Постанова від 06.07.2020 по справі 908/534/15-г

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2020 року м.Дніпро

Справа № 908/534/15-г

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Кузнецова В.О., Мороза В.Ф.

при секретарі судового засідання: Михайловій К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.03.2020 (постановлену за результатами розгляду скарги Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка В.А., суддею Смірновим О.Г., повний текст складено 23.03.2020) у справі № 908/534/15-г

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго"

про стягнення 188 395 078,08 грн.

за участю Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст заявлених вимог.

Обласне комунальне підприємство "Донецьктеплокомуненерго" звернулось до Господарського суду Запорізької області зі скаргою за вих. № 585/26 від 25.02.2020 на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка Владислава Андрійовича в порядку ст. 339 ГПК України, в якій просить суд:

- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка В.А. щодо не зупинення вчинення виконавчих дій за виконавчим провадженням № 48117933;

- зобов`язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка В.А. усунути порушення (поновити порушене право боржника) - винести постанову про зупинення вчинення виконавчих дій за виконавчим провадженням № 48117933.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.03.2020 у справі № 908/534/15-г у задоволенні скарги Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" за вих. № 585/26 від 25.02.2020 про визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка В.А. щодо не зупинення вчинення виконавчих дій за виконавчим провадженням №48117933 та зобов`язання державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка В.А. усунути порушення (поновити порушене право боржника) - винести постанову про зупинення вчинення виконавчих дій за виконавчим провадженням № 48117933 - відмовлено.

Приймаючи зазначену ухвалу місцевий господарський суд виходив з тих обставин, що боржник не довів бездіяльності державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка В.А. в рамках виконавчого провадження № 48117933.

Місцевим господарським судом встановлено, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.03.2015 у справі № 908/534/15-г позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" задоволені частково, вирішено стягнути з Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" основний борг, пеню, 7% штрафу, суму на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, три відсотки річних та судові витрати по сплаті судового збору - у сумах, зазначених судом першої інстанції в оскаржуваному судовому рішенні. Це рішення набрало законної сили.

На виконання вказаного судового рішення господарським судом був виданий відповідний наказ, який пред`явлено стягувачем до виконання та за яким відкрито виконавче провадження.

Також, місцевим господарським судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.10.2015 задоволено частково заяву Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" про відстрочку виконання судового рішення від 18.03.2015 у справі № 908/534/15-г, відстрочено виконання рішення від 18.03.2015 у справі № 908/534/15-г на два місяці до 05.12.2015, відтак, суд дійшов висновку, що в силу приписів ч. 4 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" відсутні підстави для зупинення виконавцем вчинення виконавчих дій в рамках виконавчого провадження № 48117933 щодо примусового виконання наказу № 908/534/15-г від 17.06.2015.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Обласне комунальне підприємство "Донецьктеплокомуненерго" подало апеляційну скаргу, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та задовольнити скаргу Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" на бездіяльність державного виконавця.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Апелянт вважає, що судом першої інстанції неправильно тлумачиться ЗУ № 1404 та не застосовано ЗУ № 1730. На думку апелянта, законодавець зазначаючи у ч. 4 ст. 34 ЗУ № 1404 виключення "крім заборгованості, раніше реструктуризованої (розстроченої та/або відстроченої), у тому числі згідно з рішенням суду" не мав на меті обмежити права боржника. Це виключення було запроваджено законодавцем лише з метою розділити саме підстави для зупинення вчинення виконавчих дій, відносно заборгованості за енергоносії, яка внесена до реєстру (бере участь у врегулюванні заборгованості) та стосовно якої судом приймалася відстрочка виконання рішення.

Скаржник вважає, що вказаних підстав є дві. Зокрема, 1)вчинення виконавчих дій зупиняється на підставі п. 6 ч. 1 ст. 34 ЗУ № 1404, якщо: боржник у реєстрі (на підставі ЗУ № 1730); відстрочка виконання рішення суду не закінчилася на дату прийняття рішення державним виконавцем про зупинення вчинення виконавчих дій. Вчинення виконавчих дій у даному випадку зупиняється на підставі п. 6.ч.1. ст. 34 ЗУ № 1404 з дати надання відстрочки до дати закінчення відстрочки. 2) вчинення виконавчих дій зупиняється на підставі п. 10.ч.1.ст. 34 ЗУ № 1404, якщо: боржник у Реєстрі (на підставі ЗУ № 1730); відстрочка виконання рішення суду закінчилася. Вчинення виконавчих дій у даному випадку зупиняється на підставі п. 10 ч. 1. Ст. 34 ЗУ № 1404 з дати внесення боржника до Реєстру до дати виключення боржника з Реєстру.

За доводами апелянта, незважаючи на наявність відстрочки виконання рішення Господарського суду Запорізької області № 908/534/15-г від 18.03.2015, яка закінчилася 05.12.2015, є всі підстави для зупинення вчинення виконавчих дій за ВП № 48117933 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 34 ЗУ № 1404, бо на дату подання Боржником заяви державному виконавцю відстрочки не було.

Апелянт вважає, що введення в дію ЗУ № 1730 мало на меті запровадження державою комплексу організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення. Згідно ст. 1 ЗУ № 1730 процедура врегулювання заборгованості - заходи, спрямовані на зменшення, списання та/або реструктуризацію заборгованості теплопостачальних та теплогенуруючих організацій за спожитий природний газ шляхом проведення взаєморозрахунків, реструктуризації та списання заборгованості. Відповідно до цієї ж статті учасники процедури врегулювання заборгованості - це підприємства та організації, включені до реєстру, постачальники природного газу та/або електричної енергії, оптовий постачальник електричної енергії, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На думку апелянта, державний виконавець повинен вчиняти виконавчі дії не лише з дотриманням ЗУ № 1404, а й відповідно до інших законів, які є обов`язковими при вчиненні ним тих чи інших виконавчих дій, що є гарантією належного виконання виконавцем своїх обов`язків і недопущення порушення прав сторін виконавчого провадження.

Також апелянтом подано клопотання, в якому апелянт просить при розгляді даної справи взяти до уваги практику Східного апеляційного господарського суду, яка узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 914/1044/13-г, від 02.05.2018 по справі № 915/2210/15, від 19.11.2019 у справі № 904/9596/13.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (товариство) у поданому до суду відзиві на апеляційну скаргу Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" не погоджується з доводами апелянта про те, що судом першої інстанції неправильно тлумачиться Закон України "Про виконавче провадження" (Закон № 1404) та з доводами про те, що судом не застосовано Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" (Закон № 1730). Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін. В обґрунтування поданого відзиву товариство зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 10 частини першої цієї статті, зупиняється у частині стягнення заборгованості за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), крім заборгованості, раніше реструктуризованої (розстроченої та/або відстроченої), у тому числі згідно з рішенням суду. Отже, вказана норма передбачає виключення коли вчинення виконавчих дій не зупиняється з підстави, передбаченої пунктом 10 частини першої статті 34 Закону № 1404.

При розгляді скарги судом першої інстанції встановлено, що 24.09.2015 боржник звернувся до Господарського суду Запорізької області із заявою про відстрочення виконання рішення суду від 18.03.2015 у справі № 908/534/15-г строком на 5 років. За результатами розгляду вказаної заяви ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.10.2015 відстрочено виконання рішення від 18.03.2015 у справі № 908/534/15-г на два місяці до 05.12.2015.

Товариство зазначає, що за результатами аналізу положень ст.34 Закону № 1404 у їх сукупності, місцевий суд обґрунтовано прийшов до висновку про те, що "стягнута за рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.03.2015 у справі № 908/534/15-г заборгованість була відстрочена ухвалою суду від 05.10.2015, відтак в силу приписів ч. 4 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" відсутні підстави для зупинення виконавцем вчинення виконавчих дій в рамках виконавчого провадження №48117933 щодо примусового виконання наказу № 908/534/15-г від 17.06.2015".

Товариство посилається на обставини того, що боржник не погоджується з таким висновком місцевого суду та в апеляційній скарзі, посилаючись на неправильне тлумачення місцевим судом ч. 4 ст. 34 Закону № 1404, викладає свою позицію щодо вказаної норми. Так, на його думку, законодавець розділив підстави для зупинення вчинення виконавчих дій відносно заборгованості за енергоносії, яка внесена до реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, та стосовно якої судом приймалась відстрочка виконання рішення. Тобто, на думку боржника, відповідно до Закону № 1404 існує дві підстави для зупинення вчинення виконавчих дій, а саме: п. 6 ч. 1 ст. 34 та п. 10 ч. 1 ст. 34, однак для обох підстав обов`язковою є одна і та сама умова - якщо боржник у Реєстрі (на підставі Закону № 1730). Друга умова, яка вже є різною, - закінчилась чи ні відстрочка виконання рішення суду.

Однак з такими доводами боржника товариство (стягувач) не погоджується, вважає їх хибними, а висновки місцевого суду законними, оскільки ст. 34 Закону № 1404 визначає підстави для зупинення вчинення виконавчих дій, і відповідно п.6 ч. 1 вказаної статті передбачає зупинення вчинення виконавчих дій виключно за однієї умови (у разі надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення) та не пов`язує включення чи не включення боржника до Реєстру відповідно до Закону № 1730. Крім того, частину 1 ст. 34 Закону № 1404 законодавцем було доповнено п. 10, а ст. 34 доповнено частиною 4, згідно із Законом України від 03.11.2016 №1730, тоді як п. 6 ч. 1 вказаної статті не доповнювався.

Крім того, товариство зазначає, що боржник з приводу укладення договору про реструктуризацію заборгованості до стягувача не звертався, не дивлячись на те, що перебуває в Реєстрі з липня 2017 року по поточний час, відповідно твердження боржника про те, що він позбавлений права на стале функціонування шляхом проведення взаєморозрахунків, реструктуризації та списання заборгованості відповідно до ЗУ № 1730, є невірним.

Відповідно до поданого Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України В.А. Яковенком відзиву на апеляційну скаргу Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомунерго" Державний виконавець у задоволенні апеляційної скарги просить відмовити у повному обсязі. Вирішити питання щодо розподілу судових витрат. У зв`язку із наявністю об`єктивних обставин щодо неможливості прийняття участі в судовому засіданні (введення на усій території України карантину, відсутність можливості оформлення службового відрядження, відстань Київ-Дніпро 500 кілометрів) просить справу розглядати без участі державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка Владислава Андрійовича.

В обгрунтування поданого відзиву на апеляційну скаргу Державний виконавець посилається на обставини того, що на виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 18.03.2015 у справі № 908/534/15-г, яке набрало законної сили 26.05.2015, видано наказ про примусове виконання рішення від 17.06.2015 у якому зазначено: "Стягнути з Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомунерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - суму основного боргу, що складає 139 356 560 грн. 96 коп., пеню у розмірі 5 161 092 грн. 00 коп., 7% штрафу у розмірі 9 759 грн. 00 коп., суму на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, що складає 30 557 056 грн. 29 коп., та три відсотки річних у розмірі 8 139 761 грн. 58 коп. та судові витрати по сплаті судового збору у сумі 73 080 грн. 00 коп. Даний наказ пред`явлено стягувачем до виконання.

Керуючись статтями 17, 19, 21, 25 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції Закону чинної на той час) державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження № 48117933.

Оскаржуючи бездіяльність державного виконавця апелянт посилається на те, що державним виконавцем в порушення вимог пункту 10 частини першої статті 34 та частини другої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" не винесена постанова про зупинення вчинення виконавчих дій за виконавчим провадженням № 48117933, незважаючи на те, що державному виконавцю стало відомо (з заяви боржника), що Боржник включений в Реєстр теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії. Таким чином, боржник обґрунтовує свою скаргу порушенням державним виконавцем вимог чинного законодавства при виконанні виконавчого провадження № 48117933, а саме, пункту 10 частини першої статті 34 та частини другої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження".

Проте, державний виконавець зазначає, що відповідно до пункту 10 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств цетралізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).

За доводами державного виконавця на підставі аналізу вказаної норми випливає висновок, що для прийняття рішення про зупинення вчинення виконавчих дій на підставі положень пункту 10 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець повинен встановити наступні обставини:

1) Чи є стягувачем у виконавчому провадженні Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, її дочірня компанія "Газ України", Публічне акціонерне товариство Укртрансгаз, постачальники електричної енергії, а боржником - підприємство, що виробляє теплову енергію, транспортує та постачає теплову енергію, надає послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємство централізованого водопостачання та водовідведення, що надає послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем)?

2) Чи включено боржника до відповідного реєстру?

3) Чи стягується за рішенням суду заборгованість такого боржника за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ) перед постачальником такого природного газу?

Враховуючи викладене, включення підприємства до Реєстру не є єдиною, безпідставною умовою зупинення вчинення виконавчих дій.

Разом з тим, державний виконавець вважає, що поза увагою апелянта залишилась частина четверта статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якої виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 10 частини першої цієї статті, зупиняється у частині стягнення заборгованості за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), крім заборгованості, раніше реструктуризованої (розстроченої та/або відстроченої), у тому числі згідно з рішенням суду.

Разом з тим, ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.10.2015 у справі № 908/534/15-г боржнику була надана відстрочка виконання вказаного рішення суду.

Таким чином, в силу приписів частини четвертої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження № 48117933 не підлягає зупиненню на підставі пункту 10 частини першої статті 34 вказаного Закону.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.04.2020 відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.03.2020, постановлену за результатами розгляду скарги Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка В.А. у справі № 908/534/15-г.

Вказаною ухвалою повідомлено, що у зв`язку з встановленням тимчасово особливого режиму роботи Центрального апеляційного господарського суду на виконання Постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", а також, у зв`язку з внесенням постановою Кабінету Міністрів України № 239 від 25 березня 2020 змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2020 № 215), відповідно до якої на усій території України установлено карантин з 12 березня 2020 до 24 квітня 2020; враховуючи Рекомендації Ради суддів України, викладені у листі № 9рс-186/20 від 16 березня 2020 року, та враховуючи рішення зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду № 3 від 31.03.2020, яким продовжено дію особливого режиму роботи Центрального апеляційного господарського суду, встановленого рішенням зборів суддів від 17.03.2020 № 1 та наказом голови суду № 32 від 17.03.2020, тимчасово на період карантинних заходів на території України, про дату та час судового засідання з розгляду справи учасників буде повідомлено ухвалою суду після закінчення карантинних заходів.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.06.2020 розгляд апеляційної скарги у справі призначено в судове засідання на 06.07.2020 о 14:40 год.

У судовому засіданні 06.07.2020 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

7. Встановлені судом обставини справи.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.03.2015 у справі № 908/534/15-г, яке постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.05.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 23.07.2015 залишено без змін, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" задоволено частково, вирішено стягнути з Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" суму основного боргу, що складає 139356560 (сто тридцять дев`ять мільйонів триста п`ятдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) грн 96 коп., пеню у розмірі 5161092 (п`ять мільйонів сто шістдесят одна тисяча дев`яносто дві) грн 00 коп., 7 % штрафу у розмірі 9759 (дев`ять тисяч сімсот п`ятдесят дев`ять) грн 00 коп., суму на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, що складає 30557056 (тридцять мільйонів п`ятсот п`ятдесят сім тисяч п`ятдесят шість) грн 29 коп., та три відсотки річних у розмірі 8 139761 (вісім мільйонів сто тридцять дев`ять тисяч сімсот шістдесят одна) грн 58 коп. та судові витрати по сплаті судового збору у сумі - 73080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн 00 коп; в іншій частині позову відмовлено.

На виконання вказаного рішення 17.06.2015 господарським судом був виданий відповідний наказ.

В подальшому стягувач звернувся до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою за вих. № 14/2-1283 від 01.07.2015 про відкриття виконавчого провадження, в якій просив прийняти наказ Господарського суду Запорізької області від 17.06.2015 у справі № 908/534/15-г до виконання.

15.07.2015 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кушнір Л.В. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 48117933 щодо примусового виконання наказу від 17.06.2015 у справі № 908/534/15-г.

31.10.2019 постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сидоренко Р.Г. приєднано виконавче провадження № 48117933 з примусового виконання наказу № 908/534/15-г від 17.06.2015 до зведеного виконавчого провадження № 44839390.

Згідно даних із Автоматизованої системи виконавчого провадження у мережі інтернет, наявних у відкритому доступі, у виконавчому провадженні № 48117933 об`єднано виконавчі провадження з виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами однієї юрисдикції.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.10.2015 задоволено частково заяву Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" про відстрочку виконання судового рішення від 18.03.2015 у справі № 908/534/15-г, відстрочено виконання рішення від 18.03.2015 у справі № 908/534/15-г на два місяці до 05.12.2015.

Боржник - Обласне комунальне підприємство "Донецьктеплокомуненерго" направив на адресу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заяву за вих. № 507/26 від 18.02.2020, в якій просив зупинити вчинення будь-яких виконавчих дій з примусового виконання наказу № 908/534/15-г від 17.06.2015 в рамках виконавчого провадження № 48117933 до моменту виключення підприємства з реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, зняти всі арешти, накладені на майно Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго", у тому числі на кошти на рахунках у банках та інших фінансових установах. Факт надіслання вказаної заяви підтверджується описом вкладення від 18.02.2020, фіскальним чеком від 18.02.2020 та накладною № 8511400750380. Вказана заява була мотивована тим, що згідно з наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 08.09.2017 № 237 Обласне комунальне підприємство "Донецьктеплокомуненерго" включено до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії.

В подальшому, Обласне комунальне підприємство "Донецьктеплокомуненерго" звернулось до Господарського суду Запорізької області зі скаргою за вих. № 585/26 від 25.02.2020 на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка Владислава Андрійовича в порядку ст. 339 ГПК України, в якій просить суд:

- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка В.А. щодо не зупинення вчинення виконавчих дій за виконавчим провадженням № 48117933;

- зобов`язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка В.А. усунути порушення (поновити порушене право боржника) - винести постанову про зупинення вчинення виконавчих дій за виконавчим провадженням № 48117933.

Боржник у поданій скарзі зазначає, що з інформації відслідковування поштового треку 8511400750380 на сайті https: //track.ukrposhta.ua/ йому стало відомо, що заява про зупинення вчинення виконавчих дій вих. № 507/26 від 18.02.2020 отримана державним виконавцем 21.02.2020. Вказує, що 25.02.2020 з Автоматизованої системи виконавчого провадження в мережі інтернет стало відомо, що отримавши 21.02.2020 заяву про зупинення вчинення виконавчих дій, державний виконавець не зупинив вчинення виконавчих дій та не зняв накладені арешти, що боржник вважає неправомірною бездіяльністю державного виконавця. Боржник зазначає, що державним виконавцем в порушення вимог п. 10 ч. 1 ст. 34 та ч. 2 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" не винесена 24.02.2020 постанова про зупинення вчинення виконавчих дій за виконавчим провадженням № 48117933, не зважаючи на те, що 21.02.2020 державному виконавцю стало відомо, що боржник включений до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Питання, пов`язані з примусовим виконанням судових рішень і рішень інших органів, врегульовано Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до пункту 7 Розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VІІІ, який набрав чинності 05.10.2016 (далі - Закон № 1404-VIII), виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Відповідно до ст. 1 Закону № 1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частина 1 ст. 5 Закону № 1404-VIII регламентує, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно частини 1 ст. 18 Закону № 1404-VIII - виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини 2 ст. 18 Закону № 1404-VIII - виконавець зобов`язаний:

1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;

2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;

3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;

4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;

5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Згідно п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону № 1404-VIII, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).

Як вказано вище, згідно з наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 237 від 08.09.2017 боржника у справі № 908/534/15-г включено до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії.

Стягувачем за наказом № 908/534/15-г є Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.03.2015 у справі № 908/534/15-г з боржника стягнуто заборгованість за природний газ за період з серпня 2012 по грудень 2012 за договором купівлі-продажу природного газу № 192-БО від 01.08.2012.

Разом з тим, частина 4 статті 34 Закону № 1404-VIII передбачає, що виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 10 частини першої цієї статті, зупиняється у частині стягнення заборгованості за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), крім заборгованості, раніше реструктуризованої (розстроченої та/або відстроченої), у тому числі згідно з рішенням суду.

Тобто, пунктом 10 ч. 1 ст. 34 Закону № 1404-VIII врегульовано питання зупинення виконавчого провадження в залежності від того хто є стягувачем (НАК "Нафтогаз України", її ДК "Газ України", ПАТ "Укртрансгаз", і постачальники електричної енергії) та боржниками (підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем)), а частина 4 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" визначає, в якій частині може бути зупинено виконавче провадження за спожитий природний газ використаний станом на 1 липня 2016 року, а саме, крім заборгованості, раніше реструктуризованої (розстроченої та/або відстроченої), у тому числі згідно з рішенням суду.

З матеріалів справи вбачається, що 24.09.2015 боржник звернувся до Господарського суду Запорізької області із заявою про відстрочення виконання рішення суду від 18.03.2015 у справі № 908/534/15-г строком на 5 років.

За результатами розгляду вказаної заяви ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.10.2015 відстрочено виконання судового рішення від 18.03.2015 у справі № 908/534/15-г на два місяці до 05.12.2015.

Відповідно, викладені обставини у даному випадку виключають можливість зупинення вчинення виконавчих дій згідно з пунктом 10 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" (з огляду на встановлені частиною четвертою статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" обмеження у частині стягнення заборгованості за спожитий природний газ).

Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 10.05.2018 по справі № 903/336/14 та в постанові від 19.11.2019 по справі № 904/9569/13.

При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що у справі № 903/336/14 також розглядалось питання щодо зупинення виконавчого провадження за наявності ухвали Господарського суду Волинської області від 25.08.2015, якою заяву ДКП "Луцьктепло" (вих. від 12.08.2015 № 4504/08) про відстрочку виконання рішення суду від 05.06.2014 з урахуванням постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 17.07.2014 у справі № 903/336/14 відстрочено до 31.12.2015. Тобто, на момент розгляду вказаного питання наданий судом строк відрочення закінчився.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, боржник не довів бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка В.А. в рамках виконавчого провадження № 48117933 та наявність підстав для задоволення поданої скарги.

За наведеного, апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні скарги Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" за вих. № 585/26 від 25.02.2020 про визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка В.А. щодо не зупинення вчинення виконавчих дій за виконавчим провадженням №48117933 та зобов`язання державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка В.А. усунути порушення (поновити порушене право боржника) - винести постанову про зупинення вчинення виконавчих дій за виконавчим провадженням № 48117933.

Апеляційний суд відхиляє посилання скаржника на постанови Східного апеляційного господарського суду, оскільки у відповідності до положень ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Отже, висновки апеляційних судів не є визначальними при вирішенні спірних правовідносин.

Судова колегія відхиляє посилання апелянта щодо неврахування судом першої інстанції правових висновків Верховного Суду у справах № № 914/1044/13-г, 915/2210/15, оскільки вони ґрунтуються на відмінних від даної справи обставинах.

Так, у постанові від 17.04.2018 по справі № 914/1044/13-г Верховний Суд зазначив, що заборгованість боржника не була реструктуризована, розстрочена чи відстрочена.

У постанові від 02.05.2018 по справі № 915/2210/15 висновки Верховного Суду стосуються відсутності у ч. 4 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" заборони зупинення виконавчого провадження щодо суми неустойки.

Отже, обставини цих справ не є тотожними обставинам справ наявних у розглянутих постановах Верховного Суду, оскільки у даній справі йдеться про стягнення основного боргу і такий борг було відстрочено.

З огляду на наведене вище, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а оскаржуване судове рішення господарського суду відповідає чинному законодавству.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а оскаржуване судове рішення господарського суду відповідає чинному законодавству, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали Господарського суду Запорізької області від 17.03.2020 у справі № 908/534/15-г відсутні.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги відносяться на апелянта.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.03.2020 у справі № 908/534/15-г залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.03.2020 у справі № 908/534/15-г залишити без змін.

Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на Обласне комунальне підприємство "Донецьктеплокомуненерго".

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 10.07.2020.

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя В.О. Кузнецов

Суддя В.Ф. Мороз