Рішення

від 06.07.2020 по справі 910/19123/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.07.2020Справа № 910/19123/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., за участі секретаря судового засідання Топіхи І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження

позовну заяву Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія "Київводоканал" , м. Київ

до Житлово-будівельного кооперативу Луч , м. Київ

про стягнення 124 484,02 грн.

Представники:

від позивача: Березова І.Г . ;

від відповідача: Євдоченко Н.Д.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі - ПрАТ АК "Київводоканал" /позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу Луч (далі - ЖБК Луч /відповідач) про стягнення 124 484,02 грн, у тому числі: 100 931,49 грн - основний борг, 8 669,66 грн - інфляційні втрати, 3 194,36 грн - 3% річних, 6 641,93 грн - пеня та 5 046,58 грн - штраф.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати наданих послуг згідно з договором на послуги водопостачання та водовідведення № 03125/4-04 від 23.09.2003.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 02.01.2020 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначив на 17.02.2020.

06.02.2020 через канцелярію суду від ЖБК з аналогічним найменуванням відповідача Луч (код ЄДРПОУ 22871385), який не є відповідачем у цій справі, помилково надійшов відзив на позовну заяву.

17.02.2020 через канцелярію відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи, надання відповідачу можливості ознайомитися з матеріалами справи та поновлення ЖБК Луч строку на подання відзиву.

17.02.2020 суд оголосив перерву у судовому засіданні до 19.03.2020.

02.03.2020 через канцелярію від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому ЖБК Луч не визнає позов з огляду на таке: договір на послуги водопостачання та водовідведення № 03125/4-04 від 23.09.2003 припинив дію з 26.04.2014 у зв`язку із неможливістю його виконання; у матеріалах справи відсутні докази фактичного надання позивачем відповідачу послуг з водовідведення стоків гарячої води (код 4-50216) у період з листопада 2016 року по липень 2019 року на загальну суму 81 203,60 грн; відповідач проводив оплату вартості послуги з відведення стоків гарячої води у спірний період за фактично отримані обсяги цієї послуги на загальну суму 32 134,94 грн, а тому у ЖБК Луч відсутня заборгованість з відведення стоків гарячої води у сумі 49 068,66 грн; відповідачем здійснено розрахунок за фактично прийняті ним послуги позивача з холодного водопостачання та відведення у сумі 77 652,94 (документи, які б підтвердили фактичне надання послуги та прийняття її відповідачем у сумі 97 356,53 грн відсутні) у повному обсязі до подання цього позову, тобто до 23.12.2019; штрафні санкції (пеня і штраф), які передбачені договором, що припинися у зв`язку із неможливістю його виконання, не можуть застосовуватися до відповідача; 3% річних та інфляційні втрати не можуть бути застосовані до відповідача, оскільки заборгованість за фактично надані та отримані послуги відсутня; позивачем невірно розраховані суми 3% річних та інфляційних втрат і не враховано оплату, яка була здійснена 01.08.2019; періоди прострочення оплати послуг визначені позивачем безпідставно.

12.03.2020 через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому ПрАТ АК "Київводоканал" зазначило, що 29.08.2014 відповідачу було надіслано пропозицію № 1555/08-13/30-14 про укладення договору, а 21.09.2014 до ПрАТ АК "Київводоканал" звернувся з листом голова ЖБК Луч , в якому просив надалі надавати послуги з водопостачання та водовідведення відповідно до чинного договору, як колективному споживачу. У зв`язку з цим, відповідач несе повну відповідальність за своєчасну сплату вартості спожитих мешканцями ЖБК Луч послуг з водопостачання та водовідведення. Приписами Закону України Про житлово-комунальні послуги в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії від 10.04.2014 № 1198-VII (далі - Закон № 1198-VII) не передбачено автоматичного припинення договорів на надання послуг з водопостачання та водовідведення, які діяли до прийняття вказаного закону та не встановлюють строки та порядок укладення договорів з мешканцями багатоквартирних будинків. Позивач також зазначив, що у період з 01.11.2016 по 31.07.2019 за кодом абонента 4-50216 ПрАТ АК "Київводоканал" здійснювало нарахування відповідачу вартості лише відведення стоків гарячої води. З огляду на прийняття Закону № 1198-VII, яким ПрАТ АК "Київводоканал" визнано виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об`єктів всіх форм власності, а ПАТ Київенерго - виконавцем послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності, то ПрАТ АК "Київводоканал" здійснювало нарахування питної холодної води для виготовлення гарячої ПАТ Київенерго на підставі договору про надання послуг з централізованого постачання питної холодної води, що призначена для виробництва послуг з централізованого постачання гарячої води № 12477/5-01 від 07.08.2014, а з травня 2018 року - КП Київтеплоенерго на підставі договору № 867/8/16-18 від 25.05.2018 про надання послуг з централізованого постачання холодної води, що призначена для виробництва послуг з централізованого постачання гарячої води. На виконання вищезазначених договорів позивач та ПАТ Київенерго , а з травня 2018 року - КП Київтеплоенерго , щомісячно складали акти про зняття показань з приладу обліку, враховуючи, що правовідносини між позивачем та відповідачем. Водночас, Закон № 1198-VII не змінював та не припиняв обов`язку ЖБК Луч щодо сплати вартості відведення стоків гарячої води.

18.03.2020 відповідач через канцелярію суду подав заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначив, що договори на надання послуг з централізованого постачання холодної води, призначеної для виробництва послуг з централізованого постачання гарячої води, укладені позивачем з ПАТ Київенерго (а з травня 2018 року - з КП Київтеплоенерго ), відсутні в матеріалах справи, відповідач не є стороною цих договорів і не обізнаний з їх умовами, права та обов`язки ЖБК Луч щодо позивача та виробника послуги з централізованого постачання гарячої води не регулюються вказаними договорами. Акти зняття показань з приладу обліку в тепловому пункті за адресою: м. Київ, вул. Миропільська, 15Б, де абонентами вказані ПАТ Київенерго та КП Київтеплоенерго , не можуть бути підтвердженням надання позивачем відповідачу послуги з відведення стоків централізованого гарячого водопостачання з огляду на положення статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність . Не заперечуючи проти того, що відповідач зобов`язаний проводити оплату за фактично спожитий обсяг послуги з відведення стоків гарячого водопостачання, відповідач наголошує на тому, що позивачем не надано доказів надання відповідачу послуги з відведення стоків гарячого водопостачання у заявлених ним у розрахунку обсягах. При цьому, ЖБК Луч оплачувало послугу з відведення стоків централізованого гарячого водопостачання у фактично спожитих обсягах, що не заперечується позивачем, та прямо підтверджується поданим ним розрахунком. Відповідно, вимога про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 49 068,66 грн не ґрунтується на даних з первинних бухгалтерських документів і є недоведеною. Відповідач також вказує на те, що укладення договору про співпрацю не впливає на обов`язок позивача укласти прямі договори зі споживачами, який позивачем не виконаний. Окрім того, посилання позивача на норми Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку є безпідставним, оскільки відповідач є житлово-будівельним кооперативом, діяльність якого регулюється нормами Закону України Про кооперацію . Відсутні підстави розглядати ЖБК Луч , як колективного споживача. Посилання позивача на судову практику, викладену у постанові Верховного Суду у справі 910/14142/17, не спростовує правового висновку Великої Палати Верховного суду про неможливість житлово-будівельного кооперативу виконувати зобов`язання за договором з постачальником комунальних послуг (позивачем). Крім того, відповідач стверджує, що за спірний період ЖБК Луч у повному обсязі сплачено за послуги з холодного водопостачання та водовідведення у сумі 94 493,70 грн.

Через канцелярію суду 17.03.2020 від відповідача, а 19.03.2020 від позивача, надійшли заяви про відкладення розгляду справи.

19.03.2020 суд оголосив перерву у судовому засіданні до 23.04.2020.

06.04.2020 та 16.04.2020 через канцелярію суду від позивача надійшли заяви про відкладення розгляду справи.

Через систему Електронний суд від відповідача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

23.04.2020 у задоволенні клопотання відповідача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення з використанням власних технічних засобів судом відмовлено у зв`язку із відсутністю технічної можливості, водночас, суд оголосив перерву у судовому засіданні до 25.05.2020.

25.05.2020 суд оголосив перерву у судовому засіданні до 06.07.2020.

06.07.2020 у судове засідання з`явилися представники сторін. Представник ПрАТ АК "Київводоканал позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Представник ЖБК Луч у свою чергу, проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

23.09.2003 між Відкритим акціонерним товариством Акціонерна компанія "Київводоканал" (в подальшому перейменоване у Публічне акціонерне товариство Акціонерна компанія "Київводоканал" , яке у свою чергу перейменоване у Приватне акціонерне товариство Акціонерна компанія "Київводоканал ) (далі - постачальник/позивач) та ЖБК Луч (далі - абонент/відповідач) укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення № 03125/4-04 (далі - договір).

Відповідно до п. 1 договору постачальник зобов`язується надати абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент зобов`язується розрахуватися за вищезазначені послуги відповідно до умов договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 р. № 65.

Згідно п. 2.1 договору постачальник забезпечує постачання питної води, якість якої відповідає ДОСТу 2874-82 Вода питна , та приймає каналізаційні стоки, які не перевищують гранично-допустимих концентрацій шкідливих речовин.

Як передбачено п. 2.2 договору, абонент, зокрема, сплачує вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством. У разі зміни тарифів сплата послуг абонентом здійснюється за новими тарифами з часу їх введення в дію без внесення змін до цього договору.

За приписами п. 3.1 договору кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показань водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента. Для абонентів із стабільним об`ємом водопостачання (або незначним коливанням), зняття показників може здійснюватись один раз на квартал.

Відповідно до п. 3.3 договору кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно з показниками водолічильника та інших способів визначення об`ємів стоків, що потрапляють у міську каналізацію згідно з Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах і селищах України.

Як передбачено п. 3.4 договору абонент розраховується за надані послуги у порядку, встановленому органами виконавчої влади у п`ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи. Постачальник інформує абонента про розмір діючих тарифів у платіжних документах, що направляються щомісячно до банківської установи абонента.

У разі незгоди щодо кількості та вартості отриманих послуг абонент зобов`язаний у 5-ти денний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи направити повноважного представника з обґрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акту в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом (п. 3.5 договору).

Пунктом 7.1 договору сторони погодили, що цей договір є безстроковим, діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання і набуває чинності з моменту його підписання сторонами.

Відповідно до додатку № 2 до договору адреса споживача: вул. Космічна, 12.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що абонент про незгоду щодо кількості або вартості отриманих з 01.11.2016 по 31.07.2019 послуг не повідомляв, свого представника для проведення звіряння розрахунків та підписання акту не направляв, у зв`язку з чим, в силу положень п. 3.5 договору, кількість та вартість наданих ПрАТ АК "Київводоканал" послуг з водопостачання та водовідведення за період з 01.11.2016 по 31.07.2019 вважаються прийнятими абонентом.

За розрахунком позивача, внаслідок порушення відповідачем зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати вартості отриманих від позивача послуг, відповідно до умов договору, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у сумі 100 931,49 грн., зокрема:

- за кодом 4-50216 (відведення стоків гарячого водопостачання) за період з 21.11.2016 по 31.07.2019 заборгованість становить 49 068,66 грн (надано послуг на суму 81 203,60 грн, з яких сплачено 32 134,94 грн);

- за кодом 4-216 (постачання та відведення стоків холодної води) за період з 21.03.2019 по 31.07.2019 заборгованість становить 51 862,83 грн (надано послуг на суму 97 356,53 грн, з яких сплачено 45 493,70 грн).

Отже, причиною виникнення спору у даній справі є питання про наявність або відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором за період з 21.11.2016 по 31.07.2019 (за кодом 4-50216 - відведення стоків гарячого водопостачання) та з 21.03.2019 по 31.07.2019 (кодом 4-216 - постачання та відведення стоків холодної води), а також нарахованих внаслідок неналежного виконання грошового зобов`язання пені, штрафу, інфляційних втрат та 3 % річних.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі правочин є договором про надання послуг.

Згідно зі статтею 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Предметом укладеного між сторонами у справі договору є надання позивачем відповідачу послуг з: постачання питної води та приймання каналізаційних стоків (пункти 1 та 2.1. договору).

Відповідно до статті 1 Закону України Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення питне водопостачання - діяльність, пов`язана з виробництвом, транспортуванням та постачанням питної води споживачам питної води, охороною джерел та систем питного водопостачання; водовідведення - діяльність із збирання, транспортування та очищення стічних вод за допомогою систем централізованого водовідведення або інших споруд відведення та/або очищення стічних вод.

Суб`єктами відносин у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення є: органи державної влади, до сфери управління яких належать об`єкти питного водопостачання та водовідведення; органи місцевого самоврядування, до сфери управління яких належать об`єкти питного водопостачання та водовідведення; підприємства питного водопостачання та централізованого водовідведення; споживачі питної води та/або послуг з водовідведення (ст. 4 Закону України Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення ).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг № 279 від 10.08.2012 Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення , яка діяла протягом спірного періоду до 18.05.2017, та постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг № 307 від 22.03.2017 (чинна з 19.05.2017) вид господарської діяльності у сфері централізованого водопостачання та/або водовідведення визначено таким, що підлягає ліцензуванню.

Як встановлено судом, постачання питної води та водовідведення за укладеним між сторонами договором здійснювалось до багатоквартирного будинку, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Космічна, 12.

Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг та, зокрема послуг з водопостачання та водовідведення між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, регулюються спеціальними Законами України Про житлово-комунальні послуги та Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення .

Згідно зі статтею 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Виходячи з положень пункту 1 частини 1 статті 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) послуги з централізованого постачання холодної, централізованого постачання гарячої води та водовідведення за своїм функціональним призначенням належать до житлово-комунальних послуг.

Згідно зі статтею 3 Закону України Про житлово-комунальні послуги (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) предметом регулювання цього закону є правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг. Суб`єктами цього закону є органи виконавчої влади, органи місцевого самоуправління, власники, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг.

Відповідно до частини 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У пункті 1 та підпункті а пункту 2.2. договору сторони передбачили зобов`язання абонента (відповідача) здійснювати розрахунки з постачальником за зазначені вище послуги, сплачувати вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством.

26.04.2014 набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії № 1198-VII від 10.04.2014 (далі - Закон № 1198-VII), яким були внесені зміни до Закону України Про житлово-комунальні послуги . Зокрема, стаття 19 Закону доповнена частиною 5, згідно з якою виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.

Також, вказаним Законом № 1198-VII внесені зміни до статті 29 Закону України Про житлово-комунальні послуги шляхом її доповнення частиною 3, відповідно до якої договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем ) у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та виконавцями цих послуг.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 21 Закону України Про житлово-комунальні послуги (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконавець комунальної послуги зобов`язаний: підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором. Тому саме на виконавця послуг покладено обов`язок укладати зі споживачами договори про надання житлово-комунальних послуг.

Отже, з 26.04.2014 з огляду на набрання чинності Законом № 1198-VII існує законодавча заборона для суб`єктів господарювання, які не провадять господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення та не є ліцензіатами у цій сфері, виступати виконавцями цих послуг за відсутності відповідної ліцензії та заборона на укладення з власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем багатоквартирного будинку договорів на надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження наявності у ЖБК Луч ліцензії на здійснення господарської діяльності у сфері централізованого водопостачання та/або водовідведення, тому внаслідок внесення змін до зазначеного вище законодавства відповідач унеможливлений здійснювати господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення, і, відповідно, не може бути виконавцем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення по відношенню до власників квартир, орендарів чи квартиронаймачів багатоквартирного будинку, до якого позивачем надаються ці послуги, а також не має права на законодавчому рівні здійснювати нарахування за ці комунальні послуги. Водночас, саме на позивача, як виконавця послуг відповідно до законодавства України покладено обов`язок укладення прямих договорів із безпосередніми споживачами цих послуг (фізичними та юридичними особами) або балансоутримувачами та вчинення інших дій, передбачених законодавством України.

Відповідно до визначення термінів, що містяться у ст. 1 Закону України Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення споживач питної води - юридична або фізична особа, яка використовує питну воду для забезпечення питних, фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб.

Згідно із ст. 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послуг.

Частина 6 ст. 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачає, що особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Відповідно до ст. 6, 19 та 19-1 Закону України Про кооперацію кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об`єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану.

Для досягнення мети своєї діяльності кооператив набуває та використовує майно, фінансові та інші ресурси. Джерелами формування майна кооперативу є: вступні, членські та цільові внески його членів, паї та додаткові паї; майно, добровільно передане кооперативу його членами; кошти, що надходять від провадження господарської діяльності; кошти, що надходять від створених кооперативом підприємств, установ, організацій; грошові та майнові пожертвування, благодійні внески, гранти, безоплатна технічна допомога юридичних і фізичних осіб, у тому числі іноземних; інші надходження, не заборонені законодавством. Кооператив є власником будівель, споруд, грошових та майнових внесків його членів, виготовленої продукції, доходів, одержаних від її реалізації та провадження іншої передбаченої статутом діяльності, а також іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених законом. Володіння, користування та розпорядження майном кооперативу здійснюють органи управління кооперативу відповідно до їх компетенції, визначеної статутом кооперативу.

Член житлово-будівельного кооперативу має право володіння, користування, а за згодою кооперативу - і розпоряджання квартирою, дачею, гаражем, іншою будівлею, спорудою або приміщенням кооперативу, якщо він не викупив це майно. У разі викупу квартири, дачі, гаража, іншої будівлі, споруди або приміщення член житлово-будівельного кооперативу стає власником цього майна. Право власності на таке майно у члена кооперативу виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.

Відповідач не може вважатися споживачем в розумінні Закону України Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення та Закону України Про житлово-комунальні послуги , за положеннями яких споживачами послуг ПрАТ АК "Київводоканал" є власники квартир у багатоквартирному будинку, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Космічна,12. Докази того, що квартири у зазначеному будинку перебувають у власності відповідача - ЖБК Луч , а не його мешканців, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до статті 607 ЦК України зобов`язання припиняється неможливістю його виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Обставини, які викликають неможливість виконання, можуть бути як юридичними (заборона певної діяльності), так і фактичними (загибель індивідуально визначеної речі, яка мала б бути об`єктом виконання). Головна умова полягає в тому, що за такі обставини не буде відповідати жодна із сторін зобов`язання.

У даному випадку неможливість виконання зобов`язання з боку відповідача полягає у законодавчій забороні укладати з мешканцями, власниками та орендарями (споживачами послуг) договорів на надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) за відсутності відповідної ліцензії, якої у відповідача немає. Відтак, ЖБК Луч втратило підстави виступати стороною у договорі. Саме позивач (як виконавець послуг) зобов`язаний був укласти прямі договори на надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) із безпосередніми споживачами цих послуг (фізичними та юридичними особами) або балансоутримувачами та вчинити інші дії, передбачені законодавством України.

Зокрема, аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 10.01.2020 року у справі № 910/17776/17.

За таких обставин, суд відхиляє доводи позивача про те, що відповідач є колективним споживачем з посиланням на положення Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , оскільки положення цього закону не регулюють діяльність житлово-будівельних кооперативів.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Враховуючи встановлене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині стягнення з ЖБК Луч на користь ПрАТ АК "Київводоканал" заборгованості за надані послуги з водопостачання у розмірі 100 931,49 грн.

Оскільки позовні вимоги про стягнення з ЖБК Луч на користь ПрАТ АК "Київводоканал" пені, штрафу, інфляційних втрат та 3 % річних є похідними від вимог про стягнення основного боргу, у цій частині позов теж задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 74, 76, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія "Київводоканал" відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI Перехідні положення та пункту 4 розділу Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено: 10.07.2020.

Суддя В.В. Бондарчук