Постанова

від 10.07.2020 по справі 813/6073/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2020 року

м. Київ

справа № 813/6073/15

адміністративне провадження № К/9901/28145/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Експрес Медіа Принт до Городоцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Городоцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31 березня 2016 року (суддя Кедик М.В.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 жовтня 2016 року (судді: Нос С.П. (головуючий), Онишкевич Т.В., Дякович В.П.) у справі № 813/6073/15,

У С Т А Н О В И В:

І. Суть спору

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю Експрес Медіа Принт (далі - позивач, ТОВ Експрес Медіа Принт ) звернулось до суду з позовом до Городоцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - відповідач, контролюючий орган, Городоцька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.09.2015 № 000822201.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийнято контролюючим органом всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки відповідач зробив висновки про порушення позивачем чинного податкового законодавства не обґрунтовані посиланням на відповідні обставини.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 31 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 жовтня 2016 року, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Городоцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області від 04.09.2015 № 000822201.

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що контролюючий орган приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки відповідачем не було доведено порушення позивачем вимог чинного податкового законодавства, а висновки контролюючого органу викладені в акті перевірки не відповідають дійсним обставинам справи та ґрунтуються на припущеннях відповідача щодо порушень позивачем вимог законодавства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, Городоцька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31 березня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 жовтня 2016 року та прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ Експрес Медіа Принт у повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Городоцькою ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області у період з 24 червня 2015 року по 1 липня 2015 року було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ Експрес Медіа Принт з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 22 листопада 2012 року по 11 червня 2015 року, про що 8 серпня 2015 року складено акт № 187/2201/38502239.

Згідно вказаного акта перевірки, відповідачем встановлено порушення п. 44.1 ст. 44, п. 138.1, п. 138.2, пп. 138.10.5, п. 138.10 ст. 138, пп.139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 141.1 ст. 141, пп. 153.1.3 п. 153 ст. 153 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ Експрес Медіа Принт занижено податок на прибуток в загальній сумі 827 103,00 грн, в т.ч.: за 2014 рік в сумі 707 081,00 грн та за 2015 рік в сумі 120 022,00 грн та завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування (збитки) в декларації з податку на прибуток за 2014 рік (код рядка 07 декл.) в сумі 716 121,00 грн.

За результатами перевірки та на підставі акта перевірки від 8 серпня 2015 року № 187/2201/38502239 відповідачем 4 вересня 2015 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 000822201 про збільшення позивачу грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток в сумі 102 020,00 грн (в т.ч. основний платіж - 81 616,00 грн, штрафна (фінансова) санкція - 20 404,00 грн).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з наказом департаменту містобудування Львівської міської ради від 2 квітня 2013 року № 89 затверджено містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на проектування та реконструкцію з розширенням ТОВ Експрес Груп нежитлових приміщень за адресою м. Львів, вул. В.Великого, 5а під офісні приміщення за рахунок надбудови трьох поверхів зі знесенням нежитлової будівлі.

Згідно з договором від 3 грудня 2012 року про спільну діяльність, укладеного між позивачем та ТОВ Експрес Груп , ТОВ Експрес Медіа Принт брало на себе зобов`язання фінансування першої черги будівництва об`єкта нерухомості Реконструкція нежитлових приміщень за адресою м. Львів, вул. В.Великого, 5а - Офісна будівля з орендованими площами класу В . Відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ Експрес Медіа Принт від 24 грудня 2013 року ухвалено укласти договір позики про отримання від компанії Exprеs Group International S.r.o. - резидента Чеської республіки позики у розмірі 1 050 000,00 доларів США строком до одного року під 7,5 % річних. Позикові кошти, які будуть отримані згідно договору позики використати протягом 2014 року для фінансування першої черги будівництва об`єкта нерухомості Реконструкція нежитлових приміщень за адресою м. Львів, вул. В.Великого, 5а - Офісна будівля з орендованими площами класу В .

Між Expres Group International S.r.o. (адреса, місцезнаходження: Корунні 810/104, 101 00 Прага 10 - Віногради, Чеська Республіка, ідентифікаційний номер: 291 33 211, юридична особа за законодавством Чеської Республіки) та ТОВ Експрес Медіа Принт (зареєстрованого за адресою: вул. Свободи, 5, село Рясне-Руське, Яворівський р-н, Львівська обл., 81085, Україна, ідентифікаційний код 38502239) укладено договір позики від 25 грудня 2013 року № б/н. Відповідно до статті 1 вказаного договору позикодавець погоджується, на умовах, передбачених цим Договором, надати позичальнику позику загальною основною сумою до 1050000,00 (один мільйон п`ятдесят тисяч) доларів США ( Позика ). Позика надається одним траншем після виконання умов, передбачених в цій статті 1, позикодавець не зобов`язаний надавати повну суму у 1050000,00 доларів США до того, як позикодавець надав копії свідоцтва про реєстрацію цього Договору Національним банком України відповідно до статті 23 цього Договору. Позикодавець перераховує суму шляхом банківського переказу на рахунок позичальника: банківський рахунок НОМЕР_1 в ПАТ Ві Ес Банк м. Львова, МФО 325213.

Стаття 2 договору передбачає, що строк Позики складає починаючи з цієї дати та закінчуючи 30.09.2014 ( Строк ). Позичальник повертає неповернуту основну суму Позики шляхом двох платежів, перший з яких повинен бути здійснений 31 березня 2014 року у розмірі USA 50000,00, та останній повинен бути здійснений 30 вересня 2014 року у розмірі USA 1000000,00 ( День Повернення ); при цьому неповернута основна сума та всі нараховані, але несплачені, проценти на суму позики повертається в день повернення.

Згідно зі статтею 3 договору на суму позики нараховуються проценти у розмірі 7,5 % за рік, що нараховуються щомісяця на основну суму. Проценти за позикою сплачуються позичальником позикодавцю в день повернення.

Згідно повідомлення Управління Національному банку України у Львівській області ПАТ Ві Ес Банк договір позики від 25 грудня 2013 року № б/н зареєстровано у Управлінні Національному банку України у Львівській області 3 січня 2014 року № 1266.

1 лютого 2014 року внесено зміни до договору позики від 25 грудня 2013 року № б/н, відповідно до яких стаття 2 договору передбачає, що строк позики складає починаючи з цієї дати та закінчуючи 20 березня 2014 року ( Строк ). Позичальник повертає неповернуту основну суму позики шляхом двох платежів, перший з яких повинен бути здійснений 31 березня 2014 року у розмірі USA 50000,00, та останній повинен бути здійснений 20 квітня 2014 року у розмірі USA 1000000,00 ( День Повернення ); при цьому неповернута основна сума та всі нараховані, але несплачені, проценти на суму позики повертається в день повернення, крім випадків дострокового повернення позики, який встановлюється статтею 5 цього договору. Ці зміни до договору набувають чинності з моменту його незалежної реєстрації у Національному банку України згідно з вимогами чинного законодавства.

Відповідно до повідомлення Управління Національному банку України у Львівській області ПАТ Ві Ес Банк договір позики від 25 грудня 2013 року № б/н (зміни № 2 до договору позики від 25 грудня 2013 року), зареєстрованого 3 січня 2014 року за № 1266, зареєстровано у Управлінні Національному банку України у Львівській області 24 березня 2014 року № 2.

За користування позикою ТОВ Експрес Медіа Принт нараховано 43 927 доларів США відсотків. Відсотки по такому кредиту були віднесені позивачем до складу витрат в 2014 році, що підтверджується податковою декларацією з податку на прибуток підприємства. Оплата відсотків за договором позики підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті від 6 серпня 2014 року № 2 на суму 93 927 доларів США 07 центів (50000 доларів США основної суми + 43927,07 доларів США відсотків).

Факт нарахування та сплати відсотків на загальну суму 43927,07 доларів США за договором позики від 25 грудня 2013 року № б/н підтверджується первинними документами, договором позики від 25 грудня 2013 року № б/н та платіжним дорученням в іноземній валюті від 6 серпня 2014 року № 2 про сплату компанії Exprеs Group International S.r.o. відсотків.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем та вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій окремих положень Податкового кодексу України, а також того, що позивачем кошти зараховані від отриманої позики не були використані в господарській діяльності, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.

8. Позивач надіслав заперечення на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.

9. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 3 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Підпункти 14.1.27, 14.1.36 пункту 14.1 статті 14.

витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником);

господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

10.2. Пункт 44.1 статті 44.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

10.3. Підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134.

Об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

10.4. Пункти 138.1, 138.2 статті 138.

Витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов`язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об`єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

10.5. Підпункт 138.10.5 пункту 138.10 статті 138.

До складу інших витрат включаються: фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов`язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку);

10.6. Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139.

Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов`язань за звітний податковий період. Платник податків зобов`язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

10.7. Пункт 141.1 статті 141.

До складу витрат включаються будь-які витрати, пов`язані з нарахуванням процентів за борговими зобов`язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв`язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

11. Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Стаття 1.

Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

11.2. Частина друга статті 3.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

11.3. Частина п`ята статті 8.

Підприємство самостійно: визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку; може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов`язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства; визначає доцільність застосування міжнародних стандартів (крім випадків, коли обов`язковість застосування міжнародних стандартів визначена законодавством).

11.4. Частини перша та друга статті 9.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

12. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ ).

13. Колегія суддів зазначає, що положеннями пункту 141.1 статті 141 Податкового кодексу України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що до складу витрат включаються будь-які витрати, пов`язані з нарахуванням процентів за борговими зобов`язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв`язку з провадженням господарської діяльності платника податку. Таким чином, до складу витрат включаються витрати пов`язані з нарахуванням процентів за відповідними борговими зобов`язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами) протягом звітного періоду, однак такі витрати мають бути пов`язані із здійсненням господарської діяльності платником податку.

14. Колегія суддів зазначає, що визначальним для вирішення справи, що розглядається, є дослідження та встановлення чи було позивачем використано отримані грошові кошти від Expres Group International S.r.o., за укладеним між ТОВ Експрес Медіа Принт та Expres Group International S.r.o. договором позики від 25 грудня 2013 року, на витрати, що пов`язані із здійсненням господарської діяльності позивача. Однак, згідно змісту рішень судів першої та апеляційної інстанції, суди не досліджували вказані обставини на підставі відповідних документів, а дійшли висновків про відсутність порушення позивачем вказаних вимог чинного податкового законодавства без належної оцінки та врахування доводів і доказів контролюючого органу (зазначених, зокрема, у акті перевірки від 8 серпня 2015 року № 187/2201/38502239), що позика отримана позивачем від Expres Group International S.r.o. використовувалась не у господарській діяльності, а для розміщення банківських вкладів, а також того, що щомісячне нарахування відсотків за користування позикою не підтверджено належними документами.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

15. За змістом частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.

16. Принцип всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріплений частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.

17. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України).

18. Вказані вище обставини справи досліджені в неповному обсязі, тому для повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу та їх сукупності, які міститься в матеріалах справи або витребовується, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

19. Згідно статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

20. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідають, оскільки судом не з`ясовано обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення.

21. За приписами частини 3 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

22. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

23. За правилами статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ) підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

24. Колегія суддів дійшла висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанції порушено принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи, що призвело до ухвалення рішень, які не відповідають вимогам щодо законності і обґрунтованості, а тому такі рішення підлягають скасуванню, а справа відповідно до правил статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої РозділуПерехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Городоцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31 березня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 жовтня 2016 року у справі № 813/6073/15 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіІ.Я.Олендер І.А. Гончарова Р.Ф. Ханова