Ухвала

від 06.07.2020 по справі 761/18514/20

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/18514/20

Провадження № 1-кс/761/11618/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2020 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представників власників адвокатів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні за № 32019100110000060 від 30.05.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.3 ст.209 КК України,

В С Т А Н О В И В :

В провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні за № 32019100110000060 від 30.05.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.3 ст.209 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено про те, що Офісом Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 32019100110000060 від 30.05.2019 р., за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.3 ст.209 КК України, досудове розслідування у якому проводиться слідчим управлінням фінансових розслідувань Офісу великих платників податків ДФС України.

В ході досудового розслідування встановлено, що службові особи Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України (код за ЄДРПОУ 16307261) (далі АСМАП України), діючи умисно та протиправно, внаслідок документально оформлених безтоварних операцій з підконтрольними підприємствами ТОВ «АСМАП-Сервіс» (код ЄДРПОУ 31826437), ТОВ «Сервіс АСМАП України» (код ЄДРПОУ 37593189), ТОВ «Гратекс Груп» (код ЄДРПОУ 42019045) та ТОВ «Імпреза Полімер» (код ЄДРПОУ 38671278) з приводу розроблення проектної документації та проведення будівельних робіт офісно-складського комплексу та ТІР паркінгу в м. Бориспіль, здійснення ремонтних робіт в офісному приміщенні АСМАП України, а також щодо отримання рекламних послуг та організації проведення засідань ради АСМАП України та конференцій, у період 2017-2019 рр. ухилилися від сплати податку на додану вартість та податку на прибуток на загальну суму 6 742 568 грн.

На підставі ухвал Шевченківського районного суду м. Києва проведено обшуки, за результатами яких вилучено речі та документи, що мають значення для кримінального провадження та являються тимчасово вилученим майном у відповідності до ст. 167 КПК України, а саме: за адресою проживання колишнього директора ТОВ «Гратекс Груп» ОСОБА_9 ( АДРЕСА_1 ) відшукано та вилучено ноутбук марки «Lenovo» G 580 s/n CB20650712, на якому містяться в електронному вигляді документи, що стосуються господарських відносин ТОВ «Гратекс Груп» із АCМАП України, ТОВ «Сервіс Асмап» та щодо виготовлення проектно-кошторисної документації щодо будівництва об`єкту за адресою: м. Бориспіль, вул. Калмикова, 49 (обставини чого досліджуються в рамках вказаного кримінального провадження), а також фінансово господарські документи, що стосуються ТОВ «Гратекс Груп»; за адресою проживання ОСОБА_10 ( АДРЕСА_2 ), що причетний до незаконної діяльності ТОВ «Дектион» та ТОВ «Топтім» відшукано та вилучено печатки ТОВ «БК Профбуд» (код за ЄДРПОУ 39070227), ТОВ «Екопластик» (код за ЄДРПОУ 39291104), ТОВ «Едом Гратіс Груп» (код за ЄДРПОУ 40625524), які зареєстровані за іншими адресами, відомості про правові підстави їх збергання за адресою, де проводився обшук не були встановлені, а також документи інших підприємств, у тому числі чисті аркуші формату А4 з відтисками печаток; за адресою розташування офісних приміщень АСМАП України ( АДРЕСА_3 ) відшукано та вилучено проектно кошторисну документацію стосовно будівельних робіт офісно-складського комплексу та ТІР паркінгу в АДРЕСА_4 , де містяться відомості щодо підприємств, які фактично її виготовили (обставини що досліджуються в рамках вказаного кримінального провадження), документи щодо надання АСМАП України фінансової допомоги юридичним та фізичним особам (що може свідчити щодо виведення грошових коштів із асоціації); за адресою проживання ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який значиться президентом АСМАП України ( АДРЕСА_5 ) відшукано та вилучено готівкові кошти, походження яких на час проведення обшуку не встановлено у розмірі 12040 Євро (дванадцять тисяч сорок Євро), 30 Швейцарських Франків (тридцять Швейцарських Франків), 4983 Доларів США (чотири тисячі дев`ятсот вісімдесят три доларів США), документи щодо купівлі продажу ОСОБА_11 цінних паперів ПрАТ «СК Перша», що свідчить про причетність останнього до діяльності страхової компанії.

Постановою слідчого від 19.06.2020 року вищезазначене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 32019100110000060.

З метою забезпечення повного, об`єктивного та всебічного розслідування даного кримінального провадження, встановлення всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, шляхом проведення слідчих (розшукових) дій, оскільки вказане майно має значення речового доказу у вказаному кримінальному провадженні, та забезпечення збереження речового доказу, прокурор звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з вказаним клопотанням.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав клопотання з підстав наведених у ньому, просив його задовольнити. Вказав, що майно має статус речового доказу у кримінальному провадженні, вилучені документи свідчать про фіктивність товариств, грошові кошти, які вилучені, можуть бути здобуті злочинним шляхом Крім того, на підставі вилучених документів будуть проведені експертизи.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_4 просив відмовити у задоволенні клопотання, так як обшуки було проведено з грубими порушеннями КПК України, неуповноваженими особами, з порушенням безперервності фіксації обшуку. Також зазначив, вилучене майно та грошові кошти не мають відношення до кримінального провадження. Крім того, вказав, що при постановленні ухвали про надання дозволу на проведення обшуку, слідчим суддею клопотання було задоволено частково, при цьому, незважаючи на відмову, слідчими було вилучене майно щодо якого було відмовлено в наданні дозволу на обшук. Крім того, повідомив та надав документальне підтвердження щодо наявності офіційного доходу ОСОБА_12 , який значно перебільшує суму вилучених грошових коштів.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_6 також просив відмовити у задоволенні клопотання, та зазначив, що обшуки було проведено з грубими порушеннями процесуального законодавства, вилучене майно не має відношення до кримінального провадження, в межах якого здійснюється досудове розслідування. Також вказав, що вся документація Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України надавалася неодноразово в порядку тимчасового доступу органам досудового слідства, досудове розслідування здійснюється вже тривалий час та відсутні докази вчинення кримінальних правопорушень та причетності АСМАП до кримінальних правопорушень. Разом з тим, фактично відбувається кримінальне переслідування компанії, підприємство позбавлене можливості працювати, при тому, що неодноразово проводились податкові перевірки та не було встановлено порушень. Вказані обставини свідчать про відсутність події злочину. З урахуванням наведеного передбачені законом підстави для задоволення клопотання про арешт майна відсутні.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_5 заперечував з приводу клопотання, зазначив, що ухвалами про обшук було відмовлено у вилученні техніки, відсутнє обґрунтування належності вказаного майна до речових доказів. Також зазначив, що висновок дослідження, яким обґрунтовується клопотання про арешт майна, не є допустимим доказом у даному кримінальному провадженні. На думку представника, клопотання прокурора є необґрунтованим, в зв`язку з чим слід відмовити у його задоволенні.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_7 просив відмовити у задоволенні клопотання, оскільки відсутнє належне обґрунтування належності вказаного майна речовим доказам та відсутній зв`язок між кримінальним провадженням та вилученим майном.

Вислухавши думку сторін, вивчивши матеріали клопотання та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, додатково долучені сторонами в судовому засіданні документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Як встановлено в судовому засіданні, Слідчим управлінням фінансових розслідувань Офісу великих платників податків ДФС України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32019100110000060 від 30.05.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.3 ст.209 КК України.

Згідно зі ст.ст.131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Ч.2 ст.170 КПК України регламентовано, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів (п. 1); спеціальної конфіскації (п. 2); конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи (п. 3); відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (п. 4).

Згідно з вимогами ч. 3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно доч.2ст.173КПК Українипри вирішенніпитання проарешт майнаслідчий суддя,суд повиненвраховувати: правовупідставу дляарешту майна; можливість використаннямайна якдоказу укримінальному провадженні(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом1частини другоїстатті 170цього Кодексу); наявністьобґрунтованої підозриу вчиненніособою кримінальногоправопорушення абосуспільно небезпечногодіяння,що підпадаєпід ознакидіяння,передбаченого закономУкраїни прокримінальну відповідальність(якщоарешт майнанакладається увипадках,передбачених пунктами3,4частини другоїстатті 170цього Кодексу); можливістьспеціальної конфіскаціїмайна (якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом2частини другоїстатті 170цього Кодексу); розмір шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом4частини другоїстатті 170цього Кодексу); розумність таспіврозмірність обмеженняправа власностізавданням кримінальногопровадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповіднодо ст.167КПК України-тимчасовим вилученняммайна єфактичне позбавленняпідозрюваного абоосіб,у володінніяких перебуваєзазначене участині другійцієї статтімайно,можливості володіти,користуватися тарозпоряджатися певниммайном довирішення питанняпро арештмайна абойого повернення. Тимчасововилученим можебути майноу виглядіречей,документів,грошей тощо,щодо якихє достатніпідстави вважати,що вони: 1)підшукані,виготовлені,пристосовані чивикористані якзасоби чизнаряддя вчиненнякримінального правопорушеннята (або)зберегли насобі йогосліди; 2)призначалися (використовувалися)для схилянняособи довчинення кримінальногоправопорушення,фінансування та/абоматеріального забезпеченнякримінального правопорушенняабо винагородиза йоговчинення; 3)є предметомкримінального правопорушення,у томучислі пов`язаногоз їхнезаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Згідно з ч.2 ст.168 КПК України - тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Відповідно до ч.7 ст.236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

В той же час, як встановлено в судовому засіданні, ухвалами слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13.06.2020 р. було відмовлено в наданні дозволу на вилучення електронних носіїв інформації (у тому числі комп`ютерної техніки, мобільної техніки, флеш-карток, СД дисків, жорстких дисків), печаток штампів, бланків, документів суб`єктів господарської діяльності, що використовувалися з метою мінімізації податкових зобов`язань. При цьому, у клопотанні прокурора зазначена необхідність накладення арешту на ноутбуки, флеш накопичувачі, печатки, щодо надання дозволу на обшук та вилучення яких слідчим суддею було відмовлено.

Крім того, в клопотанні прокурор пов`язує необхідність накладення арешту з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні № 32019100110000060.

При цьому, слідчий суддя вважає необґрунтованими доводи клопотання про накладення арешту саме з метою збереження речових доказів, так як прокурором ані у клопотанні про накладення арешту, ані у постанові про визнання речовими доказами, а також в судовому засіданні не доведено, за якими саме ознаками вказане майно віднесено до речових доказів у кримінальному провадженні № 32019100110000060, яке здійснюється за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.3 ст.209 КК України, в рамках якого подане клопотання.

Постанова слідчого про визнання вказаного майна речовими доказами не мотивована, є формальною, слідчий не вказав в своєму рішенні, за якими ознаками вказане майно відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України.

Отже, відсутні достатні підстави вважати, що вилучене майно є процесуальним джерелом фактичних даних (доказів), на підставі яких можуть бути встановлені факти та обставини, що мають значення для цього кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Враховуючи наведене, а також беручи до уваги, що прокурором не доведено, що зазначене вилучене майно, відповідає критеріям ст. 98 КПК України у кримінальному провадженні №12020100060001277, за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.212, ч.3 ст.209 КК України, та, як наслідок, може бути використано як доказ у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність правових підстав для накладення арешту на майно, в зв`язку з чим клопотання не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.131,132, 167, 169, 170173, 395 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Відмовити в задоволенні клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні за № 32019100110000060 від 30.05.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.3 ст.209 КК України.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя