Постанова

від 24.09.2020 по справі 128/2979/19

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 128/2979/19

Провадження № 22-ц/801/1508/2020

Категорія: 8

Головуючий у суді 1-ї інстанції Карпінська Ю. Ф.

Доповідач:Ковальчук О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2020 рокуСправа № 128/2979/19м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Ковальчука О. В.,

суддів: Берегового О. Ю., Шемети Т. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області про визнання незаконним та скасування рішення,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького районного суду Вінницької області,ухвалене у цій справі 09 липня 2020 року в м. Вінниці суддею цього суду Карпінською Ю. Ф., зі складанням його повного тексту 09 липня 2020 року,

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області (далі - Стадницька сільська рада) про визнання незаконним та скасування рішення, мотивуючи його тим, що він є власником будинковолодіння, розташованого по АДРЕСА_1 на земельній ділянці по фактичному користуванню, яка згідно з даними технічної інвентаризації, проведеної КП ВООБТІ 03 липня 2017 року, складає 0,5691 га, проте згідно з рішенням 15 сесії 21 скликання Стадницької сільської ради у власність йому передавалась земельна ділянка площею 0,6300 га.

22 вересня 2017 року позивач звернувся до відповідача з проханням надати дозвіл на складання документації із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки, але відповідне рішення прийнято не було, у зв`язку з чим він був змушений звернутися до суду.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року визнано протиправною бездіяльність Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 від 22 вересня 2017 року та зобов`язано її розглянути.

На виконання вказаного судового рішення на засіданні 23 сесії 7 скликання Стадницької сільської ради 18 травня 2018 року прийнято рішення про відмову у наданні дозволу на складання документації із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 06 березня 2019 року у справі № 0240/2520/18-а визнано вказане рішення від 18 травня 2018 року протиправним і зобов`язано Стадницьку сільську раду повторно розглянути подану ОСОБА_1 заяву.

Рішенням 33 сесії 7 скликання Стадницької сільської ради від 27 червня 2019 року Про повторний розгляд заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відновлення (встановлення) меж земельної ділянки вдруге відмовлено у наданні такого дозволу з посиланням на невідповідність місця розташування зазначеного об`єкта вимогам містобудівної документації, схемі землеустрою і техніко-економічному обґрунтуванню використання та охорони земель адміністративно-територіальної одиниці с. Стадниця.

Позивач вважає, що при прийнятті вказаного рішення відповідачем не дотримано вимог ст. ст. 118, 123 ЗК України, оскільки вимогами закону взагалі не передбачено підстав для надання відмови у розроблені такої документації, а мотиви, викладені у цьому рішенні, стосуються відмови у наданні дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки.

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Стадницької сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення в порядку адміністративного судочинства, проте ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 120/2817/19-а провадження було закрито у зв`язку з тим, що спір не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Адміністративний суд зазначив, що позовні вимоги у справі спрямовані на захист майнового права на конкретну земельну ділянку, що вже перебуває у користуванні позивача з огляду на розташування на ній належного йому об`єкта приватної власності (житлового будинку).

ОСОБА_1 вважає, що оскільки він понад два роки намагається отримати дозвіл на складання документації, виконавши при цьому усі передбачені законодавством умови для його отримання, зважаючи на те, що він вже звертався до суду з позовами щодо оскарження бездіяльності відповідача і судовий захист виявився неефективним, з метою забезпечення реального поновлення порушених прав особи у спірних правовідносинах, суд має дійти висновку про наявність достатніх підстав для покладення на відповідача обов`язку прийняти рішення про надання дозволу на виготовлення такої документації, адже саме собою скасування судом такого рішення з покладенням на відповідача обов`язку повторно розглянути заяву позивача не матиме ефекту, а судовий захист у такому разі буде вважатися неповним.

Пославшись на викладене, позивач просив суд визнати незаконним та скасувати рішення 33 сесії 7 скликання Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області від 27 червня 2019 року Про повторний розгляд заяви ОСОБА_1 Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відновлення (встановлення) меж земельної ділянки ; зобов`язати Стадницьку сільську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22 вересня 2017 року та прийняти за наслідками розгляду заяви і поданих документів рішення про надання дозволу на складання технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки площею 0,5691 га, розташованої в АДРЕСА_1 , із них: площею 0,2500 га - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд і площею 0,3191 га - для ведення особистого селянського господарства,землеустрою щодо відновлення (встановлення) меж земельної ділянки.

Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 09 липня 2020 року позовні вимоги задоволено частково, визнано незаконним та скасовано рішення 33 сесії 7 скликання Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області від 27 червня 2019 року Про повторний розгляд заяви ОСОБА_1 від 22 вересня 2017 року Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відновлення (встановлення) меж земельної ділянки . Зобов`язано Стадницьку сільську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22 вересня 2017 року Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відновлення (встановлення) меж земельної ділянки та прийняти рішення відповідно до норм чинного законодавства. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Не погодившись із ухваленим рішенням в частині вимог, у задоволені яких відмовлено, позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог ст. 263 ЦПК України щодо законності і обґрунтованості судового рішення, в апеляційній скарзі просить оскаржуване рішення скасувати в частині зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву від 22 вересня 2017 року та прийняти рішення відповідно до норм чинного законодавства, ухвалити в цій частині нове рішення, яким зобов`язати Стадницьку сільську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22 вересня 2017 року та прийняти за наслідками розгляду заяви і поданих документів рішення про надання дозволу на складання технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки площею 0,5691 га, розташованої в АДРЕСА_1 , із них: площею 0,2500 га - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд і площею 0,3191 га - для ведення особистого селянського господарства, землеустрою щодо відновлення (встановлення) меж земельної ділянки.

Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з положеннями ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.

Оскільки рішення суду оскаржується лише в частині вимог, у задоволенні яких відмовлено, тому, з огляду на положення ст. 367 ЦПК України, в іншій його частині не перевіряється.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Однак, рішення суду цим вимогам не відповідає, тому апеляційний суд відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України, перевіривши його законність і обґрунтованість у межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні вимог щодо зобов`язання відповідача прийняти за наслідками розгляду заяви і поданих документів рішення про надання дозволу на складання технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки площею 0,5691 га, розташованої в АДРЕСА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що Стадницька сільська рада має виключні повноваження на вирішення питань щодо надання або відмову у наданні дозволів на розроблення проектів землеустрою, тому суд не може вказати їй яке саме рішення слід винести.

Із такими висновками суду першої інстанції не можна погодитись з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з положеннями ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 4 ст. 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 91103259 від 04 липня 2017 року ОСОБА_1 на праві приватної власності належить цілий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1 (а. с. 9).

З архівного витягу № 25, наданого Архівним відділом Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області 29 січня 2015 року встановлено, що рішенням 15 сесії 21 скликання Стадницької сільської ради народних депутатів Вінницького району Вінницької області від 10 березня 1994 року Про передачу у приватну власність земельних ділянок вирішено передати ОСОБА_1 у приватну власність земельну ділянку площею 0,63 га з цільовим призначенням - для ведення особистого підсобного господарства (а. с. 15).

Відповідно до технічного паспорта на будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 , виготовленого ФОП ОСОБА_2 станом на 03 липня 2017 року, будинковолодіння знаходиться на земельній ділянці по фактичному користуванню площею 0,5691 га (а. с. 10-14).

22 вересня 2017 року ОСОБА_1 , посилаючись на ст. ст. 12, 118 ЗК України, ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ст. 56 Закону України Про землеустрій , звернувся до Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області з письмовою заявою про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відновлення (встановлення) меж земельної ділянки площею 0,5691 га, розташованої в АДРЕСА_1 , із них: площею 0,2500 га - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд і площею 0,3191 га - для ведення особистого селянського господарства, що перебувають у його володінні та користуванні на підставі рішення 15 сесії 21 скликання Стадницької сільської ради народних депутатів Вінницького району Вінницької області від 10 березня 1994 року, рішення 13 сесії 5 скликання від 11 грудня 2007 року, протоколу загальних зборів колгоспників від 10 червня 1991 року № 2, записів в погосподарську та земельно-шнурову книгу колгоспників, що підтверджується її копією (а.с. 16).

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року у справі № 128/2940/17, яке набрало законної сили 05 червня 2018 року, визнано протиправною бездіяльність Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 22 вересня 2017 року та зобов`язано Стадницьку сільську раду Вінницького району Вінницької області розглянути заяву ОСОБА_1 від 22 вересня 2017 року (а. с. 17-18).

Рішенням 23 сесії 7 скликання Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області від 18 травня 2018 року Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відновлення (встановлення) меж земельної ділянки від 22 вересня 2017 року (а. с. 19) в задоволенні заяви відмовлено у зв`язку з наявністю прийнятого та діючого рішення 13 сесії 5 скликання Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області Про передачу безоплатно у приватну власність земельної ділянки гр. ОСОБА_1 від 11 грудня 2007 року, пунктом 1 якого заявнику передано безоплатно у власність за адресою: АДРЕСА_1 земельну ділянку загальною площею 0,37 га, в тому числі: 0,25 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд; 0,12 га - для ведення особистого селянського господарства.

Вказаним рішенням доручено голові земельної комісії при виконкомі Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області здійснити обстеження площі фактичного землекористування за адресою: АДРЕСА_1 з метою встановлення наявності чи відсутності факту самовільного зайняття земельної ділянки за рахунок суміжних площ земель комунальної форми власності, а у разі наявності факту самовільного зайняття комунальної землі - запропонувати ОСОБА_1 звільнити останню; при невиконанні вимоги щодо порушення земельного законодавства - діяти згідно з ст. 212 ЗК України.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 06 березня 2019 року у справі № 0240/2520/18-а, яке набрало законної сили 23 квітня 2019 року, визнано протиправним та скасовано рішення 23 сесії 7 скликання Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області від 18 травня 2018 року та зобов`язано Стадницьку сільську раду Вінницького району Вінницької області повторно розглянути заяву від 22 вересня 2017 року та прийняти відповідне рішення за наслідками її розгляду (а. с. 20-22).

З тексту цього рішення видно, що оскаржуване позивачем рішення 23 сесії 7 скликання Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області від 18 травня 2018 року не містить визначених законом підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки положеннями ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для такої відмови. Водночас, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.

27 червня 2019 року рішенням 33 сесії 7 скликання Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області Про повторний розгляд заяви гр. ОСОБА_1 Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відновлення (встановлення) меж земельної ділянки від 22 вересня 2017 року відмовлено в задоволенні заяви в зв`язку з невідповідністю місця розташування земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 в цілому вимогам містобудівної документації, схемі землеустрою і техніко-економічному обґрунтуванню використання та охорони земель адміністративно-територіальної одиниці с. Стадниця. Також, цим рішенням доручено голові земельної комісії при виконкомі Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області здійснити обстеження площі фактичного землекористування за адресою: АДРЕСА_1 з метою встановлення наявності чи відсутності факту самовільного зайняття земельної ділянки за рахунок суміжних площ земель комунальної форми власності, а у разі наявності факту самовільного зайняття комунальної землі - запропонувати ОСОБА_1 звільнити останню; при невиконанні вимоги щодо порушення земельного законодавства - діяти згідно з ст. 212 ЗК України (а. с. 23).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 122 ЗК України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання). Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України Про Державний земельний кадастр , право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою. Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Частиною 7 ст. 118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Отже, Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.

Мотиви, викладені у оскаржуваному рішенні відповідача, стосуються відмови у наданні дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки, проте Земельним кодексом України не передбачено підстав для надання відмови у розробленні технічної документації щодо відновлення (встановлення) меж земельної ділянки та вказані документи із землеустрою не є тотожними, а є абсолютно різними видами документації із різним змістом та вимогами до неї.

Підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою, визначених положеннями ст. 118 ЗК України, ні відповідачем, ні судом не встановлено.

На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

Отже, умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою, визначені законом, а якщо такі умови відсутні, орган повинен надати дозвіл. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати дозвіл або не надати (відмовити).

У цій справі, по суті заявлених позовних вимог, підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою не встановлені, отже у відповідача за законом немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями, тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Частиною 4 ст. 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

За приписами вказаної правової норми слідує, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06 листопада 2019 року у справі № 509/1350/17 оцінюючи ефективність обраного судом способу захисту (зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву) зазначила, що суд має право визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії. Суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. При цьому застосування такого способу захисту вимагає з`ясування судом, чи виконано позивачем усі визначені законом умови, необхідні для одержання дозволу на розробку проекту землеустрою. Разом з тим наведених обставин судами не встановлено. Оцінка правомірності відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою стосувалася лише тих мотивів, які наведені відповідачем у оскаржуваному рішенні. Однак суди не досліджували у повній мірі, чи ці мотиви є вичерпними і чи дотримано позивачем усіх інших умов для отримання ним такого дозволу. Отже, як зазначила Велика Палата Верховного Суду, належним способом захисту та відновлення прав позивача у цій справі буде зобов`язання відповідача повторно розглянути відповідну заяву позивача про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою (п. 36-39).

За загальним правилом, застосування такого способу захисту прав та інтересів позивача як зобов`язання уповноваженого органу прийняти конкретне рішення про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою є правильним, коли уповноважений орган розглянув клопотання заявника та прийняв рішення, яким протиправно відмовив в його задоволенні.

Суб`єкт владних повноважень повинен сам виправляти свої помилки і відновлювати права осіб, що звернулися до нього, і щодо яких мали місце порушення. Тим більше після того, як неправомірність рішення (дії, бездіяльності) встановлено судом.

Суд наголошує, що відповідно до статті 118 Земельного кодексу України відповідач зобов`язаний або надати дозвіл позивачу на розроблення проекту землеустрою, або відмовити у наданні такого дозволу, але на законних підставах.

З урахуванням наведеного та встановлених у справі обставин, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для зобов`язання відповідача прийняти за наслідками розгляду заяви і поданих документів рішення про надання дозволу на складання технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, оскільки Стадницька сільська рада вже двічі відмовила у наданні такого дозволу та ці відмови були визнані судом протиправними, отже, враховуючи, що позивач звернувся до відповідача зі всіма необхідними документами, судом перевірено підстави відмови та визнано їх такими, що не відповідають закону, інших підстав відмови не встановлено, апеляційний суд вважає, що ефективним способом захисту порушеного права ОСОБА_1 є зобов`язати Стадницьку сільську раду прийняти рішення про надання йому дозволу на складання технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки площею 0,5691 га, розташованої в АДРЕСА_1 .

Такі висновки апеляційного суду узгоджуються з висновками Верховного Суду у постанові від 28 травня 2020 року у справі № 819/654/17.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позовних вимог, отже рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 09 липня 2020 року необхідно скасувати в частині вимог, у задоволенні яких відмовлено та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням наведеного, враховуючи перегляд судового рішення в частині вимог, у задоволенні яких частково відмовлено, у зв`язку із задоволенням цих вимог у повному обсязі та задоволенням вимог апеляційної скарги, відповідно до положень ст. 141, п. п. в п. 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України, апеляційний суд, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, вважає за необхідне судові витрати, пов`язані з розглядом справи в суді першої інстанції покласти на відповідача та стягнути з нього на користь позивача судовий збір в розмірі 1057,20 грн, сплачений за подачу апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 - 384, 389 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 09 липня 2020 року скасувати в частині відмови у задоволенні вимог щодо зобов`язання Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області прийняти за наслідками розгляду заяви від 22 вересня 2017 року і поданих документів рішення про надання дозволу на складання технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки площею 0,5691 га, розташованої в АДРЕСА_1 .

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Зобов`язати Стадницьку сільську раду Вінницького району Вінницької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22 вересня 2017 року та прийняти за наслідками розгляду заяви і поданих документів рішення про надання дозволу на складання технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки площею 0,5691 га, розташованої в АДРЕСА_1 , із них: площею 0,2500 га - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд і площею 0,3191 га - для ведення особистого селянського господарства, землеустрою щодо відновлення (встановлення) меж земельної ділянки.

В іншій частині залишити оскаржуване рішення без змін.

Стягнути з Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області (код ЄДРПОУ - 04329984; адреса - вул. Шевченка, 2, с. Стадниця, Вінницький район, Вінницька область) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ; адреса - АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 1057,20 грн, сплачений за подачу апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили із дня її прийняття.

Касаційна скарга на постанову може бути подана до Верховного Суду протягом тридцяти днів із дня складання повного тексту постанови.

Головуючий О.В. Ковальчук

Судді : О. Ю. Береговий

Т. М. Шемета

Текст постанови виготовлено 24 вересня 2020 року.