Ухвала

від 03.07.2020 по справі 500/6738/16-ц

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 500/6738/16-ц

Провадження № 4-с/946/13/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАїНИ

03 липня 2020 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Пащенко Т.П.

при секретарі - Топтигіної О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Ізмаїл цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 про визнання неправомірними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Щедріної Валерії Романівни щодо винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 12.08.2019 року за виконавчим провадженням №57234864, зобов`язання скасувати постанову по арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, зобов`язання зняти арешт з майна та заборонити виконувати дії, пов`язані із виконанням постанови про накладення арешту на майно боржника , -

ВСТАНОВИВ:

11.09.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області зі скаргою, яка була уточнена 07.11.2019 року (а.с.51-52), про визнання неправомірними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Щедріної В.Р. щодо винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 12.08.2019 року за виконавчим провадженням №57234864, зобов`язання скасувати постанову по арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, зобов`язання зняти арешт з майна та заборонити виконувати дії, пов`язані із виконанням постанови про накладення арешту на майно боржника . В обґрунтування скарги вказує, що 18.09.2018 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, ОСОБА_2 В.Р ОСОБА_3 на виконання рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22.11.2017 року у цивільній справі №500/6738/16-ц за виконавчим листом від 13.09.2018 року було відкрито виконавче провадження №57234864. 12.08.2019 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Заявник отримав постанову про накладення арешту 28.08.2019 року, що підтверджується довідкою з поштового відділення зв`язку від 02.09.2019 року. Державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Щедріна В.Р. до суду за визнанням частки майна боржника не зверталась. Заявник вказує, що вважає постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 12.08.2019 року такою, що винесена державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області з порушенням законодавства, а тому підлягає скасуванню. З огляду на викладене просить суд визнати дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Щедріної В.Р. щодо винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 12.08.2019 року за виконавчим провадженням №57234864 неправомірними, зобов`язати державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Щедріну В.Р. скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 12.08.2019 року за виконавчим провадженням №57234864, зобов`язати державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Щедріну В.Р. зняти арешт з майна ОСОБА_1 , що накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 12.08.2019 року за виконавчим провадженням №57234864, заборонити виконувати дії, пов`язані з виконанням постанови про накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження від 12.08.2019 року за виконавчим провадженням №57234864, а саме, здійснення дій щодо оцінки майна боржника. Також, просить суд поновити строк для подання скарги на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Щедріної В.Р.

Скаржник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце судового засідання сповіщений належним чином, в тому числі через розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області https://iz.od.court.gov.ua/sud1510/, причини неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань по справі суду не надав.

Представник відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце судового засідання сповіщений належним чином, причини неявки суду не повідомив. 10.04.2020 року державний виконавець Щедріна В.Р. надала заперечення на скаргу (а.с.105), в яких вказала, що 12.08.2019 року на прийом до державного виконавця прибув боржник ОСОБА_1 , якому було роз`яснено його права та обов`язки, та повідомлено про хід виконавчого провадження, шо підтверджується пам`яткою від 12.08.2019 року. А також вручено для заповнення Декларацію про доходи на майно боржника фізичної особи, яку боржник так до відділу і не надав. 12.08.2019 року державним виконавцем направлено запит до Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області направлено запит про отримання боржником доходи як само зайнята особа - платник податку, який провадить незалежну професійну діяльність. Відповіддю Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області повідомлено, що у період з 22.12.2017 року по теперішній час підприємницьку діяльність здійснює на загальній системі оподаткування. Згідно поданій звітності у період за 22.12.2017 року по 31.12.2018 рік доходів не отримував. Постановою про арешт коштів боржника від 12.08.2019 року накладено арешт на виявлені рахунки боржника. 15.08.2019 року державним виконавцем оновлено розшук майна боржника та винесено постанову про розшук майна боржника, а саме: автомобіль Mercedes-Benz 2080 , вантажний, білого кольору, 1998 р.в., НОМЕР_1 . 12.09.2019 року до відділу примусового виконання рішень надійшов висновок про визначення вартості майна. Відповідно до висновку про вартість нерухомого майна, а саме, гараж, складає 191500 грн. без урахування ПДВ. 17.09.2019 року на адресу боржника направлено повідомлення про результати визначення вартості майна. Постановою про арешт коштів боржника від 22.10.2019 року накладено арешт на виявлені рахунки боржника. На перераховане майно в лютому 2017 року Ізмаїльським ВДВС ГТУЮ у Одеській області відповідно до Ухвали по справі №500/6738/16-ц від 03.01.2017 року в рамках забезпечення позову були внесені записи про обтяження до державних реєстрів. Постанову про арешт майна боржника від 12.08.2019 року отримав 19.08.2019 року, а скаргу було подано лише 11.09.2019 року. Про наявність виконавчого провадження боржник був обізнаний, однак ним створювалися всі можливі заходи для уникнення відповідальності перед фінансовими зобов`язаннями. Саме під час виконання рішення постало питання про розподіл майна. На час винесення постанови про арешт майна боржника майно належало на праві приватної власності ОСОБА_1 . Зауважила, що в постанові Верховного Суду України від 07.09.2016 року в справі №6-801цс16 міститься правовий висновок, відповідно до якого суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя. В Постанові Верховного суду від 06.03.2019 року по справі №317/3272/16-ц про поділ майна подружжя міститься правовий висновок про те, що поділ спільного майна подружжя не може використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу боржником або виконання судового рішення про стягнення боргу. Боржник, проти якого ухвалене судове рішення про стягнення боргу та накладено арешт на його майно, та його дружина, які здійснюють поділ майна, діють очевидно недобросовісно та зловживають правами стосовно кредитора, оскільки поділ майна порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом. На підставі викладеного просить відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 в повному обсязі.

Боржник ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце судового засідання сповіщений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань по справі суду не надав.

Представник стягувача ОСОБА_5 ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце судового засідання сповіщений належним чином, причини неявки суду не повідомив, надав суду заяву, в якій вказав, що просить відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 18.10.2019 року надав заперечення на скаргу щодо дій та рішень державного виконавця (а.с.17-18), в яких вказав, що по цивільній справі №500/6738/16-ц за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення збитків, завданих невиконанням змішаного договору поставки-підряду за розпискою від 05.06.2009 року, а також заборгованості за договором поруки на загальну суму у розмірі 1 922 092,58 грн., 22.11.2017 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області постановлено рішення про задоволення позову у повному обсязі. 13.08.2018 року на виконання даного рішення видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 1 922 092,58 грн. збитків та 6 886,41 грн. судових витрат. 18.09.2018 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області було відкрито виконавче провадження №57234864 з примусового виконання зазначеного виконавчого листа. 12.08.2019 року державним виконавцем Щедриною В.Р. було прийнято постанову про арешт майна, якою накладено арешт на майно, належне боржнику, а саме: автомобіль вантажний Mercedes-Benz , модель 208D, 1998 р.в., НОМЕР_2 : НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 , білого кольору, гараж у дворі житлового будинку літ. В-1 площею 30 кв.м. по АДРЕСА_1 гараж АДРЕСА_2 - в межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору 2 120 776,88 грн. Представник ОСОБА_6 вказує, що скаржник ОСОБА_1 , звертаючись до суду із скаргою від 11.09.2019 року на дії державного виконавця у виконавчому провадженні №57234864 виходить з необхідності захисту майнових прав та охоронюваних законом інтересів іншої особи - своєї дружини, як співвласника арештованого майна, а не власних прав, як боржника у виконавчому провадженні, що йде у розріз з вимогами ст.ст. 447,451 ЦПК України., тому просить суд відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу порушено їхні права чи свободи.

Порядок виконання рішень судів визначено в Законі України Про виконавче провадження від 02.06.2016 року №1404-VIII, а також в Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5.

Відповідно до ст.5 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішень в Україні покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим законом випадках на приватних виконавців. Статтею 18 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно ч. 1 ст.74 Закону України Про виконавче провадження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

В судовому засіданні встановлено, що на примусовому виконанні державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Щедріної В.Р. перебуває виконавче провадження №57234864 по примусовому виконанню виконавчого листа №500/6738/16-ц, виданого 13.08.2018 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області (а.с.112).

Постановою від 18.09.2018 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження №57234864 на виконання виконавчого листа №500/6738/16-ц, виданого 13.08.2018 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 збитків, завданих невиконанням змішаного договору поставки-підряду за розпискою від 05.06.2009 року в сумі 1921092,58 грн. та судових витрат в сумі 6886,41 грн. (а.с.113).

Постановою про арешт майна боржника від 18.09.2018 накладено арешт на все майно ОСОБА_1 (а.с.114).

Постановою старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харків ГТУЮ у Харківській області про передачу виконавчого провадження від 20.05.2019 року передано виконавчий документ до відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Харківській області у строк до 20.05.2019 року (а.с.131).

13.05.2019 року постановою Головного територіального управління юстиції у Харківській області №189 від 13.05.2019 року передано з Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харків ГТУЮ у Харківській області до відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Харківській області виконавче провадження №57234864 для подальшого виконання (а.с.133-134).

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Харківській області від 28.05.2019 року прийнято виконавче провадження №57234864 з примусового виконання виконавчого листа №500/6738/16-ц, виданого 13.08.2018 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 збитків, завданих невиконанням змішаного договору поставки-підряду за розпискою від 05.06.2009 року в сумі 1921092,58 грн. та судові витрати 6886,41 грн. (а.с.136).

Частинами 1,2 статті 56 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Згідно відповіді КП Харківське МіськБТІ від 16.11.2018 року та 21.12.2018 року (а.с. 120, 127) за боржником ОСОБА_1 зареєстровано гараж у дворі житлового будинку літ. В-1 площею 30 кв.м. по АДРЕСА_1 гараж АДРЕСА_2 .

Крім того, згідно відповіді ІС ДП НАІС від 21.06.2019 року за боржником зареєстровано автомобіль вантажний Mercedes-Benz, модель 208D, 1998 р.в., НОМЕР_2 : НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 , білого кольору (а.с. 178).

Відповідно до постанови від 12.08.2019 року про арешт майна боржника накладено арешт на майно, що належить боржнику ОСОБА_1 , а саме, на: автомобіль вантажний Mercedes-Benz , модель 208D, 1998 р.в., НОМЕР_2 : НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 , білого кольору, гараж у дворі житлового будинку літ. В-1 площею 30 кв.м. по АДРЕСА_1 , гараж АДРЕСА_2 , у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору 2 120 776,88 грн. (а.с.160). Відповідні записи про обтяження внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

12.08.2019 року боржнику ОСОБА_1 на прийомі у державного виконавця було роз`яснено його права та обов`язки, та повідомлено про хід виконавчого провадження, що підтверджується пам`яткою із особистим підписом ОСОБА_1 від 12.08.2019 року, та вручена йому для заповнення Декларація про доходи та майно боржника фізичної особи (а.с.173).

В обґрунтування скарги ОСОБА_1 стверджує, що постанова про арешт майна боржника від 12.08.2019 року є незаконною, оскільки він володіє майном на яке накладено арешт разом з іншими особами, отже стягнення повинно звертатися на його частку, яка визначається судом за поданням виконавця.

Однак, відповідно до ст.447 ЦПК України скаржник не зазначив яким чином виконавець при винесенні постанови про арешт майна боржника від 12.08.2019 року порушив саме його, скаржника, права чи свободи.

Частиною 1 ст.59 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Отже, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові - ОСОБА_1 , не позбавлена можливості звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що скарга ОСОБА_1 про визнання неправомірними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Щедріної В. Р. щодо винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 12.08.2019 року за виконавчим провадженням №57234864, зобов`язання скасувати постанову по арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, зобов`язання зняти арешт з майна та заборонити виконувати дії, пов`язані із виконанням постанови про накладення арешту на майно боржника не підлягає задоволенню в зв`язку з необґрунтованістю, оскільки дії виконавця є законними і право заявника не було порушено.

Керуючись ст.ст. 260, 353, 447-453 ЦПК України, Законом України Про виконавче провадження , суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 про визнання неправомірними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Щедріної Валерії Романівни щодо винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 12.08.2019 року за виконавчим провадженням №57234864, зобов`язання скасувати постанову по арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, зобов`язання зняти арешт з майна та заборонити виконувати дії, пов`язані із виконанням постанови про накладення арешту на майно боржника - відмовити.

Повний текст ухвали складений 08 липня 2020 року.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області шляхом подачі в 15-денний строк з дня складення повного судового рішення апеляційної скарги.

У відповідності до вимог ч.1, 2 ст.261 ЦПК України ухвали суду, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею, а згідно ч.3 Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, зокрема ст.354 (строки апеляційного оскарження ухвал суду) продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя: Т.П.Пащенко