Постанова

від 06.07.2020 по справі 380/1967/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2020 рокуЛьвівСправа № 380/1967/20 пров. № А/857/4218/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Коваль Р.Й., Шинкар Т.І.

за участі секретаря судового засідання Хітрень О.Ю.,

позивача: не з`явився

представника відповідача: Кухар Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2020 року про відмову у відкритті провадження у справі № 380/1967/20 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Галтаун про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна,-

суддя в 1-й інстанції - Брильовський Р.М.,

час ухвалення рішення - не зазначено,

місце ухвалення рішення - м. Львів,

дата складання повного тексту рішення - не зазначено,-

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Львівській області звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю Галтаун .

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2020 року відмовлено у відкритті провадження за позовною заявою Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Галтаун про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Не погодившись з ухвалою суду, Головним управлінням ДПС у Львівській області подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати ухвалу суду, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, та зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, на підставі пп. 16.1.5, пп. 16.1.7 п. 16.1 ст. 16, пп.20.1.2 п.20.1 ст.20, пп. 73.3 ст. 73, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України та наказу Головного управління ДПС у Львівській області від 03.01.2020 №29 виписано направлення від 13.01.2020 №347 щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ Галтаун з питань взаємовідносин із ТзОВ Шомер Трейд (код ЄДРПОУ 42630122), ТзОВ Маркес Торг (код ЄДРПОУ 42646876, ТзОВ Антата (код ЄДРПОУ 4264152) за період січень 2019 року, та правомірності їх відображення у податковій декларації з податку на додану вартість.

Підставою для звернення податкового органу з позовною заявою зазначено факт відмови відповідача допустити до проведення позапланової виїзної документальної перевірки відповідно до наказу Головного управління ДПС у Львівській області від 03.01.2020 № 29. У зв`язку з цим, начальником Головного управління ДПС у Львівській області прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю Галтаун (код ЄДРПОУ 41202280).

Вирішуючи питання щодо прийняття заяви контролюючого органу, судом першої інстанції встановлено, що згідно з даними КП Діловодство спеціалізованого суду , Товариство з обмеженою відповідальністю Галтаун звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу від 03.01.2020 № 29. (справа № 380/372/20).

Відтак, суд зазначив, що оскарження відповідачем наказу про проведення документальної перевірки є способом захисту, спрямованим на відновлення порушеного права, зумовленого наслідками такого контрольного заходу.

У спірній ситуації звернення до суду з поданням щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту витікає з правовідносин, які виникли у зв`язку з недопуском до проведення перевірки на підставі вказаного наказу. Відтак, незгода платника із проведенням перевірки (оскарження в судовому порядку наказу про проведення документальної перевірки) підтверджує існування спору про право в цих правовідносинах, а відтак наявні підстави для відмови у відкритті провадження.

Дослідивши обставини по справі, колегія суддів вважає за можливе погодитись з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до п. 94.1, пп. 94.2.3 п. 94.2, п. п. 94.4 - 94.6, 94.10 ст. 94 Податкового кодексу України (далі - ПК України), адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин, зокрема, платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Арешт майна може бути повним або умовним.

Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов`язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 283 КАС України, провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Згідно частини 2 зазначеної статті, заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі.

Згідно з частинами 4, 5 вказаної статті, суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за заявою, якщо: 1) заявлено вимогу, не передбачену частиною першою цієї статті; 2) із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право. Відмова у відкритті провадження за заявою унеможливлює повторне звернення заявника з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку.

Слід зауважити, що наявність спору про право в окремих випадках може бути виявлено після відкриття провадження у справі за відповідною заявою. В такому разі суд також повинен закрити провадження у справі, оскільки відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного провадження, яким є провадження за заявою контролюючого органу.

Спір про право, в розумінні статті 283 КАС України має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у зазначеній статті.

Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням контролюючого органу, що було підставою для виникнення обставин для подання відповідної заяви.

Між тим, стаття 283 КАС України не містить переліку будь-яких критеріїв такої незгоди як підстави для висновку про існування спору про право. Отже, у кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасника провадження на предмет існування спору. Така незгода має втілюватись у вчиненні учасником процесу об`єктивно необхідних дій для відновлення порушеного права.

Оскарження відповідачем наказу про проведення документальної перевірки є способом захисту, спрямованим на відновлення порушеного права, зумовленого наслідками такого контрольного заходу.

У спірній ситуації звернення до суду із заявою щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту випливає з правовідносин, які виникли у зв`язку з недопуском до проведення перевірки на підставі вищезазначеного наказу. Відтак, незгода платника із проведенням перевірки (оскарження в судовому порядку наказу про проведення документальної перевірки) підтверджує існування спору про право в цих правовідносинах.

За таких обставин, за умови наявності спору про право між сторонами виключається можливість розгляду та вирішення заяви у справах за зверненням контролюючого органу про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків в порядку ст. 283 КАС України.

Вказана правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 15.08.2018 у справі №804/1453/17, від 14.11.2018 у справі № 818/907/16 та від 25 січня 2019 року (справа №808/2981/14).

Ці правові позиції Верховного Суду колегія суддів бере до уваги, так як ст. 283 КАС України передбачає наявність спору про право як підставу для відмови у відкритті провадження за заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту.

В даному випадку про наявність спору про право свідчить оскарження до суду твариством наказу контролюючого органу про проведення документальної перевірки.

Підсумовуючи наведене, суд встановив, що позивач заперечує законність проведення перевірки, недопуск до якої й зумовив звернення контролюючого органу із заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту. Товариство вчиняє дії направлені на відновлення порушеного, на його думку, права шляхом оскарження наказу.

Існування у спірних правовідносинах спору про право, на переконання колегії суддів, виключає можливість розгляду заяви контролюючого органу про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність розгляду цієї справи в порядку загального позовного провадження, ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 328 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2020 року про відмову у відкритті провадження у справі № 380/1967/20 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді Р. Й. Коваль Т. І. Шинкар Повне судове рішення складено 13 липня 2020 року.