Вирок
від 10.07.2020 по справі 323/1485/17
ОРІХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 323/1485/17

Провадження № 1-кп/323/12/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.07.2020м. Оріхів

Оріхівський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Смоковича М.В., при секретарі судового засідання Дзюбаненко О.І., за участю прокурора Попова О.М., захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Ілієнко І.С., захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката Клименка А.Я., захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката Колісника А.Є., обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальні провадженні № 12016080310000662, № 12017080310000239, № 12017080310000303, № 12017080310000334, № 12017080310000344, № 12017080310000352, № 12017080310000376, № 12017080310000391, № 12017080310000690 за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон, громадянина України, офіційно не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

1) 28.05.2010 року Білогірським районним судом АР Крим за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до покарання у вигляді 3 років 1 місяця позбавлення волі. Звільнився умовно-достроково 27.06.2012 року, не відбутий строк - 10 місяців 24 дні;

2) 14.06.2017 року Оріхівським районним судом Запорізької області за ч.2 ст.185, ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі,

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 309 КК України,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Оріхів Запорізької області, громадянина України, освіта середня-технічна, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 187 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Оріхів Запорізької області, громадянина України, освіта середня спеціальна, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Оріхів Запорізької області, громадянина України, освіта середня-технічна, не праюцючого, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 , раніше не судимого,

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 297 КК України,

ВСТАНОВИВ:

05 червня 2016 року, у вечірній час (точного часу не встановлено), ОСОБА_2 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, пройшов на територію двору, розташованого за адресою: АДРЕСА_6 , де шляхом виймання віконної рами проник до приміщення будинку, звідки умисно, таємно з корисливих мотивів викрав саморобну електричну циркулярну пилу вартістю 3650 гривень та бензопилу марки Днепр вартістю 1130 гривень, які належать ОСОБА_5 , після чого переніс викрадене майно за місцем свого мешкання та в подальшому розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 4780 гривень.

Крім того, вкінці листопада 2016 року (точної дати не встановлено), у нічний час (точного часу не встановлено), ОСОБА_2 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, переліз через огорожу та проник до території приватного підприємства МАРС , розташованого за адресою: Запорізька область, Оріхівський район, с. Таврійське, вул. Запорізька, буд. 46, де шляхом розбиття вікна проник до адміністративної будівлі вказаного підприємства, та із корисливих мотивів таємно викрав принтер CANON LBP-810 вартістю 500 грн., монітор Samtron 76 DF вартістю 190 гривень, після чого разом з викраденим майном залишив приміщення та в подальшому розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив приватному підприємству МАРС матеріальну шкоду на загальну суму 690 грн.

Також, в кінці грудня 2016 року (точної дати не встановлено), у вечірній час (точного часу не встановлено), ОСОБА_2 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, зайшов до території двору будинку АДРЕСА_2 , де через незачинені вхідні двері проник до вказаного будинку та із корисливих мотивів таємно викрав швейну машинку ПМЗ им. Калинина вартістю 586,67 гривень, після чого разом з викраденим майном залишив приміщення будинку та в подальшому розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того, на початку березня місяця 2017 року (точної дати не встановлено), у нічний час (точного часу не встановлено), ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_2 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно з корисливих мотивів, проникли на територію двору, розташованого за адресою: АДРЕСА_7 , що належить ОСОБА_7 , де шляхом вільного доступу скоїли крадіжку двох кованих секцій огорожі вартістю 3313 гривень 67 копійок, після чого покинули місце вчинення злочину та розпорядилися викраденим майном на власний розсуд, чим спричинили матеріальний збиток на вищезазначену суму.

Після чого, продовжуючи свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_2 , на початку березня місяця 2017 року (точної дати не встановлено), у нічний час (точного часу не встановлено), діючи умисно з корисливих мотивів, проникли на територію двору, розташованого за адресою: АДРЕСА_7 , що належить ОСОБА_7 , де через не зачинені вхідні двері до приміщення будинку проникли до середини та скоїли крадіжку електродвигуна марки DoorHan вартістю 4055 гривень 32 копійки та дві коробки з цокольною плитою загальною кількості 20 штук вартістю 236 гривень 60 копійок, після чого покинули місце вчинення злочину та розпорядилися викраденим майном на власний розсуд, чим спричинили матеріальний збиток на суму 4291 гривня 92 копійки.

В подальшому, продовжуючи свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_2 , на початку березня місяця 2017 року (точної дати не встановлено), у нічний час (точного часу не встановлено), діючи умисно з корисливих мотивів, проникли на територію двору, розташованого за адресою: АДРЕСА_7 , що належить ОСОБА_7 , де через не зачинені вхідні двері до приміщення будинку проникли до середини та скоїли крадіжку цегли в кількості 48 штук вартістю 216 гривень та три коробки з цокольною плитою загальною кількості 28 штук вартістю 331 гривня 24 копійки, після чого покинули місце вчинення злочину та розпорядилися викраденим майном на власний розсуд, чим спричинили матеріальний збиток на суму 547 гривень 24 копійки.

Крім цього, 15.03.2017 року, близько 12 години 00 хвилин, ОСОБА_2 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_1 , прибули до будинку АДРЕСА_8 , де шляхом відчинення віконної кватирки проникли до приміщення квартири АДРЕСА_8 , звідки таємно, умисно, з корисливих мотивів викрали планшетний комп`ютер марки Samsung SMT-111 вартістю 1625 гривень, цифровий ТВ-тюнер Т2 марки Eurosky ES-3011 вартістю 360 гривень та аудіопрогравач марки LG SB74 вартістю 460 гривень, які належать ОСОБА_8 , після чого разом з викраденим майном, через зазначену вище кватирку, залишили місце скоєння кримінального правопорушення та в подальшому розпорядилися ним на власний розсуд, чим завдали потерпілому ОСОБА_8 матеріальної шкоди на загальну суму 2445 гривень.

Також, 24 березня 2017 року, близько 15 год. 00 хв., ОСОБА_2 , маючи умисел на незаконне придбання та зберігання без мети збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено, в порушення вимог Закону України Про наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори від 15 лютого 1995 року та Закону України Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними від 15 лютого 1995 року, перебуваючи в недобудованій будівлі КЗ Оріхівська центральна районна лікарня , розташованої по вул. Правди, 2а в м. Оріхів Запорізької області, знайшов паперовий газетний згорток з подрібненою речовиною, після чого шляхом привласнення знайденого незаконно придбав наркотичну речовину, яку в подальшому пересипав до свого пакету та зберігав при собі для власного вживання без мети збуту.

Після чого, ОСОБА_2 , діючи умисно, в порушення вимог вище зазначених Законів України, вказаний особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, переніс у пакеті до магазину Карат , розташованого за адресою: Запорізька область, Оріхівський район, м. Оріхів, вул. Гоголя, 16а.

У цей же день, у період часу з 17 год. 15 хв. по 17 год. 30 хв., ОСОБА_2 , діючи умисно, знаходячись біля магазину Карат , розташованого за адресою: Запорізька область, Оріхівський район, м. Оріхів, вул. Гоголя, 16а, під час проведення огляду, у присутності двох понятих, видав працівникам поліції пакет з подрібненими частинами рослини сіро-зеленого кольору, які, згідно висновку експерта №7-492 від 05.04.2017 року, є особливо небезпечним наркотичним засобом - КАНАБІСОМ, масою 17,948 г ( в перерахунку на суху речовину).

Згідно таблиці №1, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України № 188 від 01.08.2000 року - 17,948 г - КАНАБІСА, не є крупним розміром, проте є особливо небезпечним наркотичним засобом.

Також, 28.03.2017 року, близько 20 години 05 хвилин, ОСОБА_2 , маючи умисел на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись на перехресті вул. Гоголя та вул. Івана Мазепи в м. Оріхів Запорізької області, за попередньою змовою з ОСОБА_1 , розподіливши між собою ролі, досягли домовленості про скоєння розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_9 , який перебував на тому ж перехресті. Після цього, ОСОБА_2 під приводом здійснення телефонного дзвінка взяв у потерпілого його мобільний телефон марки Lenovo A820 вартістю 633 гривні 33 копійки та поклав його до своєї кишені, після чого підійшов ОСОБА_1 , дістав предмет схожий на ніж та почав погрожувати ним ОСОБА_9 , в той момент як ОСОБА_2 почав обшукувати рюкзак та кишені останнього, забравши з кишені ОСОБА_9 запальничку, а також запитував у потерпілого чи є у нього гроші. В подальшому ОСОБА_2 запропонував потерпілому ОСОБА_9 принести до магазину "Карат", який розташований за адресою: Запорізька область , Оріхівський район, м. Оріхів, вул. Гоголя , 16 а, грошові кошти у розмірі 300 грн., а він в свою чергу поверне йому мобільний телефон, тоді як ОСОБА_1 , погрожуючи потерпілому ОСОБА_9 предметом схожим на ніж, змусив останнього залишити місце скоєння кримінального правопорушення.

В результаті погроз застосування насильства небезпечного для життя та здоров`я потерпілого, які останній сприймав як реальні, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заволоділи мобільним телефоном потерпілого ОСОБА_9 , заподіявши тим самим йому матеріальний збиток на вище вказану суму, а також запальничкою, вартість якої не встановлено, після чого залишили місце скоєння кримінального правопорушення.

Крім того, на початку квітня 2017 року (точної дати не встановлено), у вечірній час (точного часу не встановлено), ОСОБА_2 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_3 , прийшли до території двору, розташованого за адресою: АДРЕСА_7 , де ОСОБА_2 шляхом подолання огорожі незаконно проник на територію вказаного двору, а ОСОБА_3 , згідно раніше узгодженої з ОСОБА_2 домовленості, залишився чекати останнього навпроти території двору, у готовності допомогти при здійсненні вилучення майна з огородженого подвір`я.

Знаходячись на території зазначеного подвір`я, ОСОБА_2 , через віконний отвір проник до приміщення нежилого будинку, звідки умисно, з корисливих мотивів, продовжуючи діяти по домовленості з ОСОБА_3 , таємно викрав металевий швелер довжиною 2 м вартістю 486 гривень 66 копійок, десять металевих швелерів довжиною по 0,5 м вартістю 121 гривня 67 копійок кожний, десять металевих профільних труб довжиною по 0,5 м вартістю 63 гривні 34 копійки кожна, металевий верх з печі опалення, металеві дверцята та колосники з печі опалення вартістю 570 гривень, а також металевий бур вартістю 400 гривень, які належать ОСОБА_10 . Далі ОСОБА_2 , через місце проникнення до будинку, а саме через віконний отвір, витягнув з нього та передав через огорожу двору ОСОБА_3 викрадене майно. Після цього ОСОБА_2 покинув територію вказаного двору та разом з ОСОБА_3 залишили місце скоєння кримінального правопорушення і розпорядились викраденим майном на власний розсуд, чим завдали потерпілій ОСОБА_10 матеріальну шкоду на загальну суму 3 306 гривень 76 копійок.

Також, 24.07.2017 року, близько 14 год. 00 хв., ОСОБА_3 , маючи умисел на незаконне заволодіння предметами, що знаходяться на місці поховання, прийшов на територію кладовища № 2 розташованого по вул. Гетьмана Сагайдачного у м. Оріхів Запорізької області , де діючи таємно, з корисливих мотивів, грубо порушив суспільні відносини, що забезпечують загальноприйняті моральні принципи та релігійні традиції щодо поховання померлих, користуючись відсутністю сторонніх осіб, за допомогою власної фізичної сили рук зняв металеву огорожу в кількості 25 штук, які були огорожею навколо місця поховання та пам`ятника загиблим воїнам Великої Вітчизняної війни, які брали участь у визволенні м. Оріхів 1941-1945 р.р., загальною вартістю 5600,00 грн., чим спричинив КП Благоустрій матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того, 09.08.2017 року, близько 15 год. 00 хв., ОСОБА_3 , маючи умисел на незаконне заволодіння предметами, що знаходяться на місці поховання, діючи повторно, прийшов на територію кладовища №2 розташованого по вул. Гетьмана Сагайдачного у м. Оріхів Запорізької області , де діючи таємно, з корисливих мотивів, грубо порушив суспільні відносини, що забезпечують загальноприйняті моральні принципи та релігійні традиції щодо поховання померлих, користуючись відсутністю сторонніх осіб, за допомогою власної фізичної сили рук зняв металеву огорожу в кількості 6 штук, які були огорожею навколо місця поховання та пам`ятника загиблим воїнам Великої Вітчизняної війни, які брали участь у визволенні м. Оріхів 1941-1945рр., загальною вартістю 1344,00 грн., чим спричинив КП Благоустрій матеріальну шкоду на вказану суму.

Обвинувачений ОСОБА_2 винним себе визнав частково, у судових засіданнях, які відбулися 10.05.2019 року, 11.05.2019 року та 03.07.2020 року, пояснив наступне.

За епізодом з приводу крадіжки, де потерпілою стороною є ПП Марс пояснив, що речі, які були викрадені з території ПП Марс він не крав, а знайшов біля забору, який огороджував територію даного підприємства. Там було багато речей, але він взяв лише принтер Canon та монітор Cantron , які він продав, кому саме не пам`ятає. Провину визнає частково, а саме в частині того, що він знайшов ці речі та не повідомив про це до поліції, до приміщення ПП Марс не проникав. Під час проведення з ним слідчого експерименту на нього був здійснений тиск зі сторони начальника СКП ОСОБА_123 та оперуповноваженого ОСОБА_124, які йому говорили як має проходити слідчий експеримент та що необхідно робити. До прокуратури з приводу тиску на нього він не звертався.

За епізодом з приводу крадіжки, де потерпілою є ОСОБА_6 пояснив, що в селі по АДРЕСА_21 по сусідству з ними жила жінка, яку в подальшому поклали до лікарні. Одного разу він побачив, що двері в будинок були відчинені, він зайшов та забрав звідти швейну машинку, щоб її не вкрали, яку в подальшому віддав сусіду ОСОБА_12 , за що отримав 100 грн. Крадіжку визнає, було це у кінці грудня 2016 року.

За епізодом з приводу крадіжки, де потерпілим є ОСОБА_8 пояснив, що вину у скоєнні крадіжки визнає. Це було на початку весни 2017 року в АДРЕСА_14 . Того дня до ОСОБА_13 йшов ОСОБА_14 забирати посуд. Він пішов з ним, щоб попити чаю. Де зустрілися з ОСОБА_14 він не пам`ятає. Чай пили десь хвилин 10-15. Спочатку пішов він, а потім ОСОБА_13 з ОСОБА_14 . Після того, як вони звідти пішли, він вирішив повернутись туди сам. Ніякої змови з ОСОБА_14 у нього не було, до квартири він потрапив через вікно, відчинивши його, так як воно стояло на провітрюванні. З приміщення квартири він викрав музикальний центр, який стояв на кухні, ТВ-тюнер, який стояв на вікні через яке він заліз та планшет. Після цього, того ж дня або на наступний (точно не пам`ятає) він пішов до ОСОБА_14 , який їхав до Запоріжжя і він поїхав разом з ним. Майно продали водію маршрутки. З ОСОБА_14 він не ділився та за продаж техніки останній не домовлявся, так як водій сам почув їх розмову та запропонував купити. Куди їхав ОСОБА_14 він не знає. За цим епізодом на нього жодного тиску не було.

За епізодом з приводу крадіжки, де потерпілим є ОСОБА_7 суду пояснив, що визнає вину. У 2017 або 2018 році (точної дати не пам`ятає) він з території домоволодіння, що в м. Оріхів, адреса якого йому не відома, здійснив крадіжку секцій забору, електродвигуна, який відкриває ворота, цегли та плитки, які в подальшому склав у пристройці біля будинку. Після чого попросив ОСОБА_15 йому допомогти, на що останній погодився. ОСОБА_4 допомагав йому демонтувати металеві секції забору, а саме відкручував болти, якими дані металеві секції кріпилися до забору та переносити плитку і цеглу, які вони перенесли до дому ОСОБА_4 . Секції забору та електродвигун він продав. Плитку та цеглу також збирався продати.

За епізодом незаконного придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту пояснив, що відбувалося це на початку весни 2017 року. Йому подзвонив начальник СКП ОСОБА_17 та повідомив, щоб він підійшов до зберкаси , що він і зробив. Після чого, туди приїхав ОСОБА_17 та дав йому пакет з наркотиками і повідомив, що йому необхідно іти до магазину Карат , куди під`їде наряд поліції та оформить добровільну їх видачу, що він і зробив. Він простояв біля магазину Карату близько двох годин, коли туди приїхали працівники поліції та почали оформляти протокол вилучення у нього наркотиків. Також працівниками поліції були викликані поняті, які були присутні при складанні протоколу, проте що було у пакеті їм не показували. Він це зробив через психологічний тиск на нього з боку працівників поліції, а також через те, що йому заплатили за це гроші. Вину за цим епізодом не визнає.

За епізодом розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_9 пояснив, що навесні 2017 року, ввечері (точного часу не пам`ятає) вони йшли з ОСОБА_1 в сторону залізничного вокзалу на пункт прийому металу, так як йому там заборгували гроші. В той період у нього були проблеми в сім`ї та він не міг додзвонитися своїй цивільній дружині. По дорозі, на перехресті вулиць Воровського та Гоголя вони зустріли ОСОБА_18 , якого він до цього часу не знав, та поки він з ним розмовляв, ОСОБА_14 пішов далі у бік залізничного вокзалу. Він попросив у нього телефон, щоб подзвонити та коли подзвонив віддав назад та ОСОБА_9 пішов далі. Приблизно через хвилину він знову підійшов до ОСОБА_18 та попросив подзонити та після цього телефон йому не віддавав. ОСОБА_18 залишив йому телефон та запропонував зустрітися з ним через пару годин біля магазину Карат та пообіцяв принести гроші, а потім забере свій телефон. До ОСОБА_19 не підходив. З його боку та з боку ОСОБА_14 будь-яких погроз в сторону ОСОБА_18 не було. Телефон не повернув ОСОБА_18 так як запізнився на зустріч, бо проспав. Чи обшукував ОСОБА_18 він не пам`ятає. ОСОБА_14 наздогнав вже напроти залізничного вокзалу біля магазину Гарячий хліб . Потім вони пішли до ОСОБА_14 додому та лягли спати. Зранку зрозумів, що пропустив зустріч з ОСОБА_18 , де його шукати не знає, а тому вирішив поїхати до м. Запоріжжя на ринок Анголенко та продати даний телефон. Зброї або предмету схожого на зброю, ані у ОСОБА_14 , ані у нього того вечора не було. Про події, які сталися між ним та ОСОБА_18 він ОСОБА_14 не розповідав.

За епізодом з приводу крадіжки, де потерпілою є ОСОБА_5 суду пояснив, що жодного відношення до даної крадіжки він не має. Документи на досудовому слідстві він підписував, тому що так було потрібно задля того, щоб його закрили. Двигун продавав, однак даний двигун був з циркулярки, яка знаходилася на фермі.

За епізодом з приводу крадіжки, де потерпілою є ОСОБА_10 пояснив, що весною 2017 року він з будинку, що знадиться у м. Оріхів біля кладовища (точної адреси він не знає) викрав металеві вироби, а саме обрізки від труб, кутників, двоє дверцят від пічки, після чого виніс все до кладовища та зателефонував дівчині ОСОБА_3 , щоб запитати, де можна здати метал, а вона в свою чергу зателефонувала до самого ОСОБА_20 . Потім приїхав ОСОБА_3 та вони даний метал віднесли на пункт прийому металобрухту. Про те, що ці речі були крадені ОСОБА_3 не знав. На пункту прийому металобрухту. Даний метал здавав ОСОБА_3 . Під час повторного допиту, який відбувся 03.07.2020 року, ОСОБА_2 повідомив, що зателефонував до ОСОБА_3 та домовився з ним про те, щоб піти та пошукати в даному домоволодінні метал, який потім здати та поділити кошти між собою, на що ОСОБА_3 погодився.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе не визнав, у судовому засіданні, яке відбувалося 11.05.2019 року, пояснив наступне.

За епізодом з приводу крадіжки, де потерпілим є ОСОБА_8 пояснив, що весною 2017 року, в першій половині дня, він зібрався до ОСОБА_13 забрати посуд, так як перед цим вони у нього розпивали спиртні напої. В під`їзді він зустрів ОСОБА_21 , який на той момент проживав у нього, так як посварився з дружиною. Він сказав, що йде до сусіда по посуд та він пішов разом з ним. Вони зайшли до ОСОБА_13 , попили чай. ОСОБА_21 хтось подзвонив і він сказав їм, що буде йти. ОСОБА_13 пішов його проводити і побачив, що зник планшет, який, як потім з`ясувалося, знаходився в коридорі за стільцем. ОСОБА_21 пішов, а вони з ОСОБА_13 допили чай. Він зібрав посуд і пішов. Потім зайшов до матері, щоб взяти у неї гроші та поїхати до м. Запоріжжя, пробувши там хвилин 10. По дорозі на автовокзал, він вирішив зайти в місце, де продають спиртні напої, яке знаходиться напроти податкової служби. Коли звідти вийшов, то зустрів ОСОБА_21 та останній сказав, що також їде на Запоріжжя. У нього був пакет, в якому зверху знаходилась куртка. ОСОБА_21 сказав, що домовиться з водієм, що по приїзду до м. Запоріжжя він з ним розрахується. Коли вони приїхали до м. Запоріжжя, а саме на автовокзал, ОСОБА_21 почав показувати речі, які належать потерпілому ОСОБА_13 : планшет, ТВ-тюнер та музикальний центр. ОСОБА_21 продав ці речі водію та він сказав останньому, щоб той дав йому гроші на дорогу і пиво. ОСОБА_21 дав йому близько 100 грн. Він поїхав на радіоринок, а куди поїхав ОСОБА_21 не знає. ОСОБА_13 про ці речі він не повідомляв.

За епізодом розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_9 пояснив, що у кінці березня на початку квітня 2017 року до нього прийшов ОСОБА_21 та вони трішки посиділи, випивши при цьому пляшку горілки, після чого заснули. Коли проснулися вже було темно та вони почали думати як випити ще. ОСОБА_21 повідомив, що йому винні гроші на пункті прийому металобрухту та вони пішли туди. Пункт прийому знаходився біля залізничного вокзалу. Коли вони проходили повз перехрестя вулиць Воровського та Гоголя, ОСОБА_21 зупинив якогось хлопця та попросив у нього телефон, щоб подзвонити. Він спочатку чекав неподалік, присівши на бордюр. Потім пішов сам в сторону залізничного вокзалу та біля великого ринку його наздогнав ОСОБА_21 . На питання чого так довго, останній відповів, що проблеми з дружиною. Прийшовши на залізничний вокзал, вони купили пляшку коньяку та стаканчики. Зайшовши на залізничний вокзал, вони випили цей коньяк, після чого пішли до нього додому та лягли спати. Гроші ОСОБА_21 того вечора ніхто так і не віддав. Коньяк він купував за свої кошти. На наступний день йому потрібно було їхати до м. Запоріжжя та ОСОБА_21 сказав, що поїде з ним, показавши при цьому свій мобільний телефон Samsung та спитав скільки він може коштувати, на що він відповів, що десь 200 грн. До м. Запоріжжя вони дісталися на маршрутці та коли пересіли до маршрутки, щоб доїхати до ринку Анголенко ОСОБА_21 показав йому вже сенсорний телефон. На питання звідки у нього цей телефон, ОСОБА_21 пояснив, що забрав його учора у того хлопця, до якого він підходив. До ОСОБА_18 того вечора він не підходив. Якби підійшов, то такого б не було, так як він знає ОСОБА_18 та його батька.

Обвинувачений ОСОБА_4 винним себе не визнав, у судовому засіданні, яке відбувалося 11.05.2019 року, пояснив, що навесні 2017 року ОСОБА_2 попросив його допомогти, на що він погодився. Він допоміг ОСОБА_21 демонтувати секції забору. Крім цього допоміг перевезти на тачці до себе додому цеглу та плитку. Про те, що дані речі були крадені він не знав. При його повторному допиті, яке відбулося 03.07.2020 року, проти того, що він допоміг демонтувати секції металевого забору, шляхом відкручування болтів, якими ці секції кріпилися до забору, не заперечував.

Обвинувачений ОСОБА_3 винним себе не визнав, у судовому засіданні, яке відбувалося 11.05.2019 року, пояснив наступне.

За епізодом з приводу крадіжки, де потерпілою є ОСОБА_10 пояснив, що він того дня був на роботі, коли йому подзвонив ОСОБА_2 та попросив допомогти здати метал. Вони домовилися зустрітися після роботи. Зустрілися біля стадіону та пішли до кладовища. Він чекав біля кладовища, тоді як ОСОБА_2 пішов по метал. Після того, як ОСОБА_21 повернувся, вони пішли на пункт прийому металобрухту. ОСОБА_2 чекав біля пункту прийому, тоді як він особисто здав даний метал та отримав за це кошти. Пам`ятає, що він здавав в якості металу швелер, бур та обрізки труб і кутників, загальною вагою близько 40 кг. Частину цих грошей вони відразу потратили у магазині Гарячий хліб , іншу частину поділили між собою. Також зазначив, що ОСОБА_2 йому пояснював, що цей метал він накопав, назбирав. До жодного будинку він не проникав та ОСОБА_21 напередодні ні про що не домовлявся.

За епізодом, де потерпілою стороною є КП Благоустрій пояснив, що в кінці липня 2017 року, коли ішов на роботу, то біля кладовища, у кущах знайшов секції забору в кількості приблизно 25-27 штук. Дані секції були довжиною близько 1,5 м, висотою близько 40 см. Після чого він подзвонив до свого знайомого ОСОБА_22 , та поросив останнього йому допомогти, так як у нього був велосипед, на що той погодився. Після того, як приїхав ОСОБА_22 , вони почали грузити секції на велосипед та ОСОБА_22 , 2 чи 3 рази, відвозив їх на пункт прийому металу, а він чекав його та тому місці, де знайшов дані секції забору. Після чого, вони поділили кошти. З приводу того, чому ОСОБА_22 дав показати, що він дані секції забору не знайшов, а це секції, які він демонтував у себе вдома, йому не відомо, він такого йому не говорив. Після того, як з моменту першої здачі пройшло близько двох тижнів, він згадав, що вони з ОСОБА_22 не все тоді здали. На відеозапису, який був переглянутий у суді він дійсно здає секції забору, однак гроші за них він не отримав, так як працівник пункту прийому металу зателефонував до поліції та його було затримано. Жодного демонтажу даних секцій він не здійснював.

Крім цього, за клопотанням сторони обвинувачення у судовому засіданні були допитані як свідки оперуповноважені ОСОБА_23 , ОСОБА_24 та слідчі ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , які пояснили, що жодного тиску на обвинувачених, при розслідування кримінальних проваджень, де вони приймали участь у зв`язку з їх службовими повноваженнями, вони не здійснювали.

За епізодом крадіжки, де потерпілою визнано ОСОБА_5 судом було досліджено наступні докази.

Допитана у судовому засіданні, яке відбувалося 05.02.2018 року, в якості потерпілої ОСОБА_5 суду пояснила, що їй в 2016 році (точної дати не пам`ятає) зателефонувала невістка - ОСОБА_27 та повідомила, що у них виставили вікно в приватному домоволодінні, що розташовано за адресою: АДРЕСА_6 (точної адреси не пам`ятає). В даному будинку проживав її син, до того часу як пропав у АТО. Приїхавши за місцем розташування домоволодіння вона виявила, що особи проникли через вікно, оскільки віконна рама була деформована. З приміщення зникли інструмент, бензопила, марку якої вона не пам`ятає, та циркулярка з електродвигуном, яку робив її чоловік.

Допитаний у судовому засіданні, яке відбувалося 05.04.2019 року, свідок ОСОБА_28 пояснив, що знає ОСОБА_21 , так як останній неодноразово звертався до нього за допомогою. Останнього разу він просив його відвезти до м. Оріхів задля того, щоб здати двигун на метал з його поломаної циркулярки, яку він особисто бачив у його гаражі. Він його підвіз до перехрестя біля залізнодорожнього мосту і чекав його в машині. Коли останній повернувся, то при ньому двигуна не було. ОСОБА_21 того дня з ним не розрахувався та повідомив, що назад він поїде сам. Також повідомив, що циркулярка, яка стояла у ОСОБА_21 в гаражі була саморобна, розмірами: висота - близько метра, ширина - приблизно 80 см. Про те, що ця циркулярка була крадена йому повідомили працівники поліції.

Допитаний у судовому засіданні, яке відбувалося 19.06.2018 року, свідок ОСОБА_29 пояснив, що ОСОБА_2 телефонував та цікавився про осіб, які можуть придбати у нього електродвигун. Він йому порадив особу, яка скуповує двигуни, проте, чи продав він його останньому не відомо.

Від виклику та допиту свідка ОСОБА_30 прокурор відмовився 05.04.2019 року та судом було прийнято дану відмову. Від інших учасників кримінального провадження клопотань про виклик та допит даного свідка до суду не надходило.

Також, крім допиту потерпілої та свідків, судом було досліджено письмові докази, а саме:

- протокол огляду місця події від 06.06.2016 року з додатком у вигляді фототаблиці, який проводився за адресою: АДРЕСА_6 , за участю потерпілої ОСОБА_5 , де була зафіксована обстановка після вчинення злочину;

- експертний висновок № ОИ-515/1 від 20 червня 2017 року, відповідно до якого ринкова вартість циркулярки, яка була в експуатації, складає 3650,00 грн., ринкова вартість бензопили марки "Днєпр", яка була в експлуатації, складає 1130,00 грн.;

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, з додатком до нього від 10.06.2017 року за участю свідка ОСОБА_30 та понятих ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , під час якого свідок упізнав особу, яка влітку 2016 року привозила йому додому електродвигун, а саме ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, з додатком до нього від 17.06.2017 року за участю свідка ОСОБА_29 та понятих ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , під час якого свідок упізнав особу, який просив його знайти чоловіка, що купує двигуни та представився ОСОБА_35 , а саме ОСОБА_2 ;

- протокол проведення слідчого експерименту з додатками до нього у вигляді фототаблиці від 22.06.2017 року за участю обвинуваченого ОСОБА_2 (на момент проведення слідчої дії - підозрюваного), понятих ОСОБА_36 , ОСОБА_31 , під час якого ОСОБА_2 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_6 показав місце, де було вчинено правопорушення та розповів про обставини його вчинення.

Провівши судове слідство та проаналізувавши наявні у справі докази по даному епізоду у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Так, вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується показами потерпілої, яка зазначила, що дійсно у неї з домоволодіння, яке розташоване по АДРЕСА_6 , окрім іншого, зникла бензопила та саморобна циркулярка.

У своїх показах, свідок ОСОБА_28 пояснив, що дійсно бачив у ОСОБА_2 в гаражі саме саморобну циркулярку, двигун з якої останній намагався здати на метал.

Показами свідка ОСОБА_29 , який повідомив, що ОСОБА_2 цікавився у нього, де можна здати електродвигун.

Також вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні даного кримінального правопорушення підтверджується й дослідженими судом письмовими доказами, а саме: протоколом огляду місця події під час якого було безпосередньо зафіксовано обстановку після вчинення даного злочину; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_30 , який упізнав у ОСОБА_28 , особу, яка привозила йому додому на продаж електродвигун, що погоджується з показами самого ОСОБА_28 , який пояснював, що дійсно возив ОСОБА_2 до м. Оріхів задля продажу останнім електродвигуна; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_29 , під час якого він упізнав в ОСОБА_2 чоловіка, який просив його знайти особу, котра скуповує електродвигуни, що також погоджується з показами свідка ОСОБА_29 , які він надав у судовому засіданні; протоколом проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_2 під час якого він детально розповів про обставини вчинення ним даного кримінального правопорушення, вказавши при цього місце, де воно було скоєно, на якому місце знаходилися викрадені ним речі, а також показав у який спосіб ним було дане кримінальне правопорушення вчинено.

Підсумовуючи досліджені та проаналізовані у сукупності докази, надані стороною обвинувачення, щодо причетності ОСОБА_2 до вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, суд приходить до висновку, що вказані докази обвинувачення можуть вважатися такими, що доводять вину ОСОБА_2 поза розумним сумнівом у інкримінованому йому злочині та кваліфікує дії останнього за епізодом крадіжки, де потерпілою визнано ОСОБА_5 за ч. 3 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло.

За епізодом крадіжки, де потерпілою стороною визнано Приватне підприємство "Марс" судом було досліджено наступні докази.

Допитана у судовому засіданні, яке відбувалося 05.03.2018 року, в якості представникапотерпілої сторони ОСОБА_37 пояснила, що вона працює головним бухгалтером в Приватному підприємстві Марс , що розташоване за адресою: Запорізька область, Оріхівський район, с. Таврійське, вул. Запорізька, буд. 46. Прийшовши 18 листопада 2016 року на роботу, вона побачила безлад у її робочому кабінеті та виявила відсутність комп`ютера та принтера. Її кабінет знаходиться у приміщенні за вказаною адресою. До кабінету потрапили наступним чином: спочатку виламали вікно в гараж, потім вибили двері з середини гаража, після чого вибили двері в її кабінет. Викрадене ПП Марс не повернули. Дана крадіжка є не першою. В перший раз після крадіжки була написана заява, але до теперішнього часу нікого не знайшли.

Допитаний у судовому засіданні, яке відбувалося 10.04.2018 року, свідок ОСОБА_38 пояснив, що знає ОСОБА_2 , так як вони проживають в одному селі. Коли вони їхали у маршрутці в м. Оріхів ОСОБА_2 запропонував йому купити у нього принтер за 200 грн. Про те, що даний принтер є краденим йому на той момент відомо не було. Де ОСОБА_2 його взяв йому не казав та він про це у нього не цікавився. Влітку 2016 чи 2017 року (точної дати не пам`ятає) ОСОБА_2 йому додому приніс принтер Canon білого кольору, який він у нього купив. Також ОСОБА_2 пропонував у нього купити монітор, проте він відмовився, після чого останній попросив залишити монітор у нього на зберіганні, а в подальшому він його забере, на що він погодився, залишивши монітор у себе в гаражі. В подальшому приїхали працівники поліції разом з ОСОБА_2 та повідомили, що принтер, який він купив у ОСОБА_2 , а також монітор, який останній залишив йому на зберігання є краденими. Після чого, він в добровільному порядку видав працівникам поліції зазначені монітор і принтер.

Допитаний у судовому засіданні, яке відбувалося 10.04.2018 року, свідок ОСОБА_39 пояснив, що влітку 2017 року (точної дати не пам`ятає) він був запрошений в якості понятого під час вилучення принтера у ОСОБА_38 , де також в якості понятого був присутній його брат - ОСОБА_40 . Звідки даний принтер йому не відомо.

Допитаний у судовому засіданні, яке відбувалося 19.06.2018 року, свідок ОСОБА_40 пояснив, що був запрошений в якості понятого під час вилучення у ОСОБА_38 принтера та монітора. Разом з ним в якості понятого був запрошений його брат - ОСОБА_39 . Якої марки були принтер та монітор він не пам`ятає. Також пояснив, що під час проведення даної слідчої дії ОСОБА_38 пояснював, що принтер він купив у ОСОБА_35 , прізвище якого не називав, тоді як монітор він не купував. Дана слідча дія проводилася наприкінці весни чи влітку 2017 року (точної дати не пам`ятає).

Також, крім допиту представника потерпілої сторони та свідків, судом було досліджено письмові докази, а саме:

- заява ОСОБА_38 , відповідно до якої останній добровільно видав працівникам поліції принтер "Canon" сірого кольору марки LBP-810 та монітор "Samtron" сірого кольору, котрі йому продав ОСОБА_41 , мешканець села Таврійське;

- протокол огляду від 25.04.2017 року, за участю ОСОБА_38 , понятих ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , під час якого було оглянуті та вилучені до Оріхівського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області добровільно видані ОСОБА_38 принтер "Canon" сірого кольору марки LBP-810 та монітор "Samtron" сірого кольору;

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, з додатком до нього від 18.04.2017 року за участю свідка ОСОБА_38 та понятих ОСОБА_40 , ОСОБА_39 , під час якого свідок упізнав за рисами обличчя ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- висновок експерта № 10-601 від 26.05.2017 року, відповідно до якого ринкова вартість принтеру "Canon LBP-810", з урахуванням зносу на момент скоєння правопорушення, тобто на 21 листопада 2016 року, може складати 500,00 грн.; ринкова вартість монітора "Samtron 76DF", з урахуванням зносу на момент скоєння правопорушення, тобто на 21 листопада 2016 року, може складати 190,00 грн.;

- протокол проведення слідчого експерименту з додатком до нього у вигляді диску з відеозаписом даного слідчого експерименту від 09.06.2017 року за участю обвинуваченого ОСОБА_2 (на момент проведення слідчої дії - підозрюваного), понятих ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , представника потерпілої сторони Махно Л.М. під час якого ОСОБА_2 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_6 показав і розповів про вчинення ним кримінального правопорушення, яке мало місце в листопаді 2016 року на території Приватного підприємства "Марс".

Провівши судове слідство та проаналізувавши наявні у справі докази по даному епізоду у їх сукупності, суд приходить о наступних висновків.

Так, вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується показами представника потерпілої сторони ОСОБА_37 , яка зазначила, що вона працює головним бухгалтером в ПП Марс та прийшовши 18 листопада 2016 року на роботу нею було виявлено крадіжку принтера та монітора, розповівши при цьому у який спосіб дана крадіжка могла бути вчинена.

Показами свідка ОСОБА_38 , який повідомив, що влітку 2016 чи 2017 року ОСОБА_2 продав йому принтер Canon білого кольору та залишив у нього на зберіганні монітор, які в подальшому були вилучені під час їх огляду працівниками поліції у присутності самого ОСОБА_38 та двох понятих ОСОБА_40 і ОСОБА_39 .

Свідки ОСОБА_40 та ОСОБА_39 у судовому засіданні підтвердили факт того, що вони були присутніми під час вилучення у ОСОБА_38 монітору та принтера в якості понятих.

Також вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні даного кримінального правопорушення підтверджується й дослідженими судом письмовими доказами, а саме: заявою ОСОБА_38 , відповідно до якої він добровільно видав працівникам поліції принтер "Canon" сірого кольору марки LBP-810 та монітор "Samtron" сірого кольору, які він купив у ОСОБА_2 та протоколом огляду речей, яким було зафіксовано дану добровільну видачу цих речей, що погоджується з показами, які надав свідок ОСОБА_38 під час його допиту у судовому засіданні; протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю ОСОБА_38 , який упізнав ОСОБА_2 ; протоколом проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_2 та представника потерпілої сторони Махно Л.М. під час якого ОСОБА_2 детально розповів про обставини вчинення ним даного кримінального правопорушення та показав все на місці його вчинення, а саме за адресою: АДРЕСА_6 , що також зафіксовано на диску, який був переглянутий у судовому засіданні під час дослідження письмових доказів та заперечень з приводу переглянутого диску від учасників кримінального провадження не надходило.

Посилання обвинуваченого ОСОБА_2 на те, що нібито під час проведення слідчого експерименту на нього з боку працівників поліції здійснювався певний тиск, а саме оперуповноваженими ОСОБА_23 та ОСОБА_24 , не підтвердилося під час розгляду даної справи.

Так, як вбачається з самого протоколу, він був зачитаний учасникам слідчої дії та був продемонстрований відеозапис, заяв та доповнень від учасників слідчої дії не надходило. Даний протокол був підписаний усіма його учасниками, а саме: підозрюваним ОСОБА_2 , понятими ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , представником потерпілої сторони ОСОБА_37 , спеціалістом Вершиніним В.О. та слідчим Черепахою С.О.

Більш того, за клопотанням сторони обвинувачення судом були допитані в якості свідків оперуповноважений ОСОБА_24 та начальник СКП ОСОБА_17 , які підтвердили факт їх перебування під час даної слідчої дії, пояснивши це тим, що вони супроводжували ОСОБА_2 , так як останній на той момент був вже під вартою, жодного тиску на ОСОБА_2 ними не здійснювалося.

Крім цього, обвинувачений ОСОБА_2 при його допиті зазначив, що до правоохоронних органів з приводу тиску на нього він не звертався. Більш того, суд зазначає, що з даного приводу до правоохоронних органів не звертався і захисник обвинуваченого - адвокат Клименко А.Я. Також, при дослідженні даного протоколу та додатку до нього у вигляді диску з відеозаписом проведеної слідчої дії від учасників кримінального провадження, в тому числі і від обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника, жодних заперечень не надходило.

Таким чином, суд вважає, що протокол слідчого експерименту є належним та допустимим доказом, жодних порушень прав обвинуваченого ОСОБА_2 під час проведення даної слідчої дії судом не виявлено.

Підсумовуючи досліджені та проаналізовані у сукупності докази, надані стороною обвинувачення, щодо причетності ОСОБА_2 до вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, суд приходить до висновку, що вказані докази обвинувачення можуть вважатися такими, що доводять вину ОСОБА_2 поза розумним сумнівом у інкримінованому йому злочині та кваліфікує дії останнього за епізодом крадіжки, де потерпілою стороною визнано ПП "Марс" за ч. 3 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у приміщення.

За епізодом крадіжки, де потерпілою визнано ОСОБА_6 судом було досліджено наступні докази.

Допитана у судовому засіданні, яке відбувалося 05.02.2018 року, в якості потерпілої ОСОБА_6 пояснила, що в будинку за адресою: АДРЕСА_7 проживала її мама, яку вона в грудні 2016 року забрала до себе додому та з цього часу у даному будинку ніхто не проживає. У проміжок часу з 01 березня по 3 березня 2017 року (точної дати не пам`ятає) ввечері їм зателефонували сусіди та повідомили, що в їхньому будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_7 вибите вікно і відчинені двері. Зранку наступного дня вони поїхали у село та по приїзду викликали працівників поліції, які провели огляд будинку і склали відповідний протокол, який вона підписала. З будинку було викрадено швейну машинку, марку якої вона не пам`ятає, яку в подальшому їй віддали працівники поліції. Також пояснила, що дану швейну машинку їй показували для впізнання. При вирішенні питання про призначення покарання обвинуваченому покладається на розсуд суду.

Допитаний у судовому засіданні, яке відбувалося 19.06.2018 року, свідок ОСОБА_45 пояснив, що ОСОБА_2 запропонував йому купити у нього швейну машинку, на що він погодився. Після чого, ОСОБА_2 сам приніс дану швейну машинку до його товариша, де він її оглянув, віддав за неї гроші та на наступний день забрав. Дану швейну машинку він купив у грудні 2016 року за 300 грн. Її марку він не пам`ятає, пам`ятає лише те, що це була ножна машинка радянського зразку. Звідки у ОСОБА_2 появилася дана машинка він не знав. Коли він запитав у ОСОБА_2 чи дана швейна машинка не крадена, останній відповів, що ні. Приблизно через півтора місяці у нього її вилучили працівники поліції, яку їм він віддав добровільно у присутності понятих. Чи підписував протокол він не пам`ятає.

Від виклику та допиту свідка ОСОБА_46 та свідка ОСОБА_31 прокурор відмовився 18.10.2018 року і 26.11.2018 року відповідно та судом було прийнято дану відмову. Від інших учасників кримінального провадження клопотань про виклик та допит даних свідків до суду не надходило.

Також, крім допиту потерпілої та свідків, судом було досліджено письмові докази, а саме:

- протокол огляду місця події від 03.03.2017 року з додатком у вигляді фототаблиці, який проводився за адресою: АДРЕСА_7 , за участю потерпілої ОСОБА_6 , понятих ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , де була зафіксована обстановка після вчинення злочину та були вилучені до Оріхівського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області сліди папілярних узорів пальців рук;

- заява ОСОБА_45 від 13.04.2017 року, відповідно до якої останній добровільно видав працівникам поліції для проведення огляду та вилучення швейну машинку з ножним приводом, яку він 31.12.2016 року придбав за 300 грн. у свого сусіда ОСОБА_49 ;

- протокол огляду з додатком у вигляді фототаблиці від 13.04.2017 року, за участю ОСОБА_45 , понятих ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , під час якого була оглянута та вилучена до Оріхівського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області швейна машинка ПМЗ им. Калинина ;

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, з додатком до нього від 07.06.2017 року за участю свідка ОСОБА_45 та понятих ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , під час якого свідок упізнав ОСОБА_49 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продав йому в грудні 2016 року швейну машинку;

- висновок експерта № 10-600 від 13.06.2017 року, відповідно до якого ринкова вартість швейної машинки "ПМЗ им. Калинина" станом на грудень 2016 року може складати 586,67 грн.;

- протокол проведення слідчого експерименту з додатками до нього у вигляді фототаблиці від 22.06.2017 року за участю обвинуваченого ОСОБА_2 (на момент проведення слідчої дії - підозрюваного), понятих ОСОБА_54 , ОСОБА_31 , під час якого ОСОБА_2 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 показав місце, де було вчинено правопорушення та розповів про обставини його вчинення;

- висновок експерта № 15-108 від 08.06.2017 року, відповідно до якого сліди папілярних узорів розмірами 16х24 мм, 11х22 мм, вилучені 03.03.2017 року в ході огляду місця події будинку АДРЕСА_2 , не придатні для ідентифікації особи.

Так, вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується показами потерпілої ОСОБА_6 , яка зазначила, що в їхньому будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_7 було викрадено швейну машинку, яку в подальшому їй було повернуто працівниками поліції.

Показами свідка ОСОБА_45 , який зазначив, що у грудні 2017 року йому ОСОБА_2 за 300 грн. продав ножну швейну машинку радянського зразку.

Також вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні даного кримінального правопорушення підтверджується й дослідженими судом письмовими доказами, а саме: протоколом огляду місця події, де була зафіксована обстановка після вчинення злочину; заявою ОСОБА_45 від 13.04.2017 року, відповідно до якої останній добровільно видав працівникам поліції швейну машинку з ножним приводом та вказав, що дану швейну машинку він купив у ОСОБА_2 31.12.2017 року, протоколом огляду, яким було зафіксовано дану добровільну видачу швейної машинки, протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_45 під час якого він упізнав у ОСОБА_2 чоловіка, який продав йому у грудні 2016 року швейну машинку, що погоджується з показами, які надав свідок ОСОБА_45 під час його допиту у судовому засіданні; протоколом проведення слідчого експерименту за участі ОСОБА_2 під час якого він показав місце, де було вчинено правопорушення та розповів про обставини його вчинення.

Підсумовуючи досліджені та проаналізовані у сукупності докази, надані стороною обвинувачення, щодо причетності ОСОБА_2 до вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, суд приходить до висновку, що вказані докази обвинувачення можуть вважатися такими, що доводять вину ОСОБА_2 поза розумним сумнівом у інкримінованому йому злочині та кваліфікує дії останнього за епізодом крадіжки, де потерпілою визнано ОСОБА_6 за ч. 3 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло.

За епізодом крадіжки, де потерпілим визнано ОСОБА_7 судом було досліджено наступні докази.

Допитаний у судовому засіданні, яке відбувалося 15.03.2018 року, в якості потерпілого ОСОБА_7 пояснив, що у власності має житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_7 . В даному будинку він не проживає та на момент крадіжки він пустував. З даного домоволодіння у нього було викрадено дві секції металевої огорожі, електродвигун для автоматичного відкривання та закриття воріт (марку електродвигуна він не пам`ятає), цеглу та плитку (у якій кількості було викрадено цегли та плитки він не пам`ятає). Цегла та плитка знаходилися у гаражі, до якого можливо потрапити лише з будинку, так як гараж замикається тільки із середини. До самого ж будинку можливо зайти з підвального приміщення. Чи дана крадіжки була вчинена в один день чи в різні йому не відомо, так як до даного будинку він приїжджає не часто та останнього разу був там десь за місяць до вчинення даної крадіжки. Претензій матеріального характеру до обвинувачених він не має, при вирішенні питання про призначення покарання обвинуваченим покладається на розсуд суду.

Допитаний у судовому засіданні, яке відбувалося 28.03.2018 року, в якості свідка ОСОБА_55 пояснила, що проживає за адресою: АДРЕСА_4 . З обвинуваченим ОСОБА_2 вона знайома, тоді обвинувачений ОСОБА_4 є її рідним сином. Від співробітників поліції їй стало відомо, що у ОСОБА_7 здійснено крадіжку його майна та воно зберігається за місцем її проживання. Вказане підтвердилося та на території домоволодіння виявлено деяке майно ОСОБА_7 , яке вона особисто допомагала носити до автомобілю поліції. В подальшому було складено протокол, який вона підписала. Також пояснила, що при проведенні даної слідчої дії були присутні двоє свідків. При бесіді із власним сином ОСОБА_4 , останній їй зізнався, що вказане майно він вкрав у ОСОБА_7 разом із ОСОБА_2 .

Від виклику та допиту свідка ОСОБА_56 прокурор відмовився 16.04.2019 року та судом було прийнято дану відмову. Від інших учасників кримінального провадження клопотань про виклик та допит даного свідка до суду не надходило.

Також, крім допиту потерпілого та свідків, судом було досліджено письмові докази, а саме:

- протокол огляду місця події від 28.03.2017 року з додатками у вигляді фототаблиці, плану-схеми, який проводився за адресою: АДРЕСА_22 , за участю потерпілого ОСОБА_7 , понятих ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , де була зафіксована обстановка після вчинення злочину;

- заява ОСОБА_56 від 29.03.2017 року, відповідно до якої останній добровільно видав працівникам поліції дві секції металевої кованої огорожі, а також електричний двигун марки "DoorHan" в корпусі синьо-білого кольору, які він придбав у раніше не знайомого йому чоловіка в березні 2017 року за 570 грн.;

- протокол огляду з додатком у вигляді фототаблиці від 29.03.2017 року, за участю ОСОБА_56 , понятих ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , під час якого були оглянуті та вилучені до Оріхівського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області дві секції металевої кованої огорожі, електричний двигун марки "DoorHan" в корпусі синьо-білого кольору;

- протокол огляду від 27.05.2017 року, за участю ОСОБА_55 , двох понятих, під час якого ОСОБА_55 видала працівникам поліції цеглу, у кількості 48 штук, цокольну плитку, у кількості 48 штук, які в подальшому було вилучено до Оріхівського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області;

- рапорт слідчого СВ Оріхівського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області, відповідно до якого останнім було здійснено доклад в.о. начальника СВ Оріхівського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_125 з приводу того, що 27.05.2017 року проводився огляд місця події за адресою: АДРЕСА_23 в ході якого застосовувалася фотофіксація на фотоапарат "Sony". Після передачі з даного об`єкта файлів на комп`ютерний носій, виникла технічна помилка, в результаті чого фотознімки зберегти не вдалося;

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, з додатком до нього від 27.05.2017 року за участю свідка ОСОБА_56 та понятих ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , під час якого свідок упізнав ОСОБА_49 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продав йому дві металеві секції та двигун;

- експертний висновок № ОИ-457 від 31.05.2017 року, відповідно до якого ринкова вартість двох секцій кованої огорожі довжиною 3,1 м та висотою 0,62 м кожна станом на березень 2017 року складає 3313,67 грн.; ринкова вартість електроприводу "DOOR HAN" станом на березень 2017 року складає 4055,32 грн.; ринкова вартість червоної цегли в кількості 48 штук станом на березень 2017 року складає 216,00 грн.; ринкова вартість плитки цокольної "Фагот" в кількості 48 штук станом на березень 2017 року складає 567,84 грн.;

- протокол огляду від 31.05.2017 року, за участю потерпілого ОСОБА_7 , який проводився на території Оріхівського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області, розташованого за адресою: Запорізька область, Оріхівський район, м. Оріхів, вул. Шевченка, 12, об`єктом огляду якого були дві ковані секції, електродвигун марки "DOOR HAN" 48 штук цегли червоного кольору, 48 штук цокольної плитки та під час якого потерпілий ОСОБА_7 впізнав дане майно та вказав, що воно було викрадене за адресою: АДРЕСА_7 .

Так, вина обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується показами потерпілого ОСОБА_7 , який зазначив, що в його будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_7 було викрадено дві секції металевої огорожі, електродвигун для автоматичного відкривання та закриття воріт (марку електродвигуна він не пам`ятає), цеглу та плитку.

Показами свідка ОСОБА_55 , яка пояснила, що на території домоволодіння, де вона проживає, було виявлено деяке майно ОСОБА_7 , яке вона особисто допомагала носити до автомобілю поліції, а саме плитка та цегла. Крім цього зазначила, що у розмові зі своїм сином, ОСОБА_4 , останній їй повідомив, що вони, разом з ОСОБА_2 , здійснили крадіжку у ОСОБА_7 .

Також вина обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у вчиненні даного кримінального правопорушення підтверджується й дослідженими судом письмовими доказами, а саме: протоколом огляду місця події, де була зафіксована обстановка після вчинення злочину; заявою ОСОБА_56 від 29.03.2017 року, відповідно до якої останній добровільно видав працівникам поліції дві секції металевої кованої огорожі, а також електричний двигун марки "DoorHan" в корпусі синьо-білого кольору, які він придбав у раніше не знайомого йому чоловіка в березні 2017 року за 570 грн., протоколом огляду даних речей, яким було зафіксовано факт добровільної їх видачі ОСОБА_56 ; протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю ОСОБА_56 , під час якого останній упізнав у ОСОБА_2 чоловіка, який продав йому дві металеві секції та двигун; протокол огляду за участю ОСОБА_55 під час якого остання добровільно видала працівникам поліції цеглу, у кількості 48 штук, цокольну плитку, у кількості 48 штук, що підтверджується наданими нею показами під час її допиту в якості свідка; протокол огляду за участю потерпілого ОСОБА_7 , під час якого останній упізнав викрадене у нього майно, а саме дві ковані секції, електродвигун марки "DOOR HAN", 48 штук цегли червоного кольору, 48 штук цокольної плитки, вказавши при цьому, що дане майно було викрадене з території домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_7 .

Також, вина обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у вчиненні даного кримінального правопорушення частково підтверджується й показами самих обвинувачених.

У своїх показах обвинувачений ОСОБА_2 зазначив, що попросив ОСОБА_4 допомогти йому перенести майно, а саме цеглу та плитку, металеві секції забору. В подальшому цеглу та плитку вони віднесли до будинку, де проживає ОСОБА_4 та даний факт обвинуваченим ОСОБА_4 не заперечувався при його допиті. Крім цього, ОСОБА_2 повідомив суд, що ОСОБА_4 допомагав йому демонтувати металеві секції забору, а саме відкручував болти, якими дані металеві секції кріпилися до забору, що також не заперечував обвинувачений ОСОБА_4 під час його допиту.

Підсумовуючи досліджені та проаналізовані у сукупності докази, надані стороною обвинувачення, щодо причетності ОСОБА_2 та ОСОБА_4 до вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, суд приходить до висновку, що вказані докази обвинувачення можуть вважатися такими, що доводять вину ОСОБА_2 та ОСОБА_4 поза розумним сумнівом у інкримінованому їм злочині та кваліфікує дії останніх за епізодом крадіжки, де потерпілим визнано ОСОБА_7 за ч. 3 ст.185 КК України, а саме дії ОСОБА_2 , як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням в інше приміщення, а дії ОСОБА_4 , як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням в інше приміщення.

За епізодом крадіжки, де потерпілим визнано ОСОБА_63 судом було досліджено наступні докази.

Допитаний у судовому засіданні, яке відбувалося 15.03.2018 року, в якості потерпілого ОСОБА_8 пояснив, що він проживає за адресою: АДРЕСА_18 . Наприкінці березня 2017 року (точної дати не пам`ятає) близько 12 год. 15 хв. до нього додому прийшли ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , вони разом попили чаю та приблизно через п`ятнадцять хвилин останні пішли, а він ще хвилин 15 залишався вдома, після чого також пішов по своїм справам. Додому повернувся близько 4 години вечора та побачив, що вікно у спальні було вибите та з квартири зникли планшет марки Samsung , магнітофон марки LG , ТВ-тюнер Т2, марки якого він пам`ятає. Крім цього пояснив, що його квартира знаходиться на першому поверсі п`ятиповерхового будинку. Вікна в квартирі, в тому числі у спальні, стоять пластикові. Перед тим як уходити він вікно у спальні повністю не зачиняв, а залишив його на провітрювання. Також пояснив, що після крадіжки бачив ОСОБА_2 , який запевняв, що все йому компенсує. При вирішенні питання про призначення покарання обвинуваченим покладається просить суворо не карати.

Допитаний у судовому засіданні, яке відбувалося 24.04.2018 року, в якості свідка ОСОБА_64 пояснив, що працює водієм маршрутного таксі та візуально знає ОСОБА_14 і ОСОБА_21 , так як останні часто їздять у маршрутці на якій він працює. Коли він їхав восени чи на початку зими 2017 року (точної дати не пам`ятає) по маршруту, останні їхали до м. Запоріжжя. Коли він їх привіз до міста Запоріжжя, на автовокзалі, ОСОБА_14 запропонував купити апаратуру, а саме планшет, музикальний центр та ТВ-тюнер Т2. Він запитав у них, чи не крадене воно, на що останні відповіли - ні. Вони домовилися про ціну у 1000 грн. та, віддавши кошти ОСОБА_14 , він забрав дані речі. Планшет він в подальшому продав на радіоринку , тоді як музикальний центр і ТВ-тюнер Т2 віддав поліції. Також пояснив, що здійснював впізнання осіб за фотознімками, які знаходилися на комп`ютері. Крім цього йому була показана картотека. Після чого ОСОБА_21 та ОСОБА_14 по одному заводили до кабінету, де він їх також впізнав. В подальшому було складено протокол.

Також, крім допиту потерпілого та свідка, судом було досліджено письмові докази, а саме:

- протокол огляду місця події від 15.03.2017 року з додатками у вигляді фототаблиці, плану-схеми, який проводився за адресою: АДРЕСА_18 за участю потерпілого ОСОБА_8 , понятих ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , де була зафіксована обстановка після вчинення злочину та були виявлені та вилучені до Оріхівського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області з рами зовнішньої частини пластикового вікна приміщення кімнати № 2 один відбиток пальця руки, з внутрішньої частини пластикового вікна приміщення кімнати № 2 два відбитки пальця руки;

- висновок експерта № 10-421 від 17.05.2017 року, відповідно до якого ринкова вартість ТВ-тюнера Eurosky ES-3011 , на момент скоєння кримінального правопорушення, тобто станом на 15.03.2017 року, може складати 360,00 грн.; ринкова вартість магнітоли LG SB74 , на момент скоєння кримінального правопорушення, тобто станом на 15.03.2017 року, може складати 460,00 грн.; ринкова вартість планшету Samsung SM-T111 , на момент скоєння кримінального правопорушення, тобто станом на 15.03.2017 року, може складати 1625,00 грн.;

- заява ОСОБА_64 від 16.03.2017 року, відповідно до якої останній видав працівникам поліції для проведення огляду ТВ-тюнер в корпусі чорного кольору марки Eurosky та аудіо програвач в корпусі чорного кольору з сірими вставками марки LG , які він придбав 15.03.2017 року у невідомих чоловіків, яких на маршрутному таксі відвозив до м. Запоріжжя;

- протокол огляду з додатком у вигляді фототаблиці від 16.03.2017 року, за участю ОСОБА_64 , понятих ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , під час якого було оглянуті та вилучені до Оріхівського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області добровільно видані ОСОБА_64 ТВ-тюнер марки Eurosky ES-3011 чорного кольору разом з дротом живлення чорного кольору та дротом для підключення до телевізору, який має штекери жовтого та білого кольору з обох боків, аудіо магнітола марки LG в корпусі чорного кольору з сірими вставками;

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, з додатком до нього від 16.03.2017 року за участю свідка ОСОБА_64 та понятих ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , під час якого свідок упізнав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якого він 15.03.2017 року придбав ТВ-тюнер та аудіо програвач;

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, з додатком до нього від 16.03.2017 року за участю свідка ОСОБА_64 та понятих ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , під час якого свідок упізнав ОСОБА_49 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якого він 15.03.2017 року придбав ТВ-тюнер та аудіо програвач;

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, з додатком до нього від 20.03.2017 року за участю потерпілого ОСОБА_8 та понятих ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , під час якого потерпілий упізнав ОСОБА_49 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як чоловіка, який 15.03.2017 року приходив до нього додому разом з ОСОБА_72 ;

- висновок експерта № 15-96 від 13.05.2017 року, відповідно до якого сліди папілярних узорів розмірами 12х20 мм, 17х30 мм, 16х28 мм, вилучені 15 березня 2017 року в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_18 , не придатні для ідентифікації особи; відповісти на питання Якщо так, то належать вони потерпілому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , підозрюваному ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 чи іншій особі, особам? не є можливим у зв`язку з тим, що сліди папілярних узорів, представлені для дослідження непридатні для ідентифікації особи;

- протокол проведення слідчого експерименту з додатком до нього у вигляді диску з відеозаписом даного слідчого експерименту від 27.03.2017 року за участю обвинуваченого ОСОБА_2 (на момент проведення слідчої дії - підозрюваного), потятих ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , потерпілого ОСОБА_8 , під час якого ОСОБА_2 показав місце вчинення кримінального правопорушення відносно потерпілого ОСОБА_8 і розповів обставини вчинення даного кримінального правопорушення.

Так, вина обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні даного кримінального правопорушення підтверджується показами потерпілого ОСОБА_8 , який зазначив, що з його квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_18 було викрадено планшет марки Samsung , магнітофон марки LG , ТВ-тюнер Т2, марки якого він пам`ятає. Також пояснив, що того дня до нього приходили ОСОБА_1 та ОСОБА_2 приблизно о 12 год. 15 хв., які пробули у нього близько 15 хв. Коли він уходив з дому, вікно у спальні залишив на провітрювання. Крадіжку виявив того ж дня близько 4 години вечора, коли повернувся додому.

Показами свідка ОСОБА_64 , який пояснив, що візуально знає ОСОБА_21 та ОСОБА_14 , так як він працює водієм маршрутки та у зв`язку з чим часто їх бачив. Коли він їхав восени чи на початку зими 2017 року (точної дати не пам`ятає) по маршруту, останні їхали до м. Запоріжжя. Коли він їх привіз до міста Запоріжжя, на автовокзалі, саме ОСОБА_14 запропонував купити апаратуру - планшет, музикальний центр та ТВ-тюнер Т2 та вони домовилися про ціну у розмірі 1000 грн. Також пояснив, що здійснював впізнання обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за фотознімками.

Також вина обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні даного кримінального правопорушення підтверджується й дослідженими судом письмовими доказами, а саме: протоколом огляду місця події, під час якого була зафіксована обстановка після вчинення злочину; заявою ОСОБА_64 від 16.03.2017 року, відповідно до якої останній видав працівникам поліції для проведення огляду ТВ-тюнер в корпусі чорного кольору марки Eurosky та аудіо програвач в корпусі чорного кольору з сірими вставками марки LG , які він придбав 15.03.2017 року у невідомих чоловіків, яких на маршрутному таксі відвозив до м. Запоріжжя, протоколом огляду даних речей за участю ОСОБА_64 , яким було зафіксовано факт добровільної їх видачі останнім, протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_64 , під час яких останній упізнав у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 чоловіків, які йому продали ТВ-тюнер та аудіо програвач 15.03.2017 року, що також підтверджується наданими свідком ОСОБА_64 показами під час його допиту у суді; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_8 , під час якого потерпілий упізнав ОСОБА_2 , як чоловіка, який 15.03.2017 року приходив до нього додому разом з ОСОБА_72 ; протоколом проведення слідчого експерименту з додатком до нього у вигляді диску з відеозаписом даного слідчого експерименту за участі ОСОБА_2 , під час якого останній детально розповів та показав яким чином ним , разом з ОСОБА_1 було вчинено крадіжку у потерпілого ОСОБА_8 .

Посилання захисника обвинуваченого ОСОБА_75 - адвоката Ілієнко І.С. на непричетність її підзахисного до даного кримінального правопорушення спростовуються переліченими вище доказами, які були досліджені судом.

Більш того, у суду відсутні підстави вважати, що протокол проведення слідчого експерименту з додатком до нього у вигляді диску з відеозаписом даного слідчого експерименту є не належним та не допустимим доказам, так як даний протокол відповідає вимогам ст.. 240 КПК України, був підписаний усіма його учасниками та жодних зауважень від них на момент його підписання не надійшло. Доказів того, що під час проведення даної слідчої дії до обвинуваченого був застосований якийсь тиск з боку органу досудового розслідування суду не надано. За клопотанням сторони обвинувачення у судовому засіданні був допитаний в якості свідка слідчий ОСОБА_126 . , який проводив дану слідчу дію та останній пояснив, що жодного тиску на ОСОБА_2 під час проведення даної слідчої дії не здійснювалося. Клопотань ані від сторони обвинувачення, ані від сторони захисту, ані від самих обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з приводу виклику для допиту інших учасників даної слідчої дії до суду не надходило.

Крім цього, стороною обвинувачення, як кваліфікуючу ознаку дій обвинуваченого ОСОБА_1 зазначено вчинення ним даного злочину повторно, з чим суд не може погодитись, виходячи з наступного.

Так, дійсно дане кримінальне правопорушення було вчинене обвинуваченим ОСОБА_1 у момент іспитового строку, так як останній був засуджений вироком Оріхівського районного суду Запорізької області від 02.10.2015 року за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки; вироком Оріхівського районного суду Запорізької області від 06.10.2015 року за ч. 1 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України було приєднано покарання до вироку Оріхівського районного суду Запорізької області від 02.10.2015 року та остаточно призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки; вироком Оріхівського районного суду Запорізької області від 29.10.2015 року до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки, який в подальшому було змінено вироком Апеляційного суду Запорізької області від 05.02.2016 року та призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з іспитом строком 3 роки; вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 02.12.2015 року за ч.1 ст. 289 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України приєднано покарання до вироку Оріхівського районного суду Запорізької області від 06.10.2015 року та остаточно призначено покарання у вигляді 3 років 3 місяців позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки 2 місяці, ухвалою Оріхівського районного суду Запорізької області від 03.03.2016 року даний вирок приведено у відповідність з вироком Апеляційного суду Запорізької області та остаточно призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 78 КК України після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов`язки та не вчинив нового кримінального правопорушення, звільняється судом від призначеного йому покарання.

Ухвалою Оріхівського районного суду Запорізької області від 28.02.2019 року ОСОБА_1 було звільнено від відбування покарання за вироком Оріхівського районного суду Запорізької області від 29.10.2015 року по кінцю строку та дана ухвала набрала законної сили 08.03.2019 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 89 КК України такими, що не мають судимості, визнаються особи, засуджені відповідно до статті 75 цього Кодексу, якщо протягом іспитового строку вони не вчинять нового кримінального правопорушення і якщо протягом зазначеного строку рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням не буде скасоване з інших підстав, передбачених законом. Якщо строк додаткового покарання перевищує тривалість іспитового строку, особа визнається такою, що не має судимості, після відбуття цього додаткового покарання.

Відповідно до ч. 4 ст. 32 КК України повторність відсутня, якщо за раніше вчинене кримінальне правопорушення особу було звільнено від кримінальної відповідальності на підставах, установлених законом, або якщо судимість за це кримінальне правопорушення було погашено або знято, а також після відбуття покарання за вчинення кримінального проступку.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що повторність в діях обвинуваченого ОСОБА_1 відсутня.

Підсумовуючи досліджені та проаналізовані у сукупності докази, надані стороною обвинувачення, щодо причетності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, суд приходить до висновку, що вказані докази обвинувачення можуть вважатися такими, що доводять вину ОСОБА_2 та ОСОБА_1 поза розумним сумнівом у інкримінованому їм злочині та кваліфікує дії останніх за епізодом крадіжки, де потерпілим визнано ОСОБА_8 за ч. 3 ст.185 КК України, а саме дії ОСОБА_2 , як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у житло, дії ОСОБА_1 , як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у житло.

За епізодом незаконного придбання на зберігання наркотичних засобів без мети збуту судом було досліджено наступні докази.

Допитаний у судовому засіданні, яке відбулося 10.07.2018 року, в якості свідка ОСОБА_77 пояснив, що в 2017 році (точної дати не пам`ятає), післяобідній час (точного часу не пам`ятає), його запросили приймати участь у слідчій дії в якості понятого та він бачив на капоті службового поліцейського автомобілю сіро-зелену речовину, схожу на чай та як йому стало відомо це була конопля. Розписувався у процесуальних документах, проте, яких не пам`ятає. Хто ще був присутнім при даній слідчій дії він не пам`ятає.

Допитаний у судовому засіданні, яке відбулося 19.06.2018 року, в якості свідка ОСОБА_78 пояснив, що він перебував у добовому чергуванні в складі слідчо-оперативної групи. На адресу Оріхівського відділення поліції надійшло повідомлення про те, що поблизу магазину Карат по вул. Гоголя стоїть підозрілий чоловік із пакетом в руках та дивно себе поводить. Виїхавши на виклик вони побачили раніше судимого ОСОБА_2 , який знаходився неподалік вказаного магазину із пакетом в руках. Підійшовши до нього, відчули у останнього запах алкоголю із ротової порожнини. У ОСОБА_2 було з`ясовано причину його перебування у вказаному місці та чи наявні у нього заборонені предмети при собі. На вказане запитання ОСОБА_2 повідомив, що він має при собі наркотичну речовину у пакеті - коноплю, яку він знайшов в приміщенні недобудованої споруди лікарні. Вказану речовину він добровільно видав співробітникам поліції.

Від виклику та допиту свідка ОСОБА_79 прокурор відмовився 18.10.2018 року та судом було прийнято дану відмову. Від інших учасників кримінального провадження клопотань про виклик та допит даного свідка до суду не надходило.

Також, крім свідків, судом було досліджено письмові докази, а саме:

- протокол огляду місця події з додатком у вигляді фото таблиці від 24.03.2017 року, який проводився поблизу магазину Карат , що розташований за адресою: Запорізька область, Оріхівський район, м. Оріхів, вул. Гоголя, буд. 16а, за участі ОСОБА_2 , понятих ОСОБА_77 , ОСОБА_79 , та під час якого у ОСОБА_2 було вилучено до Оріхівського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області речовину рослинного походження сіро-зеленого кольору, яка знаходилася у поліетиленовому пакеті;

- висновок експерта № 7-492 від 05.04.2017 року, відповідно до якого надані подрібнені частини рослин сіро-зеленого кольору є особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом; маса канабісу, в перерахунку на суху речовину складає 17,948 г.

Так, вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні даного кримінального правопорушення підтверджується показами свідка ОСОБА_77 , який пояснив, що у 2017 році його запросили приймати участь у слідчій дії в якості понятого та він бачив на капоті службового поліцейського автомобілю сіро-зелену речовину, схожу на чай та як йому стало відомо це була конопля та він розписувався у процесуальних документах, проте, яких не пам`ятає.

Показами свідка ОСОБА_78 , який повідомив, що він виїжджав на виклик у складі слідчо-оперативної групи до магазину Карат , що розташований за адресою: Запорізька область, м. Оріхів, вул. Гоголя, буд. 16а, під час якого ОСОБА_2 , на його вимогу, видав їм наркотичну речовину у пакеті - коноплю, яку він знайшов в приміщенні недобудованої споруди лікарні.

Також вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні даного кримінального правопорушення підтверджується й дослідженими судом письмовими доказами, а саме: протоколом огляду місця події, під час якого у обвинуваченого ОСОБА_2 було вилучено речовину рослинного походження сіро-зеленого кольору, яка знаходилася у поліетиленовому пакеті; висновком експерта № 7-492 від 05.04.2017 року, відповідно до якого надані подрібнені частини рослин сіро-зеленого кольору є особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом; маса канабісу, в перерахунку на суху речовину складає 17,948 г.

Підсумовуючи досліджені та проаналізовані у сукупності докази, надані стороною обвинувачення, щодо причетності ОСОБА_2 до вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, суд приходить до висновку, що вказані докази обвинувачення можуть вважатися такими, що доводять вину ОСОБА_2 поза розумним сумнівом у інкримінованому йому злочині та кваліфікує дії останньогоза ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

За епізодом розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_9 судом було досліджено наступні докази.

Допитаний у судових засіданнях, які відбувалися 21.02.2018 року та 30.05.2019 року, в якості потерпілого ОСОБА_9 пояснив, що він направлявся в центр м. Оріхів по вул. Гоголя. В цей момент його покликали з темряви та до нього вийшов ОСОБА_2 та попросив подзвонити з мобільного телефону. Він дав йому телефон та останній здійснив дзвінок. В цей час підійшов ОСОБА_14 , він був в нетверезому вигляді, сів на перехресті біля забору. Обличчя в нього було закрите та була натягнута шапка. Після того, як ОСОБА_2 , повернув вказаний телефон, то пішов назад до ОСОБА_14 , чому останній до нього підходив йому не відомо, а він продовжив рухатися в бік центра м. Оріхів. Через секунд 20, його знову покликав ОСОБА_2 та попросив мобільний телефон для дзвінка. Взявши вказаний телефон ОСОБА_2 поклав його до власної кишені, а із землі піднявся ОСОБА_1 та почав погрожувати ножем. В цей час ОСОБА_2 почав обшукувати його та питав чи є в нього грошові кошти, заглядав до портфелю, з кишені куртки забрав запальничку, а ОСОБА_1 в цей час тримав ніж перед обличчям. Крім цього, ОСОБА_1 казав ОСОБА_2 : Давай його приш`єм , на що ОСОБА_2 заперечив. Також, ОСОБА_2 пропонував йому повернути телефон за 300 гривень. Після того, як ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пішли, він направився в сторону центра м. Оріхів. Поблизу магазину Карат він зустрів знайомих та попросив їх допомогти повернути телефон. Крім цього потерпілий зазначив, що усвідомлював реальність погроз та боявся за своє життя. Також повідомив, що здійснював впізнання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за фотокартками у присутності понятих.

Допитана у судовому засіданні, яке відбувалося 28.03.2018 року, в якості свідка ОСОБА_80 пояснила, що приблизно весною 2017 року (точного часу не пам`ятає) їй на мобільний телефон дзвонив ОСОБА_2 з чужого мобільного телефону та вони розмовляли менше хвилини. Крім цього зазначила, що при наданні показів в якості свідка під час досудового розслідування вона вказувала номер мобільний телефону та він є правильний, проте на даний час не пам`ятає. При зазначені номеру телефону з протоколу допиту НОМЕР_3 , вона вказала, що це відповідає дійсності.

Допитаний у судовому засіданні, яке відбувалося 08.10.2018 року, в якості свідка ОСОБА_81 пояснив, що в березні 2017 року раніше двоє невідомих йому осіб запропонували придбати йому мобільний телефон Lenovo та він його придбав приблизно за 400 грн. та даний мобільний телефон ним було добровільно видано працівникам поліції. Хто саме підходив до нього він не пам`ятає, однак купував телефон він у чоловіка, який є вищим. Осіб, які продавали телефон, він впізнав під час досудового розслідування за фотокартками.

Допитаний у судовому засіданні, яке відбувалося 21.11.2019 року, в якості свідка ОСОБА_82 пояснив, що він йшов з роботи та поблизу старого магазину Карат він зустрів ОСОБА_9 , який повідомив йому, що до нього підійшло двоє чоловік та забрали мобільний телефон, при цьому приставили ножа. Один з них обшукував ОСОБА_9 . Крім цього, нападники повідомили, що вони повернуть йому телефон за 300 гривень поблизу магазину Карат та він вирішив допомогти йому повернути свій телефон.

Також, крім допиту потерпілого та свідків, судом було досліджено письмові докази, а саме:

- протокол огляду місця події з додатком у вигляді фототаблиці від 31.03.2017 року, який проводився на перехресті вулиць Воровського та Гоголя в м. Оріхів Запорізької області. За участі понятих ОСОБА_83 , ОСОБА_84 та під час якогобула зафіксована обстановка після вчинення злочину;

- заява ОСОБА_81 , відповідно до якої останній добровільно видав працівникам поліції мобільний телефон марки Lenovo A820;

- протокол огляду від 31.03.2017 року, який проводився на ринку Анголенко , розташованого у м. Запоріжжя, за участю понятих ОСОБА_85 , ОСОБА_86 та під час якого ОСОБА_81 добровільно видав телефон марки Lenovo A820 в корпусі: із передньої сторони - чорного кольору, із задньої сторони - відблиском фіолетового кольору, який в подальшому було вилучено до Оріхівського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області;

- протокол огляду з додатком у вигляді фототаблиці від 03.04.2017 року, який проводився у приміщенні кабінету № 3 Оріхівського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області за участю понятих ОСОБА_87 , ОСОБА_88 під час якого був оглянутий мобільний телефон марки Lenovo A820 та при ввімкненні вказаного телефону встановлено, що в його телефонній книзі, журналі дзвінків та повідомлень, а також в галереї будь-які дані відсутні, а також було встановлено, що меню телефону підписано англійською мовою;

- висновок експерта № 10-482 від 22.05.2017 року, відповідно до якого ринкова вартість мобільного телефону Lenovo A820 , на момент скоєння кримінального правопорушення, тобто станом на 28.03.2017 року, може складати 633,33 грн.;

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, з додатком до нього від 01.04.2017 року за участю потерпілого ОСОБА_9 та понятих ОСОБА_83 , ОСОБА_89 , під час якого потерпілий упізнав ОСОБА_49 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як чоловіка, який був менший зростом та 28.03.2017 року забрав у нього мобільний телефон;

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, з додатком до нього від 01.04.2017 року за участю потерпілого ОСОБА_9 та понятих ОСОБА_83 , ОСОБА_89 , під час якого потерпілий упізнав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як чоловіка, який був вищим зростом та 28.03.2017 року зі своїм товаришем забрали у нього мобільний телефон;

- протокол проведення слідчого експерименту з додатком у вигляді фототаблиці від 01.04.2017 року, який проводився на перехресті вулиць Воровського та Гоголя в м. Оріхів Запорізької області, за участю потерпілого ОСОБА_9 , понятих ОСОБА_83 , ОСОБА_89 , під час якого потерпілий ОСОБА_9 розповів про обставини вчинення відносно нього кримінального правопорушення;

- протокол пред`явлення речей для впізнання з додатком у вигляді фото таблиці від 01.04.2017 року, за участю потерпілого ОСОБА_9 , понятих ОСОБА_90 , ОСОБА_91 , під час якого потерпілий упізнав мобільний телефон, який у нього 28.03.2017 року був викрадений ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вечірній час із застосуванням предмету, схожого на ніж;

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками з додатком до нього від 01.04.2017 року за участю свідка ОСОБА_81 та понятих ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , під час якого свідок упізнав ОСОБА_49 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як чоловіка, який 29.03.2017 року запропонував у нього купити мобільний телефон марки Lenovo A820;

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками з додатком до нього від 01.04.2017 року за участю свідка ОСОБА_81 та понятих ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , під час якого свідок упізнав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як чоловіка, у якого він придбав мобільний телефон.

Так, вина обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні даного кримінального правопорушення підтверджується показами потерпілого ОСОБА_9 , який зазначив, що до нього підійшов чоловік (як вияснилося в подальшому цим чоловіком був ОСОБА_2 ) та попросив у нього телефон щоб подзвонити, на що він погодився та дав останньому телефон. Після чого підійшов інший чоловік (як вияснилося в подальшому цим чоловіком був ОСОБА_1 ) та сів на перехресті біля забору. Після того як ОСОБА_21 завершив свою розмову, він повернув йому телефон, а сам пішов до ОСОБА_14 . Приблизно через 20 секунд до нього знову підійшов ОСОБА_21 та попросив телефон, щоб нібито знову подзвонити та поклав його до своєї кишені. Після чого, відразу підійшов ОСОБА_14 та почав погрожувати йому ножем, ОСОБА_21 в цей час почав обшукувати його рюкзак та кишені, питаючи при цьому чи є в нього гроші.

Показами свідка ОСОБА_80 , яка пояснила, що весною 2017 року (точного часу не пам`ятає) їй на мобільний телефон дзвонив ОСОБА_2 з чужого мобільного телефону та вони розмовляли менше хвилини та впізнала номер телефону, з якого даний дзвінок був здійснений.

Показами свідка ОСОБА_82 , який пояснив, що він йшов з роботи та поблизу старого магазину Карат він зустрів ОСОБА_9 , який повідомив йому, що до нього підійшло двоє чоловік та забрали мобільний телефон, при цьому приставили ножа, один з них обшукував ОСОБА_9 .

Покази потерпілого ОСОБА_9 та свідків ОСОБА_80 , ОСОБА_82 повністю узгоджуються між собою та у суду не має будь-якого сумніву у їх істинності та правдивості.

Більш того, потерпілий ОСОБА_9 двічі допитувався під час розгляду даного кримінального провадження, з проміжком часу більше ніж один рік, та жодних суттєвих суперечностей у його показах виявлено не було, що також, на переконання суду, свідчить про правдивість наданих ним показів.

Показами свідка ОСОБА_81 , який при його допиті зазначав, що в березні 2017 року раніше двоє невідомих йому осіб запропонували придбати йому мобільний телефон Lenovo та він його придбав приблизно за 400 грн., який в подальшому ним було добровільно видано працівникам поліції.

Також, вина обвинувачених частково підтверджується і наданими показами самих обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Так, у своїх показах обвинувачений ОСОБА_2 зазначав, що дійсно того вечора перебував разом з ОСОБА_1 на перехресті вулиць Воровського та Гоголя, а також те, що він двічі підходив до потерпілого ОСОБА_18 та просив у нього телефон щоб подзвонити своїй дружині ОСОБА_80 . Другого ж разу, коли він попросив подзвонити, то поклав телефон до своєї кишені, що повністю збігається з показами потерпілого ОСОБА_9 та свідка ОСОБА_80 .

Обвинувачений ОСОБА_1 також не заперечував той факт, що того вечора дійсно перебував разом з ОСОБА_2 поблизу перехрестя вулиць Воровського та Гоголя та бачив як ОСОБА_21 підходив до якогось хлопця.

Також вина обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні даного кримінального правопорушення підтверджується й дослідженими судом письмовими доказами, а саме: протоколом огляду місця події, під час була зафіксована обстановка після вчинення злочину; заявою ОСОБА_81 , відповідно до якої останній добровільно видав працівникам поліції мобільний телефон марки Lenovo A820, протоколом огляду від 31.03.2017 року, який проводився на ринку Анголенко , розташованого у м. Запоріжжя, під час якого ОСОБА_81 добровільно видав телефон марки Lenovo A820 в корпусі: із передньої сторони - чорного кольору, із задньої сторони - відблиском фіолетового кольору, протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_81 , під час якого останній упізнав у ОСОБА_2 чоловіка, який 29.03.2017 року запропонував у нього купити мобільний телефон марки Lenovo A820; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_81 , під час якого останній упізнав у ОСОБА_1 чоловіка, у якого він придбав мобільний телефон, що повністю узгоджується з наданими свідком ОСОБА_81 показами під час його допиту у суді; протокол проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_9 , під час якого останній розповів про обставини вчинення відносно нього кримінального правопорушення, протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_9 , під час якого він упізнав у ОСОБА_2 особу, яка забрала у нього мобільний телефон, протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_9 , під час якого він упізнав у ОСОБА_1 чоловіка, який був вищим зростом та 28.03.2017 року зі своїм товаришем забрали у нього мобільний телефон, протоколом пред`явлення речей для впізнання за участю потерпілого ОСОБА_9 під час якого він упізнав мобільний телефон, який у нього 28.03.2017 року був викрадений ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вечірній час із застосуванням предмету, схожого на ніж, що повністю узгоджується з наданими ОСОБА_9 показами під час його допиту у суді.

Крім цього, суд відхиляє доводи захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Ілієнко І.С. та захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката Клименка А.Я. з приводу відсутності у діях їх підзахисних складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 187 КК України передбачена кримінальна відповідальність за напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства (розбій), тоді як частина 2 статті 187 КК України передбачає відповідальність за розбій, вчинений за попередньою змовою групою осіб, або особою, яка раніше вчинила розбій або бандитизм.

Основним безпосереднім об`єктом розбою є економічні відносини власності, які виявляються в можливості власника володіти, користуватися і розпоряджатися таким майном. Додатковим об`єктом даного злочину є життя і здоров`я потерпілого.

Об`єктивна сторона розбою є напад, який поєднаний з насильством, небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства. Розбій є закінченим з моменту нападу з метою заволодіння таким майном. Психологічне насильство при розбої полягає в погрозі негайного застосування насильства, небезпечного для життя або здоров`я особи, що зазнала нападу (погроза вбити, нанести тяжкі тілесні ушкодження тощо). Погроза може втілюватися в різних формах: демонстрації зброї, жестами, словами тощо.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 28 КК України кримінальне правопорушення визнається таким, що вчинене групою осіб, якщо у ньому брали участь декілька (два або більше) виконавців без попередньої змови між собою. Кримінальне правопорушення визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовилися про спільне його вчинення.

Як вбачається з досліджених судом письмових доказів, а також допиту потерпілого та свідків, до потерпілого ОСОБА_9 була застосована погроза застосування насильства у формі демонстрації ножа, яку сам потерпілий сприйняв реально та побоювався за своє життя. Дана погроза була застосована обвинуваченими задля заволодіння майном потерпілого.

На переконання суду, ОСОБА_9 дав телефон ОСОБА_2 лише для того, щоб подзвонити та реального усвідомлення про те, що даний телефон у нього буде відібраний він не мав, так як перед цим вже давав ОСОБА_21 телефон для здійснення ним дзвінка та даний телефон йому було повернуто. Лише після того як до нього підійшов ОСОБА_14 та почав погрожувати йому ножем, йому стало зрозуміло, що телефон він більше не побачить та на нього було здійснено напад.

Крім того, між першим та другим підходом ОСОБА_21 до потерпілого ОСОБА_18 пройшло не менше 20 секунд, що на переконання суду є достатнім для того, щоб домовитися про напад з метою заволодіння майном останнього.

Крім цього, після того, як ОСОБА_14 почав потерпілому ОСОБА_18 погрожувати ножем, ОСОБА_21 , замість того, щоб зупинити останнього, почав обшукувати рюкзак та кишені потерпілого, забравши при цього з кишені запальничку, що також підтверджує те, що певна домовленість між обвинуваченими про здійснення ними нападу на потерпілого була та кожен дотримувався своєї ролі, обвинувачений ОСОБА_92 тримав біля обличчя потерпілого ніж, подавлюючи його волю чинити будь-який опір, тоді як обвинувачений ОСОБА_93 обшукував останнього.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наявний склад злочину, передбачений ч. 2 ст. 187 КК України, а доводи захисників Клименка А.Я. та Ілієнко І.С. не заслуговують на увагу через їх безпідставність.

Підсумовуючи досліджені та проаналізовані у сукупності докази, надані стороною обвинувачення, щодо причетності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, суд приходить до висновку, що вказані докази обвинувачення можуть вважатися такими, що доводять вину ОСОБА_2 та ОСОБА_1 поза розумним сумнівом у інкримінованому їм злочині та кваліфікує дії останніх за епізодом розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_9 за ч. 2 ст.187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб.

За епізодом крадіжки, де потерпілою визнано ОСОБА_10 судом було досліджено наступні докази.

Допитана у судовому засіданні, яке відбувалося 16.04.2019 року, в якості потерпілої ОСОБА_10 пояснила, що вона має у володінні приватний будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_7 , який був куплений для доньки та де вони разом з чоловіком здійснювали ремонт. Близько трьох років назад (точної дати вже не пам`ятає) їй на мобільний телефон зателефонував родич її чоловіка та повідомив, що в даному будинку була здійснена крадіжка. Після того, як вона прийшла до будинку, то помітила зникнення металевих виробів у вигляді швелерів, кутників, плити з приміщення. При призначенні обвинуваченим покарання покладається на розсуд суду.

Допитаний у судовому засіданні, яке відбувалося 20.07.2018 року, в якості свідка ОСОБА_94 пояснив, що весною 2017 році у вечірній час ОСОБА_3 разом з невідомим йому чоловіком прийшли на пункт прийому металу, де він працював та приносли металевий швелер, який він в подальшому добровільно видав працівникам поліції. Про те, що даний швелер є краденим йому нічого відомо не було.

Допитана у судовому засіданні, яке відбувалося 30.05.2019 року, в якості свідка ОСОБА_95 пояснила, що дійсно була присутня в якості понятого при проведенні слідчої дії, під час якої ОСОБА_20 показував як вони це все робили. ОСОБА_3 пояснював, як сидів на ловочці біля кладовища, а хтось йому передав викрадене через паркан з території домоволодіння. Дане домоволодіння розташоване біля кладовища на вуглі. Чи вказував ОСОБА_20 на те, що саме він здійснив дану крадіжку вона не чула. При даній слідчій дії були присутні працівники поліції, ОСОБА_3 , вона та її сусідка, які були запрошені в якості понятих та власники домоволодіння.

Свідок ОСОБА_34 у судовому засіданні, яке відбувалося 19.06.2018 року, скориставшись своїм правом, закріпленим у статті 63 Конституції України, відмовилась від надання показань у зв`язку з тим, що є дружиною одного з обвинувачених по даному епізоду, а саме обвинуваченого ОСОБА_3 .

Від виклику та допиту свідка ОСОБА_96 прокурор відмовився 03.07.2020 року та судом було прийнято дану відмову. Від інших учасників кримінального провадження клопотань про виклик та допит даного свідка до суду не надходило.

Також, крім допиту потерпілої та свідків, судом було досліджено письмові докази, а саме:

- протокол огляду місця події з додатком у вигляді фототаблиці від 06.04.2017 року, який проводився за адресою: АДРЕСА_7 та під час якого була зафіксована обстановка після вчинення злочину;

- експертний висновок № ОИ-541 від 27.06.2017 року, відповідно до якого ринкова вартість одного метру погонного металевого швелеру шириною 10 см, товщиною металу 3 мм, який був в експлуатації, складає 243,33 грн.; ринкова вартість одного метру погонної металевої профільної труби шириною 6 см, товщиною металу 3 мм, яка була в експлуатації, складає 126,67 грн.; ринкова вартість металевого верху з печі опалення, двох металевих дверцят та колосників з опалення, які були в експлуатації, складає 570,00 грн.; ринкова вартість ручного металевого буру, який був в експлуатації, складає 400,00 грн.;

- заява ОСОБА_94 від 09.06.2017 року, відповідно до якої останній видав працівникам поліції металевий швелер, який придбав у ОСОБА_97 та невідомого йому чоловіка на початку квітня 2017 року;

- протокол огляду з додатком у вигляді фототаблиці від 09.06.2017 року, який проводився на території, розташованої поблизу двору будинку АДРЕСА_19 , за участю ОСОБА_94 , понятих ОСОБА_98 , ОСОБА_99 та під час якого було оглянуто та вилучено до Оріхівського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області металевий швелер довжиною 2 м, шириною 10 см, товщиною металу 3 мм, який пофарбований у сірий колір;

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками з додатком до нього від 09.06.2017 року за участю свідка ОСОБА_94 та понятих ОСОБА_98 , ОСОБА_99 , під час якого свідок упізнав ОСОБА_97 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , як чоловіка, який разом з невідомою йому особою здавали металеві вироби на початку квітня 2017 року;

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками з додатком до нього від 09.06.2017 року за участю свідка ОСОБА_94 та понятих ОСОБА_98 , ОСОБА_99 , під час якого свідок упізнав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як чоловіка, який разом з ОСОБА_3 здавали металеві вироби на початку квітня 2017 року;

- протокол огляду предмету від 12.06.2017 року, який проводився у приміщенні службового кабінету № 3 СВ Оріхівського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області за участю потерпілої ОСОБА_10 та під час якого потерпіла упізнала швелер, який було викрадено з нежилого будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_7 на початку квітня 2017 року;

- протокол проведення слідчого експерименту з додатком у вигляді фототаблиці від 22.06.2017 року за участю обвинуваченого ОСОБА_2 (на момент проведення слідчої дії - підозрюваного), понятих ОСОБА_100 , ОСОБА_101 , під час якого ОСОБА_2 показав місце вчинення кримінального правопорушення відносно потерпілої ОСОБА_10 і розповів обставини вчинення даного кримінального правопорушення.

- протокол проведення слідчого експерименту з додатком у вигляді фототаблиці від 28.06.2017 року за участю обвинуваченого ОСОБА_3 (на момент проведення слідчої дії - підозрюваного), понятих ОСОБА_95 , ОСОБА_96 , під час якого ОСОБА_3 показав місце вчинення кримінального правопорушення відносно потерпілої ОСОБА_10 і розповів обставини вчинення даного кримінального правопорушення.

Так, вина обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні даного кримінального правопорушення підтверджується показами потерпілої ОСОБА_10 , яка повідомила, що у її будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_7 було викрадено швелери, кутники, плита з приміщення.

Показами свідка ОСОБА_94 , який пояснив, що він працює на пункті прийому металу та на весні 2017 року ОСОБА_2, разом з невідомим йому чоловіком приносили на здачу швелер.

Також вина обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні даного кримінального правопорушення підтверджується й дослідженими судом письмовими доказами, а саме: протокол огляду місця події, під час якого була зафіксована обстановка після вчинення злочину; заявою ОСОБА_94 від 09.06.2017 року, відповідно до якої останній видав працівникам поліції металевий швелер, який придбав у ОСОБА_97 та невідомого йому чоловіка на початку квітня 2017 року, протоколом огляду за участю ОСОБА_94 , яким було зафіксовано факт видачі ним металевого швелеру, протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_94 під час якого останній упізнав у ОСОБА_3 чоловіка, який разом з невідомою йому особою здавали металеві вироби на початку квітня 2017 року, протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_94 під час якого останній упізнав у ОСОБА_2 чоловіка, який разом з ОСОБА_3 здавали металеві вироби на початку квітня 2017 року, які повністю узгоджуються з показами наданими свідком ОСОБА_94 під час допиту у суді; протоколом огляду предмету за участі потерпілої ОСОБА_10 під час якого остання упізнала швелер, який було викрадено з нежилого будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_7 на початку квітня 2017 року; слідчими експериментами за участю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , під час яких ними було показано обставини вчинення даного кримінального правопорушення.

Крім цього суд відхиляє доводи захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката Колісника А.Є. з приводу недопустимості, як доказів проведених слідчих експериментів з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , так як самі протоколи слідчих експериментів та фото таблиці до них свідчать про те, що під час його проведення були дотримані всі процесуальні вимоги щодо дотримання прав підозрюваних: процесуальні права та обов`язки всіх учасників слідчої дії були роз`яснені, були залучені поняті, жоден з учасників слідчих експериментів не зробив заяв чи зауважень ані перед, ані в ході, ані після їх проведення.

Підсумовуючи досліджені та проаналізовані у сукупності докази, надані стороною обвинувачення, щодо причетності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, суд приходить до висновку, що вказані докази обвинувачення можуть вважатися такими, що доводять вину ОСОБА_2 та ОСОБА_3 поза розумним сумнівом у інкримінованому їм злочині та кваліфікує дії останніх за епізодом крадіжки, де потерпілої визнано ОСОБА_10 за ч. 3 ст.185 КК України, а саме дії ОСОБА_2 , як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у житло, а дії ОСОБА_3 , як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у житло.

За епізодом, де потерпілою стороною визнано Комунальне підприємство Благоустрій судом було досліджено наступні докази.

Допитаний у судовому засіданні, яке відбувалося 05.02.2018 року, в якості представника потерпілої сторони ОСОБА_102 пояснив, що близько 11 год. 00 хв. (дати коли це відбувалося він не пам`ятає) йому зателефонувала ОСОБА_103 та повідомила, що на кладовищі № 2 викрали металеву огорожу, а їй в своєю чергу про це сказав ОСОБА_104 . Після обіду написали заяву до поліції. Через дві години йому подзвонили та повідомили, що потрібно транспорт, щоб перевезти огорожу, як речовий доказ, до поліції. Він надав машину - таврію з причепом, проте де саме забирали огорожу йому не відомо. Він дійсно бачив, що на кладовищі з правої сторони відсутня металева огорожа. Це був металевий паркан висотою 50 см та ним було огороджено 173 могили учасникам Другої світової війни. При призначенні покарання покладається на розсуд суду, цивільний позов підтримує у повному обсязі.

Допитаний у судовому засіданні, яке відбувалося 18.10.2018 року, в якості свідка ОСОБА_105 пояснив, що інколи підміняє племінника на пункті прийому металобрухту, коли він просить. По даному кримінальному провадженні він повідомити нічого не може, так як нічого не пам`ятає. Може зазначити лише, що до нього приїжджав слідчий та він підписав якийсь документ.

Допитаний у судовому засіданні, яке відбувалося 19.06.2018 року, в якості свідка ОСОБА_106 пояснив, що він займається прийомом металобрухту. Влітку 2017 на пункт прийому металобрухту невідомий чоловік привіз секції металевого забору зеленого кольору. Вказаний чоловік два рази приїздив з аналогічним металобрухтом. Через деякий час, від співробітників поліції, йому стало відомо, що вказані секції забору можуть бути краденими. Приблизно через тиждень до нього на пункт прийому металу знову привезли секції забору та він попросивши зачекати, зателефонував до поліції, працівники яких прибули через 10 хвилин. Також пояснив, що добровільно надав працівникам поліції відеозапис з камер відео спостереження. Дані секції забору були вилучені працівниками поліції.

Допитаний у судових засіданнях, які відбувалися 10.07.2018 року та 21.02.2020 року, в якості свідка ОСОБА_107 пояснив, що йому на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_3 та попросив допомогти здати металобрухт на пункт прийому, оскільки у нього був велосипед. Приїхавши до кладовища № 2 поблизу залізнодорожнього переїзду, він помітив ОСОБА_3 та останній почав носити із кущів секції забору зеленого кольору. Вказані секції вони вантажили на велосипед та він відвозив їх на пункт прийому металобрухту та взагалі відвіз приблизно 20 штук. Після того, як він здав весь металобрухт, ОСОБА_3 заплатив йому за роботу. Крім цього, ОСОБА_3 повідомляв, що вказаний паркан належить йому та раніше стояв у нього вдома, проте він розібрав його та вирішив здати на пункт прийому металобрухту. Повідомляв, що він намагався перевезти вказані секції на власній тачці, проте, вона зламалася і він вирішив попросити його про допомогу. Поблизу зламаної тачки він не бачив. Також, ОСОБА_3 повідомляв, що він і сам міг здати даний метал, проте він винен гроші на вказаному пункту прийому металу та не хоче щоб його бачили.

- протокол огляду місця події з додатком у вигляді фототаблиці від 27.07.2017 року, який проводився на території кладовища в„– 2, розташованого по вул. Гетьмана Сагайдачного у м. Оріхів Запорізької області , за участю понятих ОСОБА_108 , ОСОБА_109 та під час якого була зафіксована обстановка після вчинення злочину, а саме відсутність 25 секцій паркану, яким був огороджений пам`ятник Героям павшим в боях за Родину 1941-1945 ;

- заява ОСОБА_106 від 27.07.2017 року, відповідно до якої останній видав працівникам поліції секції паркану у кількості 17 штук, які він придбав 26.07.2017 року у невідомого йому чоловіка;

- протокол огляду з додатком у вигляді фототаблиці від 27.07.2017 року, який проводився на території ТОВ Корас Мет , розташованого за адресою: Запорізька область, м. Оріхів, вул. Привокзальна, 2д, за участю ОСОБА_106 , понятих ОСОБА_110 , ОСОБА_111 та під час якого були оглянуті, зважені та вилучені до Оріхівського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області металеві секції з паркану у кількості 17 штук;

- протокол огляду з додатком у вигляді фототаблиці від 27.07.2017 року, який проводився на території ТОВ Втормет , розташованого за адресою: Запорізька область, м. Оріхів, вул. Привокзальна, 1, за участю ОСОБА_112 , понятих ОСОБА_113 , ОСОБА_114 та під час якого були оглянуті, зважені та вилучені до Оріхівського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області металеві секції з паркану у кількості 8 штук;

- довідка Комунального підприємства Благоустрій Оріхівської міської ради Запорізької області № 47 від 11.08.2017 року, відповідно до якої балансова вартість металевої огорожі (інв. № 320721), яка складається з 6 секцій розміром 1,60х0,50 м навколо Братської могили та пам`ятника загиблим воїнам Великої Вітчизняної війни, які брали участь у визволенні м. Оріхів 1941-1945 років становить 3480,00 грн.;

- довідка Комунального підприємства Благоустрій Оріхівської міської ради Запорізької області № 47 від 15.08.2017 року, відповідно до якої балансова вартість металевої огорожі (інв. № 320721), яка складається з 6 секцій розміром 1,60х0,50 м навколо Братської могили та пам`ятника загиблим воїнам Великої Вітчизняної війни, які брали участь у визволенні м. Оріхів 1941-1945 років становить 3480,00 грн.: 6 секцій х 0,8 кв.м. х 800 грн./кв.м.; сума зносу станом на 10.08.2017 року становить 65% - 2496 грн.; залишкова вартість з урахуванням зносу 1 секції - 224 грн., на загальну суму 1344 грн.;

- протокол огляду з додатком у вигляді фототаблиці від 09.08.2017 року, який проводився на подвір`ї пункту прийому металобрухту, розташованого за адресою: АДРЕСА_20 д, за участю ОСОБА_106 , понятих ОСОБА_111 , ОСОБА_115 та під час якого були оглянуті, зважені та вилучені до Оріхівського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області металеві секції з паркану у кількості 6 штук;

- протокол огляду місця події з додатком у вигляді фототаблиці від 11.08.2017 року, який проводився на території кладовища АДРЕСА_20 , за участю понятих ОСОБА_110 , ОСОБА_116 та під час якого була зафіксована обстановка після вчинення злочину, а саме відсутність частини паркану, яким були огороджені братська могила та пам`ятник загиблим за визволення м. Оріхів у Великій Вітчизняній війні;

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками з додатком до нього від 09.06.2017 року за участю свідка ОСОБА_106 та понятих ОСОБА_117 , ОСОБА_110 , під час якого свідок упізнав ОСОБА_97 , як чоловіка, який приніс та продав йому 6 секцій паркану;

- протокол огляду речей від 15.08.2017 року, який проводився у приміщенні службового кабінету № 9 Оріхівського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області, об`єктом огляду якого є відеозапис, отриманий від ОСОБА_106 з метало приймального пункту, що розташований за адресою: АДРЕСА_7 , 2д та під час якого встановлено обставини здачі ОСОБА_3 09.08.2017 року металевої огорожі зеленого кольору на пункт прийому металу, який розташований за адресою: АДРЕСА_20 ;

- протокол огляду речей від 16.08.2017 року, який проводився у приміщенні службового кабінету № 9 Оріхівського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області, об`єктом огляду якого є відеозапис, отриманий від ОСОБА_106 з метало приймального пункту, що розташований за адресою: АДРЕСА_7 , 2д та під час якого встановлено обставини здачі особою 26.07.2017 року металевої огорожі зеленого кольору на пункт прийому металу, який розташований за адресою: АДРЕСА_20 .

Так, вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні даного кримінального правопорушення підтверджується показами представника потерпілого ОСОБА_102 , який зазначив, що на кладовищі в„– 2 дійсно було здійснено крадіжку секцій металевого паркану, який огороджував могили загиблих воїнів Великої Вітчизняної війни.

Показами свідка ОСОБА_106 , який повідомив, що влітку 2017 на пункт металобрухту невідомий чоловік привіз секції металевого забору зеленого кольору. Вказаний чоловік два рази приїздив з аналогічним металобрухтом. Коли аналогічні секції металевого забору було привезено втретє, він подзвонив працівникам поліції, так як перед цим, ними було повідомлено про те, що ці секції забору можуть бути краденими.

Показами свідка ОСОБА_107 , який зазначив, що йому на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_3 та попросив допомогти здати металобрухт на пункт прийому, оскільки у нього був велосипед. Приїхавши до кладовища № 2 поблизу залізнодорожнього переїзду, він помітив ОСОБА_3 та останній почав носити із кущів секції забору зеленого кольору. ОСОБА_3 йому повідомив, що дані секції забору належать йому та раніше він стояв у нього вдома, проте він розібрав його та вирішив здати на пункт прийому металобрухту. Сам він їх здати не може, так як у нього зламалася тачка та він заборгував на пункті прийому металу гроші. Крім цього зазначив, що тачки поблизу місця, звідки ОСОБА_2 носив секції забору не було.

Дані покази свідка ОСОБА_107 не узгоджуються з показами, які надав обвинувачений ОСОБА_3 , а саме в частині походження даних секцій забору. Так у своїх показаннях обвинувачений ОСОБА_3 зазначив, що знайшов їх у кущах біля кладовища, тоді як свідок ОСОБА_22 говорить що останній йому повідомляв про те, що це його секції забору дані секції забору належать йому та раніше він стояв у нього вдома, проте він розібрав його та вирішив здати на пункт прийому металобрухту. Крім цього, ОСОБА_3 проживає у квартирі та які секції забору могли там знаходитися, суду не зрозуміло. Все це свідчить про те, що обвинувачений ОСОБА_3 намагається суд ввести в оману, задля того щоб уникнути покарання від вчиненого ним кримінального правопорушення.

Також вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні даного кримінального правопорушення підтверджується й дослідженими судом письмовими доказами, а саме: протоколом огляду місця події під час якого була зафіксована обстановка після вчинення злочину, а саме відсутність 25 секцій паркану, яким був огороджений пам`ятник Героям павшим в боях за Родину 1941-1945 ; заявою ОСОБА_106 від 27.07.2017 року, відповідно до якої останній видав працівникам поліції секції паркану у кількості 17 штук, які він придбав 26.07.2017 року у невідомого йому чоловіка, протоколом огляду за участю ОСОБА_106 під час якого були оглянуті, зважені та вилучені до Оріхівського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області металеві секції з паркану у кількості 17 штук, що повністю узгоджується з показами свідка ОСОБА_106 надані ним під час його допиту у суді; протокол огляду з додатком за участю ОСОБА_112 , під час якого були оглянуті, зважені та вилучені до Оріхівського ВП пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області металеві секції з паркану у кількості 8 штук; протоколом огляду за участю ОСОБА_106 , під час якого були оглянуті, зважені та вилучені до Оріхівського ВП пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області металеві секції з паркану у кількості 6 штук; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_106 під час якого свідок упізнав ОСОБА_97 , як чоловіка, який приніс та продав йому 6 секцій паркану; протокол огляду речей, об`єктом огляду якого є відеозапис, отриманий від ОСОБА_106 з метало приймального пункту, що розташований за адресою: АДРЕСА_7 , 2д та під час якого встановлено обставини здачі ОСОБА_3 09.08.2017 року металевої огорожі зеленого кольору на пункт прийому металу, який розташований за адресою: АДРЕСА_20 ; протоколом огляду речей від 16.08.2017 року, об`єктом огляду якого є відеозапис, отриманий від ОСОБА_106 з метало приймального пункту, що розташований за адресою: АДРЕСА_24 та під час якого встановлено обставини здачі особою 26.07.2017 року металевої огорожі зеленого кольору на пункт прийому металу, який розташований за адресою: АДРЕСА_20 .

Підсумовуючи досліджені та проаналізовані у сукупності докази, надані стороною обвинувачення, щодо причетності ОСОБА_3 до вчинення злочинів, передбачених ч. 3 ст. 297 КК України, суд приходить до висновку, що вказані докази обвинувачення можуть вважатися такими, що доводять вину ОСОБА_3 поза розумним сумнівом у інкримінованих йому злочинах та кваліфікує дії останнього за епізодом крадіжки, де потерпілою стороною визнано КП "Благоустрій" за ч. 3 ст. 297 КК України, а саме за епізодом, який мав місце 24.07.2017 року, наруга над місцем поховання та пам`ятника, спорудженого в пам`ять тих хто боровся проти нацистів в роки Другої світової війни, вчинена з корисливих мотивів, за епізодом, який мав місце 09.08.3027 року, як наруга над місцем поховання та пам`ятника, спорудженого в пам`ять тих хто боровся проти нацистів в роки Другої світової війни, вчинена з корисливих мотивів, повторно.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , суд визнає визнання вини останнім за епізодами крадіжок, де потерпілими були визнані ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_118 , активне сприяння розкриттю злочину за епізодами крадіжок, де потерпілими були визнані ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , а також наявність у останнього невиліковної хвороби.

У своїй промові під час судових дебатів прокурором було заявлено обставину, що на його думку пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , як щире каяття останнього у вчинених ним злочинах. Крім цього, про наявність такої обставини, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , як щире каяття зазначено і у обвинувальних, складених відносно обвинуваченого ОСОБА_2 . Однак суд не погоджується з цим, оскільки в даному випадку ця обставина має формальний характер.

Так, за правовою позицією, яку висловив ККС ВС у постанові від 22.03.2018 року по справі № 759/7784/15-к , розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.

Водночас суду ані стороною обвинувачення, ані захистом, а ні самим обвинуваченим не було надано жодного доказу на підтвердження того, що поведінка обвинуваченого після вчинення інкримінованих йому діянь та його викриття свідчила про щире каяття у їх вчиненні.

Обставиною, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд визнає рецидив злочину за епізодом незаконного придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту та епізодом розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_9 .

Крім цього, суд відхиляє посилання сторони обвинувачення на наявність такої обтяжуючої обставини, як рецидив злочину за епізодами крадіжок, де потерпілими були визнані ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_118 , ОСОБА_5 , ПП Марс , виходячи з такого.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 32 КК України повторністю злочинів визнається вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу. При цьому повторність відсутня, якщо за раніше вчинений злочин особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленими законом, або якщо судимість за цей злочин було погашено або знято.

Виходячи з поняття рецидиву злочинів, закріпленого у ст. 34 КК України, він є різновидом повторності, що виключає їх одночасне інкримінування. Відповідно до п. 19 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 04.06.2010 року Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки , якщо рецидив злочинів утворює одночасно і їх повторність, яка передбачена у статті чи частині статті Особливої частини КК як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, то за змістом частини четвертої статті 67 цього ж Кодексу як повторність, так і рецидив злочинів суд не може ще раз враховувати при призначенні покарання, як обставину, що його обтяжує.

З огляду на це, враховуючи те, що судом було визнано обставиною обтяжуючою покарання обвинуваченому - вчинення злочину повторно, то це виключає можливість врахування рецидиву злочинів як обставини, що обтяжує покарання.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд враховує: ступінь тяжкості вчинених злочинів, більшість з яких, у відповідності до ст. 12 КК України є тяжкими злочинами; характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених діянь; дані про особу обвинуваченого, який є раніше судимий, на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває, не працевлаштований, за місцем проживання характеризується посередньо, офіційно не одруженого, який перебуває у цивільному шлюбі з громадянкою ОСОБА_80 . Під час встановлення судом особи обвинуваченого, ним було повідомлено про наявність у нього на утриманні неповнолітніх дітей, однак ані стороною обвинувачення, ані захистом, ані самим обвинуваченим доказів на підтвердження цього не надано. Надані стороною захисту копії свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 від 11.06.2013 року, виданого на ім`я ОСОБА_119 та серії НОМЕР_2 , виданого на ім`я ОСОБА_120 до уваги судом не приймаються, так як в графі батько записаний не обвинувачений ОСОБА_2 , а інша особа - ОСОБА_121 .

Крім цього, у своїй промові в судових дебатах прокурор просив при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 187 КК України застосувати до останнього ст. 69 КК України та призначити йому покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч. 2 ст. 187 КК України, однак суд не може погодитися з цим, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Обставини, що пом`якшують покарання зазначені у ст. 66 КК України та їх перелік, враховуючи положення ч. 2 цієї статті, не є вичерпний.

Однак, під час судового розгляду даного об`єднаного кримінального провадження, судом встановлено лише одну обставину, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_2 за епізодом розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_9 , відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 187 КК України, а саме наявність у обвинуваченого невиліковної хвороби, що позбавляє можливості суд застосувати до останнього ст. 69 КК України і призначити йому покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч. 2 ст. 187 КК України.

Також, у своїй промові в судових дебатах прокурор просив звільнити обвинуваченого ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за епізодом незаконного придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 309 КК України на підставі ст. 49 КК України. Суд погоджується з такими ствердженнями сторони обвинувачення, виходячи з наступного.

Санкцією ч. 1 ст. 309 КК Українипередбачена відповідальність за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту у вигляді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п`яти років.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 КК України (зі змінами, внесеними Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень від 22.11.2018 року, які набрали чинності з 01.07.2020 року) кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини.

Кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 309 КК України, у відповідності до ч. 2 ст. 12 КК України є кримінальним проступком.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Відповідно до п.п. 6 п. 4 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень у кримінальних провадженнях про злочини, які визначено як кримінальні проступки, що на день набрання чинності цим Законом призначені до судового розгляду чи перебувають на його розгляді, судовий розгляд здійснюється судом на загальних підставах з урахуванням вимог статей 381, 382 Кримінального процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що обвинуваченим ОСОБА_2 даний кримінальний проступок було вчинено 24.03.2017 року та на момент винесення вироку минули три роки з моменту його вчинення, то до останнього слід застосувати положення ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України, звільнивши його від кримінальної відповідальності.

Крім того, суд відхиляє доводи захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката Клименка А.Я. з приводу того, що до його підзахисного слід застосувати ч. 4 ст. 307 КК України та на підставі цього звільнити його від кримінальної відповідальності, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 307 КК України особа, яка добровільно здала наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги і вказала джерело їх придбання або сприяла розкриттю кримінальних правопорушень, пов`язаних з їх незаконним обігом, звільняється від кримінальної відповідальності за незаконне їх виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання (частина перша цієї статті, частина перша статті 309 цього Кодексу).

Як вбачається з досліджених судом доказів, а саме протоколу огляду місця події від 24.03.2017 року, ОСОБА_2 віддав наркотичну речовину лише на вимогу працівника поліції, що на переконання суду не може рахуватися як добровільна їх здача, а тому і застосування ч. 4 ст. 307 КК України у даному випадку не є можливим.

Враховуючи вищенаведене, а також тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, мотиви їх вчинення, визнання вини обвинуваченим по деяким епізодам, відсутність тяжких наслідків, дані про особу обвинуваченого та принцип індивідуалізації покарання, враховуючи позицію прокурора, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції інкримінованих статей, яке буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України, визначивши остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, а також із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання призначеного за вироком Оріхівського районного суду Запорізької області від 14.06.2017 року більш суворим, призначеного цим вироком і саме таке покарання буде мати для нього достатню превентивну роль, тоді як за ч. 1 ст. 309 КК України призначити обвинуваченому покарання у виді обмеження волі в межах санкції інкримінованої статті та на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України звільнити його від кримінальної відповідальності.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 судом не встановлено.

Крім цього, суд відхиляє посилання сторони обвинувачення на наявність такої обтяжуючої обставини, як рецидив злочину за епізодом крадіжки, де потерпілим був визнаний ОСОБА_8 , та епізодом розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_9 з тих же підстав з яких було відхилено посилання сторони обвинувачення відносно наявності в діях ОСОБА_1 кваліфікуючої ознаки повторності, а саме у зв`язку з тим, що останній є особою раніше не судимою.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд враховує: ступінь тяжкості вчинених злочинів, які у відповідності до ст. 12 КК України є тяжкими злочинами; характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених діянь; дані про особу обвинуваченого, який є раніше не судимий, що підтверджується ухвалою Оріхівського районного суду Запорізької області від 28.02.2019 року, яка набрала законної сили 08.03.2019 року, на обліку в психоневрологічному диспансері не перебуває, перебуває на обліку в наркологічному кабінету з діагнозом наркоманія, не працевлаштований, за місцем проживання характеризується добре, не одруженого. Під час встановлення судом особи обвинуваченого, ним було повідомлено про наявність у нього на утриманні двох неповнолітніх дітей, однак ані стороною обвинувачення, ані захистом, ані самим обвинуваченим доказів на підтвердження цього не надано.

Враховуючи вищенаведене, а також тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, мотиви їх вчинення, не визнання вини обвинуваченим, відсутність тяжких наслідків, дані про особу обвинуваченого та принцип індивідуалізації покарання, враховуючи позицію прокурора, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції інкримінованих статей, яке буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України, визначивши остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим і саме таке покарання буде мати для нього достатню превентивну роль.

Крім цього, суд позбавлений можливості при призначенні ОСОБА_1 покарання застосувати положення ст. 71 КК України у зв`язку з тим, що злочини останнім були вчинені у період іспитового строку, так як відповідно до ухвали Оріхівського районного суду Запорізької області від 28.02.2019 року ОСОБА_1 було звільнено від відбування покарання за вироком Оріхівського районного суду Запорізької області від 29.10.2015 року по кінцю строку та дана ухвала набрала законної сили 08.03.2019 року, що узгоджується з позицією Верховного Суду України, яка була викладена у п. 10 постанови Пленуму № 7 від 24.10.2003 року Про практику призначення судами кримінального покарання .

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлено.

Так, за змістом обвинувального акту, обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_4 , є щире каяття. Однак суд не погоджується з цим з тих же підстав, що і у випадку відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , так як в даному випадку ця обставина має формальний характер.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого злочину, який у відповідності до ст. 12 КК України є тяжким злочином; характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого діяння; дані про особу обвинуваченого, який є раніше не судимий, на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває, не працевлаштований, за місцем проживання характеризується посередньо, не одруженого.

Враховуючи вищенаведене, а також тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, мотиви його вчинення, не визнання вини обвинуваченим, відсутність тяжких наслідків, дані про особу обвинуваченого та принцип індивідуалізації покарання, враховуючи позицію прокурора, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції інкримінованої статті, яке буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів і саме таке покарання буде мати для нього достатню превентивну роль.

Однак, з урахуванням особи обвинуваченого, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства та приходить до висновку про можливість виправлення останнього без реального відбування покарання, але в умовах належного контролю за його поведінкою і за доцільне вважає застосувати положення ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з покладанням обов`язків, визначених ст.76 КК України.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Так, за змістом обвинувальних актів, обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 , є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину. Однак суд не погоджується з цим з тих же підстав, що і у випадку відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , так як в даному випадку ці обставини мають формальний характер.

Крім цього, суд відхиляє посилання сторони обвинувачення на наявність такої обтяжуючої обставини, як вчинення злочину особою повторно за епізодом, де потерпілою стороною було визнано КП Благоустрій , з підстав, які зазначені у п. 19 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 04.06.2010 року Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки .

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує: ступінь тяжкості вчинених злочинів, які у відповідності до ст. 12 КК України є тяжкими злочинами; характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених діянь; дані про особу обвинуваченого, який є раніше не судимий, на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває, не працевлаштований, за місцем проживання характеризується посередньо, одруженого.

Враховуючи вищенаведене, а також тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, мотиви їх вчинення, не визнання вини обвинуваченим, відсутність тяжких наслідків, дані про особу обвинуваченого та принцип індивідуалізації покарання, враховуючи позицію прокурора, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 297 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції інкримінованих статей, яке буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України, визначивши остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим і саме таке покарання буде мати для нього достатню превентивну роль.

Долю речових доказів вирішити за правилами ст. 100 КПК України.

По справі органами досудового слідства заявлено процесуальні витрати за проведення експертиз: у кримінальному провадженні № 12017080310000303 в сумі 988,70 грн., у кримінальному провадженні № 12017080310000352 у сумі 197,74 грн. - які необхідно стягнути з обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по 593,22 грн. з кожного; у кримінальному провадженні № 12017080310000334 в сумі 440,20 грн., у кримінальному провадженні № 12017080310000239 в сумі 296,61 грн., у кримінальному провадженні № 12017080310000391 в сумі 296,61 грн. - які необхідно стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 .

Запобіжний захід відносно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не обирався.

ОСОБА_2 за об`єднаним кримінальним провадженням, що розглядається, тримався під вартою з 05.05.2017 року по 25.09.2019 року.

ОСОБА_1 за об`єднаним кримінальним провадженням, що розглядається, тримався під вартою з 06.04.2017 року по 30.05.2019 року.

Таким чином, суд вважає за необхідне застосувати до обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 положення ч. 5 ст. 72 КК України (у редакції, яка діяла до 20.06.2017 року) та зарахувати їм весь строк їх попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, так як злочин ними було вчинено до набрання чинності нової редакції вищезазначеної норми КК України. Дана позиція суду узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленої у постанові від 29.08.2018 року у справі № 663/537/17.

Вирішуючи по суті заявлений потерпілою стороною КП Благоустрій Оріхівської міської ради Запорізької області цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 матеріальної, завданої злочином у розмірі 24 800 грн., суд виходить з такого.

Цивільно-правова відповідальність юридичної або фізичної особи за завдану майнову шкоду на підставі ст. 1166 ЦК України настає за умови доведеності всіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме наявності шкоди, протиправності дій заподіювача шкоди, причинного зв`язку між шкодою та протиправною поведінкою і вини в заподіянні шкоди.

До позовної заяви, на підтвердження позовних вимог надано довідки, які підписані директором КП Благоустрій ОСОБА_103 та які нібито підтверджують понесені витрати на купівлю металевої огорожі та встановлення її навколо пам`ятника загиблим воїнам Великої Вітчизняної війни, які брали участь у визволенні м. Оріхова 1941-1945 р.р., що становить 24 800 грн., що на переконання суду, не може слугувати беззаперечним доказом понесених позивачем матеріальних збитків від злочину, який був вчинений ОСОБА_3 . Інших доказів, таких як чеки, накладні, акти виконаних робіт тощо, які б дійсно підтверджували понесені позивачем матеріальні збитки від вчиненого злочину, не надано.

Крім цього, під час подачі позову позивачем не враховано факт того, що секції забору, які були викрадені ОСОБА_3 біля пам`ятника загиблим воїнам Великої Вітчизняної війни, які брали участь у визволенні м. Оріхова 1941-1945 р.р. були знайдені та після розгляду даного кримінального провадження та вступу вироку у законну силу будуть повернуті позивачу.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги позивача не обґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Цивільні позови іншими потерпілими по даному об`єднаному кримінальному провадженню не заявлялися.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 371, 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 187 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 309 КК України у вигляді 1 (одного) року обмеження волі;

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України ОСОБА_2 звільнити від призначеного покарання у зв`язку з закінченням строків давності.

- за ч. 3 ст.185 КК України у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 187 КК України у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю вчинених кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Оріхівського районного суду Запорізької області від 14.06.2017 року більш суворим покаранням за даним вироком, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років з конфіскацією майна.

Строк відбування покарання обчислювати з дня затримання ОСОБА_2 в порядку звернення цього вироку до виконання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 - не обирати.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_2 строк його попереднього ув`язнення за період з 05.05.2017 року по 25.09.2019 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати на проведення експертиз у розмірі 1626 гривень 64 коп.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 187 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 3 ст.185 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 187 КК України у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю вчинених кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Строк відбування покарання обчислювати з дня затримання ОСОБА_1 в порядку звернення цього вироку до виконання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 - не обирати.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_1 строк його попереднього ув`язнення за період з 06.04.2017 року по 30.05.2019 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на проведення експертиз у розмірі 593 гривні 22 коп.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки протягом іспитового строку не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Початок іспитового строку відраховувати з дня ухвалення вироку суду.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 297 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 3 ст.185 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 297 КК України у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю вчинених кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки протягом іспитового строку не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Початок іспитового строку відраховувати з дня ухвалення вироку суду.

В задоволенні цивільного позову Комунального підприємства Благоустрій Оріхівської міської ради Запорізької області до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином - відмовити.

Речові докази - 25 металевих секцій паркану, шість секцій металевого паркану зеленого кольору, які перебувають на зберіганні у камері речових доказів Оріхівського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області повернути потерпілій стороні Комунальному підприємству Благоустрій Оріхівської міської ради Запорізької області, як розпоряднику майна; велосипед чорного кольору жіночого типу - повернути його власнику, скасувавши при цьому арешт, накладений ухвалами Оріхівського районного суду Запорізької області від 11.08.2017 року та від 31.07.2017 року.

Речові докази - принтер Canon LBP-810 та монітор Samtron 76 DF , які перебувають на зберіганні у камері речових доказів Оріхівського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області повернути потерпілій стороні Приватному підприємству Марс , як власнику, скасувавши при цьому арешт, накладений ухвалою Оріхівського районного суду Запорізької області від 27.04.2017 року.

Речові докази - посібники до комп`ютерного обладнання, які перебувають на зберіганні у представника потерпілої сторони ОСОБА_37 , повернути потерпілій стороні Приватному підприємству Марс , як власнику.

Речовий доказ - швейну машинку ПМЗ им. Калинина , яка перебуває на відповідальному зберіганні у потерпілої ОСОБА_6 , залишити їй, як власниці, скасувавши при цьому арешт, накладений ухвалою Оріхівського районного суду Запорізької області від 18.04.2017 року.

Речовий доказ - поліетиленовий пакет у смужку синьо-фіолетового кольору, всередині якого знаходиться суха подрібнена речовина сіро-зеленого кольору, що є особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом, масою в перерахунку на суху речовину - 17,448 г, які перебувають на зберіганні у камері речових доказів Оріхівського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області - знищити.

Речові докази - дві металеві секції, електричний двигун марки DoorHan , червону цеглу в кількості 48 штук та плитку Цокольну (розміром 250х20х120 мм) в кількості 48 штук, які ухвалою Оріхівського районного суду Запорізької області від 21.05.2020 року передані на відповідальне зберігання ОСОБА_122 , залишити їй, як власниці, скасувавши при цьому арешт, накладений ухвалами Оріхівського районного суду Запорізької області від 30.03.2017 року та від 30.05.2017 року.

Речовий доказ - металевий швелер довжиною 2 м, шириною 10 см, товщиною металу 3 мм, який перебуває на зберіганні у камері речовких доказів Оріхівського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області повернути потерпілій ОСОБА_10 , як власниці.

Речові докази - цифровий ТВ-тюнер Т2 марки Eurosky ES-3011 , аудіопрогравач марки LG SB74 , які перебувають на зберіганні у камері речових доказів Оріхівського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області повернути правонаступникам потерпілого ОСОБА_8 , у зв`язку зі смертю останнього, скасувавши при цьому арешт, накладений ухвалою Оріхівського районного суду Запорізької області від 20.03.2017 року.

Речовий доказ - таблицю з трьома слідами папілярних узорів пальців рук, які було вилучено 15.03.2017 року в ході проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_18 , яка перебуває на зберіганні у камері речових доказів Оріхівського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області - знищити.

Речовий доказ - мобільний телефон марки Lenovo А820 , який перебуває на зберіганні у камері речовких доказів Оріхівського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області повернути потерпілому ОСОБА_9 , як власнику, скасувавши при цьому арешт, накладений ухвалою Оріхівського районного суду Запорізької області від 04.04.2017 року.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Оріхівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Оріхівського районного суду

Запорізької області М.В. Смокович


Дата ухвалення рішення	10.07.2020
Оприлюднено	14.07.2020
Номер документу	90316212
Судочинство	Кримінальне

Смокович М. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Вироквід 10.07.2020 по справі 323/1485/17ОРІХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —323/1485/17

Вирок від 10.07.2020

Вирок
від 10.07.2020 по справі 323/1485/17
ОРІХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ