Ухвала

від 09.07.2020 по справі 686/30061/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

09 липня 2020 року

м. Київ

справа № 686/30061/18

провадження № 61-8923ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Черняк Ю. В. розглянув касаційну скаргу заступника прокурора Хмельницької області на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 травня 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 20 травня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Державної казначейської служби України про відшкодування майнової шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Прокуратури Хмельницької області, Міністерства юстиції України, Державної казначейської служби України про відшкодування майнової шкоди.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 травня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 завдану майнову шкоду в розмірі 945 227 грн 22 коп.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 20 травня 2020 року апеляційні скарги Державної казначейської служби України, Прокурату Хмельницької області, Міністерства юстиції України задоволено частково, рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 травня 2019 року змінено, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови та зменшивши стягнуту на користь ОСОБА_1 суму відшкодування шкоди до 904 695 грн 60 коп.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

24 червня 2020 року заступник прокурора Хмельницької області звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 травня 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 20 травня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою , третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Касаційна скарга заступника прокурора Хмельницької області не відповідає зазначеним вище вимогам закону, оскільки заявник узагальнено посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, однак не зазначає, щодо якої саме норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду.

Ураховуючи викладене, заступником прокурора Хмельницької області не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.

Згідно із частиною другою статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу заступника прокурора Хмельницької області на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 травня 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 20 травня 2020 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк до 10 серпня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю. В. Черняк