Постанова

від 16.10.2020 по справі 910/19123/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2020 р. Справа№ 910/19123/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Поляк О.І.

суддів: Калатай Н.Ф.

Дідиченко М.А.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на рішення Господарського суду міста Києва (суддя Бондарчук В.В.) від 06.07.2020 у справі №910/19123/19

за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Житлово-будівельного кооперативу "Луч"

про стягнення 124484,02 грн,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Київводоканал" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Луч" про стягнення 124 484,02 грн, з яких 100 931,49 грн основного боргу, 8 669,66 грн інфляційних втрат, 3 194,36 грн 3 % річних, 6 641,93 грн пені та 5 046,58 грн штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем обов`язків за договором №03125/4-04 від 23.09.2003 на послуги водопостачання та водовідведення.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.07.2020 у справі №910/19123/19 відмовлено у задоволені позову в повному обсязі, з огляду на те, що у зв`язку набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії" відповідач втратив право здійснювати господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення, тому не може бути виконавцем указаних послуг по відношенню до власників квартир, орендарів чи квартиронаймачів багатоквартирного будинку, до якого позивач надає послуги.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2020 у справі №910/19123/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі; судові витрати покласти на відповідача.

17.08.2020 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою, надійшли до Північного апеляційного господарського суду та згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передані на розгляд колегії суддів у складі: Поляк О.І. (головуючий), Пашкіна С.А., Кропивна Л.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2020 клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження залишено без розгляду, відкрито апеляційне провадження. Розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що зміни до законодавства, на які посилається місцевий господарський суд, не передбачають автоматичного припинення вже існуючих договірних відносин і не вимагають розірвання попередніх договорів між постачальниками та абонентами, зокрема, на постачання послуг водопостачання та водовідведення. Тому, на думку апелянта, позиція суду про необхідність укласти договори на надання послуг з власниками квартир, як споживачами послуг, не впливає на обов`язок відповідача виконати зобов`язання за наданими послугами. Також Приватне акціонерне товариство "Київводоканал" вважає, що з набранням чинності 10.06.2018 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (№2189-VIII) втратили чинність зміни, внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії" (№ 1198-VII), у частині, що стосувались визначення виконавця комунальних послуг. Крім того, апелянт вказує на те, що частина 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2189-VIII передбачає, що договори, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом. Приватне акціонерне товариство "Київводоканал" вважає, що висновок суду першої інстанції про неможливість кооперативу виступати колективним споживачем суперечить наявним в матеріалах справи доказам та чинному законодавству. На думку апелянта, твердження суду щодо неможливості виконання відповідачем договірних зобов`язань з причини відсутності у нього ліцензії є безпідставними з огляду на критерії ліцензування господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення.

04.09.2020 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив Житлово-будівельного кооперативу "Луч" на апеляційну скаргу, в якому відповідач, підтримав позицію, викладену в оскаржуваному судовому рішенні, тому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - без змін.

15.09.2020 апелянт подав клопотання про розгляд в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2020 у справі №910/19123/19.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.09.2020, у зв`язку з перебуванням у відпустці суддів Кропивної Л.В. та Пашкіної С.А., які входить до складу колегії суддів і не є суддями-доповідачами, сформовано новий склад колегії суддів: Поляк О.І. (головуючий), Калатай Н.В., Дідиченко М.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2020 прийнято апеляційну скаргу у справі №910/19123/19 до провадження у новому складі суддів і відмовлено Приватному акціонерному товариству "Акціонерна компанія "Київводоканал" у задоволенні клопотання про розгляд в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

16.09.2020 до Північного апеляційного господарського суду від Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу.

Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 23.09.2003 між Відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" (у подальшому перейменоване у Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал", яке у свою чергу перейменоване у Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал ) (далі - постачальник/позивач) та ЖБК "Луч" (далі - абонент/відповідач) укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення № 03125/4-04 (далі - договір).

Відповідно до п. 1 договору постачальник зобов`язується надати абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент зобов`язується розрахуватися за вищезазначені послуги відповідно до умов договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 № 65.

Згідно п. 2.1 договору постачальник забезпечує постачання питної води, якість якої відповідає ДОСТу 2874-82 "Вода питна", та приймає каналізаційні стоки, які не перевищують гранично-допустимих концентрацій шкідливих речовин.

Як передбачено п. 2.2 договору, абонент, зокрема, сплачує вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством. У разі зміни тарифів сплата послуг абонентом здійснюється за новими тарифами з часу їх введення в дію без внесення змін до цього договору.

За приписами п. 3.1 договору кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показань водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента. Для абонентів із стабільним об`ємом водопостачання (або незначним коливанням), зняття показників може здійснюватись один раз на квартал.

Відповідно до п. 3.3 договору кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно з показниками водолічильника та інших способів визначення об`ємів стоків, що потрапляють у міську каналізацію згідно з Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах і селищах України.

Як передбачено п. 3.4 договору абонент розраховується за надані послуги у порядку, встановленому органами виконавчої влади у п`ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи. Постачальник інформує абонента про розмір діючих тарифів у платіжних документах, що направляються щомісячно до банківської установи абонента.

У разі незгоди щодо кількості та вартості отриманих послуг абонент зобов`язаний у 5-ти денний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи направити повноважного представника з обґрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акту в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом (п. 3.5 договору).

Пунктом 7.1 договору сторони погодили, що цей договір є безстроковим, діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання і набуває чинності з моменту його підписання сторонами.

Відповідно до додатку № 2 до договору адреса споживача: вул. Космічна, 12.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що абонент про незгоду щодо кількості або вартості отриманих з 01.11.2016 по 31.07.2019 послуг не повідомляв, свого представника для проведення звіряння розрахунків та підписання акту не направляв, у зв`язку з чим, у силу положень п. 3.5 договору, кількість та вартість наданих ПрАТ "АК "Київводоканал" послуг з водопостачання та водовідведення за період з 01.11.2016 по 31.07.2019 вважаються прийнятими абонентом.

За розрахунком позивача, внаслідок порушення відповідачем зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати вартості отриманих від позивача послуг, відповідно до умов договору, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у сумі 100 931,49 грн, а саме:

- за кодом 4-50216 (відведення стоків гарячого водопостачання) за період з 21.11.2016 по 31.07.2019 заборгованість становить 49 068,66 грн (надано послуг на суму 81 203,60 грн, з яких сплачено 32 134,94 грн);

- за кодом 4-216 (постачання та відведення стоків холодної води) за період з 21.03.2019 по 31.07.2019 заборгованість становить 51 862,83 грн (надано послуг на суму 97 356,53 грн, з яких сплачено 45 493,70 грн).

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як передбачено ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як передбачено ст. 1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" питне водопостачання - діяльність, пов`язана з виробництвом, транспортуванням та/або постачанням питної води споживачам питної води, охороною джерел та/або систем питного водопостачання; водовідведення - діяльність із збирання, транспортування та очищення стічних вод за допомогою систем централізованого водовідведення або інших споруд відведення та/або очищення стічних вод.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" суб`єктами відносин у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення є: органи державної влади, до сфери управління яких належать об`єкти питного водопостачання та водовідведення; органи місцевого самоврядування, до сфери управління яких належать об`єкти питного водопостачання та водовідведення; підприємства питного водопостачання та централізованого водовідведення; споживачі питної води та/або послуг з водовідведення.

Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 10.08.2012 № 279 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення", яка діяла протягом спірного періоду до 18.05.2017 включно, та постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 22.03.2017 № 307 (чинна з 19.05.2017) вид господарської діяльності у сфері централізованого водопостачання та/або водовідведення підлягає ліцензуванню.

Судом першої інстанції встановлено, що постачання питної води та водовідведення за укладеним між сторонами у справі договором здійснювалось до багатоквартирного будинку, який знаходяться за адресою: вул. Космічна, 12 у м. Києві для задоволення потреб їх мешканців.

Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг та, зокрема послуг з водопостачання та водовідведення між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, регулюються спеціальними Законами України "Про житлово-комунальні послуги" та "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення".

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Виходячи з положень п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" послуги з централізованого постачання холодної, централізованого постачання гарячої води та водовідведення за своїм функціональним призначенням належать до житлово-комунальних послуг.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг. Суб`єктами цього Закону є органи виконавчої влади, органи місцевого самоуправління, власники, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг.

26.04.2014 набрав чинності Закон України від 10.04.2014 № 1198-VII "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії" (далі - Закон № 1198-VII), яким внесено зміни, зокрема, до ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", згідно з якими виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.

Згідно зі ст. 1 зазначеного Закону України "Про житлово-комунальні послуги" суб`єктами у сфері житлово-комунальних послуг є виробник та виконавець послуг, балансоутримувач, власник та споживач житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 цього ж Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Отже, з 26.04.2014 з огляду на набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії" № 1198-VII від 10.04.2014 існує законодавча заборона для суб`єктів господарювання, які не провадять господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення та не є ліцензіатами у цій сфері, виступати виконавцями цих послуг за відсутності відповідної ліцензії та заборона на укладення з власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем багатоквартирного будинку договорів на надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не здійснює господарської діяльності з централізованого водопостачання та/або водовідведення та не є підприємством питного водопостачання у розумінні Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" та ліцензіатом у сфері централізованого водопостачання та/або водовідведення.

Таким чином, позивач зобов`язаний укладати договори безпосередньо зі споживачами послуг, які він надає.

Згідно зі ст. 607 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється неможливістю його виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Таким чином, неможливість виконання зобов`язання з боку відповідача полягає у законодавчій забороні укладати з мешканцями, власниками та орендарями (споживачами послуг) договорів на надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води за відсутності відповідної ліцензії, якої у відповідача немає.

Внаслідок внесення зазначених змін відповідач не є балансоутримувачем житлового та нежитлового фонду та на законодавчому рівні позбавлений можливості здійснювати будь-які нарахування за комунальні послуги, у тому числі з водопостачання та/або водовідведення. Отже, відповідач втратив підстави виступати стороною в договорі.

Саме позивач (виконавець послуг) зобов`язаний укласти прямі договори на послуги з центрального опалення та гарячого водопостачання із безпосередніми споживачами цих послуг (фізичними та юридичними особами) або балансоутримувачами та вчинити інші дії, передбачені законодавством України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.02.2018 у справі № 910/973/16, від 20.11.2018 у справі № 910/17959/17, від 23.05.2019 у справі № 910/3177/18, від 11.10.2019 у справі № 910/3319/18, від 10.01.2020 у справі №910/17776/17.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що у зв`язку з набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії" відповідач втратив право здійснювати будь-які нарахування за комунальні послуги, у тому числі з водопостачання та/або водовідведення, тож втратив можливість виступати стороною в договорі. Тоді як у позивача виник обов`язок укладати договори безпосередньо зі споживачами послуг.

Посилання апелянта на те, що укладений сторонами договір є дійсним, у встановленому законодавством порядку недійсним не визнавався, та підлягає виконанню сторонами, відхиляються колегією суддів, зважаючи на положення статті 607 Цивільного кодексу України, у зв`язку з набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії".

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", за рішенням співвласників багатоквартирного будинку (уповноваженого органу управління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку), прийнятим відповідно до закону, договір про надання комунальної послуги укладається з виконавцем відповідної комунальної послуги, визначеним статтею 6 цього Закону, об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об`єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір про надання комунальних послуг, як колективним споживачем.

Отже, відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" колективний споживач повинен об`єднувати всіх співвласників будинку.

Відповідно до статей 6, 19 та 19-1 Закону України "Про кооперацію" кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об`єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану.

Для досягнення мети своєї діяльності кооператив набуває та використовує майно, фінансові та інші ресурси. Джерелами формування майна кооперативу є: вступні, членські та цільові внески його членів, паї та додаткові паї; майно, добровільно передане кооперативу його членами; кошти, що надходять від провадження господарської діяльності; кошти, що надходять від створених кооперативом підприємств, установ, організацій; грошові та майнові пожертвування, благодійні внески, гранти, безоплатна технічна допомога юридичних і фізичних осіб, у тому числі іноземних; інші надходження, не заборонені законодавством. Кооператив є власником будівель, споруд, грошових та майнових внесків його членів, виготовленої продукції, доходів, одержаних від її реалізації та провадження іншої передбаченої статутом діяльності, а також іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених законом. Володіння, користування та розпорядження майном кооперативу здійснюють органи управління кооперативу відповідно до їх компетенції, визначеної статутом кооперативу.

Член житлово-будівельного, кооперативу має право володіння, користування, а за згодою кооперативу - і розпоряджання квартирою, дачею, гаражем, іншою будівлею, спорудою або приміщенням кооперативу, якщо він не викупив це майно. У разі викупу квартири, дачі, гаража, іншої будівлі, споруди або приміщення член житлово-будівельного, кооперативу стає власником цього майна. Право власності на таке майно у члена кооперативу виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.

Водночас, у матеріалах справи відсутні докази балансової приналежності будинку за адресою вул. Космічна, 12 у м. Києві відповідачу.

Щодо тверджень апелянта про те, договори про надання комунальних послуг, укладені до набрання чинності Законом України "Про житлово-комунальні послуги" (№2189-VIII), зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом. Такі твердження відхиляються колегією суддів з огляду на існуючу вже з 26.04.2014 законодавчу заборону для суб`єктів господарювання, які не провадять господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення та не є ліцензіатами у цій сфері, виступати виконавцями цих послуг за відсутності відповідної ліцензії та заборону на укладення з власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем багатоквартирного будинку договорів на надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову Приватному акціонерному товариству "Київводоканал" у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 100 931,40 грн. У зв`язку з цим, вимоги про стягнення 8 669,66 грн інфляційних втрат, 3 194,36 грн 3 % річних, 6 641,93 грн пені та 5 046,58 грн штрафу є похідними від основної вимоги про стягнення боргу, в задоволенні якої суд відмовив, то обґрунтованим є висновок про відмову у задоволенні і похідних вимог.

Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому Північний апеляційний господарський суд вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, отже, підстави для його скасування відсутні.

Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на апелянта.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2020 у справі №910/19123/19 - без змін.

2. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачені ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 16.10.2020.

Головуючий суддя О.І. Поляк

Судді Н.Ф. Калатай

М.А. Дідиченко