Ухвала

від 10.07.2020 по справі 950/675/20

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №950/675/20 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження 11-сс/816/220/20 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - арешт майна

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Сумського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

представників Лебединської

районної державної лікарні

ветеринарної медицини

ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальне провадження за апеляційною скаргою представника Лебединської районної державної лікарні ветеринарної медицини ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Лебединського районного суду Сумської області від 24.04.2020 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42020201240000030 від 23.03.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

23.04.2020 слідчий СВ Лебединського ВП Сумського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_9 звернувся до Лебединського районного суду Сумської області з клопотанням погодженим із заступником керівника Роменської місцевої прокуратури ОСОБА_10 про накладення арешту на майно, вилучене 22.04.2020 в ході обшуку будівель Лебединської районної державної лікарні ветеринарної медицини ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області, розташованої за адресою : вул. Першогвардійська, 74, м. Лебедин, Сумська область, а саме :

- паперові папки з документами, на яких маються написи: «Накладні на вакцину та вет. засоби», «Сертифікати на ветеринарні препарати», «Акти, списки 2019р.», «Акти та списки щеплення собак та котів проти сказу Лебединський район І півріччя 2019 року», «Акти та списки щеплення собак та котів за II півріччя 2019 року», «Акти по ветеринарним препаратам 2020 рік», «Акти та списки щеплення проти сказу по Лебединському району 2020 рік»; папку накопичувач з документами, на якій мається напис «Акти про проведення ветеринарно-санітарних заходів за 2019 рік»; журнал придбання, зберігання та знешкодження ветеринарних препаратів розпочатий 01.01.2018 на 48 аркушах; копію наказу начальника ЛРДЛВМ ОСОБА_7 № 09-ОД від 03.04.2020; копію інвентарного опису від 06.06.2020.

Крім того, в приміщенні котельні, яка прибудована до головного приміщення лікарні було виявлено та вилучено ветеринарні препарати та засоби:

- 4 упаковки з пінопласту ветеринарного препарату «Рабістар» по 10 ампул кожна серія № 090619; 2 упаковки з пінопласту з ветеринарним препаратом «Рабістар» по 10 ампул кожна серія № 030419; 1 упаковка з пінопласту в середині якої виявлено 10 ампул ветеринарного препарату «Рабістар» серія № 060519;

- 20 упаковок ветеринарного препарату «Цифлур», виробник «Бровафарма», серія 023, контроль 794, дата виготовлення 08.2018; 2 упаковки та 4 піпетки без упакування ветеринарного засобу «Цифлур», виробник «Бровафарма», серія 029, контроль 1062, дата виготовлення 10.2018;

-7 скляних флаконів з ветеринарним препаратом «Вірус вакцина суха проти ньюкаслської хвороби птиці із штаму «Ла-Сота», серія № 10, виробник « Хбф»; 1 скляний флакон з ветеринарним препаратом «Туберкулін очищений (ППД) для птиці, серія № 18, виробник Д2 «Сумська біофабрика»; 1 скляний флакон з ветеринарним препаратом «Суімун КЧС ЛК-М виробник ТОВ «Біотестлаб», серія № 4403;

-5 скляних флаконів з ветеринарними препаратами «Вакцина проти сибірських тварин штаму «Sterne 34 Fz», виробник « Хбф», серія № 1 та 2 (два) скляних флаконів з ветеринарними препаратами «Вакцина проти сибірських тварин із штаму «Sterne 34 Fz», виробник «Хбф», сер: № 1.

Клопотання слідчого мотивовано тим, що вилучене в ході обшуку майно є речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

Ухвалою слідчого судді Лебединського районного суду Сумської області від 24.04.2020 вказане клопотання слідчого задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник Лебединської районної державної лікарні ветеринарної медицини ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області адвокат ОСОБА_8 звернувся з апеляційної скаргою, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою клопотання про арешт майна повернути слідчому.

За змістом доводів поданої апеляційної скарги представник Лебединської районної державної лікарні ветеринарної медицини ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області ОСОБА_8 оспорює обгрунтованість ухвали слідчого судді, стверджуючи, що у даному кримінальному провадженні відсутні правові підстави для застосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на майно. Вважає, що матеріалами клопотання не доведено, що вилучені в ході обшуку документи та майно здобуті злочинним шляхом чи були об`єктом кримінального правопорушення, а відтак, на думку апелянта, воно не відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України. Пояснює також, що слідчим в клопотанні не зазначені, які саме з вилучених документів є підробленими та мають відношення до кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, що розслідується в рамках даного кримінального провадження, і будь-яких обгрунтувань з цього приводу клопотання не містить. Викладене, на переконання апелянта, свідчить про передчасність висновків про наявність підстав застосування даного заходу забезпечення.

Заслухавши доповідь судді, доводи представників Лебединської районної державної лікарні ветеринарної медицини ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на підтримку поданої апеляційної скарги, прокурора ОСОБА_6 , який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги та просив залишити без змін ухвалу слідчого судді, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вбачається з наданих суду апеляційної інстанції матеріалів, в провадженні Лебединського відділення поліції Сумського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області перебувають матеріали кримінального провадження № 42020201240000030 внесені 23.03.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України за фактом того, що службові особи одного із підприємств району підробили документи та списали матеріали.

22.04.2020 на підставі ухвали слідчого судді Лебединського районного суду Сумської області від 21.04.2020 в приміщенні Лебединської районної державної лікарні ветеринарної медицини ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області, розташованої за адресою : вул. Першогвардійська, 74, м. Лебедин, Сумська область та котельні, яка прибудована до головного приміщення лікарні було проведено обшук з метою відшукання документів щодо придбання (оприбуткування), руху та списання ветеринарних препаратів за 2019-2020 роки та самих списаних препаратів, які фактично не використані, в ході якого були вилучені документи та ветеринарні препарати, перелік яких наведений в клопотанні слідчого.

23.04.2020 слідчий СВ Лебединського ВП Сумського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_9 звернувся до Лебединського районного суду Сумської області з клопотанням про накладення арешту на вилучене в ході обшуку майно, яке ухвалою слідчого судді від 24.04.2020 було задоволено.

Жодних об`єктивних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів законність прийнятого слідчим суддею рішення колегія суддів в матеріалах провадження по розгляду клопотання про накладення арешту на майно не вбачає, оскільки покладені в основу ухвали слідчого судді мотиви, що стали підставою для задоволення клопотання слідчого, слід визнати обґрунтованими, виходячи з наступного.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку ст.ст.170-173 КПК України для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Положеннями ч.3 ст.170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухавши пояснення представників володільця майна, слідчого, дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до висновку про наявність підстав, передбачених ст.170 КПК України для накладення арешту на майно, оскільки воно в даному кримінальному провадженні відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України, і колегія суддів погоджується з цим.

Згідно з приписами ч.2 ст.98 КПК України документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті, тобто це матеріальні об`єкти, які, серед іншого, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Аналіз змісту матеріалів, долучених до клопотання слідчого, свідчить, що слідчим дотримані вимоги наведених вище норм кримінального процесуального закону, з яких випливає, що вилучені 22.02.2020 під час обшуку будівель Лебединської районної державної лікарні ветеринарної медицини ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Лебединського районного суду Сумської області від 21.04.2020 документи та з приміщення котельні, яка прибудована до головного приміщення лікарні ветеринарні препарати, можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що підлягають встановленню під час розгляду даного кримінального провадження, порушеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, отже підпадають під поняття речових доказів, визначених положеннями ст.98 КПК України.

В свою чергу, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Таким чином, накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні, за наявності для цього підстав відповідає вимогам КПК України. Матеріали провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні.

З огляду на наведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке слідчий просить накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, всупереч тверджень апелянта, встановив належні правові підстави, передбачені ст.170 КПК України для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно, оскільки, серед іншого, є необхідність проведення у даному кримінальному провадженні судових експертиз.

Приймаючи до уваги, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, колегія суддів не бере до уваги доводи представника володільця майна адвоката ОСОБА_8 щодо не зазначення в клопотанні слідчого, які саме з вилучених документів є підробленими та мають відношення до кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, оскільки з`ясування даних обставин і є завданням наступних етапів даного кримінального провадження.

Підстав сумніватися в співмірності обмеження права користування завданням кримінального провадження у колегії суддів не виникає.

Зважаючи на вищезазначене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що надані слідчим та перевірені слідчим суддею матеріали містять достатньо розумних підстав і підозр вважати, що майно, зазначене в клопотанні слідчого може бути використано як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, що вказує на його відповідність критеріям, визначеним ст.98 КПК України, а отже всупереч твердженням апелянта має ознаки речових доказів.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді по справі не вбачається.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення слідчого судді прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Лебединського районного суду Сумської області від 24.04.2020 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42020201240000030 від 23.03.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України залишити без змін, а апеляційну скаргу представника Лебединської районної державної лікарні ветеринарної медицини ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Ухвала є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4