Ухвала

від 09.07.2020 по справі 127/33087/19

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/33087/19

Провадження №22-ц/801/1215/2020

Категорія: 55

Головуючий у суді 1-ї інстанції Антонюк В. В.

Доповідач :Голота Л. О.

УХВАЛА

09 липня 2020 рокуСправа № 127/33087/19м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі судді Голоти Л.О.,

вирішуючи питання щодо відкриття апеляційного провадження у справі за позовом Голови Вінницької міської організації Ветеранів м. Вінниці ОСОБА_1 до Керівника Замостянського осередку організації ветеранів Фомічова Костянтина Миколайовича про зобов`язання відповідача утриматись від вчинення певних дій,

за апеляційною скаргою Голови Вінницької міської організації Ветеранів ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13 травня 2020 року, -

в с т а н о в и в :

25 травня 2020 року Головою Вінницької міської організації Ветеранів Слюсаренком В. Т. подано апеляційну скаргу на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13 травня 2020 року.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 27 травня 2020 року з підстав відсутності доказів на підтвердження повноважень вчиняти процесуальні дії від Вінницької міської організації Ветеранів станом на день подання апеляційної скарги та не зазначення в апеляційній скарзі ідентифікаційного коду юридичної особи (сторін у справі), у відповідності до вимог статей 356, 357 ЦПК України апеляційна скарга подана за підписом Голови Вінницької міської організації Ветеранів м. Вінниці Слюсаренка В. Т. на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13 травня 2020 року була залишена без руху, а заявнику надано строк для усунення недоліків.

Копію ухвали Вінницького апеляційного суду від 27 травня 2020 року отримано заявником 01 червня 2020 року /а. с. 21/.

03 червня 2020 року на виконання вимог ухвали Вінницького апеляційного суду від 27 травня 2020 року, надійшла заява Голови Вінницької міської організації Ветеранів м. Вінниці Слюсаренка В. Т. про усунення недоліків апеляційної скарги. До заяви надано копії документів, які на думку заявника, підтверджують легітимність законно обраного Голови Вінницької міської організації Ветеранів Слюсаренка В. Т..

Оскільки, процесуальне законодавство вимагає від судді з`ясування після одержання апеляційної скарги її відповідність вимогам статей 356, 357 ЦПК України, а апелянтом на виконання вимог ухвали суду від 27 травня 2020 року не надано належних і допустимих доказів на підтвердження повноважень підписувати та подавати апеляційну скаргу від імені Вінницької міської організації Ветеранів, з метою дотримання конституційного права заявника апеляційним судом ухвалою від 18 червня 2020 року було повторно залишено апеляційну скаргу без руху та надано строк для чіткого визначення заявником питання в чиїх інтересах (фізичної особи - ОСОБА_1 чи юридичної особи Вінницької міської організації Ветеранів) подано апеляційну скаргу.

Копію ухвали Вінницького апеляційного суду від 18 червня 2020 року отримано заявником 22 червня 2020 року /а. с. 21/.

23 червня 2020 року на виконання вимог ухвали Вінницького апеляційного суду від 18 червня 2020 року надійшла заява Голови Вінницької міської організації Ветеранів Слюсаренка В. Т. про усунення недоліків апеляційної скарги. До заяви надано копію квитанції про доплату судового збору в сумі 2000,40 грн., що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги юридичною особою. В заяві заявником також зазначено, що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 16 грудня 2019 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом Голови Вінницької міської організації Ветеранів м. Вінниці ОСОБА_1 до Керівника Замостянського осередку організації ветеранів Фомічова К. М. про зобов`язання відповідача утриматись від вчинення певних дій. Таким чином, суд першої інстанції в ухвалі від 16 грудня 2019 року вирішив питання про права, свободи чи інтереси (повноваження) Голови Вінницької міської організації ветеранів м. Вінниці Слюсаренка В. Т.. Відповідно до статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Ознайомившись із заявами та доданими до неї документами, суд апеляційної інстанції дійшов наступного висновку.

Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги визначені у статті 356 ЦПК України.

Згідно з частинами першою та третьою статті 356 ЦПК України апеляційна скарга подається у письмовій формі та підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.

До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (частина друга статті 357 ЦПК України).

Разом із тим, частина п`ята статті 357 ЦПК України визначає самостійні підстави неприйняття апеляційної скарги до розгляду і повернення її судом апеляційної інстанції.

Зокрема, пунктом 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України встановлено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Тобто, процесуальний закон визначив, що підписання апеляційної скарги особою, яка не має права її підписувати є підставою для повернення такої апеляційної скарги.

Саме до такого висновку дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2020 року у справі № 530/1727/16-ц.

Саме звернення особи до суду з апеляційною скаргою не спричиняє безумовного відкриття апеляційного провадження у справі та початку стадії апеляційного провадження. Адже суддя, відкриваючи апеляційне провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала апеляційну скаргу, порядку здійснення права на звернення до суду апеляційної інстанції (умови реалізації права на звернення до суду апеляційної інстанції).

З метою забезпечення права заявника на апеляційний перегляд справи, Вінницьким апеляційним судом постановлено ухвалу від 27 травня 2020 року та повторно від 18 червня 2020 року про залишення апеляційної скарги Голови Вінницької міської організації Ветеранів Слюсаренка В. Т. на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13 травня 2020 року без руху.

На виконання зазначених ухвал Вінницького апеляційного суду заявником подано 03 червня 2020 року та 23 червня 2020 року заяви про усунення недоліків, докази, які на думку заявника, підтверджують легітимність законно обраного Голови Вінницької міської організації Ветеранів Слюсаренка В. Т. та його право підписувати апеляційну скаргу від імені Вінницької міської організації Ветеранів.

Суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга Голови Вінницької міської організації Ветеранів Слюсаренка В.Т. на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13 травня 2020 року підлягає поверненню особі, яка її подала, з таких підстав.

ОСОБА_1 в заяві від 23 червня 2020 року вх. № 5631 зазначено про те, що судовий збір за подання апеляційної скарги заявником сплачено саме за ставкою, що визначена для юридичної особи та апеляційна скарга подана юридичною особою Вінницькою міською організацією Ветеранів й підписана ним як керівником юридичної особи.

Дані обставини дають підстави суду апеляційної інстанції вважати, що 25 травня 2020 року апеляційна скарга подана ОСОБА_1 від імені юридичної особи - Вінницькою міською організацією Ветеранів.

Відповідно до частини першої статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

За змістом статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи , а також держава.

Частина перша статті 58 ЦПК України передбачає, що сторона , третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з частиною третьою статті 58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника , члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи) , або через представника.

Документами, які підтверджують повноваження представників у цивільному процесі, є довіреність юридичної особи; повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність (частини перша, третя, четверта статті 62 ЦПК України).

У пункті 18 розділу XІІІ Перехідних положень ЦПК України встановлено, що положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV Перехідні положення Конституції України.

02 червня 2016 року Верховною Радою України було прийнято зміни до Конституції України (Закон України №1401-VIII Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) ), відповідно до яких розділ XV Перехідні положення Основного Закону України було доповнено пунктом 16-1, підпункт 11 якого передбачає, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) , здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.

Вказані зміни набули чинності 30 вересня 2016 року.

Отже, представництво юридичної особи має відбуватися у формі або самопредставництва, яке може здійснювати керівник або члена виконавчого органу згідно статутних документів, або професійний адвокат.

Згідно зі частиною першою статті 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Згідно відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником Вінницької міської організації Ветеранів (код ЄДРПОУ 20098159) значиться Фомічов К. М ОСОБА_2 з 31 жовтня 2019 року, який уповноважений представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що надані до заяви від 03 червня 2020 року та заяви від 23 червня 2020 року додатки не є належними доказами на підтвердження наявності у ОСОБА_1 повноважень на підписання апеляційної скарги від імені юридичної особи - Вінницької міської організації Ветеранів.

Доказів, що ОСОБА_1 є адвокатом суду апеляційної інстанції не надано.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі Станков проти Болгарії від 12 липня 2007 року).

Ураховуючи наведене, оскільки апеляційна скарга Голови Вінницької міської організації Ветеранів Слюсаренка В. Т. на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13 травня 2020 року не відповідає вимогам ЦПК України, суд вважає, що зазначену апеляційну скаргу слід повернути особі, яка її подала.

Вінницьким апеляційним судом враховано практику суду касаційної інстанції, зокрема постанову Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 лютого 2020 року у справі № 242/3698/19, згідно якої суд повернув касаційну скаргу директора відокремленого підрозділу Вуглезбут державного підприємства Селидіввугілля Погорєлова А. Е. на ухвалу Донецького апеляційну суду від 08 січня 2020 року, оскільки до касаційної скарги не додано документів, які підтверджують повноваження ОСОБА_3 представляти інтереси ВП Вуглезбут ДП Селидіввугілля , зокрема на підписання від імені ВП Вуглезбут ДП Селидіввугілля відповідної скарги.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини право доступу до суду є невід`ємною складовою права на суд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції (див., mutatis mutandis, рішення у справі Ґолдер проти Сполученого Королівства (Golder v. The United Kingdom) від 21 лютого 1975 року, заява № 4451/70, § 36).

Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх цивільних прав та обов`язків , пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети (див. mutatis mutandis рішення у справі Креуз проти Польщі ( Kreuz v. Poland ) від 16 червня 2001 року, заява № 28249/95, § 53).

Застосовані державою обмеження не можуть применшувати право доступу до суду настільки, що порушується сама сутність цього права. Крім того, обмеження права доступу до суду не є сумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо не переслідує легітимну мету і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між використаними засобами та переслідуваною метою (див., mutatis mutandis, рішення у справі Ашинґдейн проти Сполученого Королівства ( Ashingdane v. The United Kingdom ) від 28 травня 1985 року, заява № 8225/78, § 57; рішення у справі Файєд проти Сполученого Королівства ( Fayed v. The United Kingdom ) від 21 вересня 1980 року, заява № 17101/90, § 65).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що повернення апеляційної скарги не є обмеженням права заявника на доступ до правосуддя, адже рішення Вінницького міського суду Вінницької області ухвалено 13 травня 2020 року та заявник має можливість реалізувати право на подання нової апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду, після усунення обставин, що стали підставою для її повернення.

При цьому, відповідно до пункту 3 розділ XII Прикінцеві положення ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину".

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 установлено з 12 березня 2020 року до 3 квітня 2020 року на усій території України карантин, а 25 березня 2020 року Кабінетом Міністрів України на території України запроваджено режим надзвичайної ситуації та продовжено карантин до 24 квітня 2020 року, а в подальшому відповідними рішеннями КМУ його продовжено до 22 травня 2020 року, до 22 червня 2020 року, та в подальшому до 31 липня 2020 року.

Таким чином, повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Відповідно до приписів пункту 2 частини першої статті 7 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги. Такого клопотання матеріали справи не містять.

Керуючись статтями 357, 389, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Голови Вінницької міської організації Ветеранів ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13 травня 2020 року у справі за позовом Голови Вінницької міської організації Ветеранів м. Вінниці ОСОБА_1 до Керівника Замостянського осередку організації ветеранів Фомічова Костянтина Миколайовича про зобов`язання відповідача утриматись від вчинення певних дій - повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення апеляційної скарги надіслати учасникам справи, а особі, що подала апеляційну скаргу, також надіслати апеляційну скаргу та додані до неї матеріали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Суддя Л. О. Голота