Рішення

від 13.07.2020 по справі 826/8177/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2020 року м. Київ № 826/8177/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Моноліт до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

установив:

30.05.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Моноліт (ТОВ Виробничо-комерційна фірма Моноліт ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві), у якому з урахуванням заяви про зміну позовних вимог просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22.02.2016 №0000631203, від 03.06.2016 №00013221201, від 29.06.2016 №0015951201.

В обґрунтування позову з урахуванням додатково наданих пояснень зазначено, що податковим повідомлення-рішення від 22.02.2016 №0000631203 безпідставно застосовані до ТОВ Виробничо-комерційна фірма Моноліт штрафні санкції у сумі 510 грн за порушення строку подання розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку за формою №1-ДФ за 3 квартал 2015 року. Так, відповідач приймаючи вказане рішення виходив з того, що граничним терміном подання вказаного розрахунку було 09.11.2015, а позивач фактично подав такий розрахунок

24.11.2015. Однак, такий висновок відповідача є необґрунтованим, адже позивач подав вказаний розрахунок засобами поштового зв`язку 16.10.2015, а відповідач отримав такий розрахунок 20.10.2015.

Згідно податкових повідомлень-рішень від 03.06.2016 №00013221201 та від 29.06.2016 № 0015951201 до ТОВ Виробничо-комерційна фірма Моноліт застосовані штрафні санкції у сумі 170 грн та 1020 грн за порушення строків подання податкових декларацій з ПДВ за березень 2016 року та квітень 2016 року відповідно.

Позивач зазначає, що вчасно подав податкові декларації з ПДВ за березень 2016 року та квітень 2016 року, але відповідач відмовив у прийнятті вказаної звітності. Позивач оскаржив таку відмову до суду, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.04.2016 відкрито провадження у справі №826/5086/16. У зв`язку із тим, що обґрунтованість висновків відповідача про невчасне подання позивачем податкових декларацій з ПДВ за березень 2016 року та квітень 2016 року, станом на момент прийняття податкових повідомлень-рішень від 03.06.2016 №00013221201 та від 29.06.2016 №0015951201 була предметом судового розгляду, прийняття вказаних рішень позивач вважає передчасним.

Крім того, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.05.2018 у справі №826/5086/16 позов ТОВ Виробничо-комерційна фірма Моноліт задоволено частково. Суд визнав протиправними дії ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів від 29.12.2015 року №1. Зобов`язав ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві прийняти та зареєструвати податкову накладну від 09.03.2016 №30903 днем її фактичного подання - 22.03.2016, звітні податкові декларації з податку на додану вартість ТОВ Виробничо-комерційна фірма Моноліт за березень та квітень 2016 року з додатками до них днем їх фактичного подання - 20.04.2016 та 20.05.2016 відповідно.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2016 позовну заяву ТОВ Виробничо-комерційна фірма Моноліт прийнято до розгляду та у справі відкрито провадження.

На підставі рішення зборів суддів Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2017 та згідно з розпорядженням керівника апарату Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2017, справу передано на автоматичний розподіл справ між суддями.

15.12.2017 набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), шляхом його викладення в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII Перехідні положення КАС України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Тобто, розгляд даної справи після 15.12.2017 здійснено відповідно до приписів нової редакції КАС України, за правилами загального позовного провадження.

Так, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.03.2018 справу прийнято до провадження і призначено до розгляду.

08.09.2016 відповідач подав заперечення на позовну заяву, в якому вказав на відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Зауважив, що законодавством не передбачено можливості подання розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку за формою №1-ДФ засобами поштового зв`язку. А тому такий розрахунок ТОВ Виробничо-комерційна фірма Моноліт за 3 квартал 2015 року не може вважатись поданим 20.10.2015.

Вказав, що спір щодо правомірності прийняття податкових декларацій з ПДВ за березень квітень 2016 року став предметом розгляду у судовій справі №826/5086/16. Зважаючи на відсутність будь-якого рішення суду, що набрало законної сили у вказаній справі, яке має преюдиційне значення, підстави для скасування оскаржуваних рішень відсутні.

В судовому засіданні представники позивача й відповідача письмово викладені позиції підтримали та просили їх задовольнити. Відтак, зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні та потреби заслухати свідка чи експерта, суд за клопотаннями представників сторін, на підставі частини четвертої статті 194 КАС України ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Отже, дослідивши матеріали справи, оцінивши пояснення, надані учасниками судового процесу, а також докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд встановив наступне.

Податковим повідомленням-рішенням від 22.02.2016 №0000631203 застосовано до ТОВ Виробничо-комерційна фірма Моноліт штрафні санкції у сумі 510 грн за порушення пункту 2.1 розділу ІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за №111/26556 (Порядок №4).

Вказане порушення зафіксоване у акті камеральної перевірки від 11.02.2016 №416/26-58-12-03-07/25284783 та полягає у тому, що ТОВ Виробничо-комерційна фірма Моноліт 24.11.2015 подано розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку за формою № 1-ДФ за 3 квартал 2015 року, в той час як граничним терміном подання вказаного розрахунку було 09.11.2015.

ТОВ Виробничо-комерційна фірма Моноліт оскаржило податкове повідомлення-рішення від 22.02.2016 №0000631203 у адміністративному порядку шляхом подання скарг до ГУ ДФС у м. Києві та ДФС України, однак рішеннями ГУ ДФС у м. Києві від 27.04.2016 №9835/10/26-15-10-02-16 та ДФС України від 19.05.2016 №10947/6/99-99-11-02-01-15 скарги позивача залишені без задоволення, а спірне рішення від 22.02.2016 - без змін.

Згідно податкових повідомлень-рішень від 03.06.2016 №00013221201 та від 29.06.2016 №0015951201 до ТОВ Виробничо-комерційна фірма Моноліт застосовані штрафні санкції згідно пункту 120.1 статті 120 ПК України у сумі 170 грн та 1020 грн за порушення строків подання податкових декларацій з ПДВ за березень 2016 року та квітень 2016 року відповідно.

Позивач не погоджується із податковими повідомленнями-рішеннями від 22.02.2016 №0000631203, від 03.06.2016 №00013221201, від 29.06.2016 №0015951201, а тому звернувся з даним позовом до суду.

Суд, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 18.2. статті 18 ПК України податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов`язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

Пунктом 51.1 статті 51 ПК України встановлено, що платники податків, в тому числі Податкові агенти, зобов`язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків.

Підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПК України передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Згідно з пунктом 176.2. статті 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування.

Відповідно до пункту 119.2 статті 119 ПК України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними Відомостями або 3 помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

В той же час відповідно до пункту 120.1 статті 120 ПК України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.?

За наявним у пункті 46.1 статті 46 ПК України визначенням податкової декларації, це поняття включає в себе такі документи як податкова декларація, розрахунок, звіт, тобто документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до пункту 49.3 статті 49 податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до пункту 2.1 розділу ІІ Порядку №4 податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий податковий розрахунок за календарний рік не подається.

Якщо останній день строку подання податкового розрахунку припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Згідно з пункту 2.3 розділу II Порядку №4 податковий розрахунок подається до контролюючих органів за місцезнаходженням податкового агента - юридичної особи або її відокремлених підрозділів чи до контролюючого органу за податковою адресою фізичної особи - податкового агента.

Податковий розрахунок може готуватись податковим агентом таким чином:

- на непошкодженому паперовому носії формату А4 (кількість аркушів не обмежується), який заповнюється машинописним текстом чи друкованими літерами без помарок, закреслень, виправлень і уточнень, сторінки нумеруються. У незаповнених полях інформаційного рядка проставляється прочерк. Подання ксерокопії податкового розрахунку не дозволяється;

- на електронному носії інформації в електронній формі з використанням спеціалізованого програмного забезпечення, актуальні версії якого безкоштовно надаються контролюючим органом за місцем взяття податкового агента на облік та розміщені на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України.

Податковий розрахунок подається податковими агентами в один із таких способів:

- засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням умови щодо використання електронного цифрового підпису відповідальної особи податкового агента у порядку, визначеному законодавством;

- на паперовому носії разом з електронною формою на електронному носії інформації;

- на паперовому носії, якщо кількість рядків у податковому розрахунку не перевищує десяти.

Податковий розрахунок готується у двох примірниках. Один примірник подається до контролюючого органу. Другий - з підписом особи, відповідальної за приймання розрахунку, штампом та проставленим номером порції, отриманим при обов`язковій реєстрації розрахунку в контролюючому органі, повертається податковому агенту.

У матеріалах справи наявний поданий ТОВ Виробничо-комерційна фірма Моноліт розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку за формою №1-ДФ за 3 квартал 2015 року датований 09.10.2015.

Також позивачем надано копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0318617790700 згідно якого 20.10.2015 ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві отримано вказане поштове відправлення від ТОВ Виробничо-комерційна фірма Моноліт подане 16.10.2015.

Суд враховує, що надана позивачем копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0318617790700 не є беззаперечним підтвердженням того, що у вказаному поштовому відправленні містився саме розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку за формою №1-ДФ за 3 квартал 2015 року.

Разом з цим, відповідач не надав обґрунтувань того, що у поштовому відправленні №0318617790700 не містився вказаний розрахунок за формою №1-ДФ за 3 квартал 2015 року, не заперечив доводи позивача щодо отримання вказаного розрахунку 20.10.2015 засобами поштового зв`язку, а також не надав доказів подання позивачем (надходження від позивача) такого розрахунку 24.11.2015.

Водночас, відповідач наполягає на тому, що вказаний розрахунок не може вважатись поданим 20.10.2015 оскільки законодавством не передбачено можливості подання розрахунку за формою №1-ДФ засобами поштового зв`язку.

Таким чином, обґрунтування відповідача щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від 22.02.2016 №0000631203 фактично зводяться до неможливості подання розрахунку за формою №1-ДФ засобами поштового зв`язку.

Однак, суд не погоджується із таким висновком відповідача.

Так, за змістом пункту 46.1 статті 46 ПК України податковий розрахунок за формою №1-ДФ має статус податкової декларації.

Одним із способів подання податкової звітності, передбаченим у пункті 49.3 статті 49 ПК України, є надсилання поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення.

Пункт 2.3 розділу II Порядку №4, на який посилається відповідач, перелічує носіїв інформації на яких дозволяється подання розрахунку податковими агентами. При цьому, суд звертає увагу, що форму передачі такої звітності визначає саме пункт 49.3 статті 49 ПК України.

Суд звертає увагу, що за змістом пункту 2.3 розділу II Порядку №4 єдиним обмеженням для подання розрахунку за формою №1-ДФ засобами поштового зв`язку є те, що поштове відправлення передбачає заповнення форми №1-ДФ на паперовому носії. Проте згаданий пункт дозволяє подання розрахунку за формою № 1ДФ лише на папері, якщо кількість рядків у ньому не перевищує 10.

З наявної у матеріалах справи копії поданого ТОВ Виробничо-комерційна фірма Моноліт розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку за формою № 1-ДФ за 3 квартал 2015 року встановлено, що кількість рядків у цьому розрахунку не перевищує 10. Отже, зазначене обмеження не поширюється на даний розрахунок.

Відтак, доводи відповідача у цій частині суд вважає необґрунтованими, що вказує на безпідставність застосування до ТОВ Виробничо-комерційна фірма Моноліт штрафних санкцій у сумі 510 грн згідно податкового повідомлення-рішення від 22.02.2016 №0000631203, що свідчить про протиправність та необхідність скасування такого рішення.

Щодо податкових повідомлень-рішень від 03.06.2016 №00013221201 та від 29.06.2016 №0015951201 суд зазначає наступне.

Згідно податкових повідомлень-рішень від 03.06.2016 №00013221201 та від 29.06.2016 № 0015951201 до ТОВ Виробничо-комерційна фірма Моноліт застосовані штрафні санкції згідно пункту 120.1 статті 120 ПК України у сумі 170 грн та 1020 грн за порушення строків подання податкових декларацій з ПДВ за березень 2016 року та квітень 2016 року відповідно.

Разом з цим, позивач заперечує вказані порушення та зазначає, що вчасно подав податкові декларації з ПДВ за березень 2016 року та квітень 2016 року, але відповідач протиправно відмовив у прийнятті вказаної звітності, що слугувало підставою для виникнення спору, який вирішується судом під час розгляду справи №826/5086/16.

Згідно частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що згідно рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.05.2018 у справі №826/5086/16, ТОВ Виробничо-комерційна фірма Моноліт податкову декларацію з ПДВ за березень 2016 року з додатками подано контролюючому органу 20.04.2016, а податкову декларацію з ПДВ за квітень 2016 року з додатками - 20.05.2016. Однак, перелічені документи не прийнято у зв`язку із виявленням помилок: порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 №233, а саме: - ЄДРПОУ: 25284783 . Можливо розірвано договір про визнання електронної звітності.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.05.2018 у справі №826/5086/16, яке залишено без змін ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, позов ТОВ Виробничо-комерційна фірма Моноліт задоволено частково. Визнано протиправними дії ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів від 29.12.2015 №1. Зобов`язано ДПІ Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві прийняти та зареєструвати податкову накладну від 09.03.2016 №30903 днем її фактичного подання - 22.03.2016, звітні податкові декларації з ПДВ ТОВ Виробничо-комерційна фірма Моноліт за березень та квітень 2016 року з додатками до них днем їх фактичного подання - 20.04.2016 та 20.05.2016 відповідно.

Відтак, висновки відповідача на підставі який прийняті податкові повідомлення-рішення від 03.06.2016 №00013221201 та від 29.06.2016 №0015951201, спростовані судовим рішенням, яке набрало законної сили, а тому до позивача безпідставно застосовані штрафні санкції згідно вказаних рішень.

Також суд вважає прийнятними доводи позивача про передчасність прийняття податкових повідомлень-рішень від 03.06.2016 №00013221201 та від 29.06.2016 №0015951201, адже такі рішення прийняті після відкриття провадження у справі №826/5086/16 ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.04.2016, тобто вказані рішення прийняті на підставі висновків, обґрунтованість яких перевірялась судом станом на час прийняття таких рішень.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про протиправність та необхідність скасування податкових повідомлень-рішень від 03.06.2016 №00013221201 та від 29.06.2016 №0015951201.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірності оскаржуваних рішень, а позивачем надано належні та достатні докази на підтвердження протилежного, тому наявні підстави для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки даний позов сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, підлягає задоволенню повністю, а згідно наявної у справі квитанції від 24.06.2016 №153 позивачем за його подання сплачено судовий збір у розмірі 1378 грн, то вказана сума підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246 КАС України,

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Моноліт задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22.02.2016 №0000631203, від 03.06.2016 №00013221201, від 29.06.2016 №0015951201.

Стягнути з Головного управління ДПС у місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Моноліт судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1378 грн (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення цього ж Кодексу.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Моноліт (місцезнаходження юридичної особи: 03124, місто Київ, вулиця М. Василенка, будинок 7-А; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 25284783).

Відповідач - Головне управління ДПС у місті Києві (місцезнаходження юридичної особи: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 43141267).

Суддя О.М. Чудак