Постанова

від 07.07.2020 по справі 912/2849/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2020 року м.Дніпро Справа № 912/2849/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач)

суддів: Вечірка І.О., Паруснікова Ю.Б.,

секретар судовго засідання: Вітко Г.С.,

розглянувши апеляційні скарги Житлово-будівельного кооперативу Княжичі та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 16.01.2020 (повний текст рішення складено 27.01.2020 року, суддя Колодій С.Б.) у справі № 912/2849/19

за позовом: ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2

до відповідача: Житлово - будівельного кооперативу "Княжичі", 25006, м. Кропивницький, пров. Козацький, 20

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців міської ради міста Кропивницького, 25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 41

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), АДРЕСА_3

про визнання недійсним рішення загальних зборів, скасування реєстраційного запису

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Житлово-будівельного кооперативу "Княжичі" про визнання недійсним рішення загальних зборів Житлово-будівельного кооперативу "Княжичі", оформленого протоколом № 1/08 від 15.08.2014 та скасування реєстраційного запису № 14441050010006220 від 18.08.2014 про внесення змін до установчих документів юридичної особи, що пов`язані зі зміною складу, а саме: інформації про засновників, здійснену державним реєстратором Кіровоградського міського управління юстиції Кіровоградської області Класовим Євгеном Миколайовичем.

Позовні вимоги мотивовані тим, що заява про скликання зборів кооперативу у зв`язку із виходом позивача із складу членів кооперативу не здійснена завчасно; зі змісту документу про правомочність вбачається, що не існує належного підтвердження про повідомлення члена кооперативу ОСОБА_2 про проведення загальних зборів 15.08.2014 року; члени кооперативу не були присутні за юридичною адресою відповідача 15.08.2014, а отже не могли приймати особисту участь у загальних зборах; рішення кооперативу про включення до членів кооперативу ОСОБА_1 прийнято за відсутності відповідної правової підстави отримання ним паю від ОСОБА_4 ; підписи ОСОБА_2 та ОСОБА_2 на повідомленні про скликання позачергових зборів ЖБК "Княжичі" від 06.06.2014 є підробленими. Позивач зазначив, що жодної угоди між позивачем та ОСОБА_1 про відступлення на його користь паю, який належить позивачу, не укладалося.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 16.01.2020 у справі № 912/2859/19 позов задоволено повністю.

Визнано недійсним рішення загальних зборів Житлово-будівельного кооперативу "Княжичі", оформлене протоколом № 1/08 від 15.08.2014 року, та скасовано реєстраційний запис №14441050010006220 від 18.08.2014 року про внесення змін до установчих документів юридичної особи, що пов`язані зі зміною складу, а саме інформації про засновників, здійснену державним реєстратором Кіровоградського міського управління юстиції Кіровоградської області Класовим Євгеном Михайловичем.

Рішення обґрунтовано тим, що оригіналу повідомлення ЖБК "Княжичі" від 06.06.2014, згідно якого ОСОБА_5 повідомлена про скликання позачергових загальних зборів засновників (членів) кооперативу за письмовою вимогою засновників (членів) ЖБК "Княжичі" ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , а також заяви ОСОБА_5 від 09.06.2014, яка свідчить про проінформованість ОСОБА_5 про скликання за вимогою ОСОБА_2 та ОСОБА_2 загальних зборів кооперативу до суду відповідачем не надано.

Отже, суд першої інстанції прийшов до висновку, що копії повідомлення ЖБК "Княжичі" від 06.06.2014 б/н та заяви ОСОБА_5 від 09.06.2014, надані відповідачем на підтвердження своїх доводів, не можуть бути визнані судом як належні та допустимі докази, оскільки вірність копії документа засвідчується лише за умови пред`явлення оригіналу даного документа.

Аналогічна позиція викладена у постанові Європейського Суду з прав людини, зокрема у справі "Бочан проти України" від 03.05.2007, де зазначено про те, що Європейський Суд встановив порушення ст. 6 Конвенції, у тому числі через те, що національні суди не дали відповідь на аргументи заявниці стосовно правдивості показів свідків та дійсності документів, хоча ці документи були визначальними для рішення по справі.

Наданий відповідачем звукозапис судового засідання у справі № 404/1536/17 (номер провадження 2/404/309/18) за позовом ОСОБА_2 до Житлово-будівельного кооперативу "Княжиці" про оскарження рішення загальних зборів та скасування реєстраційних дій, що розглядалася Кіровським районним судом м. Кіровограда, який розміщено на CD-R диску LH6110TH1100015800 та є електронною копією оригіналу фонограми, суд розцінив як копію електронного документа, що у відповідності до вимог пункту 2 статті 96 Господарського процесуального кодексу України потребує засвідчення електронним цифровим підписом, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".

Подана до суду копія електронного доказу, який містить звукозапис допиту в якості свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_7 у справі № 404/1536/17 не містить електронного цифрового підпису.

Суд першої інстанції зазначив, що надана до суду копія електронного доказу не ставиться під сумнів учасниками даного судового процесу, в той же час дана копія електронного доказу не може бути прийнята судом, як належний доказ, оскільки містить показання свідків у іншій судовій справі та за іншим судовим процесом, без дотримання процедури, що передбачена вимогами Глави 5 Параграфу 2 Розділу 1 ГПК України щодо показання свідків.

Суд першої інстанції погодився з позицією позивача, що при умові офіційного оформлення заяви ОСОБА_2 про вихід зі складу засновників (членів) ЖБК "Княжичі" та відступлення своєї частки засновника (члена) кооперативу 15.08.2014, не могло бути 06.06.2014 сформовано порядок денний про вихід ОСОБА_4 зі складу засновників (членів) кооперативу, відступлення належної йому частки в статутному капіталі кооперативу, відмову від переважного права придбання частки в статутному капіталі кооперативу та надання згоди на передачу частки в статутному капіталі кооперативу, яка відступається ОСОБА_2 .

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про порушення порядку підготовки та проведення загальних зборів кооперативу, які відбулися 15.08.2014.

Як встановлено судом, у матеріалах справи відсутні докази вчинення (складення) правочину на підтвердження відступлення (відчуження) ОСОБА_2 належної йому частки в ЖБК "Княжичі" на користь ОСОБА_1 , протокол від 15.08.2014 підписаний засновниками (членами) кооперативу ОСОБА_2 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не містить відомостей про безоплатну передачу частки (корпоративних прав) у статутному капіталі кооперативу, що свідчить про недодержання укладення сторонами договору дарування частки у письмовій формі.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оспорюване рішення загальних зборів засновників (членів) ЖБК "Княжичі" та державна реєстрація змін до статуту ЖБК "Княжичі", внаслідок чого ОСОБА_2 було виведено зі складу учасників товариства, а його частка статутного капіталу, яка дорівнює 3 865 616,00 грн., перейшла у власність ОСОБА_1 , були здійснені без належних правових підстав.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі 909/1294/15.

Тому, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників відповідача, оформлених протоколом від 15.08.2014 № 1/08, та скасування державної реєстрації змін до статуту ЖБК "Княжичі" (реєстраційний запис 14441050010006220), здійсненої державним реєстратором Кіровоградського міського управління юстиції Кіровоградської області 18.08.2014, є ефективним способом захисту його порушеного права та підлягають задоволенню.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

2.Короткі узагальнені доводи апеляційної скарги.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 16.01.2020 у справі № 912/2849/19, до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою звернувся Житлово-будівельного кооператив Княжичі (скаржник-1), який просить скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 16.01.2020 року у справі № 912/2849/19 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що:

- згідно даних бухгалтерського обліку ЖБК сума в розмірі 3 865 116,00 грн. обліковується як вступний внесок, який надійшов від члена (засновника) ОСОБА_4 на субрахунку 401 "Статутний капітал" згідно вимог Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій (затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року №291);

- статут ЖБК не містить розділу "Статутний капітал", зміст Статуту в цілому не містить порядку його формування, виплати вартості частки, порядку відступлення (відчуження) частки, так само, як не містить визначення частки у статутному капіталі;

- ОСОБА_2 згідно заяви від 15 серпня 2014 року при виході із членів (засновників) ЖБК передав ОСОБА_1 частку ЖБК, яка є вступним внеском, і не підлягає ні поверненню, ні відступленню, тобто ОСОБА_2 передав ОСОБА_1 власність ЖБК, а не свою;

- зміст документу, що підтверджує правомочність прийняття рішення про внесення змін до установчих документів ЖБК від 15 серпня 2014 року, свідчить про існування вказаних документів на момент проведення загальних зборів 15 серпня 2014 року. А саме в ньому зазначено, що засновник (член) Кооперативу ОСОБА_2 належним чином повідомлена про скликання позачергових зборів, про що свідчить власноручна відмітка про отримання повідомлення від 06.06.2014 року.

Крім того скаржник-1 зазначає, що заявою від 09.06.2014 року ОСОБА_5 погоджено питання, винесені на порядок денний позачергових зборів.

В ході обговорення питання №2 порядку денного засновник (член) ЖБК ОСОБА_2 оголосила письмову заяву засновника (члена) Кооперативу ОСОБА_5 від 09.06.2014 року.

Під час судового розгляду ОСОБА_2 повідомив суду, що власноручно підписував як документ про правомочність, так і протокол загальних зборів від 15 серпня 2014 року;

- рішення суду першої інстанції не містить висновків про те, яким чином відсутність оригіналу повідомлення ОСОБА_5 про скликання загальних зборів 15 серпня 2014 року призвела до порушення права ОСОБА_4 в реалізації його корпоративного права на участь у загальних зборах кооперативу, за умови що він був на них присутній і голосовував щодо порядку денного, а також власноручно підписав протокол загальних зборів від 15 серпня 2014 року;

- судом можуть бути визнанні недійсними лише ті рішення загальних зборів, які порушують права учасника (акціонера). Проте суд не має підстав визнавати недійсними рішення, прийняті з інших питань порядку денного загальних зборів, якщо позивачем не доведено, що вони порушують його права та законні інтереси. (Постанови від 27.03.2018 у справі № 904/9431/15, від 12.04.2018 у справі № 914/1968/16, від 17.04.2018 у справі № 920/888/17, від 17.04.2018 у справі N2 920/888/17).

- ОСОБА_2 був присутній на загальних зборах 15 серпня 2014 року, голосував за порядком денним, підписав протокол загальних зборів, був зборами уповноважений на проведення реєстраційних дій за наслідками прийнятих рішень, що особисто підтвердив в ході судового розгляду;

- ОСОБА_2 підтвердив, що власноручно підписував заяву від 15 серпня 2014 року, яка викладена на нотаріальному бланку серія НАВ №396239 та справжність підпису позивача посвідчена приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Нестеренко С.А. про вихід із складу засновників (членів) ЖБК. Доказів того, що заява ОСОБА_2 про вихід із засновників (членів) від 15 серпня 2014 року не добровільна до справи не додано;

- особі, яка вибула з ЖБК, повертається внесена нею сума паєнагромадження лише у зв`язку із несплатою внесків у порядку, визначеному Статутом (п.п. 3.5.2., 3.6.3. Статуту ЖБК);

- повідомлення про скликання загальних зборів від 06.06.2014 року складено та підписано членами ЖБК ОСОБА_2 та ОСОБА_2 , а підготовка та проведення загальних зборів здійснювалася позивачем особисто, як головою ЖБК.

- вважає, що в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції помилково дійшов до висновку про те, що наданий відповідачем звукозапис є неналежним доказом. В ході допиту ОСОБА_5 , яка була приведена до присяги свідка, остання повідомила, що позивач вручив їй повідомлення про скликання загальних зборів від 06.06.2014 року на якому вона розписалася про отримання, їй було відомо про скликання загальних зборів на ЖБК на 15 серпня 2014 року та порядок денний зборів. ОСОБА_2 повідомила, що прибула за юридичною адресою ЖБК для участі в загальних зборах, 15 серпня 2014 року підписала документ, що підтверджує правомочність та протокол загальних зборів від 15 серпня 2014 року. ОСОБА_7 повідомив про те, що саме позивач уповноважив його на проведення реєстраційних дій за наслідками рішень, прийнятих загальними зборами ЖБК 15 серпня 2014 року. Саме вказані обставини і входять у предмет доказування. Також скаржник-1 звертає увагу на ототожнення судом першої інстанції електронного доказу та доказу у вигляді показань свідків, що за своєю правовою природою є різними видами доказів.

Скаржник-1 зазначає, що суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги з підстав порушення порядку скликання та проведення загальних зборів 15 серпня 2014 року, посилався на відсутність оригіналу повідомлення про скликання загальних зборів від 06.06.2014 року при тому, що позивач визнав, що власноручно підписав документ, що підтверджує правомочність прийняття рішення загальними зборами від 15 серпня 2014 року, у якому зазначено інформацію саме про повідомлення від 06.06.2014 року. В ході загальних зборів, участь у яких позивач не заперечує, членом ЖБК ОСОБА_2 оголошено заяву члена ОСОБА_5 від 09.06.2014 року.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 16.01.2020 у справі № 912/2849/19, до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою звернулась третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 (скаржник-2), в якій просить скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 16 січня 2020 року у справі № 912/2849/19 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Вважає, що висновки суду про необхідність укладення договору дарування, як підставу переходу частки у статутному капіталі кооперативу з посиланням на норми Цивільного кодексу України суперечить нормам Закону України "Про кооперацію" та Статуту ЖБК "Княжичі", оскільки ні вказаний Закон, ні Статут ЖБК "Княжичі" не містить поняття статутного капіталу та порядку відчуження його часток.

Скаржник-2 зазначає, що позовну заяву ОСОБА_2 отримав лише 26.12.2019, яка надійшла як поштова посилка, а тому не зміг надати пояснення у строк до 23.12.2019. Повідомлення про надходження скаржнику-2 позовної заяви з пошти не надходило, оскільки контактним телефоном отримувача вказано не його номер телефону. Після дзвінка із суду скаржник-2 звернувся на поштове відділення.

Скаржник-2 зазначає, що ОСОБА_2 ще за декілька місяців до зборів особисто просив його прийняти від нього безоплатно частку ЖБК "Княжичі", оскільки у нього були непогашені борги перед банками і він побоювався, що вказану частку у ЖБК "Княжичі" примусово відбере банк. Скаржник зазначає, що його знав, довіряв, тому і погодився на таку пропозицію. Чому на зборах 15.08.2014 не було його доньки ОСОБА_5 , не пам`ятає, оскільки пройшло більше п`яти років з дня зборів.

3.Узагальнені доводи інших учасників справи.

Позивач подав відзив на апеляційні скарги, в якому просить залишити оскаржуване рішення без змін, погоджуючись, зокрема, з висновками суду першої інстанції.

4. Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.02.2020 року, у складі колегії суддів головуючого судді Білецької Л.М. (доповідач), суддів Вечірка І.О., Паруснікова Ю.Б., відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Житлово - будівельного кооперативу "Княжиці" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 16.01.2020 у справі №912/2849/19 та призначено до розгляду у судовому засіданні на 17.03.2020 року.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.03.2020 року, у складі колегії суддів головуючого судді Білецької Л.М. (доповідач), суддів Вечірка І.О., Паруснікова Ю.Б., відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 16.01.2020 у справі № 912/2859/19 та об`єднано апеляційні скарги Житлово-будівельного кооперативу Княжичі та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 16.01.2020 у справ № 912/2859/19 до спільного розгляду. Розгляд апеляційної скарги призначено у судове засідання на 17.03.2020 року.

17.03.2020 року розгляд апеляційних скарг відкладено на 12.05.2020 року.

12.05.2020 року розгляд апеляційних скарг відкладено на 16.06.2020 року.

Ухвалою від 10.06.2020 року задоволено клопотання, яке надійшло 29.05.2020 року за Вх.№11572 від ОСОБА_2 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.06.2020 року розгляд апеляційних скарги відкладено на 07.07.2020 року, та визнано обов`язкову явку у судове засідання ОСОБА_1 .

07.07.2020 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

У судове засідання з`явився представник позивача та представник відповідача, які надали свої пояснення по справі та навели обґрунтування своїх вимог і заперечень з посиланням на норми законодавства. ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, однак подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, рішення Господарського суду Кіровоградської області від 16.01.2020 у справі №912/2849/19 слід скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог з таких підстав.

5. Встановлені та неоспорені судом обставини справи і відповідні їм правовідносини.

Протоколом загальних зборів членів (засновників) житлово-будівельного кооперативу "Княжичі" № 1 від 25.09.2008 затверджено статут Житлово - будівельного кооперативу "Княжиці".

Відповідно до п. 1.1 Статуту Житлово - будівельний кооператив "Княжичі" (в подальшому ЖБК) створений фізичними особами, які добровільно об"єднались на основі членства з метою спільного вирішення та задоволення соціально-побутових потреб та забезпечення житлом членів кооперативу та їх сімей шляхом організації будівництва житлових будинків (котеджів) або двох - трьох - та багатоквартирних блокованих жилих будинків з прибудинковими будівлями, нежитлових приміщень та спортивно-оздоровчого комплексу за кошти ЖБК або за допомогою банківських кредитів, а також для наступної експлуатації та управління цими будинками та спорудами, за рішенням установчих зборів засновників від 25.09.2008 року та згідно Конституції України, Закону України "Про кооперацію", Цивільного кодексу України, Закону України "Про власність", інших нормативно-правових актів з питань кооперації.

Відповідно до пункту 1.10 Статуту засновниками (членами) ЖБК із статутним капіталом, розмір якого становить 1500 грн. і поділений на три рівних частки по 500 грн. є:

1. ОСОБА_2 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_4 , паспорт: серія НОМЕР_2 , виданий Ленінським РВ УМВС України в Кіровоградській області 16.10.2002 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 . Має 1 частку, що дорівнює 500 грн.

2. ОСОБА_5 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_4 , паспорт: серія НОМЕР_4 , виданий Ленінським РВ УМВС України в Кіровоградській області 29.07.1997 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_5 . Має 1 частку, що дорівнює 500 грн.

3. ОСОБА_2 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_4 , паспорт: серія НОМЕР_6 , виданий Ленінським РВ УМВС України в Кіровоградській області 12.01.2000 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_7 . Має 1 частку, що дорівнює 500 грн.

Статутний капітал може складатися з грошових та майнових внесків.

Згідно зі змінами до статуту ЖБК "Княжичі", затвердженого протоколом загальних зборів засновників № 2 від 05.11.2008, згідно розділу 1 пункту 1.10 Статуту засновниками (членами) ЖБК "Княжичі" із статутним капіталом, який сформовано за рахунок грошових та майнових внесків, розмір якого становить 3 866 616,00 грн. є:

1. ОСОБА_2 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_4 , паспорт: серія НОМЕР_2 , виданий Ленінським РВ УМВС України в Кіровоградській області 16.10.2002 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 . Має 1 частку, що дорівнює 3 865 616,00 грн.

2. ОСОБА_5 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_4 , паспорт: серія НОМЕР_4 , виданий Ленінським РВ УМВС України в Кіровоградській області 29.07.1997 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_5 . Має 1 частку, що дорівнює 500 грн.

3. ОСОБА_2 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_4 , паспорт: серія НОМЕР_6 , виданий Ленінським РВ УМВС України в Кіровоградській області 12.01.2000 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_7 . Має 1 частку, що дорівнює 500 грн.

Статутний капітал може складатися з грошових та майнових внесків.

Відповідно до пункту 3.1 Статуту членами ЖБК можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай в порядку та розмірах, визначених статутом ЖБК, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу.

Пунктом 3.2.1 Статуту визначено, що вступ до ЖБК здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до ЖБК, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених загальними зборами ЖБК.

Пункт 3.6.1 Статуту визначає, що член або асоційований учасник ЖБК, який бажає вийти з ЖБК, повинен подати заяву голові ЖБК.

За пунктом 3.6.2 Статуту громадянин, юридична особа вважається таким, що добровільно вийшов з ЖБК, з дня подачі заяви голові ЖБК при виході з ЖБК до отримання об"єкту нерухомості в користування; з дня передачі об"єкту нерухомості по акту прийому-передачі при виході з ЖБК до повної оплати пайового внеску; з дня надання до ЖБК документа, який свідчить про відчуження об"єкту нерухомості та про перехід права власності при виході з кооперативу власника об"єкта нерухомості.

Пунктом 3.6.3 Статуту визначено, що особі, яка вибула з ЖБК на підставах, передбачених п. а), б) ст. 3.5.2 Статуту, повертається внесена нею сума паєнагромадження. Повернення паєнагромадження проводиться не пізніше 10 днів після внесення відповідної суми новоприйнятим членом ЖБК.

Розділ 9 Статуту кооперативу визначає правовий статус та порядок розпорядження паями членів кооперативу.

Пай кожного члена та асоційованого учасника кооперативу формується за рахунок разового внеску або часток протягом певного періоду. Майнові внески оцінюються у грошовій формі. Розмір, порядок, строки внесення пайового внеску визначаються загальними зборами членів ЖБК (п. 9.1 Статуту).

Пай, в тому числі резервного і спеціального фондів є персоніфікованими і у сумі визначають загальну частку кожного члена та асоційованого учасника у майні кооперативу. Кооператив веде персоніфікований облік загальної частки кожного члена кооперативу (п. 9.2 Статуту).

У разі виходу або виключення з кооперативу фізична особа чи юридична особа має право на одержання своєї загальної частки (п. 9.3 Статуту).

Розмір загальної частки паю визначається згідно даних бухгалтерського обліку станом на дату подачі заявки про вихід і виплачується не пізніше 3 місяців з дня подачі заявки (п. 9.4 Статуту).

Право власності членів та асоційованих членів та асоційованих учасників кооперативу - фізичних осіб на свою загальну частку успадковується (п. 9.5 Статуту).

Розділ 10 Статуту визначає процедуру скликання та проведення загальних зборів членів кооперативу.

Органами управління житлово-будівельного кооперативу є загальні збори членів кооперативу, Правління кооперативу і Голова кооперативу (п. 10.1 Статуту).

Вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу (п. 10.2 Статуту).

До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить, зокрема прийняття рішення про прийняття в кооператив та виключення з нього (п. 10.3.8 Статуту).

Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення (10.6 Статуту).

Згідно з пунктом 10.7 Статуту позачергові загальні збори членів кооперативу скликаються на вимогу не менше третини його членів, ревізора.

За пунктом 10.8 Статуту позачергові загальні збори членів кооперативу повинні бути скликані протягом 20 днів з дня надходження такої вимоги.

15.08.2014 відбулися загальні збори засновників (членів) Житлово-будівельного кооперативу "Княжичі", на порядок денного якого виносились наступні питання:

1. Вихід ОСОБА_2 зі складу засновників (членів) кооперативу та відступлення належної йому частки в статутному капіталі кооперативу на користь ОСОБА_1 в розмірі 3 865 616 грн.

2. Відмова засновників (членів) кооперативу від їх переважного права придбання части в статутному капіталі кооперативу, що відступається.

3. Надання згоди засновників (членів) кооперативу на передачу ОСОБА_1 частки в статутному капіталі кооперативу, яка відступається ОСОБА_2 .

4. Прийняття ОСОБА_1 до складу засновників (членів) кооперативу.

5. Обговорення питання про внесення та затвердження змін до статуту кооперативу відносно зміни складу засновників (членів) кооперативу та розподілу статутного капіталу між засновниками (членами) кооперативу.

6. Про підтвердження повноважень Голови кооперативу та його уповноваження провести реєстрацію змін до установчих документів кооперативу.

15.08.2014 року рішеннями загальних зборів засновників (членів) Житлово-будівельного кооперативу "Княжичі" вирішено:

1. Задовольнити заяву ОСОБА_2 про вихід зі складу засновників (членів) кооперативу та надати згоду на відступлення належної йому частки в розмірі 3 865 616 грн. на користь ОСОБА_1 .

2. Прийняти до уваги, що засновники (члени) кооперативу ОСОБА_2 та ОСОБА_5 відмовились від свого переважного права придбати частку у статутному капіталі кооперативу, що відступається.

3. Надати згоду на передачу ОСОБА_1 частки в статутному капіталі кооперативу в розмірі 3 865 616 грн., яка відступається ОСОБА_2 .

4. Прийняти ОСОБА_1 до складу засновників (членів) кооперативу із часткою в статутному капіталі кооперативу 3 865 616 грн.

5. Внести зміни до статуту Кооперативу відносно зміни складу засновників (членів) кооперативу та розподілу статутного капіталу між Засновниками (членами) кооперативу.

6. Підтвердити повноваження Голови кооперативу ОСОБА_2 та доручити йому (з правом передоручення тертім особам) провести державну реєстрацію змін до установчих документів кооперативу, згідно чинного законодавства України.

6. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції.

За змістом положень статей 2, 6, 9 вказаного Закону Про кооперацію та ЦК України, ГК України, кооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться в порядку, передбаченому законом. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Частинами 1, 2 статті 94 Господарського кодексу України встановлено, що кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів.

Кооператив створюється його засновниками на добровільних засадах (частина перша статті 7 Закону України "Про кооперацію").

Відповідно до статті 11 Закону України "Про кооперацію" вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заявку про вступ до кооперативу вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом.

Згідно з положеннями статті 12 Закону України "Про кооперацію" основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

За вимогами статті 13 Закону України "Про кооперацію" членство в кооперативі припиняється у разі добровільного виходу з нього, припинення трудової участі в діяльності виробничого кооперативу, несплати внесків у порядку, визначеному статутом кооперативу, смерті члена кооперативу-фізичної особи, ліквідації члена кооперативу - юридичної особи, припинення діяльності кооперативу.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про кооперацію" для досягнення мети своєї діяльності кооператив набуває та використовує майно, фінансові та інші ресурси. Джерелами формування майна кооперативу є: вступні, членські та цільові внески його членів, паї та додаткові паї; майно, добровільно передане кооперативу його членами; кошти, що надходять від провадження господарської діяльності; кошти, що надходять від створених кооперативом підприємств, установ, організацій; грошові та майнові пожертвування, благодійні внески, гранти, безоплатна технічна допомога юридичних і фізичних осіб, у тому числі іноземних інші надходження, не заборонені законодавством. Кооператив є власником будівель, споруд, грошових та майнових внесків його членів, виготовленої продукції, доходів, одержаних від її реалізації та провадження іншої передбаченої статутом діяльності, а також іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених законом. Володіння, користування та розпорядження майном кооперативу здійснюють органи управління кооперативу відповідно до їх компетенції, визначеної статутом кооперативу.

За змістом наведених вище норм корпоративні права характеризуються, зокрема, тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності, передбачені законом і статутними документами. Відповідно члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними, що не оспорюється сторонами.

Аналогічний за змістом висновок у відповідних правовідносинах викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 509/577/18 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/7554/18.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про кооперацію" та п. 10.2 Статуту вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу.

Згідно з п. 10.3 Статуту та ст. 15 Закону України "Про кооперацію" до компетенції Загальних зборів членів кооперативу належить, зокрема утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу.

Пунктом 10.6 Статуту, який кореспондується із ст. 15 Закону України "Про кооперацію", визначено, що про дату, місце, час проведення та порядок денний Загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.

Положеннями Статуту не передбачено порядку повідомлення учасника кооперативу про проведення зборів учасників, проте зазначено, що таке повідомлення має бути здійснено не менш як за 10 днів до їх проведення.

І законодавство, і судова практика визначають дотримання належного повідомлення учасника про збори, сам факт повідомлення є важливою гарантією здійснення учасниками своїх корпоративних прав.

У матеріалах справи наявна підписана позивачем і ОСОБА_2 і датована 15.08.2014 року довідка/документ, що підтверджує правомочність прийняття рішення про внесення змін до установчих документів Житлово-будівельного кооперативу Княжичі (т.1 а.с.21), з якої вбачається, що ОСОБА_5 відсутня, проте належним чином повідомлена про скликання позачергових зборів, про що свідчить власноручна відмітка про отримання повідомлення від 06.06.2014 року.

Крім того факт повідомлення або неповідомлення ОСОБА_5 про проведення зборів не входить до предмета доказування у цій справі, адже вона сама не заявляла про свої порушені у зв`язку з цим права.

Цей факт не стосується права позивача, оскільки учасники кооперативу не знаходяться у відносинах підпорядкування і позивач не уповноважений ОСОБА_5 на захист або представництво його прав.

Тому так само не мають значення свідоцькі показання ОСОБА_5 , надані нею в ході засідання у суді загальної юрисдикції у справі 404/1536/17.

Цим спростовано також висновок суду першої інстанції про те, що не міг бути сформований порядок денний про передачу паю іншій особі у червні, а збори проведені у серпні. Колегія зазначає про те, що такий довід носить характер припущення. Між тим, судове рішення не може ґрунтуватись на припущеннях. Повідомлення учасників у червні про порядок денний зборів, які проведені у серпні, навпаки, свідчить саме про завчасне їх проведення та підготовку. При цьому факт написання нотаріально посвідченої заяви в день проведення зборів 15.08.2014 року не спростовує їх дійсність.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини є більш вірогідними, ніж докази, надані для її спростування (ч.1 ст.79 ГПК України)

Колегія зазначає, що доказів на підтвердження вище зазначених мотивів суду першої інстанції - не надано.

Що ж стосується суті спору, колегія суддів посилається на те, що:

- За змістом ст.166 ЦК України член виробничого кооперативу має право на вихід із кооперативу. У цьому разі йому виплачується вартість паю або видається майно, пропорційне розміру його паю, а також здійснюються виплати, встановлені статутом кооперативу.

Видача паю, виплата вартості паю та інші виплати членові кооперативу, що виходить з нього, здійснюються у порядку, встановленому статутом кооперативу і законом.

Член виробничого кооперативу може бути виключений із кооперативу за рішенням загальних зборів у разі невиконання чи неналежного виконання обов`язків, покладених на нього статутом кооперативу, а також в інших випадках, встановлених статутом кооперативу і законом.

Член виробничого кооперативу, якого виключили із кооперативу, має право на одержання паю та інших виплат, встановлених статутом кооперативу, відповідно до частини першої цієї статті.

Член виробничого кооперативу має право передати свій пай чи його частину іншому членові кооперативу, якщо інше не встановлено статутом кооперативу і законом.

Передання паю (його частини) особі, яка не є членом виробничого кооперативу, допускається лише за згодою кооперативу. У цьому разі інші члени кооперативу користуються переважним правом купівлі такого паю (його частини). Порядок відчуження паю чи його частини іншому членові кооперативу або третій особі встановлюється статутом кооперативу і законом.

У разі смерті члена виробничого кооперативу його спадкоємці можуть бути прийняті у члени кооперативу, якщо інше не встановлено статутом кооперативу. За відмови прийняти спадкоємців у члени кооперативу кооператив виплачує спадкоємцям вартість паю померлого члена кооперативу.

Звернення стягнення на пай члена виробничого кооперативу за його власними зобов`язаннями допускається лише у разі недостатності у нього іншого майна у порядку, встановленому статутом кооперативу і законом.

У разі звернення заставодержателем стягнення на пай члена виробничого кооперативу, що переданий у заставу, застосовуються положення частини третьої ст. 166 ЦК України;

- Пай кожного члена кооперативу формується за рахунок його внесків, відповідно до ст.21 ЗУ Про кооперацію ;

- Факт належності позивачеві паю у розмірі 3 865 616 грн. підтверджується змінами до Статуту (т.1 а.с.44) в редакції протоколу загальних зборів засновників №2 від 05.11.2008 року. Протокол чинний і не оспорений позивачем;

- Право передати пай ґрунтується на ч.3 ст.166 ЦК України;

- Інші учасники кооперативу не заявили про наявність у них переважного права придбання паю та надали згоду на передачу паю на користь третьої особи.

Передача паю у кооперативі здійснюється на підставі правочинів і при з`ясуванні питання фактичних обставин передачі паю першочергове значення має встановлення дійсного волевиявлення учасників правочину щодо передачі паю та правильне усвідомлення ними не тільки обставин такої передачі, але і дійсне волевиявлення щодо передачі/прийняття паю.

Так, позивач 15.08.2014 року, у присутності приватного нотаріуса Нестеренко С.А., повністю розуміючи значення своїх дій та їх правові наслідки, без жодного тиску, згідно з власним волевиявленням (т.1 а.с.22 заявив про свій вихід зі складу засновників (членів) ЖБК Княжичі та відступлення своєї частини засновника (члена) ЖБК Княжичі .

При цьому позивач повідомив, що ним на користь третьої особи ОСОБА_1 частина відступляється безоплатно.

У цей же день на оспорюваних загальних зборах (т.1 а.с.23) заява ОСОБА_2 про вихід із складу засновників (членів) кооперативу та відступлення належної йому частки в статутному капіталі кооперативу на користь ОСОБА_1 була розглянута у присутності запрошеного на збори ОСОБА_1, який підписав протокол загальних зборів (т.1 а.с.25), що свідчить і про його волевиявлення прийняти пай.

Таким чином, і позивач, і третя особа, і всі учасники кооперативу достовірно, без хибних уявлень сприйняли фактичні обставини виходу з кооперативу і передання паю третій особі, діяли згідно з власним волевиявленням, що дістало своє відображення в протоколі загальних зборів.

Колегія зазначає, що оспорюваним протоколом було також підтверджено повноваження голови кооперативу - позивача провести державну реєстрацію змін до статуту, що і було зроблено (т.1 а.с.45) на підставі оспорюваного протоколу, вчинено реєстраційний запис №1 444 105 001 000 6220 від 18.08.2014 року, державним реєстратором Кіровоградського міського управління юстиції Кіровоградської області Классовим Є.М., і цей запис також оспорюється.

Отже, позивачем і третьою особою вчинено у простій письмовій формі договір дарування паю (частки корпоративних прав).

Суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність договору дарування, але цей висновок спростовується постановою Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 року, у якій вказано, що письмова форма договору дарування може вважатися дотриманою, зокрема, якщо волевиявлення сторін викладено в заяві учасника на ім`я товариства та протоколі загальних зборів учасників товариства за умови, що в цих документах зазначено про безоплатність передачі частки і протокол містить підписи обох сторін правочину (дарувальника і обдаровуваного).

Позивачем і третьою особою дотримано простої письмової форми договору дарування, що підтверджується нотаріально посвідченою заявою позивача і оспорюваним протоколом, який містить підписи позивача і третьої особи.

Дійсність волевиявлення підтверджується виконанням оспорюваного протоколу, на підставі якого, здійснена державна реєстрація Статуту з редакцією змін до Статуту.

Принцип правової визначеності вимагає стабільності правовідносин. Так, тільки через п`ять років позивач почав оспорювати рішення загальних зборів, тобто протягом тривалого часу сторони погоджувалися з безоплатним відступленням паю на користь третьої особи, і з членством третьої особи в кооперативі.

7. Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу.

Довід скаржника-1 про те, що ОСОБА_2 згідно заяви від 15 серпня 2014 року при виході із членів (засновників) ЖБК передав ОСОБА_1 частку ЖБК, яка є вступним внеском, і не підлягає, ні поверненню, ні відступленню, тобто ОСОБА_2 передав ОСОБА_1 власність ЖБК, відхиляється колегією суддів, оскільки пай кооперативу формується із внесків учасників.

Довід скаржника-1 про те, що суд першої інстанції не вказав у рішенні підстав, з яких наданий відповідачем звукозапис є недопустимим, відхиляється колегією суддів з огляду на те, що звукозапис не засвідчений електронним цифровим підписом, що є порушенням ЗУ Про електронний цифровий підпис .

Довід скаржника-1 про те, що суд першої інстанції не вказав чий електронний цифровий підпис має міститися на диску із звукозаписом (особи, яка його подає, чи особи, яка переносить звукозапис на диск), відхиляється колегією суддів, оскільки чинним господарським законодавством не передбачено зазначення у рішенні, чий електронний цифровий підпис має міститися на диску із звукозаписом.

Довід скаржника-2 про те, що суд першої інстанції не досліджував заяви про вступ до ЖБК та сплату вступного внеску саме ОСОБА_1 , а позивач в свою чергу не надав до позовної заяви доказів того, що скаржник-2 вказаних дій не вчинив, відхиляється колегією суддів, оскільки відповідні зміни були внесені до Статуту.

Довід скаржника-2 про те, що необхідність укладення договору дарування, як підставу переходу частки у статутному капіталі кооперативу з посиланням на норми Цивільного кодексу України суперечить нормам Закону України "Про кооперацію" та Статуту ЖБК "Княжичі", оскільки ні вказаний Закон, ні Статут ЖБК "Княжичі" не містить поняття статутного капіталу та порядку відчуження його часток, колегія суддів вважає необґрунтованим і відповідь на цей довід надано у п.6 постанови.

Колегія суддів зазначає, що дані бухгалтерського обліку, на які скаржник-1 посилається як на підставу твердження того, що відчужена сума - це сума внеску позивача, не спростовує факту його участі грошима і майном у кооперативі, внаслідок чого сформувався його персоніфікований пай, який у Статуті названий часткою, що властиво для товариств.

П.1.10 розділу 1 всіх редакцій Статут вміщує поняття статутного капіталу кооперативу, який сформовано за рахунок грошових і майнових внесків.

Умовою вступу в кооператив визначено внесенням відповідного внеску та паю (п.3.1 Статуту в редакції від 25.09.2008 року (т.1 а.с.35). Статутний капітал на момент заснування складає 1500 грн. (т.1 а.с.36) ), що спростовує доводи скаржника-1 про те, що це є вступним внеском.

Колегія суддів погодилась з доводами скаржника-1 про те, що ОСОБА_5 належним чином повідомлена про збори, що підтверджується інформацією, наданою до відома на загальних зборах позивачем і ОСОБА_2 , про що йшлося у п.6 цієї постанови.

Скаржник також обґрунтовано стверджує про те, що відсутність оригіналу повідомлення ОСОБА_5 не порушує право скаржника.

Обґрунтованими також визнаються доводи скаржника-1 про досягнення вільного волевиявлення учасників на передачу паю, що позивач особисто займався підготовкою і проведенням загальних зборів.

Через відсутність електронного цифрового підпису судом обґрунтовано не прийнято до уваги звукозапис у цивільній справі.

Помилковим є довід скаржника-2 про відсутність необхідності укласти угоду про дарування паю в кооперативі, що повністю спростовується постановою Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 року у справі №909/1294/15, у якій хоч і йдеться про відчуження частки в товаристві з обмеженою відповідальністю, але разом з тим може бути цілком застосована до правової регламентації передачі паю, оскільки відчуження частки і передача паю є правочинами як дії, спрямованої на встановлення зміну і припинення правовідносин, а тому потребують договору.

Наразі є обґрунтованим і достовірним довід скаржника-2 про повне порозуміння з позивачем щодо обставин передачі паю, що підтверджується матеріалами справи.

Отже, колегія суддів зазначає, що не всі доводи скаржників приймаються як підстави для скасування постановленого рішення і відмови у позові, тому апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню.

8. Чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права і інтереси особи за захистом яких вона звернулась до суду.

Право позивача не порушено.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Колегія суддів приходить до висновку, що рішення Господарського суду Кіровоградської області від 16.01.2020 у справі № 912/2849/19 ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що в силу ст. 277 ГПК України є підставою для задоволення частково апеляційних скарг та скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275-280, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Житлово-будівельного кооперативу Княжичі та ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 16.01.2020 у справі № 912/2849/19 - задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 16.01.2020 у справі № 912/2849/19 - скасувати.

Прийняти нове рішення.

Відмовити в задоволені позовних вимог.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст складено 13.07.2020 року.

Головуючий суддя Л.М. Білецька

Судді Ю.Б. Парусніков

І.О. Вечірко