Рішення

від 09.07.2020 по справі 910/6083/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.07.2020Справа № 910/6083/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ем-Бі-Ей Кідс

до Товариства з обмеженою відповідальністю Навчально-виховний комплекс

Всезнайко

про стягнення 44.007,70 грн

Представники сторін: не викликались

СУТЬ СПОРУ:

04.05.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Ем-Бі-Ей Кідс до Товариства з обмеженою відповідальністю Навчально-виховний комплекс Всезнайко про стягнення 44.007,70 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що між сторонами було укладено договір про надання послуг консультування з питань освіти № 02-09-19-06 від 21.10.2019, відповідно до умов якого позивачем було надано відповідачу послуги, загальна вартість яких становить 51.500,00 грн, що підтверджується підписаним актом здачі-приймання від 18.11.2019. Проте відповідачем взяті на себе зобов`язання по сплаті наданих послуг було виконано не в повному обсязі, у зв`язку з чим позивачем було направлено відповідачу вимогу № 26.01.2020/1-Вих від 26.01.2020 про добровільне погашення заборгованості у розмірі 43.500,00 грн. Враховуючи викладене та те, що відповідачем не було сплачено суму заборгованості, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 44.007,70 грн, з яких 43.500,00 грн основного боргу та 507,70 грн 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2020 відкрито провадження у справі № 910/6083/20 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Даною ухвалою суду зобов`язано відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 12.05.2020 було направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0105473348132 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 04209, м. Київ, просп. Оболонський, 39-В, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 07.05.2020 є місцезнаходженням відповідача.

Проте, конверт разом з ухвалою від 12.05.2020 (номер відправлення 0105473348132) було повернуто до суду поштовим відділенням зв`язку без вручення адресату з довідкою форми Ф-20 від 19.06.2020 з позначкою за закінченням встановленого строку зберігання .

Згідно з ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з п. 3 ст. 212 Цивільного кодексу України якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала.

З огляду на викладене, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Відповідач вимоги ухвали про відкриття провадження у справі від 12.05.2020 не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не подав.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.10.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Ем-Бі-Ей Кідс (далі - позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Навчально-виховний комплекс Всезнайко (далі - відповідач, замовник) укладено договір про надання послуг консультування з питань освіти № 02-09-19-06 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору за цим договором виконавець зобов`язаний за рахунок коштів замовника надавати послуги консультування з питань освіти (далі - послуги) клієнтам замовника відповідно до Програми (додаток № 1 до договору), а замовник здійснювати оплату за надані послуги на умовах та в розмірі, що визначені цим договором.

Спір виник внаслідок того, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором оплату наданих позивачем послуг повністю не здійснив, у зв`язку з чим виникла заборгованість в сумі 43.500,00 грн та за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано 3% річних в сумі 507,70 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Відповідно до п. 6.1 договору він набирає чинності після його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 30.06.2020, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.

Згідно з п. 3.1, 3.2, 3.3 договору послуги консультування з питань освіти надаються клієнтам замовника у формі занять, кожне з яких триває 60 хвилин. Загальна кількість занять протягом строку дії даного договору становить 10 (десять) занять для 3 груп. Послуги надаються в місці надання послуг, зазначеному в п. 1.2 договору.

Місцем надання послуг консультування з питань освіти є приміщення, яке надається замовником за адресою: м. Київ, вул. Озерна, 8А (п. 1.2 договору).

Згідно з п. 1.3 договору програма послуг консультування з питань освіти та дати надання консультацій визначаються Програмою (додаток № 1 до договору). Обсяги та вартість послуг визначається даним договором.

Відповідно до п. 4.1 договору загальна ціна даного договору становить 51.500,00 грн без ПДВ.

Відповідно до п. 3.4 договору підтвердженням факту надання послуг виконавцем є підписаний уповноваженими представниками сторін акт надання послуг.

Матеріали справи свідчать, що позивачем надано відповідачу послуги за договором на загальну суму 51.500,00 грн, що підтверджується підписаним та скріпленим печатками обох сторін актом здачі-приймання наданих послуг від 18.11.2019.

Пунктом 4.4. договору сторони визначили, що замовник сплачує за послуги до 20.11.2019.

Згідно з частиною 1 статті 902 Цивільного кодексу України встановлює, що виконавець повинен надати послугу особисто.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачений обов`язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з п. 2.3.1 договору замовник зобов`язався своєчасно оплачувати виконавцю надані послуги в розмірах та у строки, що встановлені цим договором.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором вартість наданих послуг у повному обсязі не сплатив, в зв`язку з чим виникла заборгованість перед позивачем, яка не оспорена відповідачем та складає 43.500,00 грн.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів того, що відповідачем виконано зобов`язання по сплаті наданих позивачем консультаційних послуг за договором в повному обсязі не подано.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача вартості наданих послуг в розмірі 43.500,00 грн.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначений строк оплату за надані послуги не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

В зв`язку з тим, що відповідач припустився прострочення зі сплати за надані послуги, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 507,70 грн - 3% річних, нарахованих на суму боргу 43.500,00 грн за період з 21.11.2019 по 09.04.2020.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

За результатами здійснення судом власного перерахунку 3% річних складають 503,15 грн (розрахунок знаходиться в матеріалах справи) та позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

В іншій частині позовних вимог про стягнення 3% річних в позові слід відмовити, оскільки розрахунок здійснений з порушенням чинного законодавства України. Так, позивачем нараховано 3% річних за 142 дні, тоді як період з 21.11.2019 по 09.04.2020 становить 141 день.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Ем-Бі-Ей Кідс є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Навчально-виховний комплекс Всезнайко (04209, м. Київ, просп. Оболонський, 39-В, код ЄДРПОУ 37047306) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ем-Бі-Ей Кідс (04210, м. Київ, просп. Героїв Сталінграду, 12-Є, 2 пов., код ЄДРПОУ 42078158) 43.500 (сорок три тисячі п`ятсот) грн 00 коп. основного боргу, 503 (п`ятсот три) грн 15 коп. - 3% річних, 2.101 (дві тисячі сто одна) грн 78 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

СуддяВ.В. Сівакова