Рішення

від 22.04.2020 по справі 183/5658/19

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/5658/19

№ 2/183/1226/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2020 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Городецького Д.І.

секретаря судового засідання Пономаренко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, ОСОБА_2 , третя особи - Новомосковська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и в :

12 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, ОСОБА_2 , третя особи - Новомосковська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її тітка - ОСОБА_4 .

За життя ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений секретарем Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області Чумаченко А.І. за реєстровим №291, відповідно до ОСОБА_4 заповіла їй житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Після смерті тітки відкрилась спадщина, зокрема, на земельну ділянку площею 0,250 гектарів, кадастровий номер 1223282000:04:002:0009, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

У визначений законом строк вона звернулася до Новомосковської районної державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті тітки та отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок.

Однак, під час переоформлення житлового будинку виявила, що земельна ділянка, яка знаходиться під спадковим домоволодінням у свідоцтві про право на спадщину до складу спадкового майна, що їй перейшло в порядку спадкування за заповітом, не була включена.

09 липня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на спірну земельну ділянку та відповіддю нотаріуса їй було відмовлено з тих підстав, що відсутні відомості щодо реєстрації права власності на земельну ділянку за спадкодавцем.

ОСОБА_4 отримала у власність земельну ділянку на підставі державного акту на земельну ділянку площею 0,3001 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку - 0,250 га, кадастровий номер 1223282000:04:002:0009 та ведення особистого підсобного господарства - 0,0501 га, кадастровий номер 1223282000:04:002:0010, що розташована в АДРЕСА_2 .

Однак, за час життя остання загубила оригінал державного акту і не встигла отримати новий з кадастровими номерами, тому з цих підстав тітка не внесла спірну ділянку до заповіту.

В зв`язку з наведеним, в позовній заяві позивач ОСОБА_1 просила суд:

- визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,250 гектарів, кадастровий номер 1223282000:04:002:0009, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 (Державний акт на право приватної власності на землю Серія II-ДП № 074896,зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 13968 від 18 квітня 2000 року), в порядку спадкування за законом після смерті тітки ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 16 жовтня 2019 року відкрите провадження у справі.

Ухвалою суду від 23 березня 2020 року зобов`язано Новомосковську районну державну нотаріальну контору надати належним чином засвідчену копію спадкової справи після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 22 квітня 2020 року підготовче провадження у справі було закрито, справа призначена досудового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 та її представник в судове засідання не з`явилися, згідно заяви просили розглядати справу без їх участі, позов підтримують в повному обсязі, просили суд задовольнити вимоги.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, звернувся до суду з заявою, в якій просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги визнав та просив позов задовольнити.

Представник відповідача Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області в судове засідання не з`явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності, просив розглянути справу на розсуд суду.

Представник третьої особи Новомосковської районної державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, згідно наданої до суду заяви, просив розглядати справу без його участі.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що складено відповідний актовий запис № 34 від 16 серпня 2017 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 17 серпня 2017 року, інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру № 59916584 від 27 березня 2020 року та Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 50055916 від 28 листопада 2017 року.

За життя, 09 жовтня 2015 року ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений секретарем Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області Чумаченко А.І., зареєстрований в реєстрі за № 291, відповідно до якого заповіла позивачу ОСОБА_1 житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 та відповідачу ОСОБА_2 - земельну ділянку розміром 6,36 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1223282000-01-042-0004, розташована на території Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру № 50049884 від 28 листопада 2017 року та матеріалами спадкової справи № 325/2017, відкритої після смерті ОСОБА_4 .

Встановлено, що після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на житловий будинок по АДРЕСА_2 ; земельну ділянку площею 0,3001 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку - 0,250 га, кадастровий номер 1223282000:04:002:0009 та ведення особистого підсобного господарства - 0,0501 га, кадастровий номер 1223282000:04:002:0010, що розташована в АДРЕСА_2 та земельну ділянку площею 6,36 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1223282000-01-042-0004, розташована на території Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Згідно Постанови Верховної Ради України Про перейменування окремих населених пунктів № 1037-VIII від 17 березня 2016 року селище Видвиженець Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області було перейменоване на селище Миролюбівка. Дана обставина також підтверджується довідкою Голубівською сільської ради від 11 липня 2018 року за вих. № 1358.

У визначений законом строк з заявами про отримання свідоцтва про прийняття спадщини до нотаріуса звернулися позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 , що підтверджується матеріалами спадкової справи № 325/2017, заведеної після смерті ОСОБА_4 .

Зі спадкової справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом Серія НОМЕР_2 на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , належного померлій на підставі свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок (домоволодіння), виданого 08 лютого 1990 року виконавчим комітетом Новомосковської районної ради Дніпропетровської області на підставі рішення № 96 від 17 березня 1987 року, зареєстрованого в БТІ 08 лютого 1990 року за р. № 48-1, а також свідоцтво про право на спадщину за законом Серія НОМЕР_3 на грошові внески з належними до них відсотками, що належали померлій.

Відповідач ОСОБА_2 , в свою чергу, після смерті ОСОБА_4 отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом Серія ННВ в„– 837791 на земельну ділянку площею 6,36 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1223282000-01-042-0004, розташована на території Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, належної померлій, право власності якої зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 13 липня 2013 року, запис про право власності № 1358259, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 105360512232, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 6229827 від 15 липня 2013 року.

Встановлено, що відповіддю державного нотаріуса Новомосковської районної державної нотаріальної контори Крутько Л.П. від 09 липня 2018 року за вих. № 1209/02-14, позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0,250 гектарів, кадастровий номер 1223282000:04:002:0009, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 з тих підстав, що відсутні відомості щодо реєстрації права власності на земельну ділянку за спадкодавцем ОСОБА_4 .

В той же час,зазначена земельна ділянка належить на праві власності ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серія II-ДП № 074896, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 13968 від 18 квітня 2000 року.

Державна реєстрація земельної ділянки здійснена відділом у Новомосковському районі Головного територіального управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області 24 травня 2018 року на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ФОП ОСОБА_6 від 10 квітня 2018 року, що підтверджуєтеся Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-1206175022018 від 24 травня 2018 року.

Згідно ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

На підставі ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

На підставі ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного суду від 30 травня 2008 року N 7 Про судову практику у справах про спадкування з метою забезпечення однакового застосування законодавства про спадкування судам надані такі роз`яснення:Відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Правило статті 1225 ЦК про те, що при переході до спадкоємців права власності на житловий будинок, інші будівлі та споруди до них переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, і у розмірі, який необхідний для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом, необхідно розуміти так, що така ділянка переходить у власність або користування спадкоємців, якщо її було надано в установленому порядку, в межах, визначених при наданні, за умови, що спадкодавець не складав заповіту щодо розпорядження земельною ділянкою, належною йому на праві власності.

Спадкодавець може передавати за заповітом частину належної йому земельної ділянки, тоді інша частина цієї ділянки спадкується за законом. У разі коли спадкодавець заповів всю земельну ділянку або її частину іншим особам, які не успадковували нерухоме майно, то спадкоємці мають право на земельну ділянку, на якій розміщено нерухоме майно та на частину ділянки, яка є необхідною для його обслуговування, незалежно від змісту заповіту.

За такими правилами здійснюється й перехід права на землю при спадкуванні права на частину нерухомого майна, а якщо був установлений порядок користування ним - то з урахуванням цього порядку.

Згідно з пунктом г частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Згідно статті 120 ЗК України при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.

Зазначена норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

При цьому при застосуванні положень статті 120 ЗК України у поєднанні з нормою статті 125 ЗК України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об`єкти.

Таким чином, за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 120 ЗК України, особа, яка набула права власності на будівлю чи споруду стає власником земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості.

Належність ОСОБА_1 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 встановлено в судовому засіданні та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

У суду відсутні сумніви щодо добровільності позиції відповідача ОСОБА_2 щодо визнання позову.

Згідно положень Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування , свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Зважаючи на відмову нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину, іншого шляху окрім звернення до суду за захистом порушеного права у позивача немає та відповідно ст.16 ЦК України він обрав правильний спосіб захисту свого порушеного права.

За встановлених обставин, зважаючи на те, що позивач ОСОБА_1 набула право власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_2 , а тому з цих підстав до останньої переходить право власності на всю земельну ділянку, яка знаходиться під цією будівлею.

У зв`язку з наведеним, позовні вимоги підлягають задоволенню, за позивачем в порядку спадкування за законом слід визнати право власності на земельну ділянку, на якій знаходиться житловий будинок, який вона успадкувала за заповітом.

У відповідності до ст. 133 ЦПК України, 1. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. 2. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. 3. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, в тому числі на професійну правничу допомогу.

На підставі ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

В той же час, враховуючи відсутність вини відповідачів, суд приходить до висновку, що судові витрати повинні бути покладені на позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючисьст.ст. 4, 6-10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-268, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, ОСОБА_2 , третя особи - Новомосковська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,250 гектарів, кадастровий номер 1223282000:04:002:0009, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 (Державний акт на право приватної власності на землю Серія II-ДП № 074896,зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 13968 від 18 квітня 2000 року), в порядку спадкування за законом після смерті тітки - ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судові витрати покласти на позивача ОСОБА_1 .

Учасники справи:

-позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ;

-відповідач: Перещепинська міська рада Новомосковського району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 04338463, місцезнаходження за адресою: 51220, Дніпропетровська область, Новомосковський район, м. Перещепине, вул. Шевченка, буд. 43;

-відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 ;

-третя особа: Новомосковська районна державна нотаріальна контора, код ЄДРПОУ 05466105, місцезнаходження за адресою: 51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, пл. Героїв, буд. 1.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути поданою до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 22 квітня 2020 року.

Суддя Д.І. Городецький