Постанова

від 07.07.2020 по справі 686/2846/17-ц

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 686/2846/17-ц

Провадження № 22-ц/4820/817/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2020 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Костенка А.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Грох Л.М.

секретар судового засідання Дубова М.В.

з участю представників учасників справи

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 686/2846/17-ц за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Хмельницької міської ради на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 лютого 2020 року у складі судді Логінової С.М. по справі за позовом Військового прокурора Хмельницького гарнізону Західного регіону України в інтересах Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницького до ОСОБА_1 , Хмельницької міської ради про визнання незаконним та скасування п.3 Додатку 1 до рішення сесії міської ради від 12.12.2012 року № 52, визнання недійсним та скасування договору оренди землі, визнання права постійного користування земельною ділянкою, зобов`язання щодо звільнення земельної ділянки.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційних скарг, суд

в с т а н о в и в :

У лютому 2017 року військовий прокурор Хмельницького гарнізону Західного регіону України звернувся до суду з позовом в інтересах Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницького про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. При цьому військовий прокурор зазначав, що 31 липня 2015 року на адресу військової прокуратури Хмельницького гарнізону надійшов лист від Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області щодо незаконного відчуження земель оборони, які перебувають у державній власності загальною площею 577 кв.м. Оскільки 12 грудня 2012 року Хмельницькою міською радою на підставі прийнятого рішення № 52 Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання їх в оренду юридичним особам, громадянці, припинення права користування земельними ділянками, припинення права користування земельною ділянкою шляхом розірвання договору оренди та надання її в оренду громадянам, поновлення договорів оренди земельних ділянок юридичним особам, громадянам, шляхом укладення додаткових угод , яким ОСОБА_1 , затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у АДРЕСА_1 загальною площею 577 кв.м. терміном на 10 років. 06 вересня 2013 року на підставі вказаного рішення між Хмельницькою міською радою та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі № 126-01-2013/2395768, за умовами якого Хмельницька міська рада передала в оренду ОСОБА_1 на 10 років земельну ділянку площею 577 кв.м, кадастровий номер 6810100000:24:002:0114, у АДРЕСА_1 для обслуговування пункту технічного обслуговування легкових автомобілів. Проте згідно з інформацією КЕВ м. Хмельницький від 17 лютого 2015 року зазначена земельна ділянка, на якій розташований пункт технічного обслуговування легкових автомобілів, належить до земель оборони, перебуває на картковому обліку КЕВ м. Хмельницький та останнім не надавалось дозволу на забудову означеного пункту. Крім того, відповідно до Акту на право постійного користування земельною ділянкою від 1975 року та рішення Хмельницького райвиконкому від 23 грудня 1975 року № 277-В, дана земельна ділянка входить до складу земель військового містечка №45 Хмельницького гарнізону загальною площею 2487,6 га, для розміщення учбових полів, полігону, військових частин та установ Міністерства оборони, будівництва житла, обслуговування та експлуатації військового майна і житлових будинків та перебуває на праві постійного користування КЕВ м. Хмельницький. Отже, згідно отриманих відомостей з КЕВ м. Хмельницький Міністерство оборони України не надавало дозволу на передачу вказаної земельної ділянки Хмельницькій міській раді, а також не зверталось з клопотанням про відмову від користування земельною ділянкою військового містечка № 45, яка віднесена до земель оборони, таким чином до проекту землеустрою земельної ділянки, внесені недостовірні відомості щодо її правового статусу.

Військовий прокурор зазначав, що оскільки Акт на право користування землею, який виданий органами влади, не втратив чинності, а право користування земельною ділянкою не припинилося, тому Хмельницька міська рада затвердила проект землеустрою щодо надання в оренду ОСОБА_1 земельної ділянки у АДРЕСА_1 в порушення вимог закону без вилучення її із складу земель оборони, що в свою чергу дало підставу для укладення договору оренди цієї земельної ділянки і призвело до позбавлення Міністерства оборони України земельної ділянки площею 577 кв.м., вартістю 839 596 грн., що істотно порушує інтереси держави.

Тому військовий прокурор Хмельницького гарнізону, діючи в інтересах Міністерства оборони України та КЕВ м. Хмельницький просив визнати недійсним та скасувати договір оренди землі від 06 вересня 2013 року № 126-01-2013/2395768, укладений між Хмельницькою міською радою та ОСОБА_1 , зобов`язати ОСОБА_2 звільнити земельну ділянку площею 577 кв.м., кадастровий номер 6810100000:24:002:0114, що розташована в АДРЕСА_1 та привести її в первісний, придатний для використання за цільовим призначенням стан, шляхом знесення будівель, що розташовані на вказаній земельній ділянці.

У жовтня 2019 року КЕВ м. Хмельницький подало заяву про збільшення позовних вимог, в якій вказало, що рішення Хмельницької міської ради № 52 від 12 грудня 2012 року було предметом спору у господарському суді, а саме в справі № 924/1489/15 і постановою Верховного Суду від 29 листопада 2018 року провадження в справі було закрито, тому рішення Хмельницької міської ради № 52 від 12 грудня 2012 року не скасовано. За таких обставин, для відновлення порушених прав КЕВ м. Хмельницький просило визнати незаконним та скасувати п. 3 Додатку 1 до рішення сесії міської ради від 12.12.2012 року № 52 Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання їх в оренду юридичним особам, громадянці, припинення права користування земельними ділянками, припинення права користування земельною ділянкою шляхом розірвання договору оренди та надання її в оренду громадянину, поновлення договорів оренди земельних ділянок юридичним особам, громадянам, шляхом укладання додаткових угод у частині, що стосується ОСОБА_1 , визнати недійсним та скасувати договір оренди землі від 06.09.2013 року №126-01-2013/2395768, укладений між Хмельницькою міською радою та ОСОБА_1 , визнати право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6810100000:24:002:0114 за Квартирно-експлуатаційним відділом м. Хмельницький, зобов`язати ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку площею 577 кв.м., кадастровий номер № 6810100000:24:002:0114, що розташована по АДРЕСА_2 та привести її в первісний, придатний для використання за цільовим призначенням стан, шляхом знесення будівель, що розташовані на вказаній земельній ділянці.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 лютого 2020 року позов задоволено в частині вимог щодо ОСОБА_1 , визнано незаконним та скасовано п. 3 Додатку 1 до рішення сесії Хмельницької міської ради від 12.12.2012 року № 52 Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання їх в оренду юридичним особам, громадянці, припинення права користування земельними ділянками, припинення права користування земельною ділянкою шляхом розірвання договору оренди та надання її в оренду громадянину, поновлення договорів оренди земельних ділянок юридичним особам, громадянам, шляхом укладання додаткових угод , визнано недійсним та скасовано договір оренди землі від 06.09.2013 року № 126-01-2013/2395768, укладений між Хмельницькою міською радою та ОСОБА_1 , визнано право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6810100000:24:002:0114 за Квартирно-експлуатаційним відділом м. Хмельницький, зобов`язано ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку площею 577 кв.м., кадастровий номер 6810100000:24:002:0114, що розташована у АДРЕСА_1 та привести її в первісний, придатний для використання за цільовим призначенням стан, шляхом знесення будівель, що розташовані на вказаній земельній ділянці, стягнуто з ОСОБА_1 , Хмельницької міської ради судові витрати на користь квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький по 3541 грн. з кожного.

Хмельницька міська рада не погодилася з таким рішенням суду першої інстанції подала апеляційну скаргу, вважає його незаконним та необґрунтованим, оскільки на думку апелянта судом не прийнято до уваги всі істотні обставини справи. Апелянт вказує, що військовий прокурор звертаючись до суду з даним позовом, не навів достатнього обґрунтування свого звернення до суду з таким позовом і не вказав чому такий позов не міг бути поданим Міністерством оборони України або КЕВ м. Хмельницький, а суд не дослідив та не перевірив цих обставин. Також суд не звернув уваги на той факт, що для скасування актів органів місцевого самоврядування необхідно було довести, що рішення прийнято не в межах повноважень, не в спосіб передбачений законом та не на підставі норм чинного законодавства. Оскільки земля належала на праві комунальної власності територіальній громаді міста, згідно ст. 12 Земельного кодексу України розпорядження землями територіальної громади і вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону в компетенцію лише міської ради, тому рішення Хмельницької міської ради прийнято в межах повноважень міської ради та у спосіб передбачений положеннями Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та норм чинного законодавства. Крім того, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди землі, оскільки рішення про передачі землі було прийнято, тому договір оренди землі між ОСОБА_1 та Хмельницькою міською радою був укладений з дотриманням вимог ст. 203 Цивільного кодексу України. Також вказує апелянт, що у позивачів відсутні будь-які правовстановлюючі документи на земельну ділянку та не наведено обставин, з якими закон пов`язує підстави для визнання договору оренди недійсним. Апелянт вказує, що суд першої інстанції, приймаючи рішення про зобов`язання ОСОБА_1 звільнити спірну земельну ділянку шляхом знесення будівель, протиправно не взяв до уваги, що знесення будівель можливе лише при певних обставинах, а саме в разі якщо будівництво є самочинним, а в даному випадку дозвіл на будівництво пункту технічного обслуговування легкових автомобілів отримав чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_3 ще 28 жовтня 2004 року, тому відсутні правові підстави для звільнення спірної земельної ділянки. Крім того, Хмельницька міська рада посилається, що судом не надано оцінку їх заяви про застосування строку позовної давності, поданої 23 жовтня 2019 року та не наведено жодних мотивів її відхилення.

Враховуючи доводи апеляційної скарги, Хмельницька міська рада просить скасувати рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 лютого 2020 року та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

КЕВ м. Хмельницький подало відзив на апеляційну скаргу Хмельницької міської ради, в якому вказує, що військовим прокурором при зверненні до суду з даним позовом обґрунтовано підстави представництва інтересів держави в суді. Крім того, спірна земельна ділянка площею 577 кв.м. з кадастровим номером 6810100000:24:002:0114 є частиною земельної ділянки, яка відповідно до Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 1975 року та рішення Хмельницького райвиконкому від 23 грудня 1975 року № 277-В загальною площею 2487,6 га є частиною військового майна, яке перебуває у державній власності. Крім того, спірна земельна ділянка в межах земель відведених Хмельницькій КЕЧ не відчужувалася на користь Хмельницької міської ради і жодних рішень з цього приводу не приймалося. Акт на право користування землею від 1975 року є правовстановлюючим документом, який підтверджує право КЕВ м. Хмельницький на постійне користування і доводить, що згідно норм чинного земельного законодавства таке право збережене та існує до сьогодні, до того ж єдиним уповноваженим органом державної влади, який міг би приймати рішення з питань передачі військового нерухомого майна є Кабінет Міністрів України. Також КЕВ м. Хмельницький зазначає, що спірна земельна ділянка є сформованою, оскільки їй присвоєно кадастровий номер та на неї зареєстровано право власності за територіальною громадою в особі Хмельницької міської ради, а також укладено договір оренди з ОСОБА_1 , таким чином спірна земельна ділянка сформована як об`єкт цивільних прав. Крім того, для вирішення даного спору важливим моментом є місце розташування спірної земельної ділянки, відповідно до висновку судової земельно-технічної експертизи № 350/016 було встановлено факт накладення земельної ділянки, що була відведена ОСОБА_1 для комерційних потреб на землі Міністерства оборони України. КЕВ м. Хмельницький зазначає, що суд першої інстанції правильно в своєму рішення вказав, що в даному спорі застосування реституції не є можливим, оскільки позивачі не є стороною договору оренди земельної ділянки, а тому застосування ст. 216 ЦК України є неможливим. Що стосується зобов`язання ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку, то це є способом захисту законного користувача з метою належного використання земельної ділянки і узгоджується з положеннями ст. 152 Земельного кодексу України, а твердження апелянта що у разі визнання недійсним договору оренди землі укладеного між Хмельницькою міською радою та ОСОБА_1 , земельна ділянка повернеться Хмельницькій міській раді є абсурдним, оскільки жодних правових підстав набуття Хмельницькою міською радою права на земельну ділянку не має.

Військовий прокуратур теж подав відзив на апеляційну скаргу Хмельницької міської ради, в якому вказує, що в даному випадку прокурор повинен був звертатися до суду з даним позовом в зв`язку з порушенням інтересів держави, а Міністерство оборони України та КЕВ м. Хмельницький як органи, уповноважені здійснювати функції у спірних правовідносинах належним чином не здійснюють захист інтересів держави шляхом звернення до суду. Також зазначає, що відповідно до Акту на право постійного користування земельною ділянкою від 1975 року та рішення Хмельницького райвиконкому від 23 грудня 1075 року № 277-В. спірна земельна ділянка входить до складу земель військового містечка № 45 Хмельницького гарнізону загальною площею 2487,6га, для розміщення учбових полів, полігону, військових частин та установ Міністерства оборони України, будівництва житла, обслуговування та експлуатації військового майна і житлових будинків та перебуває на праві постійного користування КЕВ м. Хмельницький. Згідно отриманих відомостей КЕВ м. Хмельницький Міністерство оборони України не надавало дозволу на передачу вказаної земельної ділянки Хмельницькій міській раді, а також не зверталось з клопотанням про відмову від користування земельною ділянкою військового містечка № 45, яка віднесена до земель оборони. Отже, до проекту землеустрою земельної ділянки для обслуговування пункту СТО внесені недостовірні відомості щодо її правового статусу, що в подальшому стало підставою для надання цієї земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 . Крім того, військовий прокурор, зазначає, що Акт на право постійного користування земельною ділянкою від 1975 року є правовстановлюючим документом, який підтверджує право КЕВ м. Хмельницький на постійне користування і доводить те що згідно норм чинного законодавства таке право збережене та існує до сьогодні, разом з тим, він дає право переоформити та зареєструвати у встановленому порядку право на постійне користування землею, але первинним по відношенню до Акта є рішення Хмельницького райвиконкому від 23 грудня 1975 року № 277-В про відведення Хмельницькій КЕЧі у користування 2 487,6 га землі. Таким чином, оскільки договір оренди визнано недійсним та скасовано у зв`язку із порушенням прав КЕВ м. Хмельницький на користування земельною ділянкою порядку та спосіб визначений земельним кодексом України, а не в зв`язку із порушенням вимог ст. 203 ЦК України, тому наслідки визнання правочину недійсним в порядку ст. ст. 215, 216 ЦК України ніяким чином не застосовуються. Що стосується існуючого пункту технічного обслуговування легкових автомобілів, який розташований на спірній земельній ділянці, то його розміщення є протиправним, оскільки земельна ділянка на якій він розташований не відводилася для цієї мети, а була відведена Хмельницькій КЕЧ для державних потреб і існування об`єкта нерухомості на ній перешкоджає належному користуванню земельною ділянкою її законному користувачу - КЕВ м. Хмельницький.

ОСОБА_1 також не погодилася з рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 лютого 2020 року подала апеляційну скаргу, посилається на порушенням судом норм процесуального права та невірне застосування норм матеріального права. В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що вона жодного разу не була повідомлена про розгляд справи в суді першої інстанції, а розгляд справи по суті та ухвалення судового рішення у справі проведено в підготовчому засіданні без постановлення ухвали про закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті. Крім того, з порушенням процесуальних норм судом було прийнята заява КЕВ м. Хмельницький про уточнення і збільшення позовних вимог, оскільки така заява не була предметом судового розгляду і щодо неї судом першої інстанції не прийнято жодного рішення, тому і задовольнивши уточнені позовні вимоги в повному обсязі суд вийшов за межі позовних вимог. Крім того, вказує апелянт, що суд не дослідив та не взяв до уваги підстави набуття права власності на спірне нерухоме майно, а саме, що будівництво станції технічного обслуговування автомобілів було здійснено її чоловіком ОСОБА_3 у статусі фізичної особи-підприємця, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , будівництво СТО розпочалося ще у 2004 році на підставі необхідних дозвільних документів, згідно архітектурно-планувального завдання № 308. Дозволу на виконання будівельних робіт № 77 від 12 серпня 2005 року та 12 травня 2008 року, генерального плану від 09 вересня 2005 року, акту вибору земельної ділянки для будівництва та висновку попереднього відводу земельної ділянки під будівництво, рішення № 672-А від 28 жовтня 2004 року виконавчого комітету Хмельницької міської ради, рішення № 22 від 07 вересня 2004 року Хмельницької міської ради, рішення № 444 від 22 липня 2004 року виконавчого комітету Хмельницької міської ради та інших необхідних документів. Крім того, ОСОБА_3 ще у 2005 році було виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки під будівництво пункту обслуговування легкових автомобілів. Проте, ОСОБА_3 помер в 2010 році і за життя не встиг оформити право власності на нерухоме майно, але рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 липня 2012 року було задоволено її позовні вимоги та визнано в порядку спадкування права та обов`язки на об`єкт забудови - пункт технічного обслуговування легкових автомобілів по АДРЕСА_1 , з правом на здачу об`єкта нерухомого майна в експлуатацію, права на реєстрацію права власності і отримання свідоцтва про право власності, переоформлення права користування земельною ділянкою на своє ім`я, а також право власності на будівельні матеріали, обладнання, які були використані в процесі будівництва після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , це рішення суду набрало законної сили 14 серпня 2012 року. Також вказує, що підставою передачі рішенням Хмельницької міської ради від 12 грудня 2012 року № 52 земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 та укладення договору оренди від 06 вересня 2013 року № 126-01-2013/2395768, було саме рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 липня 2012 року, яке ніким не оскаржене і не скасовано. Таким чином, з моменту переходу права власності на розташоване на земельній ділянці нерухомого майна до нового власника у правовідносинах користування земельною ділянкою, на якій знаходиться це майно, відбувається фактична зміна землекористувача, а права й обов`язки землекористувача переходять до нового власника нерухомого майна.

Тому, враховуючи доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 просить скасувати рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 лютого 2020 року та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

КЕВ м. Хмельницький подало відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 в якому посилається, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки право оренди на спірну земельну ділянку у відповідача виникло на підставі договору оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_1 та Хмельницькою міською радою від 06 вересня 2013 року, проте дана земельна ділянка площею 577 кв.м. з кадастровим номером 6810100000:24:002:0114 належить державі є військовим майном та не перебуває у комунальній власності, тому міська рада не мала повноважень нею розпоряджатися. Крім того, на момент передачі цієї земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 питання передачі військового майна, зокрема земельних ділянок регулювалося наказом МОУ № 483 від 22 грудня 1997 року Про порядок надання в користування земель для потреб Збройних сил України та основні правила користування наданими землями . Також посилання ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 липня 2012 року не є доказом передачі рішенням Хмельницької міської ради від 12 грудня 2012 року № 52 земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 , оскільки резолютивна частина цього рішення не містить вимоги зобов`язального характеру на укладення договору оренди земельної ділянки з боку Хмельницької міської ради. Тому в даному випадку підставою набуття права тимчасового користування земельною ділянкою є акт органу місцевого самоврядування та на його підставі укладений договір оренди, при тому що Хмельницька міська рада була неналежним орендодавцем, так як жодних повноважень щодо володіння, користування та розпорядження спірною земельною ділянкою не має. Отже, спірна земельна ділянка вибула із державної власності поза волею її власника.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково, а рішення суду скасуванню в частині з ухваленням в цій частині нового судового рішення з наступних підстав.

У відповідності до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.

Так судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Хмельницької районної ради депутатів № 277-в від 23 грудня 1975 року затверджено Акт на право користування землею Хмельницькою КЕЧ, в тому числі площею 2487,6 га., та видано Акт на право користування землею, за яким у постійне користування Хмельницької КЕЧ було відведено 2487,6 га землі в межах м. Хмельницького і Хмельницького району.

Хмельницька КЕВ Міністерства Оборони України з 1975 року є постійним користувачем земельної ділянки площею 2487,6 га в межах м. Хмельницького і Хмельницького району.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 16 липня 2012 року визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування право та обов`язки забудовника на об`єкт забудови - пункт технічного обслуговування легкових автомобілів по АДРЕСА_1 з правом здачі об`єкта в експлуатацію, прав на реєстрацію права власності та отримання свідоцтва про право власності, переоформлення права користування земельною ділянкою на своє ім`я, а також право власності на будівельні матеріали, які були використані в процесі будівництва після смерті ОСОБА_4 10 липня 2010 року.

12 грудня 2012 року рішенням 21 сесії народних депутатів Хмельницької міської ради затверджено проект землеустрою щодо відведення та передачі в оренду ОСОБА_1 земельної ділянки, загальною площею 577 кв.м. з цільовим призначенням з цільовим призначенням для обслуговування пункту технічного обслуговування автомобілів по АДРЕСА_1 з терміном оренди 10 років кадастровий номер 6810100000:24:002:0114.

06 вересня 2013 року між Хмельницькою міською радою та ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки № 126-01-2013/2395768, за умови якого орендодавець - Хмельницька міська рада надає, а орендар ОСОБА_1 приймає в строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 577 кв.м., з цільовим призначенням для обслуговування пункту технічного обслуговування автомобілів по АДРЕСА_1 з терміном оренди 10 років кадастровий номер 6810100000:24:002:0114.

25 грудня 2013 року ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право власності на приміщення станції технічного обслуговування автомобілів та автомийку по АДРЕСА_1 , загальною площею 221,2 кв.м.

В цей же день в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано право власності ОСОБА_1 на приміщення станції технічного обслуговування автомобілів та автомийку по АДРЕСА_1 , загальною площею 221,2 кв.м.

За висновком судової земельно-технічної експертизи № 350/016 від 4 травня 2016 року, проведеної в межах господарської справи за позовом Військового прокурора Хмельницького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, КЕВ м. Хмельницького до Хмельницької міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Хмельницької міської ради № 523 від 12.12.2012 року в частині, що стосується надання ОСОБА_1 земельної ділянки по АДРЕСА_1 , яка була долучена до справи як письмовий доказ, земельна ділянка, площею 577 кв.м., по АДРЕСА_1 кадастровий номер 6810100000:24:002:0114, яка надана в оренду ОСОБА_1 , повністю накладається на земельну ділянку, площею 2487,6 га. яка надана Хмельницькій КЕЧ у постійне користування, згідно Акту на право користування землею від 1975 року.

Наведене підтверджується матеріалами справи.

При задоволенні позову в частині визнання незаконним та скасування рішення міської ради про передачу земельної ділянки в оренду та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки суд першої інстанції виходив із правомірності звернення прокурора в інтересах держави з позовом у межах строку позовної давності і наявності підстав для визнання недійсним оскаржуваних рішення міської ради та договору оренди, оскільки вони прийняті з порушенням закону. Спірна земельна ділянка не могла бути передана іншому землекористувачу, оскільки перебувала у межах земельної ділянки, яка перебуває у постійному користуванні Хмельницької КЕВ.

Такий висновок суду в цій частині відповідає встановленим обставинам справи та вимогам закону.

Згідно ст.ст. 202, 203 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

У відповідності до ст.ст. 13, 15, 16, 20, 21 Земельного кодексу в редакції, чинній станом на час надання земельної ділянки у постійне користування Хмельницькій КЕЧ в 1975 році, земля надається в користування: - колгоспам, радгоспам, іншим сільськогосподарським державним, кооперативним, громадським підприємствам, організаціям і установам; - промисловим, транспортним, іншим несільськогосподарським державним, кооперативним, громадським підприємствам, організаціям і установам; - громадянам.

Земля надається в безстрокове або тимчасове користування. Безстроковим (постійним) визнається землекористування без заздалегідь встановленого строку.

Надання земельних ділянок у користування здійснюється в порядку відведення.

Відведення земельних ділянок провадиться на підставі постанови Ради Міністрів УРСР або рішення виконавчих комітетів обласної, районної, міської, селищної і сільської Рад народних депутатів в порядку, встановлюваному законодавством Союзу РСР і Української РСР. Відповідно до Основ земельного законодавства Союзу РСР і союзних республік право землекористування колгоспів, радгоспів та інших землекористувачів засвідчується державними актами на право користування землею. Форми актів встановлюються Радою Міністрів СРСР. Право короткострокового тимчасового користування землею засвідчується рішенням органу, який надав земельну ділянку в користування. Право довгострокового тимчасового користування землею засвідчується актами, форма яких встановлюється Радою Міністрів Української РСР. Зазначені документи видаються після відводу земельних ділянок в натурі.

Видача державних актів на право користування землею, а також актів на право довгострокового тимчасового користування землею провадиться виконавчими комітетами районних (міських) Рад народних депутатів.

Згідно ст. 92 Земельного кодексу право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, в тому числі підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

За нормами ст. 93 Земельного кодексу право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Відповідно до ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Згідно положень статті 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, в тому числі визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

З даних норм Закону вбачається, що земельна ділянка передається в користування фізичній чи юридичній особі лише після припинення права користування цією земельною ділянкою в порядку, визначеному законом, інших осіб, які мали таке законне право відносно цієї земельної ділянки.

Як вбачається матеріалів справи та підтверджується експертним висновком земельна ділянка, яка була передана в оренду ОСОБА_1 , на час такої передачі в 2013 році та на час укладення договору оренди перебувала в постійному користування Хмельницької КЕВ.

Будь-яких рішень з приводу припинення права користування вказаною земельною ділянкою Хмельницькою КЕВ органи місцевого самоврядування не приймали, судові рішення з цього приводу теж не ухвалювались, отже слід прийти висновку, що Хмельницька КЕВ мала і має на даний час право на безстрокове користування спірною земельною ділянкою по АДРЕСА_1 .

За таких обставин, оскільки спірна земельна ділянка по АДРЕСА_1 на період проведення процедури передачі її в оренду ОСОБА_1 не була вільною, тому що перебувала у користуванні позивача Хмельницької КЕВ, то Хмельницька міська рада, приймаючи рішення про передачу даної земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 та укладаючи з ОСОБА_1 договір оренди землі, діяла з порушенням вимог ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України.

На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду в частині визнання незаконним та скасування п. З Додатку 1 до рішення сесії Хмельницької міської ради від 12.12.2012 року № 52, визнання недійсним та скасування договору оренди землі від 06.09.2013 року № 126-01-2013/2395768, укладений між Хмельницькою міською радою та ОСОБА_1 , є законним і обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги Хмельницька міська рада, що військовий прокурор звертаючись до суду з даним позовом не навів достатнього обґрунтування свого звернення до суду з таким позовом і не вказав чому такий позов не міг бути поданим Міністерством оборони України або КЕВ м. Хмельницький, а суд не дослідив та не перевірив цих обставин, слід відхилити.

В позовній заяві прокурор обґрунтовує своє звернення до суду тією обставиною, що Хмельницька КЕВ Міністерства оборони, яке є користувачем спірної земельної ділянки із земель оборони неналежним чином здійснює захист інтересів державі в сфері земельних правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи Хмельницькій КЕВ стало відомо про факт неправомірного вилучення з їх користування спірної земельної ділянки в 2015 році , однак з того часу до часу подачі позову в 2017 році Хмельницька КЕВ ніяких заходів з приводу повернення спірної земельної ділянки у користування Міністерства оборони не приймало.

11 січня 2017 року прокурор направив в Хмельницьку КЕВ для встановлення наявності підстав представництва в суді відповідний запит і отримав відповідь, що на даний час земельна ділянка не повернута в користування Хмельницької КЕВ.

За змістом ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року по цивільній справі № 586/430/16-ц, правову позицію якої суд повинен враховувати при застосуванні норм права, якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу.

Звернення прокурора до суду з позовом спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні питання передачі земельної ділянки, яка перебуває в користуванні Міністерства оборони України.

За таких обставин слід дійти висновку про неналежне виконання органом державної влади - Міністерством оборони України та його відокремленим підрозділом Хмельницькою КЕВ захисту інтересів держави, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних земельних правовідносинах, а тому на думку колегії суддів, враховуючи характер і суспільну значимість спірних правовідносин, прокурор належним чином обґрунтував підстави для звернення до суду з позовом на захист інтересів держави. До того ж, у справі відсутні докази порушення прокурором порядку звернення до суду, передбаченого ст. 23 Закону України Про прокуратуру .

Не приймає до уваги суд і доводи апелянта Хмельницької міської ради, що у позивачів відсутні будь-які правовстановлюючі документи на земельну ділянку та ними не доведено право користування спірною земельною ділянкою, оскільки ними не зареєстровано своє право користування земельною ділянкою, а Акт на постійне користування земельною ділянкою не містить прив`язки земельної ділянки, адреси тощо.

У відповідності до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена судом або якщо він не визнаний судом не дійсним.

Акт на право постійного користування земельною ділянкою від 1975 року є правовстановлюючим документом, який підтверджує право КЕВ м. Хмельницький на постійне користування, даний акт виданий на підставі рішення Хмельницького райвиконкому від 23 грудня 1975 року № 277-В про відведення Хмельницькій КЕЧ у користування 2 487,6 га землі у відповідності до вимог Земельного кодексу в редакції 1970 року.

У встановленому законом порядку визнаний недійсним не був, право користування Хмельницької КЕВ на спірну земельну ділянку теж припинено не було.

Сам акт та додатки до нього містять поворотні точки та каталог геодезичних даних меж земельної ділянки, які були використані експертом при проведенні судової земельної експертизи, а тому відсутні підстави стверджувати, що даний акт не є належним чи недопустимим докази по справі, як про це помилково зазначає апелянт.

Також безпідставними є доводи апеляційних скарги апелянтів щодо пропуску позивачем строків позовної давності звернення до суду.

Згідно ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється у три роки.

За нормами ст. 261 Цивільного кодексу перебіг позовної давності починається від дня коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Оскільки прокурор звертається з позовом до суду на захист інтересів держави, то з огляду на положення ст. 261 ЦК України моментом виникнення права прокурора звернутись до суду з таким позовом є момент виникнення цього права у держави як зацікавленої особи у спірних правовідносинах, тобто коли уповноваженим державним органам та прокурору стало відомо про порушення прав держави .

З матеріалів справи вбачається, що Хмельницькій КЕВ стало відомо про прийняття оспорюваного рішення від 12.12.2012 року та укладення договору оренди земельної ділянки від 06.09.2013 року в 2015 році, позов було подано в 2017 року, тобто в межах трьохрічного строку з моменту коли державний орган довідався про порушення інтересів держави, а тому правильним є висновок суду першої інстанції про те, що прокурором строк позовної давності не пропущено.

Не приймає до уваги суд доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо порушення судом норм процесуального права як підставу скасування судового рішення .

Згідно ч. 2 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Ті порушення, на які вказує апелянт, а саме розгляд справи по суті та ухвалення судового рішення у справі проведено в підготовчому засіданні без постановлення ухвали про закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті, судом було прийнята заява КЕЧ м. Хмельницький про уточнення і збільшення позовних вимог з порушенням процесуальних норм, оскільки така заява не була предметом судового розгляду і щодо неї судом першої інстанції не прийнято жодного рішення, суд вийшов за межі позовних вимог не можуть бути підставою для скасування судового рішення, так як не призвели до неправильного вирішення справи.

Крім того заява про збільшення позовних вимог була подана суду 9 жовтня 2019 року, прийнята судом до розгляду та розглянута, після 9 жовтня 2019 року було проведено ще три судових засідань і сторони мали можливість надавати пояснення по суті позовних вимог

Також безпідставними є твердження апелянта про необхідність скасування рішення з тих підстав, що відповідач ОСОБА_1 не була повідомлена про розгляд справи в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач ОСОБА_1 брала участь в судовому засіданні через свого представника ОСОБА_5 .

Відповідно до ст..58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Ст.ст. 128, 130 ЦПК України передбачено, що судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку, вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

З матеріалів справи вбачається, що в судовому засіданні 6 грудня 2019 року була присутня представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 , розгляд справи було відкладено на 11.02.2020 року, про що належним чином під розписку була повідомлена представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 , а тому відповідно до норм ст.ст. 128. 130 ЦПК України відповідач ОСОБА_6 належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи.

В той же час рішення суду в частині задоволення позовних вимог про визнання права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6810100000:24:002:0114 за Квартирно-експлуатаційним відділом м. Хмельницький, зобов`язання ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку площею 577 кв.м., кадастровий номер 6810100000:24:002:0114, що розташована у АДРЕСА_1 та приведення її в первісний, придатний для використання за цільовим призначенням стан, шляхом знесення будівель, що розташовані на вказаній земельній ділянці ухвалено з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення в цій частині про відмову в позові.

У відповідності до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судом безумовно встановлено, що спірна земельна ділянка, яка передана в оренду ОСОБА_1 , повністю накладається на земельну ділянку, яка перебуває в користування Хмельницької КЕВ на підставі Акту на постійне користування землею від 1975 року, а тому відсутні підстави для визнання за Хмельницької КЕВ права користування на земельну ділянку, яка передана в оренду ОСОБА_1 , оскільки ця обставина підтверджується відповідним правовстановлюючим документом і позивач не потребує судового захисту шляхом ухвалення судового рішення з цього питання.

Крім того як встановлено судом на підставі рішення Хмельницького міськрайонного суду від 16 липня 2012 року за ОСОБА_1 визнано в порядку спадкування право та обов`язки забудовника на об`єкт забудови - пункт технічного обслуговування легкових автомобілів по АДРЕСА_1 з правом здачі об`єкта в експлуатацію, прав на реєстрацію права власності та отримання свідоцтва про право власності, право власності на будівельні матеріали, право власності на будівельні матеріали, які були використані в процесі будівництва після смерті ОСОБА_4 10.07.2010 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі цього рішення 25 грудня 2013 року ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право власності на приміщення станції технічного обслуговування автомобілів та автомийку по АДРЕСА_1 , загальною площею 221,2 кв.м. і в цей же день в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано право власності ОСОБА_1 на вказане приміщення

Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 16 липня 2012 року є чинним, право власності ОСОБА_1 теж у встановленому законом порядку скасовано не було і на даний час вона є законним власником зазначеного приміщення.

При цьому прокурор в даній цивільній справі не оспорює правомірність будівництва вказаного нежитлового приміщення та набуття відповідачем права власності на це приміщення, отже відповідач ОСОБА_1 правомірно та законних підставах на даний час є власником нежитлового приміщення.

За змістом ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Питання непорушності права приватної власності також врегульовано Конвенцією про захист прав та основоположних свобод 1950 року і протоколом Першим до неї з урахуванням висновків Європейського суду з прав людини щодо її практичного застосування, які є джерелом права в цивільному судочинстві згідно з ч.4 ст. 10 ЦПК України.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У вказаній справі прокурор оспорює лише законність набуття відповідачем права оренди земельної ділянки з цільовим призначенням для обслуговування нежитлового приміщення , однак просить знести будівлі, розташовані на спірній земельній ділянці, а відтак справа стосується втручання в майнові права відповідача.

В рішенні у справі Федоренко проти України від 01.06.2006 року ЄСПЛ визначив основні критерії, згідно яких необхідно оцінювати дотримання вимог Статті 1 Першого протоколу до Конвенції у справах, що стосуються втручання в майнові права особи: чи мало місце втручання у майно в розумінні Конвенції; чи було втручання законним в контексті положень національного законодавства; чи переслідувало втручання мету, спрямовану на задоволення інтересів суспільства; чи було втручання у право власності справедливим, тобто чи було дотримано "справедливий баланс" між загальними інтересами суспільства та вимогами фундаментальних прав окремої особи.

Подібні висновки щодо застосування статті 1 Першого протоколу до Конвенції можна знайти в рішеннях у справах "Стретч проти Сполученого Королівства", Рисовський проти України , Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки , "Спорронг та Льонротт проти Швеції", "Беєлер проти Італії", Megadat.com S.r.l. проти Молдови тощо.

Принцип належного урядування , як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. З іншого боку, потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.

Суд вказав, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Цей висновок підтверджений і в інших рішеннях ЄСПЛ - у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" та у справах "Ґаші проти Хорватії", "Трґо проти Хорватії".

Встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 у встановленому законом порядку на підставі рішення суду закінчила будівництво нежитлового приміщення, зареєструвала на нього своє право власності, при цьому покладалися на легітимність добросовісних дій державних органів при наданні їй відповідних дозволів.

Таким чином, виходячи з основних критеріїв дотримання вимог Статті 1 Першого протоколу до Конвенції у вказаній справі, апеляційний суд констатує, при такому втручанні у майно відповідача не буде дотримано справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами фундаментальних прав відповідача як власника нерухомого майна, а отже таке втручання у право власності відповідачів не буде справедливим та пропорційним за відсутності відповідних вимог прокурора про скасування права власності та доведення неможливості в інший спосіб захистити права позивача.

Вирішуючи питання про зміну розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції враховує положення ст. 141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи військовим прокурором в 2017 році було заявлено дві вимоги немайнового характеру і Хмельницькою КЕВ сплачено судовий збір в сумі 3200 грн. відповідно до законодавства.

В 2019 році позивач Хмельницька КЕВ збільшила позовні вимоги ще двома вимогами немайнового характеру і мала сплатити судовий збір в сумі 3842 грн., однак сплатила 3908,2 грн.

Відповідач Хмельницька міська рада при подачі апеляційної скарги мала сплатити судовий збір в сумі 10563 грн. - 150 % від сплаченого судового збору позивачем (3200+3842х150), однак сплатила 12612 грн.

Відповідач ОСОБА_1 при подачі апеляційної скарги теж мала сплатити судовий збір в сумі 10563 грн. - 150 % від сплаченого судового збору позивачем (3200+3842х150), однак сплатила 10623 грн.

Судом апеляційної інстанції підлягає скасування рішення суду лише в частині задоволення двох вимог майнового характеру щодо спірного житлового будинку, а тому розподіл судових витрат апеляційний суд здійснює з урахуванням задоволених позивних вимог.

З врахуванням викладеного на користь Хмельницької КЕВ підлягає стягненню 3521 грн.(3200+3842/2) судових витрат у вигляді сплати судового збору.

В свою чергу з Хмельницької КЕВ на користь відповідачів підлягають стягненню судові витрати у вигляді сплати судового збору в сумі 5281,5 грн. по 5281,5 з кожного (10563/2).

Відповідно до п. 10 ст. 141 ЦПКУ України з Хмельницької КЕВ підлягає стягненню на користь Хмельницької міської ради 1760,5 грн. та ОСОБА_1 1760,5 грн. у вигляді сплати судового збору за подачі апеляційної скарги (5281,5-3521).

Керуючись ст.ст. 374 , 37 6, 382, 384, 389, 390 ЦПК України , суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 , Хмельницької міської ради задовольнити частково.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 лютого 2020 року в частині задоволення позовних вимог про визнання права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6810100000:24:002:0114 за Квартирно-експлуатаційним відділом м. Хмельницький, зобов`язання ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку площею 577 кв.м., кадастровий номер 6810100000:24:002:0114, що розташована у АДРЕСА_1 , та привести її в первісний, придатний для використання за цільовим призначенням стан, шляхом знесення будівель, що розташовані на вказаній земельній ділянці, стягнення судових витрат скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення:

В частині позовних вимог про визнання права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6810100000:24:002:0114 за Квартирно-експлуатаційним відділом м. Хмельницький, зобов`язання ОСОБА_7 звільнити земельну ділянку площею 577 кв.м., кадастровий номер 6810100000:24:002:0114, що розташована у АДРЕСА_1 , та привести її в первісний, придатний для використання за цільовим призначенням стан, шляхом знесення будівель, що розташовані на вказаній земельній ділянці, відмовити

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький на користь ОСОБА_1 та Хмельницької міської ради по 1760,5 грн. судових витрат кожному.

В решті рішення залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 10 липня 2020 року.

Судді А.М. Костенко Р.С. Гринчук Л.М. Грох