Постанова

від 07.07.2020 по справі 758/3820/16-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 липня 2020 року

Київ

справа №758/3820/16-а

касаційне провадження №К/9901/11347/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Подільського районного суду м. Києва від 11.07.2016 (суддя Ларіонова Н.М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2016 (судді: Сорочко Є.О.. Земляна Г.В., Межевич М.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Енрегетичної митниці ДФС України про визнання протиправним та скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Подільського районного суду м. Києва з позовом до Енрегетичної митниці ДФС України, в якому просила: визнати протиправною та скасувати постанову Енергетичної митниці ДФС України від 10.03.2016 № 0006/90301/15 про порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, та накладення штрафу у розмірі трьохсот відсотків несплаченої суми митних платежів в сумі 999838,62 грн; закрити провадження у справі про порушення митних правил за вищевказаною постановою.

Обґрунтовуючи позов, позивачка зазначає, що 17.11.2015 вона як агент з митного оформлення TOB НАФТОПРОМТОРГ до сектору митного оформлення Чернігів митного поста Київ-Енергетичний подала електронну попередню митну декларацію ІМ40ЕЕ № 903010003/2015/002319, за якою заявила до митного оформлення в режимі імпорту 293295 кг товару - дизельного палива класу Е. У графах 35 Вага брутто тa 38 Вага нетто цієї митної декларації зазначила цю вагу товару. У графі 47 Нарахування платежів та у графі В Подробиці розрахунків митної декларації загальна сума митних платежів склала 1532770,38 грн. Ця декларація була оформлена Енергетичною митницею ДФС, у зв`язку з чим ТОВ НАФТОПРОМТОРГ 17.11.2015 перерахувало на рахунок Енергетичної митниці ДФС передплату в сумі 1550000,00 грн митних платежів.

Позивачка 18.11.2015 о 09.12 подала до митого оформлення електронну додаткову декларацію ІМ40ДЕ до попередньої митної декларації № 903010003/2015/002319, якій було присвоєно № 903010003/2015/002346.

Відповідач 18.11.2015 о 12.18 надіслав повідомлення про виявлення помилок у митній декларації № 903010003/2015/002346, які можуть призвести до неправомірного зменшення розміру митних платежів, та необхідність прибуття до сектору митного оформлення Чернігів митного поста Київ-Енергетичний для надання пояснень.

У зв`язку з територіальною віддаленістю знаходження позивачки у м.Запоріжжі вона не мала змоги прибути до сектору митного оформлення Чернігів митного поста Київ-Енергетичний , про що повідомила посадову особу відповідача листом з письмовими поясненнями причини помилки в митній декларації.

Позивачка перевірила подану миту декларацію № 903010003/2015/002346 і виявила, що у графі 35 Вага брутто зазначена правильна вага товару - 239 295 кг, а в графі 38 Вага нетто помилково зазначена вага - 183 795 кг, через що у графі В цієї декларації сума митних платежів склала 1232564,71 грн. У зв`язку з цим, 18.11.2015 о 13.00 позивачка подала до митного поста Київ-Енергетичний заяву про відкликання митної декларації № 903010003/2015/002346.

Позивачка 18.11.2015 о 13.54 подала виправлену додаткову декларацію 1М40ДЕ №903010003/2015/002360, яку відповідач оформив, а позивач сплатив митні платежі.

Проте відповідач протиправно відмовив у відкликанні митної декларації № 903010003/2015/002346, про що о 14.03 надіслав повідомлення, в якому зазначив причиною неможливості відкликання митної декларації - виявлення порушень митних правил щодо задекларованих у цій митній декларації товарів, а 26.11.2015 склав протокол про порушення митних правил №0006/90301/15 за статтею 485 Митного кодексу України, за результатами розгляду якого 10.03.2016 заступник начальника митниці виніс постанову у справі про порушення митних правил № 0006/90301/15 про притягнення позивачки до відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 % несплаченої суми митних платежів.

Постанова про порушення митних правил є протиправною, оскільки у діях позивачки відсутній склад адміністративного правопорушення. Позивачка не мала на меті неправомірно звільнитися від сплати митних платежів чи зменшити їх розмір незаконним шляхом. Закон не визнає вчинення помилок у митній декларації протиправним у разі якщо такі помилки не призводять до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру. У такому разі закон надає декларанту або уповноваженій ним особі можливість виправити помилки, допущені в митній декларації.

Окрім того, позивачка відкликала декларацію до складання протоколу про порушення митних правил, сплатила митні платежі повністю.

Подільський районний суд м. Києва постановою від 11.07.2016 у задоволенні адміністративного позову відмовив.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 21.09.2016 залишив без змін постанову Подільського районного суду м. Києва від 11.07.2016.

ОСОБА_1 подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нову постанову про задоволення позову повністю.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржниця посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неповне дослідження доказів, невідповідність висновків обставинам справи. Зазначає, що суди попередніх інстанцій залишили поза увагою, що позивачка не вчиняла протиправних, винних (умисних або з необережності) дій з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. Про це свідчить те, що у попередній митній декларації № 903010003/2015/002319 правильно заявлено всі відомості та за цією декларацією сплачені необхідні платежі. У додатковій митній декларації № 903010003/2015/002346 у графі 35 правильно вказано вагу брутто товару, помилка була допущена лише у графі 38, що призвело до автоматичного недорахування митних платежів. Проте ця помилка не призвела до неправомірного звільнення від сплати митних платежів, оскільки на момент її виявлення обов`язок зі сплати митних платежів не вважався виконаним відповідно до статті 291 Митного кодексу України (обов`язок вважається виконаним з моменту закінчення митного оформлення). Додаткова митна декларація № 903010003/2015/002346 не була оформлена відповідачем, оскільки відповідач відмовив в її митному оформленні. Натомість, митне оформлення товару було закінчено в той самий день за повторно поданою додатковою ІМ40ДЕ № 903010003/2015/002360, за якою сплачено митні платежі. Допущення помилки в митній декларації не можна вважати дією, яка свідчить про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 485 МК. Окрім того, суди не врахували те, що відповідач неправильно розрахував суму санкції, передбаченої статтею 485 Митного кодексу України, про що наголошувалось в судових засіданнях. Так, на момент подання податкової декларації № 903010003/2015/002346, в якій була допущена помилка, на рахунок відповідача була зарахована сума митних платежів - 1550000 грн. Сума платежів, яка підлягала сплаті, становить 1565844,25 грн, тому сума недоплати, з якої обчислюється штраф, становить 15844,25 грн, а не 333279,54 грн, як зазначено в оскаржуваній постанові про порушення митних правил.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 12.10.2016 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою.

Верховний Суд ухвалою від 06.07.2020 призначив справу до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомлення сторін на 07.07.2020.

Верховний Суд, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, виходить з такого.

Суди попередніх інстанцій установили такі обставини.

Позивачка - декларант TOB НАФТОПРОМТОРГ у графі 35 (вага брутто) заявила відомості про вагу товару - 239295 кг, а в графі 38 (вага нетто) - 183 795 кг, у зв`язку з чим митні платежі нараховані в сумі 1232564,71 грн, при цьому розрахунок здійснений виходячи з графи 38 .

За документами, які позивачка подала для оформлення за ЕМД № 903010003/2015/002346 від 18.11.2015, відповідач виявив, що згідно із залізничними накладними від 13.11.2015 № № 0452087, 0452088, 0452089, 0452090 вага нетто товару становить 293295 кг, що суперечить заявленим у графі 38 вказаної ЕМД відомостям, а тому загальна сума нарахованих митних платежів повинна становити 1565844,25 грн.

Отже, позивачка у зазначеній декларації занизила вагу нетто товару на 55500 кг, що призвело до зменшення розрахованого митного платежу на суму 333279,54 грн.

Відповідач 18.11.2015 о 12.18 направив електронне повідомлення декларанту щодо виявлення помилок та необхідності надання відповідних пояснень, а о 12.19 за вказаною ЕМД - поставив затримку в митному оформленні.

Позивачка 18.11.2015 о 13.01 до сектору митного оформлення Чернігів митного поста Київ-енергетичний Енергетичної митниці ДФС подала заяву про відкликання ЕМД від 18.11.2015 за № 903010003/2015/002346.

Відповідач відмовив у відкликанні ЕМД від 18.11.2015 за № 903010003/2015/002346.

Завідувач сектору митного оформлення Чернігів митного поста Київ-енергетичний Енергетичної митниці ДФС Васильцовим В.А. 26.11.2015 склав протокол про порушення позивачкою митних правил від 26.11.2015 № 0006/90301/15 за статтею 485 Митного кодексу України, що полягало у заявленні позивачкою 18.11.2015 неправдивих відомостей щодо ваги товару у вищевказані митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру.

Заступник начальника Енергетичної митниці ДФС Бут А.С. виніс постанову від 10.03.2016 у справі про порушення митних правил № 0006/90301/15 про визнання позивачки винною у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, та наклав стягнення у виді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 999838,62 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що постанова від 10.03.2016 № 0006/90301/15 про порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, та накладення штрафу у розмірі трьохсот відсотків несплаченої суми митних платежів в сумі 999838,62 грн є правомірною, оскільки в діях позивачки щодо допущення у декларації помилок, які призвели до зменшення митних платежів, наявний склад правопорушення, передбачений статтею 485 Митного кодексу України. Оскільки митниця виявила порушення щодо внесених недостовірних відомостей та повідомила про це позивачку, то відкликання митної декларації відповідно до частини десятої статті 269 МК було неможливим.

Суд касаційної інстанції не погоджується із судовими рішеннями, оскільки суди дійшли висновків у результаті порушення норм матеріального права, неповно з`ясували обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 4 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - МК) декларант - особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування.

Відповідно до частини восьмої статті 264 МК з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Згідно з частиною четвертою статті 266 МК у разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.

Частиною першою статті 269 МК передбачено, що відповідно до положень цієї статті за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу органу доходів і зборів відомості, зазначені в митній декларації, можуть бути змінені або митна декларація може бути відкликана. У разі відмови у наданні такого дозволу орган доходів і зборів зобов`язаний невідкладно, письмово або в електронному вигляді, повідомити декларанта про причини і підстави такої відмови.

Згідно з частиною другою статті 269 МК внесення змін до митної декларації, прийнятої органом доходів і зборів, допускається до моменту завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму, а також протягом трьох років з дня завершення їх митного оформлення. Зміни повинні стосуватися лише товарів, транспортних засобів комерційного призначення, зазначених у митній декларації.

Відповідно до частини п`ятої статті 269 МК відкликання митної декларації допускається лише до моменту завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму.

Частиною сьомою статті 269 МК передбачено, шо порядок внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та визнання недійсними визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною десятою статті 269 МК у разі виявлення порушень митних правил щодо задекларованих у митній декларації товарів, транспортних засобів комерційного призначення внесення змін, відкликання та визнання недійсною цієї декларації до закінчення провадження у відповідних справах забороняються. Не порушується провадження у справах про порушення митних правил у випадках, якщо декларант або уповноважена ним особа самостійно звернулися до органу доходів і зборів з проханням про внесення змін до митної декларації відповідно до частин другої - четвертої цієї статті.

Відповідно до статті 487 МК провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Статтею 494 МК передбачено, що про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до статті 488 МК провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.

Порядок внесення змін до митних декларацій визначено пунктами 33 - 38 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 від № 450 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Положення № 450).

Відповідно до пункту 33 Положення № 450 за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу митного органу відомості, зазначені в поданій митному органу митній декларації, можуть бути змінені, зокрема шляхом доповнення, або митна декларація може бути відкликана. У заяві за формою згідно з додатком 3, підписаній декларантом або уповноваженою ним особою, зазначаються причини зміни або відкликання митної декларації. Якщо відповідні нові відомості або причини відкликання митної декларації підтверджуються документами, що не подавались під час декларування, до заяви додаються завірені в установленому порядку копії таких документів. Дозвіл митного органу на зміну митної декларації, митне оформлення якої не завершено, надається посадовою особою митного органу, яка здійснює оформлення цієї митної декларації, в усній формі.

Пункт 34 Положення № 450 передбачає випадки, коли внесення змін до митної декларації не дозволяється: внесення змін до граф 1 (перший і другий підрозділи), 14, 37 (перший підрозділ) і 54 митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа; внесення змін або відкликання митної декларації у разі виявлення порушень митних правил щодо задекларованих у цій митній декларації товарів; внесення змін до митної декларації, якщо з поданих документів не випливає, що відомості, зазначені у цій митній декларації, необхідно змінювати; внесення змін або відкликання митної декларації після надання декларанту або уповноваженій ним особі митним органом, якому подана така митна декларація, інформації про призначення митним органом митного огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення або перевірки документів на товари (крім випадків, коли після проведення зазначених митних формальностей порушень митних правил не виявлено); внесення змін до митної декларації або її відкликання у разі відсутності документів, що підтверджують необхідність внесення таких змін або її відкликання; внесення змін до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа з метою подання відомостей у випадках, коли Митним кодексом України передбачена необхідність подання з цією метою додаткової декларації.

Отже, закон дозволяє внесення декларантом змін до митної декларації, прийнятої органом доходів і зборів, а також відкликання митної декларації до моменту завершення митного оформлення товарів. Закон забороняє внесення змін та відкликання митної декларації у разі виявлення порушень митних правил щодо задекларованих товарів до закінчення провадження у відповідних справах.

Випадок порушення митних правил фіксується у протоколі, з моменту складання якого провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим. Тому, до складання протоколу про порушення митних правил факт виявлення порушень таких правил щодо задекларованих у митній декларації товарів у цілях застосування частини десятої статті 269 МК допустимим доказом не підтверджується. Відтак, заборона щодо внесення змін та відкликання митної декларації діє з моменту складання протоколу про порушення митних правил і до закінчення провадження у справі про порушення митних правил.

Тому, декларант має право до складання протоколу про порушення митних правил у разі виявлення технічних помилок у митній декларації відкликати митну декларацію та подати нову з достовірними відомостями, що і зробила позивачка, а у контролюючого органу, який до того ж прийняв нову виправлену декларацію, були відсутні підстави для відмови у відкликанні попередньої.

Дії щодо допущення декларантом у митній декларації помилок, які можуть призвести до зменшення митних платежів, мають оцінюватися з огляду на усі наявні обставини і самі по собі не можуть безумовно свідчити про наявний склад правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, як помилково зазначив суд апеляційної інстанції.

Адже, відповідно до частини першої статті 458 МК порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно з частиною першою статті 485 МК порушенням митних правил визнається заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини свідчать, що позивачка, будучи декларантом товару, допустила помилку, яка призводила до заниження митних платежів, проте своєчасно вжила заходів щодо її усунення та подала заяву про відкликання митної декларації з одночасним поданням нової, яка була прийнята контролюючим органом, що виключає висновок про заявлення позивачкою в митній декларації неправдивих відомостей щодо ваги товару (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) саме з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру.

З огляду на зазначене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та про необхідність скасування оскаржуваних судових рішень з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову в частині вимог про скасування постанови від 10.03.2016 № 0006/90301/15 про порушення позивачкою митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, та накладення штрафу у розмірі трьохсот відсотків несплаченої суми митних платежів в сумі 999838,62 грн.

У частині позовних вимог про закриття провадження у справі про порушення митних правил слід відмовити, оскільки адміністративний суд не має права перебирати на себе повноваження, визначені у статті 487 МК для посадової особи органу доходів і зборів, який розглядає справи про порушення митних правил.

Так, відповідно до частини першої статті 522 МК справи про порушення митних правил, передбачені статтями 468-470, 474, 475, 477-481, 485 цього Кодексу, розглядаються органами доходів і зборів.

Згідно зі статтею 487 МК провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

З огляду на положення статті 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення вирішення питання про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення належить до компетенції органу (посадової особи), що приймав (приймала) рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Повноваження адміністративних судів щодо розгляду адміністративних справ визначені Кодексом адміністративного судочинства України. Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим

у частині 2 статті 2 цього Кодексу (у редакції, яка застосовується судом касаційної інстанції згідно з вимогами пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15.01.2020 № 460-IX) критеріям, не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень, підміняти такий орган та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесенні до його компетенції, а саме повноваження, передбачені у статті 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Керуючись статтями 344, 350, 351, 356, 359, 375, підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Подільського районного суду м. Києва від 11.07.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2016 скасувати та прийняти нову постанову.

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Енергетичної митниці ДФС України від 10.03.2016 № 0006/90301/15 про визнання винною ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, та накладення на неї адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі трьохсот відсотків несплаченої суми митних платежів в сумі 999838,62 грн.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

В.В. Хохуляк ,

Судді Верховного Суду