Постанова від 08.07.2020 по справі 2-4486/11

Дата документу 08.07.2020 Справа № 2-4486/11

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №2-4486/11 Головуючий у 1 інстанції Козлова Н.Ю.

Провадження № 22-ц/807/1719/20 Суддя-доповідач Онищенко Е.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2020 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого Онищенка Е.А.

суддів: Бєлки В.Ю.,

Кухаря С.В.

за участю секретаря судового засідання Книш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 17 жовтня 2019 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Вердикт Капітал про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання та видачу дублікату виконавчого листа,-

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2019 року ТОВ Вердикт Капітал звернулося до суду з заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання та видачу дублікату виконавчого листа.

В заяві зазначено, що 20 листопада 2013 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя постановив рішення, за змістом якого позовні вимоги ТОВ ОТП Факторинг Україна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволені і стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ ОТП Факторинг Україна 977162,94 грн., а також держмито у розмірі 1700 грн. і 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 10.04.2014 року вказане рішення було залишено без змін.

20.06.2014 року по вказаній справі було видано виконавчий лист щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ ОТП Факторинг Україна грошових коштів у розмірі 977162,94 грн.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 01 серпня 2019 року замінено вибулого стягувача ТОВ ОТП Факторинг України на ТОВ Вердикт Капітал за рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 20.11.2013 року (справа № 2-4486/11, провадження №2/334/69/2013) про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ ОТП Факторинг України заборгованості за кредитним договором № CL-201/392-2009 від 30.08.2007 року.

03.12.2014 року державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження.

23.10.2015 року до відділу надійшла заява від стягувача ТОВ ОТП Факторинг Україна щодо повернення виконавчого документа на підставі п.1 ст.47 Закону України Про виконавче провадження та 23.10.2015 року державним виконавцем винесена відповідна постанова.

11.11.2015 року виконавчий документ разом з іншими листами було направлено на адресу стягувача ТОВ ОТП Факторинг Україна . Однак при пересилці виконавчий лист було втрачено, що унеможливлює в подальшому проведення виконавчих дій.

У зв`язку із перебуванням ТОВ ОТП Факторинг Україна на стадії ліквідації, кадрових змін, а саме скорочення штатів та звільнення працівників відділу повернення проблемної заборгованості виникла необхідність передачі документів до інших структурних підрозділів та продажу частини кредитного портфелю через електронний майданчик (електронну торгову систему Прозоро), через що було пропущено строки на пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Після купівлі частини кредитного портфелю, що складається із прав вимоги за кредитними договорами, виникла необхідність у передачі від ТОВ ОТП Факторинг Україна до ТОВ Вердикт Капітал оригіналів кредитних справ клієнтів (боржників), що у свою чергу є довготривалою процедурою, яка включає в себе, поміж іншого, процедуру звірки за Актами прийому-передачі переданої документації, виявлення наявності чи відсутності оригіналів відповідних документів, у т.ч. оригіналів виконавчих листів та аналіз строку на їх пред`явлення, що також стало однією з підстав пропуску строків на пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Просило суд поновити строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання та видати дублікат виконавчого листа по цивільній справі № 2-4486/11.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 17 жовтня 2019 року заяву задоволено.

Видано дублікат Виконавчого листа №2-4486/11, за рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 20 листопада 2013 року про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 ..

Поновлено строк пред`явлення до виконання Виконавчого листа №2-4486/11.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви ТОВ Вердикт Капітал - відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що заявником не було доведено факту втрати виконавчого листа, тому у суду не було підстав для задоволення заяви.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Задовольняючи заяву ТОВ "Вердикт Капітал" про видачу дублікату виконавчого документу та поновлення строку для його пред`явлення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до Акту про втрату виконавчих документів в результаті перевірки матеріалів кредитної справи CL-201/392/2007 щодо ОСОБА_1 встановлено факт відсутності оригіналів виконавчих документів.

Апеляційний суд погоджується з вказаним висновком суду, виходячи з наступного.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України №5-рп/2013 від 26.06.2013 року по справі №1-7/2013, є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

У відповідності до ч.1 ст.433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Статтею 12 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Причина пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; ця причина виникла протягом строку, який пропущено; ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування; тобто, якщо свідчить про відсутність у заінтересованої особи об`єктивної можливості подати виконавчій документ до виконання у встановлені строки.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 20 листопада 2013 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя постановив рішення, за змістом якого позовні вимоги ТОВ ОТП Факторинг Україна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволені і стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ ОТП Факторинг Україна 977162,94 грн., а також держмито у розмірі 1700 грн. і 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 10.04.2014 року вказане рішення було залишено без змін.

20 червня 2014 року по вказаній справі було видано виконавчий лист щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ ОТП Факторинг Україна грошових коштів у розмірі 977162,94 грн.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 01 серпня 2019 року замінено вибулого стягувача ТОВ ОТП Факторинг України на ТОВ Вердикт Капітал за рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 20.11.2013 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг України заборгованості за кредитним договором № CL-201/392-2009 від 30.08.2007 року.

03 грудня 2014 року державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження.

23 жовтня 2015 року до відділу надійшла заява від стягувача ТОВ ОТП Факторинг Україна щодо повернення виконавчого документа на підставі п.1 ст.47 Закону України Про виконавче провадження та 23.10.2015 року державним виконавцем винесена відповідна постанова.

11 листопада 2015 року виконавчий документ разом з іншими листами було направлено на адресу стягувача ТОВ ОТП Факторинг Україна . Однак при пересилці виконавчий лист було втрачено, що унеможливлює в подальшому проведення виконавчих дій.

Звертаючись із заявою Товариство посилалося на те, що у зв`язку із перебуванням ТОВ ОТП Факторинг Україна на стадії ліквідації, кадрових змін, а саме скорочення штатів та звільнення працівників відділу повернення проблемної заборгованості виникла необхідність передачі документів до інших структурних підрозділів та продажу частини кредитного портфелю через електронний майданчик (електронну торгову систему Прозоро), через що було пропущено строки на пред`явлення виконавчого листа до виконання. Після купівлі частини кредитного портфелю, що складається із прав вимоги за кредитними договорами, виникла необхідність у передачі від ТОВ ОТП Факторинг Україна до ТОВ Вердикт Капітал оригіналів кредитних справ клієнтів (боржників), що у свою чергу є довготривалою процедурою, яка включає в себе, поміж іншого, процедуру звірки за Актами прийому-передачі переданої документації, виявлення наявності чи відсутності оригіналів відповідних документів, у т.ч. оригіналів виконавчих листів та аналіз строку на їх пред`явлення, що також стало однією з підстав пропуску строків на пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Колегією суддів встановлено, що на підтвердження викладених у заяві обставин відсутності виконавчих листів та у якості підтвердження того, що вказаний виконавчий лист не передавався, заявником надано Акт перевірки матеріалів кредитної справи.

На час подання заяви судове рішення не виконано.

Відповідно до ч.1 ст.18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України,- і за її межами.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред`явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Згідно із ч. 1 ст. 433 ЦПК України, стягувачам, які пропустили строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Колегією суддів враховано, що згідно даних автоматизованої системи виконавчих проваджень станом на 02.09.2019, у будь-якому відділі ДВС чи приватного виконавця не перебувають на виконанні виконавчі листи по цивільній справі №2-4486/11 за позовом ТОВ "ОТП Факторинг України" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, виданих на підставі рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 20.11.2013.

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки виконавчий лист було втрачено, що підтверджується Актом про втрату виконавчих документів результаті перевірки матеріалів кредитної справи № CL-201/392/2007 щодо ОСОБА_1 (а.с.44).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви про видачу дублікату виконавчого листа, оскільки оригінал втрачено, рішення не виконано і воно не втратило своєї законної сили.

У Законі України "Про виконавче провадження" поняття "виконавче провадження" розуміється як завершальна стадія судового провадження (стаття 1). Наведене узгоджується з практикою ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий суд. Так, у рішенні від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греці, заява №183571/91" (Case of Hornsby v. Greece) ЄСПЛ зазначив, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду. Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалось невиконаним на шкоду одній зі сторін…".

19 листопада 2010 року Консультативною радою європейських суддів (КРЄС) прийнято Висновок №13 (2010), який зокрема встановлює, що у державі, яка керується верховенством права, державні органи передусім зобов`язані поважати судові рішення і виконувати їх швидко ex ofilicio. Сама ідея державного органу, який відмовляється підкоритися рішенню суду, підриває концепцію примату закону (п. 31).

З огляду на вищевикладене, ухвала суду першої інстанції ґрунтується на матеріалах справи, встановлених обставинах та відповідає вимогам закону, є законною і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та керуючись статтями 367, 368, 374, 375 381-384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 17 жовтня 2019 року у цій справі залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 10 липня 2020 року.

Головуючий

Судді: