Постанова від 04.12.2020 по справі 908/534/15-г

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2020 року

м. Київ

Справа № 908/534/15-г

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О.А. - головуючий, Багай Н.О., Колос І.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.07.2020

(головуючий - Коваль Л.А., судді Кузнецов В.О., Мороз В.Ф.)

та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.03.2020

(суддя Смірнов О.Г.)

у справі №908/534/15-г

за скаргою Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго"

на дії та бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка В.А.

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго"

про стягнення 188 395 078,08 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог скарги на дії виконавчої служби

1. Обласне комунальне підприємство "Донецьктеплокомуненерго" (далі - ОКП "Донецьктеплокомуненерго") звернулось до Господарського суду Запорізької області із скаргою на бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка Владислава Андрійовича (далі - державний виконавець Яковенко В.А., ДВС), в якій просило:

- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка В.А. щодо не зупинення вчинення виконавчих дій за виконавчим провадженням № 48117933;

- зобов`язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка В.А. усунути порушення (поновити порушене право боржника) - винести постанову про зупинення вчинення виконавчих дій за виконавчим провадженням № 48117933.

2. Скарга мотивована тим, що державний виконавець, в порушення положень п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження ", не зупинив виконавче провадження.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.03.2020, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.07.2020, відмовлено у задоволенні скарги ОКП "Донецьктеплокомуненерго" про визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця Яковенка В.А. щодо не зупинення вчинення виконавчих дій за виконавчим провадженням №48117933 та зобов`язання державного виконавця Яковенка В.А. усунути порушення (поновити порушене право боржника) винести постанову про зупинення вчинення виконавчих дій за виконавчим провадженням № 48117933.

4. Аргументуючи судові рішення суди посилались на те, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.03.2015 стягнуто з ОКП "Донецьктеплокомуненерго" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 139 356 560,96 грн основного боргу, пені 5 161 092,00 грн, 9 759,00 грн 7 % штрафу, 30 557 056,29 грн інфляційних втрат та 8 139761,58 грн 3 % річних, судові витрати, в іншій частині позову відмовлено. Ухвалою Господарського суду Запорізької від 05.10.2015 відстрочено виконання судового рішення на два місяці до 05.12.2015. З урахуванням положень частини 4 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження ", яка містить виключення для зупинення виконавчого провадження, з підстав визначених у пункті 10 частини першої цієї статті, у державного виконавця були відсутні підстави для зупинення виконавчого провадження № 48117933, оскільки боржнику надавалась відстрочка виконання судового рішення. Отже, боржником не доведено обставин бездіяльності державного виконавця Яковенка В.А. в рамках виконавчого провадження № 48117933.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

5. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, ОКП "Донецьктеплокомуненерго" звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду та прийняти нове рішення про задоволення скарги на бездіяльність державного виконавця щодо виконавчого провадження № 48117933.

6. Підставами для скасування судових рішень скаржник вважає порушення судами попередніх інстанцій п. 10 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", а також неправильне застосування судами частини 4 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження".

7. Скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій зазначаючи про те, що боржнику надавалась відстрочка виконання судового рішення, що з урахуванням положень частини 4 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" виключає можливість зупинення виконавчого провадження, на підставі п. 10 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", невірно тлумачать частину 4 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження". Так, на думку скаржника, законодавець, зазначаючи у частині 4 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" виключення " крім заборгованості, раніше реструктуризованої (розстроченої та/або відстроченої), у тому числі згідно з рішенням суду" не мав на меті обмежити права боржника, це виключення було запроваджено законодавцем лише з метою розділити саме підстави для зупинення вчинення виконавчих дій, відносно заборгованості за енергоносії, яка внесена до Реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії (далі - Реєстр), відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії", та заборгованості, стосовно якої судом приймалася відстрочка виконання рішення.

8. Скаржник зауважує, що у даній справі договору про реструктуризацію заборгованості, на підставі ст. 5 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії", не укладалось, а відстрочення виконання рішення суду було здійснено за відповідною ухвалою суду, з посиланням на інші обставини.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

9. Стягувач у відзиві на касаційну скаргу боржника, посилаючись на безпідставність доводів та вимог, викладених у касаційній скарзі, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. Стягувач зазначає про обґрунтованість судових рішень у справі та правильність висновків судів про відсутність підстав для зупинення виконавчого провадження № 48117933, та безпідставність скарги боржника на бездіяльність державного виконавця щодо не зупинення виконавчого провадження № 48117933.

10. ДВС у відзиві на касаційну скаргу боржника, посилаючись на безпідставність доводів та вимог, викладених у касаційній скарзі, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

11. Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.03.2015, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.05.2015, позовні вимоги ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до ОКП "Донецьктеплокомуненерго" задоволено частково, стягнуто з ОКП "Донецьктеплокомуненерго" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 139 356 560,96 грн основного боргу, 5 161 092,00 грн пені, 9 759,00 грн 7 % штрафу, 30 557 056,29 грн інфляційних втрат, 3% річних у розмірі 8 139761,58 грн та судового збору 73 080,00 грн, в іншій частині позову відмовлено.

12. Постановою Вищого господарського суду України від 23.07.2015 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.05.2015 залишено без змін.

13. На виконання вказаного рішення 17.06.2015 господарським судом було видано відповідний наказ.

14. В подальшому стягувач звернувся до ДВС із заявою за вих. № 14/2-1283 від 01.07.2015 про відкриття виконавчого провадження, в якій просив прийняти наказ Господарського суду Запорізької області від 17.06.2015 у справі № 908/534/15-г до виконання.

15. 15.07.2015 старшим державним виконавцем Кушнір Л.В. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 48117933 щодо примусового виконання наказу від 17.06.2015 у справі № 908/534/15-г.

16. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.10.2015 частково задоволено заяву ОКП "Донецьктеплокомуненерго" про відстрочку виконання судового рішення від 18.03.2015 у справі, відстрочено виконання рішення від 18.03.2015 на два місяці до 05.12.2015.

17. 31.10.2019 постановою головного державного виконавця Сидоренко Р.Г. приєднано виконавче провадження № 48117933 до зведеного виконавчого провадження № 44839390.

18. ОКП "Донецьктеплокомуненерго" направило на адресу ДВС заяву за вих. № 507/26 від 18.02.2020, в якій просило зупинити вчинення будь-яких виконавчих дій з примусового виконання наказу № 908/534/15-г від 17.06.2015 в рамках виконавчого провадження № 48117933 до моменту виключення підприємства з реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, зняти всі арешти, накладені на майно ОКП "Донецьктеплокомуненерго", у тому числі на кошти на рахунках у банках та інших фінансових установах.

19. Державним виконавцем виконавче провадження № 48117933 зупинено не було, що стало підставою для звернення боржника із скаргою на бездіяльність ДВС.

Позиція Верховного Суду

20 . Перевіривши повноту встановлення судами попередніх інстанцій обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, та заперечення на касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

21 . Питання, пов`язані з примусовим виконанням судових рішень і рішень інших органів, врегульовано Законом України "Про виконавче провадження".

22. Відповідно до пункту 7 Розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VІІІ, який набрав чинності 05.10.2016 (далі - Закон № 1404-VIII), виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

23. Відповідно до ст. 1 Закону № 1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

24. Частина 1 ст. 5 Закону № 1404-VIII регламентує, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

25. Згідно частини 1 ст. 18 Закону № 1404-VIII - виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

26. Відповідно до частини 2 ст. 18 Закону № 1404-VIII - виконавець зобов`язаний:

1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;

2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;

3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;

4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;

5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

27. Підстави зупинення вчинення виконавчих дій передбачено у ст. 34 Закону № 1404-VIII.

28. 30.11.2016 набув чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" (далі - Закон №1730-VIII), у ч. 1 ст. 1 якого вказано, що:

- кредиторська заборгованість перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, є заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону;

- процедура врегулювання заборгованості - це заходи, спрямовані на зменшення, списання та/або реструктуризацію заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію шляхом проведення взаєморозрахунків, реструктуризації та списання заборгованості.

29. Законом №1730-VIII передбачено, зокрема:

- можливість проведення взаєморозрахунків щодо врегулювання заборгованості з різниці в тарифах для погашення кредиторської заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової енергії для населення, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води населенню (без урахування розміру зобов`язань із сплати неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), не погашеної на початок місяця, в якому укладається договір про організацію взаєморозрахунків, а в разі її відсутності - кредиторської заборгованості перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води іншим категоріям споживачів (ч. 1 ст. 4);

- що реструктуризації підлягає кредиторська заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний станом на 01.07.2016 для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (без урахування суми неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), не погашена станом на 31.12.2016. Реструктуризація заборгованості за спожитий природний газ, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, здійснюється шляхом розстрочення на 60 календарних місяців рівними частинами з першого числа місяця укладення договору без відстрочення погашення заборгованості та з можливістю дострокового погашення. На реструктуризовану заборгованість не нараховуються неустойка (штрафи, пені), проценти річних, інфляційні нарахування, крім випадків повного або часткового нездійснення платежів за договором про реструктуризацію заборгованості, укладеним відповідно до цього Закону (ч. 1-3 ст. 5);

- що Типовий договір про реструктуризацію заборгованості та порядок списання неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожиту електричну енергію, затверджується Кабінетом Міністрів України. Кожна із сторін зобов`язана укласти договір про реструктуризацію заборгованості у строк, що не перевищує 10 календарних днів з дня його отримання, якщо сума за таким договором підтверджена актами звіряння між учасниками процедури врегулювання заборгованості. Дія цієї статті поширюється на всі підприємства централізованого водопостачання, водовідведення незалежно від форми власності. Протягом дії договору реструктуризації суб`єктам господарювання, що здійснюють постачання електричної енергії, не нараховуються та/або не підлягають стягненню заборгованість за куплену електричну енергію, штрафні, фінансові санкції, інфляційні нарахування, проценти річних у розмірі непогашеної кредиторської заборгованості, реструктуризованої ними відповідно до цього Закону підприємствам централізованого водопостачання, водовідведення (ч. 7-10 ст. 6);

- що на реструктуризовану заборгованість за спожитий природний газ станом на 01.07.2016 неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню та не можуть бути предметом подальшого продажу, за умови повного виконання теплогенеруючими та теплопостачальними організаціями договору про реструктуризацію заборгованості. На заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом (ч. 1, 3 ст. 7).

30. Системний аналіз зазначених статей Закону №1730-VIII дозволяє зробити висновок про те, що цим Законом передбачено право підприємств централізованого водопостачання і водовідведення на врегулювання заборгованості за спожитий природний газ, яка виникла до 01.07.2016 та не погашена на момент набрання чинності законом шляхом проведення взаєморозрахунків за бюджетними фінансуваннями, укладення договору про реструктуризацію основного боргу в судовому чи позасудовому порядку, списання (розстрочення) заборгованості із сплати інфляційних відсотків, процентів річних та неустойки.

31. Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1730-VIII було внесено зміни до Закону України "Про виконавче провадження", а саме:

- доповнено ч. 1 ст. 34 пунктом 10, відповідно до якого виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є НАК "Нафтогаз України", її Дочірня компанія "Газ України", ПАТ "Укртрансгаз", постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем);

- а також доповнено ст. 34 частиною 4, згідно якої виконавче провадження з підстави, передбаченої п. 10 ч. 1 цієї статті, зупиняється у частині стягнення заборгованості за спожитий природний газ, використаний станом на 01.07.2016 для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), крім заборгованості, раніше реструктуризованої (розстроченої та/або відстроченої), у тому числі згідно з рішенням суду.

32. Оскільки метою внесення вказаних змін до Закону України "Про виконавче провадження" є створення механізму реалізації положень Закону №1730-VIII, а Прикінцеві та перехідні положення Закону №1730-VIII є допоміжним механізмом для реалізації цього Закону і не можуть застосовуватися та тлумачитися ширше, ніж тіло самого закону, доповнення ст. 34 Закону № 1404-VIII частиною 4 щодо винятків у зупиненні виконавчого провадження зі стягнення реструктуризованої за судовим рішенням заборгованості, може стосуватися тільки реструктуризації, затвердженої ухвалою суду та проведеної в порядку, визначеному Законом №1730-VIII.

33. Виходячи з наведеного, укладення договору про реструктуризацію заборгованості на виконання приписів ст. 5 Закону №1730-VIII у позасудовому порядку чи із затвердженням його ухвалою суду, як мирової угоди сторін у справі, може бути підставою для застосування винятку щодо зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону № 1404-VIII.

34. Інші судові ухвали, прийняті поза межами процедури реструктуризації заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, передбаченої Законом №1730-VIII, в тому числі ухвали про відстрочення/розстрочення виконання рішення суду, постановлених у порядку ст. 331 ГПК України (ст. 121 ГПК України у редакції, чинній до 15.12.2017), не належать до винятків, передбачених ч. 4 ст. 34 Закону № 1404-VIII, оскільки вони виходять за межі врегулювання заборгованості, передбачені Законом №1730-VIII, та не можуть охоплюватися Прикінцевими та перехідними положеннями цього Закону.

35. Така правова позиція наведена об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 16.10.2020 у справі № 905/2912/15.

36. У даній справі судами встановлено, що стягувачем за виконавчим провадженням №48117933 є ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".

37. Відповідно до п.4.1 статуту ОКП "Донецьктеплокомуненерго" метою діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії у вигляді пари та гарячої води споживачам у порядку, встановленому законодавством та інше.

38. Згідно з наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №237 від 08.09.2017 "Про включення до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії суб`єктів господарювання" ОКП "Донецьктеплокомуненерго" включено до переліку суб`єктів господарювання - теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії.

39. Крім того, судами встановлено, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.03.2015 у даній справі з боржника стягнуто заборгованість за природний газ за період з серпня 2012 по грудень 2012 за договором купівлі-продажу природного газу № 192-БО від 01.08.2012.

40. З урахуванням зазначеного, суд касаційної інстанції зауважує, що з огляду на суб`єктний склад учасників даного спору, правову природу заборгованості та час її виникнення, боржник відноситься до суб`єктів, стосовно яких виконавче провадження може бути зупинено, на підставі п.10 ч.1 ст. 34 Закону № 1404-VIII.

41. Судами встановлено, що боржник звертався до ДВС з заявою за вих. № 507/26 від 18.02.2020, в якій просив зупинити вчинення будь-яких виконавчих дій з примусового виконання наказу № 908/534/15-г від 17.06.2015 в рамках виконавчого провадження № 48117933 до моменту виключення підприємства з реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії.

42. Незважаючи на зазначене, державним виконавцем в порушення положень ст. ст. 18, 34 Закону № 1404-VIII виконавче провадження зупинено не було. Що стало підставою для звернення боржника із скаргою на бездіяльність державного виконавця.

43. Відмовляючи у задоволенні скарги на бездіяльність ДВС суд першої інстанції посилався на те, що ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.10.2015 було відстрочено виконання судового рішення у справі на два місяці до 05.12.2015.

44. При цьому, ухвалу від 05.10.2015 про відстрочку виконання судового рішення у справі прийнято на підставі ст. 121 ГПК України (в редакції чинній на момент винесення вказаної ухвали). Цією статтею встановлено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

45. Встановивши зазначене, суд першої інстанції дійшов висновку, що у державного виконавця були відсутні підстави для зупинення виконавчого провадження, оскільки у справі боржнику надавалась відстрочка виконання судового рішення, що в силу приписів ч. 4 ст. 34 Закону № 1404-VIII, виключає можливість зупинення виконавчого провадження.

46. З вказаними висновками погодився і апеляційний суд переглядаючи ухвалу суду першої інстанції про відмову у задоволення скарги на бездіяльність ДВС.

47. Колегія суддів касаційного суду вважає, що судами неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права у даній справі та зроблено висновки, які не відповідають правовій позиції Об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеної у постанові від 16.10.2020 у справі 905/2912/15.

48. Так, суди розглядаючи скаргу на бездіяльність ДВС щодо не зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 48117933, не врахували, що правовідносини сторін спору підпадають під врегулювання заборгованості за спожитий природний газ, використаний для надання послуг теплопостачання, відповідно до Закону №1730-VIII, так як боржник на час розгляду спору перебуває у публічному реєстрі теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, що надає йому право скористатися механізмами цього Закону для зупинення стягнення за виконавчим документом.

49. Судами не враховано, що зважаючи на положення вищезазначеного законодавства, саме факт укладення договору про реструктуризацію (відстрочення та/або розстрочення) зазначеної заборгованості в передбаченому законом порядку, в тому числі й на виконання рішення суду може бути визнано обставиною, що унеможливлює зупинення виконавчого провадження за нормою ч. 4 ст. 34 Закону № 1404-VIII.

50. Водночас, як було встановлено судами у справі договору про реструктуризацію заборгованості не укладалось, а відстрочення виконання рішення суду було здійснено за відповідною ухвалою суду, з посиланням на інші обставини.

51. Висновки судів попередніх інстанцій про те, що відстрочення виконання судового рішення, на підставі ухвали від 05.10.2015 у даній справі, виключає можливість зупинення вчинення виконавчих дій, в порядку п.10 ч.1 ст. 34 Закону № 1404-VIII , на думку колегії суддів касаційного суду, суперечать наведеним вище вимогам законодавства, оскільки судами безпідставно ототожнено різні за своєю правовою природою дії - реструктуризацію (відстрочення та /або розстрочення) заборгованості в передбаченому матеріально-правовим законодавчим актом порядку, що відбувається за угодою сторін спору, та відстрочення виконання судового рішення згідно з приписами відповідної процесуальної норми (статті 331 ГПК України у чинній редакції, статті 121 ГПК України у редакції чинній на час постановлення ухвали від 05.10.2015).

52. Окрім того, касаційний суд зауважує, що на момент постановлення ухвали суду першої інстанції, про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність ДВС, відстрочення виконання рішення суду вичерпало свою дію, а відтак, вказане відстрочення не може бути підставою для відмови у зупиненні виконавчих дій в порядку п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону № 1404-VIII.

53 . Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до таких правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Судові рішення зазначеним вимогам не відповідають.

54. З огляду на наведене Суд доходить висновку про те, що у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.10.2020 у справі № 905/2912/15 сформульований правовий висновок щодо застосування ч. 4 ст. 34 Закону № 1404-VIII і ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду вказаному висновку не відповідають, з огляду на що наявні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

55. Враховуючи викладене, а також зважаючи, що судовий наказ №908/534/15-г виданий для стягнення з ОКП "Донецьктеплокомуненерго" - підприємства, що виробляє, транспортує та постачає теплову енергію, надає послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води - перед постачальником природного газу - АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за спожиті енергоносії, боржника включено до Реєстру, відповідно до Закону №1730-VIII, на підставі наказу Мінрегіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №237 від 08.09.2017, колегія суддів касаційного суду вважає наявними підстави для застосування положень п.10 ч.1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" та зупинення виконавчих дій щодо виконавчого провадження № 48117933 з примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 17.06.2015 у справі №908/534/15-г.

56. Доводи викладені ОКП "Донецьктеплокомуненерго" у касаційній скарзі, визначені у абз. 6, 7, 8 цієї постанови, знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду судових рішень, а тому приймаються касаційним судом.

57. Згідно із ст. 343 ГПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

58. При цьому касаційний суд зауважує, що господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов`язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов`язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

59. Зважаючи на вищезазначене, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що судові рішення у справі про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка В.А., щодо не зупинення виконавчого провадження № 48117933, прийнято при неправильному застосуванні положень ч. 4 ст. 34 Закону № 1404-VIII, отже ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду підлягають скасуванню, з прийняттям нового рішення у справі про задоволення скарги на бездіяльність державного виконавця.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

60. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

61. Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права (ч. 1 ст. 311 ГПК України).

62. Таким чином, касаційна скарга підлягає задоволенню, а судові рішення скасуванню з прийняттям нового рішення у справі, яким скаргу ОКП "Донецьктеплокомуненерго" на бездіяльність державного виконавця підлягає слід задовольнити, визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка В.А. щодо не зупинення вчинення виконавчих дій за виконавчим провадженням № 48117933. Зобов`язати державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка В.А. усунути порушення (поновити порушене право боржника) - винести постанову про зупинення вчинення виконавчих дій за виконавчим провадженням № 48117933.

Розподіл судових витрат

63. Відповідно до ст. 315 ГПК України у постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

64. Частиною 14 ст. 129 ГПК України, передбачено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

65. Враховуючи, що Верховний Суд приймає нове рішення, судовий збір за розгляд апеляційних та касаційних скарг покладається на відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 304, 308, 311, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" задовольнити.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.07.2020 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.03.2020 у справі № 908/534/15-г скасувати.

Прийняти нове рішення.

3. Скаргу Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" задовольнити.

4. Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка В.А. щодо не зупинення вчинення виконавчих дій за виконавчим провадженням № 48117933.

Зобов`язати державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка В.А. усунути порушення (поновити порушене право боржника) - винести постанову про зупинення вчинення виконавчих дій за виконавчим провадженням № 48117933.

5. Стягнути з відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького,13 код ЄДРПОУ 00015622) на користь Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" (84307, м. Краматорськ, пров. Земляний, 2 код ЄДРПОУ 03337119) 6306,00 грн судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг.

6. Доручити Господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.А. Кролевець

Судді Н.О. Багай

І.Б. Колос