Рішення

від 10.07.2020 по справі 540/1139/20

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/1139/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтовича І.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, у якому просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (73036, м. Херсон, вул. Університетська, 136а, код ЄДРПОУ 39766281) в наданні ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 6520982000:04:001:0182) у власність, площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Давидово - Брідської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області (73036, м. Херсон, вул. Університетська, 136а, код ЄДРПОУ 39766281) надати дозвіл ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 6520982000:04:001:0182) у власність, площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Давидово - Брідської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.10.2019, ОСОБА_1 звернувся до ГУ Держгеокадастру у Херсонській області із заявою клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 6520982000:04001:0182) у власність, площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Давидово - Брідської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області. До заяви були додані документи: графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, копії паспорта громадянина та ідентифікаційного коду. Наказом від 08.11.2019 за №4592-СГ Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області відмовили ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, відповідно поданої заяви. Дана відмова вмотивована тим, що на дану земельну ділянку розроблений проект землеустрою щодо відведення цієї ділянки у власність іншій особі. Позивач вважає таку відмову протиправною, що і стало підставою для звернення до суду.

08.05.2020, ухвалою суду відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 05.06.2020, відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи №540/1139/20 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

02.06.2020, представником відповідача подано до суду відзив на адміністративний позов, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав викладених у відзиві. Зазначає, що наказом від 08.11.2019 за №4592-СГ Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області відмовило ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, відповідно поданої заяви, оскільки земельна ділянка зазначена на графічних матеріалах бажаного місця розташування відповідно до розпорядження голови Великоолександрівської районної державної адміністрації Херсонської області від 16.09.200 за № 610 Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, розташованих на території Давидово - Брідської сільської ради, у власність громадянам ОСОБА_2 та іншим (всього 6 осіб) для ведення особистого селянського господарства передана безоплатно у власність ОСОБА_3 . У подальшому, на підставі розробленого проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 18.11.2013 вказаній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 6520982000:001:0182 та 25.03.2014 проведено державну реєстрацію земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, що підтверджується витягом №НВ-6508012852020 від 27.05.2020. Враховуючи зазначене просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

11.06.2020, представником позивача подано до суду заперечення на відзив на позов, з якого вбачається, що проти доводів викладених у даному запереченні заперечує з підстав викладених в позовній заяві. Крім цього, звертає увагу суду на те, що копії розпорядження, на яке посилається відповідач ( №610 від 16.09.2011), позивачу для ознайомлення надано не було. Також, зазначає, що з назви розпорядження вбачається, що надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, розташованих на території Давидово - Брідської сільської ради. Відповідно до інформації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відносно земельної ділянки з кадастровим номером 6520982000:04:001:0182, станом на день звернення позивача (05.06.2020) з клопотанням, відсутні дані про право власності, утому числі і за гр. ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (ч.7 ст.262 КАС України).

Згідно з ч.2 ст.262 КАС України, якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлено наступне.

11.10.2019, ОСОБА_1 звернувся до ГУ Держгеокадастру у Херсонській області із заявою клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 6520982000:04001:0182) у власність, площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Давидово - Брідської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області.

До заяви були додані документи: графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, копії паспорта громадянина та ідентифікаційного коду.

Наказом від 08.11.2019 за №4592-СГ Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області відмовило ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, на дану земельну ділянку розроблений проект землеустрою щодо відведення цієї ділянки у власність іншій особі.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ч.7 ст. 118 ЗК України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У разі, якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок, що ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень ст. 118 ЗК України.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі за №545/808/17 та від 07 лютого 2019 року у справі за №814/702/17.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зазначає, що в оскаржуваному наказі ГУ Держгеокадастру в Херсонській області №4592-Г від 08.11.2019 "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою", відповідачем не зазначено визначених ЗК України підстав для відмови у наданні дозволу.

Також, представником позивача долучено до матеріалів справи лист ГУ Дежгеокадастру у Херсонській області від 23.06.2020 за №Г-790/0/0-860/6-20, відповідно до якого ОСОБА_1 повідомлено, що земельна ділянка кадастровий номер 6520982000:04:001:0182, зареєстрована у Державному земельному кадастрі на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність відповідно до розпорядження голови Великоолександрівської районної державної адміністрації Херсонської області від 16.09.2011 за № 610 Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, розташованих на території Давидово - Брідської сільської ради, у власність для ведення особистого селянського господарства .

Також зазначено, що право власності на вказану земельну ділянку, на день звернення ОСОБА_1 , не зареєстровано.

Стосовно доводів відповідача про наявність у ГУ Держгеокадастру в Херсонській області виключних "дискреційних повноважень" на вирішення питання щодо надання або відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, суд зазначає наступне.

На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У даній справі, повноваження щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою чи надання мотивованої відмови у його наданні, регламентовано ч.3 ст. 118 ЗК України.

Умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати дозвіл. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати дозвіл або не надати (відмовити). За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.

На підставі вказаного, суд робить висновок що, незважаючи на надання іншій особі дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) однієї й тієї ж земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, відповідач не мав законодавчих підстав для відмови у надані аналогічного дозволу на ту саму ділянку ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 - кожен, чиї права та свободи, визнані у цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 05.04.2005 "Афанасьєв проти України" вказав, що спосіб захисту, що вимагається статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - повинен бути "ефективним" як у законі так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Отже, "ефективний засіб правового захисту" у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає зазначеній нормі Конвенції.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи наявність всіх фактичних і правових підстав для надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою, суд дійшов до висновку що єдиним ефективним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання відповідача надати позивачу відповідний дозвіл.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Статтею 77 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом".

Таким чином, з наданих до суду доказів, відповідач, як суб`єкт владних повноважень не довів правомірність свого рішення.

Отже, суд дійшов до висновку про задоволення позову.

Частиною 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене та враховуючи, що позов задоволений, судові витрати зі сплати судового збору підлягають оплаті відповідачем, шляхом стягнення коштів за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача в сумі 840,80 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (73036, м. Херсон, вул. Університетська, 136а, код ЄДРПОУ 39766281) в наданні ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 6520982000:04:001:0182) у власність, площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Давидово - Брідської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області (73036, м. Херсон, вул. Університетська, 136а, код ЄДРПОУ 39766281) надати дозвіл ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 6520982000:04:001:0182) у власність, площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Давидово - Брідської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (73036, м. Херсон, вул. Університетська, 136а, код ЄДРПОУ 39766281) судовий збір в сумі 840,80 (вісімсот вісімдесят гривень 80 коп.) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя І.І. Войтович

кат. 109020100