Постанова

від 07.07.2020 по справі 440/4180/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2020 р.Справа № 440/4180/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бартош Н.С.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М. ,

за участю секретаря судового засідання Олійник А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Білецьківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду (головуючий І інстанції Удовіченко С.О., м. Полтава) від 12.12.2019 року (повний текст складено 13.12.2019 року) по справі № 440/4180/19

за позовом Білецьківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, Білецьківського навчально-виховного комплексу Кременчуцької районної ради Полтавської області

до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області

треті особи Кременчуцька районна рада, Відділ освіти, сім`ї, молоді та спорту Кременчуцької районної державної адміністрації

про визнання недійсним та скасування припису,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі, Білецьківська сільська рада та Білецьківський навчально-виховний комплекс Кременчуцької районної ради Полтавської області, звернулися до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Полтавській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Кременчуцька районна рада, Відділ освіти, сім`ї, молоді та спорту Кременчуцької районної державної адміністрації, в якому просили визнати недійсним та скасувати припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №163 від 27.06.2019.

В обґрунтування позову зазначили, що за наслідком проведеної планової перевірки Білецьківського навчально-виховного комплексу Кременчуцької районної ради Полтавської області відповідачем винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки № 163 від 27.06.2019. На думку позивачів, даний припис є незаконним та необґрунтованим, а відтак підлягає скасуванню у судовому порядку.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12.12.2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодився з рішенням суду першої інстанції Білецьківською сільською радою подано апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо законності та обґрунтованості порушень вказаних у п.п. 2, 3, 4 Припису. Щодо посилання відповідача на необладнаня установкою автоматичної пожежної сигналізації приміщення навчально-виховного комплексу (п. 2 Припису) зазначив, що відповідні будівлі були споруджені до моменту створення систем протипожежного захисту, які передбачені ДБН В2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту , тому відсутній відповідний обов`язок щодо облаштування будинків відповідними системами. Також, оскільки відповідачем не додано доказів, що за проектом дошкільний навчальний заклад повинен був бути обладнаний системою внутрішнього протипожежного водопроводу та факту складання відповідного акту виявлених несправностей, то порушення вказані у п.3 Припису (протипожежне водоймище та система внутрішнього протипожежного водопроводу дошкільного навчального закладу знаходяться в непрацездатному стані) є необґрунтованими. Крім того, доводи відповідача про те, що панелі стін загальних коридорів та фойє школи оздоблені матеріалом з невідомими показниками щодо пожежної безпеки (п. 4 Припису) є безпідставними, оскільки відсутній факт проведення відповідних випробувань щодо визначення групи горючості зразків оздоблювального матеріалу.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягає на законності рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Сторони про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені.

На адресу суду засобами електронного зв`язку надійшло клопотання представника Відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Кременчуцької районної державної адміністрації О.Семеряніна, про відкладення розгляду справи. Проте, вказаний файл не підписаний електронним цифровим підписом, що підтверджується довідкою головного спеціаліста відділу ІТЗ про відсутність ЕЦП.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Згідно з частинами сьомою, восьмою статті 44 КАС України, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

У відповідності до положень частини десятої вищевказаної статті Кодексу, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

За приписами статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Згідно з частиною 2 статті 17 Закону України «Про електронні довірчі послуги» , електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, в яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг, зокрема, кваліфікованого електронного підпису.

Отже, обов`язковою умовою для чинності електронного документу являється його підписання електронним-цифровим підписом.

Судом встановлено, що клопотання надійшло до суду засобами електронного зв`язку без використання електронного цифрового підпису.

При цьому, надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу Електронний суд, що розміщений: https://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису.

Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, безумовно є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет.

Вказана позиція узгоджується із позицією Верховного Суду викладеною у постановах від 13.11.2019 року по справі №160/7227/19 та від 25.11.2019 року по справі № 160/7439/19.

Враховуючи, що клопотання не містить електронного цифрового підпису, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для його прийняття.

Колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи, що 20.05.2019 ГУ ДСНС України в Полтавській області прийнято наказ № 173, яким визначено провести планові перевірки об`єктів, що належать та використовуються органами виконавчої влади, адміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, а також утвореними ними комунальними закладами, установами та організаціями щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки ГУ ДСНС України у Полтавській області у червні 2019 року, зокрема щодо Білецьківського навчально-виховного комплексу Кременчуцької районної ради Полтавської області /а.с. 41-43/.

Повідомлення про проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) вручено представнику Білецьківського навчально-виховного комплексу Кременчуцької районної ради Полтавської області 24.05.2019 /а.с. 44/.

18.06.2019 Кременчуцьким міськрайонним управлінням ГУ ДСНС України у Полтавській області видано посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) № 184 /а.с. 45/.

За результатами проведеного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки Кременчуцьким міськрайонним управлінням ГУ ДСНС України у Полтавській області складено акт № 183 від 27.06.2019 /а.с. 48-52/, в якому зафіксовано наступні порушення:

- не проведено ревізію та випробування пристроїв блискавкозахисту навчально-виховного комплексу /розділ IV п. 1.21 ППБУ/;

- не обладнані установкою автоматичної пожежної сигналізації приміщення навчально-виховного комплексу /розділ V п. 1.2 ППБУ, додаток А, табл. А.1, п.п. 7.3, 7.2 ДБН В.2.5-56-2014;

- протипожежне водоймище та система внутрішнього протипожежного водопроводу дошкільного навчального закладу знаходяться в непрацездатному стані /розділ V п. 2.1, п. 2.2 ППБУ/;

- панелі стін загальних коридорів та фойє школи оздоблені матеріалом з невідомими показниками щодо пожежної безпеки /розділ ІІІ п. 2.23 ППБУ/;

- не проведено замір опору ізоляції силової та освітлювальної електромережі /розділ IV п. 1.20 ППБУ/;

- не укомплектовані приміщення вогнегасниками у кількості 5-ти шт. (ОП (З)-5) /розділ V п. 3.6 ППБУ/.

27.06.2019 Кременчуцьким міськрайонним управлінням ГУ ДСНС України у Полтавській області винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки № 163 відповідно до якого зазначено порушення, які необхідно усунути та строк виконання /а.с. 46-47/:

- не проведено ревізію та випробування пристроїв блискавкозахисту навчально-виховного комплексу (з 01.04.2013) /розділ IV п. 1.21 ППБУ/ до 01.09.2019;

- не обладнані установкою автоматичної пожежної сигналізації приміщення навчально-виховного комплексу (з 01.04.2013) /розділ V п. 1.2 ППБУ, додаток А, табл. А.1, п.п. 7.3, 7.2 ДБН В.2.5-56-2014 до 25.10.2019;

- протипожежне водоймище та система внутрішнього протипожежного водопроводу дошкільного навчального закладу знаходяться в непрацездатному стані (з 11.07.2016) /розділ V п. 2.1, п. 2.2 ППБУ/ до 25.10.2019;

- панелі стін загальних коридорів та фойє школи оздоблені матеріалом з невідомими показниками щодо пожежної небезпеки (з 25.10.2017) /розділ ІІІ п. 2.23 ППБУ/ до 25.10.2019;

- не проведено замір опору ізоляції силової та освітлювальної електромережі (з 01.04.2013) /розділ IV п. 1.20 ППБУ/ до 01.09.2019;

- не укомплектовані приміщення вогнегасниками у кількості 5-ти шт. (ОП (З)-5) (з 25.10.2017) /розділ V п. 3.6 ППБУ/ до 01.09.2019.

Припис отримано директором Білецьківського навчально-виховного комплексу Кременчуцької районної ради Полтавської області - 27.06.2019 /а.с. 46 зворот/.

Не погоджуючись із даним приписом, Білецьківська сільська рада та Білецьківський навчально-виховний комплекс Кременчуцької районної ради Полтавської області звернулися до суду із даним позовом.

Під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідачем надано припис від 27.06.2019 № 163, який містить відмітки про виконання позивачем пунктів 1, 5, 6 оскаржуваного Припису /а.с. 78 зворот/.

Апеляційна скарга відповідних доводів щодо протиправності пунктів 1, 5, 6 Припису не містить.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано до суду доказів спростування порушень вказаних у п.п. 2, 3, 4 оскаржуваного Припису чи підтвердження повного їх усунення. Враховуючи існування потенційної небезпеки заподіяння шкоди життю і здоров`ю людей та сприяння виникненню надзвичайних ситуацій пожежного чи техногенного характеру, з метою недопущення спричинення такої шкоди, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

За змістом статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до абз. 2 ст.1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року №877-V (далі - Закон України №877-V), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами: пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; підконтрольності і підзвітності органу державного нагляду (контролю) відповідним органам державної влади; рівності прав і законних інтересів усіх суб`єктів господарювання; гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю) та неприпустимості здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання; невтручання органу державного нагляду (контролю) у діяльність суб`єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону; відповідальності органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб за шкоду, заподіяну суб`єкту господарювання внаслідок порушення вимог законодавства, порушення прав та законних інтересів суб`єкта господарювання; дотримання умов міжнародних договорів України; незалежності органів державного нагляду (контролю) від політичних партій та будь-яких інших об`єднань громадян; наявності одного органу державного нагляду (контролю) у складі центрального органу виконавчої влади; презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності; недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності (ч. 1 ст. 3 Закону України № 877-V).

Частиною першою статті 4 Закону України № 877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Положеннями статті 64 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI (далі - КЦЗ України) встановлено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно - рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно з частиною другою статті 51 КЦЗ України, забезпечення техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на його керівника.

Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання (ч.3 ст.55 КЦЗ України).

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст.66 КЦЗ України).

Згідно з частиною сьомою статті 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку (ч. 8 ст. 7 Закону № 877-V).

За результатами проведення планової перевірки позивача виявлено факти порушення останнім вимог законодавства у сфері пожежної безпеки.

Колегія суддів зазначає, що під пожежною безпекою розуміється відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю (п. 33 ч. 1 ст. 2 КЦЗ України).

Надаючи оцінку спірного припису в частині, яка оскаржується позивачем, колегія суддів дійшла висновку про наступне.

Так, п. 2 припису встановлено порушення, що полягають в не обладнані установкою автоматичної пожежної сигналізації приміщення навчально-виховного комплексу (з 01.04.2013) /розділ V п. 1.2 ППБУ, додаток А, табл. А.1, п.п. 7.3, 7.2 ДБН В.2.5-56-2014/.

Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417 (далі - Правила пожежної безпеки), ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об`єкт).

Ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Тобто, вказані норми є обов`язковими для виконання, в тому числі і для Білецьківського навчально-виховного комплексу Кременчуцької районної ради Полтавської області.

Положеннями п. 1.2 розділу V Правил визначено, що будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".

Матеріали справи не містять, а скаржником під час розгляду справи не надано доказів обладнання установкою автоматичної пожежної сигналізації приміщення навчально-виховного комплексу, як це визначено вище зазначеними нормами.

Колегія суддів зазначає, що відсутність автоматичної системи пожежної сигналізації та системи оповіщення призведе до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, в зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння.

З огляду на викладене, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо відсутності обов`язку обладнання установкою автоматичної пожежної сигналізації приміщення навчально-виховного комплексу, оскільки Правила пожежної безпеки поширюються також на приміщення які вже експлуатуються.

З приводу порушення, зафіксованого у п. 3 Припису - протипожежне водоймище та система внутрішнього протипожежного водопроводу дошкільного навчального закладу знаходяться в непрацездатному стані /розділ V п. 2.1, п. 2.2 ППБУ/, колегія суддів зазначає наступне.

Вимоги до утримання технічних засобів протипожежного захисту, зокрема, системи протипожежного водопроводу, визначені пунктом 2 розділу V Правил пожежної безпеки.

Так, згідно п. 2.1 розділ V вказаних Правил, зовнішній протипожежний водопровід повинен відповідати таким вимогам: 1) відповідальними за технічний стан пожежних гідрантів, установлених на мережі водопроводу населених пунктів, є відповідні служби (організації, установи), які утримують ці мережі водопроводу, а на території підприємств - їх власники або орендарі; 2) пожежні гідранти та пожежні резервуари повинні бути справними і утримуватися таким чином, щоб забезпечити безперешкодний забір води пожежними автомобілями; 3) у разі відключення ділянок водопровідної мережі та гідрантів або зменшення тиску мережі нижче за потрібний необхідно сповіщати про це пожежно-рятувальні підрозділи; 4) для контролю працездатності мережі систем зовнішнього протипожежного водопроводу власнику мережі водопостачання або іншій відповідальній особі, визначеній у відповідному договорі згідно з вимогами чинного законодавства, необхідно 1 раз на рік проводити випробування на тиск та витрату води з оформленням акта. Випробування водопроводу повинно проводитися також після кожного ремонту, реконструкції або підключення нових споживачів до мережі водопроводу; 5) пожежні гідранти і водойми повинні мати під`їзди з твердим покриттям. У разі наявності на території об`єкта або поблизу нього (у радіусі до 200 м) природних або штучних вододжерел до них повинні бути влаштовані під`їзди з майданчиками (пірсами) розміром не менше 12 х 12 м для встановлення пожежних автомобілів і забирання води будь-якої пори року; 6) витрачений під час гасіння пожежі протипожежний запас води з резервуарів має бути відновлений у строк не більше ніж: 24 год. - у населених пунктах і на промислових підприємствах з будівлями за вибухопожежною та пожежною небезпекою категорій А, Б та В; 36 год. - на промислових підприємствах з будівлями за пожежною небезпекою категорій Г та Д; 72 год. - у сільських населених пунктах і на сільськогосподарських підприємствах.

Для промислових підприємств із витратами води на зовнішнє пожежогасіння до 20 л/с включно допускається збільшувати час відновлення пожежного об`єму води: до 48 год. - для будівель категорій Г та Д; до 36 год. - для будівель категорії В; 7) пожежні резервуари (водойми) та їх обладнання повинні бути захищені від замерзання води. Узимку для забирання води з відкритих вододжерел слід встановлювати утеплені ополонки розміром не менше 0,6 х 0,6 м, які мають утримуватись у зручному для використання стані; 8) підтримання у постійній готовності штучних водойм, водозабірних пристроїв, під`їздів до вододжерел покладається: на підприємстві - на його власника (орендаря); у населених пунктах - на органи місцевого самоврядування; 9) біля місць розташування пожежних гідрантів і водойм повинні бути встановлені (відповідальні за встановлення - згідно з підпунктом 9 цього пункту) покажчики (об`ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеними на них: для пожежного гідранта - літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева); для пожежної водойми - літерним індексом ПВ, цифровими значеннями запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, котрі можуть одночасно встановлюватися на майданчику біля водойми; 10) водонапірні башти повинні бути забезпечені під`їздом з твердим покриттям і пристосовані для відбору води пожежно-рятувальною технікою будь-якої пори року. На корпус водонапірної башти слід наносити позначення, яке вказує на місце розташування пристрою для забирання води пожежно-рятувальною технікою; 11) не допускається використовувати для побутових, виробничих та інших господарських потреб протипожежний запас води, що зберігається в резервуарах, водонапірних баштах, водоймах та інших ємнісних спорудах.

Згідно п.2.2 розділу V Правил пожежної безпеки, система внутрішнього протипожежного водопроводу повинна відповідати таким вимогам: 1) внутрішні пожежні кран-комплекти слід установлювати в доступних місцях. При цьому їх розміщення не повинно заважати евакуації людей; 2) кожен пожежний кран-комплект має бути укомплектований пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів), а також важелем для полегшення відкривання вентиля. Елементи з`єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола мають бути однотипними; 3) пожежний плоскоскладальний рукав необхідно утримувати сухим, складеним в гармошку або подвійну скатку, приєднаним до крана та ствола і не рідше одного разу на шість місяців розгортати та згортати наново; 4) використання пожежних рукавів для господарських та інших потреб, не пов`язаних з пожежогасінням, не допускається; 5) у вибухопожежонебезпечних приміщеннях за наявності пилу пожежні крани повинні бути укомплектовані пожежними стволами, що подають воду як суцільним струменем, так і розпиленим; 6) пожежні кран-комплекти повинні розміщуватись у вбудованих або навісних шафках, які мають отвори для провітрювання і пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання. При виготовленні шаф рекомендується передбачати в них місце для зберігання двох вогнегасників. На дверцята шаф, в яких знаходяться вогнегасники, мають бути нанесені відповідні покажчики за ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности ; 7) спосіб установлення пожежного кран-комплекту повинен забезпечувати зручність повертання вентиля та приєднання рукава. Напрямок осі вихідного отвору патрубка пожежного крана повинен виключати різкий залом пожежного рукава у місці його приєднання; 8) на дверцятах пожежних шафок із зовнішнього боку повинні бути вказані після літерного індексу ПК порядковий номер крана та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів; 9) пожежні кран-комплекти не рідше одного разу на рік підлягають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування. Пожежні кран-комплекти повинні постійно бути справними і доступними для використання; 10) зовнішні патрубки з приєднуваними головками, засувки, зворотні клапани для приєднання рукавів пожежних машин повинні утримуватись у справному стані; 11) у неопалюваних приміщеннях узимку вода з внутрішнього протипожежного водопроводу повинна зливатись. При цьому біля пожежних кранів-комплектів повинні бути написи (таблички) про місце розташування і порядок відкривання відповідної засувки або пуску насоса. З порядком відкривання засувки або пуску насоса необхідно ознайомити всіх працівників цього об`єкта; 12) за наявності в неопалюваному приміщенні (будинку) трьох і більше пожежних кранів-комплектів на сухотрубній мережі внутрішнього протипожежного водопроводу в утепленому місці на вводі необхідно встановлювати засувку з електроприводом. Її відкриття та пуск насоса слід здійснювати дистанційно від пускових кнопок, установлених всередині шафок пожежних кран-комплектів.

Як вказував під час розгляду справи представник відповідача, за наслідками проведеної перевірки, шляхом візуального огляду було встановлено, що у протипожежному водоймищі, розташованому поблизу будівлі дитячого садка, взагалі відсутній запас води. Також було проведено відкривання вентилів пожежних кранів системи внутрішнього протипожежного водопроводу дитячого садка. При цьому виявлено повну відсутність води у системі внутрішнього протипожежного водопроводу дитячого садка.

Колегія суддів зазначає, що відсутність протипожежного водопостачання або невідповідність протипожежного водопостачання вимогам чинних будівельних норм призводить до унеможливлення гасіння пожежі, допускає розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям. їх руйнації, та збільшення продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур, що в свою чергу створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей унеможливлюючи евакуацію людей з будівлі.

При цьому, згідно п. 6 розділу IV Інструкції про порядок утримання, обліку та перевірки технічного стану джерел зовнішнього протипожежного водопостачання, затвердженої наказом МВС України від 15.06.2015 року № 696 та зареєстрована в Мінюсті України 03.07.2015 року за №780/2722, керівники об`єктів незалежно від форм власності зобов`язані не рідше двох разів на рік (квітень - травень, вересень - жовтень) проводити відповідно до пунктів 3, 4 цього розділу перевірку об`єктових джерел зовнішнього протипожежного водопостачання, розміщених на їх території, із залученням (за їх письмовим зверненням) пожежно-рятувальних підрозділів ДСНС України.

Враховуючи, що заявником апеляційної скарги не надано доказів звернення до відповідного пожежно-рятувального підрозділу про перевірку джерел зовнішнього протипожежного водопостачання, колегія судів вважає необґрунтованими його посилання на відсутність складеного у відповідності до вимог вказаної інстанції Акту виявлених несправностей, як підставу для скасування оскаржуваного припису.

З приводу порушення, зафіксованого у п. 4 Припису - панелі стін загальних коридорів та фойє школи оздоблені матеріалом з невідомими показниками щодо пожежної небезпеки (з 25.10.2017) /розділ ІІІ п. 2.23 ППБУ/ до 25.10.2019/, колегія суддів зазначає наступне.

Як вказував під час розгляду справи представник відповідача, під час проведення перевірки шляхом візуального огляду було встановлено факт оздоблення панелей стін загальних коридорів та фойє школи з використанням плит QSB (різновид деревостружечної плити) та MDF (матеріал, що виготовляється методом сухого пресування дрібної деревної стружки при високому тиску і температурі), вагонки з пресованої целюлози. При цьому, жодних документів, які б посвідчували показники пожежної небезпеки вказаних матеріалів за групами горючості, займистості, димоутворювальної здатності, токсичності продуктів згоряння директором Білецьківського навчально-виховного комплексу Кременчуцької районної ради Полтавської області не було надано.

Заявником апеляційної скарги ані під час проведеної перевірки, ані під час розгляду справи не надано документів, які б посвідчували показники пожежної небезпеки вказаних матеріалів за групами горючості, займистості, димоутворювальної здатності, токсичності продуктів згоряння.

Колегія суддів зазначає, що відсутність або не відповідність вогнезахисної обробки конструктивних елементів будівлі або невідповідність стану вогнезахисної обробки, під впливом небезпечних факторів пожежі, призводить до її руйнування, поширення пожежі зі збільшенням продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур та їх розповсюдження до шляхів евакуації, що унеможливить евакуацію людей з будівлі.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для скасування вказаного пункту припису.

Згідно з пунктом 26 частини першої статті 2 КЦЗ України, небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Поняття загроза життю та/або здоров`ю людини є оціночним поняттям та віднесено до сфери захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на відповідача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Колегія суддів зазначає, що при прийнятті рішення суд враховує, що життя та здоров`я людини має бути найвищою цінністю у суспільстві.

Положеннями ч. 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 16.05.2019 року по справі № 812/1296/18.

При цьому, колегія суддів, вважає за необхідне зазначити, що прийняття оскаржуваного припису про усунення порушень, насамперед, спрямовано не як виключно санкція для позивача, а для забезпечення безпеки життя та здоров`я людей, що є цілком співмірним та відповідає ступеню можливого ризику.

Апеляційна скарга відповідних доводів щодо протиправності пунктів 1, 5, 6 припису не містить, а відтак, з урахуванням положень ст. 308 КАС України, рішення суду в цій частині не підлягає апеляційному перегляду.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (№ 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (№ 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують з наведених вище підстав.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не виявила підстав для його скасування.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Білецьківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.12.2019 року по справі № 440/4180/19 - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.12.2019 року по справі № 440/4180/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош Судді (підпис) (підпис) З.Г. Подобайло А.М. Григоров

Повний текст постанови складено 13.07.2020 року