Постанова

від 09.07.2020 по справі 400/2837/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/2837/19 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Стас Л.В..

суддів: Турецької І.О., Шеметенко Л.П.,

за участю секретаря - Худика С.А.

за участю представника апелянта - Валешинської О.С.

за участю представника відповідача - 3 - Карманової Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих при Міністерстві юстиції України, Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся з позовом до Міністерства юстиції України (далі - Відповідач 1 або Мінюст), Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) (далі - Відповідач 2 або Дисциплінарна комісія), Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (далі-відповідач 3), в якому просив визнати протиправним та скасувати висновки Акту перевірки, рішення Дисциплінарної комісії від 16.05.2019 р., яке оформлено протоколом № 82/05/19 про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_2 О.Ф. дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на підставі подання №1260 від 22.04.2019 р.; визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 21.06.2019 р. №1908/5 про анулювання свідоцтва на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №991 від 29.05.2013 р., виданого Сірошенку О.Ф.; зобов`язати Міністерство юстиції України внести відомості до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України інформацію про скасування запису про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_2 О.Ф. дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскільки при прийнятті оскаржуваних рішення та наказу відповідачами було порушено положення Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), то такі акти індивідуальної дії підлягають скасуванню. Також, позивач зазначив, що викладених в акті перевірки порушень не допускав, відтак висновки такого акту є безпідставними. Міністерством юстиції України не приймалося рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення на позивача, яке є підставою для припинення діяльності арбітражного керуючого.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року - в задоволенні позову - відмовлено.

В апеляційній скарзі, представник позивача, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; визнання встановленими обставини, що мають значення для справи, які не є доведеними; висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи. В обгрунтування доводів апеляційної скарги, зазначив, що при винесенні рішення, судом неправильно застосовано Закон України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом в редакції від 22 грудня 2011 року (вступив в силу з 19.01.2013 р., оскільки згідно п.1.-1 Прикінцевих та перехідних положень розділу X, положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких відкрито після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. ТОВ „Самоцвіти» визнано банкрутом та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру згідно постанови господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2009 р. по справі №Б29/89-09. Тобто, суд помилково застосував Закон України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом в редакції від 22 грудня 2011 року, оскільки відносно ТОВ „Самоцвіти» прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, - до набрання чинності цим Законом. Діяльність арбітражного керуючого по справі про банкрутство ТОВ „Самоцвіти» врегульована Законом в редакції від 30.06.99 року (набув чинності з 01.01.2000), яка не передбачає можливості притягнення до дисциплінарної відповідальності арбітражного керуючого. Суд не звернув увагу на відсутність рішення Державного органу з питань банкрутства про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого. Рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності арбітражного керуючого щодо позбавлення права на здійснення діяльності приймає саме Державний орган з питань банкрутства, а не Дисциплінарна комісія. Наказ про накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого Міністерством юстиції України не виносився. Крім того, апелянт зазначив, що під час визначення виду дисциплінарного стягнення не було враховано ступінь вини арбітражного керуючого, тяжкість вчиненого ним проступку. Всупереч п.п.6.1, 6.3, 6.7, 6.8 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих, Акт перевірки не був складений в строки, встановлені законодавством.

У відзиві на апеляційну скаргу, Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції, послалося на доводи, які узгоджуються з висновками, викладеними в рішенні суду першої інстанції.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що 29.05.2013р. Мінюстом позивачу видано свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №991 (далі - свідоцтво).

Згідно плану перевірок діяльності арбітражних керуючих на перший квартал 2019 р., затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.12.2018 р. №4823/7, та згідно доручення Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області у строк з 22.03.2019 р. по 29.03.2019 р. заплановано провести перевірки арбітражного керуючого Сірошенка О.Ф.

За результатами проведеної перевірки складено довідку від 29.03.2019 №3, якою зафіксовано та підтверджено порушення арбітражним керуючим положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон №2343) , Господарського процесуального кодексу України (далі також - ГПК України), а саме: статті 18 ГПК України, в частині ознайомлення з матеріалами справи; абз. 2 ч. 2 ст. 41 та п. 2 ч. 2 ст. 98 Закону, не вжито заходів щодо збереження майна банкрута. 6 ст. 41 Закону, не вжито достатньо заходів щодо прийняття від посадових осіб банкрута бухгалтерської та іншої документації, матеріальних та інших цінностей; абз. 4 ч. 2 ст. 41 Закону, не вжито заходів щодо інвентаризації майна, майнових активів та зобов`язань; абз. 5 ч. 2 ст. 41 Закону, не вжито заходів щодо здійснення аналізу фінансового становища банкрута; абз. 13 ч. 2 ст. 41 Закону, щодо вжиття заходів спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; ч. 7 ст. 41 Закону, щодо використання під час ліквідаційної процедури ліквідатором тільки одного рахунку боржника у банківській установі; ст. 18 ГПК України, стосовно виконання вимог Господарського суду тощо. Докладний перелік порушень зафіксований в довідці.

Також, було складено Акт планової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 09.04.2019 р. №3, в якому викладено виявлені під час перевірки порушення (аналогічних довідці).

Враховуючи наведене, за результатами перевірки комісія дійшла висновку, що виявленні порушення є підставою для внесення державним органом з питань банкрутства до Дисциплінарної комісії подання щодо накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення, передбаченого абзацом 6 пункту 7.1. розділу VII Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 03.07.2013 № 1113/23645.

До Міністерства юстиції України було направлено подання №1260 про накладення на арбітражного керуючого Сірошенка О.Ф. дисциплінарного стягнення.

На засіданні 16.05.2019р. Дисциплінарною комісією арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), за результатами заслуховування пояснень арбітражного керуючого та вивчення матеріалів перевірки, вирішено застосувати до арбітражного керуючого ОСОБА_3 О.Ф. дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на підставі подання від 22.04.2019 р. №1260, більшістю голосів було прийнято рішення (оформлене протоколом № 82/05/19) внести подання до Міністерства юстиції України про застосування до арбітражного керуючого Сирошенка О.Ф. дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

На підставі подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 16.05.2019 №946 про застосування до арбітражного керуючого Сирошенка О.Ф. дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та з урахуванням протоколу засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від №82/05/19, Мінюстом було видано спірний наказ від 21.06.2019 №1908/5 «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого Сірошенку О.Ф., яким позивачу анульовано свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Відповідно, на підставі вищезазначеного наказу до Єдиного державного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України внесено запис про анулювання позивачу свідоцтва.

Вважаючи рішення Дисциплінарної комісії та наказ про анулювання свідоцтва протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом про їх скасування.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що судом встановлено допущення Позивачем дисциплінарного проступку у розумінні статті 105 Закону № 2343-XII, що не спростовано належними та допустимими доказами під час судового розгляду даної справи, тому наявні правові підстави для анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого відносно позивача.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду з таких підстав.

Правова основа діяльності арбітражних керуючих врегульована Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .

Організація та порядок проведення державним органом з питань банкрутства перевірок діяльності арбітражних керуючих, а також порядок накладання на них дисциплінарних стягнень за результатами заходів контролю визначений Порядком контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27 червня 2013 року № 1284/5 (далі - Порядок № 1284/5).

Згідно п.п. 1.1 Цей Порядок розроблено відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .

Контроль за діяльністю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), здійснюють Мін`юст як державний орган з питань банкрутства та за його дорученням головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі як територіальні органи з питань банкрутства ( П.п. 1.3).

Мін`юст та його територіальні органи з питань банкрутства є органами контролю.

За приписами ч. 2 статті 98 Закону № 2343-XII арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися вимог законодавства; 2) здійснювати заходи щодо захисту майна боржника; 3) аналізувати фінансову, господарську, інвестиційну та іншу діяльність боржника, його становище на ринках та надавати результати таких аналізів господарському суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію; 4) подавати відомості, документи та інформацію щодо діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у порядку, встановленому законодавством; 5) створювати умови для проведення перевірки додержання арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) вимог законодавства; 6) здійснювати заходи щодо забезпечення охорони державної таємниці відповідно до встановлених законодавством вимог; 7) надавати державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства; 7-1) вживати заходів до недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та невідкладно повідомляти суду про наявність такого конфлікту; 8) надсилати органам Національної поліції чи органам прокуратури повідомлення про факти порушення законності, виявлені в діяльності працівників підприємств та організацій, що містять ознаки дії (бездіяльності), переслідуваної у кримінальному чи адміністративному порядку; 9) виконувати інші повноваження, передбачені законодавством про банкрутство.

Під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство (частина 3 статті 98 Закону № 2343-XII).

Як вбачається з матеріалів справи, предметом планової перевірки Позивача була відповідність арбітражного керуючого Сірошенка О.Ф. вимогам, визначеним Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , додержання арбітражним керуючим вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, іншого законодавства з питань банкрутства та законодавства про оплату праці під час здійснення повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора у справах про банкрутство за період з 13.03.2017 до 21.03.2019р. під час здійснення повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора у справах про банкрутство ТОВ СПС-Нафта (код ЄДРПОУ 36700322); Сільськогосподарське ТОВ Самоцвіти (код ЄДРПОУ 00851850); Комунального підприємства П`ятихатської Міської ради П`ятихатський водоканал (код ЄДРПОУ 35292А0К); ТОВ ГРАНІТ- КАПІТАЛ , (код ЄДРПОУ 35203229); ПП Асторія - 2005 (код ЄДРПОУ 33998919).

За результатами проведеної планової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, Ліквідатора) Сірошенка О.Ф., Комісією виявлені, зокрема, грубі порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута).

Зокрема, згідно матеріалів дисциплінарного провадження, арбітражним керуючим Сірошенком О.Ф. під час здійснення повноважень ліквідатора ТОВ Самоцвіти допущено грубе порушення законодавства, що призвело до порушення прав та законних інтересів боржника та кредиторів боржника (банкрута).

З матеріалів справи вбачається, що на огляд комісії арбітражним керуючим Сірошенком О.Ф. було надано копію повідомлення про результати проведення аукціону з продажу майна ТОВ «Самоцвіти» (нежиле приміщення, за адресою Дніпропетровська область, Пятихатський район, сщ. Зоря, вулиця Молодіжня, 6. Загальна площа нерухомого майна 155,5 кв .м, площа земельної ділянки 522 кв.м.), призначеного на 09.12.2014, роздрукованого 04.04.2019 з офіційного веб сайту Вищого Господарського суду України. Але, станом на 21.09.2017, згідно Інформаційної довідки за № 98087818 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, право власності на нежитлове приміщення, загальною площею 155,5 кв.м. (опис: приміщення магазину Б-шл. бл., паркан № 1-бетонні плити), за адресою: Дніпропетровська область, П`ятихатський район, сщ. Зоря, вулиця Молодіжна, 6, зареєстроване за ТОВ «Самоцвіти» . Будь-які документи, що підтверджують перехід права власності від банкрута до інших осіб відсутні. Проте, згідно обов`язкових відомостей, які подані арбітражним керуючим Сірошенко О.Ф. та які містяться у Єдиному реєстрі підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, а саме форма подання інформації № 4, відсутні будь-які дані про погашення кредиторської заборгованості у період з 09.12.2014 (начебто з моменту продажу майна) до 21.09.2017 (формування інформаційної довідки, з якої вбачається облік права власності на вищевказаний об`єкт за банкрутом). Задоволення кредиторських вимог у зазначеній графі за вказаний період - 0.

Також, арбітражним керуючим Сірошенко О.Ф. в порушення абз. 4 ч. 1 ст. 25 Закону України №2343, не здійснено інвентаризації та оцінки майна ТОВ «Самоцвіти» згідно з законодавством. За результатами яких, можливо було б включити майно та майнові активи до ліквідаційної маси. Арбітражним керуючим на огляд Комісії не було надано документів, які б дійсно свідчили про продаж майна ТОВ «Самоцвіти» , тобто позивачем повністю було проігноровано ситуацію з майном банкрута, тому що виходячи з наданих на огляд Комісії документів, вбачається, що позивачем не було вжито заходів щодо повернення майна банкрута, чим порушено абзац 13 частини 1 статті 25 Закону.

Крім того, арбітражним керуючим ОСОБА_1 на огляд Комісії було надано фінансовий звіт ТОВ «СПС-Нафта» за 2012, з якого вбачається, що зазначене підприємство було прибутковим, чистий дохід складав 292,8 тис. грн. Так, за результатами діяльності TOB «СПС-Нафта» за 2012 рік виявлено Оборотні активи: готової продукції на 0,6 тис. грн.; дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги 186,4 тис. грн.; інша дебіторська заборгованість 751,2 тис. грн.; інші оборотні активи 276,6 тис. грн. Додатковий капітал склав 65,0 тис. грн.; нерозподілений прибуток 363,7 тис.грн., природа якого залишилась арбітражним керуючим Сірошенко О.Ф. не з`ясованою та не встановлено факту наявності/відсутності такого капіталу. Кредиторська заборгованість з 1509,3 тис. грн. зменшилась за 2012 рік до 786,1 тис. грн. Проте, Позивач не звертався до податкових органів, з метою встановлення можливих господарських операцій ТОВ «СПС-Нафта» . Якщо підприємство було доведено до банкрутства, то у відповідності до частини 5 ст. 42 Закону України, ліквідатор під час здійснення своїх повноважень має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані тільки для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Законом.

Отже, арбітражним керуючим Сірошенко О.Ф. не було надано належної правової оцінки результатам діяльності ТОВ «СПС-Нафта» та взагалі не вжито жодних дій щодо відслідкування капіталу банкрута, що свідчить про неналежне виконання обов`язків, як арбітражного керуючого, чим порушено частину 3 статті 98 Закону України №2343.

За твердженням апелянта, Закон України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (в редакції, яка діяла до 19.01.2013) не передбачає можливості притягнення до дисциплінарної відповідальності арбітражного керуючого.

Проте, за приписами абзацу 3 пункту 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (в редакції, яка діяла з 19.01.2013) Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури" .

Тобто, під час здійснення ліквідаційної процедури ТОВ Самоцвіти повинен був застосовуватися Закон України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (в редакції, яка діяла до 19.01.2013р.).

Однак, норми що стосуються правового статусу, прав та обов`язків арбітражного керуючого та відповідальності арбітражного керуючого, регламентувалися, на час проведення перевірки, Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (в редакції, яка діяла з 19.01.2013), норми якого й застосовувались Державним органом з питань банкрутства.

Щодо порушення законодавства, під час виконання повноважень ліквідатора ТОВ Самоцвіти , що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та кредиторів боржника, колегія суддів зазначає таке.

Вказаний висновок зроблено державним органом на підставі Інформаційної довідки №98087818 від 21.09.2017р., згідно якої за ТОВ Самоцвіти зареєстровано нежитлове приміщення, заг. площею 155,5 кв.м.

Як стверджує позивач та вбачається з матеріалів справи, майно банкрута продане 09.12.2014 р., а ОСОБА_1 призначений ліквідатором 05.09.2017р., тобто це майно не могло бути включене до складу ліквідаційної маси. Порушень, при продажу майна не встановлено. Відповідно, відсутні правові підстави для його повернення. Матеріали інвентаризації, проведеної ОСОБА_1 , акт про передання права власності на продане нерухоме майно від 19.12.2014 р., протокол №1 від 09.12.2014 р. про проведення аукціону з визначенням переможця, надані Державному органу листом №01-18/82 та суду (додатки 19, 20 до позову).

Зважаючи на відсутність майна, на думку колегії суддів, необгрунтованою є вимога державного органу щодо проведення його оцінки.

Таким чином, позивачем було доведено факт продажу майна банкрута майже за три роки до його призначення ліквідатором по даній справі. Інформаційна довідка №98087818 від 21.09.2017р., якою відповідачі обґрунтовують правомірність свого рішення та з яким погодився суд першої інстанції (згідно якої за ТОВ Самоцвіти зареєстровано нерухоме майно), свідчить лише про технічні помилки в частині не внесення відомостей про вчинений правочин попереднім ліквідатором ТОВ Самоцвіти , але не ОСОБА_1 .

Висновки Державного органу є помилковими, адже вже продане майно не може бути включене до складу ліквідаційної маси. Порушень, при його продажу не встановлено. Відповідно, відсутні правові підстави для його повернення.

Колегія суддів також погоджується з доводами апелянта стосовно того, що при винесенні рішення, судом першої інстанції неправильно застосовано Закон України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом в редакції від 22 грудня 2011 року (вступив в силу з 19.01.2013 р.), оскільки згідно п. І.-І Прикінцевих та перехідних положень розділу X, положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких відкрито після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури".

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ „Самоцвіти» визнано банкрутом та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру згідно постанови господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2009 р. по справі №Б29/89-09.

Тобто, суд помилково застосував Закон України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом в редакції від 22 грудня 2011 року, оскільки відносно ТОВ „Самоцвіти» прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, - до набрання чинності цим Законом. Діяльність арбітражного керуючого по справі про банкрутство ТОВ „Самоцвіти» врегульована Законом в редакції від 30.06.99 року (набув чинності з 01.01.2000), який не передбачав притягнення до дисциплінарної відповідальності арбітражного керуючого.

Щодо порушень, встановлених комісією під час здійснення позивачем повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора у справі про банкрутство ТОВ СПС-Нафта , колегія суддів зазначає про таке.

Позивач стверджує , що ним було надано правову оцінку результатам діяльності ТОВ СПС-Нафта , та вжито достатніх заходів для виявлення активів банкрута, а саме: ОСОБА_1 направив запити до наступних органів: Управління Держпраці у Миколаївській області від 01.03.2019р.; Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області від 01.03.2019р.; Управління земельних ресурсів Миколаївської міської ради від 01.03.2019р.; Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області від 01.03.2019р.; АТ УкрСибБанк від 22.01.2019р.; AT ПУМБ від 22.01.2019р; Регіонального сервісного центру МВС в Миколаївській області від 22.01.2019р.; Управління екології та природних ресурсів Миколаївської обласної державної адміністрації від 22.01.2019р. ; до керівника ТОВ «СПС-Нафта» від 26.12.2018р.; КП Миколаївське МЕТІ від 28.12.2018р.; Головного управління статистики в Миколаївській області від 26.12.2018р.; Управління СБУ в Миколаївській області від 28.12.2018р.; ГУ ДФС у Миколаївській області від 26.12.2018р.; Інгульського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва від 30.01.2019р.; Державного космічного агенства України від 14.03.2019р.; Миколаївського міського центру зайнятості від 12.03.2019р.; Державного архіву Миколаївської області від 12.03.2019р; ГУ ДФС у Миколаївській області від 12,03.2019р.; Регіонального відділення Фонду державного майна України в Миколаївській області від 12.03.2019р. ; Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 12.03.2019р.; ДП „Український державний центр радіочастот» від 12.03.2019р.; Державіаслужби від 12.03.2019р.; Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 12.03.2019р. ; ПАТ „Національний депозитарій України" від 12.03.2019р.; Державної служби України з безпеки на транспорті від 12.03.2019р.; Державної фіскальної служби України від 12.03.2019р.; Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12.03.2019р. ; Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України від 12.03.2019р.; ДП „Агентство з реєстрації і ідентифікації тварин» від 12.03.2019р.; ФІЛІЇ ''Головний інформаційно- обчислювальний центр» ПАТ ''Укрзалізниця» від 12.03.2019р.; Державної служби морського та річкового транспорту України від 12.03,2019р.

Факт належного виконання обов`язків ліквідатора Сірошенком О.Ф. підтверджується також Довідкою державного органу від 29.03.2019 р. (додаток 13 відзиву відповідача), в якій зазначено, що ОСОБА_1 вжито наступні заходи для виявлення активів банкрута: проведено інвентаризацію активів банкрута, на підтвердження надано наказ про проведення інвентаризації ТОВ «СПС-Нафта» від 01.10.2018р.; протокол інвентаризаційної комісії від 12.10.2018р. по ТОВ «СПС-Нафта» ; інвентаризаційний опис кредиторської заборгованості, зобов`язань, дебіторської заборгованості від 12.10.2018р. ; інвентаризаційний опис основних засобів №3 від 12.10.2018р. ; інвентаризаційний опис рухомого майна №4 від 12.10.2018р. ; інвентаризаційний опис №5 нематеріальних активів, незавершених капітальних інвестицій від 12.10.2018р.; Акт №1 інвентаризації наявності грошових документів, бланків документів суворої звітності від 12.10.2018р. ; Акт Інвентаризації розрахунків з дебіторами і кредиторами від 12.10.2018р.; Акт №1 про результати інвентаризації грошових коштів від 12.10.2018р.; наказ від 01.02.2019р. про проведення інвентаризації ТОВ «СПС-Нафта» ; інвентаризаційний опис кредиторської заборгованості, зобов`язань, дебіторської заборгованості від 08.02.2019р.; інвентаризаційний опис основних засобів №3 від 08.02.2019р. по ТОВ «СПС-Нафта» ; інвентаризаційний опис рухомого майна №4 від 08.02.2019р. по ТОВ «СПС-Нафта» ; інвентаризаційний опис №5 нематеріальних активів, незавершених капітальних інвестицій від 08.02.2019р.; Акт №1 інвентаризації наявності грошових документів, бланків документів суворої звітності від 08.02.2019р. ; Акт №1 про результати Інвентаризації грошових коштів від 08.02.2019р.; Акт інвентаризації розрахунків з дебіторами і кредиторами від 08.02.2019р.; отримано Витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 19.10.2018р.; Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 21.10.2018р.

Здійснено виїзди та складено Акт обстеження наявності майна за місцем реєстрації ТОВ «СПС-Нафта» від 12.10.2018р., 20.12.2018 р., за участю голови комітету кредиторів банкрута.

Крім того, як пояснив позивач в судовому засіданні, та вбачається з матеріалів справи, з метою з встановлення наявності/відсутності капіталу, активів, документації банкрута, ОСОБА_1 , як ліквідатором ТОВ СПС-Нафта продовжується робота в даному напрямку, направляються запити до ДПІ та інших органів, установ, засновників банкрута тощо. Адже процедура ліквідації триває лише три-чотири місяці (на момент перевірки), що підтверджується постановою господарського суду Миколаївської області від 12.12.2018 р. по справі 915/822/18 про визнання ТОВ СПС-Нафта банкрутом та призначення ліквідатором Сірошенка О.Ф. (надано Державному органу та суду, що підтверджується Довідкою Державного органу від 29.03.2019 р. -додаток 13 відзиву відповідача).

Згідно ч.1 ст.37 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , господарський суд відкриває ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців. До завершення ліквідаційної процедури ТОВ СПС-Нафта залишалося ще 8 місяців. Тобто, висновки державного органу та суду про недостатність вжитих заходів є передчасними, такими, що суперечать ч.І ст.37 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом . Адже законодавство не встановлює граничного строку для направлення запитів тощо.

Вказані обставини відповідачами не спростовані.

Контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) та порядок притягнення їх до дисциплінарної відповідальності, на момент проведення планової перевірки діяльності арбітражного керуючого Сірошенка О.Ф., регулювався ст. ст. 106-113 Закону України №2343 та Порядком контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2013 року N 1284/5, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 03.07.2013 року за N 1113/23645 (далі - Порядок), згідно п. 1.4 якого, встановлено процедуру організації та проведення перевірок діяльності арбітражних керуючих, повноваження осіб, які здійснюють перевірки, права й обов`язки арбітражних керуючих, порядок оформлення результатів перевірки, порядок підготовки за результатами перевірки подання на Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення.

Згідно ст.105 Закону № 2343-XII дисциплінарними проступками арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) є винне невиконання або неналежне виконання обов`язків арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

У відповідності до ч.1 ст.107 Закону № 2343-XII арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть за свої дії та заподіяну третім особам шкоду цивільно-правову, адміністративну, дисциплінарну та кримінальну відповідальність у порядку та обсягах, встановлених законом.

За приписами ч.4-6 ст.108 Закону № 2343-XII дисциплінарна комісія розглядає заяви, скарги та подання на арбітражних керуючих; організовує перевірку оприлюднених фактів, що принижують честь і гідність арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів); надає консультації і рекомендації, а також готує методичні розробки з питань професійної етики арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) та застосування прогресивних практик; приймає рішення про застосування до арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарних стягнень. Рішення дисциплінарної комісії приймаються на її засіданнях шляхом голосування простою більшістю голосів від кількості присутніх на засіданні членів комісії. Дисциплінарна комісія вважається повноважною у разі присутності не менше п`яти членів комісії. Рішення дисциплінарної комісії оформлюються протоколом, що підписується усіма присутніми на засіданні членами комісії.

Відповідно до ст.109 Закону № 2343-XII дисциплінарними стягненнями, що накладаються на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), є: попередження; позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховується ступінь вини арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), тяжкість вчиненого ним проступку, а також чи застосовувалися раніше до арбітражного керуючого дисциплінарні стягнення.

Рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення приймається протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Про накладення на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) дисциплінарного стягнення робиться запис в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

У відповідності до ч.2 та ч.3 ст.107 Закону № 2343-XII арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть дисциплінарну відповідальність в порядку, встановленому цим Законом. Державний орган з питань банкрутства за поданням Дисциплінарної комісії накладає на арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарні стягнення.

Відповідно до пункту 7.1 Порядку підставами для накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення є: встановлення факту подання арбітражним керуючим у документах, які подаються для отримання свідоцтва на право здійснення діяльності арбітражного керуючого, неправдивих відомостей; вчинення арбітражним керуючим протягом року після винесення припису або розпорядження повторного порушення, аналогічного раніше вчиненому; невиконання арбітражним керуючим розпорядження про усунення порушень законодавства з питань банкрутства в строки, визначені органом контролю; відмова арбітражного керуючого в проведенні перевірки; грубе порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута); встановлення за результатами перевірки неможливості арбітражного керуючого виконувати повноваження, а саме: втрата громадянства України, набрання законної сили обвинувальним вироком щодо арбітражного керуючого за вчинення корисливого злочину або яким арбітражному керуючому заборонено здійснювати цей вид господарської діяльності чи займати керівні посади; винесення Дисциплінарною комісією двох або більше попереджень.

Під час визначення виду дисциплінарного стягнення Дисциплінарною комісією враховуються ступінь вини арбітражного керуючого, обставини вчинення порушення, тяжкість вчиненого ним проступку, а також факти притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності в минулому (пункт 7.6. Положення). Позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) є найсуворішим заходом дисциплінарного впливу (пункт 7.4. Порядку).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що підставою для застосування до арбітражного керуючого заходів дисциплінарного впливу є вчинення ним дисциплінарного проступку, що виразилось у невиконанні або неналежному виконанні своїх обов`язків. Для притягнення арбітражного керуючого до такої відповідальності необхідно, щоб був зафіксований факт порушення, вина повністю арбітражного керуючого доведена, встановлені обставини вчинення порушення, тяжкість вчиненого ним проступку, а також факти притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності в минулому. Відсутність наведених складових є підставою для визнання рішення суб`єкта владних повноважень про притягнення до дисциплінарної відповідальності невмотивованим та необґрунтованим.

Отже, вирішуючи спори щодо законності рішення про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), суд першої інстанції мав з`ясувати, чи мали місце обставини, на які посилається контролюючий орган, якими доказами вони підтверджені та наявність вини арбітражного керуючого у виявлених порушеннях. У разі прийняття Дисциплінарною комісією такого рішення, комісія має зазначити обставини, порушення та мотиви, за яких контролюючий орган дійшов висновку про необхідність застосування найсуворішого виду дисциплінарного стягнення.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за відсутності правових підстав, оскільки під час проведення позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого, контролюючим органом не надано оцінки усім документам, наданим позивачем, а в акті не зазначено підстави їх неврахування.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що у цьому випадку не доведено факту грубого порушення арбітражним керуючим Сірошенком О.Ф вимог законодавства під час виконання своїх повноважень, яке б могло мати наслідком застосування до нього дисциплінарного стягнення саме у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), оскільки останнє є крайнім заходом дисциплінарного стягнення, якому передує більш м`який вид стягнення - попередження .

Таким чином, при прийнятті оскаржуваних рішень (протоколу й наказу) не було враховано вини арбітражного керуючого, обставин вчинення, його тяжкості, не встановлення фізичних чи юридичних осіб, права яких дійсно було порушенні діями позивача (що зазначені в акті перевірки як грубі порушення законодавства), не враховано тих обставин, що до позивача не застосовувалися дисциплінарні стягнення.

Порядок видачі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 14.01.2013 № 93/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 15 січня 2013 р. за № 117/22649 (далі - Порядок).

Згідно пункту 16 Порядку видачі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 14.01.2013 № 93/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 15 січня 2013 р. за № 117/22649 (далі - Порядок), у разі припинення діяльності арбітражного керуючого на підставі його письмової заяви про припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку та з інших підстав, передбачених статтею 112 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", структурний підрозділ готує висновок про наявність підстави для анулювання свідоцтва та проект наказу Мін`юсту України про анулювання такого свідоцтва.

Висновок підписує керівник структурного підрозділу або особа, яка виконує його обов`язки.

Наказ Мін`юсту України про анулювання свідоцтва підписує Міністр юстиції України або особа, яка виконує його обов`язки.

Копія наказу Мін`юсту України про анулювання свідоцтва надсилається особі, діяльність арбітражного керуючого якої припинено, із супровідним листом за підписом керівника структурного підрозділу або особи, яка виконує його обов`язки, у триденний строк з дня видання наказу Мін`юсту України про анулювання свідоцтва.

Наказ Мін`юсту України про анулювання свідоцтва може бути оскаржений в суді у порядку адміністративного судочинства.

Наказ Мін`юсту України про анулювання свідоцтва розміщується не пізніше наступного робочого дня з дня видачі цього наказу Мін`юсту України на офіційному веб -сайті Мін`юсту України в розділі "Видача свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора)" підрубрики "Банкрутство" рубрики "НАПРЯМКИ ДІЯЛЬНОСТІ".

Відповідно пункту 27 Положення про Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України 11.01.2013 №81/5 (далі - Положення), у разі прийняття Комісією рішення про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого, протокол її засідання та її подання про застосування до арбітражного керуючого такого виду дисциплінарного стягнення у триденний строк направляються до структурного підрозділу для анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та виключення з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України відомостей про арбітражного керуючого, стосовно якого Комісією прийнято рішення.

Пунктом 28 Положення закріплено, що структурний підрозділ шляхом надіслання листа за підписом керівника структурного підрозділу або особи, яка виконує його обов`язки, у п`ятиденний строк з дня надходження відповідного протоколу засідання Комісії повідомляє заявника про прийняте Комісією рішення за результатом розгляду заяви або скарги щодо діяльності арбітражного керуючого, організації його роботи, дотримання ним вимог законодавства з питань банкрутства та правил професійної етики арбітражного керуючого.

Оскільки саме Міністерство юстиції України є державним органом з питань банкрутства, то саме до його повноважень відноситься прийняття рішення про накладення на арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), за поданням Дисциплінарної комісії, дисциплінарних стягнень у строки визначені частиною 4 статті 107 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" - протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Отже, рішення Дисциплінарної комісії носить рекомендаційний характер для органу, який наділений виключними повноваженнями щодо видачі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), позбавлення особи права на заняття такою діяльністю, і як наслідок такого рішення - анулювання свідоцтва.

Із змісту ст.ст.112, 113 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вбачається, що свідоцтво анулюється у разі припинення діяльності арбітражного керуючого (ч.2 ст.112 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"), підставою для припинення діяльності є накладення стягнення (п.5 ч.1 ст.112 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"). Припинення діяльності здійснюється шляхом прийняття рішення державного органу з питань банкрутства про позбавлення права арбітражного керуючого на здійснення діяльності на підставі подання дисциплінарної комісії.

Апеляційний суд погоджується з доводами апелянта, що оскільки Міністерством юстиції України не приймалося рішення щодо накладання дисциплінарного стягнення на позивача, що відповідно до п.16 Порядку видачі свідоцтв є підставою для припинення діяльності арбітражного керуючого, тому згідно з п.5 ч.1 ст.112 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" підстави для анулювання свідоцтва відсутні.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18 січня 2019 року у справі №820/6626/16 та від 16 липня 2019 року у справі №808/4426/15.

З урахуванням факту протиправності наказу Міністерства юстиції України від 21 червня 2019 року №1908/5 Про анулювання свідоцтва про право на зайняття діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого Сірошенку О.Ф. , колегія суддів вважає, що підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов`язання Міністерства юстиції України внести до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) України інформацію про скасування оскаржуваного наказу та вилучення з Єдиного реєстру запису про анулювання виданого позивачу свідоцтва про право на зайняття діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), внесеного на підставі оскаржуваного наказу.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування висновків Акту перевірки від 09.04.2019 р. №3, колегія суддів зазначає про таке.

У цьому випадку акт перевірки, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, що в свою чергу відповідає встановленим правилам складання акта перевірки, не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб`єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні частини першої статті 19 КАС.

Дії службової особи щодо включення до акта певних висновків не можуть бути предметом розгляду у суді.

Відповідно до пункту 3.3 розділу III Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27 червня 2013 року № 1284/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 3 липня 2013 року за № 1113/23645, арбітражний керуючий під час здійснення перевірки, зокрема має право: бути присутнім під час здійснення перевірки або забезпечити присутність свого уповноваженого представника на будь-якій стадії перевірки; одержувати Довідку та акт перевірки в день їх складання; підписувати Довідку та акт перевірки із зауваженнями або відмовитися від їх підписання; надавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до Довідки; усунути до дня складання акта перевірки порушення, виявлені під час перевірки та зафіксовані в Довідці; оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії комісії та її членів.

Це свідчить про те, що дії, пов`язані з включенням до акта висновків, є обов`язковими, тоді як самі висновки такими не є.

Обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер. Висновки, викладені у акті, не породжують обов`язкових юридичних наслідків. Твердження акта можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені згадувані висновки акта.

Враховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду у справі № 806/2421/16 дійшла висновку, що акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення діяльності арбітражного керуючого, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

З огляду на правове регулювання, висновок Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області від 09 квітня 2019 року № 3 не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС і сам по собі не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для учасників цих правовідносин та інших осіб, тому оскарження акта не може бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і взагалі не підлягає судовому розгляду.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що провадження в частині оскарження висновків про наявність порушень арбітражного керуючого Сірошенка О.Ф. під час виконання повноважень, що викладені в акті планової виїзної перевірки від 09 квітня 2019 року № 3, підлягає закриттю.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не встановлено в повній мірі фактичні обставини справи, та не надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів, наведених позивачем, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено повно та правильно, а отже і наведені скаржником доводи в апеляційній скарзі щодо цього спростовують неправильних по суті висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. ст. 242 КАС України КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.ст. 315, 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно ч. ч. 1, 4 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 308, 315, 317, 321, 322, 325, 238 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих при Міністерстві юстиції України, Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, та зобов`язання вчинити певні дії - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Дисциплінарної комісії від 16.05.2019 р., яке оформлено протоколом № 82/05/19 про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_2 О.Ф. дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на підставі подання №1260 від 22.04.2019 р.

Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 21.06.2019 р. №1908/5 про анулювання свідоцтва на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №991 від 29.05.2013 р., виданого Сірошенку Олександру Федоровичу.

Зобов`язати Міністерство юстиції України внести відомості до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України інформацію про скасування запису про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_2 О.Ф. дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого.

В частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування висновків Акту перевірки від 09.04.2019 р. №3 - провадження закрити.

Стягнути з Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622) місцезнаходження : 01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького,13) за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір за подання позову у сумі 1536 ( одна тисяча п`ятсот тридцять шість грн.)80 коп., та за подання апеляційної скарги у розмірі 3 457 ( три тисячі чотириста п`ятдесят сім грн.) 80 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 09 липня 2020 року.

Головуючий суддя Стас Л.В. Судді Турецька І.О. Шеметенко Л.П.