Рішення

від 30.06.2020 по справі 909/1275/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.06.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1275/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі

судді Стефанів Т. В.,

секретар судового засідання Максимів Н. Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом: Релігійної громади (парафії) Святого Миколая Української Греко-Католицької Церкви села Вікторів Галицького району Івано-Франківської області (ідентифікаційний код 41851852)

до відповідача: Релігійної громади (парафії) Св. Отця Миколая Української Автокефальної Православної Церкви с. Вікторів Галицького району Івано-Франківської області (ідентифікаційний код 26289682)

до відповідача: Вікторівської сільської ради

до відповідача: Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області

про визнання незаконними та скасування розпорядження органу місцевого самоврядування, повідомлення про початок будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації та скасування державної реєстрації права приватної власності,

за участю:

від відповідача, Релігійної громади (парафії) Св. Отця Миколая Української Автокефальної Православної Церкви с. Вікторів Галицького району Івано-Франківської області: Ткачишин С. М.;

від відповідача, Релігійної громади (парафії) Св. Отця Миколая Української Автокефальної Православної Церкви с. Вікторів Галицького району Івано-Франківської області: Мазурик М. Г.;

від відповідача, Вікторівської сільської ради Галицького району: Ткачівська Г. В.,

Під час судового розгляду справи здійснювалося фіксування судових засідань за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Рішення у даній справі ухвалено у нарадчій кімнаті за результатами оцінки поданих доказів.

Суть спору.

Релігійна громада (парафія) Святого Миколая Української Греко-Католицької Церкви села Вікторів Галицького району Івано-Франківської області (ідентифікаційний код 41851852) звернулася до суду з позовом до Релігійної громади (парафії) Св. Отця Миколая Української Автокефальної Православної Церкви с. Вікторів Галицького району Івано-Франківської області (ідентифікаційний код 26289682), Вікторівської сільської ради, Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області про визнання незаконним та скасування розпорядження за № 2 (безномерне), видане Вікторівською сільською радою Галицького району Івано-Франківської області від 06.04.2017; визнання незаконним та скасування повідомлення про початок будівельних робіт серії та номер ІФ 061183541010; визнання незаконною та скасування декларації серії та номер ІФ 141183620802, видана Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області від 28.12.2018 про готовність об`єкта до експлуатації; скасування проведеної 09.01.2019 реєстратором виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області Пиць Оленою Василівною державної реєстрації права приватної власності на Церкву (Храм) Святого Отця Миколая , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 17404379262112 , що розташований по вулиці Федика, 710 у селі Вікторів Галицького району Івано-Франківської області за Релігійною громадою (Парафією) Церкви Святого Отця Миколая Української Автокефальної Православної Церкви села Вікторів.

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

Ухвалою суду від 29.11.2019 позовну заяву Релігійної громади (парафії) Святого Миколая Української Греко-Католицької Церкви села Вікторів Галицького району Івано-Франківської області (ідентифікаційний код 41851852) вх. № 23272/19 від 25.11.2019 залишено без руху. Зобов`язано позивача у десятиденний строк, з дня отримання даної ухвали, усунути недоліки позовної заяви, а саме надати Господарському суду Івано-Франківської області: належні докази направлення копії позовної заяви з додатками відповідачам; належні докази сплати судового збору в сумі 7684 грн 00 коп.; належним чином засвідчені копії документів, які долучено до позовної заяви.

Ухвалою суду від 20.12.2019 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 16.01.2020; сторонам встановлено відповідні строки для подачі до суду відзивів на позов, відповіді на відзиви та заперечення на відповіді на відзив; зобов`язано позивача подати суду оригінали документів, які долучено до позовної заяви (для огляду в судовому засіданні).

Ухвалою суду від 16.01.2020 продовжено відповідачу - Релігійній громаді (парафії) Св. Отця Миколая Української Автокефальної Православної Церкви с. Вікторів Галицького району Івано-Франківської області строк для подачі відзиву на позов до 16.01.2020; відкладено підготовче засідання у справі на 18.02.2020; запропоновано відповідачам: Вікторівській сільській раді та Управлінню державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області подати суду відзив на позов - до 30.01.2020; зобов`язано позивача подати суду оригінали документів, які долучено до позовної заяви (для огляду в судовому засіданні); запропоновано позивачу, протягом п`яти днів з дня отримання відзиву (відзивів) на позов, подати суду відповідь на відзив (відзиви).

Ухвалою суду від 18.02.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.03.2020.

В судовому засіданні 11.03.2020 представники: Релігійної громади (парафії) Святого Миколая Української Греко-Католицької Церкви села Вікторів Галицького району Івано-Франківської області, Релігійної громади (парафії) Св. Отця Миколая Української Автокефальної Православної Церкви с. Вікторів Галицького району Івано-Франківської області та Вікторівської сільської ради подали клопотання про продовження строку розгляду справи по суті за межами строку встановленого ГПК України.

11.03.2020 розгляд справи відкладено на 02.04.2020, про що зазначено у протоколі судового засідання від 11.03.2020.

Ухвалою суду від 23.03.2020 судове засідання у справі призначене на 02.04.2020 відкладено (враховуючи запровадження карантинних заходів, у зв`язку з поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2).

Ухвалою суду від 25.05.2020 розгляд справи по суті призначено на 30.06.2020.

Судом належно виконано обов`язок щодо повідомлення усіх учасників справи про дату та час розгляду справи.

Правом участі у судових засіданнях позивач та відповідач - Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області не скористалися.

30.06.2020 до суду, електронною поштою без ЕЦП, від представника позивача надійшла заява б/н від 30.06.2020 (вх. № 7890/20) про відкладення справи. Підстава - неможливість прибуття в судове засідання, у зв`язку із перебуванням на стаціонарному лікуванні.

Суд залишає без розгляду вищевказану заяву представника позивача з тих підстав, що заява не скріплена електронним цифровим підписом. Крім того, долучені до заяви докази неможливості прибуття в судове засідання не підтверджують фактів наведених у заяві.

Варто зазначити, що матеріали справи містять ряд заяв, які подавались до суду представником позивача адвокатом Шевчук Н. М. про відкладення розгляду даної справи, зокрема:

- заява б/н від 15.01.2020 (вх. № 593/20 від 15.01.2020). Підстава - участь адвоката в іншій справі;

- заява (не підписана ЕЦП) б/н від 18.02.2020 (вх. № 2553/20 від 18.02.2020). Підстава - участь адвоката в іншій справі;

- заява (не підписана ЕЦП) б/н від 02.04.2020 (вх. № 4965/20 від 02.04.2020). Підстава - неможливість прибуття в судове засідання, у зв`язку із введенням карантину у державі.

Суд, в ухвалі від 18.02.2020 констатував факт повторної неявки представника позивача в судове засідання. При цьому звернув увагу як позивача, так і його представника на те, що по-перше: розгляд справи в суді обмежено часовими рамками, по-друге: сторони зобов`язані добросовісно користуватися наданими їм правами та обов`язками, у відповідності до норм ГПК України. Суд зазначив, що позивач не обмежений колом певних осіб для представництва його інтересів при розгляді даної справи (п. 3.9.2. Постанови пленуму ВГС України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції").

Дії (бездіяльність) представника позивача свідчать про зловживання останнім своїми процесуальними правами.

Судом встановлено той факт, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем у позовній заяві зазначено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, а саме: Івано-Франківську обласну державну адміністрацію, Галицьку районну державну адміністрацію, Національний заповідник "Давній Галич". При цьому позивачем не обґрунтовано доцільності такого залучення та не наведено обставин, з огляду на які можливо було б зробити висновок про те, що рішення у даній справі вплине на їх права та обов`язки.

Позиції сторін.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач являється законним користувачем Храму (Церкви) Святого Отця Миколая . Однак, незважаючи на даний факт відповідачем - Релігійною громадою (парафією) Св. Отця Миколая Української Автокефальної Православної Церкви с. Вікторів Галицького району Івано-Франківської області було здійснено реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна - культову споруду Храму (Церкви) Святого Отця Миколая. Така реєстрація права власності, на думку позивача, порушує його права, відтак останній просить визнати її незаконною та скасувати. Також позивач зазначає, що розпорядження за № 2 (безномерне), видане Вікторівською сільською радою Галицького району Івано-Франківської області від 06.04.2017, повідомлення про початок будівельних робіт серії та номер ІФ 061183541010, декларація серії та номер ІФ 141183620802, видана Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області від 28.12.2018 про готовність об`єкта до експлуатації порушуються права законного користувача Храму (Церкви) Святого Отця Миколая , а тому такі слід визнати незаконним та скасувати. Свою позицію позивач обґрунтовує приписами ст. 143 Конституції України, ст. 20 Господарського кодексу України, ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 2, 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ст. 16, 26, 59, 74 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Додатково, 30.04.2020 до суду від позивача надійшли письмові пояснення б/н від 27.04.2020 (вх. № 5727/20).

16.01.2020 до суду від відповідача, Релігійної громади (парафії) Св. Отця Миколая Української Автокефальної Православної Церкви с. Вікторів Галицького району Івано-Франківської області надійшов відзив на позов б/н від 15.01.2020 (вх. № 667/20).

Позиція відповідача по суті спору, що висловлена представниками в судовому засіданні є аналогічна тій, що зазначена у відзиві на позов. Зокрема, представниками відповідача зазначено, що:

- саме Релігійна громада (парафія) Св. Отця Миколая Української Автокефальної Православної Церкви с. Вікторів Галицького району Івано-Франківської області є законним користувачем спірної культової споруди;

- спірна культова споруда в силу законодавства, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин не належала державі, при цьому ні Івано-Франківська обласна рада народних депутатів, ні Івано-Франківська обласна державна адміністрація, ні Галицька районна державна адміністрація не були її балансоутримувачами, а отже не мали повноважень на її передачу. Відтак, рішення зазначених вище державних органів, які стосувались передачі культової споруди позивачу не спричинили виникненню юридичного факту;

- про законне користування відповідачем культовою спорудою свідчать охоронний договір, договори страхування церковних будівель та споруд, договір про надання доступу до електричних мереж (дані факти встановлені у рішенні Господарського суду Івано-Франківської області від 26.11.2019 у справі № 909/541/19). Відповідач у законний спосіб набув право власності на Церкву Св. Отця Миколая, а держава визнала таке право шляхом державної реєстрації цих прав.

28.01.2020 до суду від відповідача - Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області надійшов відзив на позовну заяву № 3047/1009/1.16 від 23.01.2020 (вх. № 1372/20). Зокрема у відзиві відповідач просить в позові відмовити, з тих підстав, що: реєстрація повідомлення про початок виконання будівельних робіт припинила свою чинність з моменту реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, в свою чергу, дія реєстрації оскаржуваної декларації вичерпана фактом реєстрації права власності на зданий в експлуатацію об`єкт.

В ході проведення судових засідань представник відповідача - Вікторівської сільської ради Галицького району повідомила суд про відсутність наміру подавати суду відзив на позов у письмовому вигляді.

При цьому під час розгляду справи по суті вказала на те, що позов не визнає з тих підстав, що саме громада села Вікторів прийняла рішення передати в користування церкву Св. Миколая громаді Української Автокефальної Православної Церкви, а церкву Св. Покрови громаді Української Греко-Католицької Церкви. Таке рішення ніким не оскаржувалося. Відтак, і оспорюване розпорядження, винесене Вікторівською сільською радою, яким присвоєно церкві Святого Отця Миколая Української Автокефальної Православної Церкви села Вікторів Галицького району Івано-Франківської області поштову адресу: вулиця Федика, 710, село Вікторів, Галицький район, Івано-Франківська область прийнято з дотриманням норм законодавства, як наслідок не підлягає визнанню незаконним та скасуванню.

Беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України, враховуючи належне виконання обов`язку суду щодо повідомлення усіх учасників судового процесу та надіслання процесуальних документів сторонам справи, судом забезпечено учасникам судового процесу рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

При цьому суд враховує, що свої правові позиції по суті спору сторони, за виключенням Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області, висловили в судовому засіданні 11.03.2020.

Крім того, при вирішенні даного спору до уваги взято наявні в матеріалах справи відзиви на позов та письмові пояснення, що подавалися учасниками даної справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Храм (церква) Святого Миколая в с. Вікторів збудована у 1883 році і до початку 50-х років перебувала у власності греко-католицької громади села. Даний факт підтверджується архівною довідкою № 58/04-07 від 13.05.2008 та визнається сторонами (а. с. 123, т. 1).

З початку 1950-х років Церквою Святого Отця Миколая у с. Вікторів Галицького району Івано-Франківської області користувалися православні віруючі жителі села.

16.07.1990 Верховною Радою УРСР проголошено Декларацію про державний суверенітет України, відповідно до розділу II якої, народ України є єдиним джерелом державної влади в Республіці.

На основі рішення загальних зборів в селі Вікторів Галицького району Івано-Франківської області (безномерне) від 09.03.1991 і рішення № 64 від 06.04.1991 Галицької районної ради Церква Святого Отця Миколая передана в користування Релігійній громаді Української Автокефальної Православної Церкви, а Церкву Святої Покрови передано в користування Релігійній громаді Української Греко-Католицької Церкви. Земельна ділянка у розмірі 0,25 га передана для обслуговування культових споруд Церкви Святого Отця Миколая Релігійній громаді Української Автокефальної Православної Церкви разом із передачею церковних споруд 06.04.1991. Даний факт підтверджує довідка № 458/02.2-18 від 05.07.2019, видана виконавчим комітетом Вікторівської сільської ради (а. с. 136, т. 1).

15.10.1991 рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської обласної ради народних депутатів № 186 "Про повернення у власність і передачу в користування культових споруд", зобов`язано міськрайвиконкоми передати релігійним громадам Української Греко-Католицької Церкви, Української Автокефальної Православної Церкви та Української Православної Церкви в безоплатне спільне (почергове) користування культові будівлі, які до переходу у власність держави належали греко-католицьким громадам, відповідно до ст. 17 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації"(а. с. 127, т. 1).

Відповідно до Указу Президента України від 11.10.1994 № 5887.94 "Про національні заклади культури", керуючись розпорядженням від 10.01.1995 № 16-р голови обласної ради "Про передачу Національному заповіднику "Давній Галич" заповідних масивів, пам`яток та об`єктів історії, культури, археології та архітектури" комісія, розглянувши перелік пам`яток, які передаються Національному заповіднику "Давній Галич" прийшла до висновку передати на баланс Національному заповіднику "Давній Галич" заповідні масиви, пам`ятники та об`єкти історії, культури, археології та архітектури, просити Кабінет Міністрів України прийняти постанову про передачу об`єктів, які входять в перелік пам`яток і перебувають у комунальній власності, до загальнодержавної власності з віднесенням їх до сфери управління Міністерства культури України; констатувати, що повний перелік об`єктів, які підлягають передачі Національному заповіднику "Давній Галич", буде визначено на основі генерального плану Національного заповідника "Давній Галич" у встановленому законодавством України порядку (акт про передачу Національному заповіднику "Давній Галич" заповідних масивів, пам`яток та об`єктів історії, культури, архітектури та археології) (а. с. 114, т. 1).

Розпорядження голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації № 287 від 17.05.2007 Про зміну до рішення Івано-Франківського облвиконкому від 15.10.1991 № 186 "Про повернення у власність і передачу в користування культових споруд" визнано таким, що втратив чинність п. 7 рішення Івано-Франківського облвиконкому від 15.10.1991 № 186 "Про повернення у власність і передачу в користування культових споруд" в частині спільного (почергового) користування культовою спорудою релігійними громадами Української Греко-Католицької Церкви та Української Автокефальної Православної Церкви с. Вікторів (Долішній) Галицького району, оскільки він не виконується; передати культову споруду Св. Миколая в с. Вікторів (Долішній) Галицького району релігійним громадам Української Автокефальної Православної Церкви та Української Греко-Католицької Церкви у користування відповідно до окремо укладених договорів; Галицькій райдержадміністрації розробити та довести до відома релігійних громад Української Автокефальної Православної Церкви та Української Греко-Католицької Церкви графік користування ними культовою спорудою в с. Вікторів (Долішній) Галицького району та укласти відповідні договори (а. с. 128, т. 1).

На виконання вищевказаного розпорядження, між релігійною громадою Української Греко-Католицької Церкви с. Вікторів та Галицькою районною державною адміністрацією укладено договір № 18 про користування церквою Святого Миколая в с. Вікторів (Долішній) Галицького району (а. с. 119, т. 1).

Розпорядженням Вікторівської сільської ради № 2 від 06.04.2017 присвоєно церкві Святого Отця Миколая Української Автокефальної Православної Церкви села Вікторів Галицького району Івано-Франківської області поштову адресу; вулиця Федика, 710, село Вікторів, Галицький район, Івано-Франківська область (а. с. 137, т. 1).

Як вбачається з довідки № 231/02.2-18 від 13.03.2018, виданої виконавчим комітетом Вікторівської сільської ради, Церква Святого Отця Миколая в селі Вікторів не знаходиться на балансі Вікторівської сільської ради (а. с. 138, т. 1).

Як вбачається з листа Галицької районної державної адміністрації № 862/01-25/148 від 12.04.2019 культова споруда - Церква Святого Миколая, що розташована в селі Вікторів Галицького району є державною власністю. Органом управління щодо об`єктів державної власності культових споруд є управління культури, національностей та релігії обласної державної адміністрації. У відділі культури районної державної адміністрації відсутня інформація щодо укладення договору користування церквою Святого Миколая в с. Вікторів між районною державною адміністрацією та релігійною громадою Української Греко-Католицької Церкви села Вікторів (а. с. 133, т. 1).

З огляду на лист Фонду державного майна України від 09.07.2018 № 10-15-13474 спірна культова споруда не внесена до Єдиного реєстру об`єктів державної власності (а. с. 176, т. 1).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 152339054 від 11.01.2019 Церква Святого Отця Миколая, що знаходиться за адресою: вул. Федика, 710, с. Вікторів Галицького району Івано-Франківської області (в тому числі стара та нова дзвіниці, ворота та огорожа, які є складовими частинами церкви) перебуває у приватній власності Релігійної громади (парафії) Св. Отця Миколая Української Автокефальної Православної Церкви с. Вікторів Галицького району Івано-Франківської області (ідентифікаційний код 26289682). Як зазначено у витязі підставою виникнення права власності є: довідка серія та номер: 20/02.2-18, виданий 04.01.2019, видавник: Вікторівська сільська рада; розпорядження № 2, серія та номер: б/н, виданий 06.04.2017, видавник: Вікторівська сільська рада; декларація про готовність об`єкта до експлуатації, серія та номер: ІФ141183620802, виданий 28.12.2018, видавник: Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області (а. с. 132, т. 1).

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Такі ж положення закріплені у ст. 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка встановлює, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються конституцією або законом; органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу; повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними.

Згідно ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень приймають нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до ст. 5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності та не мають зворотної дії у часі.

Громада села Вікторів на загальних зборах 09.03.1991 прийняла рішення "Про врегулювання міжконфесійних відносин в с. Вікторів" передати в користування церкву Св. Миколая громаді Української Автокефальної Православної Церкви, а церкву Св. Покрови громаді Української Греко-Католицької Церкви.

06.04.1991 рішенням Галицького районного виконавчого комітету № 64 "Про передачу в користування культових споруд в с. Вікторів" церкву Св. Миколая було передано релігійній громаді Української Автокефальної Православної Церкви, а церкву св. Покрови, що будувалася на той момент, передано в користування релігійній громаді Української Греко-Католицької Церкви, будівництво якої зобов`язалися проводити обидві громади.

23.04.1991 року прийнято Закон України "Про свободу совісті та релігійні організації", який введено в дію 06.06.1991.

Згідно ст. 8 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" ( в редакції, що діяла на момент введення його в дію) релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того ж культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об`єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб. Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних і організаційних питаннях будь-яким діючим в Українській РСР та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості. Повідомлення державних органів про утворення релігійної громади не є обов`язковим.

15.10.1991 Релігійна громада (парафія) Церкви Св. Отця Миколая Української Автокефальної Православної Церкви с. Вікторів Галицького району Івано-Франківської області набула статусу юридичної особи - зареєструвала у визначеному законом порядку свій Статут.

15.10.1991 рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської обласної ради народних депутатів №186 "Про повернення у власність і передачу в користування культових споруд", зобов`язано міськрайвиконкоми передати релігійним громадам Української Греко-Католицької Церкви, Української Автокефальної Православної Церкви та Української Православної Церкви в безоплатне спільне (почергове) користування культові будівлі, які до переходу у власність держави належали греко-католицьким громадам, відповідно до ст. 17 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації".

Частиною 2 ст. 17 вказаного Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" (у редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин) передбачено, що культові будівлі і майно, які становлять державну власність, передаються організаціями, на балансі яких вони знаходяться у безоплатне користування або повертаються у власність релігійних організацій безоплатно за рішеннями виконавчих комітетів обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів, а в Кримській АРСР - Уряду Кримської АРСР.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 № 311 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю" визначено перелік державного майна, яке підлягало передачі у власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності) та у власність виконкомів місцевих рад народних депутатів. Відповідно до згаданого Переліку, культові споруди відносились до майнового комплексу виконкомів місцевих Рад народних депутатів, їх відділів і управлінь та підлягали передачі у власність виконкомів місцевих рад народних депутатів.

Як вбачається з матеріалів справи, Церква Св. Миколая на той момент вже була у користуванні Релігійної громади Української Автокефальної православної Церкви, відповідно до рішення виконавчого комітету Галицької районної державної адміністрації "Про передачу в користування культових споруд в с. Вікторів" від 06.04.1991 за № 64.

Відсутність перебування культової споруди на будь-якому іншому балансі підтверджується наявними в матеріалах справи довідками Вікторівської сільської ради від 13.03.2018 № 231/02.2-18 та Національного Заповідника "Давній Галич" від 14.03.2018 № 89, відповідно до яких церква Святого Миколая в с. Вікторів не знаходилася та не знаходиться на балансі ані сільської ради, ані заповідника.

Як вбачається з листа Фонду державного майна України від 09.07.2018 № 10-15-13474 спірна культова споруда не внесена до Єдиного реєстру об`єктів державної власності.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що рішення виконавчого комітету Івано-Франківської обласної ради народних депутатів № 186 "Про повернення у власність і передачу в користування культових споруд" від 15.10.1991 не було виконане, оскільки спірна культова споруда не вилучалась з правомірного користування у Релігійної громади (парафії) Церкви Св. Отця Миколая Української Автокефальної Православної Церкви с. Вікторів Галицького району Івано-Франківської.

У зв`язку із чим, договір № 18 без дати про користування церквою Святого Миколая в с. Вікторів (Долішній) Галицького району, який підписано між Галицькою районною державною адміністрацією та релігійною громадою Української Греко-Католицької Церкви і складений на його підставі акт приймання передачі церкви Св. Миколая в с. Вікторів (Долішній) від 24.05.2007 не спричинили виникнення юридичного факту, у зв`язку із чим не доводять передачі культової споруди позивачу, оскільки Галицька районна державна адміністрація не була балансоутримувачем майна, а отже, і не мала повноважень на його передачу.

Про законне користування відповідачем спірною культовою спорудою свідчить і укладений 14.11.2006 за № 8 охоронний договір на пам`ятку Національного значення, відповідно до змісту якого Українській Автокефальній Православній Церкві як користувачу на безстроковий термін, кореспондовано обов`язок щодо охорони пам`ятки архітектури місцевого значення церкви Св. Миколая 1839 року с. Вікторів, Галицького району, на підставі рішення обласної Ради від 18.06.1992 та надано її в користування під богослужіння і релігійні обряди.

В свою чергу архівна довідка від 13.05.2008, надана у якості доказу позивачем, з інформацією про належність спірної культової споруди греко-католицькій громаді станом на 1935, 1944 роки не є доказом права на користування спірною культовою спорудою, оскільки законом визначений порядок підтвердження відповідних прав.

Статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено поняття державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень як офіційне визнання та підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження законного права позивача на користування спірною культовою спорудою.

Натомість, надані докази стали правовою підставою для реалізації права власності Релігійною громадою (парафією) Св. Отця Миколая Української Автокефальної Православної Церкви с. Вікторів Галицького району Івано-Франківської області на Церкву Св. Отця Миколая , визначеного ст. 18 Закону України "Про охорону культурної спадщини" та визнання державою такого права шляхом державної реєстрації цих прав. Вищевказане підтверджується Витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 152339054 від 11.01.2019.

Зокрема, судом встановлено, що відповідач - Релігійна громада (парафія) Св. Отця Миколая Української Автокефальної Православної Церкви с. Вікторів набула право власності на об`єкт нерухомого майна: церква Святого Отця Миколая, яка розміщена за адресою: Івано-Франківська область, Галицький район, с. Вікторів, вулиця Федика, будинок 710. Складовими частинами об`єкта нерухомого майна є: церква (загальна площа 216,2 кв. м), стара дзвіниця (загальна площа 20,0 кв. м), нова дзвіниця (загальна площа 39,9 кв. м), ворота та огорожа. Підстава виникнення права власності: довідка серія та номер: 20/02.2-18, виданий 04.01.2019, видавник: Вікторівська сільська рада; розпорядження № 2, серія та номер: б/н, виданий 06.04.2017, видавник: Вікторівська сільська рада; декларація про готовність об`єкта до експлуатації, серія та номер: ІФ141183620802, виданий 28.12.2018, видавник: Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області. Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 45013336 від 11.01.2019, Пиць Олена Владиславівна , Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради. Даний факт підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності - Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1740437926212; дата, час державної реєстрації: 09.01.2019 13:55:44.

Позивачем не доведено факту порушення Вікторівською сільською радою його прав при винесенні оспорюваного розпорядження.

Що стосується визнання незаконним та скасування повідомлення про початок виконання робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації суд зазначає таке.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Як вказує ч. 2 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" зазначені у ч. 1 цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва. Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Отже, реєстрація повідомлення про початок будівельних робіт серії та номер ІФ 061183541010 припинила свою чинність з моменту реєстрації декларації серії та номер ІФ 141183620802 від 28.12.2018 про готовність об`єкта до експлуатації.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката (ч. 5 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

Механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів визначено Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461.

Згідно п. 3 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Згідно ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Пунктом 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації серії та номер ІФ 141183620802 від 28.12.2018 з моменту реєстрації державним реєстратором набуто право власності на культову споруду - Церкву (Храм) Святого Отця Миколая.

Зареєструвавши у визначений законодавством спосіб право власності на Церкву (Храм) Святого Отця Миколая Релігійна громада (парафія) Св. Отця Миколая Української Автокефальної Православної Церкви с. Вікторів Галицького району Івано-Франківської області припинила свої права і обов`язки, як замовника будівництва. Тобто, реєстрація оскаржуваної декларації вичерпана фактом реєстрації права власності на зданий в експлуатацію об`єкт.

Отже, з наведено випливає, що в даному випадку Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області жодним чином не порушила прав позивача.

Зважаючи на той факт, що суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування документів, на основі яких проведено 09.01.2019 реєстратором виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області Пиць Оленою Василівною державну реєстрацію права приватної власності на Церкву (Храм) Святого Отця Миколая , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 17404379262112 , що розташований по вулиці Федика, 710 у селі Вікторів Галицького району Івано-Франківської області за Релігійною громадою (парафією) Св. Отця Миколая Української Автокефальної Православної Церкви с. Вікторів, оскільки такі не порушують прав позивача, відсутні правові підстави для її скасування.

Варто зазначити, що в провадженні Господарського суду Івано-Франківської області знаходилась справа № 909/541/19 за позовом позовом: Релігійної громади (парафії) Святого Миколая Української Греко-Католицької Церкви села Вікторів Галицького району Івано-Франківської області до відповідача Релігійної громади (парафії) Церкви Св. Отця Миколая Української автокефальної православної церкви с. Вікторів Галицького району Івано-Франківської області, до відповідача Вікторівської сільської ради про визнання незаконним та скасування ухваленого 30 березня 2018 року Вікторівською сільською радою Галицького району Івано-Франківської області рішення про надання Релігійній громаді (парафії) Церкви Св. Отця Миколая Української Автокефальної Православної Церкви с. Вікторів дозволу на виготовлення технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки для обслуговування культових споруд за адресою: с. Вікторів, вул. Федика, 710 орієнтовною площею 0,25 га; визнання незаконним та скасування ухваленого 19.09.2018 Вікторівською сільською радою Галицького району Івано-Франківської області рішення № 1-15/2018, яким затверджено технічну документацію із землеустрою та передано Релігійній громаді (парафії) Церкви Св. Отця Миколая Української Автокефальної Православної Церкви с. Вікторів у постійне користування земельну ділянку площею 0,25 га кадастровий номер 2621281201:01:001:0820 с. Вікторів, вул. Федика, 710; скасування проведеної 26 вересня 2018 року реєстратором Галицької міської ради Івано-Франківської області Масляк Ольгою Василівною державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою площею 0,25 га., кадастровий номер 2621281201:01:001:0820 в с. Вікторів, вул. Федика, 710 за Релігійною громадою (парафії) церкви Св. Отця Миколая Української Автокефальної Православної Церкви с. Вікторів. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 26.11.2019 у справі № 909/541/19 в позові відмовлено, з тих підстав, що наявними в матеріалах справи доказами спростовується належність на праві власності культової споруди державі, позивач не є власником спірного нерухомого майна та відповідної земельної ділянки для його обслуговування, оскаржувані рішення Вікторівської сільської ради не порушують його прав. Релігійна громада (парафія) церкви Св. Отця Миколая Української Автокефальної Православної Церкви с. Вікторів Галицького району Івано-Франківської області у законний спосіб набула прав постійного користування земельною ділянкою, для обслуговування Церкви Святого Отця Миколая за адресою вул. Федика, 710, с. Вікторів, Галицького району Івано-Франківської області, що належить їй на праві власності, яке зареєстроване у встановленому законом порядку (на момент ухвалення рішення у даній справі, рішення у справі № 909/541/19 не набрало законної сили).

Висновок суду.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За змістом ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Водночас, як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні від 05.02.2009 у справі "Олюджіч проти Хорватії", навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення. Принцип справедливості, закріплений у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення Європейського суду з прав людини від 03.07.2014 у справі "Мала проти України", від 07.10.2010 у справі "Богатова проти України"). Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи (рішення Європейського суду з прав людини від 03.07.2014 у справі "Мала проти України"). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення Європейського суду з прав людини від 27.09.2001 у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії").

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до норм ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

За змістом ст. 13 ГПК України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції. Викладене вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Позивачем не доведено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог.

Відповідачі позов спростували.

В контексті наведеного, в позові слід відмовити.

Судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При поданні позову позивачем оплачено судовий збір у розмірі 7684 грн 00 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається:

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи відмову у задоволенні позову, судовий збір покладається на позивача.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

У відзиві на позов, який подано 16.01.2020 Релігійною громадою (парафією) Св. Отця Миколая Української Автокефальної Православної Церкви с. Вікторів зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які понесла і очікує понести Релігійна громада (парафія) Св. Отця Миколая Української Автокефальної Православної Церкви с. Вікторів у зв`язку із розглядом даної справи становить 10000 грн 00 коп. витрат на правничу допомогу.

Стаття 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" визначає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За приписами частин 1-3 статті 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, 13.01.2020 між Релігійною громадою (парафія) Св. Отця Миколая Української Автокефальної Православної Церкви с. Вікторів Галицького району Івано-Франківської області, як клієнтом та адвокатом Ткачишин Світланою Миколаївною, як виконавцем укладено договір про надання правничої допомоги, за умовами якого клієнт доручає, а виконавець бере на себе, зобов`язання з надання правничої допомоги щодо надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництва інтересів у судах першої, апеляційної та касаційної інстанціях а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами з питань що стосуються чи можуть стосуватися прав чи обов`язків клієнта у справі № 909/1275/19.

Розмір гонорару та порядок розрахунків визначені в розділі 3 договору. За послуги, згідно цього договору, клієнт сплачує: ознайомлення з матеріалами справи та усна консультація - 1000 грн 00 коп.; обрання тактики захисту, визначення доказів, які необхідно подати - 1500 грн 00 коп.; підготовка відзиву на позовну заяву - 5000 грн 00 коп.; участь у судовому засіданні - 1500 грн 00 коп./судодень в межах Івано-Франківська; підготовка та складання заяв, клопотань з процесуальних питань - 600 грн 00 коп. /сторінка; підготовка та складання заяв по суті справи - 800 грн 00 коп./сторінка; підготовка та складання інших документів - 500 грн 00 коп./сторінка.

Також в матеріалах справи містяться копії: свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 504 від 25.10.2004 адвоката Ткачишин Світлани Миколаївни, ордер серія ІФ № 053286 на надання правової допомоги Релігійній громаді (парафії) Св. Отця Миколая Української Автокефальної Православної Церкви.

На підтвердження факту надання правової допомоги, пов`язаної з розглядом даної справи, представник Релігійної громади (парафії) Св. Отця Миколая Української Автокефальної Православної Церкви надала суду акт надання послуг № 1 згідно договору від 13.01.2020.

Згідно акту виконаних робіт № 1 від 13.01.2020, підписаного між адвокатом Ткачишин С. М. та керівником Релігійної громади (парафії) Св. Отця Миколая Української Автокефальної Православної Церкви клієнт отримав послуги на загальну суму 14000 грн 00 коп. та не має претензій до виконавця стосовно наданих послуг.

Виконавцем були надані наступні послуги: ознайомлення з документами та усна консультація - 1000 грн 00 коп., обрання тактики захисту, визначення доказів, які необхідно подати - 1500 грн 00 коп., підготовка та складання відзиву на позов - 5000 грн 00 коп., підготовка та складання заяви на ознайомлення з матеріалами справи та ознайомлення з матеріалами справи - 500 грн 00 коп., участь у чотирьох судових засіданнях - 6000 грн 00 коп.

В ч. 4 ст. 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Зважаючи на вищевикладене, беручи до уваги належну підготовку адвокатом документів для подання до суду та виклад правової позиції, враховуючи характер спору, принципи співрозмірності та розумності судових витрат, представлення інтересів довірителя у судових засіданнях, а також підтвердження факту виконання робіт, суд дійшов висновку про відшкодування Релігійній громаді (парафії) Св. Отця Миколая Української Автокефальної Православної Церкви с. Вікторів Галицького району Івано-Франківської області за рахунок позивача, понесених витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 14000 грн 00 коп.

Керуючись ст. 13, 73, 74, 86, 123, 126, 129, 165, 178, 202, 236, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

в задоволенні позову Релігійної громади (парафії) Святого Миколая Української Греко-Католицької Церкви села Вікторів Галицького району Івано-Франківської області (ідентифікаційний код 41851852) до відповідачів: Релігійної громади (парафії) Св. Отця Миколая Української Автокефальної Православної Церкви с. Вікторів Галицького району Івано-Франківської області (ідентифікаційний код 26289682), Вікторівської сільської ради, Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області про визнання незаконним та скасування розпорядження за № 2 (безномерне), видане Вікторівською сільською радою Галицького району Івано-Франківської області від 06.04.2017; визнання незаконним та скасування повідомлення про початок будівельних робіт серії та номер ІФ 061183541010; визнання незаконною та скасування декларації серії та номер ІФ 141183620802, видана Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області від 28.12.2018 про готовність об`єкта до експлуатації; скасування проведеної 09.01.2019 реєстратором виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області Пиць Оленою Василівною державної реєстрації права приватної власності на Церкву (Храм) Святого Отця Миколая , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 17404379262112 , що розташований по вулиці Федика, 710 у селі Вікторів Галицького району Івано-Франківської області за Релігійною громадою (Парафією) Церкви Святого Отця Миколая Української Автокефальної Православної Церкви села Вікторів - відмовити.

Судові витрати, сплачені позивачем при зверненні до суду залишити за Релігійною громадою (парафією) Святого Миколая Української Греко-Католицької Церкви села Вікторів Галицького району Івано-Франківської області (ідентифікаційний код 41851852).

Стягнути з Релігійної громади (парафії) Святого Миколая Української Греко-Католицької Церкви села Вікторів Галицького району Івано-Франківської області (вул. Федика, 710, с. Вікторів, Галицький район, Івано-Франківська область, 77166; ідентифікаційний код 41851852) на користь Релігійної громади (парафії) Св. Отця Миколая Української Автокефальної Православної Церкви с. Вікторів Галицького району Івано-Франківської області (вул. Федика, 710, с. Вікторів, Галицький район, Івано-Франківська область, 77166; ідентифікаційний код 26289682) - 14000 грн 00 коп. (чотирнадцять тисяч грн 00 коп.) - витрат на правничу допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до п. п. 17.5 п. 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) строки на апеляційне оскарження продовжуються на строк дії такого карантину (п. 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено 10.07.2020.

Суддя Т. В. Стефанів