Постанова

від 09.07.2020 по справі 160/12836/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

09 липня 2020 року м. Дніпросправа № 160/12836/19 Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Дента на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 березня 2020 року (головуючий суддя Верба І.Ю.) у справі № 160/12836/19 за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю Дента про стягнення адміністративно-господарських санкцій,-

ВСТАНОВИВ:

Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Дента , в якому просило стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Дента на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів суму адміністративно-господарських санкцій за не виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2017 рік у розмірі 38400 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав вимоги Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні щодо працевлаштування інвалідів у 2017 році, внаслідок чого до нього були застосовані адміністративно-господарські санкції у розмірі 38400 грн. за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте, які відповідач не сплатив до 17.04.2018.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.03.2020 адміністративний позов задоволено.

Суд за встановлених обставин справи дійшов висновку про невиконання відповідачем вимог щодо створення робочих місць відповідно до нормативів встановлених статтею 19 №875-XІI та неналежне інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць на підприємстві та потребу у направленні йому центром зайнятості інвалідів для працевлаштування.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне дослідження обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким залишити без розгляду позову заяву у зв`язку з пропущенням позивачем строків звернення до суду, оскільки прво на стягнення несплачених самостійно сум санкцій у судовому порядку виникло у позивача 16.04.2018, тримісячний строк звернення до суду для стягнення адміністративно-господарських санкцій за 2018 рік закінчився 16.04.2018, тоді як з позовоною заявою позивач звернувяся лише 19.12.2019.

Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, внаслідок наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, Приватна медична фірма Дента (код ЄДРПОУ 06955852) зареєстрована 14.12.2004, номер запису 1 223 120 0000 000526.

В період з 23 по 24 вересня 2019 року у Приватній медичній фірмі Дента Головним управлінням Держпраці в Дніпропетровській області проведено перевірку щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства про зайнятість населення, за результатами якої складено акт №26/4.4-3.

Актом перевірки від 24.09.2019 №26/4.4-3 встановлено, що підприємство має середньооблікову кількість працівників у 2017 році 15 осіб, у 2018 році 17 осіб, реєстрація у відділенні Фонду соціального захисту інвалідів на час перевірки не підтверджена, звітність про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю за вказані періоди не подавалась, за результатами перевірки 24.09.2019 складено припис №26/4.4-3-9.

Довідкою про реєстрацію роботодавця у відділенні Фонду соціального захисту інвалідів від 22.10.2019 №15245 підтверджено, що Приватна медична фірма Дента зареєстрована 09.01.2007 №12/104/203 Дніпропетровським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів.

22.10.2019 за вх. №5943 ПМФ Дента зареєстровано звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2017 рік за формою №10-ПІ, складений 08.10.2019, у якому відображені наступні показники:

- рядок 01: середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу (осіб): 15;

- рядок 02: з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб): - ;

- рядок 03: кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні (осіб): 1;

- рядок 04: фонд оплати праці штатних працівників (тис. грн): 576;

- рядок 05: середньорічна заробітна плата штатного працівника (грн): 38400;

- рядок 06: сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (грн): 38400.

Позивач обрахував суму адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю:

- середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу, осіб: 15;

- середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю, які працювали на підприємстві (штатних працівників, яким за висновками медико-соціальних експертних комісій встановлена інвалідність): 0;

- фонд оплати праці штатних працівників, грн: 576000 грн;

- перераховано коштів адміністративно-господарських санкцій за не зайняті робочі місця для осіб з інвалідністю, грн: 0 грн;

- розрахунок суми: кількість робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю, відповідно до 4% нормативу, осіб: 15 х 0,04 = 1;

- кількість незайнятих робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю, одиниць; 1 - 0 = 1 чол.;

- середня річна заробітна плата штатного працівника, грн: 576000 : 15 = 38400 грн;

- сума адміністративно-господарських санкцій, грн: 38400 х 1 - 0 = 38400 грн.

На запит Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів від 10.01.2020 вих. №23/01-06 Дніпропетровський обласний центр зайнятості повідомив, що ПМФ Дента (ЄДРПОУ 06955852) звіти про наявність вакансій для осіб з інвалідністю за формою №3-ПН не давались.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про часткове задоволення позову.

Згідно абз.2 чт. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.

Спір в даній справі виник з приводу несплати у добровільному порядку сум адміністративно-господарських санкцій за недодержання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2017 рік.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні від 21.03.1991 № 875-XII, в редакції яка діє з 20.01.2018 (далі - Закон № 875-XII):

- підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю;

- для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

- положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

З частини четвертої вказаної норми вбачається, що розрахування та сплата адміністративно-господарські санкцій здійснюється підприємствами самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за звітним роком, в якому допущено порушення.

Отже, розрахунок санкції здійснюється самостійно підприємством відповідно до частини першої статті 20 № 875-XII, та для розрахунку використовуються показники середньої річної заробітної плати та середньооблікової чисельності працюючих осіб.

Від середньооблікової чисельності працюючих осіб від 8 до 15 осіб, або більшої кількості - залежить розмір адміністративно-господарської санкції.

Станом на 16.04.2018 підприємством звіт у встановленому порядку не подано, у зв`язку з чим, відповідач не мав у розпорядженні підтвердження недодержання підприємством нормативу робочих місць для осіб з інвалідністю, відсутніми були й показники середньооблікової кількості працюючих, наявності або відсутності працевлаштованих осіб з інвалідністю, тобто підстави стверджувати про допущене підприємством порушення та заявлення позову із відповідним обґрунтуванням у позивача були відсутні.

22.10.2019 за вх. №5943 ПМФ Дента зареєстровано звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2017 рік за формою №10-ПІ.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що звіт за 2017 рік у строк до 15.04.2018 не поданий, отже й відсутні підстави для висновку про початок обчислення строку звернення до суду з 16.04.2018, тільки при отриманні 22.10.2019 звіту за 2017 рік позивач одержав інформацію від підприємства про недодержання нормативу робочих місць у кількості 1 робоче місце та інформацію про розмір (показник) середньої річної заробітної плати на підприємстві та середньооблікової чисельності працюючих осіб, у зв`язку із чим і виникли підстави для пред`явлення цього позову.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі з цього приводу не спростовують висновків суду першої інстанції.

Стосовно прийнятого судом першої інстанції рішення по суті заявлених позовних вимог, колегія суддів також погоджується з судом першої інстанції про їх часткове задоволення.

Частиною 1 статті 19 України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до ч.5 ст.19 цього Закону виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

При цьому слід зазначити, що основним місцем роботи є місце роботи, де особа працює на підставі укладеного трудового договору із оформленням трудової книжки та занесенням до неї запису про працевлаштування.

Відповідно до ч.1 ст.20 України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю.

За правилами ч. 2, 3 ст. 19 вказаного Закону роботодавці самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Відповідно ст.18 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань особи з інвалідністю, наявних у неї професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Створення спеціального робочого місця для інваліда з урахуванням його індивідуальних функціональних можливостей, обумовлених інвалідністю - працевлаштування безробітного інваліда на наявне окреме робоче місце або наявну ділянку виробничої площі із здійсненням щодо них додаткових заходів з організації праці інваліда (пристосування основного і додаткового устаткування, технічного обладнання) або працевлаштування безробітного інваліда на нове робоче місце або нову ділянку виробничої площі, що створені із здійсненням додаткових заходів з організації праці інваліда (встановлення основного і додаткового устаткування, технічного обладнання) - постанова Кабінету Міністрів України № 1836 від 27.12.2006 Про реалізацію статті 18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні .

Одночасно згідно ст.5 Закону України Про зайнятість населення № 5067-VI від 05.07.2012 держава гарантує у сфері зайнятості додаткове сприяння у працевлаштуванні окремих категорій громадян.

До категорій громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, належать інваліди, які не досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (п.6 ч.1 ст.14 Закону України Про зайнятість населення ).

Відповідно до пп.1 п.4 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України від 14.04.2011 №29, завданням Фонду є реалізація в межах своєї компетенції заходів щодо забезпечення зайнятості та працевлаштування інвалідів.

Згідно з ч.3 ст.18-1 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

При цьому суб`єкти господарювання зобов`язані надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.50 Закону України Про зайнятість населення роботодавці зобов`язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

На виконання цієї норми наказом Міністерства соціальної політики України № 316 від 31.05.2013 затверджений Порядок подання форми звітності № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) .

В контексті Закону України Про зайнятість населення та Порядку подання форми звітності № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) на роботодавців покладено обов`язок подавати до відповідного центру зайнятості звітність форми № 3-ПН за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через 3 робочі дні з дати відкриття вакансії.

Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником (п. 5 розділу І Порядку №316).

З огляду на наведене, обов`язок по працевлаштуванню інвалідів відповідно до встановленого Законом України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні нормативу покладається як на роботодавців, так і на державну службу зайнятості.

При цьому, як вірно вказано судом першої інстанції, обов`язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов`язком підбирати (здійснювати самостійний пошук) і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов`язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в ч.1 ст. 18 Закону № 875-ХІІ.

На підприємство покладається обов`язок створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів та інформувати про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не спростовано, у 2017 році середньооблікова кількість штатних працівників ТОВ Дента самостійно визначена і становила згідно даним поданого Звіту форми № 10-ПІ - 15 осіб, отже кількість робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування інвалідів, відповідно до 4% нормативу, - 1 особа.

За даними того ж Звіту форми № 10-ПІ відповідачем самостійно визначено, що у 2017 році середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, склала 1 особу.

Також судом встановлено, що на запит Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів від 10.01.2020 вих. №23/01-06 Дніпропетровський обласний центр зайнятості повідомив, що ПМФ Дента (ЄДРПОУ 06955852) звіти про наявність вакансій для осіб з інвалідністю за формою №3-ПН не давались.

Отже, відповідач з метою виконання покладеного обов`язку щодо зайнятості осіб з інвалідністю мав лише одноразово заявити у звіті за формою №3-ПН про наявність вакансії для осіб з інвалідністю, однак вчинення підприємством вказаних дій матеріали справи не містять.

Щодо розміру санкцій, які застосовані на суму 38400 грн як розмір середньої річної заробітної плати одного штатного працівника, суд зазначає таке.

Частина перша статті 20 Закону №875-XII в редакції, яка діє з 20.01.2018, диференціює розмір штрафу у залежності від кількості працюючих на підприємстві осіб, зокрема, для підприємств, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві.

Оскільки у 2017 році у позивача згідно звіту працювало 15 осіб, правильним є застосування адміністративно-господарської санкції у розмірі половини середньої річної заробітної плати, що дорівнює 19200 грн (38400 грн / 2), а не цілому розміру середньої річної заробітної плати.

Факт помилкового визначення відповідачем у звіті розміру розрахованого штрафу не є підставою для стягнення такої суми без перевірки правильності застосування штрафу відповідно до вимог Закону №875-XII.

Враховуючи наведені вище норми закону та встановлені у справі обставини, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що середньооблікова чисельність штатних працівників на підприємстві складала 15 осіб, нормативна кількість робочого місця для осіб з інвалідністю складає 1 робоче місце, є правомірним стягнення з відповідача суми адміністративно господарського штрафу у розмірі 19200 грн, тобто штрафу у розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві

Звертаючись до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, відповідач фактично посилається на обставини, яким суд першої інстанції вже надав певну оцінку. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Дента залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 березня 2020 року у справі № 160/12836/19 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до суду касаційної інстанції в порядку та строки, встановлені ст.ст.328,329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк

суддя Н.А. Бишевська

суддя Я.В. Семененко