборгованості (суми нецільового використання) за кожний день до повного їх повернення. З 01.01.2000 пеня нараховувалась відповідно до пункту 3.9 наказу ДПА від 11.07.2003 №290 із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, при цьому для розрахунку використовується більша із зазначених ставок. Відповідно до пункту 16.4.1 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті. З 10.01.2011 вступив в силу наказ ДПА України від 17.12.2010 №953, яким було скасовано наказ ДПА України від 11.07.2003 №290. З 11.03.2011 вступила в силу постанова Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 №174, якою затверджено Порядок обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості.

Зауважив, що нарахування позивачу пені здійснено на підставі норм законодавства при наявності фактичних передумов для її визначення.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив наведені доводи апеляційної скарги, зазначивши про їх необґрунтованість та повне спростування в ході розгляду даної справи судом першої інстанції.

Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що Управлінням Державної казначейської служби у Хмельницькому районі внесені подання Головному управлінню ДФС у Хмельницькій області про здійснення заходів щодо стягнення з позивача, крім подань про стягнення основної заборгованості по бюджетних позичках і фінансової допомоги, подання про здійснення заходів щодо стягнення з позивача простроченої заборгованості (пені) по бюджетних позичках і фінансовій допомозі, а саме:

- подання Управління Державної казначейської служби у Хмельницькому районі №28 від 04.02.2019 (аналогічно №156 від 15.10.2019) про здійснення заходів щодо стягнення з позивача простроченої заборгованості (пені) в сумі 81598,04 грн на виконання Порядку надання і повернення бюджетної позички для фінансування державного контракту 1995 року на поставку до державних ресурсів зерна, сортового і гібридного насіння зернових культур, затвердженого наказом Мінфіну, Мінекономіки України, Міністерства сільського господарства і продовольства України від 12.07.1995 №119/109/193;

- подання Управління Державної казначейської служби у Хмельницькому районі №30 від 04.02.2019 (аналогічно №158 від 15.10.2019) про здійснення заходів щодо стягнення з позивача простроченої заборгованості (пені) в сумі 299151,10 грн на виконання Порядку надання і повернення бюджетної позички на закупівлю продовольчого зерна, елітного і сортового насіння за державним замовленням 1996 року, затвердженого наказом Мінфіну та Міністерства сільського господарства і продовольства України від 02.04.1996 №72/113;

- подання Управління Державної казначейської служби у Хмельницькому районі №32 від 04.02.2019 (аналогічно №160 від 15.10.2019) про здійснення заходів щодо стягнення з позивача простроченої заборгованості (пені) в сумі 599721,73 грн на виконання Порядку надання бюджетної позички на закупівлю продовольчого зерна і сортового насіння за державним замовленням 1997 року, затвердженого наказом Міністерства сільського господарства і продовольства, Мінфіну та ДАК "Хліб України" від 04.03.1997 №70/54/18;

- подання Управління Державної казначейської служби у Хмельницькому районі №26 від 04.02.2019 ( аналогічно №154 від 15.10.2019) про здійснення заходів щодо стягнення з позивача простроченої заборгованості (пені) в сумі 27231,08 грн на виконання постанови Кабінету Міністрів України №1003 від 11.09.1997.

Документами, на підставі яких обліковується зазначена заборгованість і пеня, відповідач вважає:

- по пені на суму 81598,04 грн: звіт про повернення бюджетної позички станом на 1.09.2006, акт приймання-передачі заборгованості по бюджетній позичці наданій на закупівлю сільськогосподарської продукції за держконтрактом 1994-1995 років від 29.05.1997, акт переоформлення залишку переплати по бюджетній позичці 1994 року станом на 28.04.1999, акт №1 звірки залишку заборгованості по бюджетних позичках 1994-1995 роках станом на 28.04.1999;

- по пені на суму 299151,10 грн: довідка про надання і повернення бюджетної позички станом на 1.09.2006, акт передачі-прийому заборгованості по бюджетній позичці, наданій заготівельним підприємствам для авансування заготівлі зерна за держзамовленням 1996 року від 31.12.1996, акти №1 та №3 передачі-прийому заборгованості по бюджетній позичці від 24.02.1997 та від 7.03.1997, розрахунок пені;

- по пені на суму 599721,73 грн: довідка про надання і повернення бюджетної позички станом на 1.01.2005, акти передачі заборгованості по бюджетній позичці при внутріобласному переміщенні зерна від 17.09.1999 та від 17.04.1999, акти №1 та №5 передачі-прийому заборгованості по бюджетній позичці, наданій заготівельним підприємствам для авансування заготівлі продовольчого зерна і сортового насіння за державним замовленням 1997 року від 6.08.1997 та від 3.09.1997, акт №4 передачі-прийому заборгованості по бюджетній позичці, наданій заготівельним підприємствам для авансування заготівлі продовольчого зерна і сортового насіння урожаю 1998-1999 років від 10.04.1998, розрахунок пені;

- по пені на суму 27231,08 грн: акт №7 передачі-прийому заборгованості по фінансовій допомозі, наданій заготівельним підприємствам в рахунок здачі продовольчого зерна і сортового насіння урожаю 1998року від 29.07.1998, розрахунок пені.

Ухвалами Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.11.2019 та від 11.12.2019 у відповідача, третіх осіб, дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" Богданівецького комбінату хлібопродуктів витребовувались копії матеріалів, які стосуються надання кредитів, залучених державою або під державні гарантії, і бюджетних позичок у 1993-1998 роках, у тому числі договорів, у разі їх укладення, відомостей щодо їх повернення чи вчинення інших дій, які б свідчили про наявність/відсутність заборгованості позивача, відомості щодо руху коштів по наданим бюджетним позичкам за період, який враховано при нарахуванні оскарженої пені, у тому числі, але не виключно, договори, які б свідчили про отримання бюджетних позичок, договори, що підтверджували б передачу бюджетних позичок іншим особам, у тому числі позивачу, а також розрахунок заборгованості по кожному акту передачі заборгованості по бюджетній позичці, який був врахований при визначенні оскарженої пені; наявність та/чи відсутність сплати коштів за весь спірний період.

Проте, будь-яких договорів, первинних бухгалтерських документів або платіжних документів про надання бюджетних позичок та фінансової допомоги суду не надано.

У розрахунку заборгованості по Порядку надання і повернення бюджетної позички на закупівлю продовольчого зерна, елітного і сортового насіння за державним замовленням 1996 року, затвердженого наказом Мінфіну та Міністерства сільського господарства і продовольства України від 2.04.1996 №72/113, відповідач посилається на надання позивачу бюджетних позичок на суму 762300,00 грн та повернення останнім коштів в сумі 575700,00 грн.

За змістом розрахунку заборгованості по Порядку надання бюджетної позички на закупівлю продовольчого зерна і сортового насіння за державним замовленням 1997 року, затвердженого наказом Міністерства сільського господарства і продовольства, Мінфіну та ДАК "Хліб України" від 4.03.1997 №70/54/18, позивачу надано бюджетних позичок на суму 598800,00 грн, а повернуто ним 234030,00 грн.

З наведеного слідує, що відповідач посилається на повернення позивачем 809730 грн (575700,00 грн + 234030,00 грн), але надає докази погашення товариством з обмеженою відповідальністю "Чорноострівське Хлібоприймальне підприємство" бюджетних позичок лише на суму 51500 грн згідно платіжних доручень від 11.01.1997 на суму 15000 грн, від 24.02.1997 на суму 20000 грн, від 5.03.1997 на суму 4500 грн, від 31.03.1997 на суму 5000 грн, від 15.05.1997 на суму 7000 грн.

Позивач, вважаючи неправомірним нарахування спірної у цій справі пені та порушення його майнових прав, звернувся з позовом до суду.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем порушено законодавчо визначений порядок нарахування пені, наслідком чого стали протиправні дії відповідача при ії нарахуванні.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

У період виникнення відносин щодо надання бюджетних позичок/фінансової допомоги Міністерства фінансів у 1993-1998 роках діяв Цивільний кодекс УРСР 18.07.1963.

Згідно з статтею 4 Цивільного кодексу УРСР цивільні права і обов`язки виникають з підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов`язки.

Приписами статті 153 Цивільного кодексу УРСР встановлено, що договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. При цьому, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться (стаття 161 Цивільного кодексу УРСР).

У цей період чинним законодавством не були визначені строки та особливі порядки застосування строків щодо стягнення заборгованості у разі невиконання юридичними особами своїх зобов`язань щодо погашення наданих на умовах повернення кредитів, залучених державою або під державні гарантії, інших гарантованих державою зобов`язань, та стягнення заборгованості перед Державним бюджетом України з наданих підприємствам і організаціям позичок із державного бюджету, позичок, наданих за рахунок коштів, залучених державою або під державні гарантії, плати за користування цими позичками. Натомість, загальною нормою статті 72 Цивільного кодексу УРСР були визначені скорочені строки позовної давності тривалістю в шість місяців, зокрема, за позовами про стягнення неустойки (штрафу, пені), закінчення яких мало наслідком згідно з статтею 80 цього ж кодексу підставою для відмови у позові.

Так, відповідач посилається на нарахування пені згідно Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Проте, абзац 2 преамбули цього Закону (який виключено на підставі закону №2457-VI від 08.07.2010) передбачав, що цей Закон не регулює питання погашення та обслуговування кредитів, наданих за рахунок бюджетних коштів або позик, залучених державою чи під державні гарантії, інших зобов`язань, що випливають з угод, укладених державними органами та/або від імені держави, які регулюються нормами цивільного законодавства та іншими законами з питань державного боргу та його обслуговування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 №174 затверджений Порядок обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993 - 1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості (далі - Порядок №174).

Пунктом 2 Порядку №174 встановлено, що терміни у ньому вживаються у такому значенні:

боржник - суб`єкт господарювання, який отримав кредит, залучений державою або під державні гарантії, бюджетну позичку / фінансову допомогу на умовах, визначених кредитною (субкредитною) угодою, угодою про надання бюджетної позички / фінансової допомоги, та не забезпечив своєчасне і повне виконання своїх зобов`язань за такою угодою;

бюджетна позичка / фінансова допомога - сума коштів, надана Мінфіном у 1993 - 1998 роках позичальнику на поворотній основі за рахунок коштів державного бюджету на умовах угоди про надання бюджетної позички / фінансової допомоги;

прострочена заборгованість за бюджетною позичкою/фінансовою допомогою - заборгованість боржника перед державою за бюджетною позичкою / фінансовою допомогою (в тому числі за основним боргом, відсотками тощо), не погашена у строк, визначений угодою про надання бюджетної позички / фінансової допомоги;

заборгованість за кредитом, бюджетною позичкою/фінансовою допомогою - зобов`язання перед державою, що виникають у суб`єкта господарювання, який отримав кредит, залучений державою або під державні гарантії, бюджетну позичку / фінансову допомогу на умовах, визначених кредитною (субкредитною) угодою, угодою про надання бюджетної позички/фінансової допомоги.

Відповідно до пункту 10 Порядку №174 з метою примусового стягнення в установленому законодавством порядку простроченої заборгованості з боржника територіальні органи Державної казначейської служби до кінця місяця, що настає за звітним періодом: інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за кредитами та суму нарахованої на неї пені; нараховують пеню та інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою та суму нарахованої на неї пені.

Згідно з пунктом 12 Порядку №174 пеня нараховується: Мінфіном на прострочену заборгованість за кредитами; територіальними органами Державної казначейської служби за місцем реєстрації боржника на прострочену заборгованість за бюджетними позичками/фінансовою допомогою. Якщо облік заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою здійснюється Державною казначейською службою, її територіальні органи нараховують пеню на підставі інформації про суми простроченої заборгованості, що надійшли від Державної казначейської служби відповідно до пункту 9 цього Порядку.

Пеня нараховується у гривнях на суми простроченої заборгованості за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою (в тому числі за основним боргом, відсотками, платою за надання гарантій або кредитів, залучених державою) у порядку, передбаченому відповідними законодавчими актами чи кредитною (субкредитною) угодою, угодою про надання бюджетної позички/фінансової допомоги (пункт 13 Порядку №174).

Однак, відповідач - суб`єкт владних повноважень, не надав суду кредитних (субкредитних) угод, угод про надання бюджетної позички/фінансової допомоги, доказів надання бюджетних позичок.

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначаються правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

В частині 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" закріплено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відтак, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості за бюджетною позичкою, можуть бути виключно первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", оскільки тільки первинні документи, які підтверджують факти здійснення господарських операцій і складені під час здійснення господарської операції, є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Такий правовий висновок також міститься в постанові Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №826/8966/14.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Натомість будь-які первинні та банківські документи на підтвердження перерахування позивачу чи іншим суб`єктам господарювання і отримання позивачем суми заборгованості відповідач суду не надав.

При цьому, колегією суддів враховується, що судом першої інстанції витребовувались від відповідача та третіх осіб, дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" Богданівецький комбінат хлібопродуктів копії договорів, відомості про рух коштів. Однак, зазначені сторони вказаних документів суду не надали.

Приписами Порядку №174 визначено, що прострочена заборгованість за кредитами, бюджетними позичками / фінансовою допомогою, яка не погашена боржником протягом 30 календарних днів після настання строку платежу, а також нарахована на суму простроченої заборгованості за кредитом, бюджетною позичкою / фінансовою допомогою пеня стягуються в установленому законодавством порядку органами державної податкової служби за місцем реєстрації боржника відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби, яке подається у строки, визначені пунктом 10 цього Порядку за встановленою згідно з додатком 1 формою.

Зі змісту наведених норм слідує, що саме по собі подання носить лише обліковий, інформативний характер щодо наявності суми простроченої заборгованості за кредитами, бюджетними позичками / фінансовою допомогою перед державою.

Зазначений висновок відповідає висновку, викладеному в Постанові Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №826/8966/14.

Згідно з пунктом 11 Порядку №174 нарахування пені починається з моменту виникнення простроченої заборгованості і припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання повинне бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором про надання кредиту, бюджетної позички/фінансової допомоги.

Таким чином, колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на нарахування ним пені позивачу на підставі норм законів про державні бюджети на 1996-1999 роки, оскільки останніми не встановлювалися строки нарахування пені.

Також суд вважає помилковим твердження відповідача про те, що згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України з 2003 року якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. При цьому враховується, що Порядками надання і повернення бюджетної позички, на які посилається Управління Державної казначейської служби України в Хмельницькому районі Хмельницької області, визначено строки повернення бюджетних позичок, але останній у поданих розрахунках пені сам визначає ці строки початку нарахування пені.

Окрім того, безпідставними є доводи відповідача про те, що пеня нараховувалась на загальну суму заборгованості, оскільки пеня не ділилась в розрізі окремих актів передачі заборгованості, що зумовлює неможливість розділу нарахування пені в розрізі актів передачі заборгованості та, відповідно, неможливість встановлення ні розміру заборгованості, ні розміру пені.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, що вказані обставини свідчать про порушення Управлінням Державної казначейської служби України в Хмельницькому районі Хмельницької області законодавчо визначеного порядку нарахування пені, наслідком чого стали протиправні дії відповідача при її нарахуванні.

Тому, наявні правові підстави для визнання протиправними дій Управління Державної казначейської служби України в Хмельницькому районі Хмельницької області щодо нарахування товариству з обмеженою відповідальністю "Чорноострівське Хлібоприймальне підприємство" пені в сумі 81598,04 грн згідно з Порядком надання і повернення бюджетної позички, затвердженого наказом від 12.07.1995 №119/109/193, пені в сумі 299151,10 грн згідно з Порядком надання і повернення бюджетної позички, затвердженого наказом від 11.04.1996 №72/113, пені в сумі 599721,73 грн згідно з Порядком надання і повернення бюджетної позички, затвердженого наказом від 4.03.1997 №70/54/18, пені в сумі 27231,08 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1003 від 11.09.1997.

Щодо позовної вимоги зобов`язального характеру, суд зазначає наступне.

Згідно пункту 10 Порядку №174 з метою примусового стягнення в установленому законодавством порядку простроченої заборгованості з боржника територіальні органи Державної казначейської служби до кінця місяця, що настає за звітним періодом: нараховують пеню та інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою та суму нарахованої на неї пені.

Тому саме Управлінням Державної казначейської служби України в Хмельницькому районі Хмельницької області має право нараховувати таку пеню.

При цьому, нормами законодавства не визначено розпорядчого рішення відповідача про нарахування пені, яке б доводилося до відома та/чи виконання товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноострівське Хлібоприймальне підприємство". Як наслідок, орган, який нараховує пеню, може і анулювати (списати) її.

Відповідно до положень частини 2 статті 124 Конституції України, а також з огляду на позицію Конституційного Суду України, викладену ним в пункті 1 резолютивної частини рішення від 14.12.2011 №19-рп/2011 "конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному. Реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом".

Така правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду від 08.05.2018 №826/3350/17.

Отже, наведене свідчить про наявність підстав для зобов`язання Управління Державної казначейської служби України в Хмельницькому районі Хмельницької області здійснити дії щодо анулювання (списання) протиправно нарахованої пені в сумі 81598,04 грн згідно з Порядком надання і повернення бюджетної позички, затвердженого наказом від 12.07.1995 №119/109/193, пені в сумі 299151,10 грн згідно з Порядком надання і повернення бюджетної позички, затвердженої наказом від 11.04.1996 №72/113, пені в сумі 599721,73 грн згідно з Порядком надання і повернення бюджетної позички, затвердженого наказом від 4.03.1997 №70/54/18, пені в сумі 27231,08 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1003 від 11.09.1997.

Оцінюючи позицію апелянта, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Управління Державної казначейської служби України в Хмельницькому районі Хмельницької області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 09 липня 2020 року.

Головуючий Курко О. П. Судді Біла Л.М. Гонтарук В. М.