Постанова

від 10.07.2020 по справі 640/4901/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/4901/20 Суддя (судді) першої інстанції: Келеберда В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Кучми А.Ю.,

суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2020 року (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СТР. СІ. ДІ. до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування приписів, наказу, постанов ,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю СТР. СІ. ДІ. звернулося до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просить:

- визнати протиправним та скасувати припис Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 21.02.2020 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

- визнати протиправним та скасувати припис Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 21.02.2020 про зупинення підготовчих та будівельних робіт;

- визнати протиправним і скасувати Наказ № 35 Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 14.02.2020 Про скасування права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення та реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта;

- визнати протиправною і скасувати Постанову № 11/20/073-2633 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесену 05.03.2020 Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), якою Товариство з обмеженою відповідальністю СТР. СІ. ДІ. було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф, в розмірі 75672 грн;

- визнати протиправною і скасувати Постанову № 12/20/073-2634 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесену 05.03.2020 року Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), якою Товариство з обмеженою відповідальністю СТР. СІ. ДІ. було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф, в розмірі 75672 грн.

В обґрунтування наведених вимог позивач зазначає, що приписи та протоколи про накладення штрафу позивач вважає протиправними та необґрунтованими, винесеним з порушенням норм чинного законодавства та такими, що підлягають скасуванню. Також позивач вважає, що позапланова перевірка призначена та проведена без належних підстав та всупереч положенням чинного законодавства, зокрема, статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , у зв`язку з чим оскаржувані приписи від 21 лютого 2020 року є протиправними. Наголошує, що ані планова, ані позапланова перевірка дотримання норм законодавства у сфері містобудівної діяльності, яка б передувала винесенню наказу від 14 лютого 2020 року № 35, щодо позивача не проводилась та жодних рішень відповідачем не приймалось. Крім того, і право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт, і реєстрація декларації про готовність до експлуатації об`єкта, були скасовані відповідачем, на думку позивача, без наявних на те підстав, вичерпний перелік яких визначений відповідними нормами Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , та з порушенням процедури визначеної вказаним законом.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що перевірка проведена з урахуванням положень спеціального Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , а не Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , а також з дотриманням Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2020 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без надання вірної правової оцінки обставинам справи та без повного дослідження обставин справи. Доводи апеляційної скарги повторюють заперечення відповідача на позовну заяву. Крім того, відповідач наголошує, що позивач був обізнаний про проведення контролюючого заходу Департаментом, оскільки на адресу останнього був надісланий лист стосовно прибуття до Департаменту та надання документів необхідних для проведення позапланової перевірки. Вказує, що інформацію на підставі якої відповідачем було прийнято оскаржуваний наказ надійшла на його адресу в офіційному повідомленні від компетентного органу виконавчої влади, яким встановлено факт зазначення недостовірних даних і фактично встановлено наявність недостовірності даних в деклараціях. Зазначає, що наявність права власності на об`єкт будівництва не свідчить про законність такої реєстрації та не є правовою формою захисту прав позивача від порушень законодавства, зокрема у сфері містобудівної діяльності.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суд першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач є власником нерухомого майна (приміщень та будівель), розміщеного за адресою: м. Київ, вул. Глибочицька, 40 (інвентарний номер: 4019042), на підставі Договору купівлі-продажу, укладеного між ПАТ Дельта Банк та позивачем 30 серпня 2019 року та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Алейніковим М. В.

21 грудня 2019 року Департаментом зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт, щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) № КВ 061193540990.

11 січня 2020 року відповідачем зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) № 141200110119.

В подальшому, 14 лютого 2020 року Департаментом, в особі в.о. директора О. Попович було видано Наказ № 35 Про скасування права на початок виконання будівельних робі, набутого на підставі поданого повідомлення та реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта , яким:

- скасовано право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) Реконструкція нежитлових приміщень нежитлових будівель лі. Б , літ. В , літ. Г з влаштуванням антресолі за адресою: місто Київ, Шевченківський район, вул. Глибочицька, 40 нежитлові будівлі літ. Б , літ В , літ Г від 21 грудня 2019 № КВ 061193540990. Замовник - Товариство з обмеженою відповідальністю СТР. СІ. ДІ. ;

- скасовано реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) Реконструкція нежитлових приміщень нежитлових будівель лі. Б , літ. В , літ. Г з влаштуванням антресолі за адресою: місто Київ, Шевченківський район, вул. Глибочицька, 40 нежитлові будівлі літ. Б , літ В , літ Г від 21 грудня 2019 № КВ 061193540990. Замовник - Товариство з обмеженою відповідальністю СТР. СІ. ДІ. ;

Управлінню дозвільних процедур було доручено забезпечити невідкладне направлення копії наказу до Державної архітектурно-будівельної інспекції України для виключення запису щодо реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 21 грудня 2019 № КВ061193540990 та декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 11 січня 2020 року № КВ 141200110119 з єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмов у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

Відповідачем у період з 20.02.2020 по 21.02.2020 проведена позапланова перевірка позивача на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, містобудівних норм, стандартів та правил на об`єкті: Реконструкція нежитлових приміщень нежитлових будівель літ. Б , літ. В , літ. Г з влаштуванням антресолі по вулиці Глибочицька, 40 у Шевченківському районі м. Києва, за результатом якої складено акт за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 21.02.2020 року та два приписи від 21.02.2020 року: про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та про зупинення підготовчих та будівельних робіт.

В подальшому, 05.03.2020 на підставі акту перевірки відповідачем було винесено постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності: № 11/20/073-2633, відповідно до якої позивача було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 п. 4 ст. 2. ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 75672,00 грн; № 12/20/073-2634, відповідно до якої позивача було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 75672,00 грн.

Позивач вважаючи вищевказані наказ, приписи та постанови протиправними, прийнятими з порушенням норм чинного законодавства, звернувся до суду зданим адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що твердження позивача про безпідставність та необґрунтованість висновків про порушення ТОВ СТР. СІ. ДІ. вимог містобудівного законодавства, які стали підставою для винесення оскаржуваних приписів від 21 лютого 2020 року, постанов про накладення штрафу від 05 березня 2020 року та оскаржуваного наказу № 35 від 14 лютого 2020 року знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, а окрім того, відповідач припустився порушень процедури проведення та оформлення позапланової перевірки, вийшов за межі предмету перевірки, в порушення вимог частини першої статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт

Згідно ч.1 ст.39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Відповідно до ч.1 ст.39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування декларації чи права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовника протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Таким чином, реєстрація декларації може бути скасована у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту наведення у ній недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, згідно пунктом 15 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання наведених у надісланому повідомленні недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягає скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, виключною підставою для скасування декларації про початок будівництва є встановлений факт здійснення самочинного будівництва, зокрема, якщо: 1) будівництво здійснюється на земельній ділянці, що невідведена для цієї мети; 2) будівництво здійснюється за відсутності документа, який дає право виконувати будівельні роботи; 3) будівництво здійснюється за відсутності затвердженого проекту або будівельного паспорту; 4) скасовано містобудівні умови та обмеження.

Зазначення недостовірних відомостей в декларації та здійснення будівництва на підставі проектної документації, яка розроблена без містобудівних умов, є самостійними видами правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідальність за вчинення яких передбачена Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

У свою чергу, згідно з частиною першою статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Пунктом 8 статті 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності встановлено, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - це документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку, що проектна документація на об`єкт будівництва розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних, складовою частиною яких є містобудівні умови та обмеження. У свою чергу містобудівні умови та обмеження визначають комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва у відповідності до вимог, встановлених законодавством та містобудівною документацією, тобто, гранично допустимі (дозволені) вимоги до майбутнього проекту, та є чинними до завершення будівництва об`єкта.

Згідно з частинами першою та другою статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Пунктом 2 Порядку № 553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно з пунктами 6, 7 Порядку № 553 плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, окрім іншого, вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Пунктом 16 зазначеного Порядку № 553 встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Відповідно до пункту 17 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно з пунктом 9 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Виходячи із системного аналізу наведених правових положень, можна дійти до висновку про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Вказаний порядок здійснення державного архітектурно-будівельний контролю має бути дотриманий також у випадку застосування заходів, визначених частиною другою статті 39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (скасування декларації про початок будівництва).

Відповідно до ч. 7 ст. 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:

подання замовником заяви про скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт;

отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;

встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Як вбачається з долучених до матеріалів справи доказів, підстави визначені у пп. 1, 2 ч. 7 ст. 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності відсутні.

Разом із тим, що стосується підстави, обумовленої у п. 3 зазначеної вище норми закону - право на початок виконання будівельних робіт може бути скасоване на цій підставі у разі одночасної наявності таких умов:

наявності порушень вимог містобудівної документації, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства;

зазначені вище порушення встановленні під час перевірки (якою констатовані наведені вище порушення і видано суб`єкту господарювання відповідний припис на усунення виявлених порушень);

та у разі невиконання суб`єктом господарювання вимог відповідних приписів.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуваний наказ виданий не за результатами здійснення архітектурно-будівельного контролю, а лише на підставі інформації отриманої від комунального підприємства Київської міської ради Київське міське бюро технічної інвентаризації у листі від 21 січня 2020 року № 062/14-703 (И-2020, вх. № від 23.01.2020 року №073/489).

Разом з тим, інформація, отримана від комунального підприємства Київської міської ради Київське міське бюро технічної інвентаризації , по своїй суті не є формою державного архітектурно-будівельного контролю, а тому не може бути підставою для прийняття рішення про скасування права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого позивачем повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 14 березня 2018 року у справі № 814/1914/16, постанові від 26 червня 2018 року у справі №826/20445/16, постанові від 26.02.2020 у справі №826/1310/18.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , зазначені у частині першій цієї статті документи (зокрема, повідомлення про початок виконання будівельних робіт), що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

З огляду на положення ст. 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів є передзавершальним етапом будівництва об`єкта містобудування.

Таким чином, реєстрація повідомлення про початок виконання будівельних робіт є актом одноразового застосування, який потягнув за собою настання певних правових наслідків, в даному випадку вчинення позивачем дій щодо реалізації наданого йому права на проведення будівельних робіт.

Після реєстрації декларації про готовність об`єкту до експлуатації, повідомлення про початок виконання будівельних робіт, вичерпує свою дію фактом виконання.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 804/1510/16 та від 02 жовтня 2018 року у справі № 465/1461/16-а, № 826/9967/18 від 01 жовтня 2019, від 05 червня 2019 року у справі № 815/3172/18, від 23 липня 2019 року у справі № 826/5607/17, від 10 лютого 2020 року у справі № 826/8793/18.

Також слід відзначити, що у рішенні від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 Конституційний Суд України вказав, що у Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3).

Суб`єкти владних повноважень не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є гарантією стабільності суспільних відносин між суб`єктом владних повноважень і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що скасування права на виконання будівельних робіт після реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації є незаконним.

Щодо скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 11 січня 2020 року № КВ 141200110119, колегія суддів зазначає наступне.

Виключні підстави для скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта наведені в ч. 2 ст. 39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , а також в п. 22 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 461.

З аналізу вищевикладених норм чинного законодавства вбачається, що Департамент, у разі виявлення факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом має право скасовувати відповідні декларації.

Проте, законодавець чітко визначає умови за яких об`єкт може вважатися самочинним будівництвом, а саме будівництво будівлі, іншого нерухомого майна здійснюється на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; будівництво будівлі, іншого нерухомого майна здійснюється без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи; відсутність належного затвердженого проекту або будівельного паспорту; у разі скасування містобудівних умов та обмежень.

Вказаний перелік є вичерпним, тобто розширеному тлумаченню не підлягає.

Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів, які б свідчили про наявність хоча б однієї із наведених підстав вважати об`єкт позивача самочинним будівництвом.

За таких обставин, право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення від 21.12.2019 № КВ 061193540990 та реєстрація декларації про готовність до експлуатації об`єкта від 11.01.2020 № КВ 141200110119 скасовані безпідставно, а відтак, оскаржуваний наказ Департаменту № 35 від 14 лютого 2020 року є протиправним.

Як вбачається із змісту акту перевірки від 21.02.2020 (т.1 а.с.208-236), під час проведення заходу державного нагляду (контролю) щодо позивача Департаментом були досліджені такі питання:

- чи виконуються будівельні роботи після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт;

- чи достовірні дані, зазначені в повідомленні про початок виконання будівельних робіт;

- чи проектна документація розроблена та затверджена відповідно до статті 7 Закону України Про архітектурну діяльність , Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року № 560, та порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 травня 2011 року №45;

- чи проектна документація на будівництво об`єкта розроблена з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотримання вимог законодавства, будівельних норм, нормативно-правових актів з охорони праці, державних стандартів і правил, у тому числі вимог доступності для осіб з інвалідністю та інших мало мобільних груп населення;

- чи здійснюється будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об`єкта архітектури) відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України Про регулювання містобудівної діяльності ;

- чи достовірні дані, зазначені в декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Проте, відповідно до направлення від 20 лютого 2020 №б/н (т.1 а.с.204), підставою для здійснення контролюючого заходу щодо позивача була необхідність проведення перевірки достовірності даних наведених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 21 грудня 2019 року № КВ 0161193540990, що суперечить вимогам ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , відповідно до якої під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу.

З вищевикладеного вбачається, що відповідач вийшов за межі предмету перевірки, оскільки, як вбачається з акту перевірки, Департаментом досліджувались й інші питання, не обумовлені у направленні, що суперечить вимогам закону.

Аналізуючи вказані в акті перевірки від 21.02.2020 порушення позивачем норм містобудівного законодавства, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів.

Відповідно до положення ч. 12 ст. 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю).

Відповідно до ч. 11 ст. 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником.

Посилання відповідача на те, що представниками Департаменту здійснювався виїзд до місцезнаходження будівлі № 40 по вул. Глибочицькій в м. Києві саме 21 лютого 2020 року не підтверджується жодними доказами.

В матеріалах справи відсутні докази, що будь-хто із представників позивача був присутній під час виїзду представників Департаменту до зазначеного об`єкту - що суперечить наведеним вище нормам чинного законодавства України.

Також суд звертає увагу, що відповідно до ч. 5 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

Згідно з ч. 6 ст. 7 зазначеного вище Закону, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Як вбачається із розділу І Акту перевірки, в якості підстав для його проведення відповідач вказує розпорядчий документ від 27.12.2019 № 1030 та посвідчення (направлення) від 03.01.2020 б/н. Разом з тим, матеріали справи не містить доказів про отримання таких документів (або їх копій), зокрема, направлення на перевірку від 03.01.2020 позивачем.

Відтак, з огляду на наведене, оскільки процедура проведення перевірки позивача була порушена Департаментом, результати такої перевірки (оформлені Актом перевірки) не можуть мати правових наслідків.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до наявних в матеріалах справи доказах, зокрема, відповідно до направлення на перевірку від 03.01.2020 №б/н (т.1 а.с.170), строк дії направлення з 03.01.2020 по 17.01.2020.

Таким чином, строк проведення контрольного заходу закінчився в останній день строку, визначеному у направленні - 17.01.2020.

Разом із тим, після закінчення строку перевірки, визначеного у направленні від 03.01.2020 №б/н, відповідачем видано наказ Про продовження проведення позапланової перевірки від 20.02.2020 №172, відповідно до якого позапланову перевірку продовжено на два робочих дні у строк з 20.02.2020 по 21.02.2020.

Колегія суддів вважає, що в даному випадку відповідач не продовжив строк проведення перевірки, оскільки продовження строку це додавання до первинного строку перевірки додатково визначеного, а фактично призначив нову повторну перевірку, що не передбачено нормами чинного законодавства.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до абз. 4 п. 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали, зокрема через електронний кабінет, з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Як вбачається із наявної у матеріалах справи копії супровідного листа, позивач надав відповідачу 21 лютого 2020 року копії документів, які він вважав за необхідне.

Разом з тим, матеріали справи не містять інформації про те, що Департамент звертався до позивача із будь-якими запитами про надання для перевірки будь-яких документів (в т.ч. проектної документації, виконавчої документації, договорів на розроблення проектної документації, договорів на здійснення авторського та технічного нагляду, технічного звіту складеного за результатами обстеження конструкції будівлі тощо).

Відповідно до положення п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , замовник має право виконувати будівельні роботи після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

З огляду на положення ч. 2 ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Згідно з ч. 6 ст. 32 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , віднесення об`єкта до певного класу наслідків (відповідальності) здійснюється проектною організацією за погодженням із замовником будівництва.

Зі змісту Акту перевірки вбачається, що Департамент дійшов висновку, що дані, зазначені в декларації про початок виконання будівельних робіт є недостовірними в частині відомостей про видачу містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки .

Проте, суд першої інстанції вірно зазначив, що наведений висновок Департаменту не відповідає дійсності, оскільки в повідомленні про початок виконання будівельних робіт позивач зазначив, що містобудівні умови та обмеження забудови ділянки не отримувались згідно наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 06.11.2017 № 289, п. 25 Переліку об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови і обмеження не надаються .

Зазначення позивачем у повідомленні про початок виконання будівельних робіт інформації щодо відсутності необхідності отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки не є фактом наведення недостовірних даних у декларації, а є повідомленням відповідача про можливість виконання будівельних робіт і без зазначених документів.

Щодо висновків відповідача про те, що позивачем наведено недостовірні дані у декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 11.01.2020 №КВ 141200110119 на об`єкті: Реконструкція нежитлових приміщень нежитлових будівель літ Б , літ. В , літ. Г з влаштуванням антресолі на вул. Глибочицькій, 40 у Шевченківському районі м. Києва , у частині інформації щодо виконання всіх робіт згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами , матеріали справи не містять жодного доказу, який би підтвердив наведений висновок відповідача.

Крім того, з огляду на положення п. 12 Порядку № 553, у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Матеріали справи не містять інформації про складання такого акту відповідачем щодо позивача.

Таким чином твердження відповідача про недостовірність даних у декларації позивача про готовність до експлуатації об`єкта, у частині інформації щодо виконання всіх робіт не відповідає дійсності.

З приводу доводів апелянта щодо нерозповсюдження норм Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на перевірки, які проводяться органами державного архітектурно-будівельного контролю, колегія суддів зазначає, що відповідно до правової позиція Верховного Суду викладеної в постанові від 06.02.2020 у справі №461/3503/17, відповідач є органом державного нагляду в розумінні приписів цього Закону, його дія розповсюджується на нього.

Нормами Закону №3038-VI та Порядку №553, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю. Лише їх дотримання може бути належною підставою для проведення позапланової перевірки та оформлення її результатів, які створюють для суб`єкта містобудування юридичні наслідки. Невиконання органами державного архітектурно-будівельного контролю вимог законодавця щодо порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю призводить до визнання перевірки незаконної та відсутності правових наслідків такої.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі №826/7847/17.

Колегія суддів звертає увагу, що у листі КП Київської міської ради Київське міське бюро технічної інвентаризації вих. №062/14-703 (И-2020) від 21.01.2020, наданого на запит відповідача, зазначено, що відповідно до інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої 24.05.2001 наказом Держбуду України за №127 і зареєстрованої 10.07.2001 в Міністерстві юстиції України за №582/5773, проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна всіх форм власності, окрім Бюро, здійснюють інші суб`єкти господарювання. Надання достовірної інформації з матеріалів технічної інвентаризації та зняття копій з них на запити фізичних та юридичних осіб провадяться безпосередньо працівниками зберігача. Інформації щодо створення зберігача у м. Києві та його місцезнаходження Бюро не має.

З вищевикладеного можна зробити висновок, що інформація наявна у розпорядженні КП Київської міської ради Київське міське бюро технічної інвентаризації є застарілою, тому посилання відповідача на таку інформацію без поєднання з іншими належними доказами не береться судом до уваги.

При цьому, відповідно до п.п. 8.6, 8.7 Методичних рекомендацій з питань технічної інвентаризації об`єкті нерухомого майна (який діяв до 10.03.2017), затвердженого наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства №146 від 05.09.2003, у випадках коли значні зміни затемнюють читання поверхових планів і ускладнюють користування інвентаризаційними бланками, документація переробляється заново, а старі плани і бланки погашаються, ставиться штамп Погашено , вказуються причини, ставиться дата внесення поточних змін та підпис виконавця. Погашені документи зберігаються в інвентаризаційних справах, знищення погашених документів і форм категорично забороняється, так як вони мають цінність архівного довідкового матеріалу.

Аналізуючи зміст доданих до матеріалів справи документів згідно листа КП Київської міської ради Київське міське бюро технічної інвентаризації (т.1 а.с.178-183), на них наявний напис Погашено , тобто такі документи містять застарілу інформацію та є архівними.

За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, колегія судів погоджується із висновком суду першої інстанцій, що недотримання відповідачем порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю нівелює наслідки такого, а тому приписи Департаменту від 21.02.2020 та постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 05.03.2020 № 11/20/073-2633 та №12/20/073-2634 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.5 ст.26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Таким чином, реєстрація права власності на об`єкти містобудування є завершальним етапом будівництва об`єкта містобудування.

Відповідно до інформаційної довідки із Державного реєстру речових правна нерухоме майно, за позивачем зареєстровано право власності на нежитлові будівлі, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Глибочицька, 40.

Згідно п.1 ч.1 ст.2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність та необґрунтованість висновків відповідача про порушення ТОВ СТР. СІ. ДІ. вимог містобудівного законодавства, які стали підставою для винесення оскаржуваних приписів від 21 лютого 2020 року, постанов про накладення штрафу від 05 березня 2020 року та наказу № 35 від 14 лютого 2020 року, відповідач припустився порушень процедури проведення та оформлення позапланової перевірки, вийшов за межі предмету перевірки, при цьому доводів, які б спростовували порушення порядку проведення перевірку та встановленої процедури не наведено.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328 , 329 КАС України .

Повний текст постанови виготовлено 10.07.2020.

Головуючий суддя: А.Ю. Кучма

В.О. Аліменко

Н.В. Безименна