Рішення

від 31.07.2020 по справі 540/1139/20

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/1139/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гомельчука С.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 10.07.2020 року по справі №540/1139/20 позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, задоволено повністю, тим самим:

- визнано протиправною відмову ГУ Держгеокадастру у Херсонській області в наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Давидово - Брідської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області;

- зобов`язано ГУ Держгеокадастру у Херсонській області надати дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 6520982000:04:001:0182) у власність, площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Давидово - Брідської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області;

- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ Держгеокадастру у Херсонській області судовий збір в сумі 840,80 грн. на користь ОСОБА_1 .

Рішення винесено у порядку письмового провадження.

20.07.2020 року представником позивача до суду подано заяву про ухвалення додаткового судового рішення, згідно якої просить стягнути з суб`єкта владних повноважень судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, в розмірі 5000 грн.

Відповідно до приписів ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати (ч. 1). Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення (ч. 2).

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3).

Враховуючи норми вказаної статті, ухвалою суду від 22.07.2020 року прийнято до розгляду заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі №540/1139/20. Вирішено здійснювати її розгляд без виклику сторін до судового засідання (у порядку письмового провадження). Запропоновано ГУ Держгеокадастру у Херсонській області подати у дводенний строк з моменту отримання даної ухвали до суду пояснення щодо заяви про ухвалення додаткового судового рішення із викладенням своєї позиції відносно правомірності стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судових витрат на оплату правничої допомоги у заявленому розмірі - 5000 грн.

31.07.2020 року до суду надійшли заперечення відповідача на заяву про ухвалення додаткового рішення, згідно яких відповідач вважає заявлену до стягнення суму витрат на професійну правничу допомогу не обґрунтованою, тому просить відмовити у задоволенні заяви представника позивача.

Розглянувши у письмовому провадженні заяву про ухвалення додаткового рішення, суд враховує наступне.

Згідно із ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання цих вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч.ч.1, 7, 9 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Як видно з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру представником позивача надано до суду: витяг із договору про надання правової допомоги та представництво, укладений між позивачем та Адвокатським бюро Адвокатська контора Загродського Ю .С. в особі голови - ОСОБА_2; ордер від 09.06.2020 року серії КВ №458023; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 29.09.2016 року серії КВ в„– 005788, видане на ім`я ОСОБА_2 ; Акт приймання - передачі наданих правничих послуг на суму 5000 грн. від 13.07.2020 року; квитанцію до прибуткового касового ордера від 13.07.2020 року №5 на суму 5000 грн.; прибутковий касовий ордер на суму 5000 грн. від 13.07.2020 року №5.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

У той же час, при визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч.5 ст.134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст.134 КАС України).

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Представником позивача надані докази, які у частковій мірі відображають факт надання позивачу послуг з професійної правничої допомоги та оплату таких послуг в сумі 5000 грн.

Так, згідно наданого до суду Акту приймання - передачі наданих правничих послуг від 13.07.2020 року:

1. Надання документів до канцелярії суду (1 год.) - 1000 грн.

2. Підготовка позовної заяви - 1500 грн.

3. Підготовка заперечення на відзив - 1000 грн.

4. Складення та направлення до суду клопотання про остаточні судові витрати позивача на правничу допомогу по справі №540/1139/20 - 500 грн.

5. Підготовка та направлення клопотання про залучення письмових доказів - 500 грн.

6. Складання скарг на дії відповідача - 500 грн.

Відтак, загальна вартість послуг складає 5000 грн.

Суд зауважує на тому, що надання документів до канцелярії суду не може бути визначено як окремо надана платна послуга, так як є похідною від послуги №2, тому суд вважає, що послуга №1 (1000 грн.) відшкодуванню не підлягає.

При цьому, суд вважає, що визначена представником сума за складення та подання процесуальних заяв (клопотань, скарг) - всього 1500 грн., не є співмірною зі складністю наданих послуг, тому суд вважає, що наведені послуги підлягають відшкодуванню у розмірі 500 грн.

Враховуючи наведені норми та встановлені судом обставини, суд дійшов до висновку про часткове задоволення заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, а саме в розмірі 3000 грн., що буде за даних обставин справи справедливим і співмірним відшкодуванням таких витрат позивачу саме в зазначеному розмірі.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив :

Заяву про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (73036, м. Херсон, вул. Університетська, 136а, код ЄДРПОУ 39766281) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп., шляхом безспірного списання.

В задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя С.В. Гомельчук

кат. 109020100