Рішення

від 10.07.2020 по справі 640/19569/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2020 року м. Київ № 640/19569/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ІПП-Центер" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві провизнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю ІПП-ЦЕНТР (далі - позивач та/або ТОВ ІПП-ЦЕНТР ) з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві та/або відповідач/контролюючий орган) та просить суд визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.09.2019 року №003065411, прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві та покласти судові витрати на відповідача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.10.2019 року прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі №640/19569/19. Крім цього, вказаною ухвалою ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Мотивуючи позовні вимоги позивач вказує, що ним вчинено всіх залежних від нього дій щодо сплати у строки встановлені законом самостійно узгодженого грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому останній стверджує про правомірність прийнятого ним рішення та просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Справа вирішується на підставі наявних в ній матеріалів.

Розглянувши подані матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом звертає увагу на наступне.

Головний управлінням Державної податкової служби у місті Києві проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю ІПП-ЦЕНТР , за наслідком якої складено акт від 13.08.2019 року №20436/26-15-12-13-20 (далі - акт перевірки).

Як слідує зі змісту акту перевірки в ході її проведення встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю ІПП-ЦЕНТР граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість визначених пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, а саме: податкова декларація з податку на додану вартість №9127661867 від 14.06.2019 року, фактично сплачено 01.07.2019 року, кількість днів затримки - 1, сума штрафної санкції - 118 357, 00 грн.

На підставі наведених висновків контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.09.2019 року №003065411, яким на підставі положень статті 126 Податкового кодексу України до позивача застосовано штраф у розмірі 118357,00 грн. за затримку на 1 календарний день сплати грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість (далі - оскаржуване та/або спірне рішення).

Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Положеннями підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 49.1 статті 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

У відповідності до положень пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 203.2 статті 203 ПК України встановлено, що сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як зазначає позивач у позовній заяві, ним сформовано платіжне доручення 26.06.2019 року №1476 на сплату податку на додану вартість за травень 2019 року та надіслано його на виконання за допомогою клієнт-банка, що, на думку ТОВ ІПП-ЦЕНТР , вказує про вчинення ним всіх дій з метою сплати самостійно узгоджених грошових зобов`язань у строки встановленні законом.

Проаналізувавши матеріали справи суд вважає безпідставним наведені вище твердження позивача мотивуючи це наступним.

Так, в матеріалах справи наявне платіжне доручення №176 від 26.06.2019 року, яке містить відмітку банку про його одержання 01.07.2019 року.

Суд акцентує увагу на тому, що ТОВ ІПП-ЦЕНТР не надано належних та достатніх доказів направлення платіжного доручення №176 від 26.06.2019 року до банківської установи раніше аніж 01.07.2019 року, і як наслідок не проведення таких коштів з вини банку.

З урахуванням наведеного стверджувати про вчинення позивачем всіх дій з метою сплати самостійно узгодженого грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість згідно податкової декларації №9127661867 від 14.06.2019 року не вбачається за можливе.

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Оскільки адміністративний позов не підлягає до задоволення, відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача сплаченого ним судового збору.

Керуючись статтями 2, 72, 73, 77, 139, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю ІПП-ЦЕНТР (01014, м. Київ, вул. Болсуновська, б. 8, код ЄДРПОУ 24264063) до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.

Суддя М.А. Бояринцева