Ухвала

від 10.07.2020 по справі 260/273/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

10 липня 2020 рокум. Ужгород№ 260/273/20

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Дору Ю.Ю..

за участі:

секретаря судового засідання - Завидняк А.В.,

представника позивача - Штефанюка І.М.,

представника відповідача - Костана О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ТОВ "Каслекс" до Головного управління Держгеокадастру в Закарпатської області про визнання протиправними дій, визнання акту недостовірним, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Каслекс" (далі - позивач) звернулося через представника - ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Закарпатської області (далі - відповідач), в якій просить: визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновити строк на судове оскарження дій посадових осіб управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області щодо проведення перевірки та складання акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства 19.06.2019 №709-ДК/585/АП/09/01/-19 та визнання викладених в акті обставин і фактів недостовірними та невстановленими; визнати протиправними дії головного спеціаліста відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області - державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Закарпатської області Прохорової Ганни Ігорівни щодо проведення перевірки та складання акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства 19.06.2019 №709-ДК/585/АП/09/01/-19/ та визнати викладені в акті обставини і факти недостовірними та не встановленими.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року відкрито спрощене позовне провадження за вказаною позовною заявою.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач просить визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновити строк на судове оскарження.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом позивач зазначив, що перевірка згідно наказу Головного управління від 14.06.2019 №709-ДК стосовно правомірності відчуження земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:64:001:0049, як об`єкта перевірки на вул. Краснодонців, 36 м. Ужгород, Закарпатської області, головним спеціалістом відділу здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства та оперативного реагування управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області - державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Закарпатській області Прохоровою Ганною Ігорівною проводилась без повідомлення про це керівника ТОВ Каслекс чи засновників товариства чи їх представників та їх участі. У той же час про порушення своїх прав як ОСОБА_2 так і директор ОСОБА_3 дізнались після ознайомлення в листопаді минулого року їх представником із позовною заявою до Ужгородської міської ради та ТОВ Каслекс про визнання протиправними та скасування рішення сесій про викуп згаданої земельної ділянки та визнання договору купівлі продажу неукладеним яка базувалась саме на акті проведеної перевірки. До акту долучений лист адресований ТОВ Каслекс про проведення перевірки та надіслання копії акту для відома який у адрес підприємства не надходив. Тому позивач вважає, що строк оскарження дії інспектора Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області щодо проведення перевірки та складання акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства 19.06.2019 №709- ДК/585/АП/09/01/-19 та визнання викладених в акті обставин та фактів недостовірними і не встановленими пропущений з поважних причин.

Розглянувши клопотання представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд вказує наступне.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду , встановленого цим кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно позовних вимог позивач оскаржує дії відповідача щодо проведення перевірки та складання акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 19.06.2019 №709-ДК/585/АП/09/01/-19. З даним позовом позивач звернувся 03.02.2020 року, тобто поза межами шестимісячного строку встановленого статтею 122 КАС України.

Разом з тим, як вбачається з акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 19.06.2019 №709-ДК/585/АП/09/01/-19, така проводилася за відсутності представника юридичної особи, зокрема відсутній підпис уповноваженого представника (а.с.15 на звороті). Окрім цього, матеріали справи не містять, зокрема, відповідачем не надано належних та допустимих доказів направлення та отримання позивачем акту перевірки від 19.06.2019 №709-ДК/585/АП/09/01/-19.

У зв`язку з викладеним, суд вважає обґрунтованими доводи представника позивача щодо обставин за яких йому стало відомо про порушення його прав та інтересів, тому суд вважає, що клопотання про поновлення строку звернення до суду підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо можливості визнання поважними причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, суд виходить з того, що сам по собі інститут строку на звернення до адміністративного має на меті полегшення надання учасниками адміністративного процесу доказів, підвищує їх достовірність, а також забезпечує правову визначеність учасників спірних правовідносин. Іншими словами, обмеження строку реалізації права на судовий захист покликане передусім дисциплінувати учасників адміністративних правовідносин.

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема з п. 30 рішення від 25 жовтня 2007 року у справі «Балацький проти України» , неможливо припустити, щоб п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод детально описував процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не гарантував сторонам, що спір щодо їх прав та обов`язків цивільного буде остаточно вирішено.

Відповідно пунктів 22-23 рішення від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України» право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги; однак право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність; ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями. Правила регулювання строків подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту.

У рішеннях по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13 січня 2000 року та справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від жовтня 1998 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Тому, з урахуванням приписів статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", відповідно до якої суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права суд вважає, що навіть якби позивач пропустив строк звернення встановлений статтею 122 КАС України та законом, це не може бути перешкодою для надання судового захисту порушеним правам особи, у даних спірних вимогах. На переконання суду, наслідки пропуску строку позовної давності в адміністративному процесі, підлягають застосуванню виключно у разі наявності сумніву можливості встановлення об`єктивної істини в розглядуваній справі внаслідок значного спливу часу.

Керуючись статтями 121, 122, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду - задовольнити.

Поновити строк звернення до адміністративного суду з позовом ТОВ "Каслекс" до Головного управління Держгеокадастру в Закарпатської області про визнання протиправними дій, визнання акту недостовірним.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включається до апеляційної скарги на рішення суду (ч.3 ст.293 КАС України).

Відповідно до частини 3 статті 243 КАС України повний текст ухвали складено та підписано протягом 10.07.2020 року.

Суддя Ю.Ю.Дору