Постанова

від 06.07.2020 по справі 914/362/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2020 р. Справа №914/362/19

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого - судді О.В. Зварич

суддів О.П. Дубник

М.І. Хабіб,

секретар судового засідання М.С. Кіра,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Традєкс» (надалі ТзОВ «Традєкс» ) б/н від 16.01.2020 року (вх.№01-05/360/20 від 23.01.2020 року) та Державного підприємства «СЕТАМ» (надалі ДП «СЕТАМ» ) б/н від 28.01.2020 року (вх. № 01-05/476/20 від 03.02.2020 року)

на рішення господарського суду Львівської області від 27.12.2019 року (суддя О.Ф. Стороженко; повний текст рішення складено 28.12.2019 року)

у справі № 914/362/19

за позовом: Гніздичівського державного спиртового заводу

до відповідача-1: Жидачівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області

до відповідача-2: ДП «СЕТАМ»

до відповідача-3: ТзОВ «Традєкс»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт»

про визнання недійсними електронних торгів,

за участю:

від позивача: не з`явився;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився;

від відповідача-3: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції

26.02.2019 року Гніздичівський державний спиртовий завод звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до Жидачівського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області, ДП «СЕТАМ» , ТзОВ «Традєкс» про визнання недійсними електронних торгів, проведених ДП «СЕТАМ» 22.02-24.02.2016 року (з реалізації лотів №124409, №124391, №124392) у ході здійснення РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області звернення стягнення на майно позивача у зведеному виконавчому провадженні №36706870.

Позовні вимоги мотивовані тим, що примусова реалізація комплексу будівель та споруд з метою виконання судових рішень в межах виконавчого провадження є незаконною, оскільки продано майно державного підприємства, на яке поширюються норми Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" та Закону України Про управління об`єктами державної власності , яким встановлено мораторій на застосування примусової реалізації щодо такого майна та заборонено його відчужувати.

Рішенням господарського суду Львівської області від 27.12.2019 року у справі №914/362/19 (суддя О.Ф. Стороженко) повністю задоволено позов Гніздичівського державного спиртового заводу. Визнано недійсними електронні торги, проведені ДП «СЕТАМ» 22.02-24.02.2016 року з реалізації лоту № 124409: частина №1 будівель та споруд (будівля підробного відділення; зерносклад; склад арочний; будівля стайні; будівля матеріального складу-гаражу; будівля механічної майстерні; будівля котельні незавершеної будівництвом; огорожа: від приміщення для велосипедів до компресорної станції; став) Гніздичівського державного спиртового заводу, розташованих за адресою: Львівська область, Жидачівський район, смт. Гніздичів, вул. Коновальця, будинок 4, які оформлено Протоколом №145904 проведення електронних торгів від 03.03.2016, переможцем яких визнано ТзОВ «ТРАДЄКС» . Визнано недійсними електронні торги, проведені ДП «СЕТАМ» 22.02-24.02.2016 року з реалізації лоту № 124391: частина №2 будівель та споруд (приміщення для велосипедів; будівля котельні; склад мокрого зберігання солі; газовий лічильник) Гніздичівського державного спиртового заводу, розташованих за адресою: Львівська область, Жидачівський район, смт. Гніздичів, вул. Коновальця, будинок 4, які оформлено Протоколом №146223 проведення електронних торгів від 03.03.2016, переможцем яких визнано ТзОВ «ТРАДЄКС» . Визнано недійсними електронні торги, проведені ДП «СЕТАМ» 22.02-24.02.2016 року з реалізації лоту № 124392: приміщення спиртосховища Гніздичівського державного спиртового заводу, розташованого за адресою: Львівська область, Жидачівський район, смт. Гніздичів, вул. Коновальця, будинок 4, які оформлено Протоколом №145905 проведення електронних торгів від 03.03.2016, переможцем яких визнано ТзОВ «ТРАДЄКС» . Стягнуто з Жидачівського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області на користь Гніздичівського державного спиртового заводу витрати на судовий збір у сумі 2881,50 грн. Стягнуто з ДП «СЕТАМ» на користь Гніздичівського державного спиртового заводу витрати на судовий збір у сумі 2881,50 грн.

Суд першої інстанції встановив, що Гніздичівський державний спиртовий завод є державним підприємством. Згідно із Законом України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» Гніздичівський державний спиртовий завод внесено до Переліку об`єктів права державної власності, які не підлягають приватизації, що зумовлює наявність безумовних підстав для застосування норми ч.9 ст.11 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» (чинної на момент виникнення спірних правовідносин), якою встановлено заборону на будь-яке відчуження нерухомого майна об`єктів державної власності, що не підлягають приватизації. Закон України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» не підлягає застосуванню до правовідносин, які виникають стосовно нерухомого майна об`єктів державної власності, що не підлягають приватизації, які регулюються виключно нормами спеціальної дії: ч.9 ст.11 Закону «Про управління об`єктами державної власності» та ст.2 розділу ІІ (Прикінцеві положення) Закону від 13.03.2012 року. Відповідач-1 не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності щодо продажу нерухомого майна позивача, проте, усупереч нормам Законів, вчинив дії, спрямовані на реалізацію такого майна.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, які подали апеляційні скарги

ТзОВ «Традєкс» подало апеляційну скаргу на рішення господарського Львівської області від 27.12.2019 року у справі №914/362/19. Просить зазначене судове рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову Гніздичівського державного спиртового заводу. Стверджує, що суд першої інстанції помилково не застосував при вирішенні даної справи принцип належного урядування , який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовний спосіб. Наголошує, що держава Україна, діючи через власні підприємства та органи, організувала електронні торги, виставила на них та продала майно Товариству, яке у встановленому порядку належним чином виконало всі встановлені вимоги для участі у електронних торгах, а після отримання від добросовісного набувача грошових коштів за продані лоти, ці електронні торги визнаються недійсними. Вважає, що задоволення судом позовних вимог Гніздичівського державного спиртового заводу призведе до втручання у набуте Товариством право власності на майно, яке використовується у господарській діяльності. Вказує, що рішення суду першої інстанції про визнання недійсними спірних електронних торгів обґрунтовано тим, що майно позивача не підлягало відчуженню у будь-який спосіб. При цьому, суд залишив поза увагою доводи Товариства про те, що для визнання недійсними електронних торгів необхідно встановити порушення саме норм Порядку реалізації арештованого майна. Вважає, що в даній справі суд мав встановити, крім іншого, чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивача, чи належний позивач і ефективний спосіб захисту та які правові наслідки рішення суду для учасників справи.

В свою чергу, ДП «СЕТАМ» подало апеляційну скаргу на рішення господарського Львівської області від 27.12.2019 року у справі №914/362/19, в якій не погоджується з даним рішенням, вважає його незаконним, необґрунтованим, прийнятим внаслідок неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права. Звертає увагу на те, що для визнання електронних торгів недійсними, які є правочином в розумінні ст.ст. 203, 215 ЦК України, необхідно встановити порушення норм Порядку реалізації арештованого майна. Натомість, дії виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними. Разом з тим, суд першої інстанції обґрунтував своє рішення посиланням на порушення, допущені державним виконавцем. Зауважує, що суд не встановив жодного порушення правил проведення спірних електронних торгів, впливу таких порушень на результат торгів, а також порушення законних прав позивача у результаті їх проведення. Просить скасувати рішення господарського Львівської області від 27.12.2019 року у справі №914/362/19, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову Гніздичівського державного спиртового заводу

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Позивач та третя особа не надавали письмових відзивів на апеляційні скарги.

16.03.2020 року суд отримав електронний лист від Жидачівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), вкладенням до якого є відзив на апеляційну скаргу ТзОВ «Традєкс» (вх. № 01-04/1573/20 від 16.03.2020 року), який згідно з довідкою від 16.03.2020 року не містить кваліфікованого цифрового підпису. Тому суд не надає правової оцінки вказаному електронному документу. Оригінальний примірник відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Учасники справи не делегували своїх представників в судове засідання. Згідно з повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень №№7901010989208, 7901010989232, 7901010989240, 7901010989259, 7901010989224 ознайомлені з датою, часом і місцем розгляду справи.

Розгляд справи №914/362/19 тричі було відкладено з підстав, зазначених в ухвалах Західного апеляційного господарського суду від 16.03.2020 року, 27.04.2020 року та 01.06.2020 року.

06.07.2020 року на електронну адресу суду надійшло від імені ТзОВ «Традєкс» клопотання (вх. № 01-04/4003/20 від 06.07.2020 року), підписане адвокатом Лавренчук Т.В., про відкладення розгляду справи у зв`язку із запровадженням на території України карантину. В клопотанні зазначено про те, що адвокат немає об`єктивної можливості дістатися з Рівненської області до м. Львів, транспортне сполучення не відновлене, а для скаржника важлива безпосередня участь у судовому засіданні.

Колегія суддів, порадившись, прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відкладення розгляду справи з таких підстав.

Статтею 197 Господарського процесуального кодексу України передбачено право учасників справи брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та у приміщенні суду (за клопотанням учасника, поданим не пізніш як за п`ять днів до відповідного судового засідання).

На виконання Закону України від 30.03.2020 № 540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" та відповідно до пункту 10 частини 1 статті 152, частини 5 статті 153 Закону України "Про судоустрій і статус судів" Державна судова адміністрація України наказом від 08.04.2020 №169 затвердила Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду.

Відповідно до наказу Державної судової адміністрації України від 23.04.2020 року №196 Порядок викладено в новій редакції.

Таким чином, скаржник та його представник не були позбавлені права взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду, а також поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

При цьому, суд приймає до уваги тривалість розгляду даної справи (11.02.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТзОВ «Традєкс» ), і те, що з клопотанням про відкладення розгляду справи звернувся представник скаржника, який є адвокатом.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" від 04.05.2020 № 343, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та відповідно до підпункту 8 пункту 2 Постанови дозволена діяльність адвокатів, нотаріусів, аудиторів та психологів.

Адвокат Лавренчук Т.В. висловила свою позицію у справі №914/362/19, надіславши на адресу суду письмові пояснення вх. № 01-04/2768/20 від 13.05.2020 року.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

Суд не визнавав обов`язковою явку в судове засідання учасників справи.

Отже, відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, справу може бути розглянуто при відсутності позивача, відповідачів та третьої особи.

Обставини справи

Згідно з наявною у справі копією Статуту Гніздичівський державний спиртовий завод є державним підприємством, яке засноване на державній власності.

Відповідно до пунктів 3.4, 3.6 статті 3 Статуту виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображена в самостійному балансі Підприємства, становлять майно Підприємства, яке є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та цьому Статуту. Підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків, передбачених законом. Відчужувати, віддавати в заставу майнові об`єкти, що належать до основних фондів, здавати в оренду цілісні майнові комплекси структурних одиниць та підрозділів Підприємство має право лише за попередньою згодою з Органом управління майном на конкурентних засадах (а.с.85-91, т.1).

До своєї позовної заяви позивач додав копію Переліку майна, що включається до складу цілісного майнового комплексу Гніздичівського державного спиртового заводу, від 31 липня 2008 року (а.с.97-102, т.1).

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Гніздичівський державний спиртовий завод з 08.06.2011 року перебуває в стані припинення, за рішенням засновників (а.с.48-53, т.1).

Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 34-254, т.2; а.с. 1-293, т.3), на виконанні у Жидачівському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області перебували виконавчі провадження про стягнення коштів з Гніздичівського державного спиртового заводу, котрі, як зазначають учасники справи у своїх заявах та поясненнях, були об`єднані у зведене виконавче провадження №36706870.

Фонд державного майна України в листі № 10-24-11350 від 26.08.2014 року Щодо примусової реалізації майна ДП Гніздичівський державний спиртовий завод наголошував відповідачу-1 на необхідності забезпечення дотримання вимог Законів України Про управління об`єктами державної власності , Про виконавче провадження та Про введення мораторію на примусову реалізацію майна під час виконання зведеного виконавчого провадження № 36706870 про стягнення заборгованості з ДП Гніздичівський державний спиртовий завод (а.с.152-153, т.2).

В період з 22.02.2016 року по 24.02.2016 року Організатором торгів - Державним підприємством СЕТАМ були проведені електронні торги з реалізації частини будівель та споруд Гніздичівського державного спиртового заводу, що знаходяться за адресою: смт.Гніздичів, вул. Коновальця, 4, результати яких оформлені:

- протоколом № 145904, реєстраційний номер лота 124409; найменування майна: частина будівель та споруд Гніздичівського державного спиртзаводу №1; місцезнаходження майна: Львівська область, Жидачівський район, смт. Гніздичів, вул.Коновальця, будинок 4; переможець торгів: учасник 5; ціна продажу: 714 000, 00 грн.;

- протоколом № 146223, реєстраційний номер лота 124391; найменування майна: частина будівель та споруд Гніздичівського державного спиртового заводу (№2); місцезнаходження майна: Львівська область, Жидачівський район, смт. Гніздичів, вул.Коновальця, будинок 4; переможець торгів: учасник 4; ціна продажу 51 566,00 грн.;

- протоколом №145905, реєстраційний номер лота - 124392; найменування майна: приміщення спиртосховища Гніздичівського Державного спиртового заводу; місцезнаходження майна: Львівська область, Жидачівський район, смт.Гніздичів, вул.Коновальця, будинок 4; переможець торгів: учасник 6; ціна продажу: 395 000,00 грн.

Із наявних у судовій справі № 914/362/19 копій спірних Протоколів проведення електронних торгів №№145904, 146223, 145905 вбачається, що дати формування цих протоколів різні. У копіях, які надав позивач, зазначено дату формування протоколів - 03.03.2016 року (а.с.104-106, т.1), а в копіях протоколів, які надав відповідач-1, дата їх формування - 25.02.2016 року (а.с.136-141, т.2).

Також зі змісту наявних у судовій справі копій актів відділу державної виконавчої служби Жидачівського районного управління юстиції Львівської області Про проведені електронні торги від 17 березня 2016 року вбачається, що згідно протоколів проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна за № 145904, 149223, 145905 від 03.03.2016 року Державне підприємство Сетам при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження за №36706870 по примусовому виконанню 28-ми виконавчих документів на загальну суму 563738,35 грн. про стягнення з Гніздичівського державного спиртового заводу, місце розташування: смт. Гніздичів, вул. Коновальця, 4 на користь фізичних, юридичних осіб та держави, відбулися торги по реалізації переліченого в актах майна. Переможцем електронних торгів являється Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАДЄКС» , ЄДРПОУ 37083061, 35600, Рівненська область, м. Дубно, вул. Д.Галицького,6 (а.с.149-151, т.2).

В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що 16.03.2016 року Господарським судом Львівської області постановлено ухвалу у справі № 914/583/16, якою припинено провадження у вказаній справі у зв`язку з відмовою позивача (Гніздичівського державного спиртового заводу) від позову з вимогами про визнання недійсними результатів електронних торгів з реалізації частини будівель і споруд Гніздичівського державного спиртового заводу, оформлених протоколами №№ 145904, 145905, 146223 від 26.02.2016, в якій відповідачами у справі були ВДВС Жидачівського районного управління юстиції, Державне підприємство Сетам та Приватне підприємство Левковичі (яке проводило оцінку реалізованого майна). Покупець спірного майна - ТзОВ Традєкс не був залучений до участі у вказаній справі.

Як видно з доданої позивачем копії позовної заяви у вищевказаній справі, підставою заявленого позову було порушення Порядку реалізації арештованого майна (а.с. 82, 83, т.1).

Крім того, відповідач-3 під час розгляду даної справи у своєму відзиві вх. №14673/19 від 08.04.2019 на позовну заяву посилався на обставини, встановлені в рішенні Господарського суду Львівської області від 06.03.2017 року у справі № 914/3240/16, яким було визнано дійсними договори купівлі-продажу від 17.03.2016 року, оформлені протоколами №№ 145904, 145905 та 146223, та визнано за ТзОВ Традєкс право власності на частину будівель і споруд, що знаходяться за адресою Львівська область, Жидачівський район, смт.Гніздичів, вул.Коновальця, будинок 4 (а.с.135-140, т.1).

Проте, господарським судом було з`ясовано, що у справі №914/3240/16 Верховний Суд скасував Постанову суду апеляційної інстанції від 30.09.2019 року та передав справу на новий розгляд (а.с.9-22, т.5).

Отже, на час ухвалення оскаржуваного судового рішення в даному спорі, рішення Господарського суду Львівської області від 06.03.2017 року у справі № 914/3240/16 не набрало законної сили, оскільки апеляційне провадження по його перегляду не було завершене.

Предметом спору у справі № 914/362/19 є визнання недійсними результатів електронних торгів, проведених Державним підприємством "Сетам" 22.02-24.02.2016 року з реалізації лотів №124409, №124391, №124392 у ході здійснення відповідачем-1 звернення стягнення на майно Гніздичівського державного спиртового заводу у зведеному виконавчому провадженні №36706870, переможцем яких визнано ТОВ Традєкс . Підстава позову та нормативне обґрунтування - порушення прав та інтересів позивача внаслідок проведення спірних електронних торгів; порушення вимог законодавства України про виконавче провадження, про управління об`єктами державної власності, про мораторій на примусову реалізацію майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 відсотків.

Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника електронних торгів, та складанні за результатами їх проведення акта про проведення електронних торгів, що передбачено пунктом 8 розділу X Порядку реалізації майна, та вказано, що акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, визначених законодавством. Тобто вказаний акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже, є договором.

Згідно з частиною 4 статті 656 Цивільного кодексу України до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару (частина перша статті 658 Цивільного кодексу України).

Оскільки відчуження майна з електронних торгів належить до договорів купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами 1-3 та частинами 5, 6 статті 203 Цивільного кодексу України, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочину Цивільному кодексу України та іншим актам цивільного законодавства.

З огляду на положення частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності укладеного за результатами проведеного аукціону правочину є недодержання вимог закону в момент його укладання.

Як зазначалось вище, предметом позовних вимог у даній справі є визнання недійсними електронних торгів з продажу частини будівель та споруд Гніздичівського державного спиртового заводу за адресою: смт. Гніздичів, вул. Коновальця, 4.

Гніздичівський державний спиртовий завод, в обґрунтування своїх вимог, посилається, зокрема, на те, що реалізація майна на спірних електронних торгах суперечить нормам Закону України Про виконавче провадження , Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" та Закону України Про управління об`єктами державної власності .

Судом встановлено, що майно, яке було предметом спірних торгів, а саме, частини будівель та споруд за адресою: смт. Гніздичів, вул. Коновальця, 4 є державною власністю, а Гніздичівському державному спиртовому заводу належить на праві господарського відання.

Згідно з частиною 1 статті 141 Господарського кодексу України до державного майна у сфері господарювання належать цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємств, акції (частки, паї) держави у майні суб`єктів господарювання різних форм власності, а також майно, закріплене за державними установами і організаціями з метою здійснення необхідної господарської діяльності, та майно, передане в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду для використання його у господарській діяльності.

Враховуючи викладене, майно, яке було предметом спірних торгів, є державним майном, у розумінні частини 1 статті 141 Господарського кодексу України.

Законом України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» (ст.1 та Додаток № 1) Гніздичівський державний спиртовий завод внесено у Перелік об`єктів права державної власності, які не підлягають приватизації.

Згідно з частиною 9 статті 11 Закону України Про управління об`єктами державної власності (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) нерухоме майно об`єктів державної власності, що не підлягають приватизації, не може бути відчужене, вилучене, передане до статутного капіталу господарських організацій і щодо такого майна не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути їх відчуження. Зазначені обмеження не поширюються на рішення органів управління господарських товариств, Фонду державного майна України або уповноважених органів управління про передачу об`єктів державної сфери, гуртожитків та об`єктів незавершеного капітального будівництва до комунальної власності (частина дев`ята статті 11 в редакції Закону №4498-VI від 13.03.2012).

Крім того, частиною 2 Прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення управління об`єктами державної власності встановлено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства України застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" для цілей цього Закону під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об`єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних капіталів цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом: звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв`язку із трудовими відносинами, та рішень щодо зобов`язань боржника з перерахування фондам загальнообов`язкового державного соціального страхування заборгованості із сплати внесків до цих фондів, яка виникла до 1 січня 2011 року, та з перерахування органам Пенсійного фонду України заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

З аналізу змісту вищеописаних законодавчих норм випливає, що Закон України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» підлягає застосуванню лише в частині, яка не суперечить Закону №4498-VI від 13.03.2012.

Таким чином, до правовідносин між сторонами у справі №914/362/19, що виникли внаслідок відчуження спірних об`єктів нерухомого майна державної власності, норми Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» застосовуються лише в тій частині, яка не суперечить нормам спеціальної дії, а саме - Закону України «Про управління об`єктами державної власності» та ст.2 розділу ІІ (Прикінцеві положення) Закону №4498-VI від 13.03.2012 року.

Як зазначалось вище та встановлено судом, на спірних електронних торгах було продано майно, а саме: частини будівель та споруд Гніздичівського державного спиртового заводу, що знаходяться за адресою: Львівська область, Жидачівський район, смт. Гніздичів, вул.Коновальця, 4.

Суд першої інстанції дійшов цілком правомірного висновку про те, що майно Гніздичівського державного спиртового заводу (який включено до Переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації) не підлягало відчуженню у будь-який спосіб, тому правочин щодо відчуження вищезазначеного майна суперечить вищеописаним актам цивільного законодавства.

Суд вірно встановив, що відповідач-1 не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності для продажу спірного майна позивача, проте, усупереч нормам спеціальних Законів реалізував таке майно на електронних торгах.

Враховуючи вищенаведене, оскільки реалізація майна на спірних прилюдних торгах, які оформлено протоколами проведення електронних торгів №№145904, 146223, 145905 від 03.03.2016 року (або 25.02.2016 року), відбулася з порушенням актів цивільного законодавства, місцевий господарський законно й обґрунтовано задоволив позовні вимоги позивача про визнання їх недійсними.

Колегія суддів критично оцінює доводи скаржників про те, що для визнання спірних електронних торгів недійсними суду першої інстанції необхідно було встановити порушення норм Порядку реалізації арештованого майна, оскільки у даній господарській справі судом встановлено, що майно Гніздичівського державного спиртового заводу не підлягало відчуженню у будь-який спосіб, що виключає необхідність встановлення порушення норм вищеназваного Порядку.

Доводи скаржника ТзОВ Традєкс про необхідність застосування при вирішенні даного спору принципу належного урядування заслуговують на увагу. Проте, необхідно зазначити, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини дотримання принципу "належного урядування" оцінюється одночасно з додержанням принципу "пропорційності", при тому, що немає точного, вичерпного переліку обставин і фактів, установлення яких беззаперечно свідчитиме про додержання чи порушення "справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини". Цей критерій більшою мірою оціночний і стосується суб`єктивної складової кожної конкретної справи, а тому має бути з`ясований у кожній конкретній справі на підставі безпосередньо встановлених обставин і фактів.

Колегія суддів вважає, що, приймаючи участь у спірних електронних торгах, Товариство з обмеженою відповідальністю Традєкс не було позбавлене права бути обізнаним про наявність норм цивільного законодавства, зокрема Закону України Про управління об`єктами державної власності та Закону України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» (ст.1 та Додаток № 1), які є публічно доступними та встановлюють заборону будь-якого відчуження майна об`єкта державної власності, що не підлягає приватизації та яким на праві господарського відання володіє позивач у даній справі. Безумовно, ефективним способом захисту порушених прав та інтересів позивача є визнання недійсними спірних електронних торгів.

Усі інші доводи апеляційних скарг відповідачів, не спростовують висновків, наведених в рішенні господарського суду Львівської області від 27.12.2019 року у справі №914/362/19.

За приписами статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, у господарському процесі обов`язок сторін довести ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог чи заперечень, коригується (співвідноситься) з правом суду прийняти чи не прийняти докази в контексті їхнього значення для справи, що і є предметом оцінки господарського суду.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому рішення господарського суду Львівської області від 27.12.2019 року у справі №914/362/19 необхідно залишити без змін, апеляційні скарги - без задоволення.

Судові витрати

З огляду на те, що суд залишає апеляційні скарги без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржників відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, ст. ст. 86, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Традєкс» б/н від 16.01.2020 року (вх.№01-05/360/20 від 23.01.2020 року) та Державного підприємства «СЕТАМ» б/н від 28.01.2020 року (вх. № 01-05/476/20 від 03.02.2020 року) залишити без задоволення, рішення господарського суду Львівської області від 27.12.2019 року у справі №914/362/19 - без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційних скарг покласти на скаржників.

Справу повернути в господарський суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддя О.В. Зварич

Суддя О.П. Дубник

Суддя М.І. Хабіб