Рішення

від 09.07.2020 по справі 128/2979/19

ВІННИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 128/2979/19

РІШЕННЯ

Іменем України

09 липня 2020 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області у складі:

судді Карпінської Ю.Ф.,

за участі секретаря Москвичової О.Р.,

у відсутність учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області про визнання незаконним та скасування рішення 33 сесії 7 скликання Стадницької сільської ради від 27.06.2019 Про повторний розгляд заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення (встановлення) меж земельної ділянки ,

УСТАНОВИВ:

ПозивачОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою, яку обґрунтовує тим, що він є власником будинковолодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Дане будинковолодіння знаходиться на земельній ділянці по фактичному користуванню, яка згідно з даними технічної інвентаризації, проведеної КП ВООБТІ 03.07.2017, складає 0,5691 га. Однак згідно з рішенням 15 сесії 21 скликання Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області у власність йому передавалась земельна ділянка площею 0,6300 га. 22.09.2017 він звернувся до Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області з приводу надання дозволу на складання документації із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки, але відповідне рішення прийнято не було, в зв`язку з чим він був змушений звернутися до суду. Вінницьким окружним адміністративним судом 24.04.2018 було винесено рішення, яким позовні вимоги було задоволено: визнано протиправною бездіяльність Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 ; зобов`язано Стадницьку сільську раду Вінницького району Вінницької області розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.09.2017. На виконання вказаного рішення суду на засіданні 23 сесії 7 скликання Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області, яке відбулось 18.05.2018, було прийнято рішення за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 22.09.2017, яким йому було відмовлено у наданні такого дозволу. Не погодившись з таким рішенням, він повторно звернувся до суду. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 06.03.2019 по справі № 0240/2520/18-а його позов було задоволено, визнано вказане рішення протиправним і зобов`язано відповідача повторно розглянути подану ним заяву. Рішенням 33 сесії 7 скликання Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області від 27.06.2019 Про повторний розгляд заяви ОСОБА_1 Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відновлення (встановлення) меж земельної ділянки вдруге відмовлено йому у наданні такого дозволу з посиланням на невідповідність місця розташування зазначеного об`єкта вимогам містобудівної документації, схемі землеустрою і техніко-економічному обґрунтуванню використання та охорони земель адміністративно-територіальної одиниці с. Стадниця. На адвокатські запити від 15.07.2019 та від 05.08.2019 щодо надання інформації з цього приводу Стадницькою сільською радою Вінницького району Вінницької області відповіді не надано. Законом взагалі не передбачено підстав для надання відмови у розроблені такої документації. Мотиви, викладені у рішенні відповідача, стосуються відмов у наданні дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки. Вказані документації із землеустрою не є тотожними, а є різними видами документації із різним змістом та вимогами до неї. Отже, при прийнятті оскаржуваного рішення вимоги ст.ст. 118, 123 ЗК України Стадницькою сільською радою Вінницького району Вінницької області додержано не було. У вересні 2019 року ОСОБА_1 звертався з позовом до Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення в порядку адміністративного судочинства, справа № 120/2817/19-а. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 22.10.2019 провадження в справі було закрито з підстав, що спір не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Адміністративний суд зазначає, що позовні вимоги у справі спрямовані на захист майнового права на конкретну земельну ділянку, що вже перебуває у користуванні позивача з огляду на розташування на ній належного йому об`єкта приватної власності (житлового будинку). Метою пред`явлення позову є усунення перешкод в оформленні права власності на земельну ділянку. Відтак, за обставин, коли відповідач фактично не врахував висновків двох судів у вже розглянутих справах та прийняв рішення з очевидними ознаками незаконності, саме собою скасування судом такого рішення з покладенням на відповідача обов`язку повторно розглянути заяву позивача не матиме ефекту, а судовий захист у такому разі буде вважатися неповним. Тому, у ситуації, що склалась, беручи до уваги те, що позивач втретє вимушений звертатися за захистом своїх прав до суду з одного й того ж питання, суд може врахувати положення ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з метою захисту прав позивача, гарантованих ст. 6 Конвенції. Тривалий час (понад два роки) він намагається отримати дозвіл на складання документації, виконавши при цьому усі передбачені законодавством умови для отримання такого дозволу, зважаючи на те, що він вже звертався до суду з позовами щодо оскарження бездіяльності відповідача і судовий захист виявився неефективним, з метою забезпечення реального поновлення порушених прав особи у спірних правовідносинах, вважає, що суд має дійти висновку про наявність достатніх підстав для покладення на відповідача обов`язку прийняти рішення про надання дозволу на виготовлення такої документації.

За вищевказаних обставин позивач просить суд: 1) визнати незаконним та скасувати рішення 33 сесії 7 скликання Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області від 27.06.2019 Про повторний розгляд заяви ОСОБА_1 Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відновлення (встановлення) меж земельної ділянки ; 2) зобов`язати Стадницьку сільську раду Вінницького району Вінницької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.09.2017 та прийняти за наслідками розгляду заяви і поданих документів рішення про надання дозволу на складання технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки площею 0,5691 га, розташованої в АДРЕСА_1 , із них: площею 0,2500 га - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд і площею 0,3191 га - для ведення особистого селянського господарства, а також стягнути з відповідача документально підтвердженні судові витрати.

Ухвалою судді від 11.11.2019 відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження (а.с. 36).

Ухвалою суду від 13.01.2020 за заявою представника позивача ОСОБА_1 згідно з ордером Путіліна Є.В. витребувано зі Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області інформацію, чи затверджувався Стадницькою сільською радою Вінницького району Вінницької області генеральний план населеного пункту, якщо так, то коли;який генеральний план населеного пункту с. Стадниця, Вінницького району Вінницької області чинний на даний час; яким рішенням Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області затверджувалось техніко-економічне обґрунтування використання і охорони земель. Також витребувано з Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області належним чином завірені копії рішень Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області, якими затверджувався генеральний план населеного пункту с. Стадниця, Вінницького району Вінницької області; належним чином завірену копію рішення, яким затверджувалося техніко-економічне обґрунтування використання і охорони земель; належним чином засвідчені витяги з графічних матеріалів в частині, що стосуються вул . Української біля буд АДРЕСА_1 . В ухвалі роз`яснено необхідність надати ці докази в певний строк (а.с. 50).

Ухвалою суду від 12.02.2020 закрито підготовче провадження по справі (а.с. 61).

В судове засідання 09.07.2020 учасники справи не з`явились.

Попередньо представник позивача ОСОБА_1 згідно з ордером Путілін Є.В. подав через канцелярію суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутність, заявлений позов підтримує в повному обсязі. Також в своїй заяві повідомив, що протягом п`яти днів ним будуть подані докази понесених витрат на оплату правничої допомоги.

Частиною 3 статті 211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання 09.07.2020 не з`явився з невідомих суду причин, хоч в установленому законом порядку повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду. Також представник відповідача не з`являвся на жодне з призначених судових засідань та в підготовче засідання, хоч був обізнаний про розгляд даної цивільної справи у Вінницькому районному суді Вінницької області, оскільки отримував копію позовної заяви, копії ухвал суду, судові повістки та листи суду, що підтверджується матеріалами справи. Заяв про розгляд справи без участі представника Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Відзив на позовну заяву відповідачем у запропонований судом строк до суду не подано.

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки письмової згоди позивача та його представника для заочного вирішення справи немає, тому суд вважає можливим ухвалити рішення у відсутність відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Врахувавши думку представника позивача, викладену у поданій до суду письмовій заяві, вивчивши письмові докази по справі та надавши їм належну правову оцінку, суд дійшов такого висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено, що поняття охоронюваний законом інтерес , що вживається в ч. 1 ст. 4 ЦПК України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям права , треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Відповідно до статті 16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач на власний розсуд обирає спосіб захисту порушеного права.

Пунктом 10 частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, судам належить зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У §145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Chahal v. the United Kingdom (заява №22414/93, [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові способи для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати особі такі способи правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю способів, що передбачаються національним правом.

У статті 13 Конвенції гарантується доступність на національному рівні засобу захисту, здатного втілити в життя сутність прав та свобод за Конвенцією, у якому б вигляді вони не забезпечувались у національній правовій системі. Таким чином, стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування, хоча Держави-учасниці мають певну свободу розсуду щодо способу, у який вони виконують свої зобов`язання за цим положенням Конвенції. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається статтею 13, має бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (§ 75 рішення ЄСПЛ у справі Афанасьєв проти України від 05 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Іншими словами, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Тим більше, що пріоритет норм міжнародного права за наявності колізій з внутрішнім законодавством надає судам України досить широкі повноваження при обранні джерела права задля вирішення конкретного спору.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом від 17.07.1997 Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 і 11 Конвенції та є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожен має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

В судовому засіданні установлено, що позивачу по справі ОСОБА_1 на праві приватної власності належить цілий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 91103259 від 04.07.2017 (а.с. 9) та копією технічного паспорта на вказане будинковолодіння, виготовленого ФОП ОСОБА_3 станом на 03.07.2017, згідно з яким будинковолодіння знаходиться на земельній ділянці по фактичному користуванню площею 0,5691 га (а.с. 10-14).

Рішенням 15 сесії 21 скликання Стадницької сільської ради народних депутатів Вінницького району Вінницької області від 10 березня 1994 року Про передачу у приватну власність земельних ділянок вирішено передати ОСОБА_1 у приватну власність земельну ділянку площею 0,63 га з цільовим призначенням - для ведення особистого підсобного господарства, що підтверджується копією архівного витягу № 25, наданого Архівним відділом Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області 29.01.2015 (а.с. 15).

22 вересня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області з письмовою заявою, посилаючись на ст.ст. 12, 118 ЗК України, ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ст. 56 Закону України Про землеустрій , про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відновлення (встановлення) меж земельної ділянки площею 0,5691 га, розташованої в АДРЕСА_1 , із них: площею 0,2500 га - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд і площею 0,3191 га - для ведення особистого селянського господарства, що перебувають у його володінні та користуванні на підставі рішення Стадницької сільської ради народних депутатів Вінницького району Вінницької області 15 сесії 21 скликання від 10.03.1994, 13 сесії 5 скликання від 11.12.2007, протоколу загальних зборів колгоспників від 10.06.1991 № 2, записів в погосподарську та земельно-шнурову книгу колгоспників, що підтверджується її копією (а.с. 16).

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року по справі № 128/2940/17 адміністративний позов ОСОБА_1 до Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задоволено, визнано протиправною бездіяльність Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 22 вересня 2017 року та зобов`язано Стадницьку сільську раду Вінницького району Вінницької області розглянути заяву ОСОБА_1 від 22 вересня 2017 року. Дане рішення набрало законної сили 05 червня 2018 року, що підтверджується його копією (а.с. 17-18).

Рішенням 23 сесії 7 скликання Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області від 18 травня 2018 року Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відновлення (встановлення) меж земельної ділянки від 22.09.2017 в задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено в зв`язку з наявністю прийнятого та діючого рішення 13 сесії 5 скликання Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області Про передачу безоплатно у приватну власність земельної ділянки гр. ОСОБА_1 від 11.12.2007. Пунктом першим зазначеного рішення гр. ОСОБА_1 передано безоплатно у власність за адресою: АДРЕСА_1 земельну ділянку загальною площею 0,37 га, в тому числі: 0,25 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд; 0,12 га - для ведення особистого селянського господарства. Також даним рішенням було доручено голові земельної комісії при виконкомі Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області Сташко В.М. здійснити обстеження площі фактичного землекористування за адресою: АДРЕСА_1 з метою встановлення наявності чи відсутності факту самовільного зайняття земельної ділянки за рахунок суміжних площ земель комунальної форми власності гр. ОСОБА_1 / у разі наявності факту самовільного зайняття комунальної землі - запропонувати ОСОБА_1 звільнити останню; при невиконанні вимоги щодо порушення земельного законодавства - діяти згідно з ст. 212 ЗК України, що підтверджується копією цього рішення (а.с. 19).

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 06 березня 2019 року по справі № 0240/2520/18-а адміністративний позов ОСОБА_1 до Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення 23 сесії 7 скликання Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області від 18 травня 2018 року Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відновлення (встановлення) меж земельної ділянки від 22 вересня 2017 року, а також зобов`язано Стадницьку сільську раду Вінницького району Вінницької області повторно розглянути заяву від 22 вересня 2017 року та прийняти відповідне рішення за наслідками її розгляду. Зі змісту рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06 березня 2019 року по справі № 0240/2520/18-а вбачається, що, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд виходив з того, що ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України. Тому оскаржуване позивачем рішення 23 сесії 7 скликання Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області від 18 травня 2018 року Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки не містить визначених законом підстав для відмови. Зазначене рішення набрало законної сили 23 квітня 2019 року, що підтверджується його копією (а.с. 20-22).

27 червня 2019 року рішенням 33 сесії 7 скликання Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області Про повторний розгляд заяви гр. ОСОБА_1 Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відновлення (встановлення) меж земельної ділянки від 22 вересня 2017 року було відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні його заяви в зв`язку з невідповідністю місця розташування земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 в цілому вимогам містобудівної документації, схемі землеустрою і техніко-економічному обґрунтуванню використання та охорони земель адміністративно-територіальної одиниці с. Стадниця. Також даним рішенням було доручено голові земельної комісії при виконкомі Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області Сташко В.М. здійснити обстеження площі фактичного землекористування за адресою: АДРЕСА_1 з метою встановлення наявності чи відсутності факту самовільного зайняття земельної ділянки за рахунок суміжних площ земель комунальної форми власності громадянином ОСОБА_1 / у разі наявності факту самовільного зайняття комунальної землі - запропонувати ОСОБА_1 звільнити останню; при невиконанні вимоги щодо порушення земельного законодавства - діяти згідно з ст. 212 ЗК України, що підтверджується копією такого рішення (а.с. 23).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами України визначено у статті 118 Земельного кодексу України.

Згідно з положеннями ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 122 ЗК України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання). Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України Про Державний земельний кадастр , право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою. Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Частиною 7 статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Тобто, Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.

Судом встановлено, що рішенням 33 сесії 7 скликання Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області від 27 червня 2019 року Про повторний розгляд заяви гр. ОСОБА_1 Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відновлення (встановлення) меж земельної ділянки від 22 вересня 2017 року ОСОБА_1 було відмовлено в наданні дозволу на складення проекту землеустрою щодо відновлення (встановлення) меж земельної ділянки в зв`язку з невідповідністю місця розташування земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 в цілому вимогам містобудівної документації, схемі землеустрою і техніко-економічному обґрунтуванню використання та охорони земель адміністративно-територіальної одиниці с. Стадниця (а.с. 23).

Мотиви, викладені у оскаржуваному рішенні відповідача, стосуються відмови у наданні дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки. Чинним Земельним кодексом України не передбачено підстав для надання відмови у розробленні технічної документації щодо відновлення (встановлення) меж земельної ділянки, а частиною 7 статті 118 ЗК України передбачено підстави для відмови лише в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Вказані документації із землеустрою не є тотожними, а є абсолютно різними видами документації із різним змістом та вимогами до неї.

Статтею 25 Закону України Про землеустрій визначено, що документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. До видів документації із землеустрою відносяться, в тому числі: проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок; технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до статті 50 Закону України Про землеустрій проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають: завдання на розроблення проекту землеустрою; пояснювальну записку; копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності); рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом); письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду; матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); копії правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна для об`єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці; розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки); акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки); перелік обмежень у використанні земельних ділянок; викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); кадастровий план земельної ділянки; матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки); матеріали погодження проекту землеустрою.

Згідно зі статтею 55 Закону України Про землеустрій встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів. Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками встановленого зразка. У разі, якщо межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) збігаються з природними та штучними лінійними спорудами і рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, шляхами, шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами і рубежами тощо), межові знаки можуть не встановлюватися. Власники землі та землекористувачі, у тому числі орендарі, зобов`язані дотримуватися меж земельної ділянки, закріпленої в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка. Межові знаки здаються за актом під нагляд на збереження власникам землі та землекористувачам, у тому числі орендарям. У разі якщо на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) передбачається здійснити передачу земельних ділянок державної чи комунальної власності у власність чи користування, така технічна документація розробляється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України (у випадках, передбачених законом). Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється без надання дозволу Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, у разі передачі: а) у власність чи користування земельної ділянки державної чи комунальної власності, на якій розташовано житловий будинок, право власності на який зареєстровано. Така технічна документація розробляється на замовлення власника житлового будинку; б) у користування земельної ділянки державної чи комунальної власності, що перебуває в постійному користуванні підприємств, установ, організацій, на якій розташоване нерухоме майно (будівля, споруда), яке є об`єктом державно-приватного партнерства (концесії). Така технічна документація розробляється на замовлення державного партнера (концесієдавця). Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає: а) завдання на складання технічної документації із землеустрою; б) пояснювальну записку; в) рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою (у випадках, передбачених законом); г) згоду власника земельної ділянки, а для земель державної та комунальної власності - органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на відновлення меж земельної ділянки користувачем; ґ) довідку, що містить узагальнену інформацію про землі (території); д) копію документа, що посвідчує фізичну особу, або копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; е) копію документа, що посвідчує право на земельну ділянку (у разі проведення робіт щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); є) копію правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці (за умови якщо права власності на такі об`єкти зареєстровані); ж) матеріали польових топографо-геодезичних робіт; з) план меж земельної ділянки, складений за результатами зйомки, на якому відображаються зовнішні межі земельної ділянки із зазначенням власників (користувачів) суміжних земельних ділянок, усі поворотні точки меж земельної ділянки, лінійні проміри між точками на межах земельної ділянки, межі вкраплених земельних ділянок із зазначенням їх власників (користувачів); и) кадастровий план земельної ділянки; і) перелік обмежень у використанні земельної ділянки; ї) у разі необхідності документ, що підтверджує повноваження особи діяти від імені власника (користувача) земельної ділянки при встановленні (відновленні) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); й) акт приймання-передачі межових знаків на зберігання, що включається до документації із землеустрою після виконання робіт із встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками.

Частиною першою статті 377 ЦК України, яка кореспондується зі статтею 120 ЗК України, визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Аналогічна позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 3 квітня 2019 року по справі № 921/158/18 (провадження № 12-28гс19), від 13 лютого 2019 року по справі № 706/563/15-а (провадження № 11-1218апп18), від 13 березня 2019 року по справі № 461/1221/16 (провадження № 14-577цс18) та від 5 грудня 2018 року по справі № 713/1817/16-ц.

Системний аналіз вищезазначених норм чинного законодавства дає підстави дійти висновку, що оскаржуване позивачем рішення 33 сесії 7 скликання Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області від 27 червня 2019 року Про повторний розгляд заяви гр. ОСОБА_1 Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відновлення (встановлення) меж земельної ділянки від 22 вересня 2017 року не містить визначених законом підстав для відмови.

Крім того, за частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, представник позивача ОСОБА_1 згідно з ордером Путілін Є.В. двічі звертався з адвокатськими запитами до Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області за № 129 від 15.07.2019 та № 139 від 05.08.2019 про надання інформації такого змісту: 1. Чи затверджувався Стадницькою сільською радою Вінницького району Вінницької області генеральний план населеного пункту, якщо так, то коли? 2. Який генеральний план населеного пункту с. Стадниця, Вінницького району Вінницької області чинний на даний час? 3. Яким рішенням Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області затверджувалось техніко-економічне обґрунтування використання і охорони земель; 4. Надати копію вищезазначених рішень Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області та належним чином засвідчені витяги з графічних матеріалів, в частині, що стосується АДРЕСА_1 , які були отримані останньою 17.07.2019 та 09.08.2019, що підтверджується копіями цих запитів та копіями рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення (а.с. 24, 25).

28 серпня 2019 року представник позивача ОСОБА_1 згідно з ордером Путілін Є.В. листом за № 158 звернувся до Ради адвокатів Вінницької області з проханням розглянути питання про притягнення до адміністративної відповідальності винних осіб Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області за ненадання інформації на адвокатські запити, що підтверджується копією цього листа (а.с. 29).

Листом № 275 від 11.09.2019 голова Ради адвокатів Вінницької області Терещенко О.В. проінформувала голову Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області Яклюшина В.В. про те, що відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП, що підтверджується його копією (а.с. 30).

В ході розгляду даної цивільної справи ухвалою суду від 13.01.2020 заяву представника позивача ОСОБА_1 згідно з ордером Путіліна Є.В. про витребування доказів було задоволено та витребувано зі Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області інформацію, чи затверджувався Стадницькою сільською радою Вінницького району Вінницької області генеральний план населеного пункту, якщо так, то коли;який генеральний план населеного пункту с. Стадниця, Вінницького району Вінницької області чинний на даний час; яким рішенням Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області затверджувалось техніко-економічне обґрунтування використання і охорони земель. Також витребувано з Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області належним чином завірені копії рішень Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області, якими затверджувався генеральний план населеного пункту с. Стадниця, Вінницького району Вінницької області; належним чином завірену копію рішення, яким затверджувалося техніко-економічне обґрунтування використання і охорони земель; належним чином засвідчені витяги з графічних матеріалів в частині, що стосуються вул . Української біля буд АДРЕСА_1 . В ухвалі роз`яснено необхідність надати ці докази в строк до 30.01.2020 (а.с. 50).

Копія ухвали суду від 13.01.2020 була направлена в Стадницьку сільську раду Вінницького району Вінницької області для виконання за вих. №128/2979/19/828/2020 від 14.01.2020.

Листом Вінницького районного суду Вінницької області від 18.02.2020 за вих. № 128/2979/19/3701/2020, через невиконання вимог ухвали суду про витребування доказів від 13.01.2020, копію ухвали суду від 13.01.2020 було повторно направлено для виконання до Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області, а в подальшому аналогічні листи суду ще неодноразово, а саме: від 12.03.2020 за вих. № 128/2979/19/3701/5800/2020, від 15.04.2020 за вих. № 128/2979/19/3701/8419/2020, від 21.05.2020 за вих. № 128/2979/19/3701/10686/2020, були скеровані для виконання на адресу Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області, однак станом на 09.07.2020 залишились без виконання, незважаючи на те, що сільська рада була обізнана про можливість постановлення відносно неї судом окремої ухвали (а.с. 62, 72, 90-91).

Тобто, письмових доказів, на підставі яких було прийнято 27 червня 2019 року 33 сесією 7 скликання Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області рішення Про повторний розгляд заяви гр. ОСОБА_1 Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відновлення (встановлення) меж земельної ділянки від 22 вересня 2017 року , відповідачем не надано.

Відтак відповідачем створено перешкоди позивачу в реалізації його права на отримання земельної ділянки у власність, тому порушене право останнього підлягає захисту. Відповідно до ст. 25 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Згідно з ч. 6 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення.

Частиною 10 статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно зі ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Положеннями ст. 12, ч. 1 ст. 122 ЗК України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин належить розпорядження землями територіальних громад.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 24 Закону України Про місцеве самоврядування органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З наведеного вбачається, що Стадницька сільська рада Вінницького району Вінницької області має виключні повноваження на вирішення питань щодо надання або відмову у наданні дозволів на розроблення проектів землеустрою.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, оскільки суд не може вказати сільській раді яке саме рішення слід винести.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи ( Проніна проти України , № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що ключові аргументи, необхідні та достатні для ухвалення даного рішення, отримали достатню оцінку.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення понесені судові витрати на сплату судового збору в загальній сумі 1536 грн.

Керуючись Конституцією України, Конвенцією про захист прав люди ни і основоположних свобод, ст.ст. 118, 122, 123 ЗК України, ст.ст. 4, 141, 11, 247, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області про визнання незаконним та скасування рішення 33 сесії 7 скликання Стадницької сільської ради від 27.06.2019 Про повторний розгляд заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення (встановлення) меж земельної ділянки - задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати рішення 33 сесії 7 скликання Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області від 27 червня 2019 року Про повторний розгляд заяви ОСОБА_1 від 22 вересня 2017 року Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відновлення (встановлення) меж земельної ділянки .

Зобов`язати Стадницьку сільську раду Вінницького району Вінницької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22 вересня 2017 року Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відновлення (встановлення) меж земельної ділянки та прийняти рішення відповідно до норм чинного законодавства.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути зі Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області на користь ОСОБА_1 понесені витрати на сплату судового збору в загальній сумі 1536 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість) грн 80 коп.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням п. 3 розділу XII Прикінцеві положення Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якого строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач:ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Стадницька сільська рада Вінницького району Вінницької області, адреса місцезнаходження: с. Стадниця, вул. Шевченка, 2, Вінницького району Вінницької області.

Дата ухвалення та підписання рішення 09.07.2020.

СУДДЯ Ю.Ф. Карпінська