Постанова

від 02.07.2020 по справі 460/2746/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2020 рокуЛьвівСправа № 460/2746/19 пров. № А/857/2345/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Курильця А.Р., Кушнерика М.П.,

з участю секретаря судового засідання Чопко Ю.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Державного підприємства Остківське лісове господарство до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень за апеляційною скаргою Державного підприємства Остківське лісове господарство на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року (суддя першої інстанції Борискін С.А., м. Рівне, повний текст складено 27.01.2020),

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство Остківське лісове господарство (далі - ДП Остківське лісове господарство ) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.07.2019 №0012761401, №0012771401, №0002031305, №0002021305.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Із таким судовим рішенням не погодилося ДП Остківське лісове господарство та подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення та задовольнити позов. Обґрунтовуючи незгоду, позивач зазначив, що відповідачем при донарахуванні податку на прибуток підприємств не враховано, що положення розділу ІІІ "Податок на прибуток підприємств" Податкового кодексу України не передбачають коригування фінансового результату до оподаткування на витрати, понесені на безкоштовно (подарунок) надані дрова учасникам АТО та реалізовану ділову деревину із знижкою 50%. У разі безоплатного надання коштів, товарів, робіт і послуг у бухгалтерському обліку платника дохід не виникає. При реалізації лісопродукції підприємство нараховувало та сплачувало податок на додану вартість, однак його розміру при нарахуванні податкового зобов`язання відповідачем враховано не було. Також позивач вказував, що під час виробництва готової продукції ним отримуються відходи (порубкові рештки), що не придатні для реалізації чи використання у власній господарській діяльності. Такі є безповоротними відходами та не визнаються активами підприємства. Наголошував, що порубкові рештки безпідставно оцінено за вартістю дров. Окрім того, апелянт вважає неправильними висновки податкового органу про заниження фінансового результату до оподаткування внаслідок не відображення за рахунок чистого прибутку виплачених працівникам премій і заохочень. Зазначає, що основним документом, який регулює виробничі, трудові та соціально-економічні відносини між трудовим колективом та його адміністрацією є колективний договір. Колективними договорами, укладеними між підприємством та трудовим колективом, передбачено виплату премій та заохочень і такі виплати є зобов`язанням ДП Остківське лісове господарство перед працівниками підприємства. З урахуванням вимог Положення про порядок бухгалтерського обліку окремих активів та операцій підприємств державного, комунального секторів економіки і господарських організацій, які володіють та/або користуються об`єктами державної, комунальної власності, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 19.12.2006 №1213. Апелянт зазначив, що вичерпний перелік виплат, які здійснюються за рахунок прибутку, визначається розпорядчим документом підприємства. Всі інші виплати працівникам, які не визначені установчими і розпорядчими документами підприємства, як такі, що виплачуються за рахунок прибутку, обліковуються відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 26 Виплати працівникам , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.10.2003 №601, та включаються до складу витрат підприємства. Вказував, що підприємство має право виплати на оплату праці здійснювати за рахунок витрат, оскільки матеріальне стимулювання працівників проводиться за рахунок фонду оплати праці, згідно колективного договору та наказів по підприємству. Вважав, що підприємством правильно визначено фінансовий результат до оподаткування (прибуток) за період, що перевірявся, включивши до витрат виплату премій та заохочень за підсумками 2017-2018 років. Щодо сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору та заснованих штрафних санкцій, зазначив, що суд безпідставно не взяв до уваги своєчасну сплату зобов`язань позивачем податку на доходи фізичних осіб. Також, суд не врахував, що в частині визначення основної суми боргу рішення підлягає скасуванню, оскільки податковий орган вправі його визначити тільки в разі, коли податковий агент порушив правила нарахування чи декларування податку, чого зроблено не було.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказав по законність і обґрунтованість судового рішення, відповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

У судовому засіданні представник позивача Троянчук Д.М. підтримав апеляційну скаргу з підстав, що в ній викладені.

Представник відповідача Довгалюк І.Л. заперечила щодо задоволення апеляційної скарги та пояснила, що податкові зобов`язання нараховані правильно.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши письмові докази, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням ДПС у Рівненській області проведена документальна планова виїзна перевірка ДП Остківське лісове господарство , за результатами якої складено акт перевірки від 24.06.2019 №1266/17-00-14-01/00992875, згідно якого встановлено такі порушення:

1) п. 2 ст. 3, п. 1, п. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п. 1.2 розділу IV Положення про порядок бухгалтерського обліку окремих активів та операцій підприємств державного, комунального секторів економіки і господарських організацій, які володіють та/або користуються об`єктами державної, комунальної власності , затверджене наказом Міністерства фінансів України 19.12.2006 №1213, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 26.12.2006 за № 1363/13237 із змінами та доповненнями, п. 11, 12 П(С)БО 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України №318 від 31.12.1999 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №27/4248 від 19.01.2000, пп. 14.1.36 п. 14 ст. 14, п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України занижено податок на прибуток всього на суму 695006 грн, в т.ч. за 2017 рік на суму 282 027 грн, за 2018 рік на суму 412979 грн та занижено частину чистого прибутку всього на суму 2895856 грн, в т.ч. за 2017 рік на суму 1175111 грн, за 2018 рік на суму 1720745 грн.

2) пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14, пп. 163.1.1 пп. 163.1.2 п. 163.1, пп. 163.2.1 п. 163.2 ст. 163, пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164, п. 164.5 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, пп. 168.1.1 пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, п. 171.2 ст. 171, пп. а п. 176.2, ст. 176 розділу IV Податкового кодексу України, у результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб при виплаті платнику податків доходів за період, що перевірявся, на суму 31529,18 грн, в тому числі по звітних періодах за січень-вересень 2017 року 31529,18 грн;

3) пп. 14.1.180, пп. 14.1.156, пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14, п. 31.1 ст. 31, п. 54.2 ст. 54, абз. 2 п. 57.1 ст. 57, п. 168.1 ст. 168, п. 171.1 ст. 171 та пп. а п. 176.2 ст. 176, Податкового кодексу України, а саме:

- несплата (неперерахування) до бюджету податковим агентом ДП Остківський лісгосп сум належного до сплати податку на доходи фізичних осіб після настання граничних термінів сплати податку до бюджету, передбачених п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, у випадку коли виплата доходу на користь платників податків передувала сплаті податку на доходи фізичних осіб та у випадках, коли дохід виплачувався одночасно зі сплатою податку на доходи фізичних осіб;

- неподання податковим агентом ДП Остківський лісгосп платіжних доручень для перерахування належного до сплати податку на доходи фізичних осіб за граничними термінами сплати податку до бюджету в сумі 1674501,79 грн, передбаченими п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, а саме: по терміну сплати 31.03.2017 у сумі 2577,60 грн, 30.06.2017 64356,44 грн, 27.07.2017 72298,49 грн, 30.08.2017 64649,00 грн, 30.09.2017 52722,03 грн, 31.10.2017 69856,77 грн, 30.11.2017 73646,08 грн, 29.12.2017 89937,73 грн, 31.01.2018 115033,99 грн, 28.02.2018 119891,62 грн, 28.03.2018 1263,02 грн, 29.03.2018 100241,20 грн, 27.04.2018 91532,73 грн, 31.05.2018 156516,70 грн, 27.06.2018 165262,24 грн, 30.07.2018 46056,76 грн, 31.08.2018 160199,21 грн, 28.09.2018 130979,55 грн, 30.10.2018 65257,16 грн, 01.11.2018 2105,36 грн, 02.11.2018 338,90 грн, 21.11.2018 10085,89 грн, 23.11.2018 6619,03 грн, 26.11.2018 408,52 грн, 29.11.2018 3746,88 грн, 04.12.2018 5763,86 грн, 05.12.2018 3155,03 грн.

4) пп. 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 1.6 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX ст. 168 п. 171.1 ст. 171Податкового кодексу України, у результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з військового збору при виплаті платнику податків доходів за період, що перевірявся, на суму 2502,70 грн, в тому числі по звітних періодах: за січень-вересень 2017 року 2502,70 грн.;

5) пп. 1.1, пп. 1.2, пп. 1.3, пп. 1.4, пп. 1.5, пп. 1.6 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, а саме:

- несплата (неперерахування) до бюджету податковим агентом ДП Остківський лісгосп сум належного до сплати військового збору після настання граничних термінів сплати збору до бюджету, передбачених п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, у випадку коли виплата доходу на користь платників податків передувала сплаті військового збору та у випадках, коли дохід виплачувався одночасно зі сплатою військового збору;

- неподання податковим агентом ДП Остківський лісгосп платіжних доручень для перерахування належного до сплати військового збору за граничними термінами сплати збору до бюджету в сумі 153726,85 грн, передбаченими п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, а саме: по терміну сплати 30.01.2017 у сумі 256,61 грн, 31.03.2017 770,31 грн, 31.05.2017 164,99 грн, 26.06.2017 198,31 грн, 30.06.2017 6392,24 грн, 27.078.2017 7068,52 грн, 30.08.2017 6280,09 грн, 30.09.2017 5354,81 грн, 31.10.2017 6848,66 грн, 30.11.2017 7150,77 грн, 29.12.2017 8700,83 грн, 31.01.2018 10548,96 грн, 28.02.2018 11034,05 грн, 28.03.2018 110,67 грн, 29.03.2018 10388,82 грн, 27.04.2018 8557,18 грн, 31.05.2018 14058,57 грн, 27.06.2018 14799,41 грн, 30.07.2018 3322,68 грн, 31.08.2018 14453,07 грн, 28.09.2018 11917,15 грн, 30.10.2018 5199,10 грн, 01.11.2018 122,81 грн, 02.11.2018 28,24 грн (т. 1 а.с. 25-70).

19 липня 2019 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

№0012761401 про донарахування податку на прибуток в сумі 1042509 грн, в тому числі 695006 грн за основним зобов`язанням та 347503 грн за штрафними (фінансовими) санкціями,

№0012771401 про збільшення суми частини чистого прибутку в розмірі 2895856 грн,

№0002021305 про збільшення суми грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з військового збору, пені 122876,87 грн, в тому числі 2502,7 грн за основним зобов`язанням та 117172,19 за штрафними (фінансовими) санкціями, 3201,98 грн сума пені,

№0002031305 про збільшення суми грошового зобов`язання з податків та зборів, в тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені 1347812,92 грн, в тому числі 31529,18 грн за основним зобов`язанням, 1279523,26 грн за штрафними (фінансовими) санкціями, 36760,48 грн сума пені (т. 1 а.с. 15-24).

Щодо оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 19.07.2019 №0012761401, №0012771401 суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями п. 8.4 Колективного договору ДП Остківське лісове господарство на 2017 рік з реєстраційний №8 від 08.02.2017 (т.10 а.с.358), Колективного договору на 2018 рік від 31.01.2018 ДП Остківський лісгосп (т. 9 а.с. 227-243), для надання допомоги в індивідуальному будівництві адміністрація зобов`язується продавати кожному працівнику та пенсіонеру лісгоспу лісопродукцію (ділову деревину) в асортименті по діючих вільних оптових цінах із знижкою 50%, пенсіонерам, які мають статус Інваліда Великої Вітчизняної Війни, учасникам бойових дій паливну норму в розмірі 5 куб. м. відпускати безкоштовно.

Актом перевірки від 24.06.2019 №1266/17-00-14-01/00992875 встановлено, що за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 ДП Остківський лісгосп проводилася реалізація пільгової лісопродукції та дров для працівників та ветеранів.

Згідно ч. 3 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку.

У відповідності до ч. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України, для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу (пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України).

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, позивачем здійснено реалізацію пільгової лісопродукції та дров для працівників та ветеранів підприємства (т. 1 а.с. 201-250; т. 2 а.с. 1-31)

Операції з реалізації пільгової лісопродукції та дров для працівників та ветеранів в бухгалтерському обліку позивача відображені наступними бухгалтерськими записами:

Дт 901 Кт 26 списано собівартість готової продукції;

Дт 301 Кт 36 здійснено реалізацію продукції за готівку;

Дт 949 Кт 36 списання частини неоплаченої продукції (пільги) та безоплатно наданої за рахунок віднесення до складу інших операційних витрат на суму 60506,87 грн за 2017 рік, на суму 19975,12 грн за 2018 рік.

Таким чином, ДП Остківський лісгосп подвійно включено до витрат, витрати по операціях з реалізації пільгових дров для ветеранів-пенсіонерів, зокрема:

Вперше при списанні собівартості лісопродукції та дров Дт 901 Кт 26;

вдруге при списанні витрат (пільги) за рахунок інших операційних витрат підприємства Дт 949 Кт 36.

Відповідно до п. 6 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку (далі П(С)БО) № 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 №87, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 19.01.2000 за №27/4248, витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Згідно з п. 5 П(С)БО) № 15, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 14.12.1999 за №860/4153, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Отже, безоплатна передача товарів (у даному випадку 50% вартості) у бухгалтерському обліку повинна відображатися наступними бухгалтерськими проведеннями:

Дт 901 Кт 26 списання собівартості готової продукції (лісопродукції та дров паливних 50% вартості дров);

Дт 949 Кт 26 списання собівартості безоплатно переданої готової продукції.

Відповідно собівартість безоплатно переданих товарів (у даному випадку 50% вартості дров) у бухгалтерському обліку відноситься на інші витрати операційної діяльності.

Дохід у платника виникає лише у сумі отриманих за дрова готівкових коштів, бухгалтерськими проведеннями:

Дт 301 Кт 36 здійснення реалізації продукції за готівку (сплачено 50 % вартості дров);

Дт 36 Кт701 обсяг реалізованих (за готівку) дров включено до складу доходів підприємства.

Дт 701 Кт 643 виникнення податкових зобов`язань з ПДВ на суму реалізованої за готівкові кошти готової продукції (дров).

Продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари (пп. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до пп. а п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України).

Отже, при безоплатній передачі товарів платник дарувальник повинен нарахувати податкові зобов`язання з ПДВ. Це нарахування відображається бухгалтерським проведенням Дт 949 Кт 641.

Враховуючи викладене, доводи апелянта про безпідставне включення до фінансового результату до оподаткування нарахованого та сплаченого ПДВ є необґрунтованими.

Отже, обставина того, що ДП Остківський лісгосп подвійно включено до витрат - витрати по операціях з реалізації пільгових дров для ветеранів-пенсіонерів в сумі 80482 грн, підтверджено належними та допустимими доказами. Належних доказів на спростування зазначеної обставини позивачем не надано, тому висновки контролюючого органу про те, що позивач допустив порушення п. 2 ст. 3, п. 1, п. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , пп. 14.1.36 п. 14 ст. 14, п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено значення у р. 02 Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності на суму 80482 грн, є правомірними.

Щодо порушення п. 11, 12 ПСБО 16 Витрати затвердженого наказом Міністерства фінансів України №318 від 31.12.1999 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №27/4248 від 19.01.2000, п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, ДП Остківський лісгосп у зв`язку з не проведенням коригування виробничої собівартості послуг по рубках лісу головного користування на вартість зворотних відходів та супутньої продукції, судом встановлено та враховано наступне.

Одним із основних видів діяльності ДП Остківський лісгосп є лiсопильне та стругальне виробництво (код КВЕД - 16.10).

Згідно Державного класифікатора України (Класифікатор відходів ДК 005-96), затвердженого Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації (затверджено і введено в дію наказом Держстандарту України 29.02.1996 №89) до відходів виробництва лісоматеріалів відносяться: тирса, обрізки, обаполи.

Відповідно до представлених до перевірки виробничих звітів та матеріально-грошових оцінок лісосік було встановлено, що в процесі господарської діяльності з виробництва: половнику, пиломатеріалів, кряжу ДП Остківське лісове господарство отримує відходи.

За даними бухгалтерського обліку ДП Остківське лісове господарство зворотні відходи порубкові рештки (сучки) отримані в процесі виробництва готової продукції на підприємстві обліковуються в кількісному виразі відповідно до матеріально-грошових оцінок лісосік (т. 7 а.с. 49-249; т. 8 а.с. 1-249; т. 9 а.с. 1-194).

Контролюючий орган стверджує, що позивачем самостійно не зменшена (не відкоригована) виробнича собівартість послуг по заготівлі лісу на вартість зворотних відходів.

Відтак, відповідачем було визначено ціну зворотних відходів за вартістю реалізації зворотних відходів (дров) у 2017 році по ціні 255 грн/мі та у 2018 році по ціні 415 грн/мі.

Отже, позивач не здійснив зменшення прямих матеріальних витрат на вартість отриманих зворотних відходів.

Апеляційний суд не погоджується з наведеними висновками та твердженнями контролюючого органу з огляду на наступне.

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на прибуток с прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно п. 11 П(С)БО № 16 виробнича собівартість продукції зменшується на вартість супутньої продукції в оцінці можливого її використання, що використовується на самому підприємстві.

Пунктом 12 П(С)БО № 16 визначено, що до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виробленої продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, викладеному в пункті 11 цього Положення (стандарту).

Згідно з п. 2.13 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 10.01.2007 №2, зворотні відходи виробництва - це залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів та інших видів матеріальних цінностей, що утворилися в ході виробництва продукції (робіт, послуг), втратили повністю або частково споживчі властивості початкового матеріалу (хімічні та фізичні) і через це використовуються з підвищеними витратами (зниженням виходу продукції) або зовсім не використовуються за прямим призначенням. Прикладами відходів виробництва можуть бути: металева стружка, обрубки металу, обрізки тканини, дерев`яна стружка та обрізки тощо.

Відходи є зворотними, якщо від їх використання можна отримати економічну вигоду. Якщо ж відходи не можуть бути використані або реалізовані, вони вважаються безповоротними і відносяться на собівартість виготовленої продукції.

Цим же пунктом Методичних рекомендацій запропоновано визначати вартість зворотних відходів за чистою вартістю реалізації очікуваною ціною реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію, якщо такі запаси призначені для реалізації.

Виробнича собівартість продукції (а саме прямі матеріальні витрати на виробництво продукції) зменшується на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва (п. 12П(С)БО №16 Витрати ).

Зворотні відходи оцінюються відповідно до пп. 11 та 12П(С)БО №16 Витрати , та п. 2.13 Методичних рекомендацій №2: за ціною можливого використання у разі використання відходів для власних потреб підприємства; за справедливою вартістю відходів, які планують реалізовувати.

Відповідно до п. 5П(С)БО №9 Запаси , запаси визнаються активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов`язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена. Зворотні відходи є активами, оскільки відповідають всім критеріям визнання активів, зокрема, передбачають, що товариство в майбутньому отримає пов`язані з ними економічні вигоди.

Відповідно до п. 24П(С)БО №9 Запаси , запаси відображаються в бухгалтерському обліку і звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.

Як видно з матеріалів справи, ДП Остківський лісгосп не визнає порубкові рештки як зворотні відходи, визначаючи їх як безповоротні, та обліковує на позабалансовому рахунку 026, що підтверджено нарядами-актами на виконання робіт по заготівлі порубкових решток (хворосту та сучків) та актами на списання з позабалансового рахунку 026 порубочних решток (т.12 а.с.107-206).

Згідно п. 6.4 наказу Державного комітету лісового господарства України №364 від 23 грудня 2009 року залежно від лісорослинних умов і вимог лісовідновлення застосовуються такі способи очищення лісосік:

1) збирання порубкових решток у купи та вали для перегнивання.

На лісосіках, що призначені для штучного лісовідновлення, порубкові рештки для перегнивання складаються в паралельні вали завширшки до 2 метрів і з відстанню між ними не менш як 25 метрів, а на лісосіках, призначених для природного лісовідновлення, - в купи у вільних від підросту місцях;

2) рівномірне розкидання подрібнених на відрізки до 1 метра порубкових решток по лісосіці. На ерозійно небезпечних ділянках очищення проводиться тільки таким способом;

3) укладання порубкових решток на трелювальні волоки в улоговинах і ущільнення їх під час трелювання деревини;

4) укладання порубкових решток у місцях проїзду агрегатних лісових машин;

5) збирання порубкових решток у купи з подальшим їх спалюванням.

Як зазначено позивачем і не спростовано відповідачем, до порубкових решток належать сучки, гілля, вершини, тощо, не придатні для реалізації чи використання у власній господарській діяльності.

Як видно з матеріалів справи, основним способом знищення порубкових решток ДП Остківське лісове господарство є їх спалювання, що підтверджено актами на списання, нарядами-актами на виконання робіт та оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 026 (т.2 а.с.32-250; т.3 а.с.1-250; т.4 а.с.1-250; т.5 а.с.1-250; т.6 а.с.1-56).

Слід зазначити, що зазначений спосіб очищення лісосік вказано у лісорубних квитках.

У лісорубних квитках рентна плата за ці об`єкти не нараховувалися.

Відповідно до ГОСТу 1325-79 порубкові рештки є відходами.

При цьому відповідач не навів жлдного доказу отримання позивачем вигоди від спалювання порубкових решток.

Отже, матеріалами справи підтверджено факт знищення порубкових решток без використання їх у подальшій господарській діяльності підприємства.

В акті перевірки не наведено доказів використання порубкових решток у господарській діяльності позивача або їх реалізації.

Отже, оскільки підприємство не отримує від вказаних відходів економічні вигоди, такі не визнаються активом і їх не можна вважати зворотними відходами - запасами відповідно до п. 4 П(С)БО №9 Запаси .

Апеляційний суд вважає безпідставним посилання суду першої інстанції на відсутність дозволів на розміщення або утилізацію такого виду відходів як порубкові рештки та нарахування екологічного податку за їх розміщення, оскільки ці обставини не є підтвердженням використання відходів у господарській діяльності підприємства, а стосується виключно виконання суб`єктом господарювання вимог ст. 17 Закону України Про відходи та ст. 240 Податкового кодексу України, в разі порушення яких підприємство має нести відповідальність іншого характеру.

Отже, висновки контролюючого органу про те, що позивач допустив порушення п. 11, 12 ПСБО 16 Витрати затвердженого наказом Міністерства фінансів України №318 від 31.12.1999 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №27/4248 від 19.01.2000, п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено витрати на суму 3249540 грн є безпідставними.

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про безпідставність донарахування відповідачем податку на прибуток в сумі 877375 грн, в тому числі 584917 грн за основним платежем та 292458 грн за штрафними (фінансовими) санкціями, а також чистого прибутку в сумі 2437154 грн.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції помилково відмовив у задоволенні позову про скасування податкових повідомлень-рішень від 19 липня 2019 року №0012761401, №0012771401 в частині вищевказаних зобов`язань.

Щодо порушення пункту 1.2 розділу IV Положення про порядок бухгалтерського обліку окремих активів та операцій підприємств державного, комунального секторів економіки і господарських організацій, які володіють та/або користуються об`єктами державної, комунальної власності, затверджене Наказом Міністерства фінансів України 19.12.2006 №1213, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 26.12.2006 за №1363/13237 із змінами та доповненнями, ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового Кодексу України, шляхом віднесення до складу інших витрат операційної діяльності витрати по нарахуванню премій, заохочень працівникам у 2017-2018 році судом встановлено та враховано наступне.

Як встановлено з акту перевірки від 24.06.2019 №1266/17-00-14-01/00992875, ДП Остківський лісгосп віднесено до складу інших витрат операційної діяльності бухгалтерськими проведеннями: Дт. pax. 949 Інші витрати операційної діяльності Кт pax. 65 Розрахунки за страхуванням , 66 Розрахунки за виплатами працівникам , витрати по нарахування премій, заохочень працівникам у 2017 році на суму 211417,73 грн, у 2018 році на суму 319702,14 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що вказані матеріальні заохочення мають особливий характер, зумовлений правовим статусом державного і комунального майна та законодавчим регулюванням діяльності суб`єктів державного, комунального секторів економіки й управління об`єктами державної власності.

Відповідно до установчих документів державні підприємства засновані на державній власності, належать до сфери управління Державного комітету лісового господарства України та входять до сфери управління лісового та мисливського господарства.

Статтею 1 Закону України Про оплату праці від 24.03.1995 № 108/95-ВР визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 2 зазначеного Закону структуру заробітної плати складає:

- основна заробітна плата - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

- додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

- інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Згідно п. 44.1 ст. 44 розділу І Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Зокрема, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, встановлено, що об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III Кодексу.

Підприємства державного, комунального секторів економіки, а також інші господарські організації, які володіють та/або користуються об`єктами державної, комунальної власності зобов`язані застосовувати норми Положення про порядок бухгалтерського обліку окремих активів та операцій підприємств державного, комунального секторів економіки і господарських організацій, які володіють та/або користуються об`єктами державної, комунальної власності, затверджене Наказом Міністерства фінансів України 19.12.2006 №1213, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 26.12.2006 за №1363/13237 із змінами (далі - Положення №1213), яке визначає методику відображення в бухгалтерському обліку активів та операцій, які мають особливий характер, зумовлений правовим статусом державного і комунального майна та законодавчим регулюванням діяльності суб`єктів державного, комунального секторів економіки й управління об`єктами державної власності.

Відповідно до пункту 1.2. розділу IV Положення №1213 спрямування підприємствами державного, комунального секторів економіки частини чистого прибутку на квартальну і річну дату балансу відображається: на матеріальне заохочення за дебетом субрахунку 443 Прибуток, використаний у звітному періоді і кредитом paxунку 66 Розрахунки за виплатами працівникам наводиться сума нарахованої працівникам винагороди, допомоги, премії тощо, яка обчислена відповідно до законодавства, установчих і розпорядчих документів з прибутку попереднього звітного кварталу (року) відповідно до фінансового плану.

Таким чином, у порушення пункту 1.2. розділу IV Положення №1213, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.12.2006 за №1363/13237 із змінами та доповненнями, ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового Кодексу України, ДП Остківський лісгосп занизило фінансовий результат до оподаткування на загальну суму 531120 грн, в тому числі у 2017 році на суму 211418 грн, у 2018 році на суму 319702 грн.

Отже, висновок суду першої інстанції про правомірність донарахування зобов`язання в цій частині є правильним.

Щодо оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 19.07.2019 №0002021305, №0002031305 судом встановлено та враховано наступне.

Перевіркою встановлено несплату (неперерахування) до бюджету, у періоді, що перевірявся, податковим агентом - ДП Остківське лісове господарство сум належного до сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору після настання граничних термінів сплати податку та збору до бюджету, передбачених п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, у випадках коли виплата доходу на користь платників податку передувала сплаті податку на доходи фізичних осіб та військового збору, зокрема:

- податок на доходи фізичних осіб в сумі 1674 501,79 грн, а саме: по терміну сплати 31.03.2017 у сумі 2577,60 грн, 30.06.2017 64356,44 грн, 27.07.2017 72298,49 грн, 30.08.2017 64649,00 грн, 30.09.2017 52722,03 грн, 31.10.2017 69856,77 грн, 30.11.2017 73646,08 грн, 29.12.2017 89937,73 грн, 31.01.2018 115033,99 грн, 28.02.2018 119891,62 грн, 28.03.2018 1263,02 грн, 29.03.2018 100241,20 грн, 27.04.2018 91532,73 грн, 31.05.2018 156516,70 грн, 27.06.2018 165262,24 грн, 30.07.2018 46056,76 грн, 31.08.2018 160199,21 грн, 28.09.2018 130979,55 грн, 30.10.2018 65257,16 грн, 01.11.2018 2105,36 грн, 02.11.2018 338,90 грн, 21.11.2018 10085,89 грн, 23.11.2018 6619,03 грн, 26.11.2018 408,52 грн, 29.11.2018 3746,88 грн, 04.12.2018 5763,86 грн, 05.12.2018 3155,03 грн (детально арк. 19-23 акту перевірки від 24.06.2019 №1266/17-00-14-01/00992875 Таблиця №1 Результати перевірки повноти та своєчасності сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб ).

- військовий збір в сумі 153726,85 грн, а саме: по терміну сплати 30.01.2017 у сумі 256,61 грн, 31.03.2017 770,31 грн, 31.05.2017 164,99 грн, 26.06.2017 198,31 грн, 30.06.2017 6392,24 грн, 27.078.2017 7068,52 грн, 30.08.2017 6280,09 грн, 30.09.2017 5354,81 грн, 31.10.2017 6848,66 грн, 30.11.2017 7150,77 грн, 29.12.2017 8700,83 грн, 31.01.2018 10548,96 грн, 28.02.2018 11034,05 грн, 28.03.2018 110,67 грн, 29.03.2018 10388,82 грн, 27.04.2018 8557,18 грн, 31.05.2018 14058,57 грн, 27.06.2018 14799,41 грн, 30.07.2018 3322,68 грн, 31.08.2018 14453,07 грн, 28.09.2018 11917,15 грн, 30.10.2018 5199,10 грн, 01.11.2018 122,81 грн, 02.11.2018 28,24 грн.

Твердження позивача щодо своєчасності подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати ПДФО та військового збору не знайшли свого підтвердження, оскільки платником не було дотримано граничних термінів сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

ДП Остківський лісгосп не подані платіжні доручення належних до сплати сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору, що були долучені до матеріалів справи (т.11 а.с.27-250; т.12 а.с.1-102), під час настання граничних термінів сплати ПДФО та військового збору.

В акті перевірки від 24.06.2019 №1266/17-00-14-01/00992875 з метою визначення фактів несплати (неперерахування) до бюджету податковим агентом під час настання граничних термінів сплати належного до сплати податку з доходів фізичних осіб та військового збору під час виплати доходу та у випадках коли виплата доходу на користь платників податків передувала сплаті податку і збору було детально проаналізовано факти виплати заробітної плати та сплати податків і зборів до або під час виплати доходу.

Підставою для висновків стали: відомості нарахування заробітної плати за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 із зазначенням утриманих сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору, банківські виписки, платіжні документи, зведені дані оборотно-сальдових відомостей по рахунках 311, 641.1, 642, 661, 663, та інтегровані картки платника по податку на доходи фізичних осіб за кодом платежу 11010100 Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати та 11011000 Військовий збір за 2017-2018 роки.

Детальна інформація, що свідчить про встановлені порушення відображена у Таблиці №1 Результати перевірки повноти та своєчасності сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб та Таблиці №2 Результати перевірки повноти і своєчасності перерахування до бюджету військового збору , де зазначені як дати та суми виплати доходу так і граничні терміни сплати податку, збору, а також строки фактичного перерахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору, що дає можливість визначити міру відповідальності платника податків за порушення податкового законодавства, оскільки виплата доходу передувала сплаті належного до сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Таким чином, дії платника податків ДП Остківське лісове господарство мають ознаки податкового правопорушення і є підставою для притягнення до відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає підтвердженими встановлені відповідачем порушення податкового законодавства.

Пунктом 127.1 статті 127 Податкового кодексу України передбачено, що ненарахування і неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1096 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Таким чином, для застосування п. 127.1 ст. 127 ПК України потрібно щоб нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу. Тобто склад порушення пов`язується з фактом виплати доходу без сплати податку, що має місце у даних спірних правовідносинах.

Тобто, у разі, якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов`язання протягом строків, передбачених Податковим кодексом України, такий платник податків притягується до відповідальності відповідно до ст. 126 ПК України, а у разі якщо нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу, платник податків притягується до відповідальності відповідно до ст. 127 Податкового кодексу України.

Вищевказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №820/2840/17, від 28.10.2019 у справі №819/1471/13-a, від 08.11.2019 у справі №808/345/15.

Відповідно до таблиць №1 і №2 акту перевірки від 24 червня 2019 року №126617-00-14-01/00992875 (аркуші 19-23 й 26-30) позивачем суми ПДФО та військового збору не були сплачені до або під час виплати доходів.

Ці відомості апелянт не спростував.

Слід також зазначити, що у зв`язку з наявністю кредитового сальдо, починаючи з 31 березня 2017 року, що також зазначено у таблицях і акті перевірки до акту перевірки, і не спростовано позивачем, суми сплаченого податку з доходів фізичних осіб та військового збору зараховувались в порядку черговості виникнення заборгованості у відповідності до п. 87.9 ст. 87 ПК України.

Доводи апелянта про безпідставне донарахування відповідачем податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 31529,18 грн (основний платіж по податковому повідомленню-рішенню №0002031305) та військового збору на суму 2502, 7 грн (основний платіж по податковому повідомленню-рішенню №0002021305) апеляційний суд відхиляє з таких підстав.

Згідно акту перевірки від 24 червня 2019 року встановлено, що ДП Остківський лісгосп мало господарські взаємовідносини з ОСОБА_1 , що був фізичною особою-підприємцем по 31 грудня 2016 року.

30 грудня 2016 року ОСОБА_1 припинено підприємницьку діяльність.

ДП Остківський лісгосп здійснено виплату доходу ОСОБА_1 після припинення підприємницької діяльності, а саме: у 1 кварталі 2017 року в рахунок дебіторської заборгованості видано ліс на суму 37874,6 грн, у 2 кварталі 2017 року перераховано 37000 грн, у 3 кварталі 2017 року перераховано 41973,56 грн.

Після припинення підприємницької діяльності сума погашеної дебіторської заборгованості підлягає оподаткуванню за загальними правилами, встановленими розділом1V Податкового кодексу України для платників податку - фізичної особи.

При цьому, суб`єкти господарювання, які відносяться до податкових агентів, при виплаті доходів фізичній особі повинні нарахувати та утримати податок на доходи фізичних осіб.

Підпунктом 14.1.180 п. 14.1 ст.14 ПК України визначено, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Згідно пп. 163.1.2 п.163.1 та пп. 153.2.2 п. 163.2 ст.163 ПК України об`єктом оподаткування як резидента та і нерезидента є, зокрема, доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Відповідно до пп. 164.5 ст. 164 ПК України під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 - Сп), де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Згідно з п. 167.1 ст.167 ПК України ставка податку у 2017 році становила 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів.

Таким чином, у період з січня по вересень 2017 року ДП Остківський лісгосп виплатило дохід ОСОБА_1 , який вже припинив підприємницьку діяльність, однак не утримало і не перерахувало до бюджету податок на доходи фізичних осіб на суму 31529,18 грн та військовий збір на суму 2502,7 грн, що стало причиною донарахування фіскальним органом основних зобов`язань у вказаних розмірах.

Ці відомості апелянтом не оспорено і не спростовано.

Отже, податкові повідомлення-рішення контролюючого органу про донарахування податкових зобов`язань у вказаних сумах є правильними.

При цьому, покликання апелянта на правову позицію Верховного Суду у постанові від 7 лютого 2018 року у справі № 813/5787/15 є безпідставними, оскільки у даній справі мають місце інші правовідносини.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про законність податкових повідомлень-рішень 19.07.2019 №0002021305, №0002031305 і відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги і необхідність скасування податкового повідомлення - рішення ГУ ДФС у Рівненській області №0012761401 від 19 липня 2019 року в частині визначення податку на прибуток в сумі 877375 грн, в тому числі 584917 грн за основним платежем та 292458 грн за штрафними (фінансовими) санкціями, податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Рівненській області №0012771401 від 19 липня 2019 року в частині визначення чистого прибутку в сумі 2437154 грн.

В іншій частині апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги і необхідність скасування рішення суду і прийняття нового - про часткове задоволення позову.

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Державного підприємства Остківське лісове господарство задовольнити частково, рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою частково задовольнити позовні вимоги Державного підприємства Остківське лісове господарство .

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області №0012761401 від 19 липня 2019 року в частині визначення податку на прибуток в сумі 877375 (вісімсот сімдесят сім тисяч триста сімдесят п`ять) гривень, в тому числі 584917 (п`ятсот вісімдесят чотири тисячі дев`ятсот сімнадцять) гривень за основним платежем та 292458 (двісті дев`яносто дві тисячі чотириста п`ятдесят вісім) гривень за штрафними (фінансовими) санкціями, № 0012771401 від 19 липня 2019 року в частині визначення частини чистого прибутку в сумі 2437143 (два мільйони чотириста тридцять сім тисяч сто сорок три) гривні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя О. О. Большакова судді А. Р. Курилець М. П. Кушнерик Повний текст постанови складено 13 липня 2020 року.