Рішення

від 10.07.2020 по справі 265/2880/20

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

Справа №265/2880/20

Провадження №2/265/1103/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2020 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі

головуючого судді Адамової Т. С.,

за участю секретаря судового засідання - Онищука О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання біржового контракту купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на квартиру, третя особа: Олександрійська універсальна товарна біржа, -

В С Т А Н О В И В:

29 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання біржового контракту купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 дійсним та визнання права власності на вказану квартиру. В обґрунтування заявленого позову посилалася на те, що 07 вересня 2001 року, на Олександрійській універсальній товарній біржі уклали біржовий контракт, за яким вона придбала у ОСОБА_2 однокімнатну квартиру гостинного типу, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Після укладення вказаного договору вона передала продавцю обумовлену угодою суму грошей, а відповідачка передала їй вказане житлове приміщення із технічною документацією. У момент укладення вказаної угоди нотаріального посвідчення біржового контракту не вимагалось. При цьому вказувала, що незважаючи на відсутність нотаріального посвідчення біржового контракту сторони домовились щодо усіх істотних умов договору купівлі-продажу, виконавши умови угоди. Наразі місцезнаходження відповідачки їй невідоме, а вона позбавлена права розпорядження вказаною квартирою. На підставі переліченого просила суд визнати біржовий контракт від 07 вересня 2001 року щодо придбання квартири АДРЕСА_1 дійсним.

Ухвалою суду від 30 квітня 2020 року відкрите спрощене провадження у справі та призначене судове засідання.

Ухвалою суду 24 червня 2020 року витребувано з ККП Маріупольське бюро технічної інвентаризації - Маріупольська нерухомість відомості щодо реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 , та щодо реєстрації спірного біржового контракту.

Позивачка у судове засідання не з`явилась, від неї надійшла до суду заява з проханням розгляд справи проводити за її відсутності, наполягаючи при цьому на задоволенні позовних вимог.

Відповідачка до судового засідання не з`явилась за невідомих суду причин повторно, будучи належним чином повідомленою за останнім відомим місцем реєстрації про час та місце розгляду справи.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, керівником Олександрійської універсальної товарної біржі надана заява про розгляд справи без присутності представника біржі. Зазначив, що проти задоволенні позовних вимог не заперечує.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до пунктів 1 та 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2004 року та застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Згідно з частинами першою, другою та шостою статті 86 ЦК Української РСР право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Право власності в Україні охороняється законом. Відносини власності регулюються Законом України Про власність , цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Відповідно до частин першої-третьої статті 48 Закону України Про власність в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, Україна законодавчо забезпечує громадянам, організаціям та іншим власникам рівні умови захисту права власності. Власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків. Захист права власності здійснюється, зокрема, судом.

Згідно із частиною першої статті 128 ЦК Української РСР право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до статті 224 ЦК Української РСР за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

На час укладення спірного договору чинним був Закон України Про товарну біржу .

Відповідно до статті 15 Закону України Про товарну біржу (у редакції на час укладення вказаного договору) угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Отже, законодавець на час виникнення спірних правовідносин не вимагав нотаріального посвідчення договору відчуження нерухомості у разі укладання такого договору на товарній біржі.

Судом встановлено, що відповідно до біржового контракту № Т-5/1 від 07 вересня 2001 року вбачається, що на Олександрійській універсальній товарній біржі був укладений договір купівлі-продажу однокімнатної квартири АДРЕСА_1 (загальної площі 18,5 кв. м., житлової площі 12,1 кв. м.), за яким ОСОБА_1 придбала у ОСОБА_2 вказану квартиру за 5990 гривень. Вказаний договір не був нотаріально посвідчений.

Судом також встановлено, що умови договору сторонами були виконані повністю, тобто ОСОБА_1 передала, та ОСОБА_2 прийняла грошову суму в розмірі 5990 гривень за продаж квартири, до підписання контракту ( п.1.5. Договору).

Оскільки сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору у письмовій формі, то договір купівлі-продажу вважається укладеним.

З моменту придбання вищевказаного нерухомого майна і до цього часу, позивачка здійснює право користування та володіння даною квартирою у повному обсязі, з часу купівлі продажу, тобто з 07 вересня 2001 року по теперішній час, впродовж дев`ятнадцяти років ніяких взаємних претензій у сторін по договору не було. Ніяких вимог ані покупець ані продавець квартири один до одного не заявляли. Технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_1 .

Враховуючи встановлені обставини, суд приходить до висновку, що при вчиненні договору купівлі-продажу квартири дії сторін були спрямовані на встановлення цивільних прав та обов`язків, перехід права власності відбувся, сторони договору мали необхідний обсяг цивільної дієздатності та вільне волевиявлення, що відповідало внутрішній волі на досягнення наслідків, а саме купівлі-продажу квартири. Отже, правочин був реальним і вчинений у формі, дозволенній чинним законодавством України на момент його вчинення.

Частиною другою статті 47 ЦК Української РСР передбачено право суду визнати не посвідчений нотаріально договір дійсним, якщо сторони домовились щодо всіх важливих умов договору, що підтверджується письмовими доказами і відбулось повне або часткове виконання договору.

На теперішній час позивачка не має можливості розпоряджатися своїм майном, оскільки останнє придбано за договором без нотаріального посвідчення, відповідачка, у свою чергу, змінила місце проживання, що підтверджується довідкою відділу аналітичного забезпечення департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради від 11.06.2020 року за № 017-99.02-03106, згідно якої в реєстрі територіальної громади м. Маріуполя інформація щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_2 відсутня, що унеможливлює позивачці в інший спосіб захистити свої права.

За таких обставин позовні вимоги в частині визнання дійсним договору купівлі-продажу квартири є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У свою чергу, відповідно до частини 3 статті 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Отже, підстав для задоволення позовних вимог про визнання права власності на квартиру не має, оскільки сам факт набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним, є підставою для набуття права власності у особи на підставі діючого законодавства.

З урахуванням викладеного суд приходе до висновку про часткове задоволення позову про визнання дійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 укладеного 07 вересня 2001 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та зареєстрованого Олександрійською універсальною товарною біржою, та відмову у задоволені позову про визнання права власності на квартиру.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 141,223, 259, 263-265, ЦПК, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання біржового контракту купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на квартиру, третя особа: Олександрійська універсальна товарна біржа, - задовольнити частково.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 (біржовий контракт № Т-5/І), укладений 07 вересня 2001 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та зареєстрований Олександрійською універсальною товарною біржою.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено та підписано 10 липня 2020 року.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІН НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , останнє відоме місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Олександрійська універсальна товарна біржа, ЄДРПОУ 31577156, юридична адреса: місто Маріуполь вулиця Троїцька будинок 69/11.

Суддя